ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ -32,вул.С.Петлюри,16
тел. 235-95-51
ПОСТАНОВА
про визнання боржника банкрутом
"26" січня 2016 р. Справа № 911/1164/13
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська м’ясна технологічна компанія», Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Хотів (код ЄДРПОУ 39120988) - Кредитор
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс», Київська обл., м. Біла Церква (код ЄДРПОУ 05479987) - Боржник
про банкрутство
Суддя Наріжний С.Ю.
Представники учасників у справі згідно протоколу судового засідання
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
у провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/1164/13 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський м’ясокомбінат» про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс» за загальною процедурою банкрутства, передбаченою Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі також «Закон про банкрутство»), прийнята до розгляду ухвалою суду від 08.04.2013 р. (суддя Лутак Т.В.).
Ухвалою господарського суду Київської області від 19.04.2013 р. порушено провадження у справі № 911/1164/13; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Боржника та призначено розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого ОСОБА_1, вирішено інші процедурні питання у справі.
Постановою господарського суду Київської області від 02.02.2015 р. (суддя Лутак Т.В.) проведено процесуальне правонаступництво шляхом заміни кредиторів ТОВ «Білоцерківський м’ясокомбінат» та ТОВ «М’ясопереробне підприємство «Мітекс» на нового кредитора ТОВ «Київська м’ясна технологічна компанія»; припинено процедуру розпорядження майном Боржника та припинено повноваження розпорядника майна Боржника арбітражного керуючого ОСОБА_1; визнано банкрутом ТОВ «Поліс» та відкрито його ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2; вирішено інші процедурні питання у справі.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2015 р. зазначену постанову від 02.02.2015 р. про визнання Боржника банкрутом залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 30.09.2015 р. вказані судові акти скасовано в частині визнання Боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; справу № 911/1164/13 передано на новий розгляд до господарського суду Київської області на стадію підсумкового засідання в процедурі розпорядження майном в іншому складі суду.
Підставою для скасування постанови про визнання Боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури стало те, що відповідне рішення було прийняте на підставі протоколу засідання комітету кредиторів Боржника, а також даних аудиторського висновку, і не було досліджено обсягу визнаних в межах справи про банкрутство грошових вимог кредиторів (пасиву Боржника), а також обсягу активів Боржника з посиланням на звіт розпорядника майна, а також відповідні первинні документи фінансової звітності (баланс, звіт про фінансові результати тощо, які містять дані у т.ч. про вартість активів). Отже Боржника було визнано банкрутом без дослідження обставин, що підтверджують факт його неоплатності, тобто недостатності майна для задоволення кредиторів.
В порядку ст. 2-1 ГПК України справу № 911/1164/13 було передано для подальшого розгляду судді Наріжному С.Ю.
Ухвалою господарського суду Київської області від 13.10.2015 р. справу № 911/1164/13 було прийнято до провадження судді Наріжного С.Ю.; розгляд справи у підсумковому засіданні призначено на 16.11.2015 р.; зобов’язано розпорядника майна Боржника надати суду пояснення по справі з урахуванням постанови ВГСУ від 30.09.2015 р.
В подальшому розгляд справи у підсумковому засіданні неодноразово відкладався судом.
14.12.2015 р. через відділ діловодства суду надійшла заява арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 30.11.2015 р. № 02-03/401 (вх. № 29683/15) про дострокове припинення повноважень розпорядника майна Боржника.
16.12.2015 р. через відділ діловодства суду надійшла заява арбітражного керуючого ОСОБА_3 від 16.12.2015 р. № 16/12-15/1 (вх. № 29980/15) про участь у справі.
12.01.2016 р. через відділ діловодства суду надійшла заява арбітражного керуючого ОСОБА_2 від 12.01.2016 р. № 12/01-2Б (вх. № 460/16) про участь у справі.
12.01.2016 р. через відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 12.01.2016 р. № 02-03/446 (вх. № 462/16) щодо проведеної роботи в процедурі розпорядження майном Боржника.
26.01.2016 р. у судове засідання з’явились представники кредиторів та арбітражний керуючий ОСОБА_2 і надали пояснення у справі. Представники кредиторів підтримали рішення комітету кредиторів Боржника про визнання ТОВ «Поліс» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, а також призначення ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_2 Останній підтримав свою заяву про участь у справі в якості ліквідатора.
Заслухавши пояснення представників учасників у справі про банкрутство та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
01.12.2014 р. розпорядником майна Боржника арбітражним керуючим ОСОБА_1 серед іншого подано до суду клопотання від 28.11.2014 р. № 758 (вх. № 26912/14) про залучення Аудиторського звіту «Про проведення аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства ТОВ «Поліс»», а також клопотання від 26.11.2014 р. № 749 (вх. № 26811/14), в якому арбітражний керуючий ОСОБА_1 просив суд: затвердити рішення кредиторів ТОВ «Поліс» щодо обрання комітету кредиторів Боржника у складі 3 осіб: представників ТОВ «Селект», ТОВ «Спратехнотрейд» та ТОВ «Білоцерківський м’ясокомбінат»; затвердити рішення комітету кредиторів Боржника щодо обрання головою комітету кредиторів ТОВ «Поліс» представника ТОВ «Селект» та секретаря комітету кредиторів ТОВ «Поліс» представника ТОВ «Спартехнотрейд»; визнати виконання обов’язків розпорядника майна ТОВ «Поліс» належним та затвердити звіт про витрати арбітражного керуючого; припинити процедуру розпорядження майном ТОВ «Поліс», визнати Боржника банкрутом та відкрити відносно нього ліквідаційну процедуру; призначити ліквідатором ТОВ «Поліс» арбітражного керуючого ОСОБА_2
Питання щодо правомочності проведених 26.11.2014 р. зборів кредиторів та засідання комітету кредиторів, а також затвердження звіту про оплату послуг розпорядника майна арбітражного керуючого ОСОБА_1 було предметом дослідження судом при винесенні постанови від 02.02.2015 р. у даній справі, і у відповідній частині постанова є чинною.
Розглядаючи питання щодо переходу до наступної судової процедури банкрутства у даній справі, зокрема ліквідаційної процедури, господарський суд Київської області зазначає наступне.
При прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури в суді повинен бути доведений факт неоплатності боржника, як того вимагає ст. 205 Господарського кодексу України, відповідно до положень ч. 4 якої суб’єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду, у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.
Відповідно до приписів абз. 3 ст. 1 Закону про банкрутство, суб’єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможність відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
Розмір пасиву Боржника підлягає визначенню відповідно до затвердженого судом реєстру вимог кредиторів.
Так, реєстр вимог кредиторів ТОВ «Поліс» було затверджено ухвалою господарського суду Київської області від 02.09.2013 р. (з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 20.05.2014 р. та ухвали господарського суду Київської області від 10.11.2014 р.).
Зокрема, до реєстру вимог кредиторів включено вимоги: УПФ України в м. Біла Церква у сумі: 20550,63 грн. – 2 черга; Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області у сумах: 19508,77 грн. – 3 черга; 10098,00 грн. – 6 черга; ТОВ «ОСОБА_4 ОСОБА_5 Україна» у сумах: 1147,00 грн. – 1 черга; 7560,89 грн. – 4 черга; ТОВ «Селект» у сумах: 1147,00 грн. – 1 черга; 55334455,00 грн. – 4 черга; ОСОБА_6 у сумах: 1147,00 грн. – 1 черга; 1847282,00 грн. – 4 черга; ОСОБА_7 у сумах: 1147,00 грн. – 1 черга; 771157,36 грн. – 4 черга; ТОВ «Київська м’ясна технологічна компанія» у сумах: 6882,00 грн. – 1 черга; 12631235,82 грн. – 4 черга; ТОВ «Спартехнотрейд» у сумах: 1147,00 грн. – 1 черга; 4454531,07 грн. – 4 черга; ПАТ «ВТБ ОСОБА_8» у сумах: 460234,03 грн. – позачергово; 1147,00 грн. – 1 черга; 25793,49 грн. – 6 черга; ПАТ «ОСОБА_8 Аваль» у сумах: 8641170,65 грн. – позачергово; 1147,00 грн. – 1 черга; 68820,00 грн. – 4 черга; ОСОБА_9 у сумі 1725,56 грн. – 1 черга.
Отже загальна сума грошових вимог до Боржника складає 84309034,27 грн., з яких: 9101404,68 грн. – позачергові вимоги; 16636,56 грн. – 1 черга; 20550,63 грн. – 2 черга; 19508,77 грн. – 3 черга; 75115042,14 грн. – 4 черга; 35891,49 грн. – 6 черга.
Досліджуючи активи підприємства – Боржника суд зазначає наступне.
Розпорядником майна Боржника арбітражним керуючим ОСОБА_1 разом з посадовими особами Боржника було проведено інвентаризацію майна Боржника, та згідно клопотання від 10.06.2013 р. № 911/1164/13/кл.2 (вх. № 12973) відповідні інвентаризаційні акти та описи було залучено до матеріалів справи.
Частиною 3 статті 22 Закону про банкрутство визначено, що розпорядник майна зобов'язаний аналізувати фінансово-господарську діяльність, інвестиційне становище боржника та його становище на ринках.
Згідно ч. 1 ст. 98 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами.
Так, розпорядником майна Боржника арбітражним керуючим ОСОБА_1 за участю приватного аудитора ОСОБА_10 було здійснено аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ «Поліс», на підтвердження чого до матеріалів справи надано відповідний аудиторський звіт з додатками (клопотання від 28.11.2014 р. № 758; вх. № 26912/14; т. 30 а.с. 140-198).
Згідно з висновками за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності Боржника, підприємство має незадовільну структуру балансу, надкритичну неплатоспроможність. В процесі аналізу виявлено прострочену кредиторську заборгованість, яка становить 36,3% від загальної заборгованості Боржника. 91,5% основних засобів підприємства знаходиться в заставі (ПАТ «ОСОБА_8 Аваль», ПАТ «ВТБ ОСОБА_8»). В цій ситуації продаж основних засобів не дає можливості підприємству розрахуватися з усіма кредиторами. Підприємство на кінець періоду не має достатньої кількості активів, які можна було б використати для погашення кредиторської заборгованості. Оскільки підприємство має ознаки надкритичної неплатоспроможності, задоволення вимог кредиторів можливе шляхом застосування ліквідаційної процедури.
Крім цього, після проведеної оцінки фінансово-господарського стану підприємства на предмет наявності ознак приховуваного, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства можна дійти висновку, що в діях керівництва підприємства відсутні ознаки дій з фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства (крім продажів за ціною, нижчою за собівартість в 1 кварталі 2013 року) та приховуваного банкрутства.
Судом враховано, що правову оцінку договору купівлі-продажу цінних паперів № 8-1 (13БВ) від 01.03.2013 р. було надано постановою Вищого господарського суду України від 20.05.2014 р. у цій справі, зокрема зазначено про відсутність підстав для визнання його недійсним.
Таким чином за даними аналізу фінансово-господарського стану Боржника (аудиторський звіт, баланси (звіти про фінансовий стан) на 31.12.2010 р., 31.12.2011 р., 31.12.2012 р., звіти про фінансові результати за 2010 р.-1 кв. 2013 р., звіт про рух грошових коштів за 2010 р.-1 кв. 2013 р., звіт про власний капітал за 2010 р.-1 кв. 2013 р., примітки до річної фінансової звітності) доведено факт неоплатності ТОВ «Поліс», як того вимагає ст. 205 ГК України.
Як зазначено вище, 26.11.2014 р. було проведено загальні збори кредиторів Боржника, під час яких у тому числі було вирішено: обрати комітет кредиторів Боржника у складі 3 осіб: представників ТОВ «Селект», ТОВ «Спратехнотрейд» та ТОВ «Білоцерківський м’ясокомбінат».
Крім цього 26.11.2014 р. було проведено засідання комітету кредиторів Боржника, під час якого розпорядник майна Боржника арбітражний керуючий ОСОБА_1 звітував про виконану роботу та подав комітету кредиторів вказану вище інформацію щодо фінансового становища Боржника.
За наслідком звітування розпорядника майна Боржника та дослідження фінансового становища Боржника комітетом кредиторів було прийнято рішення внести пропозицію господарському суду Київської області щодо припинення процедури розпорядження майном Боржника; визнання Боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Також комітетом кредиторів погоджено кандидатуру арбітражного керуючого ОСОБА_2 для призначення судом в якості ліквідатора ТОВ «Поліс».
Судом також встановлено, що 11.12.2014 р. до суду було подано заяву ТОВ «Міт-Інвест» від 09.12.2014 р. (вх. № 27930/14) про участь у процедурі санації Боржника.
У своїй заяві ТОВ «Міт-Інвест» просить суд відкрити процедуру санації ТОВ «Поліс» і дозволити заявнику взяти участь в процедурі санації в якості інвестора, та до заяви додано план санації Боржника.
В той же час судом встановлено, що пропозиції стосовно санації Боржника не виносились ТОВ «Міт-Інвест» на розгляд комітету кредиторів Боржника; до заяви не додано доказів спроможності заявника інвестувати кошти для відновлення платоспроможності ТОВ «Поліс» на запропонованих умовах; наданий план санації не містить фінансово-економічних обґрунтувань, яким саме чином будуть досягнуті заплановані результати та не відповідає вимогам ст. 29 Закону про банкрутство.
Також судом встановлено, що в матеріалах справи містяться заперечення Голови комітету кредиторів Боржника проти заяви ТОВ «Міт-Інвест» про участь у процедурі санації Боржника з підстав її необґрунтованості.
Враховуючи викладене заява ТОВ «Міт-Інвест» про участь у процедурі санації Боржника залишається судом без задоволення.
При цьому суд звертає увагу ТОВ «Міт-Інвест» на те, що згідно ч. 2 ст. 37 Закону про банкрутство, за клопотанням комітету кредиторів або інвесторів, або власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) банкрута чи з власної ініціативи господарський суд може прийняти рішення про введення процедури санації й після визнання боржника банкрутом у разі наявності плану санації та до початку продажу майна банкрута.
Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
Відповідно до п. 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 р. у № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26.10.2010 р. № 1361, - «Аналіз наявності (відсутності) ознак дій з приховування чи доведення до банкрутства або фіктивного банкрутства підприємства та визначення ознак втрати або відновлення платоспроможності», - ч. 3 п. п 3.3. - ознаками стійкої фінансової неспроможності можуть уважатися: збитковість діяльності протягом двох років; відхилення показників ліквідності від граничного значення; зупинення платежів, що триває понад три місяці, за наявності боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали; наявність значної (понад триста мінімальних розмірів заробітної плати) суми непогашених боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому; наявність значної суми непогашених боргових зобов'язань, визнаних юридичною особою - боржником або підтверджені виконавчими документами; наявність у підприємства значної суми непогашених штрафів, пені, неустойки, визнаних у судовому порядку, за невиконання умов договорів та недотримання вимог законодавства; наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної юридичної особи, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї юридичної особи.
Детально дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність з перелічених ознак, більшості ознак, які вказують на стійку фінансову неплатоспроможність Боржника, зокрема збитковість діяльності протягом двох років і відхилення показників ліквідності від граничного значення; зупинення платежів, що триває понад три місяці, за наявності боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали; наявність значної (понад триста мінімальних розмірів заробітної плати) суми непогашених боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому; наявність значної суми непогашених боргових зобов'язань, визнаних юридичною особою - боржником або підтверджені виконавчими документами; наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної юридичної особи, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї юридичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону про банкрутство, у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців. Банкрутом є боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону про банкрутство, у постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Законом, з числа арбітражних керуючих, якщо інше не передбачено цим Законом.
Частиною 4 статті 205 ГК України передбачено, що у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів, він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. Аналогічні положення містить частина 3 статті 110 ЦК України.
Отже, законодавець пов'язує встановлення неспроможності суб'єкта господарювання задовольнити вимоги кредиторів безпосередньо із встановленням обставин недостатності майна для задоволення таких вимог, однак не обмежує суд певними засобами доказування зазначених обставин.
Таким чином, у відповідності до ст. 1, 37 Закону про банкрутство, наявні підставі для визнання Боржника банкрутом та переходу до ліквідаційної процедури у справі про банкрутство.
Як вбачається з протоколу засідання комітету кредиторів Боржника від 26.11.2014 р. б/№, комітетом кредиторів було погоджено кандидатуру арбітражного керуючого ОСОБА_2 для призначення ліквідатором ТОВ «Поліс» і вказана особа надала суду заяву про згоду на призначення ліквідатором банкрута у справі.
Зокрема, арбітражним керуючим ОСОБА_2 подавалися до суду заяви про згоду на призначення ліквідатором 28.11.2014 р. (вх. № 26727/14) та 12.01.2016 р. (вх. № 460/16).
В той же час до суду надходили заяви арбітражних керуючих ОСОБА_11 (вх. № 22438/14 від 17.10.2014 р.) та ОСОБА_3 (вх. № 29980/15 від 16.12.2015 р.), отже має місце конкуренція кандидатур для призначення ліквідатором у справі.
Згідно ч. 1 ст. 114 Закону про банкрутство, кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого санацією або ліквідатора визначається судом за клопотанням комітету кредиторів, а у разі відсутності такого клопотання - за ініціативою суду, крім випадків, передбачених цим Законом.
Під час призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) господарський суд не пов'язаний з кандидатурами арбітражних керуючих, запропонованими комітетом кредиторів, та має право призначити арбітражного керуючого самостійно.
До арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), які призначаються на державні підприємства та підприємства, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, а також на підприємства, до яких у Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та/або її дочірнього підприємства, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії, виникли вимоги щодо сплати заборгованості за поставлений/спожитий природний газ, Кабінет Міністрів України може встановлювати додаткові вимоги.
Відхилення господарським судом запропонованих кандидатур арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) та призначення іншого арбітражного керуючого повинно бути вмотивованим.
Дослідивши заяви вказаних арбітражних керуючих про участь у справі, додані до заяв докази та інформацію, враховуючи досвід арбітражного керуючого та наявність можливості виконувати обов’язки ліквідатора Банкрута, беручи до уваги, що кандидатура арбітражного керуючого ОСОБА_2 погоджена в установленому порядку комітетом кредиторів Боржника, суд дійшов висновку, що кандидатура арбітражного керуючого ОСОБА_2 є такою, що найбільш підходить для призначення ліквідатором ТОВ «Поліс» у цій справі.
Кандидатура арбітражного керуючого ОСОБА_2 відповідає вимогам ст. 97 та ст. 114 Закону про банкрутство, в зв'язку з чим суд призначає ліквідатором ТОВ «Поліс» арбітражного керуючого ОСОБА_2
Згідно абз. 8 ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
Крім цього суд зазначає, що у зв'язку з тим, що повноваження розпорядника майна Боржника арбітражного керуючого ОСОБА_1 припиняються разом з припиненням процедури розпорядження майном Боржника і введенням процедури ліквідації, подані арбітражним керуючим ОСОБА_1 клопотання про дострокове припинення його повноважень в якості розпорядника майна Боржника залишаються судом без розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 41 Закону про банкрутство, з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 27, 37-41, 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Припинити процедуру розпорядження майном Боржника – Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс» та припинити повноваження арбітражного керуючого ОСОБА_1 як розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс».
2. Визнати банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліс» (09109, Київська обл., м. Біла Церква, Шосе Сквирське, 20; код ЄДРПОУ 05479987) та відкрити відносно нього ліквідаційну процедуру.
3. Господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс» (09109, Київська обл., м. Біла Церква, Шосе Сквирське, 20; код ЄДРПОУ 05479987) завершити.
4. Строк виконання всіх грошових зобов’язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс» (09109, Київська обл., м. Біла Церква, Шосе Сквирське, 20; код ЄДРПОУ 05479987) вважати таким, що настав 26.01.2016 р.
5. Призначити ліквідатором банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс» (09109, Київська обл., м. Біла Церква, Шосе Сквирське, 20; код ЄДРПОУ 05479987) арбітражного керуючого ОСОБА_2 (свідоцтво Міністерства юстиції України № 590 від 20.03.2013 р.; адреса: 02166, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
6. Оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника – Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс» (09109, Київська обл., м. Біла Церква, Шосе Сквирське, 20; код ЄДРПОУ 05479987) банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, текст якого додається.
7. Припинити повноваження органів управління Банкрута щодо управління Банкрутом та розпорядження його майном.
8. Скасувати арешти, накладені на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс» (09109, Київська обл., м. Біла Церква, Шосе Сквирське, 20; код ЄДРПОУ 05479987).
9. Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора посадові особи Банкрута зобов’язані передати бухгалтерську та іншу документацію Банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності Банкрута ліквідатору.
10. Попередити ліквідатора Банкрута про необхідність суворого дотримання чинного законодавства, зокрема, положень ст. 41, 43, 44, 45, 98, 107 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та діяти розумно, добросовісно в інтересах кредиторів та Банкрута.
11. Ліквідатору до завершення ліквідаційної процедури забезпечити виконання дій та заходів, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в тому числі ст. 41-49, та за результатами роботи по ліквідації підприємства-банкрута надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, ліквідаційний баланс Банкрута та пояснювальну записку до нього.
12. Попередити учасників судового провадження про відповідальність за незаконні дії під час проведення процедур банкрутства у встановленому законом порядку.
13. Відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Міт-Інвест» від 09.12.2014 р. б/№ (вх. № 27930/14) про участь у процедурі санації боржника.
14. Відмовити у задоволенні заяв арбітражних керуючих ОСОБА_11 та ОСОБА_3 про участь у справі про банкрутство.
15. Постанову надіслати: відділу державної виконавчої служби за місцезнаходженням Банкрута, державному реєстратору Реєстраційної служби за місцезнаходженням Банкрута.
16. Копію постанови надіслати: учасникам у справі про банкрутство, Відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Київській області, арбітражним керуючим ОСОБА_11, ОСОБА_3
Дата набрання чинності постановою – 26 січня 2016 року.
Термін пред’явлення виконавчого документу до виконання – до 26 січня 2017 року.
Суддя С.Ю. Наріжний
