Справа № 2-17/12
2/706/33/14
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 квітня 2014 року м.Христинівка Христинівський районний суд
Черкаської області у складі:
Головуючого судді: Орендарчука М.П.
за участю секретаря: Лещенко О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Христинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Росішки» про зобов’язання виділити майно в натурі єдиним майновим комплексом на суму 33065,0 гривень,
ВСТАНОВИВ:
Заявлено позов, в якому позивачі просять зобов’язати відповідача СВК «Росішки» виділити майно в натурі єдиним майновим комплексом на загальну суму 33065,00 гривень, а саме: склад помол для реалізації вартістю 1425,0 грн., телятник,1979 року, вартістю 17000,0 грн., трактор Т-25,1989 року, вартістю 1800,0 грн., комбайн «Херсонець» 200 К, 1985року, вартістю 2625,0 грн.,райборінки ЗОР-05 в кількості 21 шт., вартістю 267,0 грн., косарку КРН-2,1, 1991 року, вартістю 349,0грн., лущильники 1 штука, 1987 року, вартістю 289,0 грн.,борони БДТ-3, 1988 року, вартістю 289,0 грн., борони ЗПД-0,6,1986 року, вартістю 8,0 грн.,коток кольч. ЗНКШ-6, 1988 року, вартістю 134,0 грн., причіп 1ПТС-2, 1989 року, вартістю 96,0 грн., плуг ПН-2-40, 1991 року, вартістю 124,0 грн., культиватор ПШН-2,5, 1991 року, вартістю 368,0 грн., сівалку СЗТ-3,6, 1988 року, вартістю 301,0 грн.,причіп, 1991 року, вартістю 425,0 грн., вантажний автомобіль ЗІЛ-4502 д.н.з.41-72, вартістю 1160,0 грн., 2 колони вартістю 755,0 грн., дві бочки вартістю 200 грн., молодняк ВРХ (бички) в кількості три голови за цінами живої ваги станом на 01.01.2002 року, три голови свиней за цінами живої ваги станом на 01.01.2001 року, зерно пшениці на різницю суми вартості перерахованого майна та вартістю майнових паїв (33065,0 грн.) за цінами станом на 01.01.2002 року.
В обгрунтування своїх вимог посилались на те, що мають право на частку у пайовому фонді СВК відповідно на суму 5340 грн. (ОСОБА_1Ф.), 7460 грн. ( ОСОБА_4М.) та 20265,0 грн. (ОСОБА_2М.), що підтверджується свідоцтвами, виданими Розсішківською сільською радою Христинівського району Черкаської області . Зважаючи на неможливість вирішення питання в інший спосіб, бажали покласти на відповідача обов’язок виділити в натурі майно єдиним майновим комплексом на суму 33065,00 гривень.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, який за довіреностями одночасно представляє інтереси позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3,позов підтримав із наведених у ньому підстав.
Представник відповідача ОСОБА_5 позов не визнала, і у письмових запереченнях вказувала, що позивачами обрано спосіб захисту цивільного права, який суперечить загальним засадам цивільного законодавства, що заяви позивачів про виділення їм майнового паю в натурі єдиним майновим комплексом впродовж 2003 – 2010 років неодноразово були предметом розгляду комісії по розпаюванню майна, яка створена в процесі реформування колективного сільськогосподарського підприємства «Росішське» у сільськогосподарський виробничий кооператив «Росішки» загальними зборами КСП від 12 січня 2000 року, проте жоден із запропонованих варіантів їх не влаштовував, тому на загальні збори співвласників питання не виносилось. Також представник відповідача вважає, що праву члена колишнього КСП вимагати виділення майнового паю відповідає право його правонаступника вирішувати питання щодо складу та структури майнового паю, способу і терміну його виділення; при здійсненні цих прав мають враховуватись інтереси обох сторін. При цьому повноваженнями приймати рішення про виділення майнових паїв в натурі наділені загальні збори співвласників майнових паїв, а не СВК, як правонаступник КСП «Росішське».
Оцінивши матеріали справи, доводи та заперечення представників сторін, суд вважає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, визначеному ЦПК, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Позивачі вважають, що їх права як співвласників майнових паїв порушуються не виділенням майна в натурі з боку відповідача, тому слід зобов’язати його виділити майно на суму 33065 грн. згідно переліку.
У відповідності до свідоцтв про право власності на майновий пай членів колективного сільськогосподарського підприємства серії ЧЕ-ХVІ 261623 від 10 липня 2002 року, серії ЧЕ-ХVІ №255266 від 11 липня 2002 року та серії ЧЕ-ХVІ №255265 від11 липня 2002 року за позивачами зберігається право на майнові паї у пайовому фонді підприємства і вони не отримали його в натурі та не передали як внесок до статутного фонду правонаступника.
Згідно Протоколу № 1 загальних зборів СВК «Росішки» Христинівського району Черкаської області від 21.02.2002 року загальні збори затвердили пайовий фонд з розмірі 6191702 грн. та об’єкти першочергового розпаювання. Даних про включення до списку об’єктів першочергового розпаювання предметів, вказаних в уточненій позовній заяві не має.
Виконавчий комітет Розсішківської сільської ради Христинівського району Черкаської області довідкою за вихідним №270 від 23.10.2013 року підтвердив, що при звірці майна, вказаного в позовній заяві, з актом уточненої і остаточної оцінки, склад помол для реалізації вартістю 1425,0 грн., телятник,1979 року, вартістю 17000,0 грн., трактор Т-25,1989 року, вартістю 1800,0 грн., комбайн «Херсонець» 200 К, 1985року, вартістю 2625,0 грн.,райборніки ЗОР-05 в кількості 21 шт., вартістю 267,0 грн., косарку КРН-2,1, 1991 року, вартістю 349,0грн., лущильники 1 штука, 1987року, вартістю 289,0 грн.,борони БДТ-3, 1988 року, вартістю 289,0 грн., борони ЗПД-0,6,1986 року, вартістю 8,0 грн.,коток кольч. ЗНКШ-6, 1988 року, вартістю 134,0 грн., причіп 1ПТС-2, 1989 року, вартістю 96,0 грн., плуг ПН-2-40, 1991 року, вартістю 124,0 грн., культиватор ПШН-2,5, 1991 року, вартістю 368,0 грн., сівалку СЗТ-3,6, 1988 року, вартістю 301,0 грн.,причіп, 1991 року, вартістю 425,0 грн., вантажний автомобіль ЗІЛ-4502 д.н.з.41-72, вартістю 1160,0 грн., 2 колони вартістю 755,0 грн., дві бочки вартістю 200 грн., зерно пшениці є майном пайового фонду. Дані про включення до пайового фонду ВРХ та свиней відсутні.
Заяви позивачів про виділення їм майнового паю в натурі єдиним майновим комплексом впродовж 2003 – 2010 років розглядались комісією по розпаюванню майна, що створена в процесі реформування колективного сільськогосподарського підприємства «Росішське» у сільськогосподарський виробничий кооператив «Росішки» загальними зборами КСП від 12.01.2000 року. 16 травня 2003 року комісією розглядалось питання про видачу майнового паю ОСОБА_1 на суму 5340 гривень та ОСОБА_2 на суму 3394 гривні одним масивом, за результатами розгляду якої вирішено виділити майно згідно структури пайового фонду ; 01.03.2004 року за заявою ОСОБА_1 комісією вирішено виділити майновий пай на суму 5340 гривень в натурі та визначено майно згідно структури майнового фонду; 08.06.2004 року та 01.11.2004 року ОСОБА_1 комісією вирішено виділити майно на суму 5340 гривень згідно структури. 13.02.2010 року та 27.03.2010 року комісією по реформуванню розглядались питання виділення майнових паїв гр.гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в натурі єдиним масивом на суму 36459 гривень та вирішено виділити майнові паї єдиним масивом згідно структури розпаювання та визначено конкретне майно, проте позивачі з рішеннями комісії не погодились.
Збори співвласників майна з цього питання не скликалися, питання про виділення майна в натурі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зборами не вирішувалось.
Відповідно до ч.2, 3 ст. 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства у підприємстві. Пай може успадковуватись відповідно до цивільного законодавства України та Статуту підприємства. У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формлі. Спори, що виникають при здійсненні цього права, розглядаються судом.
За змістом ч.7 ст.31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», у разі реорганізації підприємства паї його членам або їх спадкоємцям видаються правонаступниками цього підприємства за рахунок майна, яке було віднесене до складу пайового фонду підприємства на дату його реорганізації і передане на баланс правонаступникам. Тобто, при реорганізації КСП в іншу (інші) юридичну особу член КСП має право отримати свій майновий пай в натурі, якщо він не стає учасником одного з новостворених підприємств.
Методикою уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України №177 від 28.02.2001 року, майновий пай визначено як частку майна підприємства у пайовому фонді, виражену у грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду.
З даного визначення витікає, що майно реорганізованого КСП складається з часток, кожна з яких є майновим паєм, отже, для розпорядження майном реорганізованого КСП необхідна згода всіх власників майнових паїв.
Відповідно до п.8 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих КСП, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики України 14.03.2001 року № 62, зареєстрованого в Мін'юсті України 04.04.2001 року за № 305/5496 і чинного на момент виникнення спірних відносин, кожен зі співвласників має право скористатися своїм майновим паєм, в тому числі отримати свій майновий пай у натурі.
Указом Президента України № 62/2001 від 29.01.2001 року «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки» визначено, що організація вирішення майнових питань, що виникають в ході реформування аграрного сектора економіки, а також здійснення уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів КСП, у тому числі реорганізованих; визначення розмірів паїв колишніх членів КСП, що не були ними одержані в натурі, грішми або цінними паперами при припиненні членства, а також встановлення осіб, які є їх власниками; запровадження документального посвідчення права власності на паї шляхом видачі свідоцтв про право власності на пай члена КСП (майнові сертифікати); виділення групі осіб (окремим особам) які є власниками паїв, індивідуально визначених об'єктів зі складу майна реорганізованих КСП чи їх правонаступників стосовно майна, покладається на створені у процесі реформування комісії.
Таким чином, на майнову комісію не покладено право передавати майно у власність, а лише покладено обов'язок документального оформлення таких прав.
Згідно з п.п.9 та 16 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, що затверджений наказом Міністерства аграрної політики України 14 березня 2001 року №62 і мав чинність на момент виникнення спірних правовідносин, виділення зі складу пайового фонду майна в натурі окремим власникам чи групі власників здійснюється згідно із затвердженою загальними зборами членів колективного сільськогосподарського підприємства структурою пайового фонду та не інакше як на підставі рішення зборів співвласників майнових паїв.
Відповідно до п.10 Порядку майнова комісія готує для розгляду на загальних зборах переліки майна для виділення в натурі, однак сама майнова комісія рішення про виділення майна в натурі і передачу його будь-кому у власність не приймає; вирішення такого питання поза межами компетенції майнової комісії.
Пунктами 12, 13, 15, 16 вказаного Порядку визначено, що питання про виділення конкретного майна в натурі окремим співвласникам (групам співвласників) вирішується виключно рішенням зборів співвласників.
Аналогічні положення містяться і у Постанові Кабінету Міністрів України № 177 від 28.02.2001 року, якою затверджені ОСОБА_6 уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих; Порядок визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення; Типове положення про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки.
Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи жоден із позивачів, до загальних зборів співвласників майнових паїв про виділення майнового паю в натурі не звертався. Більше того, жодних доказів, які б підтверджували що вони були членами колишнього КСП «Розсішське», як і членами новоутвореного підприємств в результаті реорганізації КСП «Розсішське», судом не встановлено, а позивачами не доведено даний факт.
Положеннями ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
На виконання приписів частини 4 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України суд сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи та роз'яснив право позивачів на залучення до участі в справі в якості співвідповідачів усіх співвласників майнових паїв колишнього КСП «Росішське», проте позивач ОСОБА_1, який за довіреностями одночасно представляє інтереси позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, пояснив суду, що не вважає за необхідне заявляти вимогу про виділення майнових паїв до співвласників.
Зважаючи на те, що питання виділення зі складу пайового фонду колективного сільськогосподарського підприємства належних позивачам майнових паїв в натурі зборами співвласників майнових паїв не розглядалось, а тому суд приходить до висновку про те, що вирішення питання про покладення на СВК «Росішки», як правонаступника КСП «Розсішське», обов’язку виділити майно у власність позивачів знаходиться поза межами компетенції суду в даному випадку. Спір про право ще не виник фактично, а суд не може перекладати на себе повноваження зборів співвласників майна колишнього колективного сільськогосподарського підприємства.
З таких підстав у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю, на підставі ст. 88 ЦПК України судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Росішки» про зобов’язання виділити майно в натурі єдиним майновим комплексом на суму 33065,0 гривень відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Черкаської області через Христинівський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
ОСОБА_8
