br> Кодекс України про адміністративні правопорушення(статті 213 - 330)
{ ст.1 - ст.212-20 ( 80731-10 )}
{ Про порядок застосування заходів адміністративногостягнення у вигляді штрафу додатково див. Закон
N 2467-12 від 17.06.92 }
Розділ III. ОРГАНИ, УПОВНОВАЖЕНІ РОЗГЛЯДАТИ СПРАВИ ПРОАДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Глава 16ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 213. Органи (посадові особи), уповноваженірозглядати справи про адміністративні
правопорушення
Справи про адміністративні правопорушення розглядаються: 1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах
сільських, селищних, міських рад; 2) виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад;
{ Пункт третій статті 213 виключений на підставі Закону
N 244/94-ВР від 15.11.94 }
4) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними
судами (суддями), а у випадках, передбачених цим Кодексом,
місцевими адміністративними та господарськими судами, апеляційними
судами, вищими спеціалізованими судами та Верховним Судом України; 5) органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій та
іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те
цим Кодексом. Стаття 213 із змінами, внесеними згідно із Законами N 244/94-ВР
від 15.11.94, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 2453-VI
( 2453-17 ) від 07.07.2010 }
Стаття 214. Розмежування компетенції органів, уповноваженихрозглядати справи про адміністративні
правопорушення
Адміністративні комісії при виконавчих органах сільських,
селищних, міських рад вирішують усі справи про адміністративні
правопорушення, за винятком віднесених цим Кодексом до відання
інших органів (посадових осіб). Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад, судді
районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, органи
внутрішніх справ, органи державних інспекцій та інші уповноважені
органи (пункт 5 статті 213) розглядають справи про адміністративні
правопорушення, віднесені цим Кодексом до їх відання. Стаття 214 із змінами, внесеними згідно із Законами N 244/94-ВР
від 15.11.94; N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 }
Стаття 215. Порядок утворення колегіальних органів,уповноважених розглядати справи про
адміністративні правопорушення
Адміністративні комісії утворюються відповідними органами
місцевого самоврядування у складі голови, заступника голови,
відповідального секретаря, а також членів комісії. В
адміністративних комісіях при виконавчих органах міських рад є
посада звільненого відповідального секретаря комісії. Порядок
діяльності адміністративних комісій встановлюється цим Кодексом та
іншими законодавчими актами України. Адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних у
містах рад утворюються у разі надання районній у місті раді та її
виконавчому комітету відповідних повноважень міською радою. Порядок утворення інших колегіальних органів, уповноважених
розглядати справи про адміністративні правопорушення, а також
порядок розгляду справ у цих органах визначаються законами
України. Стаття 215 із змінами, внесеними згідно із Законом N 244/94-ВР
від 15.11.94, в редакції Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від
05.04.2001 }
Стаття 216. Правомочність засідань колегіальних органів
Адміністративні комісії мають право розглядати справи про
адміністративні правопорушення при наявності не менш як половини
членів їх складу, а виконавчі комітети сільських, селищних,
міських рад - при наявності не менш як двох третин від загального
складу виконавчого комітету. Правомочність засідань інших колегіальних органів,
уповноважених розглядати справи про адміністративні
правопорушення, встановлюється законодавством України. Стаття 216 із змінами, внесеними згідно із Законами N 244/94-ВР
від 15.11.94, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 }
Стаття 217. Повноваження посадових осіб, які розглядаютьсправи про адміністративні правопорушення
Посадові особи, уповноважені розглядати справи про
адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні
стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм
повноважень і лише під час виконання службових обов'язків. Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у
пункті 5 статті 213 цього Кодексу, розглядають справи про
адміністративні правопорушення, встановлюється законами України.
{ Стаття 217 із змінами, внесеними згідно із Законами N 244/94-ВР
від 15.11.94, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 }
Глава 17ПІДВІДОМЧІСТЬ СПРАВ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Стаття 218. Адміністративні комісії
Адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад
розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені
статтями 45, 46, 92, 99, 103-1 - 104-1, статтею 136 (за вчинення
порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142,
149-152, частиною першою статті 154, статтями 155, 155-2, частиною
другою статті 156, статтями 156-1, 156-2, 159, статтею 175-1 (за
порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної
сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім
справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють),
частиною четвертою статті 181, статтею 181-1, частиною першою
статті 182, статтями 183, 185-12, 186, 186-1, 189, 189-1, 196,
212-1 цього Кодексу. Адміністративні комісії при виконавчих органах сільських,
селищних рад розглядають справи про адміністративні
правопорушення, передбачені статтею 92, статтею 99 (коли
правопорушення вчинено громадянином), статтями 103-1, 103-2, 104,
статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті),
статтями 141, 142, 150-152, 155, 155-2, частиною другою статті
156, статтями 156-1, 156-2, 159, статтею 175-1 (за порушення,
вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської,
селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо
батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною
четвертою статті 181, частиною першою статті 182, статтями 183,
186, 186-1, 196, 212-1 цього Кодексу.
{ Частину третю статті 218 виключено на підставі Закону
N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 }
{ Стаття 218 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11
від 29.05.85, N 1117-11 від 16.10.85, N 2010-11 від 03.04.86,
N 2444-11 від 27.06.86, N 3282-11 від 19.12.86, N 3690-11 від
12.03.87, N 4134-11 від 12.06.87, N 4135-11 від 12.06.87,
N 4452-11 від 21.08.87, N 6976-11 від 14.12.88, N 7542-11 від
19.05.89, N 8711-11 від 19.01.90, N 8918-11 від 07.07.92,
N 1369-12 від 29.07.91; Законами N 2354-12 від 15.05.92, N 2547-12
від 07.07.92, N 2977-12 від 03.02.93, N 3785-12 від 23.12.93,
N 3888-12 від 23.12.94, N 3890-12 від 28.01.94, N 4044-12 від
25.02.94, N 84/94-ВР від 05.07.94, N 209/94-ВР від 14.10.94,
N 64/95-ВР від 15.02.95, N 79/95-ВР від 01.03.95, N 296/95-ВР від
11.07.95, N 81/96-ВР від 06.03.96, N 148/96-ВР від 25.04.96,
N 386/96-ВР від 01.10.96, 497/96-ВР від 14.11.96, N 308/97-ВР від
04.06.97; N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98, N 998-XIV ( 998-14 )
від 16.07.99, N 1969-III ( 1969-14 ) від 21.09.2000, N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 2360-III ( 2360-14 ) від
05.04.2001, N 2550-III ( 2550-14 ) від 21.06.2001, N 2888-III
( 2888-14 ) від 13.12.2001, N 548-IV ( 548-15 ) від 20.02.2003,
N 1745-IV ( 1745-15 ) від 03.06.2004, N 2598-IV ( 2598-15 ) від
31.05.2005, N 2899-IV ( 2899-15 ) від 22.09.2005, N 534-V
( 534-16 ) від 22.12.2006, N 956-V ( 956-16 ) від 19.04.2007,
N 2430-VI ( 2430-17 ) від 06.07.2010, Кодексом N 3393-VI
( 3393-17 ) від 19.05.2011 }
Стаття 219. Виконавчі комітети сільських, селищних, міськихрад
Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад
розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені
статтями 92, 99 (коли правопорушення вчинено громадянином),
статтями 104, 141, 142, 152, 159, статтею 175-1 (за порушення,
вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської,
селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо
батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною
четвертою статті 181, частиною першою статті 182, статтями 183,
186-1. Стаття 219 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11
від 29.05.85, N 1117-11 від 16.10.85, N 2010-11 від 03.04.86,
N 2444-11 від 27.06.86, N 3282-11 від 19.12.86, N 4135-11 від
12.06.87, N 6976-11 від 14.12.88; Законами N 2547-12 від 07.07.92,
N 3785-12 від 23.12.93, N 209/94-ВР від 14.10.94, N 81/96-ВР від
06.03.96, N 148/96-ВР від 25.04.96; в редакції Закону N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001; із змінами, внесеними згідно із
Законами N 1745-IV ( 1745-15 ) від 03.06.2004, N 2899-IV
( 2899-15 ) від 22.09.2005 }
{ Статтю 220 виключено на підставі Закону N 244/94-ВР від
15.11.94 }
{ Статтю 220-1 виключено на підставі Закону N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001 }
Стаття 221. Районні, районні у місті, міські чи міськрайоннісуди (судді)
Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних
судів розглядають справи про адміністративні правопорушення,
передбачені частиною першою статті 41, статтями 41-1 - 41-3,
42-1 - 42-3, частиною першою статті 44, статтями 44-1, 46-1, 46-2,
51, 51-2, частинами другою, четвертою та п'ятою статті 85,
статтями 85-1, 88 - 88-2, 90, 91, 92-1, частинами третьою - п'ятою
статті 96-1, статтями 98, 101-103, частиною першою статті 106-1,
статтями 106-2, 107-1, частиною другою статті 112, частинами
четвертою та сьомою статті 121, частинами четвертою і п’ятою
статті 122, статтями 122-2, 122-4, 122-5, частинами другою і
третьою статті 123, статтею 124, частинами другою і третьою статті
126, частиною четвертою статті 127, статтею 127-1, статтею 130,
частиною третьою статті 133, статтями 135-1, 139, частиною
четвертою статті 140, статтями 146, 149-1, частиною другою статті
154, статтею 155-1, частинами першою, третьою і четвертою статті
156, статтями 160, 162 - 162-3, 163-1 - 163-4, частиною другою
статті 163-7, статтями 163-12, 164, 164-3, 164-5 - 164-16, 166-1 -
166-4, частинами першою, другою, дев'ятою та десятою статті 166-6,
166-8 - 166-12, 166-14 - 166-18, 171-2, 172-4 - 172-9, 173 -
173-2, 174, 177-2, частиною третьою статті 178, статтею 180-1,
частинами першою, другою і третьою статті 181, частиною другою
статті 182, статтями 184 - 185-11, 186-5 - 186-7, 187, 188, 188-1,
188-13, 188-14, 188-16, 188-17, 188-19, 188-22, 188-25, 188-27,
188-28, 188-31, 188-32, 188-33, 188-34, 188-35, 188-38, 188-39,
188-40, 188-41, 188-43, частиною першою статті 189-1, статтями
189-3, 190, 191, 193, 195-1 - 195-6, статтями 204-1, 206-1, 212-2
- 212-20 цього Кодексу, а також справи про адміністративні
правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до
вісімнадцяти років. Стаття 221 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11
від 29.05.85, N 2444-11 від 27.06.86, N 4452-11 від 21.08.87,
N 6347-11 від 03.08.88, N 6976-11 від 14.12.88, N 7445-11 від
27.04.89, N 8710-11 від 19.01.90, N 8711-11 від 19.01.90,
N 8918-11 від 07.03.90, N 9082-11 від 20.04.90, N 9166-11 від
04.05.90, N 647-12 від 18.01.91, N 661-12 від 28.01.91, N 1369-12
від 29.07.91, N 1413-12 від 09.08.91; Законами N 1255-12 від
25.06.91, N 2857-12 від 15.12.92, N 2992-12 від 04.02.93,
N 3039-12 від 03.03.93, N 3350-12 від 30.06.93, N 3582-12 від
11.11.93, N 3785-12 від 23.12.93, N 3888-12 від 28.01.94,
N 179/94-ВР від 22.09.94, N 244/94-ВР від 15.11.94, N 8/95-ВР від
19.01.95, N 64/95-ВР від 15.02.95, N 123/95-ВР від 05.04.95,
N 210/95-ВР від 02.06.95, N 358/95-ВР від 05.10.95, N 386/96-ВР
від 01.10.96, N 666/97-ВР від 21.11.97, N 210/98-ВР від 24.03.98,
N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98, N 812-XIV ( 812-14 ) від
02.07.99, N 998-XIV ( 998-14 ) від 16.07.99, N 1080-XIV
( 1080-14 ) від 21.09.99, N 1381-XIV ( 1381-14 ) від 13.01.2000,
N 1587-III ( 1587-14 ) від 23.03.2000, N 1685-III ( 1685-14 ) від
20.04.2000, N 1744-III ( 1744-14 ) від 18.05.2000, N 1969-III
( 1969-14 ) від 21.09.2000, N 1986-III ( 1986-14 ) від
21.09.2000, N 2056-III ( 2056-14 ) від 19.10.2000, N 2114-III
( 2114-14 ) від 16.11.2000, N 2247-III ( 2247-14 ) від
18.01.2001, в редакції Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від
05.04.2001, із змінами, внесеними згідно із Законами N 2350-III
( 2350-14 ) від 05.04.2001, N 2359-III ( 2359-14 ) від
05.04.2001, N 2550-III ( 2550-14 ) від 21.06.2001, N 2703-III
( 2703-14 ) від 20.09.2001, N 2747-III ( 2747-14 ) від
04.10.2001, N 2787-III ( 2787-14 ) від 15.11.2001, N 2953-III
( 2953-14 ) від 17.01.2002, N 249-IV ( 249-15 ) від 28.11.2002 -
набирає чинності 11.06.2003 року, N 548-IV ( 548-15 ) від
20.02.2003, N 666-IV ( 666-15 ) від 03.04.2003, N 676-IV
( 676-15 ) від 03.04.2003, N 749-IV ( 749-15 ) від 15.05.2003,
N 759-IV ( 759-15 ) від 15.05.2003, N 1122-IV ( 1122-15 ) від
11.07.2003 ), N 1128-IV ( 1128-15 ) від 11.07.2003, N 1299-IV
( 1299-15 ) від 20.11.2003, N 1703-IV ( 1703-15 ) від 11.05.2004,
N 1745-IV ( 1745-15 ) від 03.06.2004, N 2188-IV ( 2188-15 ) від
18.11.2004, N 2247-IV ( 2247-15 ) від 16.12.2004, N 2322-IV
( 2322-15 ) від 12.01.2005, N 2635-IV ( 2635-15 ) від 02.06.2005,
N 2806-IV ( 2806-15 ) від 06.09.2005, N 2899-IV ( 2899-15 ) від
22.09.2005, N 3078-IV ( 3078-15 ) від 15.11.2005, N 3201-IV
( 3201-15 ) від 15.12.2005, N 3504-IV ( 3504-15 ) від 23.02.2006,
N 534-V ( 534-16 ) від 22.12.2006, N 577-V ( 577-16 ) від
11.01.2007, N 695-V ( 695-16 ) від 22.02.2007, N 1033-V
( 1033-16 ) від 17.05.2007, N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008,
N 801-VI ( 801-17 ) від 25.12.2008, N 1180-VI ( 1180-17 ) від
19.03.2009, N 1508-VI ( 1508-17 ) від 11.06.2009, N 2181-VI
( 2181-17 ) від 13.05.2010, N 2258-VI ( 2258-17 ) від 18.05.2010,
N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010, N 2511-VI ( 2511-17 ) від
09.09.2010, N 2518-VI ( 2518-17 ) від 09.09.2010, N 2677-VI
( 2677-17 ) від 04.11.2010, N 2808-VI ( 2808-17 ) від 21.12.2010,
N 3163-VI ( 3163-17 ) від 17.03.2011; в редакції Закону N 3207-VI
( 3207-17 ) від 07.04.2011; із змінами, внесеними згідно із
Законами N 3261-VI ( 3261-17 ) від 21.04.2011, N 3384-VI
( 3384-17 ) від 19.05.2011, N 3454-VI ( 3454-17 ) від 02.06.2011,
N 3521-VI ( 3521-17 ) від 16.06.2011, N 3565-VI ( 3565-17 ) від
05.07.2011, N 3720-VI ( 3720-17 ) від 08.09.2011, N 4025-VI
( 4025-17 ) від 15.11.2011, N 4220-VI ( 4220-17 ) від 22.12.2011,
N 4319-VІ ( 4319-17 ) від 12.01.2012, N 4444-VI ( 4444-17 ) від
23.02.2012, N 4950-VI ( 4950-17 ) від 07.06.2012, N 5411-VI
( 5411-17 ) від 02.10.2012, N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012,
N 5496-VI ( 5496-17 ) від 20.11.2012, N 221-VII ( 221-18 ) від
18.04.2013, N 243-VII ( 243-18 ) від 16.05.2013, N 721-VII
( 721-18 ) від 16.01.2014 }
Стаття 221-1. Місцеві господарські та адміністративні суди,апеляційні суди, вищі спеціалізовані суди
та Верховний Суд України
Місцеві господарські та адміністративні суди, апеляційні
суди, вищі спеціалізовані суди та Верховний Суд України
розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені
статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова суду, прийнята за результатами розгляду такої
справи, є остаточною і оскарженню не підлягає. Кодекс доповнено статтею 221-1 згідно із Законом N 2453-VI
( 2453-17 ) від 07.07.2010 }
Стаття 222. Органи внутрішніх справ (міліція)
Органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про такі
адміністративні правопорушення: про порушення громадського
порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку
руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил,
спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а
також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або
інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині
перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у
відпрацьованих газах транспортних засобів), частина друга статті
106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109,
стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115,
стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга
статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121,
статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122,
частина перша статті 123, статті 124-1, 125, частина перша статті
126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129,
частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста,
восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга
статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному
транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140,
статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у
місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної,
міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті
178, статті 189-2, 192, 194, 195).
Від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати
справи про адміністративні правопорушення і накладати
адміністративні стягнення мають право:
1) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною
другою статті 106-1, частинами першою, другою, третьою, четвертою
і шостою статті 109, статтею 110, частиною третьою статті 114,
частиною першою статті 115, статтею 116-2, частиною другою статті
117, частинами першою і другою статті 119, частинами першою,
другою і п'ятою статті 133, частиною другою статті 135, статтею
136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), статтями
137, 161, 164-4, цього Кодексу, - начальники органів внутрішніх
справ та їх заступники, а статтею 175-1 (за винятком порушень,
вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської,
селищної, міської ради), статтями 176, 177, частинами першою і
другою статті 178, статтями 189-2, 192, 194, 195 цього Кодексу -
начальники або заступники начальників районних, міських, районних
у містах відділів (управлінь) внутрішніх справ;
за адміністративні правопорушення, передбачені частинами
першою, другою, третьою, четвертою і шостою статті 109, статтею
110, частиною третьою статті 114, частиною першою статті 115,
статтею 116-2, частиною другою статті 117, частинами першою і
другою статті 133, частиною другою статті 135 цього Кодексу, крім
того, - начальники лінійних пунктів міліції, а за порушення,
передбачені частиною третьою статті 109, статтею 110 цього
Кодексу, - також і інші працівники міліції, на яких покладено
нагляд за додержанням відповідних правил. Розмір штрафу, що
накладається начальниками лінійних пунктів міліції, не може
перевищувати двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян;
за адміністративні правопорушення, передбачені частиною
першою статті 44, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у
місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної,
міської ради), статтями 176, 177 частинами першою і другою статті
178 цього Кодексу, крім того - начальники або заступники
начальників органів внутрішніх справ на транспорті, інших органів
внутрішніх справ, прирівнених до районних, міських, районних у
містах відділів (управлінь) внутрішніх справ, начальники відділень
міліції, що є в системі органів внутрішніх справ, а за
правопорушення, передбачені статтею 177 і частинами першою та
другою статті 178 цього Кодексу, - також дільничні інспектори
(старші дільничні інспектори) міліції;
{ Абзац четвертий пункту 1 частини другої статті 222
виключено на підставі Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від
05.04.2001 }
2) за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80
і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин
у відпрацьованих газах транспортних засобів), статтею 124-1,
частиною третьою статті 127, статтями 128-129, статтею 132-1,
частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою,
другою і третьою статті 140 цього Кодексу, - начальник або
заступник начальника відділення (відділу, управління,
департаменту), командир або заступник командира окремого
підрозділу відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ
України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, начальник
відділу внутрішніх справ або особа, яка виконує його обов'язки;
3) за адміністративні правопорушення, передбачені частинами
першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями
121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122,
частинами першою і другою статті 123, статтею 125, частиною першою
статті 126, частинами першою і другою статті 127, частинами
третьою, восьмою, дев'ятою і десятою статті 133-1 цього Кодексу, -
працівники відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ
України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, які мають
спеціальні звання. Стаття 222 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11
від 29.05.85, N 1117-11 від 16.10.85, N 2444-11 від 27.06.86,
N 3282-11 від 19.12.86, N 4134-11 від 12.06.87, N 4135-11 від
12.06.87, N 4452-11 від 21.08.87, N 7542-11 від 19.05.89,
N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12
від 23.12.93, N 3890-12 від 28.01.94, N 155/94-ВР від 29.07.94,
N 244/94-ВР від 15.11.94, N 64/95-ВР від 15.02.95, N 296/95-ВР від
11.07.95, N 148/96-ВР від 25.04.96, N 398/96-ВР від 02.10.96,
N 55/97-ВР від 07.02.97, N 812-XIV ( 812-14 ) від 02.07.99,
N 1744-III ( 1744-14 ) від 18.05.2000, N 2247-III ( 2247-14 ) від
18.01.2001, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 2350-III
( 2350-14 ) від 05.04.2001, N 1299-IV ( 1299-15 ) від 20.11.2003,
N 2247-IV ( 2247-15 ) від 16.12.2004, N 2899-IV ( 2899-15 ) від
22.09.2005, N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008, N 2742-VI
( 2742-17 ) від 02.12.2010, N 3163-VI ( 3163-17 ) від 17.03.2011,
Кодексом N 3393-VI ( 3393-17 ) від 19.05.2011, Законом N 3565-VI
( 3565-17 ) від 05.07.2011, N 4950-VI ( 4950-17 ) від 07.06.2012,
N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012, N 721-VII ( 721-18 ) від
16.01.2014 }
Стаття 222-1. Органи Державної прикордонної служби України
Органи Державної прикордонної служби України розглядають
справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням
прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний
кордон України, порушенням іноземцями та особами без громадянства
правил перебування в Україні і транзитного проїзду через її
територію, а також з неповерненням капітаном іноземного судна
перепусток на право сходження на берег осіб суднового екіпажу
(стаття 202, частина друга статті 203, стаття 207).
Від імені органів Державної прикордонної служби України
розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати
адміністративні стягнення мають право:
начальники органів охорони державного кордону та Морської
охорони Державної прикордонної служби України та їх заступники;
керівники підрозділів органів охорони державного кордону та
Морської охорони Державної прикордонної служби України, які
безпосередньо виконують завдання з охорони державного кордону
України. Кодекс доповнено статтею 222-1 згідно із Законом N 812-XIV
( 812-14 ) від 02.07.99; в редакції Закону N 662-IV ( 662-15 ) від
03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003 року, із змінами,
внесеними згідно із Законом N 1299-IV ( 1299-15 ) від 20.11.2003 }
Стаття 222-2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізуєдержавну політику у сферах міграції (імміграції
та еміграції), у тому числі протидії
нелегальній (незаконній) міграції,
громадянства, реєстрації фізичних осіб
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі
протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства,
реєстрації фізичних осіб, розглядає справи про адміністративні
правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства про паспорт
громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за
кордон, законодавства про перебування в Україні іноземців та осіб
без громадянства, про транзитний проїзд через територію України, а
також питання щодо реєстрації місця проживання (статті 197-201,
частина перша статті 203, статті 204, 205, 206).
Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у
тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції,
громадянства, реєстрації фізичних осіб, розглядати справи про
адміністративні правопорушення і накладати адміністративні
стягнення мають право керівник, заступники керівника центрального
органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах
міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії
нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації
фізичних осіб, інші уповноважені керівником посадові особи цього
органу. Кодекс доповнено статтею 222-2 згідно із Законом N 5459-VI
( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 223. Центральний орган виконавчої влади, що реалізуєдержавну політику з питань нагляду та контролю за
додержанням законодавства про пожежну і
техногенну безпеку
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства
про пожежну і техногенну безпеку, розглядає справи про
адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням
встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, здійсненням
суб'єктом господарювання господарської діяльності без декларації
відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання
вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки, невиконанням
приписів та постанов посадових осіб органів державного пожежного
нагляду (статті 120, 175, 175-2, 188-8).
Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням
законодавства про пожежну і техногенну безпеку, розглядати справи
про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні
стягнення мають право:
1) Головний державний інспектор України з нагляду у сфері
пожежної і техногенної безпеки та його заступники, головні
державні інспектори з нагляду у сфері пожежної і техногенної
безпеки в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та
Севастополі та їх заступники - штраф на громадян до сімдесяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб -
до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
1-1) старші державні інспектори України з нагляду у сфері
пожежної і техногенної безпеки - штраф на громадян до п'ятдесяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб -
до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) головні державні інспектори з нагляду у сфері пожежної і
техногенної безпеки в районах, районах у містах, містах обласного,
республіканського (Автономної Республіки Крим) значення - штраф на
громадян до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян і на посадових осіб - до вісімдесяти неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян;
3) державні інспектори з нагляду у сфері пожежної і
техногенної безпеки в Автономній Республіці Крим, областях, містах
Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного,
республіканського (Автономної Республіки Крим) значення - штраф на
громадян до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
і на посадових осіб - до шести неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян. Стаття 223 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3282-11
від 19.12.86, Законом N 55/97-ВР від 07.02.97, в редакції Закону
N 651/97-ВР від 19.11.97; із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1155-IV ( 1155-15 ) від 11.09.2003, N 5404-VI ( 5404-17 ) від
02.10.2012, N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 224. Органи залізничного транспорту
Органи залізничного транспорту розглядають справи про такі
адміністративні правопорушення: про порушення правил користування
засобами цього транспорту, правил щодо охорони порядку та безпеки
руху, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на
залізничному транспорті, правил пожежної безпеки
на залізничному транспорті (статті 109, 110, частина перша статті
120, частина перша статті 133, частина перша статті 134, абзац
другий статті 135, стаття 136).
Від імені органів залізничного транспорту розглядати справи
про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні
стягнення мають право: начальники станцій та їх заступники, начальники локомотивних
(вагонних) депо, начальники пасажирських поїздів
(механіки-бригадири пасажирських поїздів); контролери-ревізори пасажирських поїздів,
ревізори-інструктори пасажирських поїздів, ревізори по контролю
доходів, дорожні майстри, начальники дистанцій колії, начальники
дистанцій сигналізації та зв'язку; начальник Управління відомчої воєнізованої охорони
Укрзалізниці та його заступники, начальники служб (загонів)
відомчої воєнізованої охорони залізниць та їх заступники,
начальники відділів (секторів) Управління відомчої воєнізованої
охорони Укрзалізниці, начальники відділів (секторів) служби
(загону) відомчої воєнізованої охорони залізниць та їх заступники,
начальники команд (пожежних поїздів) відомчої воєнізованої охорони
залізниць та їх заступники, старші інструктори та інструктори
служб (загонів) відомчої воєнізованої охорони залізниць,
начальники відділень команд (пожежних поїздів) відомчої
воєнізованої охорони залізниць, метрополітенів, начальники груп
воєнізованої охорони залізниць, старші в місці розташування
станцій посадові особи відомчої воєнізованої охорони залізниць.
{ Абзац п'ятий частини другої статті 224 виключено на
підставі Закону N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98 }
Розмір штрафу, що накладається начальниками пасажирських
поїздів (механіками-бригадирами пасажирських поїздів), дорожніми
майстрами, начальниками відділень команд (пожежних поїздів)
відомчої воєнізованої охорони залізниць, метрополітенів, не може
перевищувати двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян. Стаття 224 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3282-11
від 19.12.86, Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 352-XIV
( 352-14 ) від 23.12.98, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001,
N 885-VI ( 885-17 ) від 15.01.2009, N 2742-VI ( 2742-17 ) від
02.12.2010, N 5502-VI ( 5502-17 ) від 20.11.2012 }
Стаття 225. Органи морського і річкового транспорту
Органи морського і річкового транспорту розглядають справи
про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил по
охороні порядку і безпеки руху на морському транспорті, правил
користування засобами морського транспорту, правил по охороні
порядку і безпеки руху на річковому транспорті і маломірних
суднах, правил випуску судна в плавання або допуск до керування
судном осіб, які не мають відповідного документа, правил, що
забезпечують безпеку експлуатації суден на внутрішніх водних
шляхах, правил реєстрації торговельних суден, правил користування
річковими і маломірними суднами, правил утримання баз (споруд) для
стоянки маломірних суден, правил пожежної безпеки на морському і
річковому транспорті, допуск до керування річковим або маломірним
судном осіб, які перебувають у стані сп'яніння, передачу керування
судном особі, яка перебуває у стані сп'яніння, керування річковими
або маломірними суднами судноводіями у стані сп'яніння, у тому
числі вчинене особами, які не мають права керування плавучими
засобами, ухилення від проходження огляду на стан сп'яніння,
порушення правил перевезення небезпечних речовин або предметів на
морському і річковому транспорті, перевезення ручної кладі понад
установлені норми на морському і річковому транспорті,
безквитковий проїзд на суднах водного транспорту, порушення
правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на
морському і річковому транспорті, невиконання законних вимог
посадових осіб органів морського і річкового транспорту (статті
114, 115, 116, 116-1, 116-2, 116-3, 117, 118, частина перша статті
120, частина третя статті 129, частини п'ята і шоста статті 130,
частина друга статті 133, частина перша статті 134, абзац десятий
статті 135, статті 136 і 188-15 цього Кодексу).
Від імені органів морського і річкового транспорту розглядати
справи про адміністративні правопорушення і накладати
адміністративні стягнення мають право:
1) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею
114, частиною другою статті 133 цього Кодексу, - керівник
центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію
державної політики у сфері безпеки на морському та річковому
транспорті, та його заступники, керівник територіального органу
центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію
державної політики у сфері безпеки на морському та річковому
транспорті, та його заступники, капітан морського порту;
2) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 115
цього Кодексу, - керівник центрального органу виконавчої влади, що
забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на
морському та річковому транспорті, та його заступники, керівник
територіального органу центрального органу виконавчої влади, що
забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на
морському та річковому транспорті, та його заступники, капітан
морського порту, капітан судна;
3) за адміністративні правопорушення, передбачені статтями
116, 116-1, 116-2, 117, 118, частиною третьою статті 129,
частинами п'ятою і шостою статті 130 цього Кодексу, - керівник
центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію
державної політики у сфері безпеки на морському та річковому
транспорті, та його заступники, керівник територіального органу
центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію
державної політики у сфері безпеки на морському та річковому
транспорті, та його заступники, капітан річкового порту;
4) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною
першою статті 116-3 цього Кодексу, - керівник центрального органу
виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у
сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його
заступники, керівник територіального органу центрального органу
виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у
сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його
заступники;
5) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною
другою статті 116-3 цього Кодексу, - керівник центрального органу
виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у
сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його
заступники, керівник територіального органу центрального органу
виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у
сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його
заступники, капітан порту;
6) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною
першою статті 120 цього Кодексу, - керівник центрального органу
виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у
сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його
заступники, керівник територіального органу центрального органу
виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у
сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його
заступники, капітан порту, капітан судна;
7) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною
першою статті 134 та абзацом десятим статті 135 цього Кодексу, -
капітан морського порту, начальник пристані і вокзалу, капітан
судна;
8) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 136
цього Кодексу, - капітан морського порту, начальник морського
вокзалу та його заступники, капітан судна;
9) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею
188-15 цього Кодексу, - керівник центрального органу виконавчої
влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки
на морському та річковому транспорті, та його заступники, керівник
територіального органу центрального органу виконавчої влади, що
забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на
морському та річковому транспорті, та його заступники. Стаття 225 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3282-11
від 19.12.86, Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 352-XIV
( 352-14 ) від 23.12.98, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001; в
редакції Закону N 2686-III ( 2686-14 ) від 13.09.2001; із змінами,
внесеними згідно із Законами N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008,
N 4709-VI ( 4709-17 ) від 17.05.2012, N 5502-VI ( 5502-17 ) від
20.11.2012 }
{ Статтю 226 виключено на підставі Закону N 2686-III
( 2686-14 ) від 13.09.2001 }
{ Статтю 227 виключено на підставі Закону N 2686-III
( 2686-14 ) від 13.09.2001 }
Стаття 228. Центральний орган виконавчої влади з питаньцивільної авіації
Центральний орган виконавчої влади з питань цивільної авіації
розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з
порушенням правил безпеки польотів, правил поведінки на
повітряному судні, правил міжнародних польотів, правил пожежної
безпеки на повітряному транспорті (стаття 111, частина перша
статті 112, стаття 113, частина друга статті 120).
Від імені центрального органу виконавчої влади з питань
цивільної авіації розглядати справи про адміністративні
правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
керівник центрального органу виконавчої влади з питань цивільної
авіації та його заступники, державні інспектори, уповноважені на
проведення перевірок посадові особи центрального органу виконавчої
влади з питань цивільної авіації, керівники аеропортів, начальники
служб авіаційної безпеки аеропортів та їх заступники.
Розмір штрафу, що накладається державними інспекторами та
уповноваженими на проведення перевірок посадовими особами
центрального органу виконавчої влади з питань цивільної авіації,
керівниками аеропортів, начальниками служб авіаційної безпеки
аеропортів та їх заступниками, не може перевищувати ста
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Стаття 228 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3282-11
від 19.12.86, Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 352-XIV
( 352-14 ) від 23.12.98, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001,
N 2360-III ( 2360-14 ) від 05.04.2001; в редакції Кодексу
N 3393-VI ( 3393-17 ) від 19.05.2011 }
Стаття 229. Органи автомобільного транспорту таелектротранспорту
Органи автомобільного транспорту та електротранспорту
(тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні
правопорушення, зв'язані з порушенням правил надання послуг
пасажирського автомобільного транспорту, правил користування
автомобільним транспортом та електротранспортом (стаття 119,
частина п'ята статті 133, частини перша, друга, четверта, п'ята і
сьома статті 133-1, стаття 133-2, частина друга статті 134,
абзаци шостий та восьмий статті 135).
Від імені органів автомобільного транспорту та
електротранспорту розглядати справи про адміністративні
правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
1) на автомобільному транспорті - керівник центрального
органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної
політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його
заступники, керівник територіального органу центрального органу
виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з
питань безпеки на наземному транспорті, та його заступники
(частини перша, друга, четверта, п’ята і сьома статті 133-1,
стаття 133-2); керівник перевізника, який в установленому
законодавством порядку надає транспортні послуги, його заступники
та контролери (частина третя статті 119, частина п’ята статті 133,
частина друга статті 134, абзаци шостий та восьмий статті 135);
2) на пасажирському електротранспорті (тролейбус, трамвай) -
керівник перевізника, який в установленому законодавством порядку
надає транспортні послуги, його заступники та контролери (частина
третя статті 119, частина п’ята статті 133, частина друга статті
134, абзац восьмий статті 135). Стаття 229 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 3282-11
від 19.12.86, N 7542-11 від 19.05.89; Законами N 3785-12 від
23.12.93, N 2029-III ( 2029-14 ) від 05.10.2000, N 586-VI
( 586-17 ) від 24.09.2008, N 885-VI ( 885-17 ) від 15.01.2009,
N 1512-VI ( 1512-17 ) від 11.06.2009, N 5502-VI ( 5502-17 ) від
20.11.2012 }
{ Статтю 230 виключено на підставі Закону N 8/95-ВР
( 8/95-ВР ) від 19.01.95 }
Стаття 230-1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізуєдержавну політику з питань нагляду та контролю
за додержанням законодавства про працю
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства
про працю, розглядає справи про адміністративні правопорушення,
пов'язані з невиконанням законних вимог посадових осіб цих органів
або створенням перешкод для діяльності цих органів (стаття 188-6).
Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням
законодавства про працю, розглядати справи про адміністративні
правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
посадові особи, уповноважені керівником центрального органу
виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду
та контролю за додержанням законодавства про працю, - штраф до
вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням
законодавства про працю, його заступники та уповноважені ним
посадові особи - штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян. Кодекс доповнено статтею 230-1 згідно із Законом N 666/97-ВР
від 21.11.97; в редакції Закону N 1725-IV ( 1725-15 ) від
18.05.2004; із змінами, внесеними згідно із Законами N 1027-VI
( 1027-17 ) від 19.02.2009, N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 231. Центральний орган виконавчої влади, що реалізуєдержавну політику у сфері охорони праці
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері охорони праці, розглядає справи: про порушення
законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, щодо
безпечного ведення робіт, зберігання, використання та обліку
вибухових матеріалів у галузях промисловості та на об'єктах,
підконтрольних центральному органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері охорони праці, про порушення
законодавства про надра, а також невиконання законних вимог
посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері охорони праці (частини друга (крім
порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил
і норм) і третя статті 41, статті 47, 57, 58, 93, 94, 188-4).
Від імені органів центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері охорони праці, розглядати
справи про адміністративні правопорушення і накладати
адміністративні стягнення мають право:
1) за адміністративні правопорушення, передбачені частинами
другою (крім порушень санітарно-гігієнічних і
санітарно-протиепідемічних правил і норм) і третьою статті 41,
статтею 93: державні інспектори - штраф до двадцяти п’яти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
головні державні інспектори, начальники інспекцій
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері охорони праці, та їх заступники - штраф до
тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
начальники управлінь і відділів центрального органу
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони
праці, та їх заступники - штраф до сорока неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян;
керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері охорони праці, та його заступники -
штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) за адміністративні правопорушення, передбачені статтями
47, 58, 94 і 1884:
державні інспектори - штраф до тридцяти п’яти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
головні державні інспектори, начальники інспекцій
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері охорони праці, та їх заступники - штраф до
п’ятдесяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
начальники управлінь і відділів центрального органу
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони
праці, та їх заступники - штраф до шістдесяти п’яти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері охорони праці, та його заступники -
штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
3) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 57:
державні інспектори - штраф до двохсот п’ятдесяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
головні державні інспектори, начальники інспекцій
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері охорони праці, та їх заступники - штраф до
трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
начальники управлінь і відділів центрального органу
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони
праці, та їх заступники - штраф до трьохсот п’ятдесяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері охорони праці, та його заступники -
штраф до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Стаття 231 із змінами, внесеними згідно із Законами N 8/95-ВР
від 19.01.95, N 55/97-ВР від 07.02.9, N 352-XIV ( 352-14 ) від
23.12.98; в редакції Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від
05.04.2001; із змінами, внесеними згідно із Законами N 2197-IV
( 2197-15 ) від 18.11.2004, N 4837-VI ( 4837-17 ) від 24.05.2012,
N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
{ Статтю 231-1 виключено на підставі Закону N 5456-VI
( 5456-17 ) від 16.10.2012 }
{ Статтю 232 виключено на підставі Закону N 8/95-ВР від
19.01.95 }
{ Статтю 233 виключено на підставі Закону N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001 }
{ Статтю 234 виключено на підставі Закону N 2415-III
( 2415-14 ) від 17.05.2001 }
Стаття 234-1. Органи державного фінансового контролю
Органи державного фінансового контролю розглядають справи про
адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням
законодавства з фінансових питань (стаття 164-2), порушенням
порядку припинення юридичної особи або підприємницької діяльності
фізичної особи - підприємця (частини третя - сьома статті 166-6).
Від імені органів державного фінансового контролю розглядати
справи про адміністративні правопорушення і накладати
адміністративні стягнення мають право: керівник центрального
органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
державного фінансового контролю, його заступники, а також інші
уповноважені керівником посадові особи цього органу. Кодекс доповнено статтею 234-1 згідно із Законом N 2941а-12 від
26.01.93; із змінами, внесеними згідно із Законами N 2372-III
( 2372-14 ) від 05.04.2001, N 3384-VI ( 3384-17 ) від 19.05.2011,
N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 234-2. Органи доходів і зборів
Органи доходів і зборів розглядають справи про
адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням порядку
приймання готівки для подальшого її переказу (стаття 163-13),
порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та
розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за
товари (послуги) (стаття 163-15), ухиленням від подання декларації
про доходи (стаття 164-1), порушенням законодавства про збір та
облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування (стаття 165-1), порушенням порядку припинення
юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи -
підприємця (частини третя - сьома статті 166-6), перешкоджанням
уповноваженим особам органів доходів і зборів у проведенні
перевірок (стаття 188-23).
Від імені органів доходів і зборів розглядати справи про
адміністративні правопорушення і накладати адміністративні
стягнення мають право керівники органів доходів і зборів та їх
заступники. Кодекс доповнено статтею 234-2 згідно із Законом N 323/96-ВР
від 12.07.96; із змінами, внесеними згідно із Законами N 23/97-ВР
від 23.01.97, N 1685-III ( 1685-14 ) від 20.04.2000, N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 2372-III ( 2372-14 ) від
05.04.2001, N 548-IV ( 548-15 ) від 20.02.2003, N 3384-VI
( 3384-17 ) від 19.05.2011, N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012,
N 5518-VI ( 5518-17 ) від 06.12.2012; в редакції Закону N 406-VII
( 406-18 ) від 04.07.2013 }
Стаття 234-3. Національний банк України
Національний банк України розглядає справи про
адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням порядку
здійснення операцій з електронними грошима (стаття 163-14),
порушенням банківського законодавства, нормативно-правових актів
Національного банку України або здійсненням ризикових операцій,
які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку
(стаття 166-5), порушенням порядку припинення юридичної особи або
підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (частини
третя, четверта статті 166-6), порушенням законів України та
нормативно-правових актів Національного банку України щодо
здійснення нагляду (оверсайту) платіжних систем (стаття 166-20)
( 80731-10 ).
Від імені Національного банку України розглядати справи про
адміністративні правопорушення і накладати адміністративні
стягнення мають право Голова Національного банку України та його
заступники, керівники територіальних управлінь Національного банку
України та їх заступники. Кодекс доповнено статтею 234-3 згідно із Законом N 1342-XIV
( 1342-14 ) від 22.12.99; із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2372-III ( 2372-14 ) від 05.04.2001, N 2747-III ( 2747-14 ) від
04.10.2001, N 3384-VI ( 3384-17 ) від 19.05.2011, N 5178-VI
( 5178-17 ) від 06.07.2012, N 5284-VI ( 5284-17 ) від 18.09.2012,
N 5518-VI ( 5518-17 ) від 06.12.2012 }
Стаття 234-4. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розглядає справи про
адміністративні правопорушення, пов'язані з протидією тимчасовій
адміністрації та ліквідації банку та з порушенням законодавства у
сфері гарантування вкладів фізичних осіб, нормативно-правових
актів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (статті 166-7,
166-19).
Від імені Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розглядати
справи про адміністративні правопорушення і накладати
адміністративні стягнення мають право директор-розпорядник Фонду
гарантування вкладів фізичних осіб та його заступники. Кодекс доповнено статтею 234-4 згідно із Законом N 4452-VI
( 4452-17 ) від 23.02.2012; текст статті 234-4 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 5411-VI ( 5411-17 ) від 02.10.2012 }
Стаття 235. Військові комісаріати
Військові комісаріати розглядають справи про такі
адміністративні правопорушення: про порушення
військовозобов'язаними чи призовниками законодавства про
військовий обов'язок і військову службу, про порушення
законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про
умисне зіпсуття обліково-військових документів чи втрату їх з
необережності, про неявку на виклик у військовий комісаріат, про
неподання у військові комісаріати списків юнаків, які підлягають
приписці до призовних дільниць, про прийняття на роботу
військовозобов'язаних і призовників, які не перебувають на
військовому обліку, про незабезпечення сповіщення
військовозобов'язаних і призовників про їх виклик у військові
комісаріати, перешкоду їх своєчасній явці на збірні пункти чи
призовні дільниці, про несвоєчасне подання документів, необхідних
для ведення військового обліку військовозобов'язаних і
призовників, несповіщення їх про виклик у військові комісаріати,
про неподання відомостей про військовозобов'язаних і призовників
(статті 210, 210-1, 211 - 211-6). Від імені військових комісаріатів розглядати справи про
адміністративні правопорушення і накладати адміністративні
стягнення мають право районні (міські) військові комісари. Стаття 235 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2010-11
від 03.04.86, N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91,
N 1818-12 від 15.11.91; в редакції Закону N 308/97-ВР від
04.06.97; із змінами, внесеними згідно із Законами N 2197-IV
( 2197-15 ) від 18.11.2004, N 1014-V ( 1014-16 ) від 11.05.2007 }
Стаття 235-1. Військова інспекція безпеки дорожнього рухуВійськової служби правопорядку у Збройних
Силах України
Військова інспекція безпеки дорожнього руху Військової служби
правопорядку у Збройних Силах України розглядає справи про вчинені
водіями військових транспортних засобів - військовослужбовцями,
військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів,
а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними
службових обов'язків правопорушення, передбачені частинами першою,
четвертою і п'ятою статті 121, статтею 121-1, частинами першою,
другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтями
124-1 - 126, статтею 132-1 цього Кодексу.
Від імені військової інспекції безпеки дорожнього руху
Військової служби правопорядку у Збройних Силах України розглядати
справи про адміністративні правопорушення мають право посадові
особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової
служби правопорядку у Збройних Силах України.
Посадова особа військової інспекції безпеки дорожнього руху
Військової служби правопорядку у Збройних Силах України,
розглянувши справу про зазначені у частині першій цієї статті
правопорушення, може накласти на винних адміністративне стягнення
у вигляді попередження або передати матеріали про ці
правопорушення відповідним командирам (начальникам) для вирішення
питання про притягнення винних до відповідальності згідно з
Дисциплінарним статутом Збройних Сил України ( 551-14 ).
Протоколи про вчинені водіями військових транспортних
засобів - військовослужбовцями, військовозобов'язаними та
резервістами під час проходження зборів, а також працівниками
Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків
порушення правил дорожнього руху, за які може бути накладено
адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування
транспортним засобом, передаються військовим інспектором безпеки
дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах
України до суду.
Матеріали про вчинені військовослужбовцями,
військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів,
а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними
службових обов'язків правопорушення, передбачені статтями 80, 126,
128, 128-1, частинами першою і другою статті 129 і статтею 140
цього Кодексу, передаються військовою інспекцією безпеки
дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах
України відповідним командирам (начальникам) для вирішення питання
про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності. Кодекс доповнено статтею 235-1 згідно із Законом N 557-XIV
( 557-14 ) від 24.03.99; в редакції Закону N 743-IV ( 743-15 ) від
15.05.2003; із змінами, внесеними згідно із Законами N 586-VI
( 586-17 ) від 24.09.2008, N 3161-VI ( 3161-17 ) від 17.03.2011,
N 3163-VI ( 3163-17 ) від 17.03.2011, N 4950-VI ( 4950-17 ) від
07.06.2012 }
Стаття 236. Органи державної санітарно-епідеміологічноїслужби
Органи державної санітарно-епідеміологічної служби
розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з
порушенням державних санітарно-гігієнічних і
санітарно-протиепідемічних правил і норм (стаття 42), а також про
адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті
41, статтями 78, 80 - 83, 90-1, 95, 167, 168-1, 170 (коли вони є
порушеннями санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних
правил і норм), та статтею 188-11 цього Кодексу.
Від імені органів державної санітарно-епідеміологічної служби
розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати
адміністративні стягнення в межах територій та об'єктів нагляду,
визначених законодавством, мають право:
1) головний державний санітарний лікар України та його
заступники, головні державні санітарні лікарі Автономної
Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, головні
державні санітарні лікарі водного, залізничного, повітряного
транспорту, водних басейнів, залізниць та їх заступники, головні
державні санітарні лікарі районів, міст, районів у містах,
лінійних підрозділів та об'єктів водного, залізничного,
повітряного транспорту, Міністерства оборони України, Міністерства
внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону,
Служби безпеки України, з'єднань, частин та підрозділів і їх
заступники;
2) лікарі-гігієністи, лікарі-епідеміологи органів державної
санітарно-епідеміологічної служби - щодо адміністративних
правопорушень, передбачених частиною другою статті 41, а також
статтями 42, 78, 80 - 83, 95, 167, 168-1, 170 (коли вони є
порушеннями санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних
правил і норм). Стаття 236 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3282-11
від 19.12.86, Законами N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від
07.02.97; в редакції Закону N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98,
із змінами, внесеними згідно із Законами N 2171-III ( 2171-14 )
від 21.12.2000, N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003, N 5460-VI
( 5460-17 ) від 16.10.2012 }
{ Статтю 237 виключено на підставі Закону N 352-XIV
( 352-14 ) від 23.12.98 }
Стаття 238. Центральний орган виконавчої влади, що реалізуєдержавну політику у сфері ветеринарної медицини,
ветеринарна міліція
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері ветеринарної медицини, Міністерство внутрішніх
справ України розглядають справи про адміністративні
правопорушення, пов’язані з порушеннями правил щодо карантину
тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог (стаття 107).
Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері ветеринарної медицини, Міністерства
внутрішніх справ України розглядають справи про адміністративні
правопорушення і накладають адміністративні стягнення:
Головний державний інспектор ветеринарної медицини України та
його заступники, головний державний інспектор ветеринарної міліції
Міністерства внутрішніх справ України - штраф на громадян до
десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових
осіб - до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
головні державні інспектори ветеринарної медицини Автономної
Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, на
державному кордоні та транспорті та їх заступники, державні
інспектори ветеринарної медицини центрального органу виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної
медицини, інспектори ветеринарної міліції Міністерства внутрішніх
справ України, головні державні інспектори ветеринарної міліції
Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя -
штраф на громадян до дев’яти неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян, на посадових осіб - до дев’ятнадцяти неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян;
головні державні інспектори ветеринарної медицини міст,
районів та їх заступники, державні інспектори ветеринарної
медицини в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та
Севастополі, на державному кордоні та транспорті, державні
інспектори ветеринарної медицини на державному кордоні та
транспорті, державні інспектори ветеринарної міліції Автономної
Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя - штраф на
громадян до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,
на посадових осіб - до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян;
державні інспектори ветеринарної медицини міст, районів,
районів у містах, завідуючі лабораторіями ветеринарно-санітарної
експертизи на ринках, інспектори ветеринарної міліції міст і
районів - штраф на громадян до семи неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян, на посадових осіб - до сімнадцяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Державними інспекторами ветеринарної медицини міст, районів,
районів у містах, завідуючими лабораторіями ветеринарно-санітарної
експертизи на ринках, інспекторами ветеринарної міліції міст і
районів штраф може стягуватися на місці з громадян у розмірі трьох
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з посадових осіб - у
розмірі дев’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Стаття 238 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11
від 03.04.86; Законами N 4045-12 від 25.02.94, N 55/97-ВР від
07.02.97, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001; в редакції
Законів N 1386-VI ( 1386-17 ) від 21.05.2009, N 5462-VI
( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
{ Статтю 238-1 виключено на підставі Закону N 5462-VI
( 5462-17 ) від 16.10.2012 } Зміни до статті 238-1 див. в Законі N 3613-VI ( 3613-17 ) від
07.07.2011 }
Стаття 238-2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізуєдержавну політику у сфері карантину рослин
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері карантину рослин, розглядає справи про
адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням вимог щодо
виконання фітосанітарних заходів (стаття 105), ввезенням в
Україну, вивезенням з України, транзитом через її територію,
вивезенням із карантинних зон або ввезенням до них об’єктів
регулювання, які не пройшли фітосанітарного контролю (стаття 106),
невиконанням законних вимог посадових осіб центрального органу
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину
рослин (стаття 18826).
Від імені органу, зазначеного у цій статті, розглядати справи
про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні
стягнення мають право:
1) Головний державний фітосанітарний інспектор України -
штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян і на посадових осіб - до вісімнадцяти неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян;
2) головні державні фітосанітарні інспектори в Автономній
Республіці Крим, місті Києві, областях, їх заступники - штраф на
громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і
на посадових осіб - до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян;
3) державні фітосанітарні інспектори - штраф на громадян до
чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на
посадових осіб - до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян. Кодекс доповнено статтею 238-2 згідно із Законом N 4044-12 від
25.12.94; із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від
07.02.97, N 956-V ( 956-16 ) від 19.04.2007; в редакції Закону
N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
{ Статтю 238-3 виключено на підставі Закону N 5462-VI
( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 238-4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізуєдержавну політику у сфері захисту рослин
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері захисту рослин, розглядає справи про
адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням
законодавства про захист рослин (стаття 83-1), а також щодо
невиконання законних вимог посадових осіб спеціально уповноважених
органів виконавчої влади у сфері захисту рослин (стаття 188-12).
Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері захисту рослин, розглядати справи про
адміністративні правопорушення і накладати адміністративні
стягнення мають право:
1) Головний державний фітосанітарний інспектор України -
штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян і на посадових осіб - до вісімнадцяти неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян;
2) головні державні фітосанітарні інспектори в Автономній
Республіці Крим, областях, їх заступники - штраф на громадян до
десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових
осіб - до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян;
3) державні фітосанітарні інспектори - штраф на громадян до
восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових
осіб - до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян. Кодекс доповнено статтею 238-4 згідно із Законом N 1368-XIV
( 1368-14 ) від 11.01.2000; із змінами, внесеними згідно із
Законами N 736-V ( 736-16 ) від 14.03.2007, N 5462-VI ( 5462-17 )
від 16.10.2012 }
Стаття 239. Центральний орган виконавчої влади, що реалізуєдержавну політику у сфері геологічного вивчення
та раціонального використання надр
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері геологічного вивчення та раціонального
використання надр, розглядає справи про адміністративні
правопорушення, передбачені статтями 57, 58 цього Кодексу.
Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального
використання надр, розглядати справи про адміністративні
правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право
уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення
та раціонального використання надр. Стаття 239 із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР
від 07.02.97; в редакції Законів N 1040-XIV ( 1040-14 ) від
14.09.99, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 5456-VI
( 5456-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 240. Органи рибоохорони
Органи рибоохорони розглядають справи про адміністративні
правопорушення, пов'язані з порушенням правил рибальства та
охорони рибних запасів, передбачені статтею 50, частиною третьою
статті 85, статтями 86-1, 91-2 і 188-5 цього Кодексу.
Від імені органів рибоохорони розглядати справи про
адміністративні правопорушення і накладати адміністративні
стягнення мають право: Головний державний інспектор рибоохорони
України, головні державні інспектори рибоохорони в Автономній
Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, провідні
державні інспектори рибоохорони, старші державні інспектори
рибоохорони. Стаття 240 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11
від 03.04.86, в редакції Закону N 81/96-ВР від 06.03.96, із
змінами, внесеними згідно із Законами N 2342-III ( 2342-14 ) від
05.04.2001, N 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003, N 5462-VI
( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 241. Центральний орган виконавчої влади, що реалізуєдержавну політику у сфері лісового господарства
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері лісового господарства розглядає справи про
адміністративні правопорушення, передбачені статтями 49, 63-70,
73, 75, 77, 188-5 цього Кодексу.
Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері лісового господарства, розглядати справи
про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні
стягнення мають право керівник центрального органу виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері лісового
господарства, його заступники, головні лісничі, старші інженери та
інженери, командири авіаланок, старші льотчики-спостерігачі та
льотчики-спостерігачі баз авіаційної охорони лісів, лісничі,
помічники лісничих, майстри лісу. Стаття 241 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11
від 03.04.86; в редакції Закону N 81/96-ВР від 06.03.96; із
змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від 07.02.97,
N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 3532-VI ( 3532-17 ) від
16.06.2011; в редакції Закону N 5462-VI ( 5462-17 ) від
16.10.2012 }
Стаття 242. Центральний орган виконавчої влади, що реалізуєдержавну політику у сфері мисливського
господарства
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері мисливського господарства, розглядає справи про
адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням правил
ведення мисливського господарства і полювання, передбачені статтею
50, частиною першою статті 85, статтями 91-2 і 188-5 цього
Кодексу.
Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері мисливського господарства, розглядати
справи про адміністративні правопорушення і накладати
адміністративні стягнення мають право посадові особи, уповноважені
центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері мисливського господарства, керівники, заступник
керівника з питань мисливського господарства, головні лісничі,
головні мисливствознавці, державні районні мисливствознавці,
керівники, головні лісничі, лісничі, головні мисливствознавці,
мисливствознавці держлісгоспів, інших державних лісогосподарських
підприємств, а також державних лісомисливських та державних
мисливських господарств.
Керівниками, заступником керівника з питань мисливського
господарства, головними лісничими, головними мисливствознавцями,
державними районними мисливствознавцями, керівниками, головними
лісничими, лісничими, головними мисливствознавцями,
мисливствознавцями держлісгоспів, інших державних
лісогосподарських підприємств, а також державних лісомисливських
та державних мисливських господарств штраф до семи
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за правопорушення,
передбачені частиною першою статті 85 цього Кодексу, може
стягуватися на місці. Стаття 242 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11
від 03.04.86, в редакції Закону N 81/96-ВР від 06.03.96, із
змінами, внесеними згідно із Законами N 2342-III ( 2342-14 ) від
05.04.2001, N 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003, N 1827-VI
( 1827-17 ) від 21.01.2010; в редакції Закону N 5462-VI
( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 242-1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізуєдержавну політику із здійснення державного
нагляду (контролю) у сфері охорони
навколишнього природного середовища,
раціонального використання, відтворення і
охорони природних ресурсів
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері
охорони навколишнього природного середовища, раціонального
використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядає
справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями
47 - 50, 52 - 53-1, 53-3 - 54, 59 - 77-1, статтею 78 (крім
порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил
і норм), статтями 78-1 - 79, статтями 80-83 (крім порушень
санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм),
частинами першою і третьою статті 85, статтями 86-1, 87, статтею
89 (щодо диких тварин), статтею 90-1 (крім порушень
санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм),
статтями 91-1 - 91-4, статтею 95 (крім порушень
санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм
та норм ядерної безпеки), статтею 153, статтею 167 (щодо
реалізації нафтопродуктів, екологічні показники яких не
відповідають вимогам стандартів, норм та правил) і статтею 188-5
цього Кодексу.
Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у
сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального
використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядати
справи про адміністративні правопорушення і накладати
адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор
України з охорони навколишнього природного середовища та його
заступники, старші державні інспектори України з охорони
навколишнього природного середовища, державні інспектори України з
охорони навколишнього природного середовища, головні державні
інспектори з охорони навколишнього природного середовища
Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та
їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього
природного середовища Чорного і Азовського морів та їх заступники,
старші державні інспектори з охорони навколишнього природного
середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного
середовища відповідних територій. Кодекс доповнено статтею 242-1 згідно із Законом N 3176-12 від
04.05.93; із змінами, внесеними згідно із Законами N 8/95-ВР від
19.01.95, N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від 07.02.97,
N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98, N 1288-XIV ( 1288-14 ) від
14.12.99, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 254-IV
( 254-15 ) від 28.11.2002, N 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003,
N 1254-IV ( 1254-15 ) від 18.11.2003, N 1284-IV ( 1284-15 ) від
18.11.2003, N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008, N 1827-VI
( 1827-17 ) від 21.01.2010, N 3521-VI ( 3521-17 ) від 16.06.2011,
N 3532-VI ( 3532-17 ) від 16.06.2011, N 4220-VI ( 4220-17 ) від
22.12.2011; в редакції Закону N 5456-VI ( 5456-17 ) від
16.10.2012 }
Стаття 243. Національна комісія, що здійснює державнерегулювання у сфері зв'язку та інформатизації
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері
зв'язку та інформатизації розглядає справи про адміністративні
правопорушення, пов'язані з порушеннями законодавства про
телекомунікації, поштовий зв'язок та радіочастотний ресурс
(статті 144, 145, 147, 148-1 - 148-5 і 188-7).
Від імені національної комісії, що здійснює державне
регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, розглядати справи
про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні
стягнення мають право голова, члени комісії та уповноважені
комісією посадові особи. Стаття 243 в редакції Законів N 386/96-ВР від 01.10.96,
N 1280-IV ( 1280-15 ) від 18.11.2003, N 1876-IV ( 1876-15 ) від
24.06.2004, N 2299-VI ( 2299-17 ) від 01.06.2010, N 3610-VI
( 3610-17 ) від 07.07.2011 }
Стаття 244. Центральний орган виконавчої влади, що реалізуєдержавну політику у сфері нагляду (контролю) в
агропромисловому комплексі
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі,
розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з
порушенням законодавства у сфері використання та охорони земель і
порядку та умов ведення насінництва та розсадництва, правил
технічної експлуатації самохідних сільськогосподарських машин і
правил техніки безпеки під час їх експлуатації (статті 52 - 53-4,
54-56, 104-1, 108 та 188-5).
Від імені зазначеного органу розглядати справи про
адміністративні правопорушення і накладати адміністративні
стягнення мають право:
1) Головний державний інспектор сільського господарства
України - штраф на громадян до вісімдесяти неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до ста
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) головні державні інспектори сільського господарства в
Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі,
районах, їх заступники - штраф на громадян до тридцяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб -
до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
3) старші державні інспектори сільського господарства,
державні інспектори сільського господарства - штраф на громадян до
десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових
осіб - до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
{ Стаття 244 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001; в редакції Законів N 586-VI ( 586-17 )
від 24.09.2008, N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 244-1. Органи, які здійснюють державнийпробірний контроль
Органи, які здійснюють державний пробірний контроль,
розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з
порушенням встановленого порядку виробництва, використання та
реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння,
дорогоцінного каміння органогенного утворення та
напівдорогоцінного каміння (частина друга статті 189-1).
Від імені органів, які здійснюють державний пробірний
контроль, розглядати справи про адміністративні правопорушення і
накладати адміністративні стягнення мають право керівник
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері державного пробірного контролю, та його
заступники. Кодекс доповнено статтею 244-1 згідно з Указом ПВР N 2010-11 від
03.04.86; із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від
07.02.97; в редакції Закону N 1986-III ( 1986-14 ) від
21.09.2000; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5463-VI
( 5463-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 244-2. Органи Пенсійного фонду України
Органи Пенсійного фонду України розглядають справи про
адміністративні правопорушення, пов’язані з порушеннями
законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне
страхування, поданням недостовірних відомостей, що
використовуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру
загальнообов’язкового державного соціального страхування (стаття
165-1), та з перешкоджанням уповноваженим особам Пенсійного фонду
України та його органів у проведенні перевірок (стаття 188-23). Кодекс доповнено статтею 244-2 згідно із Законом
N 2704-12 від 16.10.92; із змінами, внесеними згідно із Законами
N 305/95-ВР від 13.07.95, N 429-IV ( 429-15 ) від 16.01.2003; в
редакції Закону N 3108-IV ( 3108-15 ) від 17.11.2005; із змінами,
внесеними згідно із Законом N 2464-VI ( 2464-17 ) від 08.07.2010;
в редакції Закону N 406-VII ( 406-18 ) від 04.07.2013 }
Стаття 244-3. Органи державної статистики
Органи державної статистики розглядають справи про
адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням порядку
подання або використання даних державних статистичних спостережень
(стаття 186-3).
Від імені органів державної статистики розглядати справи і
накладати адміністративні стягнення мають право керівник
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері статистики, його заступники, а також інші
уповноважені керівником посадові особи цього органу. Кодекс доповнено статтею 244-3 згідно із Законом N 3350-12 від
30.06.93; в редакції Закону N 1929-III ( 1929-14 ) від
13.07.2000; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5463-VI
( 5463-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 244-4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізуєдержавну політику у сфері державного контролю
за додержанням законодавства про захист прав
споживачів
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства
про захист прав споживачів, розглядає справи про адміністративні
правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства про захист
прав громадян-споживачів (статті 155, 155-2 частина друга статті
156, статті 156-1, 156-2, 156-3, 167 - стосовно правопорушень під
час реалізації продукції промисловими підприємствами
громадянам-споживачам (крім правопорушень щодо лікарських засобів
та порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних
правил і норм), стаття 168-1 (крім правопорушень щодо лікарських
засобів та порушень санітарно-гігієнічних і
санітарно-протиепідемічних правил і норм), стаття 168-2, стаття
170 - стосовно правопорушень під час транспортування, зберігання і
використання продукції, призначеної для реалізації
громадянам-споживачам (крім правопорушень щодо лікарських засобів
та порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних
правил і норм), стаття 170-1 - щодо правопорушень під час
реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг
громадянам-споживачам, стаття 172 - стосовно порушень на
підприємствах (в організаціях) торгівлі, громадського харчування,
сфери послуг і громадянами, які займаються підприємницькою
діяльністю, стаття 188-2).
Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері державного контролю за додержанням
законодавства про захист прав споживачів, розглядати справи про
адміністративні правопорушення і накладати адміністративні
стягнення мають право:
керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері державного контролю за додержанням
законодавства про захист прав споживачів, його заступники, а також
інші уповноважені керівником посадові особи цього органу;
керівник органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим
у справах захисту прав споживачів та його заступники. Кодекс доповнено статтею 244-4 згідно із Законом N 3683-12 від
15.12.93; із змінами, внесеними згідно із Законами N 79/95-ВР від
01.03.95, N 23/97-ВР від 23.01.97, N 352-XIV ( 352-14 ) від
23.12.98, N 1685-III ( 1685-14 ) від 20.04.2000, N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001; в редакції Закону N 2443-III
( 2443-14 ) від 24.05.2001 - набирає чинності 01.09.2001 року; із
змінами, внесеними згідно із Законами N 2899-IV ( 2899-15 ) від
22.09.2005, N 3530-VI ( 3530-17 ) від 16.06.2011, N 4025-VI
( 4025-17 ) від 15.11.2011, N 3778-VI ( 3778-17 ) від 22.09.2011,
N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 244-5. Центральний орган виконавчої влади, що реалізуєдержавну політику з контролю за цінами
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику з контролю за цінами, розглядає справи про
адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням порядку
формування, встановлення та застосування цін і тарифів, а також
невиконанням законних вимог посадових осіб зазначеного органу
(статті 165-2, 188-3).
Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику з контролю за цінами, розглядати справи про
адміністративні правопорушення та накладати адміністративні
стягнення мають право керівник зазначеного органу та уповноважені
ним посадові особи. Кодекс доповнено статтею 244-5 згідно із Законом N 179/94-ВР від
22.09.94; із змінами, внесеними згідно із Законами N 860-IV
( 860-15 ) від 22.05.2003, N 885-VI ( 885-17 ) від 15.01.2009; в
редакції Закону N 5007-VI ( 5007-17 ) від 21.06.2012; зміни до
статті 244-5 див. в Законі N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 244-6. Центральний орган виконавчої влади, що реалізуєдержавну політику з питань державного
архітектурно-будівельного контролю
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю,
розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з
порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних
стандартів і правил під час виробництва, виготовлення та
застосування будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, а також
будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та
прийняття в експлуатацію об'єктів чи споруд, невиконанням законних
вимог (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої
влади, що реалізує державну політику з питань державного
архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин
третьої - п'ятої), 97, 188-42).
Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику з питань державного архітектурно-будівельного
контролю, розглядати справи про адміністративні правопорушення і
накладати адміністративні стягнення мають право керівник,
заступники керівника центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику з питань державного
архітектурно-будівельного контролю, та інші уповноважені
керівником посадові особи цього органу. Кодекс доповнено статтею 244-6 згідно із Законом N 209/94-ВР від
14.10.94; із змінами, внесеними згідно із Законами N 1026-V
( 1026-16 ) від 16.05.2007, N 4220-VI ( 4220-17 ) від 22.12.2011,
N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012, N 5496-VI ( 5496-17 ) від
20.11.2012 }
{ Положення статті 244-6 визнано конституційними згідно з Рішенням
Конституційного Суду N 4-рп/2009 ( v004p710-09 ) від 03.02.2009 }
Стаття 244-7. Центральний орган виконавчої влади, що реалізуєдержавну політику у сфері стандартизації,
метрології та сертифікації
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері стандартизації, метрології та сертифікації,
розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з
порушенням законодавства в галузі стандартизації, якості
продукції, метрології та сертифікації (стаття 167 - за винятком
правопорушень під час реалізації продукції промисловими
підприємствами громадянам-споживачам і правопорушень щодо
лікарських засобів та порушень санітарно-гігієнічних і
санітарно-протиепідемічних правил і норм; статті 169, 170 - за
винятком правопорушень під час транспортування, зберігання і
використання продукції, призначеної для реалізації
громадянам-споживачам і правопорушень щодо лікарських засобів та
порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил
і норм; стаття 170-1 - за винятком правопорушень під час випуску,
реалізації товарів, виконання робіт та надання послуг
громадянам-споживачам, статті 171, 171-1, 172, 172-1, 188-9).
Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері стандартизації, метрології та
сертифікації, розглядати справи про адміністративні правопорушення
і накладати адміністративні стягнення мають право:
уповноважені посадові особи центрального органу виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації,
метрології та сертифікації;
директори центрів стандартизації, метрології та сертифікації
Автономної Республіки Крим, області, міста та їх заступники. Кодекс доповнено статтею 244-7 згідно із Законом N 79/95-ВР від
01.03.95; із змінами, внесеними згідно із Законами N 73/98-ВР від
04.02.98, N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98, N 898-XIV ( 898-14 )
від 09.07.99, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 5463-VI
( 5463-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 244-8. Центральний орган виконавчої влади, що реалізуєдержавну політику у сфері контролю якості та
безпеки лікарських засобів
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів,
розглядаєсправи про адміністративні правопорушення, пов'язані з
порушенням обмежень, встановлених для медичних і фармацевтичних
працівників під час здійснення ними професійної діяльності (стаття
44-2), з порушенням встановленого порядку взяття, переробки,
зберігання, реалізації і застосування донорської крові та (або) її
компонентів і препаратів (стаття 45-1), з продажем лікарських
засобів без рецепта у заборонених законодавством випадках (стаття
42-4), з недодержанням вимог стандартів, норм, правил і технічних
умов під час виробництва, зберігання, транспортування, реалізації
чи використання лікарських засобів (статті 167-170), а також з
невиконанням законних вимог посадових осіб центрального органу
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю
якості та безпеки лікарських засобів (стаття 188-10).
Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських
засобів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і
накладати адміністративні стягнення мають право: Головний
державний інспектор України з контролю якості лікарських засобів
та його заступники, головні державні інспектори з контролю якості
лікарських засобів в Автономній Республіці Крим, областях, містах
Києві, Севастополі та їх заступники, державні інспектори з
контролю якості лікарських засобів. Кодекс доповнено статтею 244-8 згідно із Законом N 352-XIV
( 352-14 ) від 23.12.98; із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001; в редакції Закону N 3718-VI
( 3718-17 ) від 08.09.2011; із змінами, внесеними згідно із
Законами N 4565-VI ( 4565-17 ) від 22.03.2012, N 5460-VI
( 5460-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 244-9. Органи Фонду загальнообов'язкового державногосоціального страхування України на випадок
безробіття
Органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального
страхування України на випадок безробіття розглядають справи про
адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням
законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування на випадок безробіття (стаття 165-3) та перешкоджанням
уповноваженим особам органів Фонду у проведенні перевірок (стаття
188-23).
Від імені Фонду загальнообов'язкового державного соціального
страхування України на випадок безробіття розглядати справи про
адміністративні правопорушення і накладати адміністративні
стягнення мають право керівник виконавчої дирекції Фонду, його
заступники, керівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду -
центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського
і Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських та
районних у містах центрів зайнятості та їх заступники. Кодекс доповнено статтею 244-9 згідно із Законом N 429-IV
( 429-15 ) від 16.01.2003; текст статті 244-9 в редакції Закону
N 2464-VI ( 2464-17 ) від 08.07.2010 }
Стаття 244-10. Органи Фонду соціального страхування віднещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України
Органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань України розглядають справи
про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням
законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які спричинили втрату працездатності (стаття 165-4),
а також перешкоджанням уповноваженим особам органів Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України у здійсненні перевірок (стаття
188-23).
Від імені Фонду соціального страхування від нещасних випадків
на виробництві та професійних захворювань України розглядати
справи про адміністративні правопорушення і накладати
адміністративні стягнення мають право керівник виконавчої дирекції
Фонду, його заступники, керівники робочих органів виконавчої
дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах
Києві і Севастополі та їх заступники, керівники районних та
міських відділень виконавчої дирекції Фонду. Кодекс доповнено статтею 244-10 згідно із Законом N 429-IV
( 429-15 ) від 16.01.2003; із змінами, внесеними згідно із
Законами N 435-V ( 435-16 ) від 12.12.2006, N 2464-VI ( 2464-17 )
від 08.07.2010 }
Стаття 244-11. Органи Фонду соціального страхуванняз тимчасової втрати працездатності
Органи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати
працездатності розглядають справи про адміністративні
правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з
тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими
похованням (стаття 165-5), та перешкоджанням уповноваженим особам
органів Фонду у проведенні перевірок (стаття 188-23).
Від імені Фонду соціального страхування з тимчасової втрати
працездатності розглядати справи про адміністративні
правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право
керівники виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники
виконавчих дирекцій відділень Фонду в Автономній Республіці Крим,
областях, містах Києві і Севастополі та їх заступники, керівники
районних, міжрайонних, міських, районних у містах виконавчих
дирекцій відділень Фонду. Кодекс доповнено статтею 244-11 згідно із Законом N 429-IV
( 429-15 ) від 16.01.2003; із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2464-VI ( 2464-17 ) від 08.07.2010 }
Стаття 244-12. Органи державного регулювання ядерноїта радіаційної безпеки
Органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки
розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з
порушенням правил і норм ядерної та радіаційної безпеки
(стаття 95), а також з невиконанням законних вимог (приписів)
посадових осіб органів державного регулювання ядерної та
радіаційної безпеки (стаття 188-18).
Від імені органів державного регулювання ядерної та
радіаційної безпеки розглядати справи про адміністративні
правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право
Головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки
України, його заступники. Кодекс доповнено статтею 244-12 згідно із Законом N 1284-IV
( 1284-15 ) від 18.11.2003; із змінами, внесеними згідно із
Законом N 1393-VI ( 1393-17 ) від 21.05.2009 }
Стаття 244-13. Органи центрального органу виконавчої владиз державного енергетичного нагляду
Органи центрального органу виконавчої влади з державного
енергетичного нагляду розглядають справи про адміністративні
правопорушення, передбачені статтями 95-1 і 188-20.
Від імені органів центрального органу виконавчої влади з
державного енергетичного нагляду розглядати справи про
адміністративні правопорушення і накладати адміністративні
стягнення мають право:
1) головний інспектор з державного енергетичного нагляду та
його заступники - попередження або штраф на громадян, працівників
або посадових осіб до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян;
2) старші інспектори з державного енергетичного нагляду -
попередження або штраф на громадян, працівників або посадових осіб
до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
3) інспектори з державного енергетичного нагляду -
попередження або штраф на громадян, працівників або посадових осіб
до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Кодекс доповнено статтею 244-13 згідно із Законом N 2598-IV
( 2598-15 ) від 31.05.2005; в редакції Закону N 3830-VI
( 3830-17 ) від 06.10.2011 - зміна вводиться в дію з дня набрання
чинності Указом Президента України про утворення відповідного
центрального органу виконавчої влади з державного енергетичного
нагляду в системі центральних органів виконавчої влади }
{ Статтю 244-14 виключено на підставі Закону N 3830-VI
( 3830-17 ) від 06.10.2011 - зміна вводиться в дію з дня набрання
чинності Указом Президента України про утворення відповідного
центрального органу виконавчої влади з державного енергетичного
нагляду в системі центральних органів виконавчої влади }
Стаття 244-15. Національна комісія, що здійснює державнерегулювання у сфері енергетики
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері
енергетики, розглядає справи про адміністративні правопорушення,
передбачені статтею 188-21.
Від імені національної комісії, що здійснює державне
регулювання у сфері енергетики, розглядати справи про
адміністративні правопорушення і накладати адміністративні
стягнення мають право голова та члени Комісії. Кодекс доповнено статтею 244-15 згідно із Законом N 2598-IV
( 2598-15 ) від 31.05.2005; із змінами, внесеними згідно із
Законом N 3610-VI ( 3610-17 ) від 07.07.2011 }
Стаття 244-16. Національна комісія, що здійснює державнерегулювання у сфері ринків фінансових послуг
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері
ринків фінансових послуг, розглядає справи про адміністративні
правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства, що регулює
фінансові механізми здійснення інвестицій у будівництво житла
(стаття 166-13), а також із невиконанням законних вимог посадових
осіб національної комісії, що здійснює державне регулювання у
сфері ринків фінансових послуг (стаття 188-29).
Від імені національної комісії, що здійснює державне
регулювання у сфері ринків фінансових послуг, розглядати справи
про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні
стягнення мають право голова, інші члени комісії, а також
уповноважені комісією посадові особи. Кодекс доповнено статтею 244-16 згідно із Законом N 692-VI
( 692-17 ) від 18.12.2008; в редакції Закону N 3610-VI ( 3610-17 )
від 07.07.2011 }
Стаття 244-17. Національна комісія з цінних паперівта фондового ринку
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку
розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з
порушенням вимог законодавства на ринку цінних паперів (статті
163, 163-5, 163-6, частина перша статті 163-7, статті 163-8 -
163-11, 188-30).
Від імені Національної комісії з цінних паперів та фондового
ринку розглядати справи про адміністративні правопорушення і
накладати адміністративні стягнення мають право Голова
Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, члени
Комісії та уповноважені Комісією посадові особи. Кодекс доповнено статтею 244-17 згідно із Законом N 801-VI
( 801-17 ) від 25.12.2008; із змінами, внесеними згідно із
Законами N 3610-VI ( 3610-17 ) від 07.07.2011, N 4025-VI
( 4025-17 ) від 15.11.2011 }
Стаття 244-18. Національна комісія, що здійснює державнерегулювання у сфері комунальних послуг
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері
комунальних послуг, розглядає справи про адміністративні
правопорушення, передбачені статтею 188-36.
Від імені національної комісії, що здійснює державне
регулювання у сфері комунальних послуг, розглядати справи про
адміністративні правопорушення і накладати адміністративні
стягнення мають право Голова та члени Комісії. Кодекс доповнено статтею 244-18 згідно із Законом N 2479-VI
( 2479-17 ) від 09.07.2010; із змінами, внесеними згідно із
Законом N 3610-VI ( 3610-17 ) від 07.07.2011 }
Стаття 244-19. Органи ринкового нагляду
Органи ринкового нагляду розглядають справи про
адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням
законодавства про ринковий нагляд і загальну безпечність продукції
(стаття 188-37).
Від імені органів ринкового нагляду розглядати справи про
адміністративні правопорушення і накладати адміністративні
стягнення мають право:
керівники центральних органів виконавчої влади, які
здійснюють ринковий нагляд, та їх заступники;
керівники територіальних органів центральних органів
виконавчої влади, які здійснюють ринковий нагляд, в Автономній
Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх
заступники. Кодекс доповнено статтею 244-19 згідно із Законом N 2735-VI
( 2735-17 ) від 02.12.2010 }
Розділ IV. ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 245. Завдання провадження в справах проадміністративні правопорушення
Завданнями провадження в справах про адміністративні
правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне
з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній
відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної
постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню
адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням,
виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення
законності. Стаття 245 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001 }
Стаття 246. Порядок провадження в справах проадміністративні правопорушення
Порядок провадження в справах про адміністративні
правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених
розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається
цим Кодексом та іншими законами України. Порядок провадження в справах про адміністративні
правопорушення в районних, районних у місті, міських чи
міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами
України. Стаття 246 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001 }
Стаття 247. Обставини, що виключають провадження в справіпро адміністративне правопорушення
Провадження в справі про адміністративне правопорушення не
може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких
обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного
правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного
правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи
бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або
необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування
адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну
відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне
правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка
притягається до адміністративної відповідальності, постанови
компетентного органу (посадової особи) про накладення
адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про
закриття справи про адміністративне правопорушення, а також
повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по
даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в
справі. Стаття 247 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012 }
Стаття 248. Розгляд справи про адміністративнеправопорушення на засадах рівності громадян
Розгляд справи про адміністративне правопорушення
здійснюється на засадах рівності перед законом і органом
(посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно
від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших
переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового
стану, місця проживання, мови та інших обставин. Стаття 248 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001 }
Стаття 249. Відкритий розгляд справи про адміністративнеправопорушення
Справа про адміністративне правопорушення розглядається
відкрито крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони
державної таємниці. З метою підвищення виховної і запобіжної ролі провадження в
справах про адміністративні правопорушення такі справи можуть
розглядатися безпосередньо в трудових колективах, за місцем
навчання або проживання порушника. Стаття 249 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1703-IV
( 1703-15 ) від 11.05.2004 }
Стаття 250. Прокурорський нагляд за виконанням законів припровадженні в справах про адміністративні
правопорушення
Прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за
додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в
справах про адміністративне правопорушення має право: порушувати
провадження в справі про адміністративне правопорушення;
знайомитися з матеріалами справи; перевіряти законність дій
органів (посадових осіб) при провадженні в справі; брати участь у
розгляді справи; заявляти клопотання; давати висновки з питань, що
виникають під час розгляду справи; перевіряти правильність
застосування відповідними органами (посадовими особами) заходів
впливу за адміністративні правопорушення; вносити подання,
оскаржувати постанову і рішення по скарзі в справі про
адміністративне правопорушення, а також вчиняти інші передбачені
законом дії.
При провадженні у справах про адміністративні правопорушення,
передбачені статтями 172-4 - 172-9 цього Кодексу, участь прокурора
у розгляді справи судом є обов'язковою. Стаття 250 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2857-12
від 15.12.92, N 3207-VI ( 3207-17 ) від 07.04.2011, N 5288-VI
( 5288-17 ) від 18.09.2012, N 221-VII ( 221-18 ) від 18.04.2013 }
Стаття 251. Докази
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є
будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом
порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність
адміністративного правопорушення, винність даної особи в його
вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного
вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про
адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка
притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих,
свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями
технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і
кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки,
відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням
правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки
дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а
також іншими документами. Стаття 251 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1369-12
від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законом N 586-VI ( 586-17 )
від 24.09.2008 }
Стаття 252. Оцінка доказів
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім
переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному
дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись
законом і правосвідомістю. Стаття 252 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001 }
Стаття 253. Передача матеріалів прокурору, органу досудовогорозслідування
Якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до
висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення,
він передає матеріали прокурору або органу досудового
розслідування. Стаття 253 із змінами, внесеними згідно із Законом N 762-IV
( 762-15 ) від 15.05.2003; в редакції Закону N 4652-VI ( 4652-17 )
від 13.04.2012 }
Глава 19ПРОТОКОЛ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Стаття 254. Складення протоколу про адміністративнеправопорушення
Про вчинення адміністративного правопорушення складається
протокол ( z1116-12 ) уповноваженими на те посадовою особою або
представником громадської організації чи органу громадської
самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення ( z1116-12 ),
у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з
яких вручається особі, яка притягається до адміністративної
відповідальності. Вручення особі протоколу про адміністративне
правопорушення підтверджується її підписом, а в разі відмови від
підписання - поясненнями свідків такої відмови та вручення
протоколу або відеозаписом цих фактів.
Протокол ( z1116-12 ) не складається у випадках, передбачених
статтею 258 цього Кодексу. Стаття 254 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008,
N 721-VII ( 721-18 ) від 16.01.2014 }
Стаття 255. Особи, які мають право складати протоколи проадміністративні правопорушення
У справах про адміністративні правопорушення, що
розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього
Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати:
1) уповноважені на те посадові особи:
органів внутрішніх справ (частина перша статті 44, статті
44-1, 46-1, 46-2, 51, 51-2, 92, частина перша статті 106-1, стаття
106-2, частини четверта і сьома статті 121, частини четверта і
п'ята статті 122, статті 122-2, 122-4, 122-5, частини друга і
третя статті 123, стаття 124, частини друга і третя статті 126,
частина четверта статті 127, частини перша і друга статті 127-1,
стаття 130, частина третя статті 133, стаття 135-1, стаття 136
(про порушення на автомобільному транспорті), стаття 139, частина
четверта статті 140, статті 148, 151, 152, 154, 155, 155-2 -
156-2, 159, 160, 162 - 162-3, 164 - 164-11, 164-15, 164-16, 165-1,
165-2, 166-14 - 166-18, 172-4 - 172-9, 173 - 173-2, 174, стаття
175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених
рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті
176, 177, 178 - 181-1, 181-3 - 185-2, 185-4 - 185-9, 186, 186-1,
186-3, 186-5 - 187, 188-28, 189 - 196, статті 204-1, 206-1, 212-6,
212-7, 212-8, 212-10, 212-12, 212-13, 212-14, 212-20);
органів державного нагляду у сфері пожежної і техногенної
безпеки (статті 164, 183, 188-16);
органів охорони здоров'я (статті 45, 46, 46-2, стаття 183 -
щодо завідомо неправдивого виклику швидкої медичної допомоги);
{ Абзац пункту 1 частини першої статті 255 виключено на
підставі Закону N 956-V ( 956-16 ) від 19.04.2007 }
органів охорони культурної спадщини (статті 92, 188-33);
органів державного енергонагляду (стаття 103-1);
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері енергозбереження (статті 98, 101-103, 188-14);
центрального органу виконавчої влади, що забезпечує
реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному
транспорті (статті 136, 141, 142, 164 - в частині, що стосується
правопорушень у галузі господарської діяльності, пов’язаної з
перевезенням пасажирів і вантажів);
центрального органу виконавчої влади, що забезпечує
реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та
річковому транспорті (стаття 136);
національної комісії, що здійснює державне регулювання у
сфері зв'язку та інформатизації (статті 144 - 148-5, 164 (у
частині, що стосується порушення порядку провадження господарської
діяльності в галузі зв'язку), 188-7;
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства
про захист прав споживачів (статті 42-2, 156, 164-6, 164-7);
фінансових органів (статті 164, 164-1);
підприємств і організацій, у віданні яких є електричні мережі
(статті 99, 103-1);
підприємств і організацій, які експлуатують магістральні
трубопроводи (стаття 138);
органів державної санітарно-епідеміологічної служби (статті
42-1 - 42-3, 188-22);
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері ветеринарної медицини, уповноважених підрозділів
ветеринарної міліції (статті 42-1 - 42-3, 107, 188-22);
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства
про працю (частина перша статті 41, статті 41-1 - 41-3, 188-1);
лабораторій радіаційного контролю міністерств і відомств
України, організацій споживчої кооперації (стаття 42-2);
державних органів реєстрації актів цивільного стану (стаття
212-1);
органів Антимонопольного комітету України (статті 164-3,
164-14, 166-1 - 166-4);
органів управління кінематографією (стаття 164-6 - в частині
демонстрування і розповсюдження фільмів без державного посвідчення
на право розповсюдження і демонстрування фільмів у кіно- і
відеомережі; стаття 164-7 - в частині порушення умов
розповсюдження і демонстрування фільмів, передбачених державним
посвідченням на право розповсюдження і демонстрування фільмів у
кіно- і відеомережі; стаття 164-8 - в частині недотримання квоти
демонстрування національних фільмів при використанні національного
екранного часу в кіно- і відеомережі; стаття 186-7 - у частині
недоставляння або порушення строку доставляння обов’язкового
безоплатного примірника аудіо-, візуальної, аудіовізуальної
продукції);
органів Державної прикордонної служби України (частини друга,
четверта і п'ята статті 85, статті 92, 185-10, 191, 204 - 206-1);
Національної ради України з питань телебачення і
радіомовлення, її представники в Автономній Республіці Крим,
областях, містах Києві та Севастополі (стаття 164-6 - в частині
демонстрування і розповсюдження фільмів без державного посвідчення
на право розповсюдження і демонстрування фільмів на каналах
мовлення телебачення України; стаття 164-7 - в частині порушення
умов розповсюдження і демонстрування фільмів, передбачених
державним посвідченням на право розповсюдження і демонстрування
фільмів на каналах мовлення телебачення України; стаття 164-8 - в
частині недотримання квоти демонстрування національних фільмів при
використанні національного екранного часу на каналах мовлення
телебачення України, стаття 212-9 - в частині порушення порядку
ведення передвиборної агітації, агітації під час підготовки і
проведення референдуму, порядку участі в інформаційному
забезпеченні виборів з використанням електронних (аудіовізуальних)
засобів масової інформації);
органів Служби безпеки України (стаття 164 (у частині, що
стосується правопорушень у галузі господарської діяльності,
ліцензії на проведення якої видає ця Служба), статті 172-4 -
172-9, 188-43, 195-5, 212-2 (крім правопорушень щодо невиконання
норм і вимог криптографічного захисту секретної інформації,
внаслідок чого виникає реальна загроза порушення її
конфіденційності, цілісності і доступності), 212-5 і 212-6);
органів Державної служби спеціального зв'язку та захисту
інформації України (стаття 164 (у частині, що стосується
правопорушень у галузі господарської діяльності, ліцензії на
проведення якої видає ця Служба), пункт 9 частини першої статті
212-2 (крім правопорушень щодо невиконання норм і вимог технічного
захисту секретної інформації, внаслідок чого виникає реальна
загроза порушення її конфіденційності, цілісності і доступності)
та стаття 188-31);
органів доходів і зборів (статті 51-2, 155-1, 162-1, 162-2,
163-1 - 163-4, 163-12, 164, 164-5, 164-16, 166-16, 166-17, 172-4 -
172-9, 177-2);
органів рибоохорони (частини четверта і п'ята статті 85,
статті 85-1, 88-1, 90, стаття 164 - в частині порушення порядку
провадження господарської діяльності, пов'язаної з добуванням і
використанням риби та інших водних живих ресурсів);
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері лісового господарства (частини друга і п’ята
статті 85, статті 85-1, 88-1, 90);
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері
охорони навколишнього природного середовища, раціонального
використання, відтворення і охорони природних ресурсів (частини
друга, четверта та п'ята статті 85, статті 85-1, 88, 88-1, 88-2,
90, 91, 164 - в частині порушення порядку провадження
господарської діяльності, пов'язаної з раціональним використанням,
відтворенням та охороною природних ресурсів (земля, надра,
поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний та рослинний світ,
природні ресурси територіальних вод, континентального шельфу та
виключної (морської) економічної зони України, добування і
використання риби та інших водних живих ресурсів), поводження з
відходами (крім поводження з радіоактивними відходами),
небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами;
центрального органу виконавчої влади з питань цивільної
авіації (частина друга статті 112, частина третя статті 133);
органів, що здійснюють контроль за видобутком дорогоцінних
металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння
органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння (частина
перша статті 189-1);
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері державного нагляду (контролю) за племінною
справою у тваринництві (стаття 107-1);
{ Абзац тридцять третій пункту 1 частини першої статті 255
виключено на підставі Закону N 4220-VI ( 4220-17 ) від
22.12.2011 }
Національного банку України (статті 163-12, стаття 166-8 (у
частині, що стосується правопорушень у галузі банківської
діяльності та банківських операцій);
органів державного фінансового контролю (статті 163-12,
164-12, 164-14);
Рахункової палати (статті 164-12, 164-14, 188-19);
органів управління архівною справою і діловодством (стаття
92-1, стаття 186-7 - у частині недоставляння або порушення строку
доставляння обов’язкового безоплатного примірника аудіо-,
візуальної, аудіовізуальної продукції);
служби державної охорони природно-заповідного фонду України
(частини друга, четверта і п'ята статті 85, статті 90, 91);
{ Абзац "Державної інспекції цивільного захисту та
техногенної безпеки (стаття 188-16)" виключено на підставі Закону
N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
органів управління Військової служби правопорядку у Збройних
Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями,
військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів,
а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними
службових обов'язків - стаття 44, частини друга і третя статті
123, статті 172-4 - 172-9, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і
185-7);
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері державного експортного контролю (статті 188-17,
212-4);
{ Абзац пункту 1 частини першої статті 255 виключено на
підставі Закону N 2258-VI ( 2258-17 ) від 18.05.2010 }
{ Абзац пункту 1 частини першої статті 255 виключено на
підставі Закону N 2258-VI ( 2258-17 ) від 18.05.2010 }
органів виконавчої влади, що проводять реєстрацію
друкованого засобу масової інформації (стаття 186-6);
секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав
людини (статті 188-39, 188-40);
відділу контролю Апарату Верховної Ради України (стаття
188-19);
{ Абзац пункту 1 частини першої статті 255 виключено на
підставі Закону N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006 }
підприємств і організацій, у віданні яких є об'єкти
електроенергетики (стаття 185-12);
центрального органу виконавчої влади з питань ліцензування,
державної регуляторної політики та дозвільної системи у сфері
господарської діяльності (частини перша, друга, дев'ята та десята
статті 166-6, статті 166-10 - 166-12, 188-38);
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері страхового фонду документації (стаття 188-25);
органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів
(стаття 188);
суб'єктів державного фінансового моніторингу (статті 166-9,
188-34);
адміністрацій історико-культурних заповідників,
історико-культурних заповідних територій (стаття 92);
Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку
(статті 163-7, 163-12);
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі
(стаття 188-27);
міських рад міст обласного або республіканського Автономної
Республіки Крим значення (їх виконавчих органів), районних і
районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій,
Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій -
державні адміністратори (частина друга статті 166-10 - в частині
порушення місцевим дозвільним органом строків прийняття рішення
про видачу документа дозвільного характеру);
центрального органу виконавчої влади із забезпечення
реалізації державної правової політики та його територіальних
органів (стаття 188-41);
національної комісії, що здійснює державне регулювання у
сфері ринків фінансових послуг (стаття 166-8 (у частині, що
стосується правопорушень у галузі діяльності з надання фінансових
послуг, ліцензії (дозволи) на проведення якої видає цей орган);
органів виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології
та сертифікації (стаття 171-2);
спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої
влади з питань реалізації державної політики у сфері телебачення і
радіомовлення, інформаційній та видавничій сферах (стаття 186-7 -
у частині недоставляння або порушення строку доставляння
обов’язкового безоплатного примірника видань, стаття 212-9 - в
частині порушення порядку ведення передвиборної агітації, агітації
під час підготовки і проведення референдуму, порядку участі в
інформаційному забезпеченні виборів з використанням друкованих
засобів масової інформації та інформаційних агентств);
{ Абзац пункту 1 частини першої статті 255 виключено на
підставі Закону N 383-VII ( 383-18 ) від 03.07.2013 }
органів залізничного транспорту (частини друга і третя статті
123);
{ Абзац пункту 1 частини першої статті 255 виключено на
підставі Закону N 5411-VI ( 5411-17 ) від 02.10.2012 }
2) посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами
сільських, селищних, міських рад (статті 103-1, 103-2, 104,
частина перша статті 106-1, статті 106-2, 149 - 152, 154, 155,
155-2, 156, 156-1, 156-2, 159 - 160, стаття 175-1 (за порушення,
вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської,
селищної, міської ради), статті 183, частини перша і друга статті
185-1, стаття 186-5;
2-1) посадові особи, уповноважені на те виконавчими
комітетами селищних, міських рад або місцевими державними
адміністраціями (частини третя - п'ята статті 96-1);
2-2) голова, заступник голови, секретар, інші члени виборчої
комісії, комісії з референдуму (статті 212-7, 212-9, 212-11 -
212-20 );
2-3) кандидати, уповноважені особи, офіційні спостерігачі
(статті 212-16 - 212-18, 212-20)";
2-4) посадові особи, уповноважені на те обласними, Київською
та Севастопольською міськими державними адміністраціями
(стаття 149-1);
3) власник підприємства, установи, організації або
уповноважений ним орган (статті 51, 179);
{ Пункт 4 частини першої статті 255 виключено на підставі
Кодексу N 3393-VI ( 3393-17 ) від 19.05.2011 }
5) працівники, які здійснюють охорону підприємств, установ,
організацій (стаття 179);
6) державні виконавці (стаття 188-13);
7) секретар судового засідання, секретар суду (стаття 185-5,
частина перша статті 185-6);
{ Пункт 7-1 частини першої статті 255 виключено на підставі
Закону N 721-VII ( 721-18 ) від 16.01.2014 }
8) слідчий, прокурор (частина четверта статті 184, стаття
185-4, частина друга статті 185-6, статті 185-8, 185-11);
9) представники громадських організацій або органів
громадської самодіяльності:
член громадського формування з охорони громадського порядку і
державного кордону (статті 92, 148, 152, 154, 160, 175-1, 179,
185-7, 186-2, 186-4);
громадський інспектор Українського товариства охорони
пам'яток історії та культури (стаття 92);
{ Абзац пункту 9 частини першої статті 255 виключено на
підставі Закону N 2558-VI ( 2558-17 ) від 23.09.2010 }
9-1) голова ради адвокатів Автономної Республіки Крим,
областей, міст Києва та Севастополя або уповноважений радою член
ради адвокатів (стаття 2123 - у частині, що стосується порушення
права на інформацію відповідно до Закону України "Про адвокатуру
та адвокатську діяльність")( 5076-17 );
10) державні інспектори з питань інтелектуальної власності
(статті 51-2, 164-9, 164-13, стаття 186-7 - у частині
недоставляння або порушення строку доставляння обов'язкового
безоплатного примірника патентних документів);
11) прокурор або уповноважена ним особа з числа працівників
прокуратури (частина третя статті 127-1, статті 172-4 - 172-9,
188-32, 188-35, 212-3 (крім порушень права на інформацію
відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську
діяльність") ( 5076-17 );
12) державні інспектори сільського господарства (стаття
51-2).
У справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких
віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-19
цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати
уповноважені на те посадові особи цих органів. Крім того,
протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати:
1) посадові особи органів, що здійснюють контроль за
використанням нафтопродуктів у промисловості та сільському
господарстві (стаття 161);
2) член громадського формування з охорони громадського
порядку і державного кордону (стаття 202);
3) інспектор з безпеки на морському та річковому транспорті
(частини перша, третя, четверта і п'ята статті 116, частина друга
статті 116-1, частина третя статті 116-2, частина перша статті
117, стаття 118, частина третя статті 129, частини третя і
четверта статті 130);
4) громадський лісовий інспектор (статті 63, 64-70, 73, 76,
77);
{ Пункт 5 частини другої статті 255 виключено на підставі
Закону N 2558-VI ( 2558-17 ) від 23.09.2010 }
{ Пункт 6 частини другої статті 255 виключено на підставі
Закону N 2558-VI ( 2558-17 ) від 23.09.2010 }
7) громадський інспектор з охорони довкілля (статті 48, 63 -
70, 73, 76 - 77-1, 78, 82, частини перша і третя статті 85, стаття
89 (щодо диких тварин), статті 91-4, 153);
7-1) громадський інспектор сільського господарства (статті
52 - 53-1, 53-3, 53-4);
{ Пункт 8 частини другої статті 255 виключено на підставі
Закону N 2558-VI ( 2558-17 ) від 23.09.2010 }
9) посадові особи органів залізничного транспорту (частина
перша статті 123);
10) працівники відомчої, сільської пожежної охорони та члени
добровільних пожежних дружин (команд), протипожежних об'єднань
громадян (статті 120, 175, 188-8);
11) посадові особи військової інспекції безпеки дорожнього
руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про
правопорушення, вчинені військовослужбовцями,
військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів,
- частина четверта статті 122, стаття 122-2, частина третя статті
123, стаття 124, частини перша і друга статті 130, а також про всі
порушення правил дорожнього руху, вчинені особами (крім
військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів під час
проходження зборів), які керують транспортними засобами Збройних
Сил України та інших військових формувань);
{ Пункт 12 частини другої статті 255 виключено на підставі
Закону N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }
{ Пункт 13 частини другої статті 255 виключено на підставі
Закону N 2787-III ( 2787-14 ) від 15.11.2001 }
{ Пункт 14 частини другої статті 255 виключено на підставі
Закону N 5456-VI ( 5456-17 ) від 16.10.2012 } Зміни до пункту 14 частини другої статті 255 див. в Законі
N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
{ Пункт 15 частини другої статті 255 виключено на підставі
Закону N 548-IV ( 548-15 ) від 20.02.2003 }
16) посадові особи органів Державної прикордонної служби
України (статті 121-1, 195);
17) державні інспектори сільського господарства (стаття
104-1);
18) посадові особи національної комісії, що здійснює державне
регулювання у сфері комунальних послуг.
У випадках, прямо передбачених законом, протоколи про
адміністративні правопорушення можуть складати також посадові
особи інших органів державної влади, органів місцевого
самоврядування і представники органів самоорганізації населення.
{ Стаття 255 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11
від 29.05.85, N 2010-11 від 03.04.86, N 2444-11 від 27.06.86,
N 3282-11 від 19.12.86, N 3690-11 від 12.03.87, N 4134-11 від
12.06.87, N 4135-11 від 12.06.87, N 4452-11 від 21.08.87,
N 4982-11 від 25.11.87, N 6347-11 від 03.08.88, N 7445-11 від
27.04.89, N 7545-11 від 19.05.89, N 8411-11 від 23.11.89,
N 8710-11 від 19.01.90, N 8711-11 від 19.01.90, N 9082-11 від
20.04.90, N 9166-11 від 04.05.90, N 9280-11 від 14.05.90, N 647-12
від 18.01.91, N 661-12 від 28.01.91, N 1369-12 від 29.07.91,
N 1413-12 від 09.08.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 1255-12
від 25.06.91, N 2354-12 від 15.05.92, N 2547-12 від 07.07.92,
N 2704-12 від 16.10.92, N 2857-12 від 15.12.92, N 2977-12 від
03.02.93, N 2992-12 від 04.02.93, N 3039-12 від 03.03.93,
N 3134-12 від 22.04.93, N 3176-12 від 04.05.93, N 3350-12 від
30.06.93, N 3582-12 від 11.11.93, N 3683-12 від 15.12.93,
N 3785-12 від 23.12.93, N 3888-12 від 23.12.94, N 3890-12 від
28.01.94, N 4040-12 від 25.02.94, N 4044-12 від 25.02.94,
N 155/94-ВР від 29.07.94, N 179/94-ВР від 22.09.94, N 209/94-ВР
від 14.10.94, N 244/94-ВР від 15.11.94, N 8/95-ВР від 19.01.95,
N 64/95-ВР від 15.02.95, N 75/95-ВР від 28.02.95, N 79/95-ВР від
01.03.95, N 123/95-ВР від 05.04.95, N 296/95-ВР від 11.07.95,
N 81/96-ВР від 06.03.96, N 323/96-ВР від 12.07.96, N 386/96-ВР від
01.10.96, N 489/96-ВР від 13.11.96, N 497/96-ВР від 14.11.96,
N 23/97-ВР від 23.01.97, N 308/97-ВР від 04.06.97, N 651/97-ВР від
19.11.97, N 666/97-ВР від 21.11.97, N 210/98-ВР від 24.03.98,
N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98, N 444-XIV ( 444-14 ) від
18.02.99, N 557-XIV ( 557-14 ) від 24.03.99, N 812-XIV ( 812-14 )
від 02.07.99, 998-XIV ( 998-14 ) від 16.07.99, N 1080-XIV
( 1080-14 ) від 21.09.99, N 1381-XIV ( 1381-14 ) від 13.01.2000,
N 1580-III ( 1580-14 ) від 23.03.2000, N 1685-III ( 1685-14 ) від
20.04.2000, N 1744-III ( 1744-14 ) від 18.05.2000, N 1986-III
( 1986-14 ) від 21.09.2000, N 2056-III ( 2056-14 ) від 19.10.2000,
N 2247-III ( 2247-14 ) від 18.01.2001, в редакції Закону
N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, із змінами, внесеними
згідно із Законами N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001,
N 2359-III ( 2359-14 ) від 05.04.2001, N 2360-III ( 2360-14 ) від
05.04.2001, N 2362-III ( 2362-14 ) від 05.04.2001, N 2550-III
( 2550-14 ) від 21.06.2001, N 2703-III ( 2703-14 ) від 20.09.2001,
N 2747-III ( 2747-14 ) від 04.10.2001, N 2787-III ( 2787-14 ) від
15.11.2001, N 2888-III ( 2888-14 ) від 13.12.2001, N 2953-III
( 2953-14 ) від 17.01.2002, N 3048-III ( 3048-14 ) від
07.02.2002, N 394-IV ( 394-15 ) від 26.12.2002, N 249-IV
( 249-15 ) від 28.11.2002 - набирає чинності 11.06.2003 року,
N 429-IV ( 429-15 ) від 16.01.2003, N 548-IV ( 548-15 ) від
20.02.2003, N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності
01.08.2003 року, N 666-IV ( 666-15 ) від 03.04.2003, N 676-IV
( 676-15 ) від 03.04.2003, N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003,
N 749-IV ( 749-15 ) від 15.05.2003, N 759-IV ( 759-15 ) від
15.05.2003, N 1107-IV ( 1107-15 ) від 10.07.2003, N 1128-IV
( 1128-15 ) від 11.07.2003, N 1284-IV ( 1284-15 ) від 18.11.2003,
N 1299-IV ( 1299-15 ) від 20.11.2003, N 1410-IV ( 1410-15 ) від
03.01.2004, N 1703-IV ( 1703-15 ) від 11.05.2004, N 1805-IV
( 1805-15 ) від 17.06.2004, N 2188-IV ( 2188-15 ) від 18.11.2004,
N 2322-IV ( 2322-15 ) від 12.01.2005, N 2600-IV ( 2600-15 ) від
31.05.2005, N 2598-IV ( 2598-15 ) від 31.05.2005, N 2635-IV
( 2635-15 ) від 02.06.2005, N 2806-IV ( 2806-15 ) від 06.09.2005
N 2899-IV ( 2899-15 ) від 22.09.2005, N 3078-IV ( 3078-15 ) від
15.11.2005, N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005, N 3349-IV
( 3349-15 ) від 17.01.2006, N 3475-IV ( 3475-15 ) від 23.02.2006,
N 3504-IV ( 3504-15 ) від 23.02.2006, N 424-V ( 424-16 ) від
01.12.2006, N 577-V ( 577-16 ) від 11.01.2007, N 622-V ( 622-16 )
від 08.02.2007, N 695-V ( 695-16 ) від 22.02.2007, N 956-V
( 956-16 ) від 19.04.2007, N 1033-V ( 1033-16 ) від 17.05.2007,
N 271-VI ( 271-17 ) від 15.04.2008, N 586-VI ( 586-17 ) від
24.09.2008, N 801-VI ( 801-17 ) від 25.12.2008, N 885-VI
( 885-17 ) від 15.01.2009, N 1180-VI ( 1180-17 ) від 19.03.2009,
N 1254-VI ( 1254-17 ) від 14.04.2009, N 1386-VI ( 1386-17 ) від
21.05.2009, N 1508-VI ( 1508-17 ) від 11.06.2009, N 1825-VI
( 1825-17 ) від 21.01.2010, N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010,
N 2181-VI ( 2181-17 ) від 13.05.2010, N 2258-VI ( 2258-17 ) від
18.05.2010, N 2299-VI ( 2299-17 ) від 01.06.2010, N 2374-VI
( 2374-17 ) від 29.06.2010, N 2430-VI ( 2430-17 ) від 06.07.2010,
N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010, N 2479-VI ( 2479-17 ) від
09.07.2010, N 2511-VI ( 2511-17 ) від 09.09.2010, N 2518-VI
( 2518-17 ) від 09.09.2010, N 2558-VI ( 2558-17 ) від 23.09.2010,
N 2677-VI ( 2677-17 ) від 04.11.2010, N 2735-VI ( 2735-17 ) від
02.12.2010, N 2808-VI ( 2808-17 ) від 21.12.2010, N 2947-VI
( 2947-17 ) від 13.01.2011, N 3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011,
N 3161-VI ( 3161-17 ) від 17.03.2011, N 3163-VI ( 3163-17 ) від
17.03.2011, N 3207-VI ( 3207-17 ) від 07.04.2011, N 3261-VI
( 3261-17 ) від 21.04.2011, N 3384-VI ( 3384-17 ) від 19.05.2011,
Кодексом N 3393-VI ( 3393-17 ) від 19.05.2011, Законами N 3454-VI
( 3454-17 ) від 02.06.2011, N 3521-VI ( 3521-17 ) від 16.06.2011,
N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011, N 3610-VI ( 3610-17 ) від
07.07.2011, N 3720-VI ( 3720-17 ) від 08.09.2011, N 4025-VI
( 4025-17 ) від 15.11.2011, N 4220-VI ( 4220-17 ) від 22.12.2011,
N 4319-VІ ( 4319-17 ) від 12.01.2012, N 4444-VI ( 4444-17 ) від
23.02.2012, N 4452-VI ( 4452-17 ) від 23.02.2012, N 4652-VI
( 4652-17 ) від 13.04.2012, N 4950-VI ( 4950-17 ) від 07.06.2012,
N 5076-VI ( 5076-17 ) від 05.07.2012, N 5284-VI ( 5284-17 ) від
18.09.2012, N 5411-VI ( 5411-17 ) від 02.10.2012, N 5456-VI
( 5456-17 ) від 16.10.2012, N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012,
N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012, N 5461-VI ( 5461-17 ) від
16.10.2012, N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012, N 5463-VI
( 5463-17 ) від 16.10.2012, N 5496-VI ( 5496-17 ) від 20.11.2012,
N 5502-VI ( 5502-17 ) від 20.11.2012, N 5518-VI ( 5518-17 ) від
06.12.2012, N 221-VII ( 221-18 ) від 18.04.2013, N 383-VII
( 383-18 ) від 03.07.2013, N 709-VII ( 709-18 ) від 21.11.2013,
N 721-VII ( 721-18 ) від 16.01.2014 }
Стаття 256. Зміст протоколу про адміністративнеправопорушення
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються:
дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові
особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається
до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце,
час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний
акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;
прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші
відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням
заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в
протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка
притягається до адміністративної відповідальності; при наявності
свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими
особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної
відповідальності, від підписання протоколу цей факт фіксується
поясненнями свідків такої відмови або відеозаписом, а також
відповідним записом у протоколі. Особа, яка притягається до
адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і
зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а
також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до
адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і
обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться
відмітка у протоколі. Стаття 256 із змінами, внесеними згідно із Законом N 586-VI
( 586-17 ) від 24.09.2008, N 721-VII ( 721-18 ) від 16.01.2014 }
Стаття 257. Надіслання протоколу
Протокол надсилається органу (посадовій особі),
уповноваженому розглядати справу про адміністративне
правопорушення.
Протокол про вчинення адміністративного корупційного
правопорушення разом з іншими матеріалами у триденний строк з
моменту його складення надсилається до місцевого загального суду
за місцем вчинення корупційного правопорушення.
У разі вчинення корупційного правопорушення службовою особою,
яка працює в апараті суду, протокол разом з іншими матеріалами
надсилаються до суду вищої інстанції для визначення підсудності.
Особа, яка склала протокол про вчинення адміністративного
корупційного правопорушення, одночасно з надісланням його до суду
надсилає прокурору, органу державної влади, органу місцевого
самоврядування, керівникові підприємства, установи чи організації,
де працює особа, яка притягається до відповідальності,
повідомлення про складення протоколу із зазначенням характеру
вчиненого правопорушення та норми закону, яку порушено. Стаття 257 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1508-VI
( 1508-17 ) від 11.06.2009, N 2808-VI ( 2808-17 ) від 21.12.2010;
в редакції Закону N 3207-VI ( 3207-17 ) від 07.04.2011 }
Стаття 258. Випадки, коли протокол про адміністративнеправопорушення не складається
Протокол не складається в разі вчинення адміністративних
правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою
статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою
статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення
правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною
третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і
п'ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою
і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у
вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями
118, 119, статтями 134, 135, 185-3 цього Кодексу, якщо особа не
оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї
накладається.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно
до закону штраф накладається і стягується, а попередження
оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених частиною першою цієї статті,
уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення
правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне
правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне
правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне
стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа
зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення
відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків
притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення
адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3
цього Кодексу. У разі складення протоколу він є додатком до
постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення
складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка
притягається до адміністративної відповідальності.
{ Положення частини шостої статті 258 втратили чинність, як
такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного
Суду N 23-рп/2010 ( v023p710-10 ) від 22.12.2010 } У разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері
забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою
працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що
мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і
кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне
правопорушення не складається, а постанова у справі про
адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка
притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови
у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів,
зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі
спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і
кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки,
відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до
адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня
винесення такої постанови. Стаття 258 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2010-11
від 03.04.86, N 3282-11 від 19.12.86, N 7542-11 від 19.05.89,
N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами
N 3785-12 від 23.12.93, N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від
07.02.97, N 2029-III ( 2029-14 ) від 05.10.2000, N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 2350-III ( 2350-14 ) від
05.04.2001, N 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003, N 586-VI
( 586-17 ) від 24.09.2008, N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010,
N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010, N 3532-VI ( 3532-17 ) від
16.06.2011, N 721-VII ( 721-18 ) від 16.01.2014 }
Стаття 259. Доставлення порушника
З метою складення протоколу про адміністративне
правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення
правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника
може бути доставлено в міліцію, в підрозділ Військової служби
правопорядку у Збройних Силах України чи до органу Державної
прикордонної служби України, штабу громадського формування з
охорони громадського порядку і державного кордону, чи громадського
пункту з охорони громадського порядку працівником міліції,
посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах
України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної
служби України або членом громадського формування з охорони
громадського порядку і державного кордону, а при порушенні
законодавства про державну таємницю - до органів Служби безпеки
України її співробітником. Доставлення порушника з числа кадрових
співробітників розвідувального органу України при виконанні ним
своїх службових обов'язків здійснюється тільки у присутності
офіційного представника цього органу. При вчиненні порушень правил користування засобами
транспорту, правил щодо охорони порядку і безпеки руху, правил
спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті,
правил пожежної безпеки, санітарно-гігієнічних і
санітарно-протиепідемічних правил на транспорті порушника може
бути доставлено уповноваженою на те особою в міліцію, якщо у нього
немає документів, що посвідчують особу, і немає свідків, які б
могли повідомити необхідні дані про нього. При вчиненні лісопорушень, порушень правил полювання, правил
рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень
законодавства про охорону і використання тваринного світу, якщо
особу порушника не може бути встановлено на місці порушення,
працівники державної лісової охорони, а в лісах колективних
сільськогосподарських підприємств - працівники лісової охорони
зазначених підприємств, уповноважені на те посадові особи органів,
які здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання,
органів рибоохорони, посадові особи інших органів, які здійснюють
державний контроль за охороною і використанням тваринного світу,
працівники служб охорони територій та об'єктів
природно-заповідного фонду, а також працівники міліції можуть
доставляти осіб, які вчинили ці правопорушення, у міліцію чи в
приміщення виконавчого органу сільської, селищної ради.
Доставлення порушника може провадитись також членами громадських
формувань з охорони громадського порядку і державного кордону,
громадськими інспекторами охорони природи, громадськими
мисливськими інспекторами, громадськими інспекторами органів
рибоохорони та громадськими лісовими інспекторами. У разі вчинення порушень вимог законодавства про охорону
культурної спадщини, якщо особу порушника неможливо встановити на
місці вчинення порушення, уповноважені посадові особи органів
охорони культурної спадщини, адміністрацій історико-культурних
заповідників та історико-культурних заповідних територій можуть
доставляти осіб, які вчинили ці правопорушення, до міліції чи до
приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради
для встановлення особи порушника та складення протоколу про
адміністративне правопорушення. У разі вчинення порушень земельного законодавства, якщо
особу порушника неможливо встановити на місці вчинення порушення,
державні інспектори у сфері державного контролю за використанням
та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про
охорону земель можуть доставляти осіб, які вчинили ці
правопорушення, до міліції чи до приміщення виконавчого органу
сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника
та складення протоколу про адміністративне правопорушення. При вчиненні правопорушень, зв'язаних з посяганням на
охоронювані об'єкти, інше майно, порушника може бути доставлено
працівниками воєнізованої охорони у службове приміщення
воєнізованої охорони або в міліцію для припинення правопорушень,
встановлення особи порушника і складення протоколу про
правопорушення. При вчиненні правопорушень, пов'язаних із незаконним
зберіганням спеціальних технічних засобів негласного отримання
інформації, порушника може бути доставлено до органів Служби
безпеки України її працівником для встановлення особи порушника і
складення протоколу про правопорушення. Доставлення порушника має бути проведено в можливо короткий
строк. Перебування доставленої особи у штабі громадського формування
з охорони громадського порядку і державного кордону чи
громадському пункті з охорони громадського порядку, приміщенні
виконавчого органу сільської, селищної ради не може тривати більш
як одну годину, якщо не встановлено інше. У разі вчинення військовослужбовцями, військовозобов'язаними
та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками
Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків
правопорушень та в разі наявності обставин, зазначених у частині
першій цієї статті, доставлення порушника уповноваженими на те
посадовими особами здійснюється у підрозділи Військової служби
правопорядку у Збройних Силах України. Стаття 259 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-12
від 03.04.86, Законами N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001,
N 3048-III ( 3048-14 ) від 07.02.2002, N 662-IV ( 662-15 ) від
03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003 року, N 743-IV ( 743-15 )
від 15.05.2003, N 1703-IV ( 1703-15 ) від 11.05.2004, N 271-VI
( 271-17 ) від 15.04.2008, N 2339-VI ( 2339-17 ) від 15.06.2010,
N 2518-VI ( 2518-17 ) від 09.09.2010, N 3161-VI ( 3161-17 ) від
17.03.2011 }
Глава 20ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ
ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ
{ Назва глави 20 в редакції Закону N 586-VI ( 586-17 ) від
24.09.2008 }
Стаття 260. Заходи забезпечення провадження в справах проадміністративні правопорушення
У випадках, прямо передбачених законами України, з метою
припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші
заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про
адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його
на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є
обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду
справ та виконання постанов по справах про адміністративні
правопорушення допускаються адміністративне затримання особи,
особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у
тому числі посвідчення водія, ліцензійної картки на транспортний
засіб, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення
водіїв від керування транспортними засобами, річковими і
маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи
іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських
препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Порядок адміністративного затримання, особистого огляду,
огляду речей і вилучення речей та документів, у тому числі
посвідчення водія, ліцензійної картки на транспортний засіб,
тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв
від керування транспортними засобами, річковими і маломірними
суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого
сп'яніння, а також щодо вживання лікарських препаратів, що
знижують їх увагу та швидкість реакції, з метою, передбаченою цією
статтею, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним
застосуванням заходів забезпечення провадження у справах про
адміністративні правопорушення, проводиться в порядку,
встановленому законом. Стаття 260 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008,
N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011 }
Стаття 261. Адміністративне затримання
Про адміністративне затримання складається протокол, в якому
зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я
та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу
затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується
посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі
відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться
запис про це. Про місце перебування особи, затриманої за вчинення
адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її
родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства,
установи, організації або уповноважений ним орган. Стаття 261 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001 }
Стаття 262. Органи (посадові особи), правомочніздійснювати адміністративне затримання
Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне
правопорушення, може провадитися лише органами (посадовими
особами), уповноваженими на те законами України.
Адміністративне затримання провадиться:
1) органами внутрішніх справ - при вчиненні дрібного
хуліганства, вчиненні насильства в сім'ї, порушення порядку
організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і
демонстрацій, при поширюванні неправдивих чуток, вчиненні злісної
непокори законному розпорядженню чи вимозі працівника міліції,
члена громадського формування з охорони громадського порядку і
державного кордону, а також військовослужбовця чи образи їх,
публічних закликів до невиконання вимог працівника міліції, при
прояві неповаги до суду, вчиненні незаконного доступу до
інформації в автоматизованих системах, порушення правил про
валютні операції, правил обігу наркотичних засобів або
психотропних речовин, незаконного продажу товарів або інших
предметів, дрібної спекуляції, торгівлі з рук у невстановлених
місцях, при розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях чи
появі у громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську
гідність і громадську мораль, у випадках, коли є підстави вважати,
що особа займається проституцією, при порушенні правил дорожнього
руху, правил полювання, рибальства і охорони рибних запасів та
інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного
світу, при порушенні правил перебування іноземців та осіб без
громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію
України, а також в інших випадках, прямо передбачених законами
України;
2) органами прикордонної служби - у разі незаконного
перетинання або спроби незаконного перетинання державного кордону
України, порушення прикордонного режиму або режиму в пунктах
пропуску через державний кордон України, вчинення злісної непокори
законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи
працівника Державної прикордонної служби України або члена
громадського формування з охорони громадського порядку і
державного кордону, порушення правил використання об'єктів
тваринного світу в межах прикордонної смуги та контрольованого
прикордонного району, у територіальному морі, внутрішніх водах та
виключній (морській) економічній зоні України, порушення правил
перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і
транзитного проїзду через територію України;
3) старшою у місці розташування охоронюваного об'єкта
посадовою особою воєнізованої охорони - при вчиненні
правопорушень, зв'язаних з посяганням на охоронювані об'єкти,
інше майно;
4) посадовими особами Військової служби правопорядку у
Збройних Силах України - у разі вчинення військовослужбовцями,
військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів,
а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними
службових обов'язків дрібного хуліганства, злісної непокори
законному розпорядженню чи вимозі посадової особи Військової
служби правопорядку у Збройних Силах України, публічних закликів
до невиконання вимог цієї особи, порушення правил зберігання,
носіння або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної
зброї і бойових припасів, дрібного викрадення чужого майна, у разі
розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних,
слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях, появи у
громадських місцях у п'яному вигляді, порушення правил обігу
наркотичних засобів або психотропних речовин, а також у разі
порушення правил дорожнього руху водіями чи іншими особами, які
керують військовими транспортними засобами;
5) органами Служби безпеки України - при порушенні
законодавства про державну таємницю або здійсненні незаконного
доступу до інформації в автоматизованих системах, зберіганні
спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації;
6) посадовими особами органів і установ виконання покарань та
слідчих ізоляторів - у разі вчинення прихованої від огляду
передачі або спроби передачі будь-яким способом особам, яких
тримають у слідчих ізоляторах і установах виконання покарань,
алкогольних напоїв, лікарських та інших засобів, що викликають
одурманювання, а також інших заборонених для передачі предметів;
7) посадовими особами, уповноваженими на те центральним
органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах
міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії
нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації
фізичних осіб, - при порушенні законодавства про перебування в
Україні іноземців та осіб без громадянства і транзитний проїзд
через територію України. Стаття 262 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11
від 29.05.85, N 2010-11 від 03.04.86, N 4134-11 від 12.06.87,
N 6347-11 від 03.08.88, N 7445-11 від 27.04.89, N 8918-11 від
07.03.90, N 9082-11 від 20.04.90, N 9166-11 від 04.05.90, N 647-12
від 18.01.91; Законами N 64/95-ВР від 15.02.95, N 557-XIV
( 557-14 ) від 24.03.99, N 812-XIV ( 812-14 ) від 02.07.99,
N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 662-IV ( 662-15 ) від
03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003 року, N 743-IV ( 743-15 )
від 15.05.2003, N 1299-IV ( 1299-15 ) від 20.11.2003, N 1703-IV
( 1703-15 ) від 11.05.2004, N 1723-IV ( 1723-15 ) від 18.05.2004,
N 599-VI ( 599-17 ) від 25.09.2008, N 1254-VI ( 1254-17 ) від
14.04.2009, N 2339-VI ( 2339-17 ) від 15.06.2010, N 3161-VI
( 3161-17 ) від 17.03.2011, N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 263. Строки адміністративного затримання
Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне
правопорушення, може тривати не більш як три години.
Осіб, які порушили прикордонний режим або режим у пунктах
пропуску через державний кордон України, може бути затримано на
строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних
випадках для встановлення особи і з'ясування обставин
правопорушення - до трьох діб з повідомленням про це письмово
прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання.
Осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і
психотропних речовин, може бути затримано на строк до трьох годин
для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення
особи, проведення медичного огляду, з'ясування обставин придбання
вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх
дослідження - до трьох діб з повідомленням про це письмово
прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання.
{ Стаття 263 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 6347-11
від 03.08.88, N 8918-11 від 07.03.90, N 9166-11 від 04.05.90,
N 647-12 від 18.01.91; Законами N 64/95-ВР від 15.02.95, N 812-XIV
( 812-14 ) від 02.07.99, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001,
N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003
року, N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003, N 1299-IV ( 1299-15 )
від 20.11.2003, N 1723-IV ( 1723-15 ) від 18.05.2004, N 599-VI
( 599-17 ) від 25.09.2008; в редакції Закону N 4652-VI ( 4652-17 )
від 13.04.2012 }
Стаття 264. Особистий огляд і огляд речей
Особистий огляд може провадитись уповноваженими на те
посадовими особами Служби безпеки України, органів внутрішніх
справ, органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів,
Військової служби правопорядку у Збройних Силах України,
воєнізованої охорони, цивільної авіації, митниці і органів
прикордонної служби, центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та
еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній)
міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, а у випадках,
прямо передбачених законами України, також і інших органів.
Особистий огляд може провадитись уповноваженою на те особою
однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж
статі.
Огляд речей може провадитись уповноваженими на те посадовим
особами Служби безпеки України, органів внутрішніх справ, органів
і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, Військової
служби правопорядку у Збройних Силах України, воєнізованої
охорони, цивільної авіації, митниці, органів прикордонної
служби, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі
протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства,
реєстрації фізичних осіб, природоохоронних органів, державними
інспекторами з питань інтелектуальної власності, органів
лісоохорони, органів рибоохорони, органів, що здійснюють державний
нагляд за додержанням правил полювання, а у випадках, прямо
передбачених законами України, також і інших органів. При вчиненні
порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу
уповноважені на те посадові особи органів, які здійснюють
державний нагляд за додержанням правил полювання, органів
рибоохорони, а також працівники міліції, військовослужбовці та
працівники Державної прикордонної служби України можуть провадити
в установленому порядку огляд транспортних засобів.
Огляд речей, ручної кладі, багажу, знарядь полювання і лову
риби, добутої продукції, транспортних засобів та інших предметів
здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності
(володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі,
предмети може бути піддано оглядові з участю двох понятих під час
відсутності власника (володільця).
Про особистий огляд, огляд речей складається протокол або про
це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне
правопорушення або в протоколі про адміністративне затримання. Особистий огляд, огляд речей у митницях провадиться в
порядку, встановленому Митним кодексом України. Стаття 264 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11
від 03.04.86; Законами N 3176-12 від 04.05.93, N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003 -
набуває чинності 01.08.2003 року, N 743-IV ( 743-15 ) від
15.05.2003, N 1098-IV ( 1098-15 ) від 10.07.2003, N 1703-IV
( 1703-15 ) від 11.05.2004, N 1254-VI ( 1254-17 ) від 14.04.2009,
N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 265. Вилучення речей і документів
Речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом
правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або
огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у
статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені
речі і документи зберігаються до розгляду справи про
адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України за погодженням із Державною судовою
адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від
результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують,
або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному
вилученні речей - реалізують. Вилучені орден, медаль, нагрудний
знак до почесного звання СРСР, почесного звання Української РСР,
Почесної Грамоти і Грамоти Президії Верховної Ради Української
РСР, почесного звання України, відзнаки Президента України,
нагородна зброя, після розгляду справи підлягають поверненню їх
законному володільцеві, а якщо він невідомий, надсилаються
відповідно до Адміністрації Президента України. Вилучені самогон
та інші міцні спиртні напої домашнього вироблення, апарати для їх
вироблення після розгляду справи підлягають знищенню працівниками
міліції.
{ Частину другу статті 265 виключено на підставі Закону
N 2342-III ( 2342-14 )від 05.04.2001 }
Про вилучення речей і документів складається протокол або
робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне
правопорушення, про огляд речей або адміністративне затримання.
При вчиненні порушень, передбачених статтями 174, 190 - 195-4
( 80731-10 ) цього Кодексу, працівник міліції, а при вчиненні
правопорушень, передбачених статтями 191, 195 цього Кодексу, також
посадова особа прикордонної служби має право вилучити нагородну,
вогнепальну мисливську, пневматичну зброю калібру понад 4,5
міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду та
холодну зброю, бойові припаси і спеціальні засоби самооборони.
Працівник міліції, посадова особа прикордонної служби має право
провести особистий огляд і огляд речей порушника в порядку,
встановленому статтею 264 цього Кодексу. До особи, яка вчинила
правопорушення під час виконання службових обов’язків, вилучення
зброї, особистий огляд і огляд речей застосовуються лише у
невідкладних випадках.
{ Частину п'яту статті 265 виключено на підставі Закону
N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001 }
{ Частину шосту статті 265 виключено на підставі Закону
N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001 }
{ Частину статті 265 виключено на підставі Закону N 586-VI
( 586-17 ) від 24.09.2008 }
{ Стаття 265 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2010-11
від 03.04.86, N 4135-11 від 12.06.87, N 7542-11 від 19.05.89, N
1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12
від 23.12.93, N 148/96-ВР від 25.04.96, N 323/96-ВР від 12.07.96,
N 1685-III ( 1685-14 ) від 20.04.2000, N 2342-III ( 2342-14 ) від
05.04.2001, N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001, N 662-IV
( 662-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003 року,
N 1299-IV ( 1299-15 ) від 20.11.2003, N 4025-VI ( 4025-17 ) від
15.11.2011, N 5289-VI ( 5289-17 ) від 18.09.2012 }
Стаття 265-1. Тимчасове вилучення посвідчення водія
У разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено
порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено
адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування
транспортними засобами, працівник відповідного підрозділу
Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечує безпеку
дорожнього руху, тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання
законної сили постановою у справі про адміністративне
правопорушення, але не більше ніж на три місяці з моменту такого
вилучення, і видає тимчасовий дозвіл на право керування
транспортними засобами. Про тимчасове вилучення посвідчення водія
робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Після закінчення тримісячного строку тимчасового вилучення
посвідчення водія, у випадках, якщо судом не прийнято рішення щодо
позбавлення водія права керування транспортним засобом або якщо
справа про адміністративне правопорушення не розглянута у
встановлений законом строк, особа має право звернутися за
отриманням вилученого документа. Таке звернення особи є
обов'язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення
справи про адміністративне правопорушення.
За подання такого звернення та повернення особі тимчасово
вилученого посвідчення водія не може стягуватися плата.
Порядок тимчасового вилучення посвідчення водія визначається
Кабінетом Міністрів України ( 1086-2008-п ). Кодекс доповнено статтею 265-1 згідно із Законом N 586-VI
( 586-17 ) від 24.09.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 265-2. Тимчасове затримання транспортних засобів
У разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено
порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою,
четвертою, шостою і сьомою статті 121, статтями 121-1, частиною
п’ятою статті 122, 122-5, 126, частинами першою, другою, третьою і
четвертою статті 130, статтями 132-1, 206-1 цього Кодексу,
працівник відповідного підрозділу Міністерства внутрішніх справ
України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує
транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для
зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення
затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому
руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля -
евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у
протоколі про адміністративне правопорушення.
Після тимчасового затримання транспортного засобу працівник
відповідного підрозділу Міністерства внутрішніх справ України, що
забезпечує безпеку дорожнього руху, зобов'язаний надати особі
можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного
засобу та своє місцезнаходження іншу особу за власним вибором і
вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної
дислокації, а також забороняє експлуатацію транспортного засобу до
усунення несправностей, виявлених у процесі його огляду, або до
демонтажу спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
Транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до
вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більше
трьох днів з моменту такого затримання.
Після закінчення триденного строку тимчасового затримання
транспортного засобу особа має право звернутися за отриманням
тимчасово затриманого транспортного засобу. Таке звернення особи є
обов'язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення
справи про адміністративне правопорушення.
За подання такого звернення та повернення особі тимчасово
затриманого транспортного засобу не може стягуватися плата.
Порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних
засобів на спеціальних майданчиках та стоянках ( 1102-2008-п )
визначається Кабінетом Міністрів України. Кодекс доповнено статтею 265-2 згідно із Законом N 586-VI
( 586-17 ) від 24.09.2008; із змінами, внесеними згідно із
Законами N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011, N 4082-VI
( 4082-17 ) від 07.12.2011, N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012,
N 721-VII ( 721-18 ) від 16.01.2014 }
Стаття 265-3. Тимчасове вилучення ліцензійної картки натранспортний засіб
У разі експлуатації транспортного засобу під час надання
послуг з перевезення пасажирів або небезпечних вантажів без
посвідчення водія відповідної категорії, а також направлення в
рейс одного водія на автобусний маршрут протяжністю понад п'ятсот
кілометрів при здійсненні пасажирських перевезень працівник
відповідного підрозділу Міністерства внутрішніх справ України, що
забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово вилучає ліцензійну
картку на транспортний засіб.
Про тимчасове вилучення ліцензійної картки на транспортний
засіб складається відповідний акт. Порядок тимчасового вилучення
ліцензійної картки на транспортний засіб ( 1086-2008-п )
визначається Кабінетом Міністрів України. Кодекс доповнено статтею 265-3 згідно із Законом N 586-VI
( 586-17 ) від 24.09.2008; в редакції Закону N 3565-VI ( 3565-17 )
від 05.07.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI
( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 266. Відсторонення осіб від керування транспортнимизасобами, річковими і маломірними суднами та
огляд на стан алкогольного, наркотичного чи
іншого сп'яніння або щодо перебування під
впливом лікарських препаратів, що знижують їх
увагу та швидкість реакції
Особи, які керують транспортними засобами, річковими або
маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони
перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння
або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та
швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими
транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та
оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння
або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що
знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного
чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських
препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції,
проводиться з використанням спеціальних технічних засобів
працівником міліції у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на
стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо
перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його
увагу та швидкість реакції, працівником міліції з використанням
спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його
результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення
огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого
сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів,
що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується
управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи
іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських
препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших
закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого
сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів,
що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах
охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення
підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та
складення висновку за результатами огляду проводиться в
присутності працівника міліції. Кожний випадок огляду осіб на стан
алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо
перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх
увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я
реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим
центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого
сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів,
що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням
вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного,
наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом
лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції,
і проведення такого огляду здійснюються в порядку ( 1103-2008-п ),
визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відсторонення особи від керування транспортним
засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим
транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається
уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія)
відповідної категорії та може бути допущена до керування
транспортним засобом, річковим або маломірним судном. Стаття 266 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001; в редакції Закону N 586-VI ( 586-17 )
від 24.09.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом N 885-VI
( 885-17 ) від 15.01.2009 }
Стаття 267. Оскарження заходів забезпечення провадження усправах про адміністративні правопорушення
Адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей і
вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія,
ліцензійної картки на транспортний засіб, тимчасове затримання
транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування
транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд
на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також
щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх
увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою
особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно
органу (посадової особи), який застосував ці заходи, прокуророві
або до суду.
Оскарження заходів забезпечення провадження у справах про
адміністративні правопорушення або внесення подання прокурора не
зупиняє їх виконання. Стаття 267 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008,
N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011, N 5288-VI ( 5288-17 ) від
18.09.2012 }
Глава 21ОСОБИ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ПРОВАДЖЕННІ В СПРАВІ ПРО
АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Стаття 268. Права особи, яка притягається доадміністративної відповідальності
{ Положення частини першої статті 268, за яким обмежується
право на вільний вибір особою, яка притягається до
адміністративної відповідальності, як захисника своїх прав, крім
адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право
на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної
особи втратили чинність як такі, що є неконституційними на
підставі Рішення Конституційного Суду N 13-рп/2000 ( v013p710-00 )
від 16.11.2000 } Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності
має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення,
подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи
користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у
галузі права, який за законом має право на надання правової
допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати
рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не
володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по
справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в
присутності особи, яка притягається до адміністративної
відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути
розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її
сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не
надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення,
передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160,
172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185,
185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка
притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або
судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного
суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (міліцією)
піддано приводу.
Законами України може бути передбачено й інші випадки, коли
явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,
в орган (до посадової особи), який вирішує справу, є обов'язковою.
{ Стаття 268 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11
від 29.05.85, N 4452-11 від 21.08.87, N 7445-11 від 27.04.89,
N 8918-11 від 07.03.90, N 9166-11 від 04.05.90, N 647-12 від
18.01.91, Законами N 386/96-ВР від 01.10.96, N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 2635-IV ( 2635-15 ) від 02.06.2005,
N 1508-VI ( 1508-17 ) від 11.06.2009, N 2453-VI ( 2453-17 ) від
07.07.2010, N 2808-VI ( 2808-17 ) від 21.12.2010, N 3207-VI
( 3207-17 ) від 07.04.2011, N 4025-VI ( 4025-17 ) від 15.11.2011,
N 221-VII ( 221-18 ) від 18.04.2013 }
Стаття 269. Потерпілий
Потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням
заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Потерпілий має право знайомитися з матеріалами справи,
заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися правовою
допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом
має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням
юридичної особи, оскаржувати постанову по справі про
адміністративне правопорушення. Потерпілого може бути опитано як свідка відповідно до статті
272 цього Кодексу. Стаття 269 із змінами, внесеними згідно з Законом N 5076-VI
( 5076-17 ) від 05.07.2012}
Стаття 270. Законні представники та представники
Інтереси особи, яка притягається до адміністративної
відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами,
що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати
свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають
право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі,
опікуни, піклувальники).
Інтереси потерпілого може представляти представник - адвокат,
інший фахівець у галузі права, який за законом має право на
надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної
особи.
Законні представники та представники мають право знайомитися
з матеріалами справи; заявляти клопотання; від імені особи,
інтереси якої вони представляють, приносити скарги на рішення
органу (посадової особи), який розглядає справу.
Повноваження адвоката як представника потерпілого
посвідчуються документами, зазначеними у частині другій статті 271
цього Кодексу. Стаття 270 із змінами, внесеними згідно з Законом N 5076-VI
( 5076-17 ) від 05.07.2012 }
Стаття 271. Захисник
У розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть
брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за
законом має право на надання правової допомоги особисто чи за
дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з
матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка
його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу
(посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші
права, передбачені законами України.
Повноваження адвоката на участь у розгляді справи
підтверджуються довіреністю на ведення справи, посвідченою
нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано
право посвідчувати довіреності, або ордером чи дорученням органу
(установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової
допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера
обов'язково додається витяг з договору, в якому зазначаються
повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих
дій як захисника. Витяг засвідчується підписами сторін.
Якщо особа є суб'єктом права на безоплатну вторинну правову
допомогу, у розгляді справи про адміністративне правопорушення
може брати участь адвокат, який призначений Центром з надання
безоплатної вторинної правової допомоги. Зазначений адвокат має
права, передбачені частиною першою цієї статті та іншими законами.
Повноваження адвоката, призначеного Центром з надання
безоплатної вторинної правової допомоги, підтверджуються
дорученням, що видається Центром з надання безоплатної вторинної
правової допомоги. Стаття 271 в редакції Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від
05.04.2001; із змінами, внесеними згідно із Законами N 5076-VI
( 5076-17 ) від 05.07.2012, N 3460-VI ( 3460-17 ) від 02.06.2011 }
Стаття 272. Свідок
Як свідок у справі про адміністративне правопорушення може
бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі
які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі. На виклик органу (посадової особи), у провадженні якого
перебуває справа, свідок зобов'язаний з'явитися в зазначений час,
дати правдиві пояснення, повідомити все відоме йому по справі і
відповісти на поставлені запитання.
Стаття 273. Експерт
Експерт призначається органом (посадовою особою), у
провадженні якого перебуває справа про адміністративне
правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях,
у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної
адміністративним правопорушенням, а також суми грошей, одержаних
внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, які
підлягатимуть конфіскації.
Експерт зобов'язаний з'явитися на виклик органу (посадової
особи) і дати об'єктивний висновок у поставлених перед ним
питаннях.
Експерт має право знайомитися з матеріалами справи, що
стосуються предмета експертизи, заявляти клопотання про надання
йому додаткових матеріалів, необхідних для дачі висновку; з
дозволу органу (посадової особи), в провадженні якого перебуває
справа про адміністративне правопорушення, ставити особі, яка
притягається до відповідальності, потерпілому, свідкам запитання,
що стосуються предмета експертизи; бути присутнім при розгляді
справи. Стаття 273 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4025-VI
( 4025-17 ) від 15.11.2011 }
Стаття 274. Перекладач
Перекладач призначається органом (посадовою особою), в
провадженні якого перебуває справа про адміністративне
правопорушення. Перекладач зобов'язаний з'явитися на виклик органу (посадової
особи) і зробити повно й точно доручений йому переклад.
Стаття 275. Відшкодування витрат потерпілим, свідкам,експертам і перекладачам
Потерпілим, свідкам, експертам і перекладачам відшкодовуються
у встановленому порядку витрати, що їх вони зазнали у зв'язку з
явкою в орган (до посадової особи), в провадженні якого перебуває
справа про адміністративне правопорушення. За особами, яких викликають як потерпілих, свідків, експертів
і перекладачів, зберігається у встановленому порядку середній
заробіток за місцем роботи за час їх відсутності у зв'язку з явкою
в орган (до посадової особи), в провадженні якого перебуває
справа про адміністративне правопорушення.
Глава 22РОЗГЛЯД СПРАВ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Стаття 276. Місце розгляду справи про адміністративнеправопорушення
Справа про адміністративне правопорушення розглядається за
місцем його вчинення.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені
статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129, частинами першою, другою,
третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення
вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем
обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені
статтями 177 і 178 цього Кодексу, розглядаються за місцем їх
вчинення або за місцем проживання порушника.
Адміністративними комісіями справи про адміністративні
правопорушення розглядаються за місцем проживання порушника.
Законами України може бути передбачено й інше місце розгляду
справи про адміністративне правопорушення. Стаття 276 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11
від 29.05.85, N 1117-11 від 16.10.85, N 7542-11 від 19.05.89,
N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12
від 23.12.93, N 244/94-ВР від 15.11.94, N 2029-III ( 2029-14 ) від
05.10.2000, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 2350-III
( 2350-14 ) від 05.04.2001, N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }
Стаття 277. Строки розгляду справ про адміністративніправопорушення
Справа про адміністративне правопорушення розглядається у
п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою
особою), правомочним розглядати справу, протоколу про
адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені
статтею 42-2, частиною першою статті 44, статтями 44-1, 106-1,
106-2, 162, 173, 173-1, 173-2, 178, 185, частиною першою статті
185-3, статтями 185-7, 185-10, 188-22, 203 - 206-1, розглядаються
протягом доби, статтями 146, 160, 185-1, 212-7 - 212-20 - у
триденний строк, статтями 46-1, 51, 166-9, 176 і 188-34 - у
п'ятиденний строк, статтями 101-103 цього Кодексу - у семиденний
строк.
Законами України може бути передбачено й інші строки розгляду
справ про адміністративні правопорушення.
Строк розгляду адміністративних справ про адміністративні
корупційні правопорушення зупиняється судом у разі якщо особа,
щодо якої складено протокол про адміністративне корупційне
правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних
причин не може туди з'явитися (хвороба, перебування у відрядженні
чи на лікуванні, у відпустці тощо). Стаття 277 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11
від 29.05.85, N 2010-11 від 03.04.86, N 4135-11 від 12.06.87,
N 4452-11 від 21.08.87, N 6347-11 від 03.08.88, N 7445-11 від
27.04.89, N 8710-11 від 19.01.90, N 8711-11 від 19.01.90,
N 8918-11 від 07.03.90, N 9082-11 від 20.04.90, N 9166-11 від
04.05.90, N 647-12 від 18.01.91, N 661-12 від 28.01.91; Законами
N 3039-12 від 03.03.93, N 3890-12 від 28.01.94, N 64/95-ВР від
15.02.95, N 386/96-ВР від 01.10.96, N 2342-III ( 2342-14 ) від
05.04.2001, N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності
01.08.2003 року, N 1299-IV ( 1299-15 ) від 20.11.2003, N 2635-IV
( 2635-15 ) від 02.06.2005, N 3078-IV ( 3078-15 ) від 15.11.2005,
N 3504-IV ( 3504-15 ) від 23.02.2006, N 599-VI ( 599-17 ) від
25.09.2008, N 1508-VI ( 1508-17 ) від 11.06.2009, N 2258-VI
( 2258-17 ) від 18.05.2010, N 2808-VI ( 2808-17 ) від 21.12.2010;
в редакції Закону N 3207-VI ( 3207-17 ) від 07.04.2011;із змінами,
внесеними згідно із Законом N 4025-VI ( 4025-17 ) від 15.11.2011 }
{ Стаття 277-1 втратила чинність на підставі Закону N 2808-VI
( 2808-17 ) від 21.12.2010 }
Стаття 277-2. Повідомлення про розгляд справи
Повістка особі, яка притягається до адміністративної
відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня
розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду
справи.
Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про
адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду
справи в той же строк.
Належним підтвердженням повідомлення особі про місце і час
розгляду справи (отримання особою повістки або ознайомлення з її
змістом в інший спосіб) є підпис особи про отримання повістки, у
тому числі на поштовому повідомленні, або відеозапис вручення
особі повістки, або будь-які інші дані, що підтверджують факт
вручення особі повістки або ознайомлення з її змістом. Кодекс доповнено статтею 277-2 згідно із Законом N 3207-VI
( 3207-17 ) від 07.04.2011; із змінами, внесеними згідно із
Законом N 721-VII ( 721-18 ) від 16.01.2014 }
Стаття 278. Підготовка до розгляду справи проадміністративне правопорушення
Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про
адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи
про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи,
про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка
притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх
законних представників і адвоката.
Стаття 279. Порядок розгляду справи про адміністративнеправопорушення
Розгляд справи розпочинається з оголошення складу
колегіального органу або представлення посадової особи, яка
розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова
особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає
розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності,
роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і
обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне
правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть
участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються
клопотання. У разі участі в розгляді справи прокурора
заслуховується його висновок.
Стаття 280. Обставини, що підлягають з'ясуванню при розглядісправи про адміністративне правопорушення
Орган (посадова особа) при розгляді справи про
адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було
вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його
вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є
обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи
заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про
адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації,
трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають
значення для правильного вирішення справи. Стаття 280 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1117-11
від 16.10.85, Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 }
Стаття 281. Протокол засідання колегіального органу по справіпро адміністративне правопорушення
При розгляді колегіальним органом справи про адміністративне
правопорушення ведеться протокол, в якому зазначаються: 1) дата і місце засідання; 2) найменування і склад органу, який розглядає справу; 3) зміст справи, що розглядається; 4) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі; 5) пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, їх
клопотання і результати їх розгляду; 6) документи і речові докази, досліджені при розгляді справи; 7) відомості про оголошення прийнятої постанови і роз'яснення
порядку та строків її оскарження. Протокол засідання колегіального органу підписується
головуючим на засіданні і секретарем цього органу.
Стаття 282. Пропозиції про усунення причин та умов, щосприяли вчиненню адміністративних правопорушень
Орган (посадова особа), який розглядає справу, встановивши
причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного
правопорушення, вносить у відповідний державний орган чи орган
місцевого самоврядування, громадську організацію або посадовій
особі пропозиції про вжиття заходів щодо усунення цих причин та
умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження
пропозиції повинно бути повідомлено орган (посадову особу), який
вніс пропозицію. Стаття 282 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001 }
Глава 23ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Стаття 283. Зміст постанови по справі про адміністративнеправопорушення
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган
(посадова особа) виносить постанову по справі ( z1116-12 ).
Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по
справі про адміністративне правопорушення приймається у формі
рішення.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової
особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про
особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених
при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає
відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте
по справі рішення.
Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за
адміністративне правопорушення органами (посадовими особами),
переліченими у пунктах 1-4 статті 213 цього Кодексу, одночасно
вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в
постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає
стягненню, порядок і строк її відшкодування.
Постанова по справі ( z1116-12 ) повинна містити вирішення
питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про
порядок і строк її оскарження.
Постанова суду (судді) про накладення адміністративного
стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо
якої її винесено, судового збору.
Постанова колегіального органу приймається простою більшістю
голосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення
( z1116-12 ) підписується посадовою особою, яка розглянула справу,
а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і
секретарем цього органу.
У випадках, передбачених законодавством України, про захід
стягнення робиться відповідний запис на протоколі про
адміністративне правопорушення або постанова оформляється іншим
установленим способом. Стаття 283 із змінами, внесеними згідно із Законами N 244/94-ВР
від 15.11.94, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 586-VI
( 586-17 ) від 24.09.2008, N 590-VII ( 590-18 ) від 19.09.2013 }
Стаття 284. Види постанов по справі про адміністративнеправопорушення
По справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова
особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1
цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні
усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської
організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору,
органу досудового розслідування, а також при наявності обставин,
передбачених статтею 247 цього Кодексу. Стаття 284 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1117-11
від 16.10.85; Законами N 244/94-ВР від 15.11.94, N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003,
N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012 }
Стаття 285. Оголошення постанови по справі проадміністративне правопорушення і вручення копії
постанови
Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду
справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або
висилається особі, щодо якої її винесено.
Копія постанови в той же строк вручається або висилається
потерпілому на його прохання.
Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія
постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у
справі.
По справах про порушення митних правил копія постанови
вручається особам, щодо яких її винесено, в порядку, встановленому
Митним кодексом України ( 4495-17 ).
У випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія
постанови уповноваженої посадової особи у справі про
адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її
винесено, на місці вчинення правопорушення.
По справах про адміністративні правопорушення, передбачені
статтями 174 і 191 цього Кодексу, щодо особи, якій вогнепальну
зброю, а також бойові припаси ввірено у зв'язку з виконанням
службових обов'язків або передано в тимчасове користування
підприємством, установою, організацією, суд надсилає копію
постанови, крім того, відповідному підприємству, установі або
організації для відома і органу внутрішніх справ для розгляду
питання про заборону цій особі користуватися вогнепальною зброєю.
Постанова суду про накладення адміністративного стягнення за
адміністративне корупційне правопорушення у триденний строк з дня
набрання нею законної сили направляється відповідному органу
державної влади, органу місцевого самоврядування, керівникові
підприємства, установи чи організації, державному чи виборному
органу, власнику юридичної особи або уповноваженому ним органу для
вирішення питання про притягнення особи до дисциплінарної
відповідальності, усунення її згідно із законодавством від
виконання функцій держави, якщо інше не передбачено законом, а
також усунення причин та умов, що сприяли вчиненню цього
правопорушення.
Постанова суду про накладення адміністративного стягнення за
повторне вчинення порушення вимог законодавства у сфері
ліцензування та з питань видачі документів дозвільного характеру,
передбачених статтями 166-10, 166-12 цього Кодексу, у триденний
строк з дня набрання нею законної сили направляється відповідному
органу державної влади, органу місцевого самоврядування для
прийняття рішення згідно із законом. Стаття 285 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008,
N 1508-VI ( 1508-17 ) від 11.06.2009, N 2808-VI ( 2808-17 ) від
21.12.2010; в редакції Закону N 3207-VI ( 3207-17 ) від
07.04.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом N 3720-VI
( 3720-17 ) від 08.09.2011 }
{ Статтю 286 виключено на підставі Закону N 586-VI ( 586-17 )
від 24.09.2008 }
Глава 24ОСКАРЖЕННЯ ПОСТАНОВИ ПО СПРАВІ ПРО
АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ АБО ВНЕСЕННЯ НА НЕЇ
ПОДАННЯ ПРОКУРОРА Назва глави 24 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5288-VI
( 5288-17 ) від 18.09.2012 }
Стаття 287. Право оскарження постанови по справі проадміністративне правопорушення
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може
бути оскаржено прокурором, особою, щодо якої її винесено, а також
потерпілим.
Постанова районного, районного у місті, міського чи
міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного
стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.
{ Стаття 287 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008,
N 5288-VI ( 5288-17 ) від 18.09.2012 }
Стаття 288. Порядок оскарження постанови по справі проадміністративне правопорушення
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може
бути оскаржено:
1) постанову адміністративної комісії - у виконавчий комітет
відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи
міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), з
особливостями, встановленими цим Кодексом;
2) рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської
ради - у відповідну раду або в районний, районний у місті, міський
чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), з
особливостями, встановленими цим Кодексом;
3) постанову іншого органу (посадової особи) про накладення
адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій
посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи
міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), з
особливостями, встановленими цим Кодексом.
Постанову про одночасне накладення основного і додаткового
адміністративних стягнень може бути оскаржено за вибором особи,
щодо якої її винесено, чи потерпілого в порядку, встановленому для
оскарження основного або додаткового стягнення;
{ Пункт 4 частини першої статті 288 виключено на підставі
Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 }
{ Пункт 5 частини першої статті 288 виключено на підставі
Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 }
Скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс
постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше
не встановлено законодавством України. Скарга, що надійшла,
протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій
особі), правомочному відповідно до цієї статті її розглядати.
Постанову уповноваженого органу (посадової особи) про
накладення адміністративного стягнення може бути скасовано або
змінено за поданням прокурора керівником відповідного органу, а
також незалежно від наявності подання прокурора - керівником
вищестоящого органу.
Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне
правопорушення, звільняється від сплати державного мита. Стаття 288 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2010-11
від 03.04.86, N 7542-11 від 19.05.89; Законами N 2857-12 від
15.12.92, N 244/94-ВР від 15.11.94, N 557-XIV ( 557-14 ) від
24.03.99, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 586-VI
( 586-17 ) від 24.09.2008, N 5288-VI ( 5288-17 ) від 18.09.2012 }
Стаття 289. Строк оскарження постанови по справі проадміністративне правопорушення
Скаргу на постанову по справі про адміністративне
правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня
винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних
причин цей строк за заявою прокурора, особи, щодо якої винесено
постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою),
правомочним розглядати скаргу. Стаття 289 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5288-VI
( 5288-17 ) від 18.09.2012 }
Стаття 290. Внесення подання прокурора на постанову по справіпро адміністративне правопорушення
На постанову по справі про адміністративне правопорушення
прокурором може бути внесено подання упродовж десяти днів з дня
винесення постанови. Стаття 290 із змінами, внесеними згідно із Законом N 586-VI
( 586-17 ) від 24.09.2008; в редакції Закону N 5288-VI ( 5288-17 )
від 18.09.2012 }
Стаття 291. Набрання постановою адміністративного органу(посадової особи) у справі про адміністративне
правопорушення законної сили
Постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі
про адміністративне правопорушення набирає законної сили після
закінчення строку оскарження (внесення подання прокурора) цієї
постанови, за винятком постанов про застосування стягнення,
передбаченого статтею 26 цього Кодексу, а також у випадках
накладення штрафу, що стягується на місці вчинення
адміністративного правопорушення. Стаття 291 в редакції Закону N 586-VI ( 586-17 ) від
24.09.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5288-VI
( 5288-17 ) від 18.09.2012 }
Стаття 292. Строк розгляду скарги і подання прокурора напостанову по справі про адміністративне
правопорушення
Скарга і подання прокурора на постанову по справі про
адміністративне правопорушення розглядаються правомочними органами
(посадовими особами) в десятиденний строк з дня їх надходження,
якщо інше не встановлено законами України. Стаття 292 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 5288-VI ( 5288-17 ) від 18.09.2012 }
Стаття 293. Розгляд скарги і подання прокурора на постановупо справі про адміністративне правопорушення
Орган (посадова особа) при розгляді скарги або подання
прокурора на постанову по справі про адміністративне
правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної
постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу або подання
прокурора без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним
актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з
тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом
(посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така
постанова скасовується і справа надсилається на розгляд
компетентного органу (посадової особи). Стаття 293 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5288-VI
( 5288-17 ) від 18.09.2012 }
Стаття 294. Набрання постановою судді у справі проадміністративне правопорушення законної сили та
перегляд постанови
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення
набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної
скарги, за винятком постанов про застосування стягнення,
передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов,
прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні
правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення
може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної
відповідальності, її законним представником, захисником,
потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів
з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після
закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка
її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього
строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду
через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом
трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у
відповідний апеляційний суд.
Апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду
протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
Апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового
засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь
у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не
пізніше ніж за три дні до початку судового засідання.
Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу,
інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про
адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи,
крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня
інформація про належне повідомлення цих осіб.
Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної
скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне
застосування норм матеріального права або порушення норм
процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази,
які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання
їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим
судом.
За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної
інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову
без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в
межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може
бути посилено.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно
після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Після закінчення апеляційного провадження справа не пізніше
ніж у п'ятиденний строк направляється до місцевого суду, який її
розглядав. Стаття 294 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11
від 29.05.85, N 2444-11 від 27.06.86, N 4452-11 від 21.08.87,
N 6347-11 від 03.08.88, N 6976-11 від 14.12.88, N 7445-11 від
27.04.89, N 8710-11 від 19.01.90, N 8711-11 від 19.01.90,
N 8918-11 від 07.03.90, N 9082-11 від 20.04.90, N 9166-11 від
04.05.90, N 647-12 від 18.01.91, N 1413-12 від 09.08.91; Законами
N 1255-12 від 25.06.91, N 3582-12 від 11.11.93, N 3888-12 від
28.01.94, N 179/94-ВР від 22.09.94, N 244/94-ВР від 15.11.94,
N 8/95-ВР від 19.01.95, N 123/95-ВР від 05.04.95, N 210/95-ВР від
02.06.95, N 386/96-ВР від 01.10.96, N 666/97-ВР від 21.11.97,
N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98, N 812-XIV ( 812-14 ) від
02.07.99, 998-XIV ( 998-14 ) від 16.07.99, N 1080-XIV ( 1080-14 )
від 21.09.99, N 1381-XIV ( 1381-14 ) від 13.01.2000, N 1685-III
( 1685-14 ) від 20.04.2000, N 1744-III ( 1744-14 ) від
18.05.2000, N 1969-III ( 1969-14 ) від 21.09.2000, N 1986-III
( 1986-14 ) від 21.09.2000; N 2056-III ( 2056-14 ) від
19.10.2000, N 2247-III ( 2247-14 ) від 18.01.2001, N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001,
N 2359-III ( 2359-14 ) від 05.04.2001, N 2550-III ( 2550-14 ) від
21.06.2001, N 2703-III ( 2703-14 ) від 20.09.2001, N 2747-III
( 2747-14 ) від 04.10.2001, N 2787-III ( 2787-14 ) від
15.11.2001, N 2953-III ( 2953-14 ) від 17.01.2002, N 249-IV
( 249-15 ) від 28.11.2002 - набирає чинності 11.06.2003 року,
N 548-IV ( 548-15 ) від 20.02.2003, N 666-IV ( 666-15 ) від
03.04.2003, N 676-IV ( 676-15 ) від 03.04.2003, N 749-IV
( 749-15 ) від 15.05.2003, N 759-IV ( 759-15 ) від 15.05.2003,
N 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003, N 1128-IV ( 1128-15 ) від
11.07.2003, N 1299-IV ( 1299-15 ) від 20.11.2003, N 1703-IV
( 1703-15 ) від 11.05.2004, N 1745-IV ( 1745-15 ) від 03.06.2004,
N 2188-IV ( 2188-15 ) від 18.11.2004, N 2247-IV ( 2247-15 ) від
16.12.2004, N 2322-IV ( 2322-15 ) від 12.01.2005, N 2635-IV
( 2635-15 ) від 02.06.2005, N 2806-IV ( 2806-15 ) від 06.09.2005
N 2899-IV ( 2899-15 ) від 22.09.2005, N 3078-IV ( 3078-15 ) від
15.11.2005, N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005, N 3336-IV
( 3336-15 ) від 12.01.2006, N 3504-IV ( 3504-15 ) від 23.02.2006,
N 534-V ( 534-16 ) від 22.12.2006, N 577-V ( 577-16 ) від
11.01.2007, N 695-V ( 695-16 ) від 22.02.2007, N 1033-V
( 1033-16 ) від 17.05.2007; в редакції Закону N 586-VI ( 586-17 )
від 24.09.2008; із змінами, внесеними згідно із Законами N 2453-VI
( 2453-17 ) від 07.07.2010, N 5288-VI ( 5288-17 ) від 18.09.2012 }
Стаття 295. Надіслання копії рішення по скарзі на постанову
Копія рішення по скарзі на постанову по справі про
адміністративне правопорушення протягом трьох днів надсилається
особі, щодо якої її винесено. В той же строк копія постанови
надсилається потерпілому на його прохання.
Про результати розгляду скарги, яка подана прокурором,
повідомляється прокуророві. Стаття 295 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5288-VI
( 5288-17 ) від 18.09.2012 }
Стаття 296. Наслідки скасування постанови із закриттямсправи про адміністративне правопорушення
Скасування постанови із закриттям справи про адміністративне
правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум,
оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування
інших обмежень, зв'язаних з цією постановою. У разі неможливості
повернення предмета повертається його вартість.
Відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним
накладенням адміністративного стягнення у вигляді
адміністративного арешту або виправних робіт, провадиться в
порядку, встановленому законом. Стаття 296 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001 }
{ Статтю 297 виключено на підставі Закону N 5288-VI
( 5288-17 ) від 18.09.2012 }
Глава 24-1. Перегляд постанови по справі проадміністративне правопорушення у разі встановлення
міжнародною судовою установою, юрисдикція якої
визнана Україною, порушення Україною міжнародних
зобов'язань при вирішенні справи судом
Стаття 297-1. Право на перегляд постанови по справі проадміністративне правопорушення
Заява про перегляд постанови по справі про адміністративне
правопорушення може бути подана особою, на користь якої
постановлено рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої
визнана Україною.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може
бути переглянута з підстави встановлення міжнародною судовою
установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною
міжнародних зобов’язань при вирішенні судом справи про
адміністративне правопорушення.
Стаття 297-2. Строк подання заяви про перегляд постанови посправі про адміністративне правопорушення
Заява про перегляд постанови по справі про адміністративне
правопорушення може бути подана не пізніше одного місяця з дня,
коли особі, на користь якої постановлено рішення міжнародної
судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, стало відомо
про набуття цим рішенням статусу остаточного.
У разі пропущення строку для подання заяви з причин, визнаних
поважними, він може бути поновлений за клопотанням особи, яка
подала заяву. Заява про перегляд постанови по справі про
адміністративне правопорушення повертається особі, яка її подала,
якщо вона не порушує питання про поновлення цього строку, а також
якщо у поновленні строку відмовлено.
Питання про поновлення строку для подання заяви про перегляд
постанови по справі про адміністративне правопорушення або про
повернення заяви особі, яка її подала, вирішується без виклику
осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне
правопорушення.
Стаття 297-3. Вимоги до заяви про перегляд постанови посправі про адміністративне правопорушення
Заява про перегляд постанови по справі про адміністративне
правопорушення подається у письмовій формі та підписується особою,
яка її подає, або представником особи, який додає до заяви
оформлений належним чином документ про свої повноваження. У заяві
про перегляд зазначаються:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) ім’я (прізвище, ім’я та по батькові), поштова адреса
особи, яка подає заяву, та осіб, які беруть участь у провадженні у
справі про адміністративне правопорушення, а також їхні номери
засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
3) обґрунтування необхідності перегляду постанови по справі
про адміністративне правопорушення у зв’язку з ухваленням рішення
міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною;
4) вимоги особи, яка подає заяву;
5) у разі необхідності - клопотання;
6) перелік матеріалів, що додаються.
Стаття 297-4. Порядок подання заяви про перегляд постанови посправі про адміністративне правопорушення
Заява про перегляд постанови по справі про адміністративне
правопорушення подається до Верховного Суду України через Вищий
спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних
справ. До заяви мають бути додані:
1) копії заяви про перегляд постанови по справі про
адміністративне правопорушення відповідно до кількості осіб, які
беруть участь у провадженні у справі про адміністративне
правопорушення;
2) копії постанови по справі про адміністративне
правопорушення, про перегляд якої подано заяву;
3) копія рішення міжнародної судової установи, юрисдикція
якої визнана Україною, або клопотання особи про витребування копії
такого рішення в органу, відповідального за координацію виконання
рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні
особи, яка подала заяву.
За подання заяви про перегляд постанови по справі про
адміністративне правопорушення судовий збір не справляється.
Стаття 297-5. Перевірка Вищим спеціалізованим судом України зрозгляду цивільних і кримінальних справ
відповідності заяви про перегляд постанови по
справі про адміністративне правопорушення
вимогам цього Кодексу
Заява про перегляд постанови по справі про адміністративне
правопорушення, яка надійшла до Вищого спеціалізованого суду
України з розгляду цивільних і кримінальних справ, реєструється у
день її надходження та не пізніше наступного дня передається
судді-доповідачу, який визначається автоматизованою системою
документообігу цього суду.
Суддя-доповідач протягом трьох днів здійснює перевірку
відповідності заяви вимогам цього Кодексу. У разі встановлення, що
заяву подано без додержання вимог статей 297-3, 297-4 цього
Кодексу, особа, яка подала заяву, письмово повідомляється про
недоліки заяви та строк, протягом якого вона зобов’язана їх
усунути.
Якщо особа, яка подала заяву, усунула недоліки заяви в
установлений строк, така заява вважається поданою у день
первинного її подання до Вищого спеціалізованого суду України з
розгляду цивільних і кримінальних справ.
Заява повертається заявнику, у разі якщо:
1) заявник не усунув її недоліки протягом установленого
строку;
2) заява подана особою, яка не наділена правом на подання
такої заяви;
3) заяву подано від імені особи, яка не має повноважень на
ведення справи;
4) є постанова Вищого спеціалізованого суду України з
розгляду цивільних і кримінальних справ про відмову у допуску
справи до провадження за наслідками її розгляду, прийнята з
аналогічних підстав.
Повернення заяви з підстав, зазначених у частині четвертій
цієї статті, не перешкоджає повторному зверненню у разі належного
оформлення заяви або з інших підстав, ніж ті, які були предметом
розгляду.
За відсутності підстав для повернення заяви, в якій міститься
клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної
судової установи, юрисдикція якої визнана Україною,
суддя-доповідач невідкладно ухвалює постанову про витребування
такої копії рішення разом з її автентичним перекладом в органу,
відповідального за координацію виконання рішень міжнародної
судової установи.
Стаття 297-6. Допуск Вищим спеціалізованим судом України зрозгляду цивільних і кримінальних справ справи
до провадження
Вирішення питання про допуск справи до провадження
здійснюється колегією у складі п’яти суддів Вищого
спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних
справ, яка формується автоматизованою системою документообігу
цього суду.
Про допуск справи до провадження або відмову в допуску Вищий
спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних
справ протягом п’ятнадцяти днів з дня надходження заяви, а в разі
витребування копії рішення міжнародної судової установи,
юрисдикція якої визнана Україною, - з дня надходження такої копії,
ухвалює постанову. Постанова ухвалюється без виклику осіб, які
беруть участь у провадженні у справі про адміністративне
правопорушення. Постанова про допуск справи до провадження або про
відмову в такому допуску повинна бути вмотивованою.
Постанова про допуск справи до провадження разом із заявою
про перегляд постанови по справі про адміністративне
правопорушення та доданими до неї документами надсилається до
Верховного Суду України протягом п’яти днів з дня її ухвалення.
Копія постанови про допуск справи надсилається разом з копією
заяви особам, які беруть участь у провадженні в справі про
адміністративне правопорушення, а в разі відмови в допуску -
особі, яка подала заяву.
Якщо за результатами розгляду питання про допуск справи до
провадження буде встановлено, що порушення Україною міжнародних
зобов’язань є наслідком недотримання норм права, які регулюють
порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення,
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і
кримінальних справ ухвалює постанову про відкриття провадження в
справі та вирішує питання про необхідність витребування матеріалів
справи про адміністративне правопорушення. Розгляд справи
здійснюється колегією у складі п’яти суддів Вищого
спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних
справ у порядку, визначеному статтею 294 цього Кодексу.
Стаття 297-7. Підготовка справи до розгляду у Верховному СудіУкраїни
Постанова про допуск справи до провадження разом із заявою
про перегляд постанови по справі про адміністративне
правопорушення та доданими до неї документами реєструється у день
її надходження до Верховного Суду України та не пізніше наступного
дня передається судді-доповідачу, визначеному автоматизованою
системою документообігу цього суду. Суддя-доповідач протягом трьох
днів ухвалює постанову про відкриття провадження у справі та
надсилає її копії особам, які беруть участь у провадженні у справі
про адміністративне правопорушення.
Суддя-доповідач протягом п’ятнадцяти днів з дня відкриття
провадження здійснює підготовку справи до розгляду Верховним Судом
України, для чого:
1) вирішує питання про витребування матеріалів справи про
адміністративне правопорушення з відповідного суду;
2) вирішує питання про поновлення строку для подання заяви
про перегляд постанови по справі про адміністративне
правопорушення або про повернення заяви, якщо таке питання не
розглядалося у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду
цивільних і кримінальних справ.
За результатами проведення підготовчих дій суддя-доповідач
готує доповідь, ухвалює постанову про завершення підготовки та
призначення справи до розгляду Верховним Судом України.
Стаття 297-8. Порядок розгляду справи Верховним Судом України
У Верховному Суді України справа про перегляд постанови по
справі про адміністративне правопорушення розглядається на
спільному засіданні всіх судових палат Верховного Суду України.
Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше
двох третин суддів від складу Верховного Суду України, визначеного
законом.
Строк розгляду справи Верховним Судом України не може
перевищувати одного місяця з дня надходження до Верховного Суду
України витребуваних суддею-доповідачем матеріалів справи про
адміністративне правопорушення.
Відкриття судового засідання, роз’яснення особам, які беруть
участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення
їхніх прав та обов’язків, оголошення складу суду здійснюються у
порядку, передбаченому статтею 279 цього Кодексу. Після проведення
зазначених процесуальних дій та розгляду клопотань осіб, які
беруть участь у провадженні у справі про адміністративне
правопорушення, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі
зміст вимог, викладених у заяві про перегляд, та результати
проведених ним підготовчих дій.
Особа, яка подала заяву до Верховного Суду України, інші
особи, які беруть участь у провадженні у справі про
адміністративне правопорушення, у разі їх прибуття у судове
засідання мають право надати пояснення по суті заявлених вимог.
Неприбуття осіб, які беруть участь у провадженні у справі про
адміністративне правопорушення і належним чином повідомлені про
дату, час і місце розгляду справи, для участі в судовому засіданні
не перешкоджає судовому розгляду справи.
Після закінчення заслуховування пояснень особи, яка подала
заяву, та інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про
адміністративне правопорушення, суд виходить до нарадчої кімнати
для ухвалення постанови.
Стаття 297-9. Повноваження Верховного Суду України
За наслідками розгляду справи більшістю голосів від складу
Верховного Суду України приймається одна з таких постанов:
1) про повне або часткове задоволення заяви;
2) про відмову в задоволенні заяви.
Верховний Суд України задовольняє заяву у разі наявності
підстави, передбаченої частиною другою статті 2971 цього Кодексу.
Якщо суд дійшов висновку про повне або часткове задоволення
заяви, він має право:
1) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
2) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
3) скасувати постанову та направити справу про
адміністративне правопорушення на новий розгляд до суду, який
виніс оскаржувану постанову;
4) змінити постанову.
Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо
обставини, що стали підставою для перегляду справи, не
підтвердилися.
Стаття 297-10. Постанова Верховного Суду України
Постанова Верховного Суду України про задоволення або відмову
в задоволенні заяви повинна бути вмотивованою. Судді, які не
погоджуються з постановою, можуть висловити окрему думку, що
додається до постанови.
Постанова Верховного Суду України повинна бути виготовлена та
направлена особам, які беруть участь у справі, не пізніше п’яти
днів з дня завершення розгляду справи.
Постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами
розгляду заяви про перегляд постанови по справі про
адміністративне правопорушення, підлягають опублікуванню на
офіційному веб-сайті Верховного Суду України не пізніш як через
десять днів з дня їх прийняття.
Невиконання постанов Верховного Суду України тягне за собою
відповідальність, установлену законом.
{ Розділ IV доповнено главою 24-1 згідно із Законом N 4847-VI
( 4847-17) від 24.05.2012 }
Розділ V. ВИКОНАННЯ ПОСТАНОВ ПРО НАКЛАДЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 298. Обов'язковість постанови про накладенняадміністративного стягнення
Постанова про накладення адміністративного стягнення є
обов'язковою для виконання державними і громадськими органами,
підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і
громадянами.
Стаття 299. Звернення постанови до виконання
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає
виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено
цим Кодексом та іншими законами України.
При оскарженні або внесенні на неї подання прокурора
постанови про накладення адміністративного стягнення постанова
підлягає виконанню після залишення скарги або подання без
задоволення, за винятком постанов про застосування заходу
стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення
штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного
правопорушення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у
вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення
строку, встановленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.
Постанова про накладення адміністративного стягнення
звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс
постанову. Стаття 299 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 5288-VI ( 5288-17 ) від 18.09.2012 }
Стаття 300. Порядок виконання постанови про накладенняадміністративного стягнення
Постанова про накладення адміністративного стягнення
виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому
цим Кодексом та іншими законами України.
Постанова про адміністративний арешт виконується органом
внутрішніх справ у порядку, встановленому законами України.
У разі винесення кількох постанов про накладення
адміністративних стягнень щодо однієї особи кожна постанова
виконується окремо. Стаття 300 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001 }
Стаття 301. Відстрочка виконання постанови про накладенняадміністративного стягнення
За наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про
накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного
арешту, виправних чи громадських робіт або роблять її виконання
неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може
відстрочити її виконання на строк до одного місяця.
Відстрочка виконання постанови про накладення
адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком
стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного
правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом. Стаття 301 в редакції Закону N 2056-III ( 2056-14 ) від
19.10.2000; із змінами, внесеними згідно із Законом N 656-VII
( 656-18 ) від 24.10.2013 }
Стаття 302. Припинення виконання постанови про накладенняадміністративного стягнення
За наявності обставин, зазначених у пунктах 5, 6 і 9 статті
247 цього Кодексу, орган (посадова особа), який виніс постанову
про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання.
Стаття 303. Давність виконання постанов про накладенняадміністративних стягнень
Не підлягає виконанню постанова про накладення
адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання
протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження
постанови або внесення на неї подання прокурора перебіг строку
давності зупиняється до розгляду скарги або подання прокурора. У
разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього
Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку
відстрочки.
Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі
строки для виконання постанов по справах про окремі види
адміністративних правопорушень.
{ Частину третю статті 303 виключено на підставі Закону
N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 }
{ Стаття 303 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008,
N 5288-VI ( 5288-17 ) від 18.09.2012 }
Стаття 304. Вирішення питань, зв'язаних з виконаннямпостанови
Питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення
адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою
особою), який виніс постанову.
Стаття 305. Контроль за виконанням постанови про накладенняадміністративного стягнення
Контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про
накладення адміністративного стягнення здійснюється органом
(посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами
державної влади в порядку, встановленому законом. Стаття 305 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2056-III
( 2056-14 ) від 19.10.2000 }
Глава 26ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО ВИНЕСЕННЯ
ПОПЕРЕДЖЕННЯ
Стаття 306. Порядок виконання постанови про винесенняпопередження
Постанова про накладення адміністративного стягнення у
вигляді попередження виконується органом (посадовою особою), який
виніс постанову, шляхом оголошення постанови порушнику.
Якщо постанова про накладення адміністративного стягнення у
вигляді попередження виноситься під час відсутності порушника,
йому вручається копія постанови в порядку і строки, передбачені
статтею 285 цього Кодексу.
При винесенні адміністративного стягнення у вигляді
попередження на місці вчинення порушень, передбачених статтями
116, 116-2, 117 цього Кодексу, воно оформляється способом,
встановленим відповідно Міністерством внутрішніх справ України або
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію
державної політики у сфері безпеки на морському та річковому
транспорті. Стаття 306 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 7542-11
від 19.05.89, Законами N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від
15.11.91, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 586-VI
( 586-17 ) від 24.09.2008, N 885-VI ( 885-17 ) від 15.01.2009,
N 5502-VI ( 5502-17 ) від 20.11.2012 }
Глава 27ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО НАКЛАДЕННЯ ШТРАФУ
Стаття 307. Строки і порядок виконання постанови пронакладення штрафу
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через
п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення
штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора
такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня
повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від
шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне
правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх
замінюють.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного
правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за
винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення,
якщо інше не встановлено законодавством України. Стаття 307 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 7542-11
від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91;
Законами N 244/94-ВР від 15.11.94, N 196/96-ВР від 15.05.96,
N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008, N 5288-VI ( 5288-17 ) від
18.09.2012 }
Стаття 308. Примусове виконання постанови про стягненняштрафу
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений
частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення
штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної
виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за
місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення
штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з
правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті
цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на
облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України. Частина друга набирає чинності з 1 січня 2009 року щодо
стягнення подвійного розміру штрафу при примусовому виконанні
постанови у справі про адміністративне правопорушення згідно із
Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }
{ Стаття 308 в редакції Закону N 2056-III ( 2056-14 ) від
19.10.2000; із змінами, внесеними згідно із Законами N 586-VI
( 586-17 ) від 24.09.2008, N 3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011 }
Стаття 309. Виконання постанови про накладення штрафу,який стягується на місці вчинення
адміністративного правопорушення
При стягненні штрафу відповідно до статті 258 цього Кодексу
на місці вчинення адміністративного правопорушення порушникові
видається квитанція встановленого зразка.
У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного
правопорушення провадження в справі, а потім виконання постанови
здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом. Стаття 309 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 7542-11
від 19.05.89, Законом N 5316-VI ( 5316-17 ) від 02.10.2012 }
Стаття 310. Закінчення провадження по виконанню постановипро накладення штрафу
Постанова про накладення штрафу, за якою стягнення штрафу
проведено повністю, з відміткою про виконання повертається
органові (посадовій особі), який виніс постанову.
Глава 28ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО ОПЛАТНЕ
ВИЛУЧЕННЯ ПРЕДМЕТА
Стаття 311. Органи, що виконують постанови про оплатневилучення предмета
Постанова про оплатне вилучення предмета, який став знаряддям
вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного
правопорушення, виконується державним виконавцем.
{ Частину другу статті 311 виключено на підставі Закону
N 148/96-ВР від 25.04.96 }
{ Стаття 311 із змінами, внесеними згідно із Законами N 148/96-ВР
від 25.04.96, N 2056-III ( 2056-14 ) від 19.10.2000 }
Стаття 312. Виконання постанови про оплатне вилученняпредмета
Предмет, вилучений на підставі постанови про його оплатне
вилучення, здається державним виконавцем для реалізації в порядку,
встановленому законом.
Суми, виручені від реалізації оплатно вилученого предмета,
відповідно до статті 28 цього Кодексу передаються колишньому
власникові з відрахуванням витрат, пов'язаних з проведенням
виконавчих дій. Стаття 312 в редакції Закону N 2056-III ( 2056-14 ) від
19.10.2000 }
Глава 29ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО КОНФІСКАЦІЮ
ПРЕДМЕТА, ГРОШЕЙ
{ Назва глави 29 із змінами, внесеними згідно із ЗакономN 1255-12 від 25.06.91 }
Стаття 313. Органи, що виконують постанови про конфіскаціюпредмета, грошей
Постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям
вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного
правопорушення, та грошей, одержаних внаслідок вчинення
адміністративного правопорушення, виконуються державними
виконавцями в порядку, встановленому законом. Стаття 313 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2010-11
від 03.04.86, N 2444-11 від 27.06.86, N 3282-11 від 19.12.86,
N 4134-11 від 12.06.87, N 6976-11 від 14.12.88, N 7445-11 від
27.04.89, N 8711-11 від 19.01.90, N 158-12 від 03.08.90,
N 1413-12 від 09.08.91; Законами N 1255-12 від 25.06.91, N 3806-12
від 24.12.93, N 179/94-ВР від 22.09.94, N 244/94-ВР від 15.11.94,
N 64/95-ВР від 15.02.95, N 81/96-ВР від 06.03.96, N 148/96-ВР від
25.04.96, N 323/96-ВР від 12.07.96, N 386/96-ВР від 01.10.96,
N 497/96-ВР від 14.11.96, N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98,
N 998-XIV ( 998-14 ) від 16.07.99, N 1587-III ( 1587-14 ) від
23.03.2000, N 1744-III ( 1744-14 ) від 18.05.2000, N 1969-III
( 1969-14 ) від 21.09.2000; в редакції Закону N 2056-III
( 2056-14 ) від 19.10.2000 }
Стаття 314. Порядок виконання постанови про конфіскаціюпредмета, грошей
Виконання постанови про конфіскацію предмета, який став
знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного
правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення
адміністративного правопорушення, здійснюється шляхом вилучення
конфіскованого предмета і примусового безоплатного звернення цього
предмета у власність держави.
{ Частину другу статті 314 виключено на підставі Закону
N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 }
{ Стаття 314 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1255-12
від 25.06.91, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 }
Стаття 315. Порядок реалізації конфіскованих предметів,грошей
Реалізація конфіскованих предметів, які стали знаряддям
вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного
правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення
адміністративного правопорушення, провадиться в порядку,
встановлюваному законами України. Стаття 315 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1255-12
від 25.06.91, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 }
Стаття 316. Закінчення провадження по виконанню постановипро конфіскацію предмета, грошей
Постанова про конфіскацію предмета, грошей з відміткою про
виконання повертається до суду, який виніс постанову.
{ Стаття 316 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1255-12
від 25.06.91, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 }
Глава 30ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО ПОЗБАВЛЕННЯ
СПЕЦІАЛЬНОГО ПРАВА
Стаття 317. Органи, що виконують постанову про позбавленняспеціального права
Постанова про позбавлення права керування транспортними
засобами виконується посадовими особами органів внутрішніх справ,
зазначеними у пунктах 2 і 3 частини другої статті 222 цього
Кодексу.
Постанова про позбавлення права керування річковими і
маломірними суднами виконується керівником центрального органу
виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у
сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та
інспекторами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує
реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та
річковому транспорті, капітаном річкового порту.
Постанова про позбавлення права полювання виконується
зазначеними у частині другій статті 242 цього Кодексу посадовими
особами органів, мисливського господарства. Стаття 317 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11
від 03.04.86, Законами N 81/96-ВР від 06.03.96, N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 2686-III ( 2686-14 ) від
13.09.2001, N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008, N 5502-VI
( 5502-17 ) від 20.11.2012 }
Стаття 318. Порядок виконання постанови про позбавленняправа керування транспортним засобом, річковим
або маломірним судном
У разі винесення постанови про позбавлення права керування
транспортним засобом, річковим або маломірним судном вилучене
посвідчення водія (свідоцтво, диплом) особі, щодо якої застосовано
даний захід адміністративного стягнення, не повертається.
Дія виданого замість вилученого посвідчення водія (свідоцтва,
диплома) тимчасового дозволу на право керування транспортним
засобом, річковим або маломірним судном продовжується до
закінчення строку, встановленого для подання скарги, або до
прийняття рішення по скарзі.
Якщо в результаті розгляду скарги буде прийнято рішення про
скасування постанови і закриття справи або про заміну позбавлення
права керування транспортним засобом, річковим або маломірним
судном іншим заходом стягнення (пункти 3 і 4 частини першої статті
293 цього Кодексу), вилучене посвідчення водія (свідоцтво, диплом)
повертається особі, у якої його було вилучено. Стаття 318 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 7542-11
від 19.05.89; Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }
Стаття 319. Порядок виконання постанови про позбавленняправа полювання
Виконання постанови про позбавлення права полювання
провадиться шляхом вилучення посвідчення мисливця.
У разі ухилення особи, позбавленої права полювання, від здачі
посвідчення мисливця працівники, уповноважені здійснювати контроль
у галузі мисливського господарства та полювання, вилучення
посвідчення мисливця провадять у встановленому порядку.
Порядок вилучення посвідчення мисливця встановлюється
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політику у сфері лісового господарства. Стаття 319 із змінами, внесеними згідно із Законами N 81/96-ВР
від 06.03.96, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 1122-IV
( 1122-15 ) від 11.07.2003, N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }
{ Статтю 320 виключено на підставі Закону N 586-VI ( 586-17 )
від 24.09.2008 }
Стаття 321. Обчислення строків позбавлення спеціальногоправа
Водії транспортних засобів, судноводії і особи, що порушили
правила полювання, вважаються позбавленими спеціального права з
дня винесення постанови про позбавлення цього права. Якщо
зазначені особи, які позбавлені спеціального права, ухиляються від
здачі документа, що посвідчує це право, то строк позбавлення їх
спеціального права обчислюється з дня здачі або вилучення такого
документа.
Після закінчення призначеного строку позбавлення спеціального
права особі, щодо якої застосовано даний захід адміністративного
стягнення, повертаються в установленому порядку вилучені в неї
документи. Вилучене посвідчення водія транспортного засобу
повертається особі, яку було позбавлено права керування
транспортними засобами, після успішного складання нею у
відповідному підрозділі Міністерства внутрішніх справ України, що
забезпечує безпеку дорожнього руху, іспитів для отримання права
керування. Стаття 321 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1369-12
від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 586-VI ( 586-17 )
від 24.09.2008, N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
Глава 30-АПРОВАДЖЕННЯ ПРО ВИКОНАННЯ ПОСТАНОВИ
ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ГРОМАДСЬКИХ РОБІТ
Стаття 321-1. Виконання постанови про накладенняадміністративного стягнення у вигляді
громадських робіт
Постанова районного, районного у місті, міського чи
міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного
стягнення у вигляді громадських робіт надсилається на виконання
органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері виконання кримінальних покарань, не пізніше дня,
наступного за днем набрання нею законної сили.
Виконання стягнення у вигляді громадських робіт здійснюється
шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, види якої
визначаються органами місцевого самоврядування.
У разі втрати працездатності, призову на строкову військову
службу, взяття під варту, засудження до кримінального покарання у
виді позбавлення або обмеження волі, або якщо невідоме
місцезнаходження особи, постановою суду (судді) за поданням органу
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері виконання кримінальних покарань, громадські
роботи замінюються штрафом, розмір якого визначається з
розрахунку, що чотири години невідбутих громадських робіт
дорівнюють одному неоподатковуваному мінімуму доходів громадян. Стаття 321-1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5461-VI
( 5461-17 ) від 16.10.2012; в редакції Закону N 656-VII ( 656-18 )
від 24.10.2013 }
Стаття 321-2. Обчислення строку відбування громадських робіт
Строк стягнення у виді громадських робіт обчислюється в
годинах, протягом яких порушник виконував визначену суспільно
корисну працю.
Громадські роботи виконуються не більш як чотири години на
день, а неповнолітніми - дві години на день.
Стаття 321-3. Обов'язки власника підприємства, установи,організації або уповноваженого ним органу за
місцем відбування порушником громадських робіт
На власника підприємства, установи, організації або
уповноваженого ним органу за місцем відбування порушником
громадських робіт покладається:
погодження з органом центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних
покарань, переліку об'єктів, на яких порушники відбувають
громадські роботи, та видів цих робіт;
контроль за виконанням порушниками визначених для них робіт;
своєчасне повідомлення органів, що відають виконанням даного
виду стягнення, про ухилення порушника від відбування стягнення;
ведення обліку та інформування органів, що відають виконанням
даного стягнення, про кількість відпрацьованих порушником годин.
{ Стаття 321-3 із змінами, внесеними згідно із Законами N 5461-VI
( 5461-17 ) від 16.10.2012, N 656-VII ( 656-18 ) від 24.10.2013 }
Стаття 321-4. Наслідки ухилення особи від відбуваннягромадських робіт
У разі ухилення порушника від відбування громадських робіт
постановою суду (судді) за поданням органу центрального органу
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання
кримінальних покарань, невідбутий строк громадських робіт може
бути замінено штрафом або адміністративним арештом.
Заміна громадських робіт штрафом застосовується за умови, що
санкція статті, за якою на порушника накладено адміністративне
стягнення, передбачає можливість застосування штрафу. Розмір
штрафу в такому разі визначається із розрахунку, що чотири години
невідбутих громадських робіт дорівнюють одному неоподатковуваному
мінімуму доходів громадян.
Заміна громадських робіт арештом застосовується за умови, що
санкція статті, за якою на порушника накладено адміністративне
стягнення, не передбачає можливості застосування штрафу. Строк
арешту визначається із розрахунку, що одна доба арешту дорівнює
п’яти годинам невідбутих громадських робіт, але не може
перевищувати п’ятнадцять діб. Стаття 321-4 в редакції Закону N 656-VII ( 656-18 ) від
24.10.2013 }
{ Кодекс доповнено главою 30-А згідно із Законом N 586-VI
( 586-17 ) від 24.09.2008 }
Глава 31ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ
ВИПРАВНИХ РОБІТ
Стаття 322. Виконання постанови про накладенняадміністративного стягнення у вигляді
виправних робіт
Постанова районного, районного у місті, міського чи
міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного
стягнення у вигляді виправних робіт надсилається на виконання
органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері виконання кримінальних покарань, не пізніше дня,
наступного за днем набрання нею законної сили.
Виправні роботи відповідно до статті 31 цього Кодексу
відбуваються за місцем постійної роботи порушника.
На підставі постанови про накладення адміністративного
стягнення у вигляді виправних робіт із заробітку порушника
протягом строку відбування ним адміністративного стягнення
провадяться відрахування в дохід держави у розмірі, визначеному
постановою.
У разі втрати працездатності, призову на строкову військову
службу, взяття під варту, засудження до кримінального покарання у
виді позбавлення або обмеження волі, або якщо невідоме
місцезнаходження особи, постановою суду (судді) за поданням органу
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері виконання кримінальних покарань, виправні роботи
замінюються штрафом, розмір якого визначається із розрахунку, що
один день невідбутих виправних робіт дорівнює одному
неоподатковуваному мінімуму доходів громадян. Стаття 322 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 1254-VI ( 1254-17 ) від 14.04.2009;
в редакції Закону N 656-VII ( 656-18 ) від 24.10.2013 }
Стаття 323. Обчислення строку відбування виправних робіт
Відбування виправних робіт обчислюється часом, протягом якого
порушник працював і з його заробітку провадилось відрахування.
Кількість днів, відпрацьованих порушником, має бути не менше
кількості робочих днів, що припадають на встановлений районним,
районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею)
календарний строк стягнення. Якщо порушник не відпрацював
зазначеної кількості робочих днів і відсутні підстави для
зарахування невідпрацьованих днів у строк стягнення, відбування
виправних робіт триває до повного відпрацювання порушником
належної кількості робочих днів.
У строк відбування стягнення зараховується час, протягом
якого порушник не працював з поважних причин і йому відповідно до
закону виплачувалась заробітна плата. До цього строку також
зараховується час хвороби, час, наданий для догляду за хворим, і
час проведений у відпустці по вагітності і родах. Час хвороби,
спричиненої сп'янінням або діями, зв'язаними з сп'янінням, до
строку відбування виправних робіт не зараховується. Стаття 323 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001 }
Стаття 324. Обов'язки власника підприємства, установи,організації або уповноваженого ним органу
за місцем відбування порушником виправних робіт
На власника підприємства, установи, організації або
уповноваженого ним органу за місцем відбування порушником
виправних робіт покладається:
правильне і своєчасне провадження відрахувань із заробітку
порушника в доход держави і своєчасний переказ відрахованих сум у
встановленому порядку;
трудове виховання порушника;
повідомлення органів, що відають виконанням даного виду
стягнення, про ухилення порушника від відбування стягнення. Стаття 324 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001 }
Стаття 325. Наслідки ухилення особи від відбування виправнихробіт
У разі ухилення порушника від відбування виправних робіт
постановою суду (судді) за поданням органу центрального органу
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання
кримінальних покарань, невідбутий строк виправних робіт може бути
замінено штрафом або адміністративним арештом.
Заміна виправних робіт штрафом застосовується за умови, що
санкція статті, за якою на порушника накладено адміністративне
стягнення, передбачає можливість застосування штрафу. Розмір
штрафу в такому разі визначається із розрахунку, що один день
невідбутих виправних робіт дорівнює одному неоподатковуваному
мінімуму доходів громадян.
Заміна виправних робіт арештом застосовується за умови, що
санкція статті, за якою на порушника накладено адміністративне
стягнення, не передбачає можливості застосування штрафу. Строк
арешту визначається із розрахунку, що одна доба арешту дорівнює
трьом дням виправних робіт, але не може перевищувати п’ятнадцять
діб. Стаття 325 із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР
від 07.02.97, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001; в редакції
Закону N 656-VII ( 656-18 ) від 24.10.2013 }
Глава 32ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ
АДМІНІСТРАТИВНОГО АРЕШТУ
Стаття 326. Виконання постанови про застосуванняадміністративного арешту
Постанова районного, районного у місті, міського чи
міськрайонного суду (судді) про застосування адміністративного
арешту виконується негайно після її винесення. Стаття 326 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001 }
Стаття 327. Порядок відбування адміністративного арешту
Осіб, підданих адміністративному арешту, тримають під вартою
в місцях, що їх визначають органи внутрішніх справ. При виконанні
постанови про застосування адміністративного арешту арештовані
піддаються особистому оглядові. Строк адміністративного затримання зараховується до строку
адміністративного арешту. Відбування адміністративного арешту провадиться за правилами,
встановленими законами України. Стаття 327 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III
( 2342-14 ) від 05.04.2001 }
Стаття 328. Трудове використання осіб, підданихадміністративному арешту
Особи, піддані адміністративному арешту за правопорушення,
передбачені частиною першою статті 44, статтями 173, 173-2,
частиною третьою статті 178, статтею 185, частиною другою статті
185-1 і частиною першою статті 185-3 цього Кодексу,
використовуються на фізичних роботах. Організація трудового використання осіб, підданих
адміністративному арешту, покладається на виконавчі органи
сільських, селищних, міських рад. Особам, підданим адміністративному арешту, за час перебування
під арештом заробітна плата за місцем постійної роботи не
виплачується. Стаття 328 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11
від 29.05.85, N 4452-11 від 21.08.87, N 6347-11 від 03.08.88,
N 9166-11 від 04.05.90, Законами N 2342-III ( 2342-14 ) від
05.04.2001, N 759-IV ( 759-15 ) від 15.05.2003, N 2635-IV
( 2635-15 ) від 02.06.2005 }
Глава 33ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ В ЧАСТИНІ
ВІДШКОДУВАННЯ МАЙНОВОЇ ШКОДИ
Стаття 329. Порядок і строк виконання постанови в частинівідшкодування майнової шкоди
Постанова по справі про адміністративне правопорушення в
частині відшкодування майнової шкоди виконується в порядку,
встановленому цим Кодексом та іншими законами України.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення в
частині відшкодування майнової шкоди є виконавчим документом.
Майнова шкода має бути відшкодована порушником не пізніш як
через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови (стаття
285), а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через
п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без
задоволення. Стаття 329 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2056-III
( 2056-14 ) від 19.10.2000, N 5288-VI ( 5288-17 ) від 18.09.2012 }
Стаття 330. Наслідки невиконання постанови в частинівідшкодування майнової шкоди
У разі невиконання постанови по справі про адміністративне
правопорушення в частині відшкодування майнової шкоди у строк,
установлений частиною третьою статті 329 цього Кодексу, вона
надсилається для стягнення збитків у порядку виконавчого
провадження. Стаття 330 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2056-III
( 2056-14 ) від 19.10.2000 }
Заступник Голови Президії
Верховної Ради Української РСР В. ШЕВЧЕНКО
Секретар Президії
Верховної Ради Української РСР М. ХОМЕНКО
м.Київ, 7 грудня 1984 рокуN 8073-X
{ ст.1 - ст.212-2 ( 80731-10 )}
