АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 2-17/12 Номер провадження 22-ц/786/506/2013
Головуючий у 1-й інстанції Клименко С.М. Доповідач Мартєв С. Ю.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2013 року
м. Полтава
Апеляційний суд Полтавської області в складі:
головуючого - МАРТЄВА С.Ю.,
суддів - ХІЛЬ Л.М., ЧІЧІЛЯ В.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 28 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи: Червонознам'янської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, про визнання недійсним заповіту.
Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача,-
В С Т А Н О В И В :
У липні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому зазначав, що у 2003 році ОСОБА_3, яка доводилась йому матір'ю, склала на його ім'я заповіт на все своє майно.
Після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, він дізнався, що 20.01.11 року мати заповіла все майно йому та своїй доньці ОСОБА_2 в рівних частинах, заповіт посвідчений секретарем Червонознам'янської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.
Вважав, що при складанні заповіту від 20.01.11 року ОСОБА_3, перебуваючи під дією наслідків лікування тяжкої хвороби -раку, приймаючі сильнодіючі лікарські препарати, які містять наркотичні речовини, не могла усвідомлювати значення та правові наслідки своїх дій, волевиявлення заповідача не було вільним та не відповідало її внутрішній волі.
Також стверджував, що текст заповіту через тяжку хворобу не міг бути сказаний, прочитаний та підписаний ОСОБА_3, яка потребувала постійного догляду, не вставала з ліжку, її було важко розмовляти, крім того зазначав, що підпис під заповітом відрізняється від справжнього підпису заповідача.
Просив визнати недійсним заповіт, посвідчений секретарем Червонознам'янської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області 20.01.11 року за реєстраційним №02.
Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 28 листопада 2012 року у позові ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі порушено питання про скасування рішення з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Апеляційний суд, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дійшов висновку, що остання задоволенню не підлягає.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційної суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.
Із справи убачається, що 28.07.03 року ОСОБА_3 заповіла все своє майно сину ОСОБА_1 (а.с. 5).
Проте, 20.01.11 року ОСОБА_3 склала новий заповіт, посвідчений секретарем Червонознам'янської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, відповідно до якого заповідала все своє майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частинах (а.с. 6).
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 68 років (а.с. 7).
Відмовляючи у позові, місцевий суд виходив із того, що позивачем не доведено, що волевиявлення його матері під час складення заповіту на його ім'я та ім'я відповідачки, не було вільним та не відповідало її волі, як і не підтверджується доказами її неспроможний фізичний стан, тому підстави для визнання заповіту недійсним відсутні.
Апеляційний суд вважає такі висновки вірними з наступних підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
З огляду на зміст ст. ст. 10 ч. 3, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Позивач стверджував, що ОСОБА_3 станом на 20.01.11 року була неспроможна говорити, прочитати та підписати спірний заповіт, проте, у порушення вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, не надав суду доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За змістом п. 2 ст. 145 ЦПК України для з'ясування психічного стану особи обов'язковим є призначення судової експертизи.
Актом №773 від 5.10.12 року посмертної судово-психіатричної експертизи встановлено, що ОСОБА_3 на час складання заповіту від 20.01.11 року не страждала будь-яким психіатричним розладом і могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Посилання ОСОБА_1 на те, що підпис на заповіті відрізняється від підпису його матері, також не підтверджується належними та допустимими доказами.
Зазначена обставина, як і наявність підстав для визнання недійсним спірного заповіту, могло бути підтверджено судово-почеркознавчою та повторною судово-психіатричною експертизами, проте відповідних клопотань позивачем не заявлялось.
Спірний заповіт відповідає загальними вимогами, що ставляться до його форми, які визначені законодавцем у ст. 1247 ЦК України, складений у письмовій формі із зазначенням місця та часу його складання, посвідчений службовою особою органу місцевого самоврядування та особисто підписаний заповідачем.
Ураховуючи зазначене, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для визнання заповіту недійсним.
Доводи апеляційної скарги є несуттєвими та фактично зводяться до переоцінки обставин справи, які всебічно, повно і об'єктивно дослідженні судом першої інстанції, та яким надана належна правова оцінка.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що підстави для зміни чи скасування рішення місцевого суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307-308, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 28 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий у справі:
Судді :
З оригіналом згідно:
суддя МАРТЄВ С.Ю.
