ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" лютого 2018 р. Справа № 922/2250/16
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Здоровко Л.М. , суддя Тарасова І. В.
за участю секретаря судового засідання Курченко В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу АТ "Єврогазбанк" (вх. №126 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.04.17 у справі № 922/2250/16 (щодо визнання вимог АТ «Єврогазбанк»)постановлену суддею Швидкіним А.О. у приміщенні Господарського суду Харківської області
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни", м.Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни", м.Харків,
про визнання банкрутом,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Господарського суду Харківської області від 01.08.2016 р. ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії Шабаса Г.В.
22.08.2016 від АТ «Єврогазбанк» до Господарського суду Харківської області надійшла заява з грошовими вимогами до боржника, в якій заявник просить прийняти заяву АТ «Єврогазбанк» з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» у справі №922/2250/16. Визнати грошові вимоги АТ «Єврогазбанк» до ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» на загальну суму 593102783,12 грн., з яких неустойка 111776174,50 грн.
Заява обгрунтована тим, що між боржником у даній справі та АТ «Єврогазбанк» укладено три договори іпотеки, відповідно до яких ТОВ «ОРР «Жуляни» надав в іпотеку банку нерухоме майно, в забезпечення виконання ТОВ «Прядко», ТОВ «Радуга Буд», ТОВ «Індексагрохолдінг» кредитних зобов'язань перед АТ «Єврогазбанк». Оскільки боржник у даній справі є майновим поручителем перед АТ «Єврогазбанк», а основні боржники не виконали свого обов'язку щодо сплати за кредитними договорами, а також враховуючи приписи Закону про банкрутство, банк зазначає, що визнанню підлягають грошові вимоги на суму 593102783,12 грн., адже вказана сума є загальною заборгованістю позичальників перед АТ «Єврогазбанк».
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.04.2017 визнано AT «Єврогазбанк» забезпеченим кредитором ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» відповідно до договору іпотеки №1085-181212/І, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л., зареєстрованого за № 2447 та договору іпотеки 1113-060313/І, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л., зареєстрованого за № 331. Витрати кредитора зі сплати судового збору у розмірі 2756,00 грн включено до першої черги задоволення вимог кредиторів.
Обгрунтовуючи оскаржену ухвалу в частині вимог АТ «Єврогазбанк», господарським судам визнано АТ «Єврогазбанк» заставним кредитором на суму вимог 54134130,00 грн., оскільки матеріалами справи підтверджено перебування в іпотеці у банку на підставі договорів іпотеки (№1085-181212/І та №1113-060313/І) нерухомого майна на вказану суму. Також, судом першої інстанції було встановлено, що нерухоме майно, яке перебувало у іпотеці у банку на підставі договору №1244-301213/І від 30.12.2013, на час винесення оскаржуваної ухвали перебувало в іпотеці у ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива», тому визнання АТ «Єврогазбанк» заставним кредитором на підставі договору іпотеки №1244-301213/І від 30.12.2013 є неправомірним.
АТ «Єврогазбанк» з ухвалою місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити грошові вимоги АТ «Єврогазбанк» на суму 593102783,12 грн, з яких неустойка 111776174,50 грн.
Скарга банку обгрунтована тим, що законодавство про банкрутство не пов'язує включення до реєстру вимог, забезпечених заставою (іпотекою) майна боржника, із встановленням договірної вартості предметів забезпечення як єдиного критерію визначення розміру забезпечених заставою (іпотекою) вимог. Розмір таких вимог встановлюється виходячи з розміру заборгованості за кредитом та розміру дійсних на момент подання зави з кредиторськими вимогами зобов'язань майнової поруки по даному договору, незалежно від вартості предметів застави (іпотеки).
До того ж, суд першої інстанції, на думку апелянта, не врахував, що наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Єврогазбанк» №70/1 від 09.04.2015, який визнаний правомірним на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду у справі №826/18441/15 від 29.03.2016, визнано нікчемним договір від 14.05.2014 про розірвання договору іпотеки №1244-301213/І, укладеного між АТ «Єврогазбанк» та ТОВ «ОРР «Жуляни», ТОВ «Лангруп», ТОВ «Роял Хоспітелі Груп» та ТОВ «Лакшмі-8», об'єктом нерухомості по якому є будівля готельно-офісного та торгівельно-розважального комплексу, загальною площею 18667,00 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, Солом'янський район, вул. Молодогвардійська, 32, та яка в свою чергу, стала об'єктом іпотеки за договором від 14.05.2014 №410, укладеному між ТОВ «ОРР «Жуляни» та ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива». Тому, скаржник вважає, що він після визнання договору про розірвання договору іпотеки нікчемним (недійсним) та підтвердження даного факту постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 року у справі №826/18441/15 залишається іпотекодержателем предмету іпотеки з моменту внесення першого запису до реєстру (30.12.2013) та відповідно є обтяжувачем з найвищим пріоритетом.
На підтвердження наведених обставин, апелянтом до апеляційної скарги додано копію наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Єврогазбанк» №70/1 від 09.04.2015 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 року у справі №826/18441/15.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.09.2017, з урахуванням ухвали ХАГС від 11.09.2017 про виправлення описки, апеляційну скаргу АТ «Єврогазбанк» залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.04.2017 у справі № 922/2250/16 змінено та викладено п.1 резолютивної частини ухвали в такій редакції: «Окремо внести до реєстру вимог кредиторів вимоги АТ «Єврогазбанк» в сумі 54134130,00 грн, які забезпечені заставою майна боржника». Приймаючи вказане рішення, судом апеляційної інстанції визнано правомірним висновок суду першої інстанції щодо внесення до реєстру вимог кредиторів забезпечені вимоги АТ «Єврогазбанк» на суму 54134130,00 грн., які виникли на підставі договорів іпотеки №1085-181212/І та №1113-060313/І. Відхиляючи доводи апеляційної скарги, які базувались на нових доказах доданих до апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції розглянуто їх по суті та надана відповідна юридична оцінка.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2017 постанову ХАГС від 05.09.2017 скасовано, справу №922/2250/16 (щодо грошових вимог ПАТ «Європейський газовий банк») передано на новий апеляційний розгляд до Харківського апеляційного господарського суду в іншому складі суду.
Судом касаційної інстанції зазначено, що суд апеляційної інстанції, здійснюючи апеляційний перегляд ухвали суду від 12.04.2017, зокрема, в частині, що стосується відхилення вимог АТ «Єврогазбанк» відповідно до договору іпотеки № 1244-301213/І, в мотивувальній частині оскаржуваної постанови послався на нові (додаткові) докази - наказ №70/1 від 09.04.2015 уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Єврогазбанк» про визнання нікчемним договору про розірвання договору іпотеки №1244-301213/І від 14.05.2014 та на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 у справі № 826/18441/15, якою, відмовлено у задоволенні адміністративного позову про визнання незаконним та скасування наказу №70/1 від 09.04.2015 уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Єврогазбанк», тому не врахував приписи ст. 101 ГПК України, не зазначив підстави прийняття додаткових доказів та не звернув увагу, що наказ №70/1 від 09.04.2015 уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Єврогазбанк" та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 у справі №826/18441/15 сторонами не подавались до суду першої інстанції, а в апеляційній скарзі заявник не обґрунтував неможливість подання цих доказів суду місцевого господарського суду.
В порядку нового апеляційного перегляду, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2018 відкрито апеляційне провадження за скаргою АТ «Єврогазбанк» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.04.17 у справі № 922/2250/16 (щодо визнання вимог АТ «Єврогазбанк»), розгляд справи призначено на 01.02.2018, в режимі відеоконференції, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2018, у складі колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Фоміна В.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Пуль О.А.
30.01.2018 від апелянта надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому він просить зупинити апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою АТ «Єврогазбанк» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.04.2017 у справі №922/2250/16 (щодо грошових вимог АТ «Єврогазбанк» до ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни») до набрання законної сили рішенням у справі №922/2250/16 (щодо визнання договору іпотеки №410 від 14.05.2014 недійсним (нікчемним) та скасування запису про іпотеку та обтяження). Своє клопотання банк обгрунтовує приписами п.5 ч.1 ст. 227 ГПК України та п.4 ч.1 ст. 229 ГПК України, та зазначає, що 15.01.2018 до Господарського суду Харківської області АТ «Єврогазбанк» звернувся з позовом до ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни», ТОВ «Лангруп», ТОВ «Роял хоспітелі груп», ТОВ «Лакшмі-8», ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» та Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради про визнання договору іпотеки №410 від 14.05.2014, укладеного між ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни», ТОВ «Лангруп», ТОВ «Лакшмі-8» з однієї сторони та ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» з іншої сторони недійсним (нікчемним) та скасування записів про іпотеку та обтяження ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» на нежитлову будівлю готельно-офісного та торгівельно-розважального комплексу загальною площею 18667,00 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 32.
Розгляд даного позову об'єднано ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.01.2018 до спільного розгляду зі справою №922/2250/16 про банкрутство ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни». Апелянт вважає, що в разі задоволення вказаного позову, іпотека ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» буде визнана недійсною, а тому будуть скасовані відповідні записи в реєстрі іпотек, що вплине на оцінку доказів у межах розгляду даного апеляційного провадження, адже тоді зміниться особа забезпеченого кредитора у справі про банкрутство ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни».
30.01.2018 від АТ «Єврогазбанк» надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких банком зазначено, що 03.03.2017 наказом Міністерства юстиції України №779/5 скасовано рішення про скасування нотаріальної дії від 26.09.2016 року №31571940, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бєлломі Оленою Віталіївною, яким скасована державна реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна (готельно-офісного та торгівельно-розважального комплексу загальною площею 18667,00 кв.м.) яке, в свою чергу, було зареєстровано за банком у зв'язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки у відповідності до договору іпотеки № 1244-301213/І від 13.12.2013. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 у справі №826/4866/17 встановлено правомірність даного наказу. Тобто, банк в поясненнях вважає, що на теперішній час він є власником об'єкта нерухомості - готельно-офісного та торгівельно-розважального комплексу загальною площею 18667,00 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, Солом'янський район, вул. Молодогвардійська, 32.
На підтвердження наведених доводів, банком до додаткових пояснень надані копія наказу Міністерства юстиції України 03.03.2017 №779/5 та копію постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 у справі №826/4866/17.
31.01.2018 від ліквідатора банкрута надійшли заперечення проти апеляційної скарги АТ «Єврогазбанк» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.04.2017 (щодо грошових вимог АТ «Єврогазбанк»), в яких він зазначає про вірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, просить залишити її без змін, апеляційну скаргу банку без задоволення.
31.01.2018 у відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв'язку з відпусткою суддів Пуль О.А., склад колегії суддів змінено на: головуючий суддя (суддя-доповідач) Фоміна В.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Тарасова І.В.
В судовому засіданні суду ліквідатор заперечував проти задоволення клопотання про зупинення, наводив відповідні доводи.
В судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 01.02.2018 оголошено перерву до 26.02.2018 року.
22.02.2018 від ліквідатора боржника надійшли пояснення щодо клопотання АТ «Єврогазбанк» про зупинення провадження у справі (щодо апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.04.2017 про визнання банк забезпеченим кредитором), в яких ліквідатор виклав письмово своє ставлення до клопотання про зупинення, яке він наводив усно в судовому засіданні 01.02.2018. В цих поясненнях ліквідатор заперечує щодо зупинення апеляційного провадження, зазначає про відсутність підстав для зупинення апеляційного провадження, адже під час розгляду кредиторських вимог АТ «Єврогазбанк» в суді першої інстанції, останнім не заявлялось вимог щодо визнання недійсним договору іпотеки від 14.05.2014, відповідна позовна заява подана до суду першої інстанції під час нового апеляційного провадження за апеляційною скаргою банку на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.04.2017, а тому враховуючи приписи статті 269 ГПК України, вважає безпідставним задоволення клопотання банку про зупинення апеляційного провадження до набрання законної сили рішення у справі №922/2250/16 (щодо визнання недійсним договору іпотеки №410 від 14.05.2014 та скасування запису про іпотеку та обтяження).
Колегія суддів, розглянувши клопотання АТ «Єврогазбанк» про зупинення апеляційного провадження, дійшла висновку про відсутність правових підстав для його задоволення, виходячи з такого.
15.01.2018 до Господарського суду Харківської області АТ «Єврогазбанк» подано позов про визнання недійсним договору іпотеки №410 від 14.05.2014, укладений між ТОВ «ОРР «Жуляни», ТОВ «Ланкгруп», ТОВ «Роял Хоспітелеті Груп», ТОВ «Лакшмі - 8» та ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива». Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.01.2018 постановлено об'єднати позов банку з даною справою про банкрутство.
Відповідно до п. 5 статті 227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Досліджуючи обставини об'єктивної неможливості розгляду даної апеляційної скарги без фактів, які можуть бути встановлені за результатами розгляду позову АТ «Єврогазбанк» про визнання недійсним договору іпотеки №410 від 14.05.2014, колегія суддів зазначає, що станом на час прийняття та розгляду Господарським судом Харківської області заяви банку про визнання його грошових вимог на загальну суму 593102783,12 грн., обставин щодо оспорення та подання відповідного позову до суду не існувало, сторони відповідних вимог до суду першої інстанції не заявляли.
В клопотанні заявником не наведено доказів існування об'єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення питання щодо недійсності договору №410 від 14.05.2014, в матеріалах справи зібрано достатньо доказів, які дозволяють оцінити обставини (факти), які були предметом судового розгляду під час винесення оскаржуваної ухвали.
Відповідно до частини 5 статті 269 ГПК України, у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Враховуючи, що суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення, виходячи з матеріалів справи, які існували на момент його прийняття, колегія суддів зазначає, що результати розгляду позову банку про визнання недійсним договору іпотеки можуть бути підставою для звернення до суду з заявою про перегляд судового рішення за виключними або нововиявленими обставинами, що не порушує прав банку та не обмежує його доступ до суду.
Зазначене є підставою для відмови у задоволенні клопотання АТ «Єврогазбанк» про зупинення апеляційного провадження.
В судовому засіданні 26.02.2018 представник апелянта заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з запереченнями ліквідатора боржника на апеляційну скаргу, поданих останнім 31.01.2018.
Колегія суддів відмовляє в задоволенні усного клопотання апелянта про відкладення, оскільки по-перше, з матеріалів справи вбачається, що вказані заперечення направлені на адресу апелянта (а.с. 59 т.13), а тому він повинен бути з ними ознайомлений, а по-друге, у зв`язку з відсутністю процесуальної можливості через вичерпання строку розгляду даної апеляційної скарги, та відсутності можливості заявляти клопотання під час судових дебатів.
В судовому засіданні 26.02.2018 представники апелянта підтримали вимоги апеляційної скарги, просили суд її задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.04.2017 (щодо вимог банку) та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити грошові вимоги АТ «Єврогазбанк» на суму 593102783,12 грн, з яких неустойка 111776174,50 грн. Ліквідатор банкрута заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив суд залишити оскаржувану ухвалу без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, що оскаржене та доводів апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, заслухавши в судовому засіданні присутніх представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.07.2016 прийнято заяву ТОВ "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни" про порушення справи про банкрутство до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.07.2016 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни" на підставі ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою Господарського суду Харківської області від 01.08.2016 ТОВ "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором товариства призначено голову ліквідаційної комісії Шабаса Геннадія Вікторовича, якого зобов'язано виконати всі дії по ліквідації банкрута.
02.08.2016 на офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за № 34108. Визначено граничний строк для заявлення грошових вимог кредиторів до боржника.
22.08.2016 до суду надійшла заява ПАТ "Європейський газовий банк" (вх. №27732) з грошовими вимогами до боржника, в якій кредитор просив визнати грошові вимоги АТ "Європейський газовий банк" до боржника на загальну суму 593 102 783,12 грн, з яких неустойка 111 776 174,50 грн (а.с.2-55 т.7).
Ліквідатором, заявлені вимоги ПАТ "Європейський газовий банк", визнані частково в межах вартості заставного майна згідно договорів іпотеки №1085-1812 та № 1113-060313/І року в загальній сумі 54134130,00 грн (а.с.57-59 т.7).
Приймаючи оскаржувану ухвалу, Господарський суд Харківської області зазначив, що матеріалами справи підтверджено наявність підстав для визнання АТ «Єврогазбанк» забезпеченим кредитором ТОВ "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни" на підставі договору іпотеки №1085/181212/І, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л., зареєстрованого за № 2447 та договору іпотеки 1113-060313/І, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л., зареєстрованого за № 331.
Що стосується вимог АТ «Єврогазбанк», які виникли, як зазначає банк, на підставі договору іпотеки від 30.12.2013 № 1244-301213/І, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В., за реєстровим № 1670, згідно якого в іпотеку AT "ЄВРОГАЗБАНК" передано нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля готельно-офісного та торгівельно-розважального комплексу загальною площею 18667,00 кв.м., яка знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Молодогвардійська, 32, реєстраційний № 3725303, судом зазначено, що заявником не доведено наявність у нього статусу іпотекодержателя спірного нерухомого майна, адже, договір іпотеки №1244-301213/1 був розірваний за згодою сторін, про що було укладено Договір про розірвання Договору іпотеки №1244-301212/1 від 14.05.2014р. укладеного між ТОВ "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни", ТОВ "Лангруп", ТОВ "Роял Хоспітелеті Груп", ТОВ "Лакшмі-8" та АТ "Єврогазбанк".
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
03.10.2017 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147, яким Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції, 15.12.2017 цей закон набрав чинності.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У відповідності до частини 3 статті 3 ГПК України, в редакції закону від 03.10.2017, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Статтею 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
В обґрунтування заявлених вимог банк посилається на те, що 18.12.2012 року між ТОВ "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни" та АТ "Єврогазбанк" укладено договір іпотеки № 1085-181212/І, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 2447, згідно якого в іпотеку АТ " Єврогазбанк " передано нерухоме майно - нежилий будинок, площею 1165,10 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32 (літера Є).
Вищезазначений договір іпотеки укладено в забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором №633-181212, який укладено 18.12.2012 між АТ "Єврогазбанк" та ТОВ "Прядко" (Позичальник), відповідно до умов якого банк надав ТОВ "Прядко" кредит у сумі 27000000,00 грн. терміном користування по 26.03.2015.
Рішенням Господарського суду Київської області від 07.07.15 року у справі № 911/1776/15 стягнуто з ТОВ "Прядко" на користь АТ "Єврогазбанк" 26988206,00 грн. - заборгованість за кредитом; 10248124,37 грн. - заборгованість за процентами; 2935811,46 грн. - пені.
Зобов'язання за кредитним договором не виконані та станом на 01.08.2016 заборгованість складає 88526321,23 грн. з яких:
-26 988 206,32 грн. - заборгованість за кредитом;
-29 165 808,52 грн. - заборгованість за процентами;
-9 877 683,51 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту;
-7 135 706,84 грн. - пеня за несвоєчасне погашення процентів;
-1 111 015,16 грн. - 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту;
-754 778,28 грн. - 3% річних за несвоєчасну сплату процентів;
-8 589 789,01 грн. - інфляційні збитки по кредиту;
-4 903 333,59 грн. - інфляційні збитки по процентами.
Відповідні докази надані до заяви банку.
Крім того, 06.03.2013 р. між ТОВ "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни" та АТ "Єврогазбанк" укладено договір іпотеки N 1113-060313/І посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. за реєстровим № 331, згідно якого в іпотеку АТ "ЄВРОГАЗБАНК" передано нерухоме майно - нежитлові приміщення №1 по №7 (групи приміщень №1), №1,2,3 (групи приміщень №2) з №1 по №7 (групи приміщень №4) загальною площею 236,30 кв.м., якф розташовані за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32 (літера Д).
Договір іпотеки укладено в забезпечення належного виконання зобов'язань за Кредитним договором № 661-040313, що укладений 04.03.2013 р. між АТ "Єврогазбанк" та Приватним підприємством "Радуга Буд" (позичальник), відповідно до умов якого банк надав ПП "Радуга Буд" кредит у сумі 7200000,00 доларів США терміном користування до 25.03.2015.
Рішенням Господарського суду Київської області від 21.05.15 року у справі вирішено стягнути з Приватного підприємства "Радуга Буд" на користь АТ "Єврогазбанк" 7200000,00 доларів США - заборгованість за кредитом; 980000,00 доларів США заборгованість за процентами; 85612,93 доларів США - пені.
Зобов'язання за кредитним договором не виконані та станом на 01 заборгованість складає 410610468,65 грн., з яких:
- 178607116.80 грн. - заборгованість за кредитом;
- 127604862,34 грн. - заборгованість за процентами;
- 65370204,75 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту;
- 29392579,40 грн. - пеня за несвоєчасне погашення процентів;
- 6632696,09 грн. - 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту;
- 3003009,27 грн. - 3% річних за несвоєчасну сплату процентів.
Відповідні докази надані банком до заяви.
Також, 30.12.2013 між AT "Єврогазбанк" та ТОВ "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни", ТОВ "Лангруп", ТОВ "Роял Хоспітелеті Груп", ТОВ "Лакшмі-8" укладено договір іпотеки № 1244-301213/І, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В., за реєстровим № 1670, згідно якого в іпотеку AT "Єврогазбанк" передано нерухоме майно, а саме:
- нежитлова будівля готельно-офісного та торгівельно-розважального комплексу загальною площею 18667,00 кв.м., яка знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Молодогвардійська, 32, реєстраційний № 37253038.
В подальшому ТОВ "Лангруп", ТОВ "Роял Хоспітелеті Груп", ТОВ "Лакшмі-8" відступило свої частки на право власності на нерухоме майно ТОВ "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни".
Договір іпотеки укладено в забезпечення належного виконання зобов'язань за Кредитним договором №766-071113, що укладений 07.11.2013 р. між AT "Єврогазбанк" та ТОВ "Індексагрохолдинг" (позичальник), відповідно до умов якого банк надав ТОВ "Індексагрохолдинг" кредит у сумі 6589990,36 доларів США терміном користування по 15 січня 2015 року.
Рішенням Господарського суду Київської області від 23.03.2016 р. у справі №911/755/15 стягнуто з ТОВ "Індексагрохолдинг" на користь AT "Єврогазбанк" 76501643,00 грн. заборгованості по кредиту, 15365398,09 грн. заборгованості по відсоткам, 2098952,15 грн. пені, що в загальному становить 93965993,24 гривень.
Відповідні докази додані банком до заяви.
Відповідно до вимог статті 1 Закону про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
Виходячи з вимог ст.ст. 23, 24, 25 Закону про банкрутство обов'язок розгляду грошових вимог та надання правового аналізу наданих кредитором письмових доказів, підставам виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру та змісту, а також, обов'язок встановлення розміру та моменту виникнення грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя в процедурах банкрутства.
Відповідно до ч.3 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.
Правовідносини між боржником та ПАТ "Європейський газовий банк", реалізуються в провадженні у справі про банкрутство та врегульовані нормами цивільного законодавства, а саме ЦК України, Законами України "Про заставу", Про іпотеку".
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою, заставою.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (ч.ч.1, 2 ст. 552 ЦК України).
кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст.572 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст. 574 ЦК України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Виходячи з вимог ст. 575 ЦК України іпотека є окремим видом застави, а саме, заставою нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Заставодавцем, відповідно до ч.1 ст.583 ЦК України, може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про іпотеку": іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким, іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.
Статтею 589 ЦК України та ст.19 Закону України "Про заставу" передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно зі ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Юридичні поняття "поручитель" та "майновий поручитель", не є тотожними, вказані особи є суб'єктами різних за змістом цивільних правовідносин, а саме - поручитель є суб'єктом такого виду забезпечення як порука на підставі ст.ст. 546, 553 ЦК України, а майновий поручитель є суб'єктом такого виду забезпечення зобов'язань як застава (іпотека), правова природа якого визначена Законом України "Про заставу", Законом України "Про іпотеку".
Правова природа іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення вимог за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.
Тож, колегія суддів зазначає, що ТОВ «ОРР «Жуляни» (боржник у даній справі) є майновим поручителем за іпотечними договорами № 1085-181212/І від 18.12.2012, N 1113-060313/І від 06.03.2013, №1244-301213/І від 30.12.2013, укладеними з АТ «Єврогазбанк» в забезпечення виконання кредитних зобов'язань третіх осіб, тобто, в даному випадку, не є позичальником за основними кредитними договорами, як і не є особою, яка отримувала кредитні кошти. Проте, норми Закону про банкрутство не обмежують право банку звернутися з грошовими вимогами до майнового поручителя, якщо основний боржник не сплатив борг.
Як вбачається, умови кредитних договорів та зобов'язання сторін за наведеними кредитними договорами вже були предметом розгляду господарськими судами, про що винесені відповідні судові рішення.
Тому, обставини щодо наявності невиконаних зобов'язань за кредитними договорами третіх осіб є преюдиційними та презюмуються колегією суддів, у відповідності до статті 75 ГПК України.
Однак, згідно вимог ч. 1 ст. 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.
Отже, відповідальність майнового поручителя, як іпотекодавця, який не є одночасно боржником в основному зобов'язанні, обмежується переданим у іпотеку майном (його вартістю, визначеною в договорі іпотеки). У визначенні господарським судом розміру вимог кредитора, що забезпечені майном боржника, до уваги має братися оцінка майна, погоджена сторонами у відповідному договорі застави (іпотеки).
Зазначена правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду України у справі №918/169/16 від 29.03.2017.
Отже, відповідальність ТОВ "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни", як іпотекодавця, який не є одночасно боржником в основному зобов`язанні, обмежується вартістю майна, переданого в іпотеку.
Таким чином, у разі невиконання основним боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання іпотекодержатель як кредитор, має право вимагати виконання основного зобов'язання як від боржника і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо, а у разі пред'явлення таких вимог до майнового поручителя останній відповідає в межах узятих на себе зобов'язань перед іпотекодержателем.
Відповідно до договору іпотеки №1085/181212/І від 18.12.2012 вартість предмету іпотеки складається у розмірі 46572530,00 грн. Відповідно до договору іпотеки №1113-060313/І від 06.03.2013 вартість предмету іпотеки складається у розмірі 7561600,00 грн.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що дослідивши матеріали справи, докази на їх підтвердження, з урахуванням вказівок наданих Вищим господарським судом України, судом апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області про визнання вимог АТ «Єврогазбанк» встановлено, що АТ «Єврогазбанк» звернулось із кредиторськими вимогами до боржника - ТОВ «ОРР «Жуляни» як до майнового поручителя, і, що боржник не є позичальником за основними кредитними договорами та не є особою, яка отримувала кредитні кошти, а отже, відповідальність майнового поручителя, як іпотекодавця, який не є одночасно боржником в основному зобов'язанні, обмежується переданим у іпотеку майном (його вартістю, визначеною сторонами в договорі іпотеки), а тому суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 12.04.2017 правомірно визнав заявлені банком кредиторські вимоги частково, на підставі договорів іпотеки №1085/181212/І від 18.12.2012 та №1113-060313/І від 06.03.2013.
Разом з тим, судом першої інстанції не враховано, що забезпечені іпотекою вимоги банку є грошовими та при включенні їх до реєстру вимог кредиторів, вони повинні виражатись у грошовій формі (постанова Верховного Суду України від 03.06.2014 у справі №3-24/гс14).
Тому, зазначене є підставою для зміни резолютивної частини оскаржуваної ухвали, шляхом визначення вимог у грошові формі у загальному розмірі вартості предметів іпотеки за договорами №1085/181212/І від 18.12.2012 та №1113-060313/І від 06.03.2013 та викладення пункту 1 ухвали в наступній редакції: «Окремо внести до реєстру вимог кредиторів вимоги АТ «Єврогазбанк» в сумі 54134130,00 грн, які забезпечені заставою майна боржника».
Що стосується висновку суду першої інстанції щодо частини вимог АТ «Єврогазбанк», які виникли на підставі договору № 1244-301213/I від 30.12.2013, колегія суддів зазначає, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо ТОВ "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни" станом на 11.04.2017 (а.с. 125-135 т.8), в реєстрі наявна інформація про державну реєстрацію іпотеки, відповідно до якої з 14.05.2014 іпотекодержателем вищезазначеного майна є ПАТ "Комерційний банк "Фінансова ініціатива".
Тому такий висновок суду першої інстанції підтверджений матеріалами справи та є правомірним, адже відсутність у АТ «Єврогазбанк» в іпотеці спірного нерухомого майна (будівля готельно-офісного та торгівельно-розважального комплексу загальною площею 18667,00 кв.м., яка знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Молодогвардійська, 32, реєстраційний № 37253038) унеможливлює визнати грошові вимоги банку у розмірі, що дорівнює вартості наведеного предмета іпотеки.
До того ж, як зазначає ліквідатор у повідомленні про часткове визнання грошових вимог (уточнення до повідомлення а.с. 57-59 т. 7) та у своїх поясненнях наданих суду апеляційної інстанції (від 31.01.2018 вх.№ 1139), договір іпотеки №1244-301213/I був розірваний за згодою сторін, про що було укладено договір про розірвання договору іпотеки №1244-301212/1 від 14.05.2014 між ТОВ "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни", ТОВ "Лангруп", ТОВ "Роял Хоспітелеті Груп", ТОВ "Лакшмі-8" та ПАТ "Єврогазбанк", за умовами якого останній прийняв на себе зобов'язання зняти обтяження та іпотеку з відповідних ресурсів. Дані факти не спростовані апелянтом.
14.05.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В. було зареєстровано іпотеку нежитлової будівлі (готельно-офісний та торгівельно-розважальний комплекс) загальною площею 18667,00 кв.м. за ПАТ "Комерційний банк "Фінансова ініціатива", про що внесено запис №5649171 від 18.05.2014. Реєстрація вказаної іпотеки відбулася на підставі договору іпотеки №410 від 14.05.2014, відповідно до умов якого Іпотекодержателем є ПАТ "Комерційний банк "Фінансова ініціатива", а майновим поручителем є ТОВ "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни".
Посилання банку в апеляційній скарзі на нікчемність договору іпотеки №410 від 14.05.2014, та в додаткових поясненнях до скарги на те, що банк є власником спірного нерухомого майна, базуються на наданих банком нових доказах, а саме на: копії наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Єврогазбанк» №70/1 від 09.04.2015, копії постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 року у справі №826/18441/15, копії наказу Міністерства юстиції України 03.03.2017 №779/5 та копії постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 у справі №826/4866/17.
Проте, надані апелянтом до апеляційної скарги та до додаткових пояснень до апеляційної скарги докази в обгрунтування його позиції, не приймаються колегією суддів до розгляду, оскільки суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення виходячи з обставин справи, які існували на момент його прийняття. При зверненні до суду з заявою про визнання своїх грошових вимог, вказані документи банком не надавались. А постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 у справі №826/4866/17 взагалі з'явились після прийняття оскаржуваної ухвали, та не існували станом на час її прийняття.
Частиною 3 статті 269 ГПК України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Наведена стаття передбачає право заявника надати додаткові докази, але з урахуванням наявності та доведеності виняткових випадків, які б унеможливили їх подання до суду першої інстанції.
Заявником (банком) не доведено наявність виняткових обставин, які перешкоджали та зробили неможливим надати суду першої інстанції документи, додані до апеляційної скарги (копії наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Єврогазбанк» №70/1 від 09.04.2015, копії постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 року у справі №826/18441/15), які існували на момент винесення оскаржуваної ухвали.
Статтею 74 ГПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не підтверджені матеріалами справи, банком не наведено наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали, а тому апеляційна скарга банку має бути залишена без задоволення.
Враховуючи, що судом першої інстанції не правильно зазначено (сформульовано) пункт 1 резолютивної оскаржуваної частини ухвали, він підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 2 ст. 275, ч. 4 ст. 277, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу АТ «Єврогазбанк» залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.04.2017 у справі № 922/2250/16 змінити та викласти п.1 резолютивної частини ухвали в такій редакції:
«Окремо внести до реєстру вимог кредиторів вимоги АТ «Єврогазбанк» в сумі 54134130,00 грн, які забезпечені заставою майна боржника».
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у відповідності до статей 286- 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 02.03.18
Головуючий суддя Фоміна В. О.
Суддя Здоровко Л.М.
Суддя Тарасова І. В.
