Апеляційний суд Рівненської області
______________________________________________________________
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2012 року
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого: Квятковського А.С.
Суддів: Матюхи Ю.В., Шпинти М.Д.
При секретарі: Міщук Л.А.
З участю прокурора: Іванціва М.Р. .
Засудженого: ОСОБА_1
Потерпілої: ОСОБА_2
Представника потерпілої: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду в м.Рівне кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 року
народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1
Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 українця,
гр.України, з професійно-технічною освітою, не
військовозобов'язаний, одружений, раніше не судимий,
за ст.286 ч.2, 135 ч.3 КК України
за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та потерпілої ОСОБА_2 на вирок Володимирецького районного суду Рівненської області від 6 червня 2012 року.
ВСТАНОВИЛА:
24 травня 2011 року, близько 22 год., ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи службовим автомобілем марки ГАЗ 3110, держаний номер НОМЕР_1, рухаючись з увімкненим ближнім світлом фар, із швидкістю приблизно 60 км/год на ділянці 4 км. проїздної частини автодороги Стара Рафалівка-Суховоля-Полиці, в межах між населеними пунктами с. Суховоля та с. Стара Рафалівка в напрямку с. Стара Рафалівка Володимирецького району, в порушення: п.2.3. Правил дорожнього руху, який зобов'язує водія для забезпечення безпеки дорожнього руху б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на їх зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
п.12.2., що вимагає у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості
обирати швидкість руху такою, щоб водій мав змогу зупинити транспорт ний засіб у межах видимості дороги;
п.12.3, який зобов'язує водія у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників дорожнього руху об'їзду перешкоди. маючи об'єктивну можливість виявити перешкоду для руху у вигляді велосипедиста - ОСОБА_2, яка їхала в попутному напрямку по правій смузі руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку і здійснив наїзд на потерпілу.
В результаті даної дорожньо-транспортної події автомобіль марки ГАЗ 3110 та велосипед потерпілої отримали механічні пошкодження, а потерпіла ОСОБА_2 - тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми живота, розриву сліпої кишки, розлитого перитоніту, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, закритого перелому верхньої третини променевої кістки справа із зміщенням, рваної скальпованої рани верхньої третини правої гомілки, множинних саден обличчя, тулубу, кінцівок, травматичної шоку 1-11ступеня, пост травматичного невриту правого малогомілкового нерва, від яких у непритомному стані залишилась лежати на узбіччі дороги.
У прямому безпосередньому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і тяжкими наслідками, що настали, перебуває грубе порушення ОСОБА_1 зазначених пунктів Правил дорожнього руху.
Після цього ОСОБА_1, поставивши потерпілу ОСОБА_2 у небезпечний для життя стан, через отримані нею в результаті дорожньо-транспортної події тяжкі тілесні ушкодження, не надав ій першу медичну допомогу, не викликав швидку медичну допомогу, чим за відомо залишив без допомоги особу, яка перебувала в небезпечному для життя стані, будучи без свідомості на узбіччі автодороги Стара Рафалівка-Суховоля-Полиці, між населеними пунктами с. Суховоля та с. Стара Рафалівка Володимирецького району, чим спричинив тяжкі наслідки, а сам з місця події зник. Покинувши місце ДТП, ОСОБА_1 приховав автомобіль марки ГАЗ №3110 реєстраційний номер НОМЕР_1 в приміщенні гаражного боксу на території непрацюючого асфальтного заводу філії „Володимирецький автодор" в смт. Рафаліфвка. Згодом, потерпілу ОСОБА_2 виявили сторонні громадяни, які надали їй першу допомогу і доправили до лікарні.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні порушень Правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортного засобу особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження та залишенні в небезпеці, що спричинило тяжкі наслідки установлена сукупністю зібраних в справі доказів.
Підсудний ОСОБА_1 у судовому засіданні повністю визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК і не заперечив, що саме він здійснив наїзд на потерпілу ОСОБА_2 Поряд з цим, факт залишення потерпілої в небезпеці не визнав, і пояснив, що він не бачив потерпілу оскільки був засліплений фарами зустрічного автомобіля від якого в скло попав камінь. Після ДТП він виходив з машини, але потерпілу не бачив. Це виявилось лише згодом, коли приїхали на місце події.
Згідно зареєстрованого Володимирецьким РВУ МВС повідомлення від 24.05.2011року о 22год. на узбіччі дороги Полиці Ст.Рафалівка виявлено з ознаками тяжких тілесних ушкоджень невідому жінку (т.1 а.с.7).
В ході огляду місця події зафіксовано дорожньо-транспортну подію та вилучено пошкоджений велосипед потерпілої, уламки скла фар від автомобіля, пластмасові уламки частин автомобіля фрагменти лакофарбового покриття, документи з написом „Володимирецький райавтодор" із слідами крові (т.1 а.с.11-30).
Під час огляду автомобіля марки ГАЗ №3110 реєстраційний номер НОМЕР_1 в приміщенні гаражного боксу на території непрацюючого асфальтного заводу філії „Володимирецький автодор" виявлено характерні ушкодження переднього бампера, правої фари, лобового скла з деформацією даху у верхній правій частині кузова. Крім того виявлено сліди, схожі на кров на панелі автомобіля, на резиновому килимку (т.1 а.с.32-41).
За висновком судово-імунологічної експертизи (т.1а.с.209-211) від 11 листопада 2011року виявлена та вилучена з передньої панелі автомобіля ГАЗ № реєстраційний номер НОМЕР_1 кров людини, може походити за рахунок крові ОСОБА_2
Згідно висновку судово-медичної експертизи №198Е-250 від 12 серпня 2011 року у потерпілої ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми живота, розриву сліпої кишки, розлитого перитоніту, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, закритого перелому верхньої третини променевої кістки справа із зміщенням, рваної скальпованої рани верхньої третини правої гомілки, множинних саден обличчя, тулубу, кінцівок, травматичної шоку 1-11ступеня, пост травматичного невриту правого малогомілкового нерва Вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя відповідають часу і механізму їх утворення (т.1 а.с.152-153).
За висновками судово - трасологічних експертиз (т.1 а.с.162-163, 170-171,187-189) виявлені і вилучені з місця пригоди уламки пластмаси, скла, та частини лакокрасочного покриття належать автомобілю марки ГАЗ №3110 реєстраційний номер НОМЕР_1.
Згідно висновку Володимирецької ЦРЛ від 25.05.2011року ОСОБА_1 на момент споєння ДТП перебував у стані алкогольного сп'яніння (т.1 а.с.47).
Зазначені висновки судових експертиз колегія суддів вважає мотивованими і науково обґрунтованими.
Висновки експертиз повністю узгоджуються з показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка ствердила, що 24 травня 20011року біля 21год вона поверталась з дачного масиву додому в м.Кузнецовськ, їхала велосипедом по узбіччі дороги. Жодних автомобілів на той час не було. Відчула сильний удар ззаду і втратила свідомість.
При апеляційному розгляді справи вказала, що підсудний дійсно просив вибачення, допомагав під час лікування, відшкодував їй 24тис. грн.. завданої шкоди, тому вона не бажає винесення для нього суворого вироку та покарання. Враховуючи, що на даний час її здоров'я погіршилось і необхідні кошти для лікування, просить стягнути на її користь 96тис. грн.. у відшкодування моральної шкоди, тобто з урахуванням раніше відшкодованої суми.
Про факт дорожньо-транспортної події в суді першої інстанції свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 дали детальні показання.
За вироком Володимирецького районного суду від 6 червня 2012 року ОСОБА_1 засуджений за ст.286 ч.2 КК та виправданий за ст.135 ч.3 КК України за відсутністю в його діях складу злочину.
В поданій на вирок суду апеляції прокурор Кругліцька М.В. з вироком суду в частині виправдання ОСОБА_1 за ч.3 ст.135 КК України не погоджується, і доводить, що в його діях вбачається склад злочину передбачений ч.3 ст.135 КК України. Вважає, що призначене покарання не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого і є несправедливим.
За наведених обставин просить вирок суду скасувати, постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_1 винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити чотири роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік, за ч.3 ст.135 КК України призначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України остаточне покарання визначити чотири років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік і на підставі ст.75 КК від призначеного покарання звільнити з випробуванням з покладенням обов'язків передбачених ст.76 КК.
В апеляції потерпіла ОСОБА_2 вважає вирок суду незаконним та необґрунтованим, таким, що є явно несправедливий внаслідок м'якості. Зазначає, що суд однобічно і неповно провів судове слідство, зайнявши неправдиву позицію ОСОБА_1 Вказує, що суд так і не дав відповідь на питання, чому після ДТП вона лежала на документах „Володимирецького райавтодору", які знаходились у автомобілі злочинця, і по яким його знайшли. Просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
При апеляційному розгляді вимогу про скасування вироку через м'якість покарання не ставить, а просить лише задоволити її позов про стягнення моральної шкоди в сумі 96тис.грн.
В поданому на апеляцію потерпілої ОСОБА_2 запереченні, захисник-адвокат засудженого ОСОБА_1 -ОСОБА_8, вказує, що доводи потерпілої про те, суд поверхнево дослідив обставини ДТП за наслідками якої було порушено дану кримінальну справу не відповідають дійсності. Просить вирок суду залишити без змін, а апеляцію потерпілої без задоволення.
Постановлений відносно ОСОБА_1 вирок Володимирецького районного суду від 6 червня 2012року в частині виправдання за ч.3 ст.135КК України та ви рішенню цивільного позову про стягнення коштів у відшкодування моральної шкоди підлягає скасуванню.
Згідно ст.323 КПК вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.
Проте ці вимоги закону під час розгляду справи в судовому засіданні не були виконані, обставини, які мають істотне значення для вирішення питання про винуватість чи не винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину належним чином не з'ясовані, зібраним в справі доказам судом не дано належної юридичної оцінки.
Матеріали даної кримінальної справи достовірно свідчать, що ОСОБА_1 24 травня 2011 року, біля 22 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та керуючи службовим автомобілем марки ГАЗ 3110, держаний номер НОМЕР_1 автодорозі Стара Рафалівка-Суховоля-Полиці, в порушення: п.2.3., 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_2, яка їхала в попутному напрямку по правій смузі руху
В результаті даної дорожньо-транспортної події потерпіла ОСОБА_2 отримала тяжкі тілесні ушкодження.
Після скоєння ДТП ОСОБА_1, поставивши потерпілу ОСОБА_2 у небезпечний для життя стан, через отримані нею в результаті дорожньо-транспортної події тяжкі тілесні ушкодження фактично залишив її у небезпеці, не надавши першу медичну допомогу, залишив на узбіччі автодороги Стара Рафалівка-Суховоля-Полиці і зник з місця події.
Про те, що після ДТП ОСОБА_1 покинув місце пригоди в судовому засіданні ствердила свідок ОСОБА_7 Характер механічних ушкоджень на автомобілі, яким керував ОСОБА_1 свідчать про те, що після удару бампером автомобіля в задню частину велосипеда ОСОБА_2, велосипед відлетів на капот автомобіля, де є характерний слід і потерпіла вдарилась у лобове скло. Механізм зіткнення підтверджується висновком судової транспортно-трасологічноїЇ експертизи (т.1 а.с.88-95). Від удару сліди крові залишились на панелі автомобіля та на документах, виявлених при огляді місця події. Про це свідчить висновок судово-імунологічної експертизи від 11 листопада 2011року з якого вбачається, що виявлена та вилучена з передньої панелі автомобіля ГАЗ № реєстраційний номер НОМЕР_1 кров людини, може походити за рахунок крові ОСОБА_2.(т.1а.с.209-211). Про наявність крові на виявлених під час огляду місця події документах, які випали з автомобіля ГАЗ 3110 свідчать судово-імунологічні експертизи (т.1 а.с. 219-221, 228-232).
Згідно лікарського висновку від 25.05.2011року, проведеного приблизно через чотири години після ДТП ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння 9т.1 а.с.47).
За таких обставин, та виходячи із сукупності зібраних в справі належних та допустимих доказів, колегія суддів дійшла висновку, що твердження ОСОБА_1 про те, що на момент ДТП він не був у стані алкогольного сп'яніння та не бачив, що збив потерпілу -безпідставні, їх слід розцінювати як спосіб захисту, з метою уникнення відповідальності за даний злочин.
Вказаним обставинам суд першої інстанції належної оцінки не дав.
Згідно ч.4 ст.334 КПК мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред'явлене підсудному і визнане судом доведеним, а також підстави для виправдання підсудного із зазначенням мотивів з яких суд відкидає докази обвинувачення. Не допускається включення у вирок формулювань, які ставлять під сумнів невинність виправданого.
Як видно з вироку, суд першої інстанції не вказав обвинувачення, яке інкримінувалось ОСОБА_1 за ч.3 ст.135 КК, а лише констатував у мотивувальній частині, що виправдовує підсудного за цим обвинуваченням. При цьому суд сам вказав, що факт наявності крові потерпілої на панелі автомобіля є доведеним, посилаючись на висновок експертизи. Тобто тим самим суд поставив під сумнів невинність ОСОБА_1 за статтею обвинувачення, за якою його ж і виправдав.
При призначенні покарання ОСОБА_1., колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання: вчинення злочину вперше, його вік, гіпертонічну хворобу, сприяння розкриттю злочину, позитивні характеристики як особи, добровільне часткове відшкодування завданої шкоди і вважає за можливе призначити мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.3 статті 135 КК України та застосування ст.75 КК звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудного колегія суддів вважає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 120000грн. у відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню частково.
При вирішенні питання про стягнення з підсудного у відшкодування моральної шкоди суд враховує конкретні обставини справи, ступінь страждань та заподіяну злочином моральну травму потерпілій ОСОБА_2, виходячи із засад розумності, виваженості і достатності та з урахуванням майнового стану ОСОБА_1, який має мінімальний дохід, є особою перед пенсійного віку, має поганий стан здоров'я.
За таких обставин колегія суддів вважає, що відповідно ст.23, 1168ЦК України розмір моральної шкоди слід задовольнити частково в сумі 20тис.грн. на користь ОСОБА_2
На підставі наведеного і керуючись ст.ст.365, 366, 378 КПК України, колегія суддів,-
ЗАСУДИЛА:
Апеляцію прокурора задовольнити, а апеляцію потерпілої ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Володимирецького районного суду від 6 червня 2012 року відносно ОСОБА_1 в частині виправдання за ст.135 ч.3 КК України та вирішенні цивільного позову - скасувати.
Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч.2 ст.286 КК України на чотири роки позбавлення волі з позбавленням прав керування транспортними засобами на один рік.
Визнати винним ОСОБА_1 за ч.3 ст.135 КК України і призначити покарання - три роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_1 призначити чотири роки позбавлення волі з позбавленням прав керування транспортними засобами строком на один рік.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на три роки.
На підставі ст.76 КК на ОСОБА_1 покласти обов'язок: не виїжджати за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, або навчання.
Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 20тис. грн. у відшкодування моральної шкоди.
В решті вирок залишити без зміни.
Вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ через апеляційний суд Рівненської області засудженим протягом одного місяця з моменту вручення копії вироку, а іншими учасниками судового розгляду в цей же строк з моменту його проголошення.
Судді: З оригіналом вірно:
