Ухвала суду від 19.12.2019 по справі № 904/2104/19 Господарський суд Дніпропетровської області

open

Головна
Судові рішення
Ухвала суду
Ухвала суду від 19.12.2019 по справі № 904/2104/19 Господарський суд Дніпропетровської області

скопійовано

Документ має містити точну фразу

Документ не має містити наступного терміну

Документ має містити один з двох термінів

Документ має містити обидва терміни

Замінює символ або декілька символів наприкінці терміну

* Правила використання інтелектуального пошуку

скопійовано

28.05.2024
Засідання

08.05.2024
Засідання

28.05.2024
Засідання

08.05.2024
Засідання

вп

Справа № 904/2104/19

Картка справи

Справа № 904/2104/19

Картка справи

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

19.12.2019м. ДніпроСправа № 904/2104/19

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Владимиренко І.В. розглянувши матеріали справи

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБУДМОНТАЖ ГРУП", м. Київ

до боржника Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам"янське, вул. Соборна, 18-Б; ЄДРПОУ 05393043)

про визнання банкрутом

за участю Прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації

учасники у справі № 904/2104/19 про банкрутство ПАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" - Кам`янська міська рада Дніпропетровської області, Головне управління ДСНС України у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Короленка,4)

Представники:

від боржника представник Красницька-Клембет А.С. дов. № 75 від 11.10.19р. розпорядник майна ПАТ Дніпровський металургійний комбінат"

від боржника представник Клембет О.М. дов. № 76 від 11.10.19р. представник розпорядника майна

розпорядник майна Сокол О.Ю. посв. №193 від 28.02.13р.

представник розпорядника майна Дробот Д.М. дов. № 1904 від 07.06.19р.

від кредитора Лагода О.А. ордер ЗП №109000 представник ТОВ "КЛЕ-ТЕХІНК"

від кредитора Лагода О.А. ордер ЗП №108999 ІП "Агбор Інжирінг"

від кредитора Самойленко І.І. дов. № 07 від 06.08.19р. представник ТОВ "Торгівельно-промислова компанія промімпекс"

від кредитора Шенк О.Ю. ордер КС №539066 представник Компанії "Інтернешнл Транзит С.А.Л. (Офшор")

від кредитора Фролов О.М. ордер ЗП №62883 представник Компанії "Інтернешнл Транзит С.А.Л. (ОФшор)

від кредитора Боднар Я.В. Керівник ПП "МЕТАС"

від кредитора Гуня Т.В. дов. №б/н від 07.08.19р. представник ТОВ "ВТС-УКРСНАБПРОМ"

від кредитора Фєдосєєв Д.О. ордер ПТ №116817 представник ТОВ "Технобудмонтаж груп"

від кредитора Горбатенко С.В. дов. № 95 від 02.12.19р. представник ПАТ "Дніпровський коксохімічний завод"

від кредитора Лисенко П.П. дов. № б/н від 25.06.19р. представник ТОВ "ТД "Підшипник-Дніпро"

від кредитора Вишняков Д.О. ордер №1007425 представник ТОВ "ТД Восточник експрес"

від кредитора Мухін О.В. Генеральний директор ТОВ "Дон-Дніпробуд ЛТД"

від кредитора Шевченко О.В. дов. № б/н від 11.11.2019р. представник ТОВ "ФК Вітлюс"

від кредитора Каретна Є.В. дов. № 53-02/263 від 17.12.19р. представник ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат"

від кредитора Григор`єв М.І. дов. № 1ю від 12.12.19р. представник ТОВ "Придніпровський механічний завод"

від кредитора Тарасюк О.О. ордер №2119/004, договір №01/05/19 від 01.05.2019р. представник ТОВ "Інвент Груп"

від кредитора Богемська С.О. дов. № б/н від 05.08.19р. представник ТОВ "Уніпроменергосервіс"

від кредитора Жорніченко Д.В. дов. № б/н від 04.12.19р. представник ТОВ "Дніпротехсервіс"

від кредитора Лук`янець Р.І. керівник ТОВ "Індустріальні технології України"

від кредитора Масляний О.В. дов. № 11/с4 від 11.04.19р. представник ТОВ "Зета інвест"

від кредитора Олешко О.М. дов. № б/н 06.08.19р. представник АТ "Українська Залізниця"

від боржника Команов В.В. дов. № 3 від 03.01.2019р. представник ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат"

від Прокуратури Дніпропетровської області прокурор Сиридонова Є.О. посв. №036674 від 12.11.2015р.

від кредитора Капля Ю.П. дов. № 3212 від 30.12.18р. представник ТОВ "Епіцентр К"

від кредитора Бордюг С.Д. дов. № б/н від 27.12.2018р. представник ТОВ "Таффі Плюс"

від кредитора Волосожар Г.В. ордер ДН №051406 представник ТОВ "Завод Гидропневмаапарат"

вільний слухач ОСОБА_1

вільний слухач ОСОБА_2

від кредитора Нестеров Є.М. дов. № б/н від 25.06.19р. представник ТОВ "Нові Феротехнології"

від кредитора Мацкус Ю.І. дов. № 2387 від 28.11.19р. представник АТ "Укрзалізниця"

від кредитора Шаргородська С.А. дов. № 851 від 08.11.19р. представник АТ "ДТЕК "Дніпровські Електромережі"

від Військової прокуратури Південного регіонального округу прокурор Лісняк А.І. посв. № 052300 дійсне до 15.02.2024р.

вільний слухач ОСОБА_3

кредитор ОСОБА_4 особисто

кредитор ОСОБА_5 особисто

представник розпорядника майна Кірічко Т.Л. дов. № 1906 від 07.06.19р.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалами господарського суду від 11.11.2019р. заяву розпорядника майна арбітражного керуючого Сокола О.Ю. № 01-34/14-11 від 07.11.19р. про скасування арештів з майна боржника та заяву боржника № 01/1060 від 08.11.19р. про скасування арештів з майна боржника прийняті до розгляду, призначено судове засідання з розгляду заяв розпорядника майна № 01-34/14-11 від 07.11.19р. та боржника № 01/1060 від 08.11.19р. на 20.11.2019р. о 09:50год.

Ухвалою господарського суду від 14.11.19р. за підсумками попереднього засіданні визнані, частково визнані та відхилені грошові вимоги кредиторів. Підсумкове засідання суду, на якому буде вирішено питання про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи закриття провадження у справі про банкрутство призначено на 19.12.2019р. о 11:00 год.

Ухвалою господарського суду від 14.11.19р. заяву Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України № 3-6-4886 вих.-19 від 01.11.19р. про вступ у справу прийнято до розгляду. Призначено судове засідання для розгляду Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України № 3-6-4886 вих.-19 від 01.11.19р. про вступ у справу на 19.12.2019р. о 11:00год.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Владимиренко І.В. з 18.11.2019р. на лікарняному, судове засідання призначене на 20.11.2019р. не відбулось.

З 25.11.2019р. по 02.12.2019р. головуючий суддя Владимиренко І.В. перебував у щорічній відпустці.

Ухвалою господарського суду від 03.12.19р. призначено судове засідання на 19.12.2019р. о 11:00год. з розгляду наступних документів: заяви розпорядника майна № 01-34/14-11 від 07.11.19р. про скасування арештів з майна боржника; заяви боржника № 01/1060 від 08.11.19р. про скасування арештів з майна боржника. арештів з майна боржника.

10.12.19р. до суду від представників кредиторів ТОВ "Азов Контролз", ТОВ "Автоматизація Тераватт Груп", VGH Viktoria Garten Huttenindustriebedarf GmbH, ТОВ "Симтек" надійшли заяви про проведення судового засідання без участі представників даних кредиторів. Судом заяви прийняті до відома.

18.12.18р. до суду від Індумет Лімітед надійшло клопотання від 18.12.19р. про відкладення підсумкового засідання. Судом клопотання прийнято до розгляду.

19.12.19р. до суду від представника кредитора ПрАТ "Промарматура" надійшла заява про проведення судового засідання без участі представника даного кредитора. Судом заява прийняті до відома.

19.12.19р. до суду від Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України надійшли пояснення стосовно вступу прокурора у справу. Судом пояснення прийняті до відома.

19.12.19р. до суду від розпорядника майна надійшло заперечення на заяву Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України про вступ у справу. Судом заперечення прийняті до відома.

19.12.19р. до суду від розпорядника майна надійшло клопотання № 01-34/20-12 від 18.12.19р. про продовження процедури розпорядження майном. Судом клопотання прийнято до розгляду.

19.12.19р. до суду від розпорядника майна надійшло клопотання № 01-34/21-12 від 18.12.19р. про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди за період з 31.05.2019р. по 16.12.2019р., здійснення та відшкодування витрат, пов`язаних з виконанням повноважень розпорядника майна боржника за період з 31.05.2019р. по 16.12.2019р. Судом клопотання прийнято до розгляду.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

Розглянувши в судовому засіданні 19.12.19р. заяву Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України № 3-6-4886 вих.-19 від 01.11.19р. про вступ у справу, заслухавши присутніх учасників провадження у справі про банкрутство, господарський суд встановив наступне.

Присутній в судовому засіданні прокурор Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України в обґрунтування заявленої заяви зазначив наступне, на адресу військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південногорегіону України надійшов лист від військової прокуратури Південногорегіону України, відповідно до якого ухвалою Верховного Суду від .2019 визнано нечинним рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2014 та від 17.02.2016 і постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2016 у справі №35/420-32/470, задоволено заяву Генеральної прокуратури України, Державного агентства резерву України та ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» про затвердження мирової угоди від 21.01.2019, а провадження у справі закрито.

На виконання вказаної мирової угоди ПАТ «Дніпровський металургійний шат» сплачено 4 678 тис. грн. заборгованості перед Держрезервом, а залишок боргу становить 135 655 тис. гривень.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2019 порушено провадження у справі № 904/2104/19 про банкрутство ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат».

А тому, прокурор Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України вважає, що результати вирішення справи №904/2104/19 що розглядається господарським судом Дніпропетровської області, можуть вплинути на інтереси держави в особі Державного агентства резерву України та повідомляє суд про вступ у справу №904/2104/19 в інтересах держави в особі Державного агентства резерву України.

Присутні в судовому засіданні представники ПАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" та розпорядник майна заперечували проти вступу Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України у справі № 904/2104/19.

Господарський суд заслухавши доводи учасників провадження у справі про банкрутство, встановив наступне.

Ухвалою господарського суду від 15.08.2019 вже було забезпечено захист інтересів держави шляхом залучення до участі у справі №904/2104/19 у якості учасника Прокуратуру Дніпропетровської області.

Такими чином, на сьогоднішній день, представництво держави в суді у справі №904/2104/19 забезпечується Прокуратурою України в особі відповідного органу який входить до її системи.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена у Постанові від 10.04.2019 по справі №906/853/17: «.16. Відповідно до пункту З частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ССПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити ... скаргу, стає противником або союзником сторін у справі. його участь може викликати є однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не стосуються сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечення обмеження повноважень і функцій прокурорів сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, водночас для виконання будь-яких інших функцій має бути засновано окремі, наіеж-ним чином розміщені та ефективні органи.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Для представництва у суді інтересів дерзкави прокурор за законом має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й виокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між: ними або з державою.

З огляду на викладене необхідно зазначити, що закон не передбачає права прокурора на представництво інтересів суспільства загалом, у цілому.

Зазначене вище узгоджується з усталеними правовими висновками Верховного Суду, зокрема в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі Л`я 924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 926/03/18, від 23.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.02.2019 у справі №910/7813/18.»

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким має бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Так, відповідно до частин 3, 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох виключних випадках: (1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;(2) у разі відсутності такого органу.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Отже, зазначена правова норма спеціального законодавчого акта, який визначає повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій, чітко врегульовує підстави та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді.

Крім того, аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

В діючому законодавстві України не наведено переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак визначено критерії для оцінки орієнтири та умови, коли таке представництво є можливим. Приміром, таке право виникає там і тоді, коли прокурор діє в інтересах держави, у разі відсутності в органу, уповноваженого здійснювати функціїдержави у спірних правовідносинах, повноважень щодо звернення до суду із заявленими позовними вимогами.

Наявність інтересу і необхідність його захисту повинні базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і мати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не обмежується тільки зазначенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати наявності права на таке представництво або, інакше кажучи, вимагає пояснити (засвідчити, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор. Знову ж таки, це має бути засновано на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію у динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний самостійно реалізувати своє право на судовий захист.

Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й виокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Варто зазначити, що в заяві не наведено обставини та не надано доказів, що Державного агентства резерву України або залучена Прокуратура Дніпропетровської області не забезпечують представництво інтересів держави, або здійснюють це неналежним чином.

Натомість, Прокуратурою у даній справі подано заяву в інтересах держави в особі Державного агентства резерву України, який є самостійним органом самоврядування з повним обсягом цивільної процесуальної правоздатності, яка відповідно до покладених на неї повноважень здійснює представництво відповідної територіальної громади. Прокуратурою не доведено відповідно до частин 3, 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» , що Державне агентство резерву України не здійснює або неналежним чином здійснює власне представництво. Не наведено й інших виключних причин, на яких можлива участь органу прокуратурі у судовому процесі. Наведене в силу вимог абзацу 3 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» виключає можливість здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судому постанові від 10.04.2019 у справі №906/853/17, за якою (п. 33) порушення прокурором встановленої спеціальним законодавством прямої заборони та звернення до суду в інтересах державної компанії виключає необхідність з`ясування судами питання невиконання або неналежного виконання таким позивачем дій, спрямованих на захист власних прав та інтересів або інтересів держави.

Крім того, Державне агентство резерву України реалізувало свої процесуальні права щодо захисту власних інтересів у передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (який діяв до 21.10.19р.) порядку, а саме подавши до суду заяву з грошовими вимогами до Боржника.

Процесуальні та матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва у суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбулося із порушенням установленого законом порядку. зокрема, в даному випадку-це відмова у задоволенні заяви про вступ у справу №904/2104/19.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Прокуратуру" визначено, що систему прокуратури України становлять: 1) Офіс Генерального прокурора; 2) обласні прокуратури; 3) окружні прокуратури; 5) Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

З огляду на те, що Законом України "Про Прокуратуру" визначено, що обласні прокуратури не обмежені у повноваженнях щодо контролю та захисту інтересів держави, враховуючи те, що господарським судом вже залучено Прокуратуру Дніпропетровської області до справи № 904/2104/19 як учасника, суд не вбачає підстав для залучення Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України як учасника.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд вирішив в задоволенні заяви Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України № 3-6-4886 вих.-19 від 01.11.19р. про вступ у справу відмовити.

Присутні в судовому засіданні представники ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» та розпорядник майна в обґрунтування своїх заяв про скасування арештів, пояснили наступне.

21.10.2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу, з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо. Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли внаслідок відмови боржника від виконання правочинів (договорів) у процедурі санації, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення. Дія мораторію не поширюється на будь-які дії довірчого власника щодо об`єкта довірчої власності, довірчим засновником якої є боржник. Дія мораторію не поширюється на процедуру обов`язкового звернення стягнення на об`єкт довірчої власності. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном керуючим санацією згідно з планом санації, а також ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Кодексом. Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов`язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий. Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника. Під час процедури розпорядження майном боржник має право задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п`ятою цієї статті не поширюється дія мораторію. Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство. Боржник, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, власник корпоративних прав боржника, а у випадках, передбачених законодавством, - третя особа протягом провадження у справі про банкрутство з метою погашення вимог кредиторів та закриття провадження у справі мають право задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів, крім неустойки (штрафу, пені). Для одночасного погашення всіх вимог кредиторів арбітражний керуючий зобов`язаний надати особі, яка виявила намір погасити вимоги кредиторів, реєстр вимог кредиторів. У разі задоволення всіх вимог кредиторів, крім неустойки (штрафу, пені), господарський суд ухвалою закриває провадження у справі про банкрутство. Вимоги щодо неустойки (штрафу, пені) вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі. Дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство. Щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, дія мораторію припиняється автоматично після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації. Під час процедури санації боржника за клопотанням забезпеченого кредитора господарський суд може прийняти рішення про припинення дії мораторію щодо майна боржника, яке є предметом забезпечення, якщо таке майно не задіяне у виконанні плану санації боржника або є швидкозношуваним предметом чи товаром, що швидко псується. Правові наслідки дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не застосовуються, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з тим, що господарським судом не виявлені ознаки неплатоспроможності боржника. Активи боржника, що перебувають у податковій заставі, можуть бути звільнені господарським судом з податкової застави, про що виноситься ухвала у судовому засіданні за участю контролюючого органу, уповноваженого відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень.

30.10.2019 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренко Романом Григоровичем (далі - «Державний виконавець») в межах виконавчого провадження №60165983 винесено Постанову про арешт коштів Боржника у межах суми 867 188,36 грн. (виконавчий збір) на всіх рахунках Боржника відкритих у ПАТ «ПУМБ». Відповідну Постанову від 30.10.2019 року направлено на виконання ПАТ «ПУМБ».

Розпорядник майна зазначив, що накладаючи арешт на грошові кошти Боржника, що містяться на всіх рахунках Державним виконавцем були порушені положення ч.14 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства.

Так відповідно до ч. 14 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства, з моменту відкриття провадження у справі: арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

Згідно із ч. 1 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з мстою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).

Дія мораторію не поширюється на вимоги поточних кредиторів.

Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов`язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий.

Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад, зокрема, верховенства права, законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності.

З 31.05.2019 єдиний орган який наділений повноваженнями накладати арешти на майно Боржника є виключно Господарський судДніпропетровської області, який розглядає справу №904/2104/19 про банкрутство Боржника.

Отже, представники боржника та розпорядник майна вважають, Постанова Державного виконавця від 30.10.2019 про арешт коштів Боржника у виконавчому проваджені №60165983 є такою, що не відповідає вимогам Кодексу та грубо порушує імперативні приписи Кодексу, зокрема, ч. 14 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства.

Також, з огляду особливий правовий статус Боржника, в якому останній перебуває у зв`язку із відкриттям провадження у справі про банкротство, накладені виконавцем арешти є протиправними та незаконними саме в силу положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Так, наявність та дія арештів створюють негативні наслідки які прямо перешкоджають господарській діяльності Боржника та відновленню його платоспроможності.

Як зазначили представники боржника та розпорядник майна, першочергово, результатом негативних наслідків є позбавлення Боржника можливості своєчасної виплати заробітної плати більше 9 тис, працівників, що як наслідок призведе до виникнення заборгованості перед такими особами.

Статтею 2 Кодексу законів про працю Україні закріплено право громадян України на працю.

Статтею 21 КЗпП України передбачено, що власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

На керівників установ, підприємств і організацій усіх рівнів й усіх форм власності покладено персональну відповідальність за несвоєчасну виплату заробітної плати та інших виплат.

Розпорядник майна та представники боржника також наголосили, що прямим наслідком невиплати заробітної плати є порушення трудового законодавства України з боку боржника, порушення прав працівників та збільшення заборгованості перед працівниками.

Також, представники боржника та розпорядник майна звернули увагу суду на те, що на прогнозовані суми відрахувань по податкам і зборам, на витрати по поточним контрактам, які не можливо буде здійснити у зв`язку із арештованими рахунками. У випадку не виконання поточних зобов`язань, Боржник буде нести додаткові штрафні санкції.

Тобто, арешти на всіх рахунках боржника, відкритих у ПАТ «ПУМБ» перешкоджають отримувати грошові кошти від господарської діяльності, які могли б бути направлені на відновлення платоспроможності боржника, виплату заробітної плати, податків та інших обов`язкових бюджетних платежів.

Отже, безумовною є та обставина, що наявність арештів на грошові кошти Боржника, зумовлює неможливість виконання зобов`язань перед працівниками із виплат заробітної плати, перед державою із виплати податків, перед контрагентами, що лише збільшує кредиторську заборгованість та погіршує скрутне фінансове становище Боржника, а отже прямо впливає на можливість відновлення платоспроможності.

Пунктом 1 частини 1 статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що арбітражним керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право звертатися до господарського суду у випадках, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 2 частини 2 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що арбітражний керуючий зобовязаний здійснювати заходи щодо захисту майна боржника.

Під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено) (частіша 3 статті 12 Кодексу).

Частиною 6 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд за заявою розпорядника майна скасовує арешти майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження його майном у разі, якщо такі арешти чи обмеження перешкоджають господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності.

Дана правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного суду від 27.11.2018 по справі №905/2260/17: « 49. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.».

Відповідно до частини 5 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», арешт з майна може бути знятий за рішенням суду.

Частиною 2 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

А тому, розпорядник майна та представники боржника просять суд скасувати арешт, накладений головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренко Романом Григоровичем (01001, м.Київ, вул.Городецького, буд.13), відповідно до Постанови від 30.10.2019, винесеної у виконавчому проваджені №60165983, на грошові кошти Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам"янське, вул. Соборна, 18-Б; ЄДРПОУ 05393043) у межах суми звернення стягнення 867 188,36 грн., що містяться на рахунках в Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (МФО 334851).

Враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає, що головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренко Романом Григоровичем безпідставно та всупереч вимогам діючого законодавства України були накладені арешти на рахунки ПАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ».

А тому, господарський суд вирішив заяву розпорядника майна № 01-34/14-11 від 07.11.19р. про скасування арештів з майна боржника та заяву боржника № 01/1060 від 08.11.19р. про скасування арештів з майна боржника задовольнити.

Скасувати арешт, накладений головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренко Романом Григоровичем (01001, м.Київ, вул.Городецького, буд.13), відповідно до Постанови від 30.10.2019, винесеної у виконавчому проваджені №60165983, на грошові кошти Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам"янське, вул. Соборна, 18-Б; ЄДРПОУ 05393043) у межах суми звернення стягнення 867 188,36 грн., що містяться на рахунках Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (МФО 334851).

Розглянувши в судовому засіданні 19.12.19р. клопотання розпорядника майна № 01-34/20-12 від 18.12.19р. про продовження процедури розпорядження майном, заслухавши присутніх учасників провадження у справі про банкрутство, господарський суд встановив наступне.

За результатами попереднього засідання у справі №904/2104/19, судом винесено ухвалу від 14.11.2019, відповідно до якої, зокрема: зобов`язано Розпорядника майна у десятиденний строк після проведення попереднього засідання відповідно до статті 48 Кодексу повідомити кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення, встановлено дату проведення зборів кредиторів на 05.12.2019, рішення зборів кредиторів та комітету кредиторів направити господарському суду до початку підсумкового засідання; підсумкове засідання суду, на якому буде вирішено питання про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи закриття провадження у справі про банкрутство призначити на 19.12.2019 об 11:00год.

Розпорядником майна було забезпечено проведення зборів кредиторів боржника, за результатами яких, 05.12.2019 шляхом відкритого голосування, кредиторами боржника обрано членів комітету кредиторів боржника, що оформлено протоколом від 05.12.2019р.

17.12.2019 розпорядником майна було забезпечено проведення зборів (засідання) комітету кредиторів Боржника, результати якого оформлені відповідним протоколом.

На засіданні комітету кредиторів, вирішуючи питання щодо процедури санації та необхідності продовження строків процедури розпорядженням майном, члени комітету кредиторів Боржника враховували наступне: на сьогоднішній день йде процедура оскарження Ухвали Суду від 14.11.2019, з огляду на що, продовження процедури розпорядження майном є заходом який спрямований й на захист інтересів тих кредиторів, вимоги яких були відхилені, в той час як підстави для такого відхилення можуть бути переглянуті судами вищих інстанцій. Боржник є великим підприємством із значною кількістю майнових активів, кредиторів та має інші суттєві та вагомі фактори які прямо чи опосередковано впливають на господарську діяльність та фінансовий стан Боржника; Боржник є містоутворюючим підприємством, який забезпечує робочими місцями понад 9 тисяч осіб.

Заходи у процедурі санації мають бути доцільними та актуальними, що викликає гостру необхідність в детальному аналізі потенційних перспектив санації Боржника з метою пошуку найбільш дієвих механізмів та заходів які можливо реалізувати в рамках процедури санації Боржника з метою відновлення його платоспроможності, що вимагає більше часу, тобто вбачається необхідність у продовженні строку процедури розпорядження майном у справі.

Комітетом кредиторі Боржника зобов`язано розпорядника майна за участю Боржника протягом трьох місяців розробити план санації Боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів у відповідності до вимог Кодексу.

Протоколом засідання комітету кредиторів були прийняті наступні рішення, зокрема: визначено наступну процедуру, яку доцільно застосувати відносно Боржника, а саме застосувати процедуру санації та зобов`язано розпорядника майна, за участю Боржника, протягом трьох місяців розробити план санації Боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів у відповідності до вимог Кодексу; звернутись до суду з клопотанням про продовження строків процедури розпорядження майном у справі №904/2104/19 та повноважень розпорядника майна на три місяці із наданням повноважень для підписання та подання до суду відповідного клопотання розпоряднику майна.

Розпорядник майна також зазначив про недопустимість закриття провадження у даній справі, так як з огляду на статус Боржника, величезну кількість кредиторів, значний розмір заборгованості судом визнано понад 80 мільярдів гривень, процедура розпорядження майном у даній справі, є ефективним стримуючим фактором, оскільки діяльність Боржника перебуває під контролем комітету кредиторів Боржника, розпорядника майна та суду.

Саме, за умови порушення провадження у справі про банкрутство Боржника, особливістю вирішення спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, тобто концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю Боржника, контролю майна Боржника.

Розпорядження майном, як процедура яка фактично забезпечує контроль діяльності Боржника з боку комітету кредиторів Боржника, розпорядника майна, суду являє собою елемент збалансованого захисту прав та інтересів кредиторів і Боржника.

При цьому, мета процедури санації спрямована не лише на пошук шляхів відновлення платоспроможності Боржника, а й виявлення ефективного способу задоволення вимог кредиторів, тобто забезпечення максимально якісного виконання юридичного обов`язку Боржника перед його кредиторами.

Реалізація вищезазначеної мети і досягнення цілей для збалансованого захисту порушених прав кредиторів можливо виключно за подальшою наявністю контролю діяльності Боржника з боку комітету кредиторів боржника, розпорядника майна, суду.

Отже, продовження строку процедури розпорядження майном є саме тим належним і достатнім способом який повістю втілює і поєднує в собі мету, яку прагнуть досягти сторони у даній справі і міри (змісту, суті) за допомогою якого відбувається досягнення бажаного - збалансований захист прав та інтересів кредиторів і Боржника.

Відповідно до положень пункту 6 частини 8 статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства, до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника.

Отже, за результатом проведених зборів, комітетом кредиторів прийнято рішення звернутись до суду з клопотанням про продовження строків процедури розпорядження майном у справі №904/2104/19 та повноважень розпорядника майна на три місяці.

Присутні в судовому засіданні учасники провадження у справі про банкрутство не заперечували проти продовження строку процедури розпорядження майном.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд вирішив клопотання розпорядника майна № 01-34/20-12 від 18.12.19р. про продовження процедури розпорядження майном з урахуванням протоколу зборів (засідання) комітету кредиторів від 17.12.19р. задовольнити.

Продовжити строк процедури розпорядження майном ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» та повноважень розпорядника майна ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича (свідоцтво №193 від 28.02.2013р., місцезнаходження: 49006, м. Дніпро, вулиця Юрія Савченка, буд. 26) на 3 місяці.

Також, судом розглянуто клопотання Індумет Лімітед від 18.12.19р. про відкладення підсумкового засідання, господарським судом встановлено, що в своєму клопотанні представник Індумет Лімітед посилається на те, що на даний час зборами кредиторів не прийнято рішення відповідно до ст. 49 Кодексу України з процедур банкрутства, а тому представник Індумет Лімітед просить суд відкласти підсумкове засідання суду.

Присутні в судовому засіданні у часники провадження у справі не заперечували проти відкладення підсумкового засідання, оскільки на даний час розробляється план санації боржника.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд вирішив клопотання Індумет Лімітед від 18.12.19р. про відкладення підсумкового засідання задовольнити.

Стосовно розгляду клопотання розпорядника майна № 01-34/21-12 від 18.12.19р. про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди за період з 31.05.2019р. по 16.12.2019р., здійснення та відшкодування витрат, пов`язаних з виконанням повноважень розпорядника майна боржника за період з 31.05.2019р. по 16.12.2019р., господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Частиною 4 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства обумовлено, що витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Відповідно до ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Ухвалою господарського суду від 31.05.19р. відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" (51925. Дніпропетровська область, м. Кам"янське, вул. Соборна, 18-Б; ЄДРПОУ 05393043).

Даною ухвалою також встановлено розмір грошової винагороди розпоряднику майна Соколу Олексію Юрійовичу у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень за рахунок заявника "ТЕХНОБУДМОНТАЖ ГРУП". Сплата грошової винагороди розпоряднику майна здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором).

Отже, господарський суд наголошує, що ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур ліквідації, подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури.

А тому, господарський суд вважає за доцільне відкласти розгляд клопотання розпорядника майна № 01-34/21-12 від 18.12.19р. про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди за період з 31.05.2019р. по 16.12.2019р., здійснення та відшкодування витрат, пов`язаних з виконанням повноважень розпорядника майна боржника за період з 31.05.2019р. по 16.12.2019р. на дату відкладеного підсумкового засідання, а саме на 18.03.2020р. о 10:00 год.

Також, після закінчення судового засідання від Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу" та ДБК-ДОНАУ БРЕННСТОФФКОНТОР ГМБХ надійшли клопотання про відкладення розгляду справи призначеної на 19.12.19р. о 11:00, дані клопотання господарський суд залишає без розгляду, оскільки подані після закінчення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 48, 49 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 121, 216, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України № 3-6-4886 вих.-19 від 01.11.19р. про вступ у справу відмовити.

Заяву розпорядника майна № 01-34/14-11 від 07.11.19р. про скасування арештів з майна боржника та заяву боржника № 01/1060 від 08.11.19р. про скасування арештів з майна боржника задовольнити.

Клопотання розпорядника майна № 01-34/20-12 від 18.12.19р. про продовження процедури розпорядження майном з урахуванням протоколу зборі (засідання) комітету кредиторів від 17.12.19р. задовольнити.

Відкласти підсумкове засідання суду, на якому буде вирішено питання про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи закриття провадження у справі про банкрутство призначити та розгляд клопотання розпорядника майна № 01-34/21-12 від 18.12.19р. про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди за період з 31.05.2019р. по 16.12.2019р., здійснення та відшкодування витрат, пов`язаних з виконанням повноважень розпорядника майна боржника за період з 31.05.2019р. по 16.12.2019р. на 18.03.2020р. о 10:00год.

Засідання суду відбудеться в приміщенні господарського суду Дніпропетровської області, зал судового засідання № 1 - 107.

Зобов`язати голову комітету кредиторів, комітет кредиторів та розпорядника майна - надати господарському суду рішення зборів кредиторів, комітету кредиторів про розгляд та вирішення питання про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи закриття провадження у справі про банкрутство або інші питання які розглядатимуться на зборах кредиторів та комітету кредиторів в строк до 10.03.2020р.

Явку в судове засідання учасників провадження у справі про банкрутство визнати обов`язковою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у 10-ти денний строк до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Ухвала підписана 19.12.2019р.

Копію ухвали надіслати кредиторам, боржнику, розпоряднику майна, Військовій прокуратурі Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України, Прокуратурі Дніпропетровської області, Кам`янській міській раді Дніпропетровської області, Головному управлінню ДСНС України у Дніпропетровській області.

Суддя І.В. Владимиренко

Джерело: ЄДРСР 86529114

скопійовано

Замовити платну консультацію

Відновити пароль

Авторизація

Реєстрація

Реєстрація

Навчальні відео: Як користуватись системою

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!