Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
21 червня 2023 року
м. Київ
справа № 639/3154/18
провадження № 51-1740 км 21
розгляд № 51-1740 ск 21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 січня 2020 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 28 березня 2023 року стосовно нього,
встановив:
Засуджений ОСОБА_4 звернувся із касаційною скаргою, в якій порушує питання про перегляд в касаційному порядку зазначених судових рішень.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПКУкраїни), колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без руху та встановити строк для усунення недоліків, оскільки її подано без додержання приписів ст. 427 КПК України.
Так, суд касаційної інстанції відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не наділений повноваженнями досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Так, згідно із ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 438 КПК України при вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
У зв`язку із цим, особа, яка подає касаційну скаргу, заперечуючи законність постановленого у кримінальному провадженні судового рішення, має конкретно вказати в чому саме полягають допущені, на його думку, істотні порушення норм права, які відповідно до положень ст. 438 КПК України є підставами для скасування чи зміни судових рішень, тобто навести правове обґрунтування заявлених вимог.
Враховуючи те, що відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанції в межах касаційної скарги, відсутність у поданій скарзі належного обґрунтування перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Так, засуджений у своїй касаційній скарзі хоча і посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, проте не конкретизує яких саме порушень допустилися суди, розглядаючи кримінальне провадження стосовно нього, як вони вплинули на законність й обґрунтованість постановлених судами рішень, і чому ці порушення слід відносити до підстав для скасування касаційним судом оскаржуваних рішень, згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України та з огляду на положення статей 284, 370, 374, 404, 409, 412, 419 цього Кодексу в їх взаємозв`язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 429 КПКУкраїни, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Водночас Суд роз`яснює засудженому, що для складання та подання касаційної скарги він може скористатися правовою допомогою. У разі недостатності коштів засуджений може звернутися до відповідного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, в порядку п. 7 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» № 3460-VI від 02 червня 2011 року.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що учасники провадження, які потребують послуг перекладача, якщо він не був залучений, можуть порушити питання про таке залучення відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від 2 червня 2011 року № 3460- VI та постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання залучення перекладачів (сурдоперекладачів) для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги» від 24 червня 2016 року № 401.
Разом з тим, якщо учаснику судового провадження, який не володіє мовою судочинства, у встановленому законом порядку вже було призначено захисника та перекладача, то він користується їхніми послугами до закінчення такого провадження чи до вирішення питання про їх заміну.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 429 КПКУкраїни, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 січня 2020 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 28 березня 2023 року стосовно нього залишити без руху та надати строк для усунення недоліків протягом п`ятнадцяти днів із дня отримання копії цієї ухвали.
Касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
