Справа № 1-17/12
Провадження № 1/1806/201/12
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.11.2012 року м.Суми
Ковпаківський районний суд міста Суми в складі:
головуючого – судді Катрич О.М.
при секретарі – Гробовій М.А.,
участю прокурора – Коротких Ж.О.,
захисника- Гусейнової В.Г., законного представника- Марченкової Г.М.,
потерпілого- Родіна В.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, учня ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,
за ст.296 ч.1 КК України, -
в с т а н о в и в:
11 листопада 2011 року, в період часу з 10.45 год. до 11.00 год. (точного часу в ході досудового слідства не встановлено) ОСОБА_1, знаходячись на заняттях в ЗОШ № 8 за адресою: м.Суми, вул. Троїцька,8, під час перерви вийшов із приміщення школи, де на території школи помітив свого знайомого ОСОБА_2, який на підвищених тонах розмовляв з раніше незнайомим йому ОСОБА_3 ОСОБА_1 підійшовши до останніх, втрутився в їх розмову, став безпідставно чіплятися до ОСОБА_3, вимагаючи від останнього залишити територію школи. Між ними виникла словесна сварка, яку почув викладач школи, котрий підійшовши до натовпу школярів, та задля припинення сварки відвів в бік ОСОБА_3, який став йти в напрямку жилих будинків.
В подальшому, коли ОСОБА_3 знаходився на прилеглій території школи № 8, неподалік житлового будинку по вул.Троїцька, ОСОБА_1 не заспокоївшись, наздогнав ОСОБА_3 та взявши за привід незначне непорозуміння, що виникло біля школи, продовжив сварку з останнім, під час якої в присутності сторонніх осіб, із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, діючи нагло та грубо, ігноруючи елементарними нормами поведінки прийнятими в суспільстві, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання таких наслідків, виявляючи особливу зухвалість, безпідставно, став наносити удари ногами та руками в різні частини тіла ОСОБА_3, який від одного з нанесених ударів впав на землю, однак ОСОБА_1 не зупинившись, продовжуючи свої хуліганські дії, сівши зверху на потерпілого, продовжував наносити удари руками в різні частини тіла, таким чином нанісши не менше п'яти ударів , спричинивши тілесні ушкодження у вигляді «крововиливу в ділянці лобу з права, крововиливу в ділянці спинки носу, в ділянці правого колінного суглобу по передній поверхні, правої голені садна, в ділянці лобка зліва крововилив», які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, «переламу кістки носу без зміщення», кваліфікується як легкої тяжкості тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я. Дії ОСОБА_1 побачив викладач школи, який підійшов до хлопців та припинив бійку.
Підсудний винним себе у вчиненні злочину визнав частково, вказуючи, що дійсно 11 листопада 2011 року, в період часу з 10.45 год. до 11.00 год. потерпілий та він знаходилися на території школи № 8, однак ОСОБА_3 сам спровокував бійку, так як сказав йому і ОСОБА_2, що всім переріже горло і пропонував вночі зустрітися на мосту порозмовляти «один на один». Так ,він потерпілому завдав тільки один удар ногою і обхватив його за горло ,більше ударів не наносив ,зверху на нього не сідав. Такі дії він зробив вимушено, так як ОСОБА_3 дістав з карману предмет схожий на ніж,він дуже злякався і з метою самозахисту вдарив потерпілого ногою по руці і разом впали з ним на землю. Потім до них підбігли ще хлопці зі школи,осіб 20 і почали бити їх обох,не розбираючись, а тому можливо ще нанесли ОСОБА_3 удари по тулубу та обличчю. Він встав і пішов на уроки, де ділася «заточка» він не бачив, вважає, що його дії кваліфіковані невірно, так як вони не були хуліганськими.
Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що 11 листопада 2011 року, в період часу з 10.45 год. до 11.00 год. він прийшов до школи № 8 до своєї подруги ОСОБА_4,яка там навчається і у дворі , на ганку школи до нього підійшов ОСОБА_2 і запитав, що він тут робить, на що потерпілий пояснив, що чекає на ОСОБА_4. ОСОБА_5 зайшов у приміщення школи і вийшов вже з 5 –ма школярами,серед яких був і підсудний. Вони почали йому казати ,щоб він йшов звідси, штовхали і тоді, щоб від нього відстали він сказав ,що всіх заріже,хоча у нього при собі ножа не було ,а тільки сумка з ноутбуком,мобільний телефон і ключи в кармані. Побачивши конфлікт ,воєнрук школи ОСОБА_6 повів його з ОСОБА_4 за межі школи і коли вони підійшли до першого житлового будинку,він відчув удари по голові, носу ,тулубу, у нього потемніло в очах, він впав і побачив, що підсудний схватив його за шию і кинув знову на землю, він закривався руками, в нього був шок і він не пам»ятає деталі. Пізніше він побачив рядом ОСОБА_6 ,йому почали здійснювати медичну допомогу ,так як з носу йшла кровотеча і викликали медичну допомогу і міліцію. Тривалий час він лікувався ,цивільний позов у цій справі не заявляв, має намір звернутися до суду з позовом в порядку цивільного судочинства.
Свідок ОСОБА_6,який працює у школі № 8 вчителем воєнної підготовки показав, що 11 листопада 2011 року у дворі школи він побачив потерпілого, ОСОБА_4 і поруч з ними школярів школи, в тому числі і підсудного і вони голосно розмовляють. З метою не допущення конфлікту чи бійки він почав виводити потерпілого за межі території навчального закладу і відвів його до 1 під»їзду житлового будинку,і коли повертався назад в школу, почув крик ОСОБА_4, оглянувшись побачив ,що на землі лежить ОСОБА_3, а поруч з ним знаходиться ОСОБА_1 та інші хлопці. Він підбіг до потерпілого ,у нього з носу була кровотеча ,а пізніше викликали швидку карету та міліцію.
Свідок ОСОБА_2 надав покази про те, що у вказаний вище час він проходив по шкільному двору і побачив ОСОБА_3 з хлопцем їх школи по імені Філіп ,і проходячи повз них він почув як потерпілий закликає прийти вночі до гаражів біля мосту ж/д вокзалу розмовляти. В цей час проходив підсудний і він йому це розповів, після чого останні підійшов до потерпілого і сказав, щоб той уходив, але ОСОБА_7 відповів, що якщо вони не відчепляться від нього він їм переріже горло і потерпілий занурив руку у кишеню. В цей час ОСОБА_1 підбіг до нього і вдарив ногою в область руки потерпілого, від чого останній впав. Навкруг них було декілька школярів.
Свідок ОСОБА_4 показала, що в школу 11 листопада 2011 року до неї в школу прийшов її товариш ОСОБА_3, щоб її зустріти і віддати Палючку нетбук. Ще раніше вона говорила потерпілому, щоб він не приходив в школу, так як учні до інших хлопців відносяться негативно. Після третього уроку вона вийшла на вулиці і побачила потерпілого і ще чоловік 7 учнів,які сваряться. Підійшов підсудний і почав також чиплятися до ОСОБА_3,потім підійшов ОСОБА_6 і провів її з ним до виходу з території школи. Вказує, що у потерплого ніколи не було ножа , а в кишені були ключі і коли йому підсудний почав погрожувати,він поліз у кишеню, щоб дістати ключі для якогось захисту і в цей момент ОСОБА_1 вдарив його в область руки ногою,потерпілий впав , його оточили інші учні.
Свідок ОСОБА_8 в суді показала, що 11 листопада 2011 року бачила не всю бійку між потерпілим та підсудним, але точно може сказати, що потерпілий з карману виймав ніж, а не ключі.
Незважаючи на такі пояснення та заперечення ОСОБА_1 у судовому засіданні, факт вчинення ним злочину за вказаних вище обставин, підтверджується перевіреними та дослідженими судом доказами.
Зокрема, рапортом працівника міліції ОСОБА_9, де вказано, що 11.11.2011 року о 12.15 годин надійшло повідомлення про те, що за медичною допомогою до 5 міської лікарні звернувся ОСОБА_3 (а.с. 7); заявою потерпілого (а.с. 8); висновком експерта № 2076 від 09.12.2011 року (а.с. 28-29); відношенням директора школи № 8 (а.с. 33); протоколом очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_10, протоколом очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, протоколом очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, в якому потерпілий уточнює свої покази (а.с. 38- 42, 63-66, 89-93); протоколом допиту підозрюваного від 07.12.2011 року, де вказано, що ОСОБА_1 один раз ударив потерпілого ногою в ділянку грудей та повалив його на землю(а.с. 132-133); протоколом очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, в якому потерпілий вказує на спричинення йому декількох ударів (а.с. 136-140)
Підстав не довіряти зазначеним вище доказам у суду не має, оскільки вони будь-яких сумнівів у їх належності, допустимості, достовірності і достатності не викликають, а також у своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи. Більш того, узгоджуються з вказаними доказами і уточнюючі в судовому засіданні покази потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_4. Що ж стосується показів свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_8 з приводу того, що у ОСОБА_3 був ніж і він його виймав з кишені і погрожував ОСОБА_1, то суд відноситься до них критично, оскільки по перше вони товаришують разом з підсудним і навчаються в одній школі, по друге на місці вчинення злочину ніж знайдений не був і жодного доказу, що він взагалі існував надано суду не було. Слід зазначити, що протиріччя, які існували в показах потерпілого ОСОБА_3 суд усунув в судовому засіданні шляхом ретельного його допиту та направлення слідчому судового доручення, згідно якого були допитані учні школи ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_7, Лук»яненко Є.В.
Зважаючи на викладене, злочинні дії ОСОБА_1 суд кваліфікує:
- за ст. 296 ч. 1 КК України, оскільки він, грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виразилася у заподіянні тілесних ушкоджень ОСОБА_3, тобто хуліганство.
Що ж стосується заперечень підсудного та доводів його адвоката про неправильну кваліфікацію його дій за ч.1 ст. 296 КК України , так як вважають, що умислу на вчинення хуліганства не було , він вдарив потерпілого 1 раз з метою захисту від начебто показаного ножа, то суд з ними не погоджується, так як вони логічно не відповідають обставинам виниклої бійки. Зокрема ,не заперечував і сам підсудний і допитані учні школи ,що до ОСОБА_3 мали неприязнь, так як він не був учням їх школи, а тому вони і не хотіли, щоб він перебував на її території. Крім цього, ОСОБА_7 все ж таки вийшов за межі школи ,але ОСОБА_1 все рівно пішов за ним , щоб умисно спричинити останньому тілесних ушкоджень, при цьому розуміючи, що навкруги присутні учні, які бачать його неправомірні дії по нанесенню тілесних ушкоджень, при цьому він зневажає до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності , виражає явну неповагу до суспільства і бажає цього, тобто за підтримкою своїх товаришів-учнів підсудний прагнув показати свою силу,превагу перед потерпілим і тим самим зневагу до інших учнів та вчителів. Саме такі дії підсудного відповідно до положень Кримінального кодексу України і розцінюються як хуліганські. Те, що потерпілий висловлювався в бік підсудного та учнів школи про погрозу перерізати їм горло, то з боку потерпілого ніякими діями підтверджено це не було, а ОСОБА_7 таким висловом намагався захиститися себе від необгрунтованих нападків з боку учнів та заборони з»являтися на території школи. Те, що у потерпілого був ніж і він намагався його витягнути з кишені одягу, є тільки домислом підсудного, а його дії явно не відповідають обстановці, яка склалася.
При призначенні ОСОБА_1С . покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, сукупність всіх обставин, що характеризують цей злочин, особу винного, умови його виховання та проживання, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, думку потерпілого, його особу та поведінку під час вчиненого злочину . Зокрема, ОСОБА_1 вибачився за ті свої дії, які визнає незаконними, характеризується позитивно як за місцем навчання так і проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, навчається у школі і закінчує 11 клас, має постійне місце проживання, злочин вчинив у неповнолітньому віці, знаходиться на вихованні у рідної тітки, так як мати тяжко хвора.
Дані обставини суд визнає такими, що пом'якшують покарання. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
На підставі викладеного, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_1 покарання у виді арешту, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
При цьому, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та зазначені вище обставини, що пом'якшують покарання, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без реального відбування призначеного йому покарання, а тому вважає за необхідне застосувати до нього положення ст. 75 КК України з урахуванням ч.2 ст. 104 КК України та звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік.
Керуючись ст.ст. 323 і 324 КПК України, суд, -
з а с у д и в:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.296 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді арешту на строк 45 діб.
На підставі ст.ст.75, 104 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
Запобіжний захід залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд міста Суми протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя О.М. Катрич
