ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" лютого 2018 р. Справа № 922/2250/16
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Здоровко Л.М. , суддя Тарасова І. В.
за участю секретаря судового засідання Курченко В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу АТ «Єврогазбанк» (вх. №127 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.04.17 у справі № 922/2250/16 (щодо вимог ТОВ «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал»), постановлену суддею Швидкіним А.О. у приміщенні Господарського суду Харківської області
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни", м.Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни", м.Харків,
про визнання банкрутом,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Господарського суду Харківської області від 01.08.2016 р. ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії Шабаса Г.В.
23.08.2016 від ТОВ «Факторингова компанія «Стандарт кепітал» до Господарського суду Харківської області надійшла заява з грошовими вимогами до боржника, в якій заявник просить визнати кредиторські вимоги ТОВ «ФК «Стандарт кепітал» в сумі 140067155,00 грн., та задовольнити їх у передбаченому законом порядку.
Заява обгрунтована тим, що між боржником у даній справі, первісними кредиторами (третіми особами) та ТОВ «ФК «Стандарт кепітал» 01.04.2016 укладено шість договорів факторингу № 04-04/16-01, № 04-04/16-02, № 04-04/16-04, № 04-04/16-05, № 04-04/16-06, № 04-04/16-07, відповідно до яких первісні кредитори відступили ТОВ «ФК «Стандарт кепітал» своє право вимоги до ТОВ «ОРР «Жуляни» (боржника) за договорами поруки. Та, з урахуванням положень статей 512-514, ст. 516 ЦК України, заявник просить суд визнати його вимоги на загальну суму 140067155,00 грн., яка є загальною сумою обсягу прав боржника за договорами поруки.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.04.2017 визнано вимоги кредитора ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт кепітал" до боржника у розмірі 140067155,00 грн та включено їх до реєстру вимог кредиторів до четвертої черги. Витрати кредитора зі сплати судового збору у розмірі 2756,00 грн включено до першої черги задоволення вимог кредиторів.
До такого висновку суд першої інстанції дійшов з урахуванням того, що ТОВ «ОРР «Жуляни» свої зобов'язання за договорами поруки не виконало, заява ТОВ «ФК «Стандарт кепітал» подана у строки передбачені статтею 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», доводи заявника грунтуються на приписах чинного законодавства.
ПАТ «Єврогазбанк» з ухвалою місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою у визнанні грошових вимог ТОВ «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал» відмовити повністю.
Свою скаргу банк обгрунтовує тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовані обставини, які наведені ТОВ «ФК «Стандарт кепітал» в заяві. Зокрема, поза увагою суду залишились первинні фінансові документи, які підтверджують факт виникнення заборгованості у ТОВ "Вілік Буд" перед кредитором. Договори факторингу, укладені з ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал", спрямовані на безпідставне створення домінуючого кредитора у процедурі банкрутства та порушують права інших кредиторів на задоволення їх вимог, в тому числі і майнові права АТ "Єврогазбанк". Крім того банком зазначено, що поза увагою суду першої інстанції залишилось відсутність в матеріалах справи повідомлень боржника про відступлення права вимоги, відсутні докази наявності у ТОВ «ФК «Стандарт кепітал» здійснювати фінансові операції, продаж цінних паперів відбувся з порушенням чинного законодавства тощо.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.09.2017 апеляційну скаргу ПАТ «Єврогазбанк» залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.04.2017 у справі № 922/2250/16 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2017 постанову ХАГС від 05.09.2017 скасовано, справу №922/2250/16 (щодо грошових вимог ТОВ «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал») передано на новий апеляційний розгляд до Харківського апеляційного господарського суду в іншому складі суду.
Судом касаційної інстанції зазначено, що суд апеляційної інстанції, здійснюючи апеляційний перегляд ухвали суду від 12.04.2017, якою визнано вимоги ТОВ «ФК «Стандарт кепітал», послався на обставини, що були встановлені в постанові Харківського апеляційного господарського суду у справі № 922/1023/16 від 26.06.2017, яку винесено після прийняття оскаржуваної ухвали місцевого суду від 12.04.2017, тобто без урахування приписів статей 99, 101 ГПК України (в редакції до 15.12.2017), чим допустив під час здійснення апеляційного провадження та винесення оскаржуваної постанови процесуальні порушення, зокрема норм ст. 101 ГПК України - щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції.
В порядку нового апеляційного перегляду, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2018 відкрито апеляційне провадження за скаргою АТ «Єврогазбанк» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.04.17 у справі № 922/2250/16 (щодо визнання вимог ТОВ «ФК «Стандарт кепітал»), розгляд справи призначено на 01.02.2018, в режимі відеоконференції, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2018, у складі колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Фоміна В.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Пуль О.А.
30.01.2018 від АТ «Єврогазбанк» надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких банком зазначено, що заява ТОВ «ФК «Стандарт кепітал» не відповідає вимогам Закону про банкрутство, адже не було виконано приписи статті 23 зазначеного закону в частині наведення доказів на підтвердження обставин вказаних заявником у заяві. До того ж, банком зазначено, що судом першої інстанції не перевірено чи мали підрядник та поручитель за договорами підряду відповідні дозволи та повноваження щодо здійснення комплексу будівельних робіт та чи було застраховано визначений комплекс робіт.
31.01.2018 від ТОВ «Факторингова компанія «Стандарт кепітал» надійшли пояснення по справі.
31.01.2018 від ліквідатора банкрута надійшли заперечення проти апеляційної скарги АТ «Єврогазбанк» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.04.2017 (щодо грошових вимог ТОВ «ФК «Стандарт кепітал»), в яких він зазначає про вірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, просить залишити її без змін, апеляційну скаргу банку без задоволення.
31.01.2018 у відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв'язку з відпусткою суддів Пуль О.А., склад колегії суддів змінено на: головуючий суддя (суддя-доповідач) Фоміна В.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Тарасова І.В.
В судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 01.02.2018 оголошено перерву до 26.02.2018 року.
В судовому засіданні 26.02.2018 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд її задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.04.2017 (щодо вимог ТОВ «ФК «Стандарт кепітал») та прийняти нову ухвалу, якою відмовити повністю у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Стандарт кепітал». Ліквідатор банкрута заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив суд залишити оскаржувану ухвалу без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Представник ТОВ «ФК «Стандарт кепітал» погодився з ліквідатором, також зазначив про законність оскаржуваної ухвали, просив суд залишити її без змін, апеляційну скаргу банку без задоволення.
Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, що оскаржене та доводів апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, заслухавши в судовому засіданні присутніх представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.07.2016 прийнято заяву ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» про порушення справи про банкрутство до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.07.2016 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» на підставі ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою Господарського суду Харківської області від 01.08.2016 ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором товариства призначено голову ліквідаційної комісії Шабаса Геннадія Вікторовича, якого зобов'язано виконати всі дії по ліквідації банкрута.
02.08.2016 на офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за № 34108. Визначено граничний строк для заявлення грошових вимог кредиторів до боржника.
23.08.2016 до суду надійшла заява ТОВ «ФК «Стандарт кепітал» (вх. №27774) з грошовими вимогами до боржника, в якій кредитор просив визнати грошові вимоги ТОВ «ФК «Стандарт кепітал» до боржника на загальну суму 140067155,00 грн. (а.с. 2-5 т.5). На підтвердження своїх вимог заявником до заяви додано копії договорів факторингу, копії договорів поруки (а.с. 11-80 т.5), та з клопотанням про долучення документів до справи від 12.04.2017 заявником надані копії додаткових угод до договорів підряду на виконання робіт (а.с. 87-103 т. 5).
Ліквідатором вимоги, заявлені ТОВ «ФК «Стандарт кепітал» визнані повністю із зазначенням про їх включення до четвертої черги їх задоволення (а.с.81 т.5).
Приймаючи оскаржувану ухвалу, Господарський суд Харківської області зазначив, що матеріалами справи підтверджено наявність підстав для визнання вимог ТОВ «ФК «Стандарт кепітал» на суму 140067155,00 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу задоволення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
03.10.2017 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147, яким Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції, 15.12.2017 цей закон набрав чинності.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У відповідності до частини 3 статті 3 ГПК України, в редакції закону від 03.10.2017, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Статтею 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Отже, розглядаючи в порядку нового розгляду ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.06.2016 року про визнання грошових вимог ТОВ "ФК "Стандарт Кепітал", та враховуючи вказівки Вищого господарського суду України, викладені у постанові від 20.12.2016 у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.
Відповідно до частин 1-4 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.
Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.
Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.
Заява кредитора має містити:
найменування господарського суду, до якого подається заява;
ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені);
виклад обставин, які підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування;
відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог;
перелік документів, які додаються до заяви.
До заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника.
Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником.
Господарський суд зобов'язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Закону та Господарського процесуального кодексу України, про що виноситься ухвала, в якій зазначається дата розгляду заяви.
Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Відповідне правило не поширюється на вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і на вимоги Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та/або її дочірнього підприємства, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії, щодо сплати заборгованості (у тому числі неустойки, 3 відсотків річних та інфляційних втрат) за поставлений/спожитий природний газ, що утворилася станом на 1 травня 2015 року.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "ФК "Стандарт Кепітал" звернулось до суду заявою про визнання кредиторських вимог в межах строку передбаченого статтею 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Вказані вимоги ТОВ "ФК "Стандарт Кепітал" визнанні ліквідатором, про що є відповідне повідомлення в матеріалах справи (а.с. 81 т.5).
Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Відповідно до ст.1 Закону грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Що ж до підстав виникнення кредиторських вимог ТОВ "ФК "Стандарт Кепітал", колегія суддів встановила наступне.
Кредиторські вимоги ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" обґрунтовані договорами факторингу від 01.04.2016; № 01-04/16-01 укладеними з ТОВ "Дексатгруп"; № 01-04/16-02, укладеними з ТОВ "Куксинель"; 01-04/16-04 укладеними з ТОВ "Прядко"; № 01-04/16-05 укладеними з ТОВ "Радуга Буд"; № 01-04/16-06, укладеним з ТОВ "ТІ-ЕЙ-БІ АВІА ГРУП"; № 01-04/16-07, укладеним з ТОВ "Украгроіндекс".
З матеріалів даної справи вбачається, що між ТОВ «ОРР «Жуляни» (поручитель), ТОВ «Дексатгруп» (кредитор), та ТОВ «Вілік Буд» в забезпечення виконання договорів підряду № 05/04-12 від 04.04.2012 року та № 03/04-12 від 03.04.2012 року було укладено договори поруки № 05/04-12П від 04.10.2014 року, № 03/04-12П від 05.10.2014 року.
В свою чергу, між ТОВ «Куксинель» (Кредитор), ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» (Поручитель) та ТОВ «Вілік Буд» (Боржник) в якості забезпечення виконання Боржником (ТОВ «Вілік Буд») його зобов'язань перед Кредитором (ТОВ «Куксинель») за договором підряду на виконання робіт № 23/07-12 від 23.07.2012 року (Основний договір) укладено договір поруки № 23/07-12/ПЗ від 23.10.2014 року.
Між ТОВ «Куксинель» (Кредитор), ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» (Поручитель) та ТОВ «Вілік Буд» (Боржник) в якості забезпечення виконання Боржником (ТОВ «Вілік Буд») його зобов'язань перед Кредитором (ТОВ «Куксинель») за договором підряду на виконання робіт № 03/04-12 від 05.04.2012 року (Основний договір) укладено договір поруки № 03/04-12/ПЗ від 07.10.2014 року
Між ТОВ «Куксинель» (Кредитор), ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» (Поручитель) та ТОВ «Вілік Буд» (Боржник) в якості забезпечення виконання Боржником (ТОВ «Вілік Буд») його зобов'язань перед Кредитором (ТОВ «Куксинель») за Договором підряду на виконання робіт № 01/06-12 від 07.06.2012 року (Основний договір) укладено Договір поруки № 01/06-12/ПЗ від 07.10.2014 року
Між ТОВ «Куксинель» (Кредитор), ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» (Поручитель) та ТОВ «Вілік Буд» (Боржник) в якості забезпечення виконання Боржником (ТОВ «Вілік Буд») його зобов'язань перед Кредитором (ТОВ «Куксинель») за Договором підряду на виконання робіт № 02/06-12 від 11.06.2012 року (Основний договір) укладено Договір поруки № 02/06-12/ПЗ від 07.10.2014 в обсязі зобов'язань.
Між ТОВ «Куксинель» (Кредитор), ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» (Поручитель) та ТОВ «Вілік Буд» (Боржник) в якості забезпечення виконання Боржником (ТОВ «Вілік Буд») його зобов'язань перед Кредитором (ТОВ «Куксинель») за Договорами підряду на виконання робіт № 02/04-12 від 04.04.2012 року (Основний договір) укладено Договір поруки № 02/04-12/ПЗ від 07.10.2014 року.
Між ТОВ «Куксинель» (Кредитор), ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» (Поручитель) та ТОВ «Вілік Буд» (Боржник) в якості забезпечення виконання Боржником (ТОВ «Вілік Буд») його зобов'язань перед Кредитором (ТОВ «Куксинель») за Договорами підряду на виконання робіт № 03/06-12 від 13.06.2012 року (Основний договір) укладено Договір поруки № 03/06-12/ПЗ від 13.10.2014 року.
Між ТОВ «Прядко» (Кредитор), ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» (Поручитель) та ТОВ «Вілік Буд» (Боржник) в якості забезпечення виконання Боржником (ТОВ «Вілік Буд») його зобов'язань перед Кредитором (ТОВ «Прядко») за Договором підряду на виконання робіт № 02/04-12 від 04.04.2012 р. року (Основний договір) укладено Договір поруки № 02/04-12/ПЗ від 05.10.2014 року.
Між ТОВ «Прядко» (Кредитор), ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» (Поручитель) та ТОВ «Вілік Буд» (Боржник) в якості забезпечення виконання Боржником (ТОВ «Вілік Буд») його зобов'язань перед Кредитором (ТОВ «Прядко») за Договором підряду на виконання робіт № 01/04-12 від 04.04.2012 р. року (Основний договір) укладено Договір поруки № 01/04-12/П від 05.10.2014 року.
Між ТОВ «Украгроіндекс» (Кредитор), ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» (Поручитель) та ТОВ «Вілік Буд» (Боржник) в якості забезпечення виконання Боржником (ТОВ «Вілік Буд») його зобов'язань перед Кредитором (ТОВ «Прядко») за Договором підряду на виконання робіт № 23/02-12 від 23.02.2012 р. року (Основний договір) укладено Договір поруки № 23/02-12/П від 05.10.2014 року.
Між ТОВ «Украгроіндекс» (Кредитор), ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» (Поручитель) та ТОВ «Вілік Буд» (Боржник) в якості забезпечення виконання Боржником (ТОВ «Вілік Буд») його зобов'язань перед кредитором (ТОВ «Украгроіндекс») за договором підряду на виконання робіт № 03/04-12 від 04.04.2012 р. року (основний договір) укладено Договір поруки № 03/04-12/П від 05.10.2014 року.
Між ТОВ «Ті-Ей-Бі Авіа Груп» (Кредитор), ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» (Поручитель) та ТОВ «Вілік Буд» (Боржник) в якості забезпечення виконання Боржником (ТОВ «Вілік Буд») його зобов'язань перед Кредитором (ТОВ «Ті-Ей-Бі Авіа Груп») за Договором купівлі - продажу векселів №1/09-12 від 25.09.2012 р. (Основний договір) укладено договір поруки № 03/04-12/П від 05.10.2014 року.
Між ПП «Радуга Буд» (Кредитор), ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» (Поручитель) та ТОВ «Вілік Буд» (Боржник) в якості забезпечення виконання Боржником (ТОВ «Вілік Буд») його зобов'язань перед Кредитором (ПП «Радуга Буд») за Договором купівлі - продажу векселів №12-040313 від 04.03.2013 р. (Основний договір) укладено Договір поруки №12-040313ПЗ від 12.06.2014 року.
Виходячи з умов зазначених договорів, з урахуванням додаткових угод до них, порукою забезпечуються вимоги кредиторів (ТОВ «Декстагруп», ТОВ «Куксинель», ТОВ «Прядко», ТОВ «Украгроіндекс») щодо виконання Боржником (ТОВ «Вілік Буд») комплексу робіт за основними договорами (договорами підряду) в терміни, передбачені основними договорами та/або сплати штрафних санкцій, передбачених Розділом 8 основних договорів, та/або виконання інших фінансових зобов'язань, в тому числі, але не виключно, повернення коштів у зв'язку з неналежним виконанням Договору.
Отже, право вимоги до ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» в сумі 1956743,69 грн. виникло у первісного кредитора (ТОВ «Декстагруп») за договорами поруки: №03/04-12/ПЗ від « 05» жовтня 2014 року; №05/04-12/ПЗ від « 04» жовтня 2014 року.
Право вимоги до ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» в сумі 41983697,97 грн. виникло у первісного кредитора (ТОВ «Куксинель») за договорами поруки: № 01/06-12/ПЗ від 07.10.2014 року; № 02/04-12/ПЗ від 07.10.2014 року; № 02/06-12/ПЗ від 07.10.2014 року; № 03/04-12/ПЗ від 07.10.2014 року; № 03/06-12/ПЗ від 13.10.2014 року; № 23/07-12/ПЗ від 23.10.2014 року.
Право вимоги до ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» в сумі 42207090,92 грн. виникло у первісного кредитора (ТОВ «Прядко») за договорами поруки: № 02/04-12/ПЗ від 05.10.2014 року; № 01/04-12/П від 05.10.2014 року.
Право вимоги до ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» в сумі 6002613,68 грн. виникло у первісного кредитора (ТОВ «Украгроіндекс») за договорами поруки: № 03/04-12/П від 05.10.2014 року; № 23/02-12/П від 05.10.2014 року.
Також договорами поруки № 03/04-12/П від 05.10.2014 та №12-040313ПЗ від 12.06.2014 забезпечуються вимоги кредиторів (ТОВ «Ті-Ей-Бі Авіа Груп», ПП «Радуга Буд») за невиконання боржником (ТОВ «Вілік Буд») своїх зобов'язань за договорами купівлі-продажу векселів.
Право вимоги до ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» виникло у ТОВ «Ті-Ей-Бі Авіа Груп» в сумі 33300903,30 грн., в обсягах заборгованості боржника (ТОВ «Вілік Буд») за договором купівлі-продажу векселів №1/09-12 від 25.09.2012 р..
Право вимоги до ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» виникло у ПП «Радуга Буд» в сумі 14616105,44 грн., в обсягах заборгованості боржника (ТОВ «Вілік Буд») за договором купівлі-продажу векселів №12-040313 від 04.03.2013 р.
01.04.2016 року між ТОВ «Декстагруп» (клієнт) та ТОВ «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал» (фактор) укладено договір факторингу № 01-04/16-01.
01.04.2016 між ТОВ «Куксинель» (клієнт) та ТОВ «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал» (фактор) укладено договір факторингу № 01-04/16-02.
01.04.2016 року між ТОВ «Прядко» (клієнт) та ТОВ «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал» (фактор) укладено Договір факторингу № 01-04/16-04.
01.04.2016 між ТОВ «Украгроіндекс» (клієнт) та ТОВ «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал» (фактор) укладено договір факторингу № 01-04/16-07.
01.04.2016 року між ТОВ «Ті-Ей-Бі Авіа Груп» (клієнт) та ТОВ «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал» (фактор) укладено договір факторингу № 01-04/16-06.
01.04.2016 між ПП «Радуга Буд» (клієнт) та ТОВ «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал» (фактор) укладено договір факторингу № 01-04/16-05.
Відповідно до змісту договорів факторингу (їх умови є ідентичними), Клієнт (ТОВ «Декстагруп», ТОВ «Куксинель», ТОВ «Прядко», ТОВ «Украгроіндекс», ТОВ «Ті-Ей-Бі Авіа Груп», ПП «Радуга Буд») зобов'язується передати у власність Фактору (ТОВ «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал»), а Фактор - прийняти право вимоги та в їх оплату надати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором.
Вказаними договорами передбачено, що одночасно з відступленням прав вимоги до фактора переходять усі права клієнта за усіма договорами забезпечення.
Винагорода фактора за фінансування клієнта відповідно до цього договору полягає у дисконтуванні суми боргу, що складають предмет прав вимоги. Винагорода вважається отриманою фактором у момент сплати фактором суми фінансування.
За умовами договору факторингу права вимоги переходять від клієнта до фактора у дату відступлення (в дату підписання цього договору), після чого фактор одержує право вимагати від боржників і гарантів виконання усіх зобов'язань за первинними договорами і договорами забезпечення.
Отже, право вимоги перейшло до ТОВ «ФК «Стандарт кепітал» у дату укладення договорів факторингу, а тому до нього перейшло і право звернення до суду з заявою про визнання його вимог, які виникли на підставі таких договорів. Ліквідатором або іншими особами договори факторингу не оспорені, більш того, ним визнано вимоги ТОВ «ФК «Стандарт кепітал», які засновані на зобов'язанні відповідно договорів факторингу, а тому вчинено схвалені дії щодо їх виконання.
Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
В силу приписів статті 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, якщо інше не встановлено договором поруки.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 1,2 ст. 554 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Додатковими угодами до договорів поруки, укладеними з ТОВ «ОРР «Жуляни» з метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Вілік Буд" за договорами підряду у пункт 2.1.1 Розділу 2 "Боргові зобов'язання" викладено у такій редакції:
"Виконання боржником комплексу робіт за основним договором в терміни, передбачені основним договором та/або сплати штрафних санкцій, передбачених Розділом 8 Основного договору, та/або виконання інших фінансових зобов'язань, в тому числі, але на виключно, повернення коштів у зв'язку з неналежним виконанням договору".
Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджується набуття ТОВ "ФК "Стандарт Кепітал" у відповідності до умов договорів факторингу та вимог чинного законодавства право вимоги до ТОВ "Оптово - роздрібний ринок "Жуляни", як до поручителя за договорами підряду та купівлі-продажу векселів.
- Одним із доводів апеляційної скарги, банк зазначає про те, що судом першої інстанції не досліджено підстави виникнення грошових зобов'язань у ТОВ «Жуляни» за договорами поруки, та відповідно ТОВ «Вілік Буд» за договорами підряду.
Виходячи з приписів частини 2 статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до частини 7 статті 82 ГПК України, у порядку, передбаченому цією статтею, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту.
Користуючись даним правом, та з метою повного та всебічного розгляду даної справи, колегією суддів встановлено, що згідно інформації Єдиного державного реєстру судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua/Review/58626364) ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.06.2016 року у справі №922/1023/16 визнано вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" в сумі 134612850,00 грн. та включено до четвертої черги реєстру вимог кредиторів, витрати щодо сплати судового збору в сумі 2756,00 грн. включено до першої черги реєстру вимог кредиторів. Вказана ухвала залишена без змін судами апеляційної та касаційної інстанції.
При розгляді кредиторських вимог ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал» Господарським судом Харківської області у справі №922/1023/16 встановлено наявність заборгованості у ТОВ «Вілік Буд» за договорами підряду на виконання робіт, укладених між ТОВ "Вілік Буд" та: ТОВ "Дексатруп" (договори №05/04-12 від 04.04.2012, №03/04-12 від 03.04.2012), ТОВ "Куксинель" (договори № 23/07-12 від 23.07.2012, №03/04-12 від 05.04.2012 ,№02/06-12 від 11.06.2012, №02/04-12 від 04.04.2012, №03/06-12 від 13.06.2012), ТОВ "Прядко" (договори №01/04-12 від 04.04.2012, №02.04.2012 від 04.04.2012), ТОВ "Укранроіндекс" (договори №03/04-12 від 04.04.2012, 23/02-14 від 05.10.2014), а також наявність заборгованості за договорами купівлі-продажу, укладених між ТОВ "Вілік Буд" та: ПП "Радуга Буд" (договір №12-040313 від 04.03.2013) та ТОВ "ТІ-ЕЙ-БІ АВІА ГРУП" (договір №1/09-12 від 25.09.2012).
Тобто, ці обставини є преюдиційними та не підлягають доказуванню знов при розгляді даної справи, в силу приписів частини 4 статті 75 ГПК України. Відповідно до частин 4, 5 статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Тож, колегія суддів зазначає, що вказані факти встановлені щодо зобов'язань сторін за тими договорами, які є предметом забезпечення за договорами поруки, за якими, в свою чергу передано право вимоги заявнику на підставі договорів факторингу. Тобто, вказані обставини встановлюють підстави виникнення зобов'язань, які покладені в основу договорів факторингу, зобов'язання за якими є предметом заяви ТОВ «ФК «Стандарт кепітал».
За приписами частини 5 наведеної статті, обставини, які встановлені щодо певної особи рішенням суду можуть бути у загальному порядку спростовані, однак, таких доказів в матеріалах даної справи не має.
АТ «Єврогазбанк» був обізнаний про існування ухвали Господарського суду Харківської області віл 21.06.2016 у справі №922/1023/16 на час винесення оскаржуваної в даній справі, оскільки є кредитором у цій справі.
Згідно практики Європейського Суду України, наведеної зокрема, у рішенні «Трофимчук проти України» №. 4241/03, від 28.10.2010, Європейським судом з прав людини зазначено, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами.
Згідно Рішення Європейського Суду України «Яременко проти України» №. 32092/02, від 12.06.2008, Судом зазначено, що визначаючи, чи було провадження у справі загалом справедливим, також має враховуватись, чи було дотримано прав на захист. Слід, зокрема, розглянути, чи заявникові була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання. Крім того, має бути врахована якість таких доказів і, зокрема, те, чи породжують обставини, за яких вони були отримані, будь-який сумнів щодо їхньої достовірності й точності. При тому, що питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується.
Тому, з метою дотримання процесуальних норм чинного законодавства, та з урахуванням принципів повноти та всебічності судового процесу, а також виходячи з процесуальної економії та доведеності тих фактів, на яких базується вимоги заявника, колегія суддів приймає обставини наявності у ТОВ «Вілік Буд» заборгованості за договорами підряду та купівлі-продажу цінних паперів як преюдиційні.
Наведене свідчить про те, що заборгованість ТОВ «Вілік-Буд» за договорами підряду та купівлі-продажу векселів є доведеною, а тому відсутні підстави досліджувати вказані обставини знов при встановленні обставин виникнення грошових вимог ТОВ «Стандарт кепітал».
- В апеляційній скарзі банк посилається на пропущення ТОВ «Вілік Буд» строків для звернення до поручителя з вимогою про повернення заборгованості, наслідком чого б було припинення поруки.
Однак, такі висновки не відповідають обставинам даної справи, оскільки, 22.10.2014 між ТОВ "Оптово - роздрібний ринок "Жуляни", ТОВ "Дексатгруп", ТОВ "Вілік Буд" укладено додаткову угоду №1 до договору поруки №05/04-12/П3 від 04.10.2014, відповідно до якої цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016.
22.10.2014 між ТОВ "Оптово - роздрібний ринок "Жуляни", ТОВ "Дексатгруп", ТОВ "Вілік Буд" укладено додаткову угоду №1 до договору поруки №03/04-12/П3 від 05.10.2014, відповідно до якої цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016.
27.10.2014 між ТОВ "Оптово - роздрібний ринок "Жуляни", ТОВ "Куксинель", ТОВ "Вілік Буд" укладено додаткову угоду №1 до договору поруки №03/04-12/П3 від 07.10.2014, відповідно до якої цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016.
27.10.2014 між ТОВ "Оптово - роздрібний ринок "Жуляни", ТОВ "Куксинель", ТОВ "Вілік Буд" укладено додаткову угоду №1 до договору поруки №02/04-12/П3 від 07.10.2014, відповідно до якої цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016.
27.10.2014 між ТОВ "Оптово - роздрібний ринок "Жуляни", ТОВ "Куксинель", ТОВ "Вілік Буд" укладено додаткову угоду №1 до договору поруки №02/06-12/П3 від 07.10.2014, відповідно до якої цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016.
27.10.2014 між ТОВ "Оптово - роздрібний ринок "Жуляни", ТОВ "Куксинель", ТОВ "Вілік Буд" укладено додаткову угоду №1 до договору поруки №03/06-12/П3 від 13.10.2014, відповідно до якої цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016.
27.10.2014 між ТОВ "Оптово - роздрібний ринок "Жуляни", ТОВ "Куксинель", ТОВ "Вілік Буд" укладено додаткову угоду №1 до договору поруки №23/07-12/П від 23.10.2014, відповідно до якої цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016.
27.10.2014 між ТОВ "Оптово - роздрібний ринок "Жуляни", ТОВ "Куксинель", ТОВ "Вілік Буд" укладено додаткову угоду №1 до договору поруки №01/06-12/П3 від 07.10.2014, відповідно до якої цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016.
30.10.2014 між ТОВ "Оптово - роздрібний ринок "Жуляни", ТОВ "Прядко", ТОВ "Вілік Буд" укладено додаткову угоду №1 до договору поруки №01/04-12/П від 05.10.2014, відповідно до якої цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016.
30.10.2014 між ТОВ "Оптово - роздрібний ринок "Жуляни", ТОВ "Прядко", ТОВ "Вілік Буд" укладено додаткову угоду №1 до договору поруки №02/04-12/П3 від 05.10.2014, відповідно до якої цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016.
08.10.2014 між ТОВ "Оптово - роздрібний ринок "Жуляни", ТОВ "Украгроіндекс", ТОВ "Вілік Буд" укладено додаткову угоду №1 до договору поруки №03/04-12/П3 від 05.10.2014, відповідно до якої цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016.
08.10.2014 між ТОВ "Оптово - роздрібний ринок "Жуляни", ТОВ "Украгроіндекс", ТОВ "Вілік Буд" укладено додаткову угоду №1 до договору поруки №23/02-12/П3 від 05.10.2014, відповідно до якої цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016.
15.07.2014 між ТОВ "Оптово - роздрібний ринок "Жуляни", ПП "Радуга Буд", ТОВ "Вілік Буд" укладено додаткову угоду №1 до договору поруки №12-040313П3 від 12.06.2014, відповідно до якої цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016.
15.07.2014 між ТОВ "Оптово - роздрібний ринок "Жуляни", ТОВ "Ті-Ей-Бі Авіа Груп", ТОВ "Вілік Буд" укладено додаткову угоду №1 до договору поруки №1/09-12П/П3 від 20.06.2014, відповідно до якої цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016.
Тобто, додатковими угодами №1 строк дії всіх вищенаведених договорів поруки було продовжено до 31.12.2016, в зв'язку з чим строк пред'явлення вимоги закінчився 01.10.2016, тобто після звернення ТОВ «ФК «Стандарт кепітал» до суду з заявою про визнання його вимог.
- В апеляційній скарзі банк посилається на відсутність доказів повідомлення ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» про відступлення права вимоги за вищевказаними договорами.
Дані твердження банку є безпідставними, оскільки з матеріалів даної справи вбачається, що кредиторські вимоги письмово визнані ліквідатором ТОВ «ОРР «Жуляни» у повідомленні про розгляд вимог кредитора (а.с. 81 т. 5), про що не заперечувалось ліквідатором в судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Зазначене підтверджує той факт, що боржник був обізнаний про відступлення права вимоги новому кредитору.
До того ж, відповідно до ст. 512, 513 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч.1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Крім того, слід зазначити, що зобов'язання нового кредитора письмово повідомити боржника про укладення договору про відступлення права вимоги, яке передбачено договором, не є поняттям тотожним поняттю "згода боржника". Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. Таким чином, негативні наслідки за обставин, які склалися, виникають виключно у Нового кредитора.
- В апеляційній скарзі банком зазначено про відсутність у ТОВ «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал» права укладати договір факторингу у зв'язку з відсутністю у останнього відповідної ліцензії на право здійснення фінансових операцій.
Дані твердженні банку є безпідставними, оскільки, ТОВ «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал» відповідно до рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.06.2013 року № 1825 без отримання ліцензій та/або дозволів відповідно до законодавства має право надавати наступні фінансові послуги: факторинг; надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів.
На момент укладення договорів факторингу з ТОВ «Дексатгруп», ТОВ «Куксинель», ТОВ «Прядко», ТОВ «Украгроіндекс», ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал» мало статус фінансової установи, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи ФК№396 від 06.06.2013р. (безстрокове), яка наявна в матеріалах справи.
У відповідності до вимог Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №185 від 06.06.2013р. для здійснення діяльності факторингу отримання будь-якої ліцензії непередбачено.
Відповідно до положень Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та Постанови Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 р. № 913 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)», обов'язкове отримання ліцензії на здійснення факторингової операції необхідно лише з 10.06.2017р.
ТОВ «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал», на виконання вказаних умов, отримала відповідну ліцензію, що підтверджується Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №1931 від 23.05.2017р. та витягом з електронного реєстру Ліцензій.
- Щодо посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не було з'ясовано, чи могло ТОВ "Радуга Буд" відступити право грошової вимоги за договором, укладеним з ПП "Радуга Буд", колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.04.2014 між ПП "Радуга Буд" та ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт кепітал" укладено додаткову угоду №1 до договору факторингу №01-04/16-05 від 01.04.2016, відповідно до якої сторони домовились виправити описку у договорі шляхом уточнення найменування (організаційно-правової форми) клієнта, а саме: вирішено за текстом договору та усіх додатків до нього вважати вірним найменування клієнта "Приватне підприємство "Радуга Буд" замість "Товариство з обмеженою відповідальністю "Радуга Буд".
- Що ж до посилань в апеляційній скарзі на нікчемність договору купівлі-продажу векселю, оскільки укладені без участі продавця (посередника), колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 194 ЦК України цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 195 ЦК України в Україні в цивільному обороті можуть бути такі групи векселів, серед інших, як боргові цінні папери, які засвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов'язання.
Відповідно до ч, 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 9 ст. 17 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", правочини щодо цінних паперів, вчинені без участі (посередництва) торговця цінними паперами, крім випадків, передбачених частиною восьмою цієї статті, є нікчемними.
Проте, відповідно до частини 8 ст. 17 вказаного закону (у редакції на момент укладення договору) правочини щодо цінних паперів мають вчинятися за участю або посередництвом торговця цінними паперами, крім випадків:
розміщення емітентом власних цінних паперів;
викупу та продажу емітентом власних цінних паперів;
здійснення операцій щодо неемісійних цінних паперів;
внесення цінних паперів до статутного (складеного) капіталу юридичних осіб;
дарування цінних паперів;
спадкування та правонаступництва цінних паперів;
вчинення правочинів, пов'язаних із виконанням судових рішень;
вчинення правочинів у процесі приватизації.
Відповідно до частини 5 ст. З Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", боргові цінні папери - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента або особи, яка видала неемісійний цінний папір, сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов'язання. До боргових, тобто неемісійних, цінних паперів відносяться:
а) облігації підприємств;
б) державні облігації України;
в) облігації місцевих позик;
г) казначейські зобов'язання України;
ґ) ощадні (депозитні) сертифікати;
д) векселі;
є) облігації міжнародних фінансових організацій.
Таким чином, здійснюючи операцію купівлі-продажу цінних паперів, предметом яких є неемісійні цінні папери - векселі, сторони зазначеного правочину не повинні були залучати до участі (посередництва) торговця цінними паперами.
- Щодо посилання апелянта на забезпечення зобов'язання за договором купівлі-продажу векселів №1/09-12 від 25.09.2012 р. договором поруки №1/09-12П/ПЗ від 20.06.2014 р. та строку дії поруки за договором №1/09-1211/113 від 20.06.2014 р. та договором купівлі-продажу векселів №12-040313 від 04.03.2013р. договором поруки №12-040313ПЗ від 12.06.2014р.
Згідно ч. 1 ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Договір поруки, має комплексний характер обов'язку поручителя, складається з обов'язку перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, який випливає з основного договору, та обов'язку відповідати перед кредитором за порушення зобов'язання боржником., який випливає з основного договору.
Відповідно до матеріалів справи, сторонами Договору поруки №1/09-12П/ПЗ від 20.06.2014 р. була укладена Додаткова угода №1 від 16.07.2014 р. та п.1.1 Розділу 1 «Предмет договору» викладено в наступній редакції: «За договором Поручитель зобов'язується відповідати за повне та своєчасне виконання Боржником його зобов'язань перед Кредитором за Договором купівлі - продажу векселів №1/09-12 від 25.09.2012 р. (надалі іменуються «Основний договір»), а також всіма додатковими угодами до нього, в тому числі Додатковою угодою від 26.03.2012 р. та Додатковою угодою №2 від 29.10.2012 р., в обсязі зобов'язань, визначених Основним договором».
Сторонами Договору поруки №12-040313ПЗ від 12.06.2014 р. була укладена Додаткова угода №1 від 15.07.2014 р. та п.1.1 Розділу 1 «Предмет договору» викладено в наступній редакції: «За договором Поручитель зобов'язується відповідати за повне та своєчасне виконання Боржником його зобов'язань перед Кредитором за Договором купівлі -продажу векселів №12-040313 від 04.03.2013 р. (надалі іменуються «Основний договір»), а також всіма додатковими угодами до нього, в тому числі Додатковою угодою від 05.03.2013 р. та Додатковою угодою №2 від 08.04.2013 р., в обсязі зобов'язань, визначених Основним договором».
То ж, колегія суддів зазначає, що дослідивши матеріали справи, докази на їх підтвердження, з урахуванням вказівок наданих Вищим господарським судом України, судом апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області про визнання кредиторських вимог ТОВ "ФК "Стандарт Кепітал" встановлено, що господарські договори, на підставі яких виникли кредиторські вимоги, спрямовані на здійснення господарських операцій між контрагентами, про що не заперечують сторони, а також, приймаючи до уваги, правило презумпції правомірності правочину, колегія суддів вважає, що заборгованість ТОВ «ОРР «Жуляни» перед ТОВ "ФК Стандарт Кепітал", що виникла на підставі договорів факторингу № 04-04/16-01, № 04-04/16-02, № 04-04/16-04, № 04-04/16-05, № 04-04/16-06, № 04-04/16-07 у розмірі 140067155,00 грн. має бути визнана судом та включена до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження в матеріалах даної справи та спростовуються вищенаведеним. Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає такими, що не мають під собою законодавчо обґрунтованого підґрунтя та будуються на припущеннях апелянта.
Статтею 74 ГПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, враховуючи. що доводи апеляційної скарги не підтверджені матеріалами справи, а банком не наведено наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали, апеляційна скарга банку має бути залишена без задоволення, оскаржувана ухвала - без змін.
Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу АТ «Єврогазбанк» залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.04.2017 у справі № 922/2250/16 (щодо вимог ТОВ «ФК «Стандарт кепітал») залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у відповідності до статей 286- 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 02.03.18
Головуючий суддя Фоміна В. О.
Суддя Здоровко Л.М.
Суддя Тарасова І. В.
