ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" листопада 2019 р. Справа№ 911/1164/13
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Грека Б.М.
суддів: Сотнікова С.В.
Остапенка О.М.
за участю секретаря судового засідання: Добродзій Є.В.
за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 12.11.2019
розглянувши матеріали апеляційної скарги
Головного управління ДФС у Київській області
на ухвалу
Господарського суду Київської області від 10.07.2019
у справі
№911/1164/13 (суддя Лопатін А.В.)
за заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська м`ясна технологічна компанія", Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Хотів
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліс", Київська область, м. Біла Церква
про
банкрутсво
за участю представників сторін:
від позивача:
Не з`явились;
від відповідача:
Не з`явились;
Арбітражний керуючий
Левченко В.В.
ВСТАНОВИВ
Ухвалу Господарського суду Київської області від 10.07.2019 у справі №911/1164/13 викладено в наступній редакції:
"Визнати кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліс" ГУ ДФС у Київській області з грошовими вимогами у розмірі 99 239,06 грн., з яких: 3842,00 грн. підлягають задоволенню в першу чергу, 95397,06 грн. - в другу чергу.
2. Кредиторські вимоги ГУ ДФС у Київській області на суму 3 097,60 грн. відхилити.
3. Розгляд заяви Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про заміну кредитора на правонаступника відкласти на "02" жовтня 2019 р. о 09:30 год.
4. Повторно зобов`язати Білоцерківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області подати до суду у строк до 18.09.2019 р. додаткові обґрунтування заяви про заміну кредитора на правонаступника, з посиланням на норми чинного законодавства та з урахуванням підстав встановлених законодавством для здійснення заміни сторони у справі на її правонаступника, зокрема припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні.
5. Роз`яснити Білоцерківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України), докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч. 3-4, ст. 74 ГПК України).
6. Встановити строк Білоцерківському управлінню ДФС у Київській області до 18.09.2019 для подання аргументів, міркувань та пояснень відносно заяви Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про заміну кредитора на правонаступника, а саме: Білоцерківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області на Білоцерківське управління ДФС у Київській області." Вчинено інші процесуальні дії.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, Головне управління ДФС у Київській області подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.07.2019, в якій просить скасувати її в частині п. 2 резолютивної частини та включити кредиторські вимоги у розмірі 210 751, 56 грн до реєстру.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2019 розгляд апеляційної скарги залишено без руху.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 відкрито провадження, призначено до розгляду.
Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що податки, збори та інші передбачені законодавством обов`язкові платежі є невідємною складовою адміністративних витрат, таким чином їх можна вважати витратами в ліквідаційній процедурі.
12.11.2019 від Арбітражного керуючого надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що податковий борг нарахований після відкриття ліквідаційної процедури та протирічить ч. 1 ст. 38 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Одним із складових елементів права на справедливий розгляд згідно зі статтею 6 конвенції, є право бути присутнім на розгляду своєї справи (рішення суду у справах «Тьерс та інші проти Сан-маріно», «Романов проти Росії», «Бадер та інші проти Швеції». Вказане право може бути дотримано, зокрема, шляхом належного повідомлення сторонам про розгляд справи судом.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд скарги, так як сторони належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, учасниками якої вони є, а часткова неявка не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду Київської області від 10.07.2019 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на адресу господарського суду від ГУ ДФС у Київській області надійшла заява з грошовими вимогами до банкрута на суму 98494,66 грн.
19.06.2019 через канцелярію суду ліквідатором банкрута подано звіт про вжиті заходи станом на 18.06.2019.
Ухвалою господарського суду Київської області від 19.06.2019 визнано кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліс" Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області з сумою кредиторських вимог 800501,23 грн., з яких: 3 842,00 грн. - підлягають задоволенню в першу чергу; 796 659,23 грн. - в другу чергу, розгляд кредиторських вимог ГУ ДФС у Київській області призначено, розгляд заяви Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про заміну кредитора на правонаступника відкладено на 10.07.2019 р.
Грошові вимоги ГУ ДФС у Київській області обґрунтовано тим, що станом на 31.07.2018 у банкрута наявна заборгованість в сумі 98 494,66 грн. з єдиного соціального внеску, нарахованого роботодавцем на суму заробітної плати.
На підтвердження наявності вказаної заборгованості заявником надано належним чином завірені копії наступних документів: звітів про нарахування єдиного соціального внеску, інтегрованих карток, звітів про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів.
Відмовляючи в частково задоволенні кредиторських вимог, суд першої інстанції, з яким погоджується апеляційний господарський суд, виходив з наступного.
Згідно ст. 19-3 Податкового кодексу України до функцій Державних податкових інспекцій відносяться - здійснення сервісного обслуговування платників податків, реєстрація та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням, формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб та реєстрів, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи, а також виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків.
Виконання інших функцій контролюючих органів передбачених Податковим кодексом України здійснюють територіальні Головні управління ДФС 19 1.1.45 ПК України в тому числі звернення до суду у випадках, передбачених законодавством.
Пунктом 1 частини другої ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлено обов`язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, та обчислювати і сплачувати єдиний соціальний внесок.
Згідно частиною восьмою ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.
Частиною дванадцятою ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника за наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати.
Відповідно до приписів частини першої статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; вимоги за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
В п. 29 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 р. № 01-06/606/2013 зазначається, що після оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом поточні вимоги (грошові вимоги, що виникли під час проведення процедур банкрутства), стають конкурсними вимогами та можуть бути заявлені згідно з ч. 1 ст. 38 Закону. Розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що й грошових вимог, заявлених на підставі ст. 23 Закону.
Згідно з приписами частини четвертої статті 23 Закону особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. Відповідне правило не поширюється на вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і на вимоги Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та/або її дочірнього підприємства, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії, щодо сплати заборгованості (у тому числі неустойки, 3 відсотків річних та інфляційних втрат) за поставлений/спожитий природний газ, що утворилася станом на 1 травня 2015 року.
Судом встановлено, що заявником заявлено обґрунтовано грошові вимоги у розмірі 95397,06 грн., що стосується вимог на суму 3097,60 грн., згідно поданих документів, зокрема розрахунку боргу, вказані вимоги заявлено як такі, що виникли в період з 24.11.2017.
Постановою господарського суду Київської області від 18.10.2017 визнано банкрутом ТОВ "Поліс" та відкрито його ліквідаційну процедуру.
Як вже зазначалось, приписами статті 38 Закону встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
За таких обставин, грошові вимоги ГУ ДФС у Київській області в частині суми 3 097,60 грн., враховуючи, що після визнання боржника банкрутом у нього не виникають зобов`язання, в тому числі зі сплати єдиного соціального внеску, є необґрунтованими і правомірно місцевим господарським судом відхилено.
Виходячи з наведеного, оскільки вимоги кредитора на суму 95 397,06 грн є обґрунтованими, заборгованість банкрута перед заявником на час винесення ухвали не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, грошові вимоги кредитора визнано ліквідатором, також з урахуванням того, що обмеження строку щодо заявлення кредиторських вимог не поширюється на вимоги із зобов`язань зі сплати єдиного соціального внеску, суд погоджується з висновком суду першої інстанції прол визнання ГУ ДФС у Київській області кредитором ТОВ "Поліс" з сумою кредиторських вимог, що з урахуванням понесених на сплату судового збору витрат, становить 99 239,06 грн., які у відповідності до вимог статей 23, 45 Закону правомірно задоволенні у наступному порядку: 3 842,00 грн. - задоволенню в першу чергу, 95 397,06 грн. - задоволенню в другу чергу.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Таким чином, посилання та доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, в якості підстав скасування судового рішеня під час апеляційного провадження.
Відповідно статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції є таким, що вимогам закону відповідає
Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
Вказані вимоги судом попередньої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було дотримано.
Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275 Господарського процесуального кодексу України, Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Північний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Київської області від 10.07.2019 у справі №911/1164/13 залишити без змін.
Матеріали справи №911/1164/13 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Б.М. Грек
Судді С.В. Сотніков
О.М. Остапенко
повний текст виготовлено 14.11.2019
