ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 922/2250/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Пєскова В.Г.,
за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.
розглянув касаційні скарги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни" Шабаса Г.В.
та Публічного акціонерного товариства "КБ "Фінансова ініціатива" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних особі на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "КБ "Фінансова ініціатива"
на ухвалу Господарського суду Харківської області (головуючий - В.О. Усатий, судді: Є.М. Жиляєв, В.О. Яризько) від 12.12.2019 (про визнання недійсним (нікчемним) договору іпотеки та скасування запису про державну реєстрацію іпотеки)
та постанову Східного апеляційного господарського суду (головуючий - Л.М. Здоровко, судді: Л.І. Бородіна, О.В. Плахов) від 14.04.2020
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни"
про визнання банкрутом.
Учасники справи:
представник кредитора (Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива") - не з`явився,
представник боржника - не з`явився,
представник ТОВ "Фінансова компанія "Горизонт" - Новиков О.Є., адвокат.
1. Короткий зміст вимог
1.1 18.07.2016 Господарський суд Харківської області ухвалив відкрити за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни" (далі - Боржник) провадження у справі про банкрутство Боржника в порядку, передбаченому статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) та ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів тощо.
25.07.2016 Господарський суд Харківської області ухвалив задовольнити заяву голови ліквідаційної комісії Боржника про забезпечення вимог кредиторів; вжити заходи із забезпечення вимог кредиторів Боржника шляхом накладення заборони будь-яким особам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нежитлової будівлі (готельно-офісний та торгівельно-розважальний комплекс) загальною площею 18 667, 00кв.м, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32. Заходи забезпечення вимог кредиторів скасовані ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.11.2016 у даній справі.
01.08.2016 Господарський суд Харківської області постановив визнати Боржника банкрутом та призначити ліквідатором Боржника Шабаса Г.В.
1.2 15.01.2018 Публічне акціонерне товариство "Європейский газовий банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Позивач) подало позов про визнання недійсним договору іпотеки № 410 від 14.05.2014 (далі - Договір), укладеного між Боржником, Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" (далі - Банк), Товариством з обмеженою відповідальністю "Лангруп", Товариством з обмеженою відповідальністю "Роял Хспітелеті Груп", Товариством з обмеженою відповідальністю "Лакшмі-8" (далі - іпотекодавці), та про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про державну реєстрацію іпотеки і обтяжень обтяжувача - Банку щодо готельно-офісного та торгівельно-розважального комплексу загальною площею 18 667 кв. м, розташованого за адресою: місто Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 32, реєстраційний номер об`єкту 248865580000 (далі - Об`єкт), а саме: запису від 14.05.2014 про державну реєстрацію іпотеки № 5649171, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 13037331, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В.; запису від 14.05.2014 про державну реєстрацію іпотеки № 5648563, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 13031429, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В. (далі - Записи).
1.3 Позов мотивований нікчемністю Договору з огляду на передачу Об`єкта в наступну іпотеку за цією угодою без згоди первісного іпотекодержателя - Позивача, який набув прав іпотекодержателя на Об`єкт на підставі первісного договору іпотеки від 30.12.2013 № 1244-301213/І, укладеного Позивачем з іпотекодавцями, що є чинним в силу нікчемності (на підставі пункту 1 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб") договору від 14.05.2014 № 1244 1244-301213/І про розірвання первісного договору іпотеки від 30.12.2013 (чинність наказу уповноваженої особи Позивача № 70/1 про визнання нікчемним договору від 14.05.2014 № 1244 1244-301213/І про розірвання первісного договору іпотеки підтверджена постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 № 826/18441/15).
Також заява мотивована вчиненням Банком в подальшому дій з порушення прав Позивача як первісного іпотекодержателя з огляду на звернення Банком стягнення на Об`єкт як на предмет іпотеки (позов задоволений - рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2015 у справі № 910/22780/15) та визнання на цій підставі грошових вимог Банку як забезпеченого кредитора до Боржника у цій справі.
Вимоги про скасування державної реєстрації іпотеки на підставі Договору та спірних записів мотивовані похідним характером цих вимог від вимоги про недійсність (нікчемність) Договору, на підставі якого здійснена спірна реєстрація обтяжень і прав та внесені спірні записи.
1.4 20.02.2018 Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в яких технічно уточнив зміст вимог з огляду на те, що на момент звернення із позовом у цій справі внаслідок набуття Боржником 100 % прав на Об`єкт змінився іпотекодавець, прав якого набув Боржник, а сторонами Договору, з урахуванням внесених 16.04.2015 змін є Позивач і Боржник.
1.5 13.03.2018 Позивач подав позов про визнання Позивача іпотекодержателем з 30.12.2013 Об`єкта, що є предметом іпотеки згідно з договором від 30.12.2013, та скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про припинення іпотеки і обтяжень обтяжувача Позивача щодо Об`єкта, а саме: запису від 14.05.2014 про припинення іпотеки на об`єкт нерухомості за Банком номер 4150191, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 13031429, запису від 14.05.2014 про припинення обтяження Банку на об`єкт нерухомості номер 4149387, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 13029801).
1.6 Позов мотивований правом Позивача як іпотекодержателя Об`єкта, що є предметом іпотеки згідно з договором від 30.12.2013 внаслідок нікчемності угоди про його розірвання - договору від 14.05.2014 № 1244 1244-301213/І з мотивів та за обставин, викладених в заяві про визнання недійсним Договору та Записів.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1 Справа розглядалась судами неодноразово.
16.05.2019 Верховний Суд постановив скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.07.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2019, а справу в частині розгляду заяви Позивача про визнання недійсним (нікчемним) Договору та скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про державну реєстрацію іпотеки і обтяжень обтяжувача Банку щодо Об`єкта, а саме - Записів, передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
16.05.2019 Верховний Суд постановив скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.07.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2019, а справу в частині розгляду заяви Позивача про визнання іпотекодержателем Об`єкта з 30.12.2013 та скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про припинення іпотеки і обтяжень обтяжувача -Позивача щодо Об`єкта, а саме: запису від 14.05.2014 про припинення іпотеки на об`єкт нерухомості за Банком номер 4150191, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 13031429, запису від 14.05.2014 про припинення обтяження Банку на об`єкт нерухомості номер 4149387, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 13029801) передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
2.2 При новому розгляді справи 12.12.2019 Господарський суд Харківської області постановив ухвалу (залишену без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2020) про задоволення вимог Позивача:
- визнання недійсним Договору, скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про державну реєстрацію іпотеки і обтяжень обтяжувача - Банку, а саме Записів;
- визнання Позивача іпотекодержателем Об`єкта з 30.12.2013, що є предметом іпотеки згідно з договором іпотеки від 30.12.2013 № 1244-301213/І, скасування державної реєстрації прав і обтяжень про припинення іпотеки і обтяжень обтяжувача - Позивача щодо Об`єкта, а саме; запису від 14.05.2014 про припинення іпотеки на об`єкт нерухомості за Банком № 4150191, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 13031429 та запису від 14.05.2014 про припинення іпотеки на об`єкт нерухомості за Банком № 4149387, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 13029801.
2.3 Рішення судів мотивовані недійсністю Договору (в силу закону - на підставі пункту 1 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб") через нікчемність договору від 14.05.2014 про розірвання первісного договору іпотеки з Позивачем від 30.12.2013 та відновленням дії іпотеки згідно з цим договором. Також суди виходили з відсутності підстав для проведення реєстраційних дій з внесення оспорюваних записів: як про реєстрацію прав Банку як іпотекодержателя щодо Об`єкта, так і про припинення іпотеки і обтяжень обтяжувача - Позивача щодо Об`єкта.
Погодившись із наведеними мотивами, апеляційний суд додав, що у спірних правовідносинах не відбулось погашення основного зобов`язання боржником (Товариством з обмеженою відповідальністю "Лангруп") перед Позивачем за кредитним договором, в забезпечення виконання якого 30.12.2013 укладений первісний договір іпотеки, шляхом перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю "Лангруп" коштів у банку Позивача на депозитні рахунки; а також не відбулось заміни забезпечення - з іпотеки на заставу майнових прав на суму перерахованих Товариством з обмеженою відповідальністю "Лангруп" коштів у банку Позивача на депозитні рахунки, оскільки договір про розірвання від 14.05.2014 не містить таких умов.
3. Встановлені судами обставини
3.1 30.12.2013 між Позивачем та Боржником, ТОВ "Лангруп", ТОВ "Роял Хоспітелеті Груп", ТОВ "Лакшмі-8" був укладений договір іпотеки №1244-301213/І, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В., зареєстрований в реєстрі за №1670, згідно з яким в іпотеку Позивачу переданий Об`єкт.
Договір іпотеки укладено в забезпечення виконання зобов`язання ТОВ "Індексагрохолдинг" за кредитним договором №766-071113, укладеним 07.11.2013 між Позивачем та ТОВ "Індексагрохолдинг" на суму 77 500 000 грн. 00 коп.
Вказані обставини не оспорюються та визнаються сторонами справи.
Пунктами 6.1.-6.3. договору іпотеки від 30.12.2013 передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Право іпотеки, та відповідно і цей договір, припиняє чинність у разі: припинення основного зобов`язання, забезпеченого цією іпотекою; знищення (втрати) предмета іпотеки, якщо іпотекодавці не замінили або відновили предмет іпотеки; реалізації предмета іпотеки; набуття іпотекодержателем на підставах, передбачених чинним законодавством України та цим договором, права власності на предмет іпотеки; розірвання цього договору за угодою сторін, яка посвідчується нотаріально; в інших випадках, передбачених чинним законодавством. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку.
За результатом проведення державної реєстрації іпотеки та обтяжень на об`єкт нерухомості за договором іпотеки до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень були внесені такі записи:
- запис від 30.12.2013 про іпотеку на об`єкт нерухомості за Позивачем номер 4150191, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 9694638,
- запис від 30.12.2013 про обтяження Позивача на об`єкт нерухомості номер 4149387, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 9693513.
3.2 14.05.2014 між Позивачем та Боржником, ТОВ "Лангруп", ТОВ "Роял Хоспітелеті Груп", ТОВ "Лакшмі-8" укладено договір про розірвання договору іпотеки №1244-301213/І, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В. за реєстровим №405, за умовами якого сторони дійшли згоди розірвати з 14.05.1014 укладений між ними договір іпотеки №1244-301213/І від 30.12.2013, припинити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно заборону відчуження майна, яке було предметом іпотеки та вилучити запис про іпотеку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За договором про розірвання договору іпотеки від 14.05.2014 Позивач відмовився від переданого в іпотеку на забезпечення зобов`язання за кредитним договором Об`єкта.
Відмова відбулася протягом одного року (за декілька місяців) до дня запровадження тимчасової адміністрації в банку Позивача.
Договір про розірвання договору іпотеки не містить умов про здійснення заміни одного виду забезпечення повернення кредиту, виданого на підставі кредитного договору №766-071113, укладеного 07.11.2013 між Позивачем та ТОВ "Індексагрохолдинг" на суму 77 500 000 грн. 00 коп. на інший.
Відсутні посилання, що в заставу Позивачу будуть передані Товариством з обмеженою відповідальністю "Лангруп" майнові права як забезпечення повернення кредиту, виданого на підставі кредитного договору №766-071113, укладеного 07.11.2013 між Позивачем та ТОВ "Індекспгрохолдинг" на суму 77 500 000 грн. 00 коп., замість забезпечення, за яким було передано в іпотеку нерухоме майно - Об`єкт.
На підставі договору про розірвання договору іпотеки до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень були внесені такі записи:
- запис від 14.05.2014 про припинення іпотеки на об`єкт нерухомості за Позивачем номер 4150191, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 13031429,
- запис від 14.05.2014 про припинення обтяження Позивача на об`єкт нерухомості номер 4149387, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 13029801.
3.3 16.07.2014 Правлінням Національного Банку України прийнято постанову №424 "Про віднесення ПАТ "Європейський газовий банк" до категорії неплатоспроможних".
Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення №57 про запровадження з 17.07.2014 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Європейський газовий банк".
17.07.2014 Правління Національного Банку України прийняло постанову №725 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Єврогазбанк", а 18.07.2014 виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення №121 "Про початок процедури ліквідації та виведення банку з ринку".
18.07.2014 з метою проведення заходів забезпечення збереження активів Банку, запобігання втрати майна та збитків Банку та на виконання вимог статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" видано наказ "Про перевірку договорів в АТ "Єврогазбанк", на виконання якого проведена перевірка договорів на предмет виявлення нікчемності правочинів.
Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку Оберемко Р.А. №70/1 від 09.04.2015 визнано нікчемним договір про розірвання договору іпотеки, укладений 14.05.2014 між Позивачем та Боржником, ТОВ "Лангруп", ТОВ "Роял Хоспітеліті груп", ТОВ "Лакшмі-8"; наказано вжити заходів до звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення грошових вимог Позивача до ТОВ "Індексагрохолдінг" за кредитним договором №766-071113 від 07.11.2013.
3.4 20.04.2015 та 21.04.2015 Позивач направив повідомлення іпотекодавцям (Боржнику, ТОВ "Лангруп", ТОВ "Роял Хоспітеліті груп", ТОВ "Лакшмі-8") про нікчемність договору про розірвання договору іпотеки.
Іпотекодавці не вчинили дії з повернення іпотечного майна або відшкодування його вартості у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.
Законність та чинність наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №70/1 про нікчемність договору про розірвання договору іпотеки підтверджено постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 у справі №826/18441/15 за адміністративним позовом ТОВ "Лакшмі -8".
3.5 14.05.2014 між Банком та Боржником, ТОВ "Лангруп", ТОВ "Роял Хоспітелеті груп", ТОВ "Лакшмі-8" був укладений Договір.
Предметом іпотеки за Договором є Об`єкт.
Договір укладений в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Лангруп" за кредитним договором №011-14/11-13 від 14.05.2014 року у сумі 100 000 000 грн. 00 коп., укладеним між ТОВ "Лангруп" та Банком.
Пунктом 2.3.3. Договору передбачено, що предмет іпотеки вільний від зобов`язань та обмежень, крім тих, що передбачені за цим договором. Предмет іпотеки зареєстрований у встановленому законом порядку, належить іпотекодавцям на праві власності і може бути відчужений іпотекодавцями. Предмет іпотеки не відчужений і не обтяжений жодним чином, зокрема не є об`єктом речових прав будь-якої третьої особи, не переданий у користування (найм, оренду (суборенду), лізинг, позичку), в іпотеку, у довірчу власність (в управління), не підлягає притриманню, не внесений у спільну діяльність, на нього не накладений арешт, або заборона відчуження, відсутні жодні інші права та вимоги третіх осіб на предмет іпотеки.
Щодо предмета іпотеки не зареєстровано в порядку, визначеному чинним законодавством України, обтяження нерухомого майна іпотекою. Відсутня заборона відчуження предмета іпотеки (пункти 2.3.5-2.3.6 договору).
Згідно з пунктом 2.3.11 Договору згода на передачу предмета іпотеки в іпотеку отримана.
Цей договір набуває юридичної сили та вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і діє до дати виконання зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі (пункт 7.1. договору).
Відповідно до пункту 7.8. Договору обтяження предмета іпотеки іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку за рахунок іпотекодавців на підставі відповідного повідомлення наданого іпотекодержателем.
На підставі Договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень були внесені такі записи:
- запис від 14.05.2014 про іпотеку на об`єкт нерухомості за Банком номер 5649171, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 13037331,
- запис від 14.05.2014 про обтяження Банку на об`єкт нерухомості номер 5648563, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 13031429.
16.04.2015 між Банком та Боржником, ТОВ "Лангруп", ТОВ "Роял Хоспітелеті груп", ТОВ "Лакшмі-8" був укладений договір про внесення змін до Договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В. за реєстровим №411 щодо єдиного іпотекодавця - Боржника, якому були відчужені належні зазначеним іпотекодавцям частини Об`єкта.
3.6 30.05.2014 між Позивачем та ТОВ "Лангруп" (Вкладник) був укладений договір банківського вкладу №3216/1, за умовами якого Позивач відкриває Вкладнику депозитний рахунок та приймає для зберігання грошові кошти в національній валюті України, що надійшли від Вкладника, на строк з 30.05.2014 до 16.01.2015. Вкладник перераховує з власного рахунку, а Позивач приймає на відкритий Вкладнику рахунок грошові кошти в сумі 15 000 000 (п`ятнадцять мільйонів) гривень 00 копійок.
30.05.2014 ТОВ "Лангруп" було перераховано на депозитний рахунок в банку Позивача грошові кошти в сумі 15 000 000 грн. 00 коп. (виписка з особових рахунків з 03.02.2014 по 09.09.2015).
30.05.2014 між Позивачем (Заставодержатель) та ТОВ "Лангруп" (Заставодавець) укладено договір застави майнових прав №1286-300514/МП, з урахуванням договору про внесення змін від 13.06.2014, за умовами якого Заставодавець передає в заставу Заставодержателю належні йому майнові права на депозитний внесок в сумі 15 000 000 грн. 00 коп., які виникли на підставі договору банківського вкладу №3216/1 від 30.05.2014.
Майнові вимоги передані в заставу як забезпечення повернення кредиту, виданого на підставі кредитного договору № 766-071113, укладеного 07.11.2013 між Позивачем та ТОВ "Індексагрохолдинг" на суму 77 500 000 грн. 00 коп.
Відповідно до виписки з особових рахунків з 30.05.2014 по 19.07.2018 грошові кошти в сумі 15 000 000 грн. 00 коп. станом на 19.07.2018 перебували на депозитному рахунку ТОВ "Лангруп" № НОМЕР_1 , відкритому в банку Позивача.
3.7 13.06.2014 між Позивачем та ТОВ "Лангруп" (Вкладник) був укладений договір банківського вкладу № 3216/2, за умовами якого Позивач відкрив Вкладнику депозитний рахунок та прийняв для зберігання грошові кошти в національній валюті України, що надійшли від Вкладника, на строк з 13.06.2014 до 16.01.2015; Вкладник перераховує з власного рахунку, а Позивач приймає на відкритий Вкладнику Рахунок грошові кошти в сумі 61 502 000 грн. 00 коп.
13.06.2014 ТОВ "Лангруп" було перераховано на депозитний рахунок в банку Позивача грошові кошти в сумі 61 502 000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою з особових рахунків з 02.01.2014 по 09.09.2015.
13.06.2014 між Позивачем (Заставодержатель) та ТОВ "Лангруп" (Заставодавець) укладено договір застави майнових прав № 1291-130614/МП, за умовами якого Заставодавець передає в заставу Заставодержателю належні йому майнові права на депозитний вклад в сумі 61 502 000 грн. 00 коп., які виникли на підставі договору банківського вкладу № 3216/2 від 13.06.2014.
Майнові вимоги, передані в заставу як забезпечення повернення кредиту, виданого на підставі кредитного договору №766-071113, укладеного 07.11.2013 між Позивачем та ТОВ "Індекспгрохолдинг" на суму 77 500 000 грн. 00 коп.
Відповідно до виписки з особових рахунків з 13.06.2014 по 19.07.2018 грошові кошти в сумі 61 502 000 грн. 00 коп. станом на 19.07.2018 перебувають на депозитному рахунку ТОВ "Лангруп" № НОМЕР_2 , відкритому в банку Позивача.
3.8 Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.10.2015 у справі № 910/22780/15 позов Банку було задоволено повністю: звернуто стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності Боржнику, Об`єкт в рахунок погашення заборгованості третьої особи за кредитним договором №011-14/11/13 від 14.05.2014 в сумі 175 946 109 грн. 98 коп., встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення публічних торгів в рамках виконавчого провадження, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" та з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку", з початковою ціною реалізації предмета іпотеки, визначеною на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності, яка складає 170 256 057 грн. 00 коп.; зобов`язано Боржника передати в управління Банку Об`єкт, що є предметом іпотеки за Договором іпотеки від 14.05.2014, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В. за реєстровим № 410; зобов`язано Боржника передати Банку на будівлю Об`єкта ключі, пульти, коди доступу до систем охоронної та пожежної сигналізації від зазначеної будівлі та усіх її приміщень; надано право позивачу на отримання в будь-яких установах, підприємствах, організаціях, а також Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно та нотаріусів, будь-яких документів (їх копії, дублікати, витягів з державних реєстрів, довідок), необхідних для управління, укладення договорів найму, оренди, суборенди щодо Об`єкта; надано право Банку здійснювати дії, пов`язані з управлінням, здійснювати спільне управління з будь - якими особами, передавати в наступне управління, змінювати, розривати, укладати правочини, договори, угоди оренди, суборенди, найму, піднайму, користування Об`єктом; надано право Банку на отримання всіх орендних, суборендних, будь-яких інших платежів за користування Об`єктом; надано право Банку здійснювати дії, пов`язані з управлінням Об`єктом, а саме змінювати, розривати, укладати правочини, договори, угоди про надання послуг прибирання, про надання послуг з електропостачання, про надання послуг з водопостачання холодної та гарячої води, про надання послуг телефонного зв`язку, про надання послуг з теплопостачання, про надання послуг з газопостачання, послуг пов`язаних з утриманням та обслуговуванням нерухомого майна, про надання послуг охоронної та пожежної сигналізації; надано право позивачу здійснювати користування послугами охорони, а саме: змінювати, розривати, укладати договори охорони для здійснення охорони Об`єкта.
3.9 Рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2015 у справі № 910/22780/15 не набрало законної сили: ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 зупинено провадження у справі № 910/22780/15 до закінчення касаційного перегляду Вищим адміністративним судом України постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 у справі № 826/18441/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакшмі-8" до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" Оберемка Романа Анатолійовича, за участі третіх осіб - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Лангруп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни", про визнання незаконним та скасування наказу.
3.10 Рішенням Господарського суду Київської області від 23.03.2016 у справі № 911/755/15 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Індексагрохолдинг" на користь Позивача 76 501643 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 15 365 398 грн. 09 коп. заборгованості за відсотками, 2 098 952 грн. 15 коп. пені; ухвалою Господарського суду Київської області від 19.09.2018 у справі №911/755/15 замінено сторону виконавчого провадження № 51258601 - боржника (Товариство з обмеженою відповідальністю "Індексагрохолдинг") на Товариство з обмеженою відповідальністю "Лангруп".
Матеріали справи не містять доказів сплати повністю або частково заборгованості.
3.11 Позивач звернувся до нотаріуса із заявою про реєстрацію права власності на предмет іпотеки у зв`язку з невиконанням ТОВ "Індексагрохолдинг" умов кредитного договору та згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі від 30.12.2013, додавши до заяви, зокрема договір іпотеки від 30.12.2013, договір про його розірвання, рішення Господарського суду Київської області від 23.03.2016 у справі № 911/755/15, повідомлення про нікчемність договору про розірвання, розрахунок заборгованості за кредитним договором, наказ №70/1 про нікчемність договору про розірвання договору іпотеки, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 у справі № 826/18441/15.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бєлломі О.В. було прийнято рішення № 29654212 від 18.05.2016 про реєстрацію права власності на предмет іпотеки за Позивачем та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис про право власності №14560381.
3.12 Боржник звернувся з позовом до суду про визнання протиправними дій приватного нотаріуса Бєлломи Олени Віталіївни щодо реєстрації права власності Позивача на Об`єкт; скасування запису в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за № 14560381 від 18.05.2016 про право власності Позивача на Об`єкт, вчинений державним реєстратором - приватним нотаріусом Бєлломою Оленою Віталіївною.
27.05.2016 Харківський окружний адміністративний суду у справі №820/2792/16 ухвалив задовольнити клопотання Боржника про забезпечення адміністративного позову.
21.06.2016 Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалив скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2016 та постановив нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову.
17.06.2016 Харківський окружний адміністративний суд постановив задовольнити адміністративний позов Боржника.
26.09.2016 приватний нотаріус, на підставі постанови Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2016 у справі № 820/2792/16, прийняв рішення №31571940 про скасування запису про право власності №14560381.
Ці дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бєлломі О.В. Позивач оскаржив до Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України.
01.11.2016 Харківський апеляційний адміністративний суд у справі № 820/2792/16 ухвалив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2016, закрити провадження у цій справі, оскільки спір не є публічно-правовим і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
За результатами розгляду скарги Комісією ухвалено висновок від 07.12.2016, яким скаргу задоволено та скасовано рішення про скасування №31571940 від 26.09.2016.
На підставі цього висновку Міністерство юстиції України видало наказ №779/5 від 03.03.2017 та скасувало рішення № 31571940 від 26.09.2016.
3.13 Постановою Верховного Суду від 27.06.2018 постанову Харківського апеляційного господарського суду (щодо визнання вимог Позивача) від 26.02.2018 змінено частково, ухвалено викласти абзац 3 резолютивної частини в такій редакції: "Окремо внести до реєстру вимог кредиторів Боржника вимоги Позивача в сумі 499 136 789 грн 88 коп., які забезпечені заставою майна боржника". В іншій частині вимог Позивача в сумі 93 965 993 грн. 24 коп. постанову Харківського апеляційного господарського суду (щодо визнання вимог Позивача на підставі договору іпотеки від 30.12.2013) від 26.02.2018 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.04.2017 скасовано, у скасованій частині справу передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Питання щодо визнання вимог АТ "Єврогазбанк" на підставі договору іпотеки від 30.12.2013 судом не вирішено.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.04.2017 Банк визнано забезпеченим кредитором Боржника відповідно до договору іпотеки від 14.05.2014 з урахуванням змін.
За результатами розгляду кредиторських вимог 04.05.2017 Господарський суд Харківської області ухвалив затвердити реєстр вимог кредиторів; внести окремо відомості про майно Боржника, що перебуває у заставі Банку, а саме, Об`єкт.
27.09.2017 Господарський суд Харківської області ухвалив надати згоду на продаж майна Боржника, що перебуває в заставі Банку.
05.04.2018 був проведений аукціон з продажу майна банкрута - Об`єкта, переможцем якого стало ТОВ "Міжнародна компанія з управління нерухомістю"; на підставі договору купівлі-продажу майна від 19.04.2018 ТОВ "Міжнародна компанія з управління нерухомістю" є власником вказаного майна.
4. Короткий зміст вимог касаційних скарг
4.1 15.05.2020 ліквідатор Боржника -Шабас Г.В. подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2020 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.12.2019 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог Позивача про визнання іпотекодержателем та скасування державної реєстрації припинення іпотеки та обтяжень Позивача, а також у задоволенні вимог про визнання недійсним (нікчемним) Договору та скасування запису про державну реєстрацію за Банком іпотеки і обтяжень щодо Об`єкта.
4.2 19.05.2020 Публічне акціонерне товариство "КБ "Фінансова ініціатива" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних особі на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "КБ "Фінансова ініціатива" також подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2020 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.12.2019 та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні вимог Позивача про визнання іпотекодержателем та про скасування державної реєстрації припинення іпотеки та обтяжень Позивача, а також - у задоволенні вимог про визнання недійсним (нікчемним) Договору та скасування запису про державну реєстрацію за Банком іпотеки і обтяжень щодо Об`єкта.
5. Доводи осіб, які подали касаційні скарги
5.1 Суди не врахували заміну одного виду забезпечення щодо повернення кредиту за договором від 07.11.2013 (іпотеки Об`єкта) на інший (майнові права на депозитні внески Товариства з обмеженою відповідальністю "Лангруп" в сумі 77 502 000 грн. 00 коп.) внаслідок укладення 30.05.2014 та 13.06.2014 з Позивачем як заставодержателем договорів застави майнових прав як забезпечення повернення кредиту за договором від 07.11.2013.
5.2 Суди не врахували відсутність судового рішення про застосування наслідків нікчемного правочину - договору від 14.05.2014 про розірвання договору іпотеки.
5.3 Суди неправильно застосували до договору про розірвання договору іпотеки від 14.05.2014 редакцію статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 04.07.2014.
5.4 Суди врахували висновки Верховного Суду в постанові від 23.05.2018 у справі № 910/73/17 за результатами розгляду спору у правовідносинах, що не є тотожними з правовідносинами у цій справі.
5.5 Суди не врахували пропуск Позивачем строку на оскарження правочину (договору про розірвання договору іпотеки від 14.05.2014), передбачений як нормами статті 20 Закону про банкрутство, так і нормами статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства, а в питанні застосування наслідків нікчемного правочину відповідно до норм Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в порядку загального позовного провадження пріоритет мають норми цього закону.
5.6 Суди не перевірили обставини зменшення заборгованості ТОВ "Індексагрохолдніг" перед ПАТ "Єврогазбанк" в ході виконання рішення Господарського суду Київської області від 23.03.2016 у справі № 911/755/15.
5.7 Суди не надали оцінки відомостям в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо припинення 11.12.2019 юридичної особи Позивача, тоді як заява про процесуальне правонаступництво ТОВ "Фінансова компанія "Горизонт" після Позивача, на підставі договору між цими особами від 24.05.2019, подана лише 18.12.2019.
5.8 Суди не врахували факт незаконності наказу від 09.04.2015 щодо нікчемності договору про розірвання договору іпотеки від 14.05.2014 через відсутність в цьому наказі обов`язкових реквізитів, а також факт недоведення Позивачем нікчемності цієї угоди.
5.9 У справі відсутнє рішення про визнання недійсним договору про розірвання договору іпотеки від 14.05.2014 та відповідної вимоги не заявлено, а тому на момент укладення спірного договору іпотеки від 14.05.2014 (через розірвання попереднього - від 30.12.2013) не вимагалось згоди Позивача як первісного іпотекодержателя на укладення договору іпотеки від 14.05.2014 як наступну іпотеку.
6. Позиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горізонт" (правонаступника Позивача), викладена у відзиві на касаційну скаргу
6.1 Суди правильно застосували норми статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції, чинної з 04.07.2014, з огляду на обставини запровадження щодо Позивача тимчасової адміністрації, відкликання ліцензії та виявлення нікчемних правочинів Позивача, що відбулись пізніше зазначеної дати.
6.2 Вимога Позивача як іпотекодержателя на підставі договору іпотеки є майновою.
6.3 Інші аргументи у відзиві на касаційну скаргу аналогічні мотивам в оскаржуваних судових рішеннях.
7. Касаційне оскарження
7.1 Суд відхиляє подане Боржником 17.08.2020 клопотання Боржника про відкладення розгляду касаційної скарги у цій справі з мотивів запроваджених згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (з урахуванням змін і доповнень) на всій території України карантинних заходів з огляду на таке.
7.2 За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Водночас участь представників учасників справи у засіданні суду касаційної інстанції не є обов`язковою згідно із законом (статті 202, 216, 300 ГПК України); не визнавалася вона такою й судом.
Крім цього згідно з частиною четвертою статті 197 ГПК України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ) під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України.
На виконання Закону України від 30.03.2020 №540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" та відповідно до пункту 10 частини 1 статті 152, частини 5 статті 153 Закону України "Про судоустрій і статус судів" Державна судова адміністрація України наказом від 08.04.2020 №169 затвердила Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду.
Тобто, скаржник, бажаючи взяти участь у судовому засіданні, проте позбавлений такої можливості у зв`язку з карантинними заходами або з інших причин, відповідно до приписів статті 197 ГПК України мав право взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду може бути здійснено за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".
Проте відповідного клопотання скаржником - Боржником заявлено не було.
7.3 Враховуючи викладене, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, необхідності забезпечення захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, враховуючи існування в матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання, право, а не обов`язок представників учасників брати участь у засіданні суду, виходячи зі змісту статей 202, 216, 300 ГПК України, а також того, що представник Боржника брав участь в попередньому судовому засіданні 11.08.2020 та надав пояснення по суті поданих касаційних скарг та по суті відзиву на касаційну скаргу Боржника, що підтверджується протоколом судового засідання, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Боржника про відкладення розгляду справи та про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представників цього скаржника у цій справі.
7.4 Суд не бере до уваги доводи Боржника у письмових поясненнях "щодо питань, які виникли під час судового розгляду", які містять доповнення до касаційної скарги у розумінні статті 298 ГПК України (доповнення підстав для касаційного оскарження судових рішень у цій справі), з огляду на подання цих пояснень 07.08.2020, тобто з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження (стаття 288 та частина 1 статті 298 ГПК України), що сплив (з урахуванням пункту 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону № 731-IX від 18.06.2020) 06.08.2020, без клопотання про продовження строку для вчинення цієї процесуальної дії відповідно до положень пункту пункт 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону № 731-IX від 18.06.2020.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Дійшовши цього висновку, Суд не бере до уваги доводи ТОВ "ФК "Горизонт" у запереченнях (що надійшли до Суду 18.08.2020) на наведені письмові пояснення представника Боржника.
8. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
Щодо наслідків відмови банку від власних майнових вимог
8.1 Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі Закон) установлює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей Закон також регулює відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Відповідно до статті 3 цього Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку. Аналіз функцій Фонду, викладених у статтях 4, 26, 27, 37, 38 вказаного Закону, свідчить про те, що Фонд бере участь у правовідносинах у різних статусах: з одного боку, він ухвалює обов`язкові для банків та інших осіб рішення, а з іншого - здійснює повноваження органів управління банку, який виводиться з ринку, тобто представляє банк у приватноправових відносинах з третіми особами.
Відповідно до статті 38 Закону Фонд (уповноважена особа) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Пункт 1 частини третьої статті 38 Закону передбачає три підстави для визнання правочинів (у тому числі договорів) неплатоспроможного банку нікчемними: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна; 2) банк прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій; 3) банк відмовився від власних майнових вимог
За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 цього Закону, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.
8.2 Правила для віднесення правочинів до недійсних визначені нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Згідно з положеннями статті 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина друга статті 215 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнано судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 ЦК України).
Отже, нікчемний правочин є недійсним у силу прямої вказівки закону за фактом наявності певної умови (обставини).
8.3 За змістом викладених норм відповідний правочин є нікчемним не за рішенням уповноваженої особи Фонду, а відповідно до закону. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38.
Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.
Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені, зокрема, в її постановах від 16 травня 2018 року у справі № 910/24198/16 (провадження № 12-15гс18), від 04 липня 2018 року у справі № 819/353/16 (провадження № 11-163апп18) та від 05 грудня 2018 року у справі № 826/23064/15 (провадження № 11-1080апп18), від 27 лютого 2019 року у справі № 826/8273/16(провадження № 11-775ас18) під час розгляду спорів у подібних правовідносинах, для відступу від яких Велика Палата Верховного Суду не знайшла правових підстав.
8.4 Враховуючи викладене та встановлені у цій справі обставини: укладення 14.05.2014 договору про розірвання іпотечного договору від 30.12.2013 (укладеного, в свою чергу, в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Індексагрохолдинг" перед Позивачем за кредитним договором від 07.11.2013 № 766-071113) - протягом одного року до дня запровадження в липні 2014 тимчасової адміністрації щодо установи банку Позивача, а також обставини відмови банку Позивача внаслідок його укладення від своїх вимог, що випливали з вказаних договорів (пункти 3.1-3.3), Суд погоджується із висновками судів першої і апеляційної інстанцій щодо обставин нікчемності (в силу закону) договору від 14.05.2014 про розірвання іпотечного договору від 30.12.2013.
Дійшовши цього висновку та висновків в пункті 8.3, Суд відхиляє аргументи скаржників (пункт 5.8) про неврахування судами попередніх інстанцій факту незаконності наказу від 09.04.2015 щодо нікчемності договору про розірвання договору іпотеки від 14.05.2014.
8.5 Суд також відхиляє аргументи скаржника (пункт 5.3) про неправомірне застосування судами до укладеного 14.05.2014 договору про розірвання іпотечного договору від 30.12.2013 редакції статті 38 Закону, чинної з 04.07.2014, з огляду на таке.
Положення статті 38 Закону - щодо перевірки Фондом вчинених банком у підозрілий період правочинів - протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, з набранням чинності з 04.07.2014 редакції статті 38 Закону не змінилось, це по-перше.
По-друге. Набрання чинності з 04.07.2014 змін, внесених у статтю 38 Закону не містить обмежень на поширення дії цієї норм на правочини, вчинені банком (щодо якого після вказаної дати запроваджена тимчасова адміністрація) до набрання чинності з 04.07.2014 вказаних змін, оскільки нікчемність правочину банку згідно із наведеною реакцією статті 38 Закону за передбачених в її частині третій підстав, пов`язується з фактом запровадження щодо банку тимчасової адміністрації в період дії цієї редакції статті 38 Закону.
Правильність цього висновку підтверджується використаними законодавцем в нормах статті 38 Закону прийомом та засобом юридичної техніки з побудови норми, згідно з якими законодавець поширив дію норми статті 38 Закону (у будь-якій редакції) на правочини банку, укладені протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, незалежно від того, яка редакція статті 38 була чинна на час укладення угод банком. При цьому визначальним чинником для застосування тієї чи іншої редакції статті 38 Закону законодавець зазначив момент/дату запровадження тимчасової адміністрації банку.
8.6 Таким чином, з огляду на обставини нікчемності договору від 14.05.2014 про розірвання іпотечного договору від 30.12.2013 та в силу положень частини першої статті 216 ЦК України (недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю ) є чинним договір іпотеки від 30.12.2013.
У цих висновках Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в пункті 85 постанови від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).
Щодо наслідків передачі майна в наступну іпотеку без згоди попереднього іпотекодержателя
8.7 Відповідно до положень частини першої статті 13 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, чинній з 13.05.2014 - на час укладення 14.05.2014 заперечуваного Позивачем Договору, норми якої на час вирішення цього спору не змінилась) предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором.
Згідно з частиною третьою статті 12 цього закону правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.
8.8 За змістом цих норм та з урахуванням положень частини 2 статті 215 ЦК України укладення договору щодо передачі в іпотеку майна, яке на момент її укладення вже було передано в іпотеку за чинним договором, (наступна іпотека), без згоди попереднього іпотекодержателя зумовлює нікчемність цього правочину щодо передачі майна в наступну іпотеку та не створює інших юридичних наслідків, крім пов`язаних з його нікчемністю.
Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 07.02.2018 у справі № 914/2427/16, а також до правової позиції Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм частини третьої статті 12 Закону України "Про іпотеку" у подібних правовідносинах, що викладена в пункті 7.21 постанови від 23.05.2018 у справі № 910/73/17 (провадження № 12-67гс18).
Дійшовши цього висновку, Суд відхиляє протилежні аргументи скаржника (пункт 5.4).
8.9 У зв`язку із викладеним, враховуючи висновок про чинність договору іпотеки від 30.12.2013, за яким належний Боржнику Об`єкт був переданий в іпотеку Позивачу (пункт 8.6) та встановлені судами обставини передачі в наступну іпотеку Об`єкта Боржника за Договором в період чинності попереднього договору іпотеки - від 30.12.2013, однак без письмової згоди Позивача як попереднього іпотекодержателя, тобто вчинення за Договором правочину щодо передачі майна Боржника в наступну іпотеку без згоди попереднього іпотекодержателя, Суд погоджується із правильними висновками судів щодо обставини нікчемності заперечуваного Позивачем Договору.
Щодо способу захисту порушеного права за нікчемним правочином
8.10 Водночас Суд не погоджується із рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій про визнання недійсним договору іпотеки від 14.05.2014 з підстав його нікчемності з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
За змістом цієї норми з урахуванням положень статті 203 цього кодексу, якими визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Цивільні правочини, які порушують публічний порядок, є нікчемними.
Відповідно до положень частини 2 статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону.
А тому такий спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
Водночас такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину, також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
Згідно з частиною першою статті 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні і суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною другою цієї статті ГПК України передбачено, що суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у своєму рішенні спосіб захисту, який не встановлений законом, лише за умови, що законом не встановлено ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу.
Отже, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах; якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
А тому є неналежним застосування таких способів захисту прав та інтересів, як визнання нікчемного правочину недійсним і встановлення нікчемності правочину, оскільки за змістом частини 3 статті 215 ЦК України такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів.
За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
З огляду на викладене визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.
Такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину, також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
А такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів.
Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладена в постанові від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.
8.11 Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладена в пункті 72 постанови від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17, викладеної з посиланням на подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).
8.12 Виходячи зі змісту частини 2 статті 16 ЦК України, обрання особою неналежного способу захисту порушеного права в судовому порядку, який не відповідає як змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і характеру його порушення, а також не призводить до поновлення порушеного права цієї особи, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду щодо наслідків обрання належного способу захисту порушеного права, викладеної в постанові від 27.11.2018 у справі № 905/2260/17 (провадження № 12-173гс18).
8.13 Натомість суди наведеного не врахували, задовольнивши вимогу Позивача про визнання недійсним Договору, який є нікчемним правочином, а тому всупереч нормам частини 2 статті 5 ГПК України та частини 2 статті 215 ЦК України дійшли неправильних висновків щодо належного способу захисту порушеного права Позивача у спірних правовідносинах за вимогам про визнання Договору недійсним.
Дійшовши цього висновку, Суд відхиляє аргументи скаржників (пункти 5.5, 5.9) про пропуск Позивачем строку на оскарження правочину - договору від 14.05.2014 про розірвання договору іпотеки) та про відсутність рішення про визнання недійсним цього договору.
8.14 Водночас, враховуючи доводи Позивача про нікчемність договору від 14.05.2014 про розірвання іпотечного договору від 30.12.2013, встановлені судами обставини та висновок з цього приводу (що визнаний Судом правильним - пункти 1.6, 2.3, 8.4), а також висновок про наслідки такої нікчемності, які полягають у чинності договору іпотеки від 30.12.2013 (пункт 8.6), Суд дійшов висновку, що спір фактично стосується наявності чи відсутності права іпотеки щодо Об`єкта Позивача.
За таких умов належним способом захисту інтересів Позивача є визнання права іпотеки (пункт 1 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, абзац другий частини другої статті 20 Господарського кодексу України).
Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладена в пункті 85 постанови від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17
8.15 У зв`язку із викладеним та враховуючи заявлену у цій справі вимогу Позивача про визнання його іпотекодержателем з 30.12.2013 Об`єкта, що є предметом іпотеки згідно з договором від 30.12.2013 (пункти 1.5, 2.2), відповідність цієї вимоги наведеному способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах (пункт 8.14), що була розглянута судами, Суд, за висновків щодо чинності договору іпотеки від 30.12.2013 через нікчемність договору від 14.05.2014 про розірвання іпотечного договору від 30.12.2013 (пункт 8.6), погоджується з правильними висновками судів в оскаржуваних рішеннях про задоволення вимог Позивача у наведеній частині.
Щодо наслідків недійсності нікчемного правочину
8.16 Захист майнових прав здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах, визначених цивільним законодавством.
Частинами 1, 4, 5 статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.
Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.
Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
8.17 А тому, з урахуванням висновків:
- щодо недійсності договору від 14.05.2014 (про розірвання іпотечного договору від 30.12.2013), як нікчемного правочину (пункт 8.4), який не створює для сторін цієї угоди юридичних наслідків, зокрема у вигляді припинення прав Позивача, відповідно до норм частин 2, 3, 4 статті 214, частини першої статті 593, частини першої статті 604, частини першої статті 651 та частини другої статті 653 ЦК України, як іпотекодержателя Об`єкту;
- щодо недійсності Договору, як нікчемного правочину (пункт 8.9), який не створює для сторін цієї угоди юридичних наслідків, зокрема у вигляді набуття Банком прав, відповідно до норм пункту 1 частини 2 статті 11, частини 1 статті 202, статей 574, 575 655 ЦК України та частини першої статті 3 Закону України "Про іпотеку", як іпотекодержателя Об`єкту;
Суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог Позивача в поданих ним заявах про скасування здійснених на виконання нікчемних правочинів: державної реєстрації прав та їх обтяжень про державну реєстрацію іпотеки і обтяжень обтяжувача - Банку, а саме Записів; та державної реєстрації прав і обтяжень про припинення іпотеки і обтяжень обтяжувача - Позивача щодо Об`єкта, а саме; запису від 14.05.2014 про припинення іпотеки на об`єкт нерухомості за Банком № 4150191, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 13031429 та запису від 14.05.2014 про припинення іпотеки на об`єкт нерухомості за Банком № 4149387, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 1302980, які є вимогами про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів, та про правильність висновків судів в оскаржуваних рішенням про задоволення вимог Позивача в цій частині.
Дійшовши цього висновку, Суд відхиляє аргументи Боржника (пункт 5.2) про неврахування судами попередніх інстанцій судового рішення про застосування наслідків недійсності як нікчемного правочину договору від 14.05.2014 про розірвання договору іпотеки, вимоги про що були предметом розгляду у цьому спорі.
8.18 Суд також відхиляє аргументи скаржника (пункт 5.1) щодо заміни у спірних правовідносинах одного виду забезпечення щодо повернення кредиту іншим з огляду на спростування цих аргументів встановленими судами в оскаржуваних рішеннях обставинами справи (пункт 3.2).
Крім цього Суд відхиляє аргументи скаржника (пункт 5.6) щодо зменшення заборгованості ТОВ "Індексагрохолдніг" перед Позивачем, оскільки ці обставини не мають значення для вирішення цього спору за вимогами Позивача, а можуть бути враховані у спорі за участі цих осіб (їх правонаступників) щодо звернення іпотекодержателя стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання основного зобов`язання у кредитних правовідносинах.
Суд відхиляє аргументи скаржників (пункт 5.7) щодо припинення з 11.12.2019 юридичної особи Позивача з огляду на вирішення судом у цій справі ухвалою від 20.02.2020 питання про заміну Позивача у спірних правовідносинах на правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіннаснова компанія "Горизонт" та з огляду на відсутність доказів скасування вказаної ухвали.
8.19 Згідно з пунктом 3 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Враховуючи викладене, та з урахуванням положень пункту 3 частини першої статті 308, статті 311 ГПК України, оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають скасуванню в частині рішення про визнання недійсним Договору з прийняттям в цій частині нового рішення - про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт" в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним Договору; а в іншій частині оскаржувані постанова апеляційного суду та ухвала суду першої інстанції підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційні скарги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни" Шабаса Г.В. та Публічного акціонерного товариства "КБ "Фінансова ініціатива" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних особі на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "КБ "Фінансова ініціатива" задовольнити частково.
2. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.12.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2020 у справі № 922/2250/16 скасувати в частині рішення про визнання недійсним договору іпотеки № 410 від 14.05.2014.
В цій частині ухвалити нове рішення - про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт" в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору іпотеки № 410 від 14.05.2014.
3. В іншій частині ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.12.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2020 у справі № 922/2250/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.В. Васьковський
Судді В.В. Білоус
В.Г. Пєсков
