В И Р О К
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
"03" квітня 2012 р. Справа1-17/12
Ямпільський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді ГОЛОВІНА В.А.
при секретарі ГРОМ Л.М.
з участю прокурора КАЛИНЧУКА О.М.
та адвоката
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Ямпіль
кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого: 24.04.1998 року Калуським міським судом Івано-Франківської області по ст.ст.206 ч.2, 140 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на один рік; 21.02.2001 року Калуським районним судом Івано-Франківської області по ст.198-2 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на два роки; 20.03.2007 року Шевченківським районним судом м.Чернівці по ст.190 ч.1 КК України до обмеження волі строком на один рік, в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 20.09.2011 року, близько 10 години 15 хвилин, виїхав з м.Тульчин до м.Ямпіль, Вінницької області на автомобілі-таксі «Део Сенс», д.н.з.НОМЕР_1 під керуванням незнайомого йому ОСОБА_2 Дорогою, проїхавши с.Гнатків, Томашпільського району, Вінницької області, ОСОБА_1 попросив у ОСОБА_2 мобільний телефон "Nokia 6300" (ІМЕІ НОМЕР_2), щоб зателефонувати у своїх справах та залишив телефон у себе з метою подальшого здійснення дзвінків, на що ОСОБА_2 не заперечував. Під’їжджаючи до м.Ямполя, у ОСОБА_1 виник умисел, спрямований на заволодіння вказаним мобільним телефоном шляхом обману та зловживання довірою. З метою реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_1 спрямував таксі до «Автовокзалу», розташованого по вул.Жовтневій в м.Ямполі та, використовуючи довірливі відносини, які у нього склались із ОСОБА_2, під приводом необхідності подивитись на розклад руху автобусів, ввів ОСОБА_2 в оману та, тримаючи в руках мобільний телефон "Nokia 6300" (ІМЕІ НОМЕР_2), вартістю 500 гривень, вийшов з автомобіля та зайшов до приміщення «Автовокзалу». Після цього, ОСОБА_1 вийшов з «Автовокзалу»через запасний вихід та з місця вчинення злочину зник, привласнивши викрадений мобільний телефон та розпорядився ним на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 500 гривень.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе в скоєнні даного злочину визнав повністю і пояснив, що 20.09.2011 року, перебуваючи в гостях у товариша в м.Тульчині, Вінницької області, він вирішив поїхати до свого товариша в м.Ямпіль, Вінницької області. Для цього він сів на автомобіль-таксі, марки «Део», зеленого кольору та поїхав в напрямку м.Ямпіль. Водієм таксі був молодий хлопець –ОСОБА_2 Дорогою він вирішив подзвонити товаришу, однак його телефон був розряджений і він попросив телефон таксиста марки "Nokia 6300", який побачив на панелі автомобіля, на що таксист погодився. Він вставив у телефон свою сім-картку і здійснив кілька дзвінків, однак трубку товариш не брав і він попросив таксиста залишити поки-що телефон у нього, щоб пізніше знову подзвонити, на що той погодився. Коли вони під’їжджали до м.Ямполя, в нього виникла думка викрасти телефон таксиста. Для цього він попросив таксиста під’їхати до автовокзалу, щоб в людному місці вийти з автомобіля з телефоном і таким чином викрасти його. За проїзд він також вирішив не розраховуватись. Зупинившись біля автовокзалу, він сказав таксисту, що піде подивитися розклад руху автобусів, після чого повернеться і вони знову поїдуть. Продовжуючи тримати телефон таксиста у руці, він зайшов в приміщення автовокзалу, де побачив інший вихід, через який вийшов на вулицю і пішов дорогою, йдучи по якій, побачив кафе «Роксолана». Зайшовши до кафе «Роксолана», у дівчини-бармена попросив номер телефона будь-якого таксиста і таким чином найняв таксі, яке під’їхало до кафе. Це був автомобіль «Опель Астра», чорного кольору, на якому він поїхав до м.Ладижина у власних справах. Дорогою таксі було зупинено працівниками міліції, які його затримали та доставили до Ямпільського РВ УМВС. Перебуваючи в Ямпільському РВ УМВС, він побачив таксиста, в якого викрав мобільний телефон та розрахувався з ним за проїзд. В скоєному розкаявся. Цивільний позов, заявлений ОСОБА_2, не визнав, вказавши, що він повністю розрахувався з потерпілим.
Крім цього, винуватість підсудного ОСОБА_1 підтверджена доказами, які зібрані на попередньому слідстві, а саме: заявою потерпілого ОСОБА_2(а.с.5); протоколами огляду місця події(а.с.6,7); фото таблицею до протоколу ОМП(а.с.8); формою№1(а.с.15); довідкою ФОП ОСОБА_3 про вартість вживаного мобільного телефону(а.с.16); протоколом допиту потерпілого(а.с.20-21); позовною заявою(а.с.22); протоколом огляду речового доказу(а.с.24); протоколами допиту свідка ОСОБА_4(а.с.27); протоколом очної ставки(а.с.37-38); вимогою(а.с.39-43); випискою з вироку від 24.04.1998 року Калуського міського суду Івано-Франківської області; копією вироку від 21.02.2001 року Калуського районного суду Івано-Франківської області(а.с.45-47); копією вироку від 20.03.2007 року Шевченківського районного суду м.Києва(а.с.48-49); характеристикою (а.с.53), з якими підсудний згідний у повному об'ємі, тому суд відповідно ст.299 КПК України приходить до висновку, про недоцільність дослідження даних доказів, оскільки вони ніким не оспорюються, а тому суд вважає їх правдивими та обґрунтованими і такими, які підтверджують винуватість підсудного у повному об'ємі.
Оцінюючи всі зібрані докази в їх сукупності, суд знаходить винуватість підсудного ОСОБА_1 встановленою, а його дії кваліфікує по ч.1 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство).
При призначенні підсудному ОСОБА_1 міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, так і особу підсудного, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, посередньо характеризується по місцю проживання.
До обставин, що пом'якшують покарання підсудному суд відносить щире каяття підсудного.
Обставин, які обтяжують покарання підсудному, суд не вбачає.
З врахуванням вище викладеного, суд вважає можливим призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу, передбаченому санкцією даної статті.
Вирішуючи питання цивільного позову, заявленого потерпілим ОСОБА_2, суд вважає залишити без розгляду, так як потерпілий не з’явився в судове засідання та не надав підтверджуючих матеріалів про розмір матеріальних та моральних збитків, а також в чому вони виразились, роз'яснивши йому, що він має право звернутись до суду з цивільним позовом в порядку цивільного судочинства із наданням доказів за нанесені збитки та визначившись з його розміром.
Речові докази: мобільний телефон "Nokia 6300" (ІМЕІ НОМЕР_2) та сім-карту «Київстар», відповідно ст.81 п.5 КПК України, повернути законним володільцям.
Керуючись ст.323,324 КПК України, суд
П Р И З Н А Ч И В:
ОСОБА_1 визнати винним та засудити по ч.1 ст.190 КК України до штрафу в сумі 850 гривень в прибуток держави.
Цивільний позов, заявлений ОСОБА_2, залишити без розгляду.
Речові докази: мобільний телефон "Nokia 6300" (ІМЕІ НОМЕР_2) повернути володільцю ОСОБА_2.
Речові докази: сім-карту «Київстар»повернути володільцю ОСОБА_1.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу змінити зі взяття під варту на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти в залі суду.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з дня його проголошення.
ГОЛОВУЮЧИЙ В.А.ГОЛОВІН
