Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 1-17/12 р.
Провадження № 1/712/44/14
СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРКАСИ
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2014 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарях - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
захисника адвоката - ОСОБА_9
представника потерпілої адвоката - ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_11 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Червеневе Мукачівського району Закарпатської області, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого :
1) 26.03.2008 року Придніпровським районним судом м. Черкаси за ст. 296 ч. 1, 76 п. 2, 76 п. 3, 76 п. 4 КК України, вид покарання обмеження волі на строк 1 рік, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік; 08.12.2009 року постановою Соснівського районного суду м. Черкаси на підставі ст. 78 п. 2 КК України відмінено звільнення від відбування покарання з іспитовим строком і направлено в місця позбавлення волі строком на 1 рік;
2) 20.09.2010 року Соснівським районним судом м. Черкаси за ст. 185 ч.1, 190 ч. 2, 70 КК України, вид покарання позбавлення волі на строк 1 рік 2 місяці. 16.09.2011 року звільнився із Божківської виправної колонії №16 по відбуттю строку покарання,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 187 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_11 , повторно, 30.09.2011 року близько 20 год. 00 хв. діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих міркувань, поблизу гуртожитку, розташованого по АДРЕСА_2 , вчинив шахрайські дії відносно гр. ОСОБА_12 , під час вчинення яких заволодів майном останнього, що виразилось в тому, що він, перебуваючи за вищевказаною адресою, де побачивши ОСОБА_12 вирішив заволодіти його майном, після чого з вказаною метою попросив у останнього мобільний телефон, мотивуючи це тим, що хоче послухати музику, зобов`язавшись через деякий час його повернути та в подальшому не маючи наміру виконувати вказаного зобов`язання умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману заволодів мобільним телефоном марки «Nokia Х200», вартістю 1 065 гривень, чим завдав потерпілому матеріального збитку на вище вказану суму.
Він же, 06 листопада 2011 року близько 01.45 години, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння біля будинку АДРЕСА_3 , під час вчинення розбійного нападу умисно наніс тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_13 , 1969 р. н., від яких настала смерть останнього, що виразилось в тому, що він, побачивши громадянина ОСОБА_13 , який йшов поряд з вищевказаним будинком, умисно наніс потерпілому дерев`яною палицею два удари по голові в область потилиці, чим спричинив наступні тілесні ушкодження : черепно-мозкову травму у вигляді ран на голові, крововиливів на повіках обох очей, перелому кісток носу, перелому правої виличної кістки, багатоуламкових вдавлених та лінійних переломів черепа, крововиливів під оболонки головного мозку та забою останнього, які відповідно до висновку експерта №861/22 від 23.12.2011 року виникли внаслідок неодноразової дії твердого тупого предмету ( предметів ) та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, які стали причиною смерті гр. ОСОБА_13 ; синець на правому плечі та садна на кистях носять ознаки легких тілесних ушкоджень.
Він же, 06.11.2011 року близько 01.45 год. перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння біля будинку АДРЕСА_3 вчинив розбійний напад із застосуванням насильства, небезпечним для життя та здоров`я потерпілого під час якого заволодів майном, що на праві приватної власності належить гр. ОСОБА_13 , яке виразилось в тому, що він, нанісши потерпілому дерев`яною палицею два удари по голові в область потилиці, чим спричинив наступні тілесні ушкодження: черепно-мозкову травму у вигляді ран на голові, крововиливів на повіках обох очей, перелому кісток носу, перелому правої виличної кістки, багатоуламкових вдавлених та лінійних переломів черепа, крововиливів під оболонки головного мозку та забою останнього, які відповідно до висновку експерта №861/22 від 23.12.2011 року виникли внаслідок неодноразової дії твердого тупого предмету (предметів) та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, які стали причиною смерті гр. ОСОБА_13 ; синець на правому плечі та садна на кистях носять ознаки легких тілесних ушкоджень, після чого заволодів мобільним телефоном «Нокіа 5130» вартістю 800 грн. та грошовими коштами в сумі 200 грн., а всього майном на загальну суму 1000 грн., після чого з місця вчинення злочину зник, чим завдав потерпілому матеріального збитку на вищевказану суму.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_11 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених статтями 121 ч. 2, 187 ч. 4 КК України, не визнав, за статтею 190 ч. 2 КК України визнав повністю, цивільні позови по всіх епізодах не визнав, та від дачі показів відмовився.
Незважаючи на невизнання вини підсудним, його вина підтверджується:
по епізоду шахрайських дій відносно ОСОБА_12 :
- даними протоколу усної заяви про злочин ОСОБА_12 від 23.11.2011 року про те, що невідома особа 30.09.2011 року близько 20-05 год. біля гуртожитку по АДРЕСА_2 шахрайським шляхом заволоділа його майном, а саме: мобільним телефоном Нокіа Х200 ( т. 1 а. с. 128 );
- даними явки з повинною ОСОБА_11 від 23.11.2011 року ( т. 1 а. с. 133 ), виконаній власноручно підсудним, в якій останній зізнається та детально розповідає про обставини заволодіння ним мобільним телефоном потерпілого;
- даними протоколу допиту потерпілого ОСОБА_12 , оголошеними в судовому засіданні, який пояснив, що навчається в УПАЛ на 1 курсі на тракториста - механіка. 30.09.2011 року близько 15:30 год. він прийшов після навчання до гуртожитку та перебував в кімнаті. Приблизно в 19:30 год. він вийшов на вулицю, щоб подихати свіжим повітрям та послухати музику на телефоні. Він вийшов з гуртожитку та став біля одного із вікон. Одягнув навушники, увімкнув музику на телефоні та почав її слухати. Крім нього на вулиці було близько 10 чоловік. Приблизно в 20:00 год. до нього підійшов наглядно знайомий ОСОБА_14 , як він знає він тимчасово проживав у свого брата ОСОБА_15 , якого він також наглядно знає, так як він проживає з ним в гуртожитку. Коли він підійшов до нього, то привітався та щось його запитав, що саме він не пам`ятає. Потім він йому сказав, щоб він дав йому послухати музику на телефоні, а він йому до 21:00 год. поверне його телефон. Він спочатку відмовився йому давати мобільний телефон, але він дуже просив, казав що через годину його поверне. Він йому повірив та витягнувши з телефону сім-картку передав йому мобільний телефон, а сам залишився його чекати біля входу до гуртожитку. Володимир кудись пішов, але куди саме він не бачив. Через годину ОСОБА_16 не повернувся, а гуртожиток мав зачинятися, тому він пішов до себе в кімнату, але в цей день телефон йому так і не повернули. Крім цього близько 21:00 год. до нього підходив ОСОБА_17 та повідомив, що його брат сам знайде його та віддасть його телефон на параді 01.10.2011 року. 01.10.2011 року він був на параді в місті, але ОСОБА_11 він не бачив, після закінчення параду він пішов до гуртожитку, але ОСОБА_16 там також не було. Далі він вирішив власними силами знайти ОСОБА_16 і забрати в нього свій мобільний телефон, але його не знайшов, а тому вирішив звернутись до правоохоронних органів. Даний телефон був марки «Nokia Х2-00», в корпусі сірого кольору. Телефон він купував в кінці 19 серпня 2011 року за 1065 гривень на гроші, які він зібрав з пенсії, яку отримує ( т. 1 а. с. 139 140 );
- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_18 , оголошеними в судовому засіданні, який пояснив, що 30.09.2011 року близько 15:30 год. він повернувся із навчання та перебував у гуртожитку. Приблизно в 19:45 год. до нього зателефонували батьки і він вийшов із гуртожитку поспілкуватися. Він стояв неподалік від входу. Близько 20:00 год. він побачив, як до його одногрупника ОСОБА_12 підійшов наглядно знайомий йому хлопець ОСОБА_14 . Він стояв недалеко лише декілька метрів від них і чув їх розмову. ОСОБА_16 попросив у ОСОБА_19 його мобільний телефон, щоб послухати музику. ОСОБА_19 спочатку йому відмовив, але той його просив, казав, що до 21:00 год. віддасть телефон, казав, щоб він не переживав все буде добре. Потім ОСОБА_19 погодився та витягнувши з телефону сім-картку передав телефон ОСОБА_16 , який взявши телефон пішов в невідомому йому напрямку. Після цього він ще поспілкувавшись декілька хвилин пішов знову до гуртожитку. Через декілька днів до нього підійшов ОСОБА_19 та запитав, чи не бачив він ОСОБА_16 , так як той йому ще й досі не віддав його мобільний телефон ( т. 1 а. с. 143 );
- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_20 , оголошеними в судовому засіданні, який пояснив, що 30.09.2011 року близько 15:30 год. він повернувся із навчання та перебував у гуртожитку. Приблизно в 19-55 год. він пішов на вулицю, щоб покурити. Він вийшов на вулицю та присівши на сходах запалив цигарку. Коли курив близько 20:00 год. він побачив, як до його одногрупника ОСОБА_12 підійшов наглядно знайомий йому хлопець ОСОБА_14 . Він видів лише декілька метрів від них і чув їх розмову. ОСОБА_16 попросив у ОСОБА_19 його мобільний телефон, щоб послухати музику. ОСОБА_19 спочатку йому відмовив, але той його просив, казав, що до 21:00 год. віддасть телефон, казав, щоб він не переживав все буде добре. Потім ОСОБА_19 погодився та витягнувши з телефону сім-картку передав телефон ОСОБА_16 , який взявши телефон пішов в невідомому йому напрямку. Після цього він докуривши пішов знову до гуртожитку. Через декілька днів до нього підійшов ОСОБА_19 та запитав, чи не бачив він ОСОБА_16 , так як той йому ще й досі не віддав його мобільний телефон ( т. 1 а. с. 144 );
- даними протоколу пред`явлення фотокарток для впізнання гр. ОСОБА_20 від 30.11.2011 року, відповідно якого ОСОБА_20 на фото № 2 впізнав наглядно йому знайомого ОСОБА_11 , який взяв мобільний телефон у ОСОБА_12 ( т. 1 а. с. 145 );
по епізоду нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, та розбійного нападу на ОСОБА_13 :
- даними рапорту працівника о\у СКР Соснівського РВ м. Черкаси від 06.11.2011 року ( т. 1 а. с. 4 ) про надходження повідомлення, що близько 01-45 год. неподалік будинку № 132 по бульвару Шевченка був виявлений невстановлений чоловік з діагнозом забійна рана голови;
- даними рапорту працівника о/у СКР Соснівського РВ м. Черкаси від 07.12.2011 року ( т. 1 а. с. 108 ) про вчинення ОСОБА_11 розбійного нападу на ОСОБА_13 ;
- даними протоколу добровільної видачі від 08.11.2011 року ( т. 1 а. с. 13 ), згідно якого ОСОБА_21 добровільно видав працівникам міліції мобільний телефон Нокія 5130, ІМЕІ НОМЕР_1 , який він зі слів останнього придбав 06.11.2011 року в обідній час на ринку в м. Тальне у невідомого чоловіка;
- даними рапорту працівника СКР Соснівського РВ від 17.11.2011 року ( т. 1 а. с. 16 ), згідно якого того дня ОСОБА_13 від отриманих 06.11.2011 року тілесних ушкоджень помер у лікарні;
- даними протоколу огляду місця події від 17.11.2011 року та фото таблиці до нього (т. 1 а. с. 17 19 ), згідно якого в приміщенні моргу лікарні № 3 було оглянуто труп ОСОБА_13 , на якому малися тілесні ушкодження;
- даними явки з повинною ОСОБА_11 від 24.11.2011 року ( т. 1 а. с. 30 ), виконаній власноручно підсудним, в якій останній зізнається та детально розповідає про спричинення ним тілесних ушкоджень потерпілому 06.11.2011 року біля будинку АДРЕСА_3 , та подальшого заволодіння мобільним телефоном та грошима потерпілого;
- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події за участю ОСОБА_11 від 25.11.2011 року з фототаблицею до нього, при проведенні якого останній вказав, як наносив удари потерпілому палицею по голові, після чого забрав з його кишені мобільний телефон і гаманець, палицю викинув у сміттєві баки та пішов з місця пригоди ( т. 1 а. с. 48 53 );
- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_22 , оголошеними в судовому засіданні, який пояснив, що 06.11.2011 року він знаходився на ринку в м. Тальне. Близько 12-00 год. до нього звернувся хлопець віком 25 років, на зріст 160 см середньої тілобудови. Був одягнений в чорну зимову куртку з капюшоном. Підійшовши хлопець запитав чи не хоче він придбати у нього мобільний телефон «Нокіа 5130» чорно-синього кольору, але він відмовився його купувати. Саме в той час біля нього стояв чоловік на ім`я ОСОБА_23 , який хотів купити собі якийсь телефон і так як йому сподобався телефон, який пропонував хлопець, то він його придбав за 300 грн. В подальшому він бачив як хлопець сідав до автомобіля таксі ВАЗ 21099 темно-вишневого кольору (т. 1 а. с. 54 );
- даними протоколу пред`явлення фотокарток для впізнання гр. ОСОБА_22 від 29.11.2011 року, відповідно якого ОСОБА_22 на фото № 2 ( ОСОБА_11 ) впізнав хлопця, у якого його знайомий ОСОБА_23 придбав мобільний телефон «Нокіа 5130» ( т. 1 а. с. 55 56 );
- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_21 , оголошеними в судовому засіданні, який пояснив, що 06.11.2011 року близько 10.00 години він пішов на ринок в м. Тальне та вирішив там придбати телефон бувший у використанні, для чого звернувся до ОСОБА_24 , який займається реалізацією б/у мобільних телефонів. Саме в той час, коли він роздивлявся телефони, до них підійшов хлопець віком 25 років на зріст 160 см, обличчя кругле, волосся темне, худорлявої статури, на обличчі під правим оком був несвіжий синець. Був одягнений в чорну зимову куртку з капюшоном. Підійшовши хлопець запитав чи не хоче хтось придбати у нього мобільний телефон «Нокіа 5130» чорно-синього кольору за 300 грн., але ОСОБА_25 відмовився. Так як йому сподобався телефон, він його придбав за 300 грн.. В подальшому він бачив як хлопець сідав до автомобіля таксі ВАЗ 21099 темно-вишневого кольору. Коли він купував телефон, то запитував, чи не буде у нього з ним проблем, але хлопець запевнив, що телефон його і йому нічого боятись ( т. 1 а. с. 57 );
- даними протоколу пред`явлення фотокарток для впізнання гр. ОСОБА_21 від 29.11.2011 року, відповідно якого ОСОБА_21 на фото № 1 ( ОСОБА_11 ) впізнав хлопця, у якого він 06.11.2011 року в м. Тальне придбав мобільний телефон «Нокіа 5130» ( т. 1 а. с. 58 59 );
- показами свідка ОСОБА_26 , який підтримав покази, які давав на досудовому слідстві та пояснив, що 06.11.2011 року близько 12.00 години він на власному автомобілі ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_2 знаходився біля ринку, що по вул. Гагаріна в м. Тальне. Саме в цей час до нього підійшов раніше не знайомий хлопець віком близько 19-ти років на вигляд, зріст 170-175 см, середньої статури, обличчя кругле, смугляве, волосся темне, без особливих прикмет. Був одягнений в чорну зимову куртку з капюшоном та чорні штани. Сівши в авто хлопець попросив його відвезти на автостанцію на що він погодився. Коли вони доїхали до автостанції, то хлопець попросив зупинитись біля магазину. Заплативши 20 грн. хлопець пішов, а він поїхав по своїм справам. Коли вони їхали в авто, то практично не розмовляли. При зустрічі хлопця впізнати зможе;
- даними протоколу пред`явлення фотокарток для впізнання гр. ОСОБА_26 від 29.11.2011 року, відповідно якого ОСОБА_26 на фото № 4 ( ОСОБА_11 ) впізнав хлопця, якого він 06.11.2011 року в м. Тальне на власному автомобілі відвіз з ринку до автостанції ( т. 1 а. с. 61 62);
- даними протоколу огляду предметів від 02.12.2011 року, а саме: мобільного телефону «Нокіа 5130», який добровільно видав ОСОБА_21 ( т. 1 а. с. 72 );
- показами свідка ОСОБА_27 , яка підтримала свої покази на досудовому слідстві та пояснила, що 06.11.2011 року близько 01 год. ночі проходила із своєю подругою ОСОБА_28 біля будинку по бульвару Шевченка, почули голоси. Коли підійшли до заїзду в будинок, то побачила, як два чоловіки штовхаються, потім нижчий зростом почав бити вищого чоловіка палицею, від чого той упав. Нижчий на зріст чоловік присів біля потерпілого, обшукав його. Свідок та її подруга злякалася та відійшли, а коли повернулися, побачили, що чоловік, якого били, лежить на землі, в калюжі крові. Вони викликали « швидку » та міліцію; лікарі по приїзду сказали, що навряд чи потерпілий виживе,оскільки в нього була сильно розбита голова;
- показами свідка ОСОБА_29 , яка в судовому підтримала свої покази на досудовому слідстві та пояснила, що коли вона йшла з подругою, то почули крик, сварку, і на прибудинковій території при виїзду з двору ( між магазином « Делікат » і дев`ятиповерховим будинком ) побачили, що як один чоловік ( нижчий на зріст ) б`є іншого ( вищого за себе ). Спочатку бив руками, потім палицею, а коли вищий чоловік упав то обшукав його. Свідок з подругою відійшли, так як злякалися, а коли повернулися та побачили кров біля потерпілого викликали «швидку »;
- даними висновку судово-медичної експертизи №861/22 від 23.12.2011 року, відповідно до якої у ОСОБА_13 мали місце наступні тілесні ушкодження: черепно-мозкова травма у вигляді ран на голові, крововиливів на повіках обох очей, перелому кісток носу, перелому правої виличної кістки, багатоуламкових вдавлених та лінійних переломів черепа, крововиливів під оболонки головного мозку та забою останнього, які виникли внаслідок неодноразової дії твердого тупого предмету (предметів) та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя; синець на правому плечі та садна на кистях носять ознаки легких тілесних ушкоджень. Виявлені ушкодження могли виникнути при обставинах та в строк, вказаних підозрюваним ОСОБА_11 при відтворенні обстановки та обставин події та під час допиту ( т. 1 а. с. 80 82 );
- показами потерпілої ОСОБА_30 , яка підтримала покази, дані на досудовому слідстві та пояснила, що 05 листопада 2011 року вона з донькою перебувала у інфекційній лікарні м. Черкаси і її чоловік ОСОБА_13 приходив у лікарню провідати їх. Після того, як вони з ним попрощались він пішов на зустріч із знайомими. Близько 23.30 години вона розмовляла із чоловіком по телефону і чула, що він десь перебуває на вулиці. А коли передзвонила в 24-00 год., мобільний телефон чоловіка був виключений. Наступного дня, 06.11.2011 року близько 06.00 години вона зателефонувала синові та запитала чи прийшов додому батько і так як син був напевно сонний, то він конкретно не розгледів хто спав у нашій кімнаті, тому відповів їй, що тато вдома. Близько 10.00 години зателефонувала її мама та повідомила, що ОСОБА_31 не було на ніч додому. Після цього вона почала дзвонити чоловікові на мобільний, але телефон був відключений. Тоді вона подзвонила в третю міську лікарню і дізналася, що її чоловіка вночі доставили і він без свідомості. Близько 18.00 години 06.11.2011 року її чоловікові зробили операцію, так як у нього був повністю проламаний череп та перевели до реанімації, але так і не прийшовши до тями 17.11.2011 року її чоловік помер;
- даними гарантійного талону, копія якого знаходиться в матеріалах справи ( т. 1 а. с. 91 ), згідно якого ІМЕІ мобільного телефону Нокіа 5130, належного ОСОБА_13 , співпадає з номером ІМЕІ мобільного телефону Нокіа 5130, придбаного в підсудного свідком Метрушенком, а в подальшому виданого останнім співробітникам міліції;
- показами свідка ОСОБА_32 , який підтримав покази, які давав на досудовому слідстві та пояснив, що він востаннє бачив ОСОБА_33 приблизно о 20 годині в районі вулиці Котовського остатній сказав, що хоче пройтися. Вони попрощалися, і свідок пішов додому. Приблизно о 23-45 год. потерпілий телефонував дружині свідка, говорив, що він в районі « Казбету » і збирається йти додому. Наступного дня, так як вони збирались із ОСОБА_31 зустрітись, то він йому зателефонував, але його телефон був поза зоною досяжності. В подальшому свідок від дружини ОСОБА_33 дізнався, що той знаходиться в ЧМЛ №3 у відділенні нейрохірургії;
- показами свідка ОСОБА_34 , який підтримав покази, які давав на досудовому слідстві та пояснив, що він був понятим при відтворенні обстановки та обставин події за участю підсудного. Останній добровільно вказав та показав на місці, як бив палицею, в якій позі був потерпілий, як забирав у нього речі, як пішов, як викинув палицю в сміттєвий бак. Вказані покази на місці підсудний давав добровільно, вільно орієнтувався на місці, тиску на нього не було. Все сказане було записано в протокол;
- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_35 , оголошеними в судовому засіданні, який пояснив, що 25.11.2011 року близько 15.00 год., перебуваючи біля магазину «Делікат», що неподалік від будинку №132 по бул. Шевченка в м. Черкаси, був запрошений працівниками міліції бути присутнім в якості понятого при проведенні відтворення обстановки і обставин події. Під час проведення даної слідчої дії громадянин, який назвався як ОСОБА_14 показав всім присутнім як саме він 06.11.2011 року поряд з будинком АДРЕСА_3 наніс невідомому громадянину декілька ударів дерев`яною палицею в область затилка і після того як чоловік впав на землю, то він перевернувши його на спину заволодів його особистим майном, а саме грошовими коштами та мобільним телефоном. В подальшому ОСОБА_11 показав усім присутнім сміттєві баки на подвір`ї будинку АДРЕСА_3 , куди саме він викинув дерев`яну палицю, якою наносив тілесні ушкодження потерпілому. Було складено протокол з підписами усіх присутніх. Під час проведення даної слідчої дії застосовувалась також фотозйомка ( т. 1 а. с. 101 102 ).
Невизнання вини підсудним, який заперечує факт причетності до розбійного нападу та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_13 суд оцінює, як обраний спосіб захисту, переслідуючи мету уникнення відповідальності за скоєне. Доводи підсудного повністю спростовуються зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, які є послідовними, узгоджуються між собою та з іншими матеріалами кримінальної справи і повністю спростовують лінію захисту підсудного.
Так, суд приймає до уваги, що протягом слідства підсудний давав визнавальні та послідовні покази по епізодах розбійного нападу та спричинення тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_13 ( протокол явки з повинною від 24.11.20111 року т. 1. а. с. 30; пояснення т. 1 а. с. 31 33; протокол допиту підозрюваного від 24.11.2011 року т. 1 а. с. 43 44; протокол відтворення обстановки і обставин події т. 1 а. с. 48 53; протоколи допиту обвинуваченого від 30.11.2011 року, від 26.12.2011 року та від 24.01.2012 року т. 1 а. с. 70 71, а. с. 122 123, 179 180 та а. с. 228 229 відповідно причому останній допит було проведено в присутності захисника ).
Свою вину підсудний визнав і 25.11.2011 року під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом ( т. 1 а. с. 47 « підозрюваний свою вину у вчиненні злочину визнав » ).
При цьому суд враховує, що підсудний послідовно під час кожного спілкування з працівникам правоохоронних органів стверджував, що наносив потерпілому удари палицею ззаду по голові, а потім, коли потерпілий упав, перевернув його та обшукав.
Кількість ударів, які він наніс потерпілому, підсудний під час різних слідчих дій називав різною. Так, в явці з повинною та поясненнях вказав, що наніс два удари; під час відтворення обстановки та обставин події що наносив удари ( кількість в протоколі не вказана, згідно фото таблиці таких ударів було як мінімум два ), в протоколах допиту в якості підозрюваного та обвинуваченого що удар був один.
При цьому суд враховує, що на той час в розпорядженні співробітників правоохоронних органів були пояснення безпосереднього свідка злочину ОСОБА_27 ( які датовані 06.11.2011 року, т. 1 а. с. 9 10 ), в яких зазначалося, що удари потерпілому наносилися руками, а потім і палицею.
Вказане свідчить, що в співробітників правоохоронних органів не було мотивів застосовувати незаконні методи дізнання ( фізичний та психологічний тиск до підсудного ), оскільки його покази в частині механізму спричинення тілесних ушкоджень мають розбіжності з показами вказаного свідка, і, на думку суду, якби до ОСОБА_36 застосовувалися вищевказані незаконні методи з метою оговорити себе, то його покази в цій частині в деталях узгоджувалися б з показами свідка ОСОБА_37 .
Про причетність підсудного до скоєння інкримінованих йому злочинів свідчать і дані висновку судово-медичної експертизи №861/22 від 23.12.2011 року ( т. 1 а. с. 80 82 ), що виявлені у потерпілого ушкодження могли виникнути при обставинах та в строк, вказаних підозрюваним ОСОБА_11 при відтворенні обстановки та обставин події та під час допиту
Крім того, суд приймає до уваги, що покази підсудного щодо інших обставин скоєння ним вказаних злочинів ( зокрема щодо його одягу під час їх вчинення, подальшої поїздки наступного дня до м. Тальне та реалізації там мобільного телефону на ринку, використання при пересуванні у м. Тальне таксі ), в деталях узгоджуються з показами свідків.
Так, покази підсудного, дані ним на досудовому слідстві, що в момент вчинення злочинів він був одягнутий в чорну дуту куртку підтверджується показами свідків ОСОБА_37 та ОСОБА_38 ; що вранці 06.11.2011 року він поїхав у м. Тальне, де користувався послугами таксі підтверджуються показами свідка ОСОБА_39 ; що приблизно в обідній час на ринку у м. Тальне він продав мобільний телефон, який забрав у потерпілого ОСОБА_33 , підтверджуються показами свідків ОСОБА_40 та ОСОБА_41 ; факт, що це був саме мобільний телефон потерпілого підтверджується даними ІМЕІ вказаного телефону, зазначеного в протоколі добровільної видачі та в гарантійному талоні.
Твердження сторони захисту та підсудного щодо застосування до нього фізичного та психологічного тиску з боку співробітників органів внутрішніх справ, в результаті чого він був змушений оговорити себе у вчиненні злочинів, об`єктивного підтвердження в судовому засіданні не знайшли і спростовуються матеріалами перевірки за даним фактом, які проводилися співробітниками прокуратури Черкаської області, за результатами якої винесено постанову про закриття кримінального провадження за відсутністю в діях співробітників правоохоронних органів складу кримінального правопорушення. Відповідні матеріали були досліджені в судовому засіданні. Окремо слід зазначити, що вказана постанова про закриття кримінального провадження оскаржувалася підсудним в судовому порядку, і ухвалами Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.02.2014 року ( т. 2 а. с. 106 107 ) та апеляційного суду Черкаської області ( т. 2 а. с. 108 110 ) в задоволенні його скарги було відмовлено.
Посилання сторони захисту на те, що при пред`явленні ОСОБА_11 остаточного обвинувачення йому не було висунуто обвинувачення за ч. 2 ст. 190 КК України ( т. 1 а. с. 226 ), не може бути прийняте судом до уваги. Так, Куролап свою вину за вказаною статтею визнавав; не зазначення серед переліку статей, за якими кваліфіковані дії обвинуваченого, вказаної статті в резолютивній частині постанови про притягнення як обвинуваченого, суд розцінює як технічну помилку слідчого, оскільки в описовій частині постанови про притягнення як обвинуваченого ( т. 1 а. с. 224 ) слідчим описано фабулу вчинення ОСОБА_36 всіх інкримінованих йому злочинів ( за ч. 2 ст. 190 КК України також ). Вказаний недолік не є підставою для виправдання підсудного чи направлення справи на додаткове розслідування, та усунутий в судовому засіданні.
Допитана в судовому засіданні за клопотанням підсудного свідок ОСОБА_42 ( яка начебто могла підтвердити алібі підсудного в час скоєння розбійного нападу на ОСОБА_33 ) в судовому засіданні пояснила, що наприкінці жовтня початку листопада підсудний дійсно одного разу зустрів її пізно ввечері ( саме пізніше до 00-30 хвилин), провів її додому та залишився в неї до ранку. Однак свідок зазначила, що дату цієї події вона не пам`ятає, тому стверджувати, що це було саме в ніч з 05 на 06 листопада 2011 року вона не може. Крім того, підсудний залишався у неї в квартирі в одній кімнаті ( яка ближче до виходу ), а свідок з чоловіком та дитиною перебували в іншій і стверджувати, що підсудний нікуди не виходив, свідок не може. Як і коли він пішов вранці, свідок не пам`ятає. Також вказаний свідок зазначила, що підсудний весною телефонував до неї з слідчого ізолятора та просив підтвердити його алібі, однак оскільки вона не пам`ятає дату, говорити неправду суду не хоче.
Враховуючи викладене, покази даного свідка суд оцінює як такі, що не підтверджують алібі підсудного; при цьому суд приймає до уваги, що заява про начебто існування алібі та про виклик вказаного свідка підсудним вперше подано лише 12.05.2014 року ( що по часу співпадає з показами свідка про її розмову по телефону з підсудним, під час якої останній просив підтвердити його алібі ), та з моменту затримання підсудний про вказаного свідка та про існування алібі не згадував.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного, всебічного і об`єктивного їх дослідження в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що пред`явлене підсудному обвинувачення доведене.
Суд вважає, що наведені по справі докази вини підсудного, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством. Підстав для сумніву в їх об`єктивності та достовірності, належності та допустимості в суду немає.
Дії ОСОБА_11 суд кваліфікує за :
- ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману ( шахрайство ), вчинене повторно;
- ч. 2 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого;
- ч. 4 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном ( розбій ), поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості злочину, особу підсудного, який по місцю проживання характеризується позитивно ( т. 1 а. с. 185 ), на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває ( т. 1 а. с. 187, 189 ), виявляє синдром залежності від алкоголю ( т. 1 а. с. 113 ), раніше неодноразово судимий ( т. 1 а. с. 194, 196).
Обставин, які пом`якшують покарання підсудного, судом не встановлені.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, суд визнає скоєння злочину ( розбійного нападу та спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_33 ) у стані алкогольного сп`яніння.
Судові витрати по справі відсутні.
При вирішенні питання щодо заявленого по справі потерпілою ОСОБА_30 цивільного позову суд приходить до наступного.
Приймаючи до уваги характер та продовжуваність моральних страждань потерпілої (відповідна кримінальна справа понад 3 роки не знаходила свого вирішення ), ступінь вини підсудного ОСОБА_11 , його послідуючу бездіяльність в добровільному відшкодуванні спричинених потерпілій збитків, враховуючи вимоги ст. ст. 23, 1167, 1168 ЦК України, роз`яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди », суд вважає необхідним стягнути з підсудного в рахунок відшкодування моральної шкоди 150 000 грн., оскільки на думку суду саме ця задоволена до стягнення сума являється справедливою та співрозмірною з перенесеними потерпілою моральними стражданнями.
Цивільні позови ОСОБА_43 та прокурора м. Черкаси в інтересах Черкаської міської лікарні № 3 про відшкодування матеріальної шкоди, на підставі ст. 1166 ЦК України підлягають до повного задоволення.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 81 КПК України ( 1960 року ).
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе при призначенні йому покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
При визначенні розміру покарання суд враховує положення ч. 2 ст. 375 КПК України ( 1960 року ), розмір покарання, призначеного вироком суду від 15.04.2013 року ( т. 1 а. с. 356 362 ), та мотиви скасування вказаного вироку, викладені в ухвалі апеляційного суду Черкаської області від 15.04.2014 року ( т. 2 а . с. 184 187 ).
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України ( 1960 року ), суд,
З А С У Д И В :
Визнати ОСОБА_11 винним у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 187 КК України.
Призначити покарання ОСОБА_11 за :
- 2 ст. 190 КК України у вигляді 2 ( двох ) років позбавлення волі,
- ч 2 ст. 121 КК України у вигляді 8 ( вісім ) років позбавлення волі;
- ч. 4 ст. 187 КК України у вигляді 12 ( дванадцяти ) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_11 до відбування покарання у вигляді 12 ( дванадцяти ) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.
Строк відбування покарання ОСОБА_11 рахувати з 08.12.2014 року, зарахувавши в строк відбутого покарання термін попереднього ув`язнення з 24.11.2011 року по 07.12.2014 року.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_11 до набуття вирком законної сили залишити без змін тримання під вартою.
Стягнути з засудженого ОСОБА_11 на користь ОСОБА_30 150 000 грн. моральної шкоди, завданої злочином.
Стягнути з засудженого ОСОБА_11 на користь ОСОБА_43 1065 грн. матеріальної шкоди, завданої злочином.
Стягнути з засудженого ОСОБА_11 на користь Черкаської міської лікарні № 3 кошти, витрачені на лікування ОСОБА_13 в розмірі 1970 грн. 21 коп..
Речові докази:
-мобільний телефон «Нокіа 5130», переданий під зберігальну розписку ОСОБА_30 залишити їй за належністю.
На вирок протягом 15 діб може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області, а засудженим з моменту отримання копії вироку.
Головуючий ОСОБА_1
