УКРАЇНА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
11.10.2021м. ДніпроСправа № 904/2104/19
Суддя господарського суду Дніпропетровської області Владимиренко І.В. розглянувши заяву Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до боржника Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Соборна, буд. 18-Б; код ЄДРПОУ 05393043) про визнання грошових вимог у загальному розмірі 412 675 524,60грн.
Представники:
від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків представник Єгоров А.Є. витяг з ЄДР.
від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків представник Басан О.О. витяг з ЄДР
від боржника представник Красницька-Келембет А.С. дов. № 243 від 17.11.20р.
керуючий санацією Сокол О.Ю. посв. № 193 від 28.02.13р.
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «ТЕХНОБУДМОНТАЖ ГРУП» подано заяву щодо банкрутства Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Соборна, 18-Б; код ЄДРПОУ 05393043).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2019р. прийнято заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 31.05.2019р. о 11:00 год.
Ухвалою господарського суду від 31.05.2019р. відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Соборна, 18-Б; код ЄДРПОУ 05393043), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п`ятнадцять календарних днів, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича (Свідоцтво №193 від 31.01.2013р., поштова адреса: 49006, м. Дніпро, вул. Юрія Савченка, буд. 26), призначено попереднє засідання суду на 07.08.2019р. о 10:00 год.
31.05.2019р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет господарським судом Дніпропетровської області здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» (51925. Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Соборна, 18-Б; код ЄДРПОУ 05393043), № 59961.
Ухвалою господарського суду від 14.11.2019р. за підсумками попереднього засіданні визнані, частково визнані та відхилені грошові вимоги кредиторів.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2020р. припинено процедуру розпорядження майном Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Соборна, 18-Б; код ЄДРПОУ 05393043), припинено повноваження розпорядника майна - арбітражного керуючого Сокол Олексія Юрійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна керуючого санацією, ліквідатора) №193 від 28.02.2013р., місцезнаходження: 49006, місто Дніпро, вулиця Ю.Савченко, будинок 26), введено процедуру санації боржника - Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Соборна, 18-Б; код ЄДРПОУ 05393043), затверджено план санації Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Соборна, 18-Б; код ЄДРПОУ 05393043) від 11.09.2020р. №01-34/42-09 у редакції, схваленій зборами кредиторів 09.10.2020р., призначено керуючим санацією Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Соборна, 18-Б; код ЄДРПОУ 05393043) арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна керуючого санацією, ліквідатора) №193 від 28.02.2013р., місцезнаходження: 49006, місто Дніпро, вулиця Ю.Савченко, будинок 26).
23.07.21р. до суду від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшла заява б/н від 22.07.2021р. про визнання грошових вимог до боржника у загальному розмірі 525 391 420,85 грн.
Ухвалою господарського суду від 09.08.21р. прийнято заяву Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до боржника Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Соборна, буд. 18-Б; код ЄДРПОУ 05393043) про визнання грошових вимог у загальному розмірі 525 391 420,85 грн., у справі про банкрутство № 904/2104/19 до розгляду. Призначено судове засідання для розгляду заяви Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до боржника Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Соборна, буд. 18-Б; код ЄДРПОУ 05393043) про визнання грошових вимог у загальному розмірі 525 391 420,85 грн. на 08.09.2021р. о 12:30 год. Зобов`язано: Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків - надати суду всі документи підтверджуючи заявлені кредиторські вимоги до боржника (оригінали для огляду, засвідчені належним чином копії до матеріалів справи). Керуючого санацією та боржника - надати суду повідомлення щодо розгляду заяви Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з грошовими вимогами до боржника.
07.09.21р. до суду від керуючого санацією надійшло клопотання № б/н від 07.09.21р. про відкладення розгляду заяви Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання грошових вимог.
Ухвалою господарського суду від 08.09.21р. судове засідання з розгляду заяви Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до боржника Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" про визнання грошових вимог у загальному розмірі 525 391 420,85 грн. відкладено на 04.10.2021р. о 12:00год. Зобов`язано Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків - надати суду всі документи підтверджуючи заявлені кредиторські вимоги до боржника (оригінали для огляду, засвідчені належним чином копії до матеріалів справи), надати суду детальний розрахунок заявлених конкурсних та поточних грошових вимог, з окремим визначенням періоду нарахування основного боргу, штрафу та пені відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, надати суду документи на підстави яких були проведені Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків документальні перевірки на підставі яких в подальшому податковим органом були винесені податкові повідомлення - рішення. Зобов`язано керуючого санацією та боржника - надати суду повідомлення щодо розгляду заяви Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з грошовими вимогами до боржника.
01.10.2021р. керуючий санацією подав до суду повідомлення про розгляд грошових вимог кредитора у справі №904/2104/19. Судом повідомлення прийнято до відома.
11.10.2021р. кредитором подано до суду уточнену заяву б/н від 11.10.2021р. про визнання кредитором по справі № 904/2104/19. Судом уточнену заяву прийнято до розгляду.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину ухвали.
Розглянувши в судовому засіданні 11.10.2021р. наявні матеріали справи, заслухавши присутніх учасників, господарським судом встановлено наступне.
На розгляді господарського суду перебуває уточнена заява Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 11.10.2021р. б/н відповідно до якої кредитор просить визнати грошові вимоги в у загальному розмірі 412 675 524,60 грн. - вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).
В підтвердження заявлених вимог, кредитором було надано копії податкових повідомлень-рішень № № 0011874617 від 12.09.2019р., 0007534617 від 12.09.2019р., 0007544617 від 12.09.2019р., 0007554617 від 12.09.2019р., 0011864617 від 12.09.2019р., 0007514617 від 12.09.2019р., 0007584617 від 12.09.2019р., 0000384001 від 07.10.2016р., № 0000374001 від 07.10.2016 р., № 0000864602 від 21.10.2015 р., 0000724602 від 04.08.2015р., 0000584001 від 16.12.2016р., 0000824602 від 14.09.2015р., 0000804602 від 14.09.2015р., 0000784602 від 21.08.2015р., 0000374606 від 10.01.2018р., 0000384606 від 10.01.2018р., копії актів перевірки № 102/28-10-46-17/05393043 від 19.08.2019р., № 75/28-01-46-05393043 від 25.04.2016р., № 40/28-01-46-05393043від 17.07.2015р., № 115/28-01-40-01-05393043 від 21.06.2016р., № 75/28-01-46-05393043 від 27.08.2015р., № 102/08-08-46-05393043 від 22.10.2015р., додаток № 1 до акту № 28/28-01-46-05393043 від 07.08.2015, рішення ДФС про результати розгляду скарги від 05.10.2016 № 21608/1/99-99-11-01-02-25 (оскарження ППР, прийнятих на підставі акту перевірки № 75 /28-01-46-05393043 від 25.04.2016), висновок від 03.06.2016 № 11198/8/28-01-40-52, додатки до акту від 25.04.2016 № 75/28-01-46-05393043: № 5.7, 5.2.1, 5.2.2, 5.6.1, 5.6.4, 5.6.6, 5.6.7, 5.6.8, 5.6.11, 5.6.14, 5.6.15, 5.6.25.1, 5.6.25.2, 5.6.27- 5.6.29, 5.6.38, 5.6.39, наказ № 382 від 14.12.2015 про проведення планової перевірки ДМК за 2013-2014, рішення ДФС від 12.12.2016 про результати розгляду скарги ДМК на ППР, які прийнято на підставі акту № 115/28-01-40-01-05393043, додатки до акту № 115/28-01-40-01-05393043: № 1.1., № 1.2, № 2.1, № 2.2, № 3.1, № 3.2., наказ від 18.08.2015 № 171 про проведення на ДМК позапланової виїзної перевірки, додатки до акту перевірки № 75/28-01-46-05393043 від 27.08.2015: №1.1. 1.2, 1.3, 2.1, 2.2.1, 2.2.2, 3.1, 9.2.3, 9.2.2, 9.2.1, 9.1, 8.2, 7.2, 6.2, 4.2, 5/1, 7.1, 8.1, 10.2, 10.1, 10.3, 10.4, 3.2, 4.1, висновок від 02.10.2015 № 9768/8/28-01-46-55 по адміністративній скарзі ДМК на ППР, прийняті на підставі акту перевірки № 75 від 27.08.2015, рішення від 26.01.2016 № 1131/6/99-99-10-01-04-25 про результати розгляду скарги ДМК на ППР, які прийняті на підставі акту № 75 від 27.08.2015, наказ від 26.06.2015 № 46 про проведення документарної позапланової перевірки ДМК по заявленому бюджетному відшкодуванню в квітні 2015 р., додатки до акту № 40/28-01-46-05393043: № 9.1, 9.2, 10.1, 10.2,11.1, 11.2, 12.1, 12.2, 12.3, 12.4, 12.5, 12.6, 12.7, 13.1-13.4, 14, 15, 16.1, 16.2, 17, 18.1-18.7, 19, 20.1, 20.2., 21.1., 21.2., 22.1, 22.2, 23, лист від 30.07.2015 «Про розгляд заперечень на акт перевірки» (відносно заперечень до акту перевірки № 40), рішення від 15.10.2015 № 23117/10/28-10-10-4-33 про результати розгляду скарги ДМК на ППР від 04.08.2015, які прийняті на підставі акту № 40, рішення від 21.12.2015 щодо скарги ДМК на ППР від 04.08.2015, та від 21.10.2015, які прийняті на підставі акту № 40, наказ від 09.08.2019 № 34 щодо проведення планової перевірки ДМК з 01.01.2015 по 30.09.2018, додатки до акту планової перевірки № 102/28-10-46-17/0539304; № 4, 7-9, 9.1.1, 9.1.2, 11 ,11.18, 12, 16.1, 16.2, 16.3., 16.4, 16.5.,16,7, додатки без номерів, 16.10, 16.11, 16.14, 16.18, 18, заперечення ДМК на акт перевірки № 102, відповідь від 11.09.2019 «Про розгляд заперечень» та виписки із невідомих документів із умовним зазначенням умов договорів між Боржником та його контрагентами.
Представник боржника та керуючий санацією заперечували проти визнання грошових вимог Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з підстав відсутності доказів на підтвердження грошових вимог. Зокрема, кредитором не подано документів первинного обліку, або інших документів щодо фінансово-господарської діяльності боржника, також не подано документи про отримані боржником доходи, видатки та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, не подано складену боржником звітність за відповідний період.
В ході судового засідання кредитор зауважив, що ним заявлено всі існуючі станом на 11.10.2021р. грошові вимоги до боржника, на підтвердження чого кредитором подано всі наявні у нього докази та документи. Зокрема, кредитор зауважив, що грошові вимоги на заявлену ним суму у загальному розмірі 412 675 524,60 грн. підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями, копії яких долучено до матеріалів справи та витягами із актів податкової перевірки. При цьому, кредитор повідомив господарський суд про відсутність у нього будь-яких інших, додаткових доказів, які могли б підтвердити грошові вимоги до боржника у зазначеній сумі. Кредитор також зауважив, що обов`язки щодо сплати податків виникають у Боржника на підставі прийнятих контролюючим органом ППР, та саме ППР є підставою для здійснення оплати податків, що заявлені Кредитором у рамках справи про банкрутство. Крім того, також представником Кредитора були надані пояснення, що у Боржника наявні передплати по сплаті податків станом на день розгляду заяви про грошові вимоги, ППР які підлягають примусовому виконанню в порядку визначеному Податковим Кодексом України у Боржника не має.
У судовому засіданні представник кредитора пояснив, що оскільки Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків є контролюючим органом, відтак в частині повноважень контролюючого органу останнє керується приписами Податкового кодексу України, у зв`язку з чим за твердженнями кредитор на нього не поширюються вимоги щодо подання доказів на підтвердження грошових вимог до Боржника.
Суд критично оцінює вищевказані аргументи кредитора щодо неподання ним доказів на підтвердження грошових вимог до боржника, з огляду на наступне.
Згідно ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
За приписами ч. 3 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.
Таким чином, положення ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства прямо визначають, що контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень є кредитором у справі про банкрутство.
Відтак, на Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками поширюються вимоги ч. 3 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, які зобов`язують кредитора подавати докази на підтвердження грошових вимог.
У відповідності до ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У відповідності до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, за наявності труднощів у поданні доказів, контролюючий орган, як кредитор у справі про банкрутство має право звернутись до суду з обґрунтованим клопотанням про витребування доказів, а наслідки неподання належних та допустимих доказів на підтвердження грошових вимог покладаються саме на кредитора.
Як зазначено вище, кредитор заявив, що ним до господарського суду подано усі наявні у нього докази на підтвердження грошових вимог. З відповідним клопотанням про витребування доказів в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України кредитор до господарського суду не звертався.
Згідно ч. 4 ст. 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
Як зазначено вище, кредитор заявив, що ним до господарського суду подано усі наявні у нього докази на підтвердження грошових вимог. З відповідним клопотанням про витребування доказів в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України кредитор до господарського суду не звертався.
Щодо посилань кредитора на положення ст. 85 Податкового Кодексу України, у частині відсутності можливості у контролюючого органу самостійно отримувати та вилучати документи у боржника, суд зазначає наступне.
За приписами п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов`язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.
Відтак, згідно чинного законодавства обов`язок надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки виникає у платника податків після початку перевірки. Натомість, даний обов`язок припиняє існувати з моменту завершення відповідної податкової перевірки.
В той же час, з моменту порушення (відкриття) щодо Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Соборна, 18-Б; код ЄДРПОУ 05393043) справи про банкрутство, він перебуває в особливому правовому режимі і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
У зв`язку із зазначеним, поряд із нормами інших законодавчих актів України, зокрема, положень статті 85 Податкового кодексу України, на які посилається кредитор, переважному застосуванню підлягають саме спеціальні норми статі 45 Кодексу України з процедур банкрутства, з врахуванням вимог Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, під час розгляду грошових вимог до боржника, кредитор повинен керуватись процесуальними правами та обов`язками, визначеними Кодексом України з процедур банкрутства та Господарським процесуальним кодексом України.
Зважаючи на викладене вище, в силу принципів змагальності та диспозитивної, а також за відсутності будь-яких клопотань від учасників справи щодо витребування, забезпечення або долучення до матеріалів справи додаткових доказів на підтвердження або спростування грошових вимог, господарський суд розглядає грошові вимоги кредитора на підставі наявних матеріалів справи та раніше поданих кредитором доказів.
Також, при розгляді заяви про грошові вимоги, суд враховує, що у Боржника станом на день розгляду вимог відсутні боргові зобов`язання по сплаті податків перед державою.
Як вбачається із змісту уточненої заяви про визнання кредитором по справі № 904/2104/19, станом на 11.10.2021р. на розгляді в адміністративних судах перебувають адміністративні справи за позовними заявами боржника до кредитора про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на загальну суму 412 675 524,60 грн.
Господарським судом встановлено, що уточнення кредиторських вимог до боржника, а саме їх зменшення з 525 391 420,85 грн. до 412 675 524,60 грн. обумовлено погашенням податкового боргу боржником шляхом добровільної сплати відповідної заборгованості боржником на користь кредитора та шляхом списання відповідних коштів контролюючим органом з рахунків боржника.
Так, господарським судом встановлено, що боржником було добровільно погашено грошові зобов`язання на загальну суму 76 128 872,65 грн. шляхом перерахування відповідних сум до бюджету за наступними податковими повідомленнями-рішеннями: № 0007534617 від 12.09.2019 в частині на суму 76 096 270,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 19365 від 28.11.2019; № 0011864617 від 12.09.2019 в повному обсязі на суму 510,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 17795 від 27.09.2019 року; № 0011874617 від 12.09.2019 в повному обсязі на суму 31 715,46 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 17797 від 27.09.2019 року; № 0007544617 від 12.09.2019 в повному обсязі на суму 87,36 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 17794 від 27.09.2019 року; № 0007584617 від 12.09.2019 в частині на суму 289,33 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 17793 від 27.09.2019.
Також в ході судового засідання кредитор повідомив господарський суд, що грошові зобов`язання боржника, визначені у ППР від 10.01.2018 № 0000384606, № 0000374606 у розмірі 40 251 182,00 грн., є погашеними шляхом самостійного списання контролюючим органом цієї суми грошових зобов`язань з особового ПДВ-рахунку ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», що також було підтверджено в судовому засіданні представником Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Окрім того факт погашення узгоджених грошових зобов`язань ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» за Актом № 75 від 25.04.2016 в розмірі 40 251 182,00 грн. згідно ППР від 10.01.2018р. № 0000374606, 0000384606 підтверджено контролюючим органом у Акті від 04.05.2018р. №223/28-10-46-06-053930 «Про результати камеральної перевірки ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» (код ЄДРПОУ 05393043) з питань своєчасності сплати зобов`язань з податку на додану вартість у січні 2018 року») копія якого наявна у матеріалах справи. Крім того, дані операції контролюючого органу підтверджуються витягом з особового ПДВ-рахунку боржника з електронного кабінету платника податків.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про відхилення грошових вимог кредитора у повному обсязі з наступних підстав.
Щодо грошових вимог Кредитора згідно з ППР від 12.09.2019р. № 0011874617, № 0007534617, № 0007544617, № 0007554617, № 0011864617, № 0007514617, №0007584617, прийнятих контролюючим органом на підставі Акту перевірки № 102/28-10-46-17/05393043 від 19.08.2019р. (сума вимог 127 261 095,15 грн.).
Господарським судом встановлено, що в період з 30 січня 2019 р. по 12 серпня 2019 р. фахівцями Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС було проведено документальну планову виїзну перевірку Боржника з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, за результатами якої було складено Акт від 19.08.2019р. № 102/28-10-46-17/05393043 (надалі - Акт № 102).
На підставі Акту № 102 Офісом великих платників податків ДФС були прийняті наступні податкові повідомлення, за якими Кредитором заявлені грошові вимоги згідно вищезазначеної заяви: № 0011874617 від 12.09.2019 на суму 31 715,46 грн. - штрафна санкція за несвоєчасне нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; № 0007534617 від 12.09.2019 р. на суму 82 431 012,00 грн. - зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ та 41 215 506,00 грн. штраф; № 0007544617 від 12.09.2019р. на суму 87,36 грн. - штраф за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних; № 0007554617 від 12.09.2019р. на суму 510,00 грн. - адміністративний штраф; № 0011864617 від 12.09.2019р. на суму 510,00 грн. - штраф за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом із доходів платника податку у вигляді заробітної плати; № 0007514617 від 12.09.2019р. на суму 2 296 287,00 грн. - збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість та 1 148 143,50 грн. штраф; № 0007584617 від 12.09.2019р. на суму 137 863,83 грн. - пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ВЕД.
Загальна сума зобов`язань боржника за вказаними ППР, які включені до грошових вимог Кредитора, складає 127 261 635,15. Однак, кредитором за вказаними ППР заявлено грошові вимоги на суму 127 261 095,15 грн., відтак господарський суд розглядає грошові вимоги в межах заявлених кредитором вимог.
Судом встановлено, що боржником було добровільно погашено грошові зобов`язання на загальну суму 76 128 872,65 грн. шляхом перерахування відповідних сум до бюджету за наступними податковими повідомленнями-рішеннями: № 0007534617 від 12.09.2019 в частині на суму 76 096 270,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 19365 від 28.11.2019; № 0011864617 від 12.09.2019 в повному обсязі на суму 510,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 17795 від 27.09.2019 року; № 0007534617 від 12.09.2019 в повному обсязі на суму 31 715,46 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 17797 від 27.09.2019 року; № 0007544617 від 12.09.2019 в повному обсязі на суму 87,36 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 17794 від 27.09.2019 року; № 0007584617 від 12.09.2019 в частині на суму 289,33 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 17793 від 27.09.2019.
В іншій частині заявлених кредитором грошових вимог, що визначені на підставі Акту № 102, тобто грошові зобов`язання на загальну суму 51 132 762,50 грн. є неузгодженими, оскільки Боржником були оскаржені в судовому порядку.
Господарським судом встановлено, що боржником було подано позов про визнання протиправним та скасування наступних податкових повідомлень-рішень: № 0007534617 від 12.09.2019 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у сумі 31 700 165,00 грн. із застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 15 850 082,50 грн., всього на суму 47 550 247,50 грн.; № 0007514617 від 12.09.2019 в повному обсязі на суму 3 444 430,50 грн.; № 0007584617 від 12.09.2019 в частині 137 574,50 грн.; № 0007554617 від 12.09.2019 в повному обсязі на суму 510,00 грн.
За даним позовом Дніпропетровським окружним адміністративним судом (суддя Пруднік С.В.) було відкрито провадження у справі № 160/12769/19, розгляд якої на даний час не завершено, справа наразі розглядається в адміністративному суді першої інстанції.
Окрім того, відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства "конкурсні кредитори" - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; "поточні кредитори" - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство; «забезпечені кредитори» - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.
Із змісту уточненої заяви про визнання кредитором по справі № 904/2104/19 б/н від 11.10.2021 р. вбачається, що грошові вимоги кредитора згідно ППР від 12.09.2019р. №0011874617, №0007534617, №0007544617, №0007554617, №0011864617, №0007514617, №0007584617, прийнятих контролюючим органом на підставі Акту перевірки № 102/28-10-46-17/05393043 від 19.08.2019р. (сума вимог 127 261 095,15 грн.). ґрунтуються на грошових зобов`язаннях боржника, які виникли після відкриття провадження у справі № 904/2104/19 про банкрутство боржника, а отже є поточними, що виключає також можливість їх задоволення як конкурсних вимог кредитора.
Таким чином, грошові вимоги кредитора до боржника на загальну суму 127 261 095,15 грн. за податковими повідомленнями-рішеннями, прийнятими на підставі Акту від 19.08.2019р. №102/28-10-46-17/05393043 підлягають відхиленню, оскільки зазначені вимоги є поточними.
Окрім того, кредитором не надано належних та допустимих доказів на підтвердження неузгоджених грошових вимог на загальну суму 51 132 762,50 грн., що визначені контролюючими органом у податкових повідомленнях-рішеннях від 12.09.2019 р. № 0007534617 (в частині 47 550 247,50 грн.), № 0007514617, № 0007554617, № 0007584617 (в частині 137 574,50 грн.), а зобов`язання за грошовими вимогами на суму 76 128 872,65 грн. є припиненими у зв`язку з їх виконанням боржником.
Щодо грошових вимог згідно з ППР № 0000384602 та № 0000374602 від 07.10.2016 р., прийнятих на підставі Акту перевірки №75/28-01-46-05393043 від 25.04.2016р. (сума вимог - 254 239 823, 25 грн.).
Зі змісту уточненої заяви про визнання кредитором по справі № 904/2104/19 постає, що кредитором заявлено грошові вимоги за ППР № № 0000384602 від 07.10.2016 р., а саме 2 254 458,00 грн. сума зменшеного бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та 1 125 729,25 грн. сума штрафу, а за ППР № 0000374602 від 07.10.2016 р. кредитором заявлено грошові вимоги на суму 4 259 360,00 грн. сума зменшеного бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та штрафі санкції на суму 83 416 341,00 грн. Загальна сума заявлених кредитором грошових вимог згідно ППР № 0000384602 та № 0000374602 складає 254 239 823, 25 грн.
Надаючи оцінку ППР № № ППР № 0000384602 та № 0000374602 господарський суд звертає увагу, що вказані ППР було прийнято 16.05.2016р. та 13.05.2016р. відповідно, а не 07.10.2016 р., як помилково зазначено кредитором в уточненій заяві.
Господарським судом встановлено, що в період з 31.12.2015р. по 18.04.2016р. ревізорами Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС (далі контролюючий орган) була проведена виїзна планова перевірка Боржника з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, за результатами якої було складено Акт № 75/28-01-46-05393043 від 25.04.2016 (далі по тексту Акт № 75).
На підставі акта № 75 контролюючим органом винесені наступні податкові повідомлення-рішення від 13.05.2016 р. № 0000374602 - про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 183 604 608 грн. 00 коп. із застосуванням штрафної (фінансової) санкції у сумі 91 802 304 грн. 00 коп.; від 16.05.2016 р. №0000384602 - про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 12 738 729 грн. 00 коп. із застосуванням штрафної (фінансової) санкції у сумі 6 369 364 грн. 73 коп.; №0000394602 - про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 122 032 грн. 00 коп.; № 0000414602 - неподання податкової декларації екологічного податку за період 1 квартал 2013 року з застосуванням штрафної (фінансової) санкції 170 грн.
ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» вищезазначені рішення податкового органу були оскаржені в адміністративному порядку та за наслідками адміністративного оскарження, податкові повідомлення-рішення: № 0000374602 від 13.05.2016р. та № 0000384602 від 16.05.2016 р. скасовані.
Господарським судом встановлено, що контролюючим органом 07.10.2016р. прийняті наступні податкові повідомлення-рішення замість скасованих ППР від 13.05.2016 р. № 0000374602 та від 16.05.2016 р. №0000384602: № 0000374001 від 07.10.2016р. про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 178 829 157,00 грн. із застосуванням штрафної (фінансової) санкції у сумі 89 692 884,00 грн. замість ППР від 13.05.2016 р. № 0000374602; № 0000384001 від 07.10.2016р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 11 304 698,00 грн. із застосуванням штрафної (фінансової) санкції у сумі 5 652 349,00 грн. замість ППР від 16.05.2016 р. №0000384602.
Господарським судом встановлено, що ППР № 0000374001 від 07.10.2016р. та № 0000384001 від 07.10.2016р. було оскаржено боржником у судовому порядку у справі № 804/7753/16.
Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2017р. у справі № 804/7753/16 ППР № 0000384001, № 0000374001 від 07.10.2016р. були скасовані.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 р. по справі №804/7753/16 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2017р. було скасовано, позов ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» задоволено частково., а саме: визнано протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС від 07.10.2016 року № 00003740010 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 162 667 843 гривні та застосування штрафних санкцій в розмірі 81 333 922 гривні; Визнано протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС від 07.10.2016 року № НОМЕР_2 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість і розмірі 817 427 гривні та застосування штрафних санкцій в розмірі 408 713 гривні. В іншій частині в позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 12.09.2018р. у справі № 804/7753/16 касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС задоволено частково, а саме: постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 по справі №804/7753/16 скасовано в частині задоволених позовних вимог та у відмовленій частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.10.2016р. № 0000374001 і № 0000384001 в частині задоволених позовних вимог, та в цій частині - справу направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Отже, в скасованій частині справу № 804/7753/16 на суму 269 748 181,00 грн. направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
За результатами повторного розгляду справі № 804/7753/16 Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2017р. у справі №804/7753/16 адміністративний позов ПАТ «ДМК» задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську МГУ ДФС від 07.10.2016р. №0000394001, № 0000384001, № 0000374001; від 16.05.2016р. № 0000414602.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.08.2021 у справі № 804/7753/16 (новий розгляд справи) апеляційні скарги - Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та ПАТ «ДМК» задоволено частково, а саме: Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2020р. у справі №804/7753/16 скасовано. Позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення прийняті 07.10.2016р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС: -№0000374001 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 162 670 663 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 81 335 332грн.; -№0000384001 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 817 427грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 408 713грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідно до пп. 60.1.5 п. 60.1 ст. 60 ПКУ податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Згідно п. 60.4 ст. 60 Податкового кодексу України визначено, що у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу V Наказу Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року №1204 (далі по тексту Наказ №1204), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 р. за №124/28254, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо: рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, сума зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, в тому числі за порушення норм іншого законодавства, що визначені у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу.
Згідно пункту 3 розділу V Наказу №1204 встановлено, що у випадках, визначених підпунктами 2 і 4 пункту 1 цього розділу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, в тому числі за порушення норм іншого законодавства.
Отже, за результатами адміністративного оскарження (ППР № № 0000384602 від 16.05.2016р. та № 0000374602 від 13.05.2016р.) та судового оскарження у справі № 804/7753/16 ППР № №№ 0000384001, № 0000374001 від 07.10.2016р., які було, прийнято на підставі Акту № 75 відповідно до п.60.4 ст. 60, ст. 56 ПК України зазначені податкові повідомлення-рішення є відкликаними у повному обсязі, що зумовлює відсутність обов`язку боржника, як платника податків по сплаті грошових зобов`язань за відкликаними ППР.
Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Згідно ч. 3 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, що додаються до заяви. До заяви в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника. Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником. Господарський суд зобов`язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що виноситься ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду.
У справах про банкрутство тягар доведення наявності вимог до боржника належними, достатніми та допустимими доказами покладається саме на кредитора. Неподання витребуваних судом оригіналів письмових доказів, позбавляє суд першої інстанції визначити достовірність відомостей викладених заявником у заяві про визнання кредиторських вимог. У даній справі судами попередніх інстанцій правомірно відмовлено в задоволенні заяви про визнання кредиторських вимог до боржника з тих підстав, що заявником не доведено належними та документальними доказами заявлені грошові вимоги. Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 23.04.2019р. у справі 910/21939/15.
Крім того, у постанові від 07.08.2019р. у справі № 922/1014/18 Верховний Суд зазначив, що використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.
Також, у постановах Верховного Суду від 23.04.2019р. у справі №910/21939/15 та від 11.07.2019р. у справі №904/2394/18 висловлено правовий висновок, відповідно до якого на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них.
Оскільки кредитором не подано належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних неузгоджених грошових вимог, відтак грошові вимоги на суму 254 239 823, 25 грн. підлягають відхиленню.
З огляду на викладене вище грошові вимоги кредитора згідно ППР № 0000384602 від 16.05.2016р. та ППР №0000374602 від 13.05.2016р. у загальній сумі заявлених кредиторських вимог 254 239 823, 25 грн. відхиляються судом у повному обсязі.
Щодо грошових вимоги згідно ППР від 21.10.2015р. № 0000864602 та від 21.10.2015р. № 0000874602, прийнятих на підставі Акту перевірки № 40/28-01-46-05393043 від 17.07.2015р. (сума вимог 12 778 080,00 грн.).
Господарським судом встановлено, що за результатами проведеної Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ПАТ «ДМК» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2015р. було складено Акт від 17 липня 2015р. № 40/28-01-46-05393043 (далі по тексту - Акт № 40).
На підставі Акту № 40 контролюючим органом було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: № 0000864602 від 21.10.2015р. на суму 4 259 360,00 грн. - зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ та на суму 2 129 680,00 грн. штраф; № 0000874602 від 21.10.2015р. на суму 4 259 360,00 грн. - зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ та на суму 2 129 680,00 грн. штраф.
Загальна сума розрахованих контролюючим органом грошових зобов`язань Боржника за ППР № 0000864602 від 21.10.2015р. та № 0000874602 від 21.10.2015р., які включені до грошових вимог Кредитора, складає 12 778 080,00 грн.
Податкові повідомлення-рішення від 21.10.2015р. №0000864602 та від 21.10.2015р. №0000874602 було оскаржено боржником в судовому порядку, спір розглядається на даний час Дніпропетровським окружним адміністративним судом (суддя Олійник В.М.) у справі № 804/488/16.
Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пп. 56.1 ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. З огляду на зазначене, податковим боргом є угоджена сума грошового зобов`язання.
Таким чином, оскарження в судовому порядку податкового повідомлення-рішення, визначене у такому акті індивідуальної дії податкове зобов`язання вважається неузгодженим до розгляду справи судом по суті та прийняття відповідного рішення, а відтак, зазначене податкове зобов`язання не є податковим боргом.
Отже, заявлені кредитором грошові вимоги до боржника на загальну суму 12 778 080,00 за вказаними ППР є неузгодженими.
Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Згідно ч. 3 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, що додаються до заяви. До заяви в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника. Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником. Господарський суд зобов`язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що виноситься ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду.
У справах про банкрутство тягар доведення наявності вимог до боржника належними, достатніми та допустимими доказами покладається саме на кредитора. Неподання витребуваних судом оригіналів письмових доказів, позбавляє суд першої інстанції визначити достовірність відомостей викладених заявником у заяві про визнання кредиторських вимог. У даній справі судами попередніх інстанцій правомірно відмовлено в задоволенні заяви про визнання кредиторських вимог до боржника з тих підстав, що заявником не доведено належними та документальними доказами заявлені грошові вимоги. Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 23.04.2019р. у справі 910/21939/15.
Крім того, у постанові від 07.08.2019р. у справі № 922/1014/18 Верховний Суд зазначив, що використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.
Разом з цим, у постановах Верховного Суду від 23.04.2019р. у справі №910/21939/15 та від 11.07.2019р. у справі №904/2394/18 висловлено правовий висновок, відповідно до якого на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них.
Оскільки кредитором не подано належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних неузгоджених грошових вимог, відтак грошові вимоги на суму 12 778 080,00 грн. підлягають відхиленню.
Щодо грошових вимог згідно з ППР від 16.12.2016р. № 0000584001, прийнятого на підставі Акту від 21.06.2016р. № 115/28-01-40-01-05393043 (сума вимог - 11 792 469,00 грн.).
Господарським судом встановлено, що за результатами проведеної Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську МГУ ДФС документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «ДМК» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з наступними платниками ТОВ «ТАНДЕМ ТОРГ ТК» (код за ЄДРПОУ 39069452) за січень, квітень, травень 2015 року; ТОВ «ФАРКОН» (код за ЄДРПОУ 34512002) за травень, липень, серпень, жовтень 2015 року; АСОЦІАЦІЯ «БК СПЕЦМЕТАЛУРГМОНТАЖ» (код за ЄДРПОУ 32816042) за березень, квітень, жовтень 2015 року; ТОВ «ФАРКОН ЛТД» за жовтень, листопад, грудень 2015 року; ТОВ ІВБП «ОРГХІМПРОМ» (код за ЄДРПОУ 20293659), ТОВ «РЕМАВТОМАТИКА» (код за ЄДРПОУ 20302186); ТОВ ВКФ «ДНІПРОРЕМОНТ АГ» (код за ЄДРПОУ 31081074); ТОВ «ПРОМБУДМОНТАЖ» (код за ЄДРПОУ 31197882); ТОВ «ПП «МСР 2» (код за ЄДРПОУ 34455395); ТОВ «УКР АЛЕКС СЕРВІС» (код за ЄДРПОУ 35111971); ТОВ «ІТ БІЗНЕС ГРУП» (код за ЄДРПОУ 36811341); ТОВ «ДОНБАС ДНІПРОБУД ЛТД» (код за ЄДРПОУ 37603579); ТОВ «МСР» (код за ЄДРПОУ 38593290) за травень 2015 року було складено Акт перевірки від 21 червня 2016 року №115/28-01- 40-01-05393043, (далі по тексту Акт № 115).
На підставі Акту № 115 контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000584001 від 16.12.2016р. на суму 7 861 646,00 грн. - зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ та 3 930 823,00 грн. штраф.
Загальна сума розрахованих контролюючим органом грошових зобов`язань Боржника за вказаним ППР, які включені до грошових вимог кредитора, складає 11 792 469,00 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено боржником в судовому порядку, адміністративний позов про скасування цих ППР розглядається Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі № 804/626/17.
Згідно ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2017р. провадження у справі № 804/626/17 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 804/1154/16.
На даний час спір про правомірність прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення №0000584001 від 16 грудня 2016р. на загальну суму 11 792 469,00 грн. в судовому порядку не вирішено.
Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Таким чином, оскарження в судовому порядку податкового повідомлення-рішення, визначене у такому акті індивідуальної дії податкове зобов`язання вважається неузгодженим до розгляду справи судом по суті та прийняття відповідного рішення, а відтак, зазначене податкове зобов`язання не є податковим боргом.
Отже, заявлені кредитором грошові вимоги до боржника на загальну суму 11 792 469,00 грн. за Актом № 115 є неузгодженими.
Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Згідно ч. 3 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, що додаються до заяви. До заяви в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника. Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником. Господарський суд зобов`язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що виноситься ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду.
У справах про банкрутство тягар доведення наявності вимог до боржника належними, достатніми та допустимими доказами покладається саме на кредитора. Неподання витребуваних судом оригіналів письмових доказів, позбавляє суд першої інстанції визначити достовірність відомостей викладених заявником у заяві про визнання кредиторських вимог. У даній справі судами попередніх інстанцій правомірно відмовлено в задоволенні заяви про визнання кредиторських вимог до боржника з тих підстав, що заявником не доведено належними та документальними доказами заявлені грошові вимоги. Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 23.04.2019р. у справі 910/21939/15.
Крім того, у постанові від 07.08.2019р. у справі № 922/1014/18 Верховний Суд зазначив, що використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.
Разом з цим, у постановах Верховного Суду від 23.04.2019р. у справі №910/21939/15 та від 11.07.2019р. у справі №904/2394/18 висловлено правовий висновок, відповідно до якого на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них.
Оскільки на підтвердження неузгоджених грошових вимог на суму 11 792 469,00 грн. кредитором не надано належних та допустимих доказів, відтак зазначені грошові вимоги відхиляються господарським судом у зв`язку з їх недоведеністю.
Щодо грошових вимог згідно з ППР від 14.09.2015р. № 0000824602, № 0000804602, прийнятих на підставі Акту від 27.08.2015р. № 75/28-01-46-05393043 (сума вимог - 5 687 656, 20 грн.).
Господарським судом встановлено, що за результатами проведеної Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «ДМК» з питань дотримання податкового законодавства України по взаємовідносинах з наступними платниками: ТОВ НВК "Хімтранс" (код за ЄДРПОУ 38461109) за листопад 2014 року, січень 2015 року, з ТОВ"ДОНБАС-ДНIПРОБУД ЛТД" (код за ЄДРПОУ 37603579) за грудень 2014 року, ТОВ"НПК "ТЕХМЕТ" (код за ЄДРПОУ 35396964) за січень 2015 року, з ТОВ «Фаркон» (код за ЄДРПОУ 34512002) за квітень, травень 2015 року, з ТОВ «ТАНДЕМ ТОРГ ТК» (код за ЄДРПОУ 39069452) за квітень2015 року, з ТОВ «НВО» Укрпромекологія» (код за ЄДРПОУ 31329313) за червень 2015 року, з ТОВ «Укрспецконструкція» (код за ЄДРПОУ 31992407) за червень 2015 року, з ТОВ «Інтерконструкція» (код за ЄДРПОУ 37924070) за червень 2015 року, з ТОВ «ЮГСЕРВІС-ПЛЮС» (код за ЄДРПОУ 39090826) за червень 2015 року, - з ТОВ «ЗАВОД ПРОМИСЛОВИХ МАСТИЛ» (код за ЄДРПОУ 36721756) за червень 2015 року ревізорами контролюючого органу було складено Акт від 27 серпня 2015 року № 75/28-01-46-05393043 (далі Акт № 75).
На підставі Акту № 75 контролюючим органом було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: 0000824602 від 14.09.2015р. на суму 135 572,70 грн. - збільшення суми грошового зобов`язанняз ПДВ на суму штрафних санкцій та № 0000804602 від 14.09.2015р. на суму 3 701 389,00 грн. - зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ та на суму 1 850 694,50 грн. штраф.
Загальна сума розрахованих контролюючим органом грошових зобов`язань боржника за вказаними ППР, які включені до грошових вимог кредитора, складає 5 687 656,20 грн.
Вказані ППР були оскаржені боржником в судовому порядку, адміністративний позов про скасування цих ППР розглядається Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі № 804/1154/16.
Згідно ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2016р. провадження у справі № 804/1154/16 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 804/488/16.
Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Таким чином, оскарження в судовому порядку податкового повідомлення-рішення, визначене у такому акті індивідуальної дії податкове зобов`язання вважається неузгодженим до розгляду справи судом по суті та прийняття відповідного рішення, а відтак, зазначене податкове зобов`язання не є податковим боргом.
Оскільки даний судовий спір наразі судом не вирішено, відтак, заявлені кредитором грошові вимоги до боржника на загальну суму 5 687 656,20 грн. за Актом № 75 є неузгодженими та підлягають відхиленню.
Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Згідно ч. 3 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, що додаються до заяви. До заяви в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника. Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником. Господарський суд зобов`язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що виноситься ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду.
У справах про банкрутство тягар доведення наявності вимог до боржника належними, достатніми та допустимими доказами покладається саме на кредитора. Неподання витребуваних судом оригіналів письмових доказів, позбавляє суд першої інстанції визначити достовірність відомостей викладених заявником у заяві про визнання кредиторських вимог. У даній справі судами попередніх інстанцій правомірно відмовлено в задоволенні заяви про визнання кредиторських вимог до боржника з тих підстав, що заявником не доведено належними та документальними доказами заявлені грошові вимоги. Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 23.04.2019р. у справі 910/21939/15.
Крім того, у постанові від 07.08.2019р. у справі № 922/1014/18 Верховний Суд зазначив, що використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.
Разом з цим, у постановах Верховного Суду від 23.04.2019р. у справі №910/21939/15 та від 11.07.2019р. у справі №904/2394/18 висловлено правовий висновок, відповідно до якого на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них.
Оскільки на підтвердження неузгоджених грошових вимог на суму 5 687 656,20 грн. кредитором не надано належних та допустимих доказів, відтак зазначені грошові вимоги відхиляються господарським судом у зв`язку з їх недоведеністю.
Щодо грошових вимог згідно з ППР від 21.08.2015р. № 0000784602, прийнятого на підставі Акту від 07.08.2015р. № 28/28-01-46-05393043 (сума вимог - 916 401,00 грн.).
Господарським судом встановлено, що за результатами проведеної Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС камеральної перевірки даних, задекларованих ПАТ «ДМК» у декларації за червень 2015р. щодо сум бюджетного відшкодування була складено Акт перевірки від 07.08.2015р. № 28/28-01-46-05393043 (далі Акт № 28).
На підставі Акту № 28 контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000784602 від 21.08.2015р. на суму 610 934,00 грн. - зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ та на суму 305 467,00 грн. штраф.
Загальна сума грошових вимог згідно ППР від 21.08.2015р. № 0000784602 складає 916 401,00грн.
Зі змісту Акту № 28 вбачається, що висновки про встановлені в ході камеральної перевірки податкові порушення було зроблено контролюючим органом за результатами раніше проведених перевірок ПАТ «ДМК», а саме на підставі акту №1267/28-01-46-02-05393043 від 19.05.2015р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» (код за ЄДРПОУ 05393043) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2015 року» (далі - Акт № 1267); акту № 10/28-01-46-05393043 від 19.06.2015р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» (код за ЄДРПОУ 05393043) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за березень 2015 року.» (далі - Акт № 10); акту № 40/28-01-46-05393043 від 17.07.2015р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» (код за ЄДРПОУ 05393043) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2015 року (далі Акт № 40).
Результати Акту № 1267 були оскаржені боржником в судовому порядку (судова справа №804/15656/15). На даний час спір у справі № 804/15656/15 знаходиться на розгляді в Верховному Суді, остаточно спір не вирішено.
Також господарським судом встановлено, що результати Акту № 10 були оскаржені ПАТ «ДМК» у судовій справі №804/426/16, яка вирішена судами першої та апеляційної інстанції на користь ПАТ «ДМК», ухвалою від 15 липня 2019 року Верховним Судом відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Дніпропетровського управління ОВПП ДФС.
Тобто, наведені у Акті № 10 висновки про встановлені порушення спростовані, визнані судом безпідставним, а тому не можуть враховуватись в розрахунку суми порушення, розрахованого в Акті № 28.
Щодо Акту № 40, то його результати також було оскаржено боржником в судовому порядку у справі № 804/488/16, яка на даний час судом не розглянута, та перебуває на розгляді в Дніпропетровському окружному адміністративному суді (суддя Олійник В.М.), а тому наведені у Акті № 40 висновки не можуть враховуватись господарським судом.
Крім того, суд також враховує, що ППР № 0000784602 від 21.08.2021р. було оскаржено боржником в судовому порядку, справа № 804/646/16 перебуває на розгляді Дніпропетровським окружним адміністративним судом, розгляд справи на даний час не завершено, рішення по справі не прийнято.
Інших належних та допустимих доказів на підтвердження грошових вимог кредитором надано не було.
Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Таким чином, оскарження в судовому порядку податкового повідомлення-рішення, визначене у такому акті індивідуальної дії податкове зобов`язання вважається неузгодженим до розгляду справи судом по суті та прийняття відповідного рішення, а відтак, зазначене податкове зобов`язання не є податковим боргом.
З врахуванням викладеного ППР від 21.08.2015р. № 0000784602 на загальну суму вимог - 916 401,00 грн. є неузгодженим.
Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Згідно ч. 3 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, що додаються до заяви. До заяви в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника. Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником. Господарський суд зобов`язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що виноситься ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду.
У справах про банкрутство тягар доведення наявності вимог до боржника належними, достатніми та допустимими доказами покладається саме на кредитора. Неподання витребуваних судом оригіналів письмових доказів, позбавляє суд першої інстанції визначити достовірність відомостей викладених заявником у заяві про визнання кредиторських вимог. У даній справі судами попередніх інстанцій правомірно відмовлено в задоволенні заяви про визнання кредиторських вимог до боржника з тих підстав, що заявником не доведено належними та документальними доказами заявлені грошові вимоги. Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 23.04.2019р. у справі 910/21939/15.
Крім того, у постанові від 07.08.2019р. у справі № 922/1014/18 Верховний Суд зазначив, що використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.
Разом з цим, у постановах Верховного Суду від 23.04.2019р. у справі №910/21939/15 та від 11.07.2019р. у справі №904/2394/18 висловлено правовий висновок, відповідно до якого на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них.
Оскільки на підтвердження неузгоджених грошових вимог на суму 916 401,00 грн. кредитором не надано належних та допустимих доказів, відтак зазначені грошові вимоги відхиляються господарським судом у зв`язку з їх недоведеністю.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Таким чином, у справах про банкрутство тягар доведення наявності вимог до боржника належними, достатніми та допустимими доказами покладається саме на кредитора, а не на боржника або суд.
В порушення вимог ч. 3 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заява Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання кредитором у справі № 904/2104/19 від 22.07.2021р. б/н не містить документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника. Кредитором не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених ним грошових вимог до боржника.
Відповідно до п.56.1. ст.56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.2. статті 56 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
Пунктом 56.4 ст. 56 Податкового кодексу України встановлено, що під час процедури адміністративного оскарження обов`язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.
Обов`язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Виходячи із системного аналізу вищенаведених норм податкового законодавства на платника податків покладається законодавчий обов`язок по сплаті лише узгодженого грошового зобов`язання, розрахованого органом.
Щодо посилань Кредитора на акт податкових перевірок, як на доказ, який підтверджує розмір грошових вимог заявлених до Боржника, суд критично ставиться до цих посилань, та враховує, що матеріалі справи не містять актів податкових перевірок, Кредитором надано лише окремі частини актів, з яких неможливо встановити вчинення боржником податкового правопорушення та встановити виникнення у Боржника обов`язку по справі податків та зборів.
Також суд враховує доводи боржника, щодо наданих документів на підтвердження розміру грошових вимог, та вважає за необхідне зазначити, що акт перевірки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, діяльність яких перевірялася. В даному випадку вищезазначені акти перевірки складено посадовими особами кредитора в односторонньому порядку, відтак такі акти не є належними та допустимими доказами на підтвердження грошових вимог кредитора до боржника.
Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів (в даному випадку працівників кредитора) і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акта перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.
Таким чином, акти перевірки складено посадовими особами кредитора та вони містять суб`єктивні висновки кредитора, відтак зазначені акти не підтверджують наявність грошових вимог кредитора.
Отже, акт перевірки містить лише власні суб`єктивні висновки перевіряючих та є носієм інформації, що підлягає доказуванню. Проте Кредитором не надано будь-яких доказів, що підтверджують достовірність, повноту наведеної Актах перевірок інформації щодо встановлених порушень.
Надані кредитором податкові повідомлення-рішення та витяги із актів перевірок не є належними та допустимими доказами, з огляду на те, що висновки про встановлені в ході перевірки порушення з боку боржника зроблено контролюючими органами не на підставі аналізу наданих боржником для перевірки первинних документів, що підтверджують здійснення боржником господарських операцій, що були охоплені перевірками, а виключно на підставі аналізу податкової інформації про контрагентів боржника та інших платників податків по ланцюгу постачання товарів/робіт та послуг контрагентів боржника з інформаційно-аналітичних баз даних ДПС, в тому числі інформація про здійсненні заходи податкового контролю відносно інших платників податків, складені за їх результатами акти перевірок.
Окрім того, господарським судом встановлено, що частина заявлених кредитором грошових вимог вже сплачена боржником (у загальній сумі 116 380 054,65 грн.). Також господарським судом встановлено, що частину заявлених кредитором вимог скасовано за результатами адміністративного та судового оскарження (у загальній сумі 292 846 624,50 грн.).
Щодо вимог Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків які виникли до відкриття провадження по справі, а саме до 31.05.2019р., господарський суд зазначає, що відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства кредитор вимоги якого виникли до боржника до відкриття провадження по справі про банкрутство може заявити свої грошові вимоги до господарського суду.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Господарським судом в судовому засіданні було задано питання представнику Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, а саме щодо виникнення права стягнення заявлених грошових вимог до боржника, на що від представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків була надано суду відповідь про те, що "Право вимоги грошових коштів у кредитора не наступило".
Таким чином, відповідно до наданої суду представником Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків відповіді на питання, господарський суд може зробити висновок, що право грошової вимоги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" на день відкриття провадження по справі та і на день розгляду в судовому засіданні заяви з грошовими вимогами не виникло.
Отже, заявлені Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків грошові вимоги повинні відноситись до поточних грошових вимог та не можуть в силу Кодексу України з процедур банкрутства розглядатись в процедурах розпорядження майном та санації боржника.
В силу ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав.
Таким чином, кредитор має право в позовному провадженні стягнути грошові кошти з боржника або заявити їх в ліквідаційній процедурі.
Положеннями статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Частиною 14 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Частиною 4 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Відповідно до частиною 6 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Відповідно до частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У розумінні статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів; показаннями свідків.
За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
В той же час, з боку Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків не було виконано в повному обсязі вимог ухвал господарського суду щодо надання документів підтверджуючих заявлені вимоги.
Згідно пункту 2 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.
Як прямо передбачено частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи вищенаведене, господарський суд вирішив відхилити грошові вимоги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в сумі 412 675 524,60 грн.
Разом з цим, господарський суд звертає увагу кредитора на те, що останній не позбавлений права повторного звернення із грошовими вимогами до боржника з наданням належних, допустимих доказів, що їх підтверджують, зокрема, документи первинного обліку, або інших документів щодо фінансово-господарської діяльності боржника які підтверджують здійснення боржником господарських операцій, що були охоплені перевірками, документи про отримані боржником доходи, видатки та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, складену боржником звітність за відповідний період або податкових повідомлень-рішень грошове зобов`язання боржника за якими є узгодженим, тощо.
Керуючись ст.ст. 44, 45, 46 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,
УХВАЛИВ:
Грошові вимоги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до боржника ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» в сумі 412 675 524,60 грн. - відхилити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття з 11.10.2021р. та може бути оскаржена у 10-ти денний строк з дня її підписання до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвала підписана 18.10.2021р.
Копію ухвали надіслати: Східному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків; боржнику; керуючому санацією.
Суддя І.В. Владимиренко
