АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/793/1558/14
Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 2
Орендарчук М. П.
Доповідач в апеляційній інстанції
Єльцов В. О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого
Єльцов В. О.
суддів
Пальонний В. С. , Карпенко О. В.
при секретарі
Бражнюк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 09 квітня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Розсішки» про зобов'язання виділити майно в натурі єдиним майновим комплексом.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА _6, ОСОБА_12, ОСОБА_9 звернулись до суду з позовом до СВК «Росішки» про зобов'язання виділити майно в натурі єдиним майновим комплексом. Свої позовні вимоги обгрунтовували тим, що мають право на частку у пайовому фонді СВК відповідно на суму 5340 грн. (ОСОБА_6), 7460 грн. ( ОСОБА_8) та 20265,0 грн. (ОСОБА_12), що підтверджується свідоцтвами, виданими Розсішківською сільською радою Христинівського району Черкаської області . Зважаючи на неможливість вирішення питання в інший спосіб, бажали покласти на відповідача обов'язок виділити в натурі майно єдиним майновим комплексом на суму 33065 грн.
А тому, просили зобов'язати відповідача СВК «Росішки» виділити майно в натурі єдиним майновим комплексом на загальну суму 33065 грн., а саме: склад помол для реалізації вартістю 1425 грн., телятник, 1979 року, вартістю 17000 грн., трактор Т-25,1989 року, вартістю 1800 грн., комбайн «Херсонець» 200 К, 1985 року, вартістю 2625 грн., райборінки ЗОР-05 в кількості 21 шт., вартістю 267 грн., косарку КРН-2,1, 1991 року, вартістю 349 грн., лущильники 1 штука, 1987 року, вартістю 289, грн., борони БДТ-3, 1988 року, вартістю 289 грн., борони ЗПД-0,6, 1986 року, вартістю 8 грн., коток кольч. ЗНКШ-6, 1988 року, вартістю 134 грн., причіп 1ПТС-2, 1989 року, вартістю 96 грн., плуг ПН-2-40, 1991 року, вартістю 124 грн., культиватор ПШН-2,5, 1991 року, вартістю 368 грн., сівалку СЗТ-3,6, 1988 року, вартістю 301 грн., причіп, 1991 року, вартістю 425 грн., вантажний автомобіль ЗІЛ-4502 д.н.з. 41-72, вартістю 1160 грн., 2 колони вартістю 755 грн., дві бочки вартістю 200 грн., молодняк ВРХ (бички) в кількості три голови за цінами живої ваги станом на 01 січня 2002 року, три голови свиней за цінами живої ваги станом на 01 січня 2001 року, зерно пшениці на різницю суми вартості перерахованого майна та вартістю майнових паїв (33065 грн.) за цінами станом на 01 січня 2002 року.
Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 09 квітня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_9 було відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 09 квітня 2014 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, апелянта ОСОБА_6 про задоволення його апеляційної скарги, представника відповідача Барську Т.М. про безпідставність апеляційних вимог, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Розглядаючи спірні правовідносини між сторонами, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу правовідносин і закон, який їх регулює, та ухвалив правильне по суті рішення з дотриманням вимог матеріального і процесуального права.
Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення відповідає.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до свідоцтв про право власності на майновий пай членів колективного сільськогосподарського підприємства серії ЧЕ-ХVІ 261623 від 10 липня 2002 року, серії ЧЕ-ХVІ №255266 від 11 липня 2002 року та серії ЧЕ-ХVІ №255265 від 11 липня 2002 року за позивачами зберігається право на майнові паї у пайовому фонді підприємства і вони не отримали його в натурі та не передали як внесок до статутного фонду правонаступника.
Відповідно до ч. 2,3 ст. 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства у підприємстві. Пай може успадковуватись відповідно до цивільного законодавства України та Статуту підприємства. У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі. Спори, що виникають при здійсненні цього права, розглядаються судом.
Законом України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», а саме ч. 7 ст. 31 визначено, що у разі реорганізації підприємства паї його членам або їх спадкоємцям видаються правонаступниками цього підприємства за рахунок майна, яке було віднесене до складу пайового фонду підприємства на дату його реорганізації і передане на баланс правонаступникам. Тобто, при реорганізації КСП в іншу (інші) юридичну особу член КСП має право отримати свій майновий пай в натурі, якщо він не стає учасником одного з новостворених підприємств.
Згідно з п.п. 9 та 16 затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року №62 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, що був затверджений і мав чинність на момент виникнення спірних правовідносин, виділення зі складу пайового фонду майна в натурі окремим власникам чи групі власників здійснюється згідно із затвердженою загальними зборами членів колективного сільськогосподарського підприємства структурою пайового фонду та не інакше як на підставі рішення зборів співвласників майнових паїв.
Пунктами 12,13,15,16 даного порядку визначено, що питання про виділення конкретного майна в натурі окремим співвласникам (групам співвласників) вирішується виключно рішенням зборів співвласників.
Місцевим судом було встановлено, що позивачі з питанням про виділення майнового паю в натурі до загальних зборів співвласників майнових паїв, не звертались. Крім того відсутні докази, які б підтверджували, що вони були членами колишнього КСП «Розсішське», як і членами новоутвореного підприємств в результаті реорганізації КСП «Розсішське».
Оскільки, питання виділення зі складу пайового фонду колективного сільськогосподарського підприємства належних позивачам майнових паїв в натурі зборами співвласників майнових паїв не розглядалось, місцевий суд прийшов до вірного висновку, що вирішення питання про покладення на СВК «Росішки», як правонаступника КСП «Розсішське», обов'язку виділити майно у власність позивачів в даному випадку не є компетенцією суду. Крім того, даний спір про право ще не виник фактично, а суд не може перекладати на себе повноваження зборів співвласників майна колишнього колективного сільськогосподарського підприємства.
Вірно встановивши факти і відповідно їм правовідносини, постановивши рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права на підставі наявних та наданих сторонами належних та допустимих доказів, суд першої інстанції ухвалив правильне та справедливе рішення.
Доводи апеляційної скарги ретельно перевірені судом апеляційної інстанції і є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції і не містять підстав для скасування чи зміни правильного рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.
Рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 09 квітня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_9 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Розсішки» про зобов'язання виділити майно в натурі єдиним майновим комплексом - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий :
Судді :
