КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" квітня 2018 р. Справа№ 911/1164/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів: Верховця А.А.
Остапенка О.М.
за участю секретаря судового засідання Малайдах А.І.,
представників:
від боржника - арбітражний керуючий Левченко В.В.,
від ТОВ "Фінансова компанія "Авуар-Сервіс" - Кладіков М.П.,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська м'ясна технологічна компанія"
на ухвалу Господарського суду Київської області
від 13.12.2017 (суддя Бацуца В.М.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська м'ясна технологічна компанія"
про перегляд за нововиявленими обставинами
ухвали попереднього засідання Господарського суду Київської області
від 02.09.2013
у справі 911/1164/13
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська м'ясна технологічна компанія"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліс" (код 05479987)
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.12.2017 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська м'ясна технологічна компанія" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали попереднього засідання Господарського суду Київської області від 02.09.2013 у справі №911/1164/13 в частині вимог ТОВ "ФК "Авуар-Сервіс" повернуто без розгляду заявнику разом з доданими матеріалами.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ініціюючий кредитор звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 13.09.2017, повернути справу на новий розгляд до суду першої інстанції для розгляду заяви по суті.
Апеляційна скарга мотивована тим, що з дня порушення провадження у справі 19.04.2013 її розгляд неодноразово зупинявся, а саме ухвалами від 07.11.2013, 11.02.2015 та 12.02.2016, а тому трирічний строк для подання заяви про перегляд ухвали від 02.09.2013 за нововиявленими обставинами переривався. Таким чином, на думку апелянта, трирічний строк для подання заяви про перегляд ухвали від 02.09.2013 за нововиявленими обставинами ще не сплив.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2018 поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Київська м'ясна технологічна компанія".
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2018 розгляд справи призначено на 19.04.2018.
03.04.2018 ТОВ "Фінансова компанія "Авуар-Сервіс" та арбітражний керуючий Левченко В.В. подали відзиви на апеляційну скаргу ТОВ "Київська м'ясна технологічна компанія", в яких просили залишити без змін оскаржувану ухвалу суду першої інстанції.
19.04.2018 в судовому засіданні представники арбітражний керуючий Левченко В.В. та ТОВ "Фінансова компанія "Авуар-Сервіс" заперечили доводи апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Інші представники учасників справи в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про час та місце засідання суду, про причини неявки суд не повідомили.
Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Київської області від 02.09.2013 у справі №911/1164/13, окрім іншого, відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Білоцерківський м'ясокомбінат" (правонаступником якої є ТОВ "Київська м'ясна технологічна компанія") про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № 8-1 (13БВ) від 01.03.2013, укладеного між ТОВ "Поліс" та ТОВ "Селект"; відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Білоцерківський м'ясокомбінат" про визнання недійсним договору про надання поворотної фінансової допомоги від 12.03.2012, укладеного між ТОВ "Поліс" та ОСОБА_4; визнано грошові вимоги кредиторів до боржника в сумі 82460605,27 грн. та затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Поліс" у відповідному складі та розмірі, в тому числі визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Селект" на загальну суму 55335602,00 грн., з яких 55334455,00 грн. - четверта черга та 1147,00 грн. - перша черга задоволення вимог кредиторів.
01.12.2017 до суду першої інстанції від ТОВ "Київська м'ясна технологічна компанія" надійшла заява від 19.06.2017 № 32 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали попереднього засідання Господарського суду Київської області від 02.09.2013 в частині вимог ТОВ "Селект" до боржника.
В заяві ТОВ "Київська м'ясна технологічна компанія" просить переглянути за нововиявленими обставинами ухвалу Господарського суду Київської області від 02.09.2013 в частині вимог ТОВ "Селект", визнавши недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів № 8-1 (13БВ) від 01.03.2013, укладений між ТОВ "Поліс" та ТОВ "Селект", відмовити ТОВ "Селект" у внесені до реєстру вимог кредиторів боржника, застосувати правові наслідки недійсності правочину, передбачені ст. 216 Цивільного кодексу України.
Як на підставу для перегляду за нововиявленими обставинами, заявник посилається на обставини недійсності договору купівлі-продажу цінних паперів № 8-1 (13БВ) від 01.03.2013 на підставі ч. 5 ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України (відсутність наміру настання правових наслідків, обумовлених договором, задля створення штучної кредиторської заборгованості боржника перед кредитором), які були встановлені за результатами аналізу фінанси-господарської діяльності станом на 23.08.2013 та відображені у аудиторському звіті, який проведений незалежним аудитором Рябовою Н.В.
Тобто, заява про перегляд за нововиявленими обставинами подана з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній до 15.12.2017).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.12.2017 у справі № 911/1164/13 повернуто без розгляду заяву ТОВ "Київська м'ясна технологічна компанія" від 19.06.2017 №32 про перегляд ухвали Господарського суду Київської області від 02.09.2013 у справі №911/1164/13 за нововиявленими обставинами та додані до неї матеріали з підстави передбаченої п. 4 ч. 6 ст. 113 ГПК України.
Ухвала Господарського суду Київської області від 13.12.2017 мотивована неможливістю перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки заява ТОВ "Київська м'ясна технологічна компанія" подана після закінчення трирічного строку з дня набрання судовим рішенням законної сили.
За нормою ч. 1 ст. 112 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Підставою для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами згідно з п. 1 ч. 2 ст. 112 є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Згідно з ч. 1 ст. 113 ГПК України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 113 ГПК України заява про перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами до розгляду не приймається і повертається заявникові у разі якщо заява про перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, подана після закінчення трирічного строку з дня набрання судовим рішенням законної сили незалежно від поважності причини пропуску цього строку.
Пунктом 8.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» передбачено, що судове рішення може бути переглянуто за нововиявленими обставинами лише після набрання ним законної сили у передбаченому ГПК порядку.
Можливість перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 ГПК, обмежена трирічним строком з дня набрання відповідним рішенням законної сили. Подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами після закінчення цього строку, який є присічним, тягне за собою повернення відповідної заяви без права на її повторне подання (п. 4 ч. 6 ст. 113 ГПК України).
Тобто, перегляд судового рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами з підстави істотних для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, можливий лише протягом трьох років.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала попереднього засідання Господарського суду Київської області постановлена 02.09.2013, а з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вказаного судового рішення ТОВ "Київська м'ясна технологічна компанія" звернулось 01.12.2017 (згідно вхідного штампу Господарського суду міста Києва), тобто через 4 роки 2 місяці та 29 днів з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.
Отже, заявник пропустив трирічний строк для подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, який є присічним, тобто таким, що не може бути поновлений судом.
Подання заяви про перегляд рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами поза межами присічного трирічного строку виключає можливість розгляду такої заяви, та є підставою для її повернення заявникові згідно з п. 4 ч. 6 ст. 113 ГПК України.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заява ТОВ "Київська м'ясна технологічна компанія" підлягає поверненню заявникові.
У своїй апеляційній скарзі ТОВ "Київська м'ясна технологічна компанія" наполягає на тому, що вищевказаний трирічний строк не пропущений, оскільки він переривався у зв'язку з неодноразовим зупиненням провадження у справі №911/1164/13.
Такі доводи скаржника відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки зупинення провадження у справі ухвалами місцевого господарського суду від 07.11.2013, 11.02.2015, 12.02.2016 не зупиняє дію судових рішень, ухвалених у цій справі, а відповідно не пливає на обчислення трирічного строку для подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду першої інстанції від 02.09.2013.
Окремо слід зазначити, що згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Відповідно до параграфа 72 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 (рішення чинне з 06.11.2002) в справі "Совтрансавто-Холдінг" проти України", у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Апеляційним господарським судом враховано практику Європейського суду з прав людини, а саме, рішення ЄСПЛ у справі "Желтяков проти України" (набуло статусу остаточного від 09.09.2011) щодо змісту принципу юридичної визначеності в аспекті поваги до остаточності судових рішень, в якому зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania) [ВП], № 28342/95, п. 61, ECHR1999-VII). Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру. Правова певність передбачає повагу до принципу res judicata, тобто принципу остаточності судових рішень. Повноваження вищих судів щодо перегляду мають використовуватися для виправлення судових помилок і неправомірних судових рішень, а не для того, щоб розглядати по-новому справу. Не можна розглядати перегляд, як замасковану апеляцію. Відступи від цього принципу виправдані лише тоді, коли вони необхідні за обставин суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х). Ця справа стосується рішення щодо нового розгляду справи, провадження у якій закінчено остаточним рішенням, у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження. Така процедура сама по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (див. рішення від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії" (Pravednaya v. Russia), №69529/01, пп. 27-28, та рішення від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" № 2 (Popov v. Moldova № 2), № 19960/04, п. 46). Суд повинен визначити, чи була така процедура застосована у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції.
Оскарження судових актів після спливу значного періоду часу означало б вихолощення права, встановленого судовим рішенням, та порушувало б принцип правової впевненості (цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати повторного відкриття провадження просто з метою повторного розгляду справи і постановлення в ній нового рішення. Проста можливість існування 2 точок зору на одне питання не є підставою для перегляду (рішення Європейського суду з прав людини у справі Нелюбін проти Росії).
Заява про перегляд ухвали попереднього засідання господарського суду у даній справі про банкрутство мотивована тим, що заявникові стали відомі істотні обставини, які свідчать про недійсність укладеного боржником та ТОВ "Селект" договору купівлі-продажу, та на підставі якого були визнані кредиторські вимоги ТОВ "Селект" до боржника.
Втім, обставини укладення та дійсності договору купівлі-продажу цінних паперів № 8-1 (13БВ) від 01.03.2013 вже були предметом розгляду господарського суду в попередньому засіданні від 02.09.2013, та обставини його недійсності не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим подання ТОВ "Київська м'ясна технологічна компанія" заяви про перегляд за нововиявленими обставинами із вимогою про визнання недійсним вказаного правочину зі спливом значного строку суперечить наведеній вище практиці Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Київської області від 13.12.2017 прийнята з правильним застосуванням норм процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.
Судові витрати за розгляд справи апеляційним судом належить покласти на скаржника в межах сплаченого судового збору при подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська м'ясна технологічна компанія" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 13.12.2017 у справі № 911/1164/13 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська м'ясна технологічна компанія" в сумі 3964,50 грн.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 23.04.2018.
Головуючий суддя С.В. Сотніков
Судді А.А. Верховець
О.М. Остапенко
