ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Справа №639/3154/18 Головуючий 1-ї інстанції: Васильєва Н.М.
Провадження №11кп/818/2758/19 Доповідач: Яковлева В.С.
Категорія: ч.2 ст.146, ч.2 ст.152, ч.3 ст.153,
ч.2 ст.156, ч.1 ст.299 КК України
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - Яковлевої В.С.,
суддів - Курило О.М., Шабельнікова С.К.,
з секретарем - Черкасовим А.О.,
за участю: прокурора - Караченцева Д.Ю.,
захисника - адвоката Сметаніна Д.В.,
обвинуваченого - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м.Харкова від 01 серпня 2019 року про продовження запобіжного заходу, обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою,-
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 01 серпня 2019 року задоволено клопотання прокурора Новобаварського відділу Харківської місцевої прокуратури №2 Караченцева Д.Ю. та продовжено дію запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління ДПС України в Харківській області (№27) строком до 29 вересня 2019 року.
Не погодившись з ухвалою суду, обвинувачений ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Жовтневого районного суду м.Харкова від 01 серпня 2019 року та постановити нову ухвалу, якою обрати йому запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі. Апелянт вказує, що ухвала суду є необґрунтованою, оскільки вважає недоведеним існування ризиків, вказаних у клопотанні слідчого, а також судом не вказано чому не можливо обрати більш м`який запобіжний захід. Також просить врахувати його незадовільний стан здоров`я (погано пересувається у зв`язку з хворобою ніг), та йому потрібна медична допомога.
Вислухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого та його захисника – адвоката Сметаніна Д.В. на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Органами досудового розслідування вищевказана особа обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.152, ч.3 ст.153, ч.2 ст.156, ч.1 ст.299 КК України.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
При цьому, ч.1 ст.183 КПК України передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Перевіривши доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_1 , колегія суддів встановила, що судом першої інстанції були дотримані зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, а тому, враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження, обставини з якими закон пов`язує можливість, як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в тому числі ту обставину, що судове провадження щодо ОСОБА_1 не завершено до спливу продовженого строку, підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.
Доводи апелянта щодо незадовільного стану здоров*я були предметом розгляду судової колегії, якою обвинуваченому роз*яснено його право клопотати про проведення експертизи на предмет можливості утримуватися під вартою. Зазначене він зрозумів та пояснив, що таких висновків на даний час не має.
Отже, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою на два місяці, суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу обвинуваченого, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Будь-яких порушень КПК України при постановленні оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому, за наслідками апеляційного розгляду, колегія суддів вважає необхідним ухвалу Жовтневого районного суду м.Харкова від 01 серпня 2019 року залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 серпня 2019 року про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді
