Справа № 639/3154/18
Провадження № 1-кп/639/67/20
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2020 року м. Харків
Колегія суддів Жовтневого районного суду м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретарів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
ОСОБА_11 ,
потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
законного представника потерпілої ОСОБА_15 ,
обвинуваченого ОСОБА_16 ,
захисників ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова кримінальне провадження №12018220500000593 від 22.03.2018 року за обвинуваченням
ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, фізичної-особи підприємця, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 14.04.2006 Куп`янським міським судом Харківської області за ч.4 ст.296 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75, 104 КК України з випробуванням 2 роки; 26.07.2006 Куп`янським міським судом Харківської області за ч.3 ст.296, 71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, звільнений 22.07.2009р. за відбуттям строку покарання; 16.04.2010 Чугуївським міським судом Харківської області за ч.2 ст.185 КК України до 1 року обмеження волі,звільнився 04.06.2010р. за відбуттям строку покарання; 04.07.2012 Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.185 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі, звільнився 12.09.2013р. умовно-достроково на 08 місяців 02 дня, перебуваючого під вартою з 22.03.2018р.
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 152, ч. 4 ст. 152, ч. 2 ст. 156, ч. 1 ст. 299 КК України,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_16 , будучи раніше судимою особою, знов вчинив умисні злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності у відношенні малолітньої дитини за наступних обставин.
Так Огли, розуміючи суть, покладених на нього вимог щодо забезпечення нормального розвитку і виховання дитини, а також піклування про її здоров`я та безпеку життя, необхідність їх реального виконання, проживаючи з листопада 2015 року разом зі співмешканкою ОСОБА_12 та її малолітніми дітьми: донькою ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і сином ОСОБА_21 , 2011 р.н., за адресою: АДРЕСА_2 , починаючи з першої декади січня 2016 року, вирішив стати на шлях спричинення шкоди нормальному моральному та фізичному становленню, а також формуванню антиморальних поглядів малолітньої ОСОБА_13 . Так ОСОБА_22 ,достовірно знаючи, що остання є малолітньою особою, тобто особою, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, переслідуючи мету вчинення розпусних дій сексуального характеру, здатних викликати фізичне та моральне розбещення малолітньої, у період з першої декади січня 2016 року по 08 серпня 2017 року, перебуваючи за місцем свого мешкання за вищевказаною адресою, систематично, незалежно від часу доби, почав здійснювати умисні протиправні дії ,спрямовані на розпусту малолітньої ОСОБА_13 ,а саме: проти волі дитини торкатися її статевих органів своїми руками, губами та статевим органом.
При цьому, ОСОБА_16 , розуміючи протиправний характер своїх діянь, у зазначений вище період часу, нехтуючи малолітнім віком ОСОБА_13 , бажаючи досягти своєї злочинної мети, спрямованої на інтелектуальне розбещення дівчинки, вів з нею ще й цинічні розмови на сексуальні теми.
Таким чином, ОСОБА_16 , являючись вітчимом малолітньої ОСОБА_13 , нехтуючи покладеними на нього обов`язками щодо піклування про неї та належне її виховання, у період з першої декади січня 2016 року по 08 серпня 2017 року виконав всі дії для досягнення своєї злочинної мети, спрямованої на розпусту падчерки, які відносяться до непристойних та викликають статеве збудження, в цілях задоволення своєї статевої пристрасті за рахунок дитини.
Крім того, ОСОБА_16 , являючись вітчимом ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , нехтуючи покладеними на нього вимогами щодо забезпечення нормального розвитку і виховання дитини, а також піклування про її здоров`я та безпеку життя, необхідність їх реального виконання, продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану проти статевої свободи та статевої недоторканості падчерки, 08 серпня 2017 року у нічний час доби, перебуваючи за місцем свого сумісного проживання з матір`ю дівчинки ОСОБА_12 , за адресою: АДРЕСА_2 , за мовчазної згоди та в присутності співмешканки, вирішив вчинити насильне задоволення своєї статевої пристрасті неприродним способом, у відношенні малолітньої ОСОБА_13 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_16 , спочатку розбудив сплячу у спальній кімнаті падчерку, а потім, бажаючи задовольнити свої статеві пристрасті із погрозою застосування фізичного насилля, шляхом використання в якості знаряддя злочину наявного у нього на той час пістолета, який не являється вогнепальною зброєю, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, достовірно знаючи про малолітній вік дівчинки, діючи умисно, протиправно, примусив малолітню ОСОБА_13 задовольнити один раз його статеву пристрасть неприродним способом, а саме оральним, протягом декількох хвилин.
Надалі, ОСОБА_16 , після того, як падчерка разом з матір`ю пішли у ванну кімнату та почали митися, бажаючи продовжити свої злочинні дії, спрямовані на насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, увійшов до ванної кімнати та, бажаючи задовольнити свої статеві пристрасті із погрозою застосування фізичного насилля, шляхом використання в якості знаряддя злочину наявного у нього пістолета, який не являється вогнепальною зброєю, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, достовірно знаючи про малолітній вік дівчинки, діючи умисно, протиправно, примусив малолітню ОСОБА_13 задовольнити вдруге його статеву пристрасть неприродним способом, а саме оральним, протягом декількох хвилин.
Після цього, ОСОБА_16 , вважаючи виконаними всі протиправні дії для досягнення своєї злочинної мети, спрямованої на насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом щодо малолітньої потерпілої, припинив свої злочинні дії.
Малолітня потерпіла ОСОБА_13 ,2005р.н. є особою,яка не досягла статевої зрілості, згідно чинного законодавства України, та цілісність її дівочої пліви під час вчинення щодо неї злочину не була порушена, оскільки анотомічна будова пліви розтяжима, піддатлива, не виключає можливості здійснення статевого акту і без порушення її цілісності, що підтверджено висновком судово-медичної експертизи №09-2296/2018 від 04.06.2018.
Крім того, продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_16 22.03.2018 приблизно після 8 години 30 хвилин, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , нехтуючи загальноприйнятими нормами моральності, маючи злочинний умисел, вирішив вчинити жорстоке поводження з двома кішками, які мешкали в сім`ї Полушкіних у вказаній квартирі, шляхом знущання над тваринами, із застосуванням жорстоких методів.
Реалізуючи свій злочинний умисел щодо жорстокого поводження з тваринами, ОСОБА_16 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи умисел на завдання тваринам істотного болю, страждання, дій, які мають характер мучення, застосував жорстокий метод поводження з ними, а саме: позбавив їх можливості вдихати повітря шляхом обмеження доступу кисню, з використанням в якості знаряддя злочину наявного у нього простирадла, яким удушив кішку сірої і кішку рудої масті, від чого настала загибель тварин.
Після того, як ОСОБА_16 позбавив жорстоким способом життя двох кішок, він демонстративно показав трупи кішок ОСОБА_12 . На трупі кішки сірої масті виявлено, що шкіра навколо ніздрів і нижньої губи справа забруднена підсохлими темно-червоними масами і червоною рідиною, що виділяється з ніздрів. На трупі кішки рудої масті на нижній губі справа виявлено ділянку підсохлої тканини, яка має ознаки счесування поверхневих тканин, що могли статися зажиттєво, або невдовзі після настання смерті. Зазначені ушкодження нижньої губи справа могли бути нанесені тупим предметом у процесі насильницького утримування тварини, або спробах її зловити. Також, у кішок ексудат у просвіті верхніх дихальних шляхів утворились зажиттево у разі захоплення глотки, гортані, трахеї, бронхів, легенів. У кішок зажиттево утворився гострий набряк легень, та трупний трансудат легенів. Гострий набряк є однією з основних ланок патогенезу загибелі та явного удушення.
Смерть двох кішок, сірої та рудої масті, домашніх, безпородних, настала в результаті обмеження їм доступу до свіжого повітря, дії, які призвели до такого обмеження, що причинили смерть з тяжкими стражданнями тварин, ушкодження на тілі кішки рудої масті, які утворились зажиттево, є болісними і спричинили страждання тварини, що підтверджено висновком судово-ветиринарної експертизи № 05-2018 від 30.05.2018.
Надалі, упродовж своєї злочинної діяльності, ОСОБА_16 22.03.2018 приблизно о 09 годині, перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , де також знаходилася мати його співмешканки - ОСОБА_14 , яка через хворобу, пов`язану з руховим розладом ніг, не могла самостійно пересуватися та фактично вела лежачий спосіб життя.
Саме в той час у ОСОБА_16 , який відчуваючи безкарність за вчинені злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості у відношенні малолітньої дитини, виник злочинний умисел, направлений на зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства стосовно ОСОБА_14 , 1946 року народження.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_16 , усвідомлюючи, та, використовуючи ту обставину, що в квартирі нікого крім нього та матері його співмешканки не було та ніхто не зможе завадити доведенню його умислу до кінця, спочатку, взявши на столі в приміщенні кухні кухонний ніж у зв`язку із тим, щоб застосувати його в якості знаряддя злочину, увійшов до лежачої на ліжку в спальній кімнаті ОСОБА_14 , та, намагаючись вплинути на останню психологічно, погрожуючи ножем, який утримував в своїй правій руці, наказав їй не чинити йому опір.
Після чого, ОСОБА_16 , бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця, використовуючи в якості знаряддя злочину липку стрічку, яку заздалегідь взяв в іншій кімнаті вказаної квартири, проти волі ОСОБА_14 заклеїв нею їй рота. Потім ОСОБА_16 , перевернув потерпілу на живіт, застосовуючи в якості знаряддя злочину пластикові хомути, які також заздалегідь взяв в іншій кімнаті за місцем вказаного проживання, використовуючи свою фізичну перевагу над ОСОБА_14 , зв`язав ними її руки, і в подальшому, нехтуючи тією обставиною, що вона є особою похилого віку, діючи з використанням безпорадного стану потерпілої, всупереч її волі, вступив з нею у статеві зносини.
В результаті протиправного діяння ОСОБА_16 спричинив потерпілій ОСОБА_14 синці на руках, які утворились в результаті ударів-здавлень. Ушкодження утворилися в ділянках верхніх кінцівок на тильних поверхнях обох кистей рук. Вищевказані пошкодження виникли в результаті травматичного впливу тупих предметів, як результат застосування спецзасобів -кайданок чи інших предметів з вищезазначеною характеристикою , в умовах здійснення насильницького статевого акту та відносяться до легких тілесних ушкоджень, що підтверджено висновками судово-медичних експертиз № 09-1990/2018-ая/17 від 10.05.2018 та №09-2486/2018 від 14.06.2018р .
Крім того, ОСОБА_16 22.03.2018 приблизно о 12 годині 30 хвилин після вчиненого ним зґвалтування ОСОБА_14 , 1946р.н., продовжував перебувати за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , де в спальній кімнаті залишилася потерпіла, яка через хворобу, пов`язану з руховим розладом ніг, не могла самостійно пересуватися та фактично вела лежачий спосіб життя.
Саме в той час ОСОБА_16 відчуваючи безкарність за вчинені злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості у відношенні малолітньої дитини, а також особи похилого віку, якою є ОСОБА_14 , виник умисел, направлений на незаконне позбавлення волі останньої.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_16 , користуючись тією обставиною, що крім нього та лежачої малорухомої ОСОБА_14 в квартирі нікого не було, і, будучи впевненим у тому, що йому ніхто не зможе завадити доведенню його злочинного умислу до кінця, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, легковажно ставлячись до настання будь-яких наслідків, діючи умисно, свідомо, залишив у спальній кімнаті зі зв`язаними пластиковими хомутами руками та із заклеєним скотчем ротом потерпілу, що ним було вчинено особисто у зв`язку із скоєнням зґвалтування,
Таким чином, ОСОБА_16 , діючи зі злочинним умислом, після того, як заклеївши рот жінці похилого віку, якою є ОСОБА_14 , та, зв`язавши їй руки, залишивши останню у лежачому положенні у ліжку її спальної кімнати, вчинив всі дії, які вважав за необхідне, для виключення її можливості вільно обирати за своєю волею місце свого знаходження та пересування. В такому положенні ОСОБА_16 утримував ОСОБА_14 приблизно до 13 години того ж дня протягом декількох хвилин, доки зазначені дії не почала припиняти ОСОБА_12 - донька потерпілої ОСОБА_14 , яка саме в той час прийшла додому та помітила, що її мати перебувала у стані позбавлення волі.
У свою чергу ОСОБА_16 , після того як ОСОБА_12 з`явилася у квартирі, продовжуючи свої протиправні дії, поєднані єдиним злочинним умислом, бажаючи завадити останній звільненню її матері, діючи з метою незаконного позбавлення волі щодо двох осіб, застосовуючи психологічний вплив та свою фізичну силу, використовуючи в якості знарядь злочинів наявні у нього кухонний ніж та пластикові хомути, спочатку, погрожуючи ножем, залякав ОСОБА_12 , а потім зв`язав зазначеними хомутами руки та ноги останньої.
Таким чином, ОСОБА_16 вчинив всі дії, які вважав за необхідне, позбавивши ОСОБА_12 можливості вільного пересування, виключивши можливість їй вільно обирати за своєю волею місце свого знаходження.
Приблизно о 14 годині того ж дня ОСОБА_12 , скориставшись тією обставиною, що ОСОБА_16 вийшов із квартири, самостійно змогла розрізати пластикові хомути на її руках і ногах, а потім, звільнивши свою матір, повідомила про скоєні злочини ОСОБА_16 за телефоном на чергову лінію поліції «102».
В результаті протиправного діяння ОСОБА_16 спричинив потерпілій ОСОБА_14 синці, які утворились в результаті ударів-здавлень, ушкоджено верхні кінцівки на тильних поверхнях обох кистей рук, вищевказані пошкодження виникли в результаті травматичного впливу тупих предметів, як результат застосування спецзасобів, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що підтверджено висновком судово-медичної експертизи № 09-1990/2018-ая/17 від 10.05.2018.
Обвинувачений ОСОБА_16 у судовому засіданні свою вину у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 152, ч. 4 ст. 152, ч. 2 ст. 156, ч. 1 ст. 299 КК України не визнав, суду пояснив, що в травні 2012р. він познайомився із ОСОБА_12 ,з 2013р. , після умовно-дострокового його звільнення з місць обмеження волі, став постійно спільно з нею мешкати разом із її малолітніми дітьми та матір`ю ОСОБА_14 в квартирі,що належала останній. З ними також проживали 15 кішок та 1 собака, до яких він відносився дружелюбно та з любов`ю. Після його звільнення самостійно працевлаштувався, його зареєстрували у квартирі за місцем проживання і він матеріально утримував свою сім`ю. Під час спільного мешкання періодично між ним та тещею ОСОБА_14 виникали конфлікти через те,що остання ображала свою доньку та онуку,шантажувала їх грошима. Він втручався у сварки, але нікого не бив та не ображав.
Також зазначив,що у 2014р. він придбав собі пневматичний пістолет, який тримав вдома,періодично стріляв з нього по банках. Його дружина ОСОБА_23 знала про цей пістолет ,ховала його від дітей, коли він необережно залишав його без нагляду.
На початку літа 2017 року,точну дату не пам`ятає, його розбудила його дружина ОСОБА_24 та повідомила,що донька ОСОБА_25 погано себе почуває та задихається. Викликали швидку , вважали,що у неї щось із серцем, він купував їй ліки в аптеці. Наступного дня дружина ходила з донькою у лікарню,робили кардіограму, ніяких проблем із серцем не виявили. Потім діти поїхати разом у село і перед навчальним роком повернулися. Відносини у нього з дітьми були добрі.
Також зазначив,що на початку червня 2017 року його теща ОСОБА_14 продала належне їй житло на Героїв праці в м.Харкові і він запозичив у неї гроші у розмірі 35000 грн. з продажу квартири для відкриття бізнесу. Вона йому їх позичила і коли гроші у нього закінчилися,вона влаштувала скандал,вимагала повернення коштів. Одного разу,приблизно влітку 2017р. він прийшов з роботи,не зміг своїм ключом відчинити двері,теща вимагала повернути борг, в подальшому викликала поліцію, повідомила їм,що він нібито її зґвалтував,забрав у неї 20000 грн. Його перевірили та відпустили. Через ці події він проживав два тижні у хостелі. Потім примирився з тещею, повернувся додому,пообіцяв повернути кошти з продажу бізнесу,зробив відповідні оголошення у газеті про це. Дружина йому сказала,що всю цю історію вигадала теща і вона тут ні до чого. У березні 2018р., після чергової сварки із тещею,він передумав продавати свій бізнес та віддавати їй борг, за що теща пригрозила йому,що його «посадять». Події,які відбулися з ним 22.03.2018р. та напередодні пам`ятає погано, бо перебував у «дисціативному ступорі», в подальшому до нього застосовувалися недозволені методи співробітниками поліції. Він звертався у правоохоронні органи із заявою про злочин,але кримінальне провадження незаконно було закрито. Не заперечував,що за місцем проживання зберігав пластикові троси та хомути з попереднього місця роботи, використовував їх у побуті. Ніяких статевих зносин із ОСОБА_26 у присутності її матері,з ОСОБА_27 у присутності її дітей не мав, нікого не ґвалтував та не позбавляв волі. Малолітню доньку ОСОБА_28 не розбещував. Насильство та знущання щодо тварин не застосовував. Вважає,що його «підставили» Полушкіни за неповернуту суму позики у розмірі 35000 грн.,а співробітники поліції та прокуратури допомогли їм сфабрикувати справу проти нього. Просить суд його виправдати.
Незважаючи на таку позицію обвинуваченого ОСОБА_16 , його вина у вчиненні злочинів підтверджується дослідженими в ході судового розгляду наступними доказами:
-показами потерпілої ОСОБА_14 , допитаної в судовому засіданні, згідно яких вона разом із донькою ОСОБА_27 і її малолітніми дітьми проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Приблизно з 2013 року з ними став проживати і ОСОБА_29 , який співмешкав із її донькою. Вона через похилий вік та хворобу ніг постійно знаходиться у лежачому положенні. Влітку 2017 року вони дізналися від ОСОБА_30 , що ОСОБА_31 приблизно із січня 2016 року розбещував онуку, роздягав, торкався її статевих органів,ґвалтував неприродним способом, погрожуючи при цьому їй пістолетом та психологічно. Вона з донькою періодично зверталися до поліції з цього приводу,але це було безрезультатно. Рустам постійно погрожував їй і її близьким, вимагав грошей та продати квартиру. Полушкіна ОСОБА_24 декілька разів виганяла ОСОБА_32 з квартири,але він все одно продовжував проживати із ними. 22.03.2018р. зранку вона перебувала у своїй кімнаті,донька ОСОБА_24 пішла на роботу,діти до школи. В цей час до її кімнати в спідній білизні зайшов ОСОБА_31 , запитав у неї де зараз знаходяться інші члени родини,потім повідомив,що поживе у них ще три дні. Надалі взяв у руки ніж,погрожуючи ним, склеїв рот скотчем, перевернув її у ліжку на живіт,зв`язав руки пластиковими хомутами та зґвалтував природнім шляхом. Залишив її в такому положенні на ліжку. Потім вона чула з іншої кімнати крик кішок. Надалі біля 13 год. повернулася додому її донька ОСОБА_24 , ОСОБА_33 знов, погрожуючи ножем, посадив на стілець та зв`язав її, наказав,щоб слухалася, інакше задушить її як кішок. Потім побіг з ножем за дітьми до школи. Донька змогла розв`язати на собі хомути, потім звільнила її, зателефонувала до поліції та повідомила про злочин. Коли ОСОБА_34 повернувся, донька ОСОБА_24 його не пустила до квартири. В подальшому з ОСОБА_34 спілкувалися співробітники поліції. Просила суд призначити обвинуваченому максимально суворе покарання,цивільний позов не заявляє;
-показами потерпілої ОСОБА_12 , допитаної в судовому засіданні, згідно яких вона співмешкала разом із ОСОБА_31 приблизно з 2012 року та проживали разом з малолітніми дітьми та її матір`ю в трикімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . З січня 2017 року її мати не може самостійно пересуватися у зв`язку із защемленням хребта. Рустам зареєстрований як приватний підприємець, займався ремонтом техніки,орендував приміщення в торгівельному центрі. Під час сумісного проживання сварок між нею з дітьми та ОСОБА_35 не виникало,іноді він сварився із її матір`ю ОСОБА_14 через те,що не допомагав їй по господарству,не заробляв грошей. На початку серпня 2017 року,точну дату не пам`ятає, донька ОСОБА_36 розповіла їй про те,що приблизно з січня 2016 року ОСОБА_33 розбещував її, ґвалтував неприродним способом,знімав все це на відео на телефон. При цьому бив доньку по животу та голові,погрожував пістолетом,щоб вона нікому нічого не розповідала. 08.08.2017р. вона підійшла до ОСОБА_34 і почала з`ясовувати з ним ці обставини,потім вигнала його з дому. Але пізно ввечері цього ж дня ОСОБА_34 повернувся додому та погрожуючи їй пістолетом запропонував зайнятися сексом утрьох з малолітньою донькою ОСОБА_37 . Розбудивши дитину примусив останню зайнятися з ним оральним сексом,тримаючи у руках пістолет. Потім зайнявся сексом із нею природним способом. Після цього вона з донькою направилися разом у ванну кімнату помитися. До них у кімнату зайшов і ОСОБА_31 ,вдруге задовольнив з донькою статеву пристрасть неприроднім шляхом,знімаючи все на мобільний телефон. Біля 2 год. ночі донька ОСОБА_36 стала погано себе почувати,почала задихатися. Вона викликала швидку, лікарі надали їй медичну допомогу. Наступного дня вона зателефонувала колишньому чоловіку ОСОБА_15 ,розповіла все. Потім вона повідомила про злочин в поліцію, але через те,що сплило багато часу та за відсутності доказів, ОСОБА_31 не було притягнуто до кримінальної відповідальності. Батьки колишнього чоловіка після скоєного забрали дітей у село,де вони перебували до початку навчального року,а вона запропонувала ОСОБА_31 покинути назавжди їх родину,але він просився ще тимчасово пожити, погрожуючи при цьому їй психологічно. До початку березня 2018р. в родині було все спокійно,але потім донька повідомила, що ОСОБА_31 знов став їй погрожувати та чіпати. 21.03.2018р. вранці вона попросила ОСОБА_31 покинути їх сім` ю та більше не повертатися. Сама пішла на роботу, діти- до школи. Огли ОСОБА_38 залишився разом із її хворою матір`ю у квартирі. Після 12 год. вона повернулася додому. Коли зайшла до квартири,то побачила в кімнаті ОСОБА_31 з ножем в руках,поруч лежала на животі зв`язана її матір. Огли попередив її , що якщо вона не буде підкорятися йому,то він поріже ножем матір. На підтвердження своїх слів повів її у другу кімнату,де на підлозі вже лежали дві мертві кішки. Потім наказав їй сісти на стілець, зв`язав їй руки та ноги пластмасовими хомутами. Вона встигла запитати його,що він бажає від неї. Огли запропонував їй закласти квартиру, тоді він візьме гроші та поїде назавжди жити за кордон. Після чого заклеїв їй рот скотчем та пішов до школи за сином. Вона змогла звільнитися та зателефонувала до поліції та до класного керівника сина, щоби дітей не випускали зі школи. Побоюючись повернення ОСОБА_34 ,вона намагалася зачинити двері на ключ, але замок був пошкоджений. Вона рукою тримала ручку дверей ,не пускала до квартири ОСОБА_31 після його повернення,аж поки не приїхали працівники поліції. У цей час ОСОБА_34 піднявся на горище будинку,його працівники поліції та ОСОБА_39 намагалися звідти зняти, бо ОСОБА_31 самостійно звідти не злазив. Цивільний позов не заявляє. Просить призначити обвинуваченому максимально суворе покарання;
-показами малолітньої потерпілої ОСОБА_13 ,допитаної у присутності її законного представника ОСОБА_15 ,згідно яких приблизно з літа 2015 року співмешканець матері ОСОБА_31 став приділяти їй більше уваги,став цілувати та чіплятися до неї,торкатися її грудей ,пахової зони спочатку руками,потім губами та статевим органом. Вона йому спочатку нічого не казала,бо була маленька та не розуміла,що відбувається. Потім він розказав їй про секс, показав порнографічне відео на телефоні. Через деякий час став примушувати її займатися з ним оральним сексом,погрожуючи при цьому, як вона вважала, бойовим пістолетом. Якщо вона чинила супротив, ОСОБА_31 бив її у живіт,по спині та голові,погрожував вбити всю сім`ю. Вона погрози від вітчима сприймала реально та побоюючись за своє здоров`я та життя та своїх рідних,терпіла знущання та розпусні дії щодо себе зі сторони ОСОБА_34 . У серпні 2017 року вона вирішила про сексуальне насильство розповісти матері. Остання пообіцяла поговорити з ОСОБА_35 . 08.08.2017р. вночі до її кімнати зайшла мати з ОСОБА_40 . Останній тримав в руках пістолет,погрожував,що вб`є їх з матір`ю. Примусив її задовольнити його статеву пристрасть неприродним способом-оральним,протягом декількох хвилин. Потім він з матір`ю у її присутності зайнявся сексом. Надалі вона з мамою пішли до ванної кімнати помитися,туди з пістолетом знов зайшов ОСОБА_34 і повторно примусив її зайнятися з ним оральним сексом. Потім вони пішли утрьох спати. Вночі вона через нервовий стрес почала задихатися, матір викликала швидку і їй надали медичну допомогу. 22.03.2018р. ОСОБА_31 забрали працівники поліції за зґвалтування її бабусі. Просить суд призначити максимально суворе покарання обвинуваченому;
- показами свідка ОСОБА_41 ,яка в судовому засіданні зазначила, що в кінці березня 2018 року,точну дату не пам`ятає, класному керівнику молодшого брата ОСОБА_42 ОСОБА_43 на мобільний телефон зателефонувала мати ОСОБА_44 та попросила, щоб вона не віддавала дітей її співмешканцю, який, з її слів, пішов озброєний до школи за дітьми. Для того, щоб обох дітей не забрав співмешканець та їм не загрожувала небезпека, ОСОБА_45 також привела до свого класу ОСОБА_28 . В кабінеті ОСОБА_25 почала розповідати, що вона та її молодший брат проживають разом з бабусею, мамою та ОСОБА_46 , який проявляв до неї увагу та залицявся. Вона вважала, що це тільки прояви уваги до неї з боку ОСОБА_16 як від батька. Від свого біологічного батька вона уваги та турботи не отримувала та їй цього не вистачало. Ці події відбувалися, коли вдома нікого не було. Він цілував ОСОБА_47 , торкався різних частин її тіла, в тому числі в інтимних місцях. Окремо ОСОБА_25 виділила дату 08.01.2017 року. Вона розповіла про те , що в той день мати прийшла додому та побачила, що вона та ОСОБА_33 займаються оральним сексом. Влітку 2017 року вночі, коли ОСОБА_25 спала у кімнаті разом з мамою, до них зайшов ОСОБА_33 , інтимні стосунки були між матір`ю та ОСОБА_35 , потім відбулися з нею. Оскільки ОСОБА_44 стало погано, у неї майже відбулась зупинка дихання,викликали швидку. Під час бесіди з ОСОБА_37 вівся відповідний письмовий протокол, де фіксувалося все те, що вона розповідала. Після розмови з дівчинкою зателефонували до біологічного батька ОСОБА_48 та ОСОБА_49 , та попросили, щоб він приїхав та забрав дітей. У вчителів у той час склалася думка ,що малолітня дитина фантазує все;
- показами в суді свідка ОСОБА_50 ,яка суду пояснила, що 22.03.2018 року учениця їх школи ОСОБА_13 звернулася до класного керівника її молодшого брата ОСОБА_51 з розповіддю про її спільне життя разом з матір`ю та співмешканцем останньої ОСОБА_16 , який протягом декількох років мав інтимні стосунки з ОСОБА_37 . В той день ОСОБА_43 на мобільний телефон зателефонувала мати ОСОБА_44 та попросила, щоб вона не віддавала дітей її співмешканцю, який, зі слів мами, пішов озброєний до школи за дітьми. Після чого ОСОБА_25 в кабінеті директора в присутності заступників директора почала розповідати про те, що ОСОБА_29 з періоду часу коли їй було 9-ть років почав розбещувати її та мав з нею статеві стосунки. В силу віку вона не розуміла, що ОСОБА_16 з нею робить. Юля розповіла, що боляче їй не було, що спочатку вона думала, що це така батьківська увага від нього. Ці зносини були в них протягом 3-ох років, та все це відбувалося, коли нікого вдома не було. Огли цілував її, обіймав, пестив руками в різних місцях. Окремо ОСОБА_25 виділила дату 08.01.2017 року, оскільки в той день мати прийшла додому та побачила, що вона та ОСОБА_33 займаються оральним сексом. Після того між нею та ОСОБА_35 не було ніяких стосунків, оскільки мати більше не залишала ОСОБА_47 наодинці з ним. Влітку 2017 року ОСОБА_25 спала з мамою, в нічний час доби до них прийшов ОСОБА_16 та поставив їх перед фактом, що він буде займатися з нею та мамою груповим сексом. Коли ОСОБА_33 почав статевий акт з мамою, до ОСОБА_44 черга нібито не дійшла, тільки від того, що їй стало зле, зупинялося дихання .Викликали їй швидку допомогу. Після розмови з дівчинкою зателефонували до біологічного батька ОСОБА_48 та ОСОБА_49 , та попросили, щоб він приїхав та забрав їх;
-аналогічними показами в суді свідка ОСОБА_52 ;
-показами в суді свідка ОСОБА_53 ,яка пояснила, що в кінці березня 2018 року до неї в кабінет зайшла вчитель ОСОБА_54 , яка повідомила, що їй на мобільний телефон зателефонувала мати ОСОБА_44 та попросила, щоб вона не віддавала дітей її співмешканцю, який, зі слів мами, пішов озброєний до школи за дітьми. Крім того, повідомила, що побачила його в приміщенні школи. Свідок повідомила всіх присутніх батьків у школі, щоб чекали своїх дітей на вулиці, після чого охорона зачинили двері школи. Через 30-40 хвилин завучі повідомили їй про розповідь ОСОБА_44 . Вона скликала нараду в своєму кабінеті за участю самої ОСОБА_44 . Юля повідомила, що «настав час ОСОБА_55 все дізнатися». ОСОБА_25 почала детально розповідати про інтимні подробиці свого життя разом зі співмешканцем її матері, а саме, що ОСОБА_29 проявляв до неї ніжність, ласку, яку вона сприймала як батьківське піклування та між ними були інтимні стосунки протягом тривалого часу. Більш детально ОСОБА_47 ніхто не допитував, щоб не завдати психічної травми дитині. Під час бесіди з ОСОБА_37 вівся відповідний письмовий протокол, де фіксувалося все те, що вона розповідала. Після розмови з дівчинкою зателефонували до біологічного батька ОСОБА_48 , та попросили, щоб він приїхав та забрав дітей. На наступний день цей протокол був направлений начальнику управління освіти для відповідного реагування;
-показами в суді свідка ОСОБА_56 ,яка суду пояснила, що приблизно наприкінці березня 2018 року в 14:00 год. під час проведення уроку на її мобільний телефон, з номеру ОСОБА_57 зателефонував ОСОБА_29 , який попросив відпустити ОСОБА_49 , оскільки він прийшов за ним до школи. Одразу після цього, зателефонувала ОСОБА_58 та попросила, щоб вона не віддавала дітей її співмешканцю, який, з її слів , пішов озброєний до школи за дітьми. Після закінчення уроку, вона повідомила вказану інформацію директору школи ОСОБА_53 та повернулася до класу. Потім до класу прийшли завуч ОСОБА_41 разом з ОСОБА_26 . Остання повідомила, що у неї є підозра про причини конфлікту у неї дома, оскільки влітку минулого року вже був ідентичний інцидент, після чого її відвели до директора, де вона надала свої пояснення;
-показами в суді свідка ОСОБА_59 ,який суду пояснив, що наприкінці березня 2018 року,точну дату не пам`ятає, був викликаний працівниками поліції за адресою: м. Харків, вул. Ак. Богомольця, буд. 9, для проведення медичного огляду громадянина ОСОБА_16 . По прибуттю на місце події ОСОБА_16 перебував на майданчику дев`ятого поверху багатоповерхневого будинку. На його запитання ОСОБА_16 вказав, що ніяких скарг на стан здоров`я у нього немає, повідомив, що у цей день вживав алкогольні напої, при цьому поводив себе не зовсім адекватно. Свідок повідомив суду, що в госпіталізації останнього потреби не було;
- показами свідка ОСОБА_60 ,допитаної в судовому засіданні,згідно яких вона є заступником директора школи №153 з навчально-виховної роботи. Приблизно 22-23 березня 2018 року від вчителя молодших класів школи ОСОБА_56 вона дізналася, що до школи прибув за дітьми озброєний співмешканець ОСОБА_12 ОСОБА_16 . В кабінеті директора, в її присутності, ОСОБА_61 повідомила, що ОСОБА_29 вчиняє щодо неї розпусні дії, перебував з нею в статевих зносинах та змушував її матір займатися з ним сексом в її присутності. Юля з мамою не повідомляли про дані розпусні дії ОСОБА_16 до поліції, оскільки боялися останнього. На наступний день до неї в кабінет зайшла ОСОБА_25 та повідомила, що вона все видумала;
-показами в суді свідка ОСОБА_62 , яка пояснила,що є класним керівником ОСОБА_13 . В той день, коли ОСОБА_25 розповідала на нараді в кабінеті директора подробиці свого життя разом із співмешканцем її мати ОСОБА_16 , вона була відсутня. Через три-чотири дня вона мала конфіденційну бесіду із ОСОБА_37 , в ході якої просила не розповсюджувати дану інформацію серед однокласників, оскільки можуть настати негативні наслідки;
-показами в суді свідка ОСОБА_63 , яка пояснила, що в кінці березня 2018 року, точної дати не пам`ятає, вона у складі екіпажу патрульних поліцейських виїжджала на допомогу іншому екіпажу за адресою: м. Харків, вул. Ак. Богомольця, буд. 9, за фактом зґвалтування двох осіб, одна з яких була малолітня. По приїзду на місце події у під`їзді будинку, між верхніми поверхами на виступі у стіні перебував підозрюваний ОСОБА_29 ,з ним намагалися поспілкуватися поліцейські. ОСОБА_31 не йшов на контакт та не хотів спускатися з виступу;
-показами в суді свідка ОСОБА_64 , який пояснив, що в березні 2018 року надійшов виклик на номер «102» за фактом зґвалтування за адресою: АДРЕСА_3 . Про прибуттю на місце події, їх зустріла потерпіла ОСОБА_12 ,розказала про злочин,вчинений її співмешканцем, показала у кімнаті другу потерпілу ОСОБА_14 ,яка була зв`язана та лежала у ліжку. Полушкіна ОСОБА_24 розповіла про те, що її співмешканець ОСОБА_16 протягом декількох років ґвалтував її,також її малолітню доньку ,а потім зґвалтував і її матір, вбив 2 кішок,які лежали на підлозі та зараз пішов озброєний пістолетом до школи за її дітьми. Після чого, він подзвонив до школи, повідомив про вказаний факт та почали пошуки обвинуваченого на прилеглих територіях. Через деякий час, ОСОБА_29 був виявлений на щитовій під стелею,на останньому поверху у під`їзді . Він не йшов на контакт, не хотів спускатися з виступу, не реагував на ліхтар ,зняти його звідти не змогли самостійно. Викликали працівників МНС і з їх допомогою вдалося зняти Огли з ящика щитової. Потім приїздила швидка допомога,його оглядав лікар;
-аналогічними показами в суді свідків ОСОБА_65 , ОСОБА_66 та ОСОБА_67 .
Окрім показань допитаних свідків судом досліджено письмові докази по кримінальному провадженню, якими підтверджується винність обвинуваченого ОСОБА_16 у вчиненні злочинів, зокрема:
- даними, які містяться у витягу з ЄРДР кримінального провадження №12018220500000593 від 22.03.2018 року про внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_14 та матеріалами правоохоронних органів про встановлення фактів вчинення кримінальних правопорушень за ч.2 ст. 152,ст.ст.146 ч.2,156 ч.2,153 ч.3,299 ч.1 КК України (т.1 а.с.1-4);
- даними, які містяться в рапорті інспектора УПП в Харківській області ДПП ОСОБА_65 від 22.03.2018р. про вчинене кримінальне правопорушення від 22.03.2018р. та затримання ОСОБА_16 із застосуванням спецзасобу (т.1а.с.10);
- даними, які містяться в протоколі про прийняття заяви від ОСОБА_14 про вчинене відносно неї кримінальне правопорушення від 22.03.2018 року (т.1 а.с.11);
- даними, які містяться в протоколі огляду місця події від 22.03.2018 року, а саме : квартири,розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , проведеного в присутності двох понятих ,інспектора криміналіста та потерпілої ОСОБА_14 із застосуванням фотографування (т.1 а.с.12-27), де зафіксовано обстановку на місці події, виявлено та зафіксовано місце розташування двох трупів котів. Також з місця події були виявлені та вилучені: три мобільних телефони моделі Самсунг та Xiaomi, ноутбук Accer,системний блок,картка пам`яті, рушник,простирадло,нічна сорочка, пакет з хомутами білого кольору, два рулони скотчу, фрагменти скотчу з волоссям, сім пластикових хомутів білого кольору, п`ять розірваних хомутів білого кольору, два фрагменти хомутів чорного кольору,фрагменти тканини, змиви СПР на ВЛС;
- даними постанови слідчого про визнання вищезазначених речей та предметів речовими доказами по справі та долучення їх до матеріалів провадження(а.с.60-62 т.1 к\п);
- даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності,згідно якого частка квартири,розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_14 (а.с.36-37 т.1);
- даними протоколу про затримання особи (а.с.76-78 т.1 к\п),згідно якого ОСОБА_16 було затримано в порядку ст.208 КПК України за адресою: м.Харків, вул.А.Богомольця, б.9 - 22.03.2018р. о 16 год.06 хв.;
- повідомленням начальника Управління освіти адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради ОСОБА_68 від 23.03.2018р. до Новобаварського ВП про вжиття заходів реагування в межах компетенції щодо випадку,який стався у родині малолітніх ОСОБА_69 та ОСОБА_30 (а.с.99-100 т.1 к\п);
- довідкою з Харківської обласної психіатричної лікарні №3 від 28.03.2018р.(а.с.102 т.1 к\п),згідно якої ОСОБА_16 ,1990 р.н. перебував на стаціонарному лікуванні в ЦПН ХОКПЛ №3 з 24.03.2018р. по 28.03.2018р. На теперішній час в лікуванні в умовах психіатричного стаціонару лікарні не потребує, виписаний з відділення у супроводі конвою;
- даними висновку судово-медичної експертизи № 09-1990/2018р. від 10.05.2018р.(а.с.135-136 т.1 к\п),згідно якого у гр. ОСОБА_14 встановлені наступні тілесні ушкодження:синці на руках. Ці ушкодження утворилися від травматичної дії тупих твердих предметів,за механізмом удар чи удар- здавлення та могли бути отримані протягом 1 доби до моменту огляду,який відбувся 22.03.2018р. о 19.35 год. і відносяться до легких тілесних ушкоджень;
- даними висновку судово-ветеринарної експертизи №05-2018р. від 30.05.2018р.,згідно якого на трупі кішки сірої масті виявлено, що шкіра навколо ніздрів і нижньої губи справа забруднена підсохлими темно-червоними масами і червоною рідиною, що виділяється з ніздрів. На трупі кішки рудої масті на нижній губі справа виявлено ділянку підсохлої тканини, яка має ознаки счесування поверхневих тканин, що могли статися зажиттєво, або невдовзі після настання смерті. Зазначені ушкодження нижньої губи справа могли бути нанесені тупим предметом у процесі насильницького утримування тварини, або спробах її зловити. Також, у кішок ексудат у просвіті верхніх дихальних шляхів утворились зажиттево у разі захоплення глотки, гортані, трахеї, бронхів, легенів. У кішок зажиттево утворився гострий набряк легень, та трупний трансудат легенів. Гострий набряк є однією з основних ланок патогенезу загибелі та явного удушення. Смерть двох кішок, сірої та рудої масті, домашніх, безпородних, настала в результаті обмеження їм доступу до свіжого повітря, дії, які призвели до такого обмеження, що причинили смерть з тяжкими стражданнями тварин, ушкодження на тілі кішки рудої масті, які утворились зажиттево, є болісними і спричинили страждання тварини (а.с.155-177т.1 к\п);
- даними висновку судово-медичної експертизи №09-2296/2018 від 04.06.2018р. (а.с.179 т.1 к\п),згідно якого у ОСОБА_13 на момент її огляду тілесних ушкоджень та їх слідів не виявлено. Цілісність дівочої пліви не порушена, але анатомічна будова якої (розтяжима,піддатлива) не виключає можливості здійснення статевого акту і без порушення її цілісності;
- даними висновку судово-психіатричної експертизи №438 від 30.05.2018р. (а.с.3-6 т.2 к\п),згідно якого ОСОБА_16 на час проведення експертизи страждає на хронічне психічне захворювання у формі дисоціального розладу особистості. У період досудового розслідування (з 24.03.2018р. по 28.03.2018р.) переніс гострий невротичний розлад,з якого повністю вийшов. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідають правопорушення, ОСОБА_16 перебував у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання,поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Також ОСОБА_16 на час проведення експертизи за своїм психічним станом застосування примусових заходів медичного характеру не потребує;
- копією свідоцтва про народження малолітньої потерпілої ОСОБА_13 , згідно якого остання народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.91 т.2 к\п);
- даними протоколу №14 позачергового засідання Ради профілактики правопорушень ХЗОШ №153 від 22.03.2018р. (а.с.133-135 т.2 к\п),згідно якого на засіданні школи була розглянута нестандартна ситуація,яка сталася у родині Полушкіних та інформація,яку повідомила ОСОБА_70 ,учениця 7А класу щодо стосунків у її родині. На засіданні було постановлено передати повідомлення до Управління освіти адміністрації Новобаварського району стосовно родини Полушкіних,а класним керівникам дітей Полушкіних,соціальному педагогу школи зобов`язано здійснити позачергову перевірку житлово-побутових умов проживання дітей в родині;
- даними додаткового протоколу огляду місця події від 18.04.2018р. та фото таблиці до нього (а.с.167-171 т.2 к\п),згідно якого слідчим ,у присутності понятих та спеціаліста був проведений за заявою потерпілої ОСОБА_12 додатковий огляд місця події -квартири за адресою: АДРЕСА_2 ,під час проведення якого у кімнаті,розташованій наприкінці коридору з правого боку,в лівому куті розібраного дивану були виявлені та вилучені предмети схожі на пістолет та глушник. На предметі,схожому на пістолет мається маркування МР 654-К,калібр 4,5 мм ,№ НОМЕР_1 . Вказані предмети були добровільно видані потерпілою працівникам поліції(а.с.166 т.2),огляд житла був проведений на підставі ухвали Жовтневого райсуду м.Харкова від 26.04.2018р. у відповідності до ст.ст.234,235,237 КПК України(а.с.182-183 т.2) та на вказані предмети був накладений арешт на підставі ухвали Жовтневого райсуду м.Харкова від 26.04.2018р. (а.с.184-185 т.2);
- даними протоколу огляду місця події від 24.04.2018р.(а.с.187-189 т.2),згідно якого слідчим у присутності потерпілої ОСОБА_12 на міжсходовому майданчику,розташованому між другим та третім поверхами під`їзду №2 будинку АДРЕСА_3 , зправа при підйомі сходами, на стіні, зверху на металевій шафі провайдера Інтернет виявлено та вилучено ніж господарсько-побутового призначення з нержавіючої сталі,з дерев`яною ручкою,який був упакований в паперовий конверт. Зі слів ОСОБА_12 саме цим ножем ОСОБА_16 погрожував їй та її матері 22.03.2018р. та який вона самостійно там виявила. При цьому огляд місця події був проведений у під`їзді ,поза межами житла чи іншого володіння особи, тому участь понятих у проведенні даної слідчої дії є необов`язковою у відповідності до ст.ст.237,223 КПК України;
- даними протоколу огляду предмету від 24.04.2018р. ,згідно якого виявлений в під`їзді житлового будинку вищевказаний побутовий ніж з дерев`яною ручкою був слідчим оглянутий(а.с.190 т.2),постановою від 24.04.2018р.визнаний речовим доказом по даному кримінальному провадженню. Ухвалою Жовтневого райсуду м.Харкова від 26.04.2018р. на вказаний ніж накладено арешт(а.с.197-198 т.2 к\п);
- оглянутими в судовому засіданні речовими доказами по справі: двома пакетами,в яких містилися речі та предмети,вилучені під час проведення оглядів місця події від 22.03.2018р. та 18.04.2018р.,а саме:пістолет МР 654-К,калібр 4,5 мм ,№ НОМЕР_1 з глушником, набої до нього, ніж побутовий, простирадло, жіноча сорочка, хомути, фрагменти тканин, 2 рулони скотчу, рушник, 5 ВЛС на 5 СПР. При огляді речових доказів потерпілі ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в суді зазначили, що саме цим пістолетом та ножем ОСОБА_16 погрожував їм під час вчинення злочинів, а скотч,пластикові стяжки, фрагменти тканини використовував в якості знаряддя злочину.
Досліджені речові докази суд визнає належними і допустимими, оскільки останні відповідають вимогамКПК України, а безпосередньо порушень вимог ст.ст.87,101-102 КПК України, судом не встановлено та сторонами не доведено.Дані речові докази були одержані з дотриманням належної процедури, тобто згідно з вимогами закону щодо порядку проведення відповідної процесуальної дії та порядку фіксування її ходу й результатів.
Разом із цим, суд не бере до уваги дані, які містяться в протоколі огляду місця події від 24.04.2018р., проведеного за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.1-3 т.3 к\п), оскільки вилучені під час його проведення речі та предмети вже вилучалися слідчим 22.03.2018р. за вказаною адресою при проведенні огляду місця події, були опечатані цього ж дня,визнані речовими доказами по кримінальному провадженню і оглянуті судом під час дослідження речових доказів по справі. Інших речових доказів, які б вилучалися слідчим 24.04.2018р. , стороною обвинувачення для огляду суду надано не було.
При цьому колегія суддів не поклала в основу судового рішення докази,які були досліджені судом під час судового розгляду,однак всупереч ст.84 КПК України не мали доказового значення по справі.
Оцінюючи вказані вище показання обвинуваченого, потерпілих та свідків на предмет їх достовірності, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 5 «Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи» за змістом ст.152 КК України зґвалтуванням слід розуміти природні статеві зносини між особами різної статі всупереч або з ігноруванням волі потерпілої особи із застосуванням фізичного насильства,погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи.
За п. 5 вказаної Постанови стан потерпілої особи слід визнавати безпорадним, коли вона внаслідок, в тому числі, малолітнього віку або з інших причин не могла розуміти характеру та значення вчинюваних з нею дій або не могла чинити опір. При цьому необхідно, щоб винна особа, яка вчиняє зґвалтування чи насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, усвідомлювала, що потерпіла особа перебуває саме у такому стані.
На підставі п. 17,18 вищезазначеної Постанови розпусні дії, відповідальність за які передбачено ст. 156 КК України, повинні мати сексуальний характер і можуть бути у виді фізичних дій або інтелектуального розбещення. Такі дії спрямовані на задоволення винною особою статевої пристрасті або на збудження у неповнолітньої особи статевого інстинкту. При цьому під фізичними розпусними діями слід розуміти, в тому числі, оголення статевих органів винної чи потерпілої особи, непристойні доторкання до статевих органів, які викликають статеві збудження. Крім цього наголошено, що розпусні дії щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, можуть відбуватися як за її згодою, так із застосуванням до неї фізичної сили з метою примушення її до вчинення певних дій сексуального характеру.Розпусні дії з потерпілою особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, вчинені безпосередньо перед її зґвалтуванням, насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом або статевими зносинами з особою, яка не досягла статевої зрілості, з урахуванням спрямованості умислу винної особи повністю охоплюються диспозиціями відповідних частин ст. 152, 153, 155 КК України та додаткової кваліфікації за ст. 156 КК України не потребують.
Суд зазначає, що стороною захисту не визнавалась причетність ОСОБА_16 до інкримінованих обвинуваченому злочинів.
Позиція сторони захисту заснована на тому, що обвинуваченого ОСОБА_16 «підставили» потерпілі Полушкіни за неповернуту суму позики у розмірі 35000 грн., а співробітники поліції та прокуратури допомогли потерпілим сфабрикувати справу проти нього. Однак стороною захисту під час судового розгляду не надано суду належних доказів на підтвердження вищевказаних доводів обвинуваченого. Допитані в судовому засіданні потерпілі жодним чином не вказували на наявність сварок у сім`ї через неповернення боргу обвинуваченим та зважаючи на похилий та малолітній вік двох потерпілих, може свідчити, на думку суду, про надуманість показів обвинуваченого з цього приводу. Крім того, покази свідків захисту ОСОБА_56 , ОСОБА_53 , ОСОБА_60 , ОСОБА_62 , ОСОБА_64 , ОСОБА_71 , ОСОБА_63 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 не підтвердили доводів обвинуваченого щодо його правової позиції.
Більш того, зазначені показання обвинуваченого спростовуються показаннями в суді потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , свідків як сторони обвинувачення ,так і захисту, наведених вище, а також письмовими та речовими доказами по кримінальному провадженню.
При цьому суд критично відноситься до показів обвинуваченого з приводу заперечення ним висновків судово-медичних експертів, які є беззаперечними та не викликають сумніву, отримані з дотриманням встановленого порядку, мають значення для даного кримінального провадження та належать до обставин, що підлягають доказуванню.
Висновки проведених по справі експертиз зроблені компетентними спеціалістами, є повними, із наданням чітких відповідей на поставлені запитання, є науково-обгрунтованими, та такими, що за своїм змістом узгоджуються із фактичними обставинами даного кримінального провадження та іншими доказами.
Вказані висновки в суді за клопотанням сторони захисту були роз`яснені експертами ОСОБА_72 , ОСОБА_73 .
З урахуванням послідовності показань потерпілих, свідків,які повністю узгоджуються із дослідженими у судовому засіданні письмовими та речовими доказами, показання вказаних осіб судом визнаються правдивими та достовірними.
Достовірність та об`єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв`язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази. Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.
Доводи обвинуваченого щодо застосування відносно нього працівниками поліції фізичного та психологічного насилля, в суді було спростовано наявними письмовими матеріалами справи, а саме постановою старшого слідчого першого слідчого відділу СУ прокуратури Харківської області про закриття кримінального провадження від 19.10.2018р. за відсутністю в діянні працівників Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області, які здійснювали конвоювання підозрюваного ОСОБА_16 складу кримінального правопорушення,передбаченого ч.2 ст.365 КК України (а.с.143-146 с.3 судової справи). Більш того, підозрюваний ОСОБА_16 під час досудового розслідування не надавав будь-яких показів, всі слідчі дії з ним проводилися за участі його захисника, який надавав йому відповідну правову допомогу.
Посилання сторони захисту на порушення порядку відкриття доказів по даному кримінальному провадженню та неможливість їх прийняття, згідно ч.12 ст.290 КПК України, суд вважає необґрунтованими. Вказані посилання спростовуються протоколами про надання доступу до матеріалів досудового розслідування, в яких підозрюваний ОСОБА_16 власноручно написав, що ознайомлений з матеріалами в повному обсязі.
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку учасників кримінального провадження, у тому числі сторона захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбаченихКПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об`єктивність танеупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було. При цьому обвинуваченому та його захисникам, судом створені відповідні умови надання доказів, зокрема з червня 2018 року їм була надана можливість заявити про це, але обвинувачений зловживаючи своїми процесуальними правами (зміна захисників, заявлення необґрунтованих відводів судовій колегії, прокурору, а також повторне заявлення клопотань з тих одних і тих же підстав) не скористався своїми правами, відповідно до вимог КПК України.
Всі доводи сторони захисту ОСОБА_16 спрямовані не на спростування чи заперечення доказів його вини органом досудового розслідування, а на власне трактування застосування норм кримінального процесу при проведенні досудового розслідування.
Враховуючи наведені висновки, аналізуючи досліджені докази у їх сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності і достатності, суд дійшов висновку, що не визнання своєї провини обвинуваченим є способом його захисту від пред`явленого обвинування та спробою уникнути кримінальної відповідальності за вчинені ним злочини.
Суд, з огляду на наведені висновки, на підставі сукупності встановлених у судовому засіданні обставин погоджується зі стороною обвинувачення щодо кваліфікації дій ОСОБА_16 та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 156 КК України- розбещення, тобто вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи ; за ч. 4 ст. 152 КК України- вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років; за ч. 1 ст. 299 КК України- жорстоке поводження з тваринами, яке виразилося в знущанні над ними, вчинене із застосуванням жорстоких методів; за ч. 2 ст. 152 КК України, зґвалтування, вчинене повторно; ч. 2 ст. 146 КК України- незаконне позбавлення волі, щодо двох осіб.
При цьому суд вважає слушним та правильним зміну кваліфікації дій ОСОБА_16 , проведену прокурором під час судового розгляду справи, на підставі змін, внесених до КК України за Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», які набули чинності з 11 січня 2019 року, та якими було викладено у новій редакції гіпотези, диспозиції та санкції статей 152 та 153 КК України.
Так за ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Однак за ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. В той же час закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. При цьому закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
За ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Колегія суддів з огляду на викладене зазначає, що після скоєння ОСОБА_16 злочину, який мав вірну кваліфікацію за ст. 153 ч. 3 КК України, відбулися зміни до кримінального закону, внаслідок яких норми ст. 152, 153 КК України зазнали докорінних змін.
В той же час суд зазначає, що злочинність діяння, скоєного ОСОБА_16 08 серпня 2017 року відносно малолітньої ОСОБА_13 , не була скасована внесеними 11 січня 2019 року до КК України змінами, а отримала лише іншу правову кваліфікацію таких дій.
Колегія суддів зазначає, що на підставі вказаних змін встановлені судом обставини злочинних діянь, вчинених ОСОБА_16 по відношенню до потерпілої ОСОБА_13 08 серпня 2017 року, кваліфікувалися б за ст. 152 ч. 4 КК України згідно із діючою редакцією закону про кримінальну відповідальність, тобто такі зміни до КК України не виключили злочинність такого діяння, санкція якої, натомість, передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 8 до 15 років.
В той же час санкція ч. 3 ст. 153 КК України в редакції на момент скоєння такого злочину ОСОБА_16 передбачала покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років.
Таким чином вказані зміни до КК України, які набули чинності 11 січня 2019 року, фактично пом`якшили відповідальність винної особи за скоєне злочинне діяння, тому на підставі ст. 5 КК України вони мають зворотну дію у часі по відношенню до ОСОБА_16 , тобто поширюються на нього, незважаючи на те, що він вчинив злочин до набрання такими змінами чинності.
Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла переконання, що злочинні дії ОСОБА_16 були згідно із ст. 5 КК України правильно кваліфіковані за ст. 152 ч. 4 КК України, тому при призначенні покарання ОСОБА_16 за вчинений ним злочин 08 серпня 2017 року відносно ОСОБА_13 суд на підставі ст. 5 КК України має право визначити покарання винному у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років, зважаючи на те, що зміни до КК України, внесені 11 січня 2019 року, повинні бути застосовані до обвинуваченого виключно в частині, яка поліпшує його становище, оскільки в іншому разі такі зміни б не мали зворотної дії закону у часі.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_16 , суд виходить з положень ст.ст. 50,65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є злочини невеликої, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі злочини, бере до уваги кількість епізодів злочинних дій обвинуваченого, вік потерпілих та їх кількість, а також дані про винну особу, який раніше неодноразово судимий, судимості не зняті та не погашені, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, є приватним підприємцем, неодружений, має постійне місце реєстрації, також має захворювання: вертеброгенну радікулопатію попереково-крижового відділу хребта з нижнім парапарезом; остеохондроз шийного,грудного відділу хребта,попереково-крижового відділу хребта(а.с.45 т.3 суд.справи).
Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_16 відповідно до вимог, передбачених ч. 1 ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_16 відповідно до вимог, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 67 КК України, є: вчинення злочину у відношенні особи похилого віку.
Посилання прокурора на обставину, що обтяжує покарання винного, як вчинення злочину щодо малолітньої дитини, суд не приймає до уваги, оскільки вчинення злочину щодо малолітньої особи за ст. 152 ч. 2, 4, 156 ч. 2 КК України вже враховано судом як кваліфікуюча ознака таких злочинів, тому вказана обставина додатково не може бути обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_16 .
Також при призначенні покарання колегія суддів враховує думку потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , законного представника ОСОБА_15 , які наполягали на застосуванні відносно ОСОБА_16 найсуворішого покарання.
З урахуванням переліченого, суд на підставі встановлених обставин справи, вважає необхідним призначити покарання ОСОБА_16 у вигляді позбавлення волі в межах санкцій статей кримінального закону, вважаючи можливим виправлення обвинуваченого лише в умовах ізоляції від суспільства, оскільки саме таке покарання , на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину. Підстав для застосування ст.ст.69,75 КК України суд не вбачає.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов`язане з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю.
Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів додаткове покарання, визначене ч. 2 ст. 156 КК України, обвинуваченому не застосовує, оскільки вчинення такого злочину ОСОБА_16 не було пов`язане з його посадою або заняттям певною діяльністю.
Остаточне призначення покарання у даному кримінальному провадженні повинно відбуватися за правилами, передбаченими ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів.
До набрання вироком законної сили застосований запобіжний захід у відношенні ОСОБА_16 у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» необхідно залишити без змін.
На підставі ч.5 ст.72 КК України (у редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015 року), обвинуваченому ОСОБА_16 зарахувати в строк відбування покарання за вказаним вироком строк попереднього ув`язнення за період з 22.03.2018 року (дата фактичного затримання) по 15.01.2020 року (дата ухвалення вироку).
Цивільний позов по даному кримінальному провадженню потерпілими не заявлено. На підставіст.124 КПК України процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого по справі. Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.369-371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, судова колегія,-
У Х В А Л И Л А :
ОСОБА_16 визнати винуватим у вчиненізлочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 152, ч. 4 ст. 152, ч. 2 ст. 156, ч. 1 ст. 299 КК Українита призначити йому покарання:
- за ст. 299 ч.1 КК України у вигляді 3(трьох) років обмеження волі;
- за ст.146 ч.2 КК України у вигляді 5(п`яти) років позбавлення волі;
- за ст. 156 ч. 2 КК України у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;
-за ст. 152 ч.2 КК України у вигляді 10 (десяти) років позбавлення волі;
- за ст. 152 ч. 4 КК України у вигляді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі.
Згідно із ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_16 остаточне покарання у видіпозбавлення волі строком на 13 (тринадцять) років .
Строк покарання ОСОБА_16 рахувати з 22 березня 2018 року.
До набрання вироком законної сили у відношенні ОСОБА_16 продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
На підставі ч.5 ст.72 КК України (у редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015 року), обвинуваченому ОСОБА_16 необхідно зарахувати в строк відбування покарання за вказаним вироком строк попереднього ув`язнення за період з 22.03.2018 року по 15.01.2020 року.
Скасувати арешт майна, який накладено ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 26.04.2018 р. щодо вилученого майна під час проведення огляду нежитлового приміщення, розташованого на території ТЦ «Північний» за адресою: м. Харків, вул. Наталії Ужвій, 58.
Скасувати арешт майна, який накладено ухвалами слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 26.04.2018 року щодо вилученого майна під час проведення огляду квартири АДРЕСА_4 .
Після набрання вироком законної сили речові докази по кримінальному провадженню, а саме: мобільний телефонСамсунг сірогокольору тамобільний телефонСамсунг чорногокольору, ноутбук Accer Aspire 5670, які передані ОСОБА_12 під збережувальну розписку, залишити останній як законному власнику (а.с.45 т.1 к\п, а.с. 29 т.3 к\п);
- пістолет МР-654К,калібр 4,5мм,№ НОМЕР_1 ,глушник тапобутовий ніжз дерев`яноюручкою, 2 трупа кішок, прозорий полімерний пакет з хомутами білого кольору, змиви зі змішувача, розприскувача душа, пляшка шампуню, рушник було-зеленого кольору, полімерний пакет з хомутами чорного кольору, 2 рулони скотча, фрагмент тканини сірого кольору, фрагмент тканини рожевого кольору, фрагменти скотча з фрагментами волосся, 7 пластикових хомутів білого кольору, 5 розрізаних хомутів білого кольору, 2 фрагменти хомута чорного кольору, 5 СПР на 5 ВЛС, наволочка, простирадло, нічна сорочка, які зберігаються у камері схову Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області знищити (а.с.17-18, 99 т.3 к\п);
- майно, відповідно до опису від 28.03.2018 року, яке було вилучено під час проведення огляду нежитлового приміщення, розташованого на території ТЦ «Північний» за адресою: м. Харків, вул. Наталії Ужвій, 58, та передано потерпілій ОСОБА_12 під збережувальну розписку, повернути ОСОБА_16 за належністю; (а.с.68-69 т.2 к\п).
- ноутбук «Sony» SVE1512L1RW, сумка чорна від ноутбуку, зарядний пристрій, які передано ОСОБА_74 під збережувальну розписку, залишити останньому як власнику (а.с.70 т.2 к\п);
- мобільний телефон «Cross», мобільний телефон Xiaomi золотистого кольору, картонний коробок з мобільним телефоном Xiaomi Redmi 3S, жорсткий диск Hitachi, карта пам`яті Sandisk 4G, системний блок сірого кольору, навушники салатового кольору, ланцюжок з хрестиками зі срібла, ключі в кількості 3-х штук на кільці, ключі в кількості 4-х штук з магнітним ключем на кільці, які передані ОСОБА_12 під збережувальну розписку, повернути ОСОБА_16 як законному власнику (а.с. 67 т.2 к\п, а.с. 29 т.3 к\п).
Процесуальні витрати за проведення судово-ветеринарної експертизи у розмірі 6094 (шість тисяч дев`яносто чотири) грн. 30 коп. стягнути з ОСОБА_16 на користь держави (а.с.155-177 т.1 к\п).
Вирок може бути оскаржений в порядкустатті 392 КПК Українидо Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що тримається під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
