Постанова від 16.07.2020 по справі № 918/454/18 Касаційний господарський суд

open

Головна
Судові рішення
Постанова
Постанова від 16.07.2020 по справі № 918/454/18 Касаційний господарський суд

скопійовано

Документ має містити точну фразу

Документ не має містити наступного терміну

Документ має містити один з двох термінів

Документ має містити обидва терміни

Замінює символ або декілька символів наприкінці терміну

* Правила використання інтелектуального пошуку

скопійовано

Справа № 918/454/18

Картка справи

Це рішення містить правові висновки

Справа № 918/454/18

Картка справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 918/454/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Банаська О.О., Васьковського О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Хмельовського В.О.;

учасники справи не скористалися правом участі у судовому засіданні,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу арбітражного керуючого Головка Олексія Ігоровича

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2020, прийняту за наслідками перегляду постанови Господарського суду Рівненської області від 14.01.2020 про визнання боржника банкрутом,

у складі колегії суддів: Павлюк І.Ю. (головуючий), Демидюк О.О., Савченко Г.І.

та на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2020, прийняту за результатами перегляду ухвали Господарського суду Рівненської області від 19.02.2020 про стягнення витрат на оплату грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання повноважень розпорядника майна боржника,

у складі колегії суддів: Павлюк І.Ю. (головуючий), Демидюк О.О., Савченко Г.І.

у справі за заявою Головного управління ДПС у Рівненській області

до Приватного підприємства - фірми «Інтерекопласт»

про визнання банкрутом.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій.

1. 02.07.2018 Головне управління ДФС у Рівненській області звернулося до Господарського суду Рівненської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства - фірми «Інтерекопласт» (далі ПП фірма «Інтерекопласт»).

2. 18.07.2018 ухвалою Господарського суду Рівненської області відкрито провадження у справі про банкрутство ПП фірма «Інтерекопласт». Визнано грошові вимоги Головного управління ДФС у Рівненській області до боржника на суму 4 275 055,94 грн. Введено процедуру розпорядження майном строком на сто п`ятнадцять календарних днів до 10.11.2018, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Головка Олексія Ігоровича та призначено попереднє засідання на 18.09.2018.

3. Провадження у цій справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури боржника.

4. Так, 14.01.2020 постановою Господарського суду Рівненської області припинено процедуру розпорядження майном у справі про банкрутство ПП фірма «Інтерекопласт» та повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна) Головка Олексія Ігоровича. Визнано ПП фірма «Інтерекопласт» банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру ПП фірма «Інтерекопласт» строком на 12 місяців. Скасовано арешти та інші обмеження по розпорядженню, накладені на майно ПП фірма «Інтерекопласт». Ліквідатором ПП фірма «Інтерекопласт» призначено арбітражного керуючого Франка Олега Павловича. Оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про визнання банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури ПП фірма «Інтерекопласт».

5. 14.01.2020 ухвалою Господарського суду Рівненської області затверджено звіти розпорядника майна Головка О.І. про нарахування і виплату грошової винагороди за підсумками процедури розпорядженням майном за період з 18.07.2018 по 31.10.2019 в сумі 124 052 грн, здійснення і відшкодування витрат за період з 18.07.2018 по 31.10.2019 в сумі 7 875 грн.

Подання заяви до суду.

6. 27.01.2020 арбітражний керуючий Головко О.І. звернувся до суду із заявою про стягнення з Головного управління ДПС у Рівненській області на його користь витрат на оплату грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання повноважень розпорядника майна ПП фірма «Інтерекопласт» в сумі 124 052 грн.

Розгляд справи судами.

7. Як зазначалося вище, 14.01.2020 постановою Господарського суду Рівненської області припинено процедуру розпорядження майном у справі про банкрутство ПП фірма «Інтерекопласт» та повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна) Головка Олексія Ігоровича. Визнано ПП фірма «Інтерекопласт» банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру ПП фірма «Інтерекопласт» строком на 12 місяців. Скасовано арешти та інші обмеження по розпорядженню, накладені на майно ПП фірма «Інтерекопласт». Ліквідатором ПП фірма «Інтерекопласт» призначено арбітражного керуючого Франка Олега Павловича. Оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про визнання банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури ПП фірма «Інтерекопласт».

8. Визнаючи боржника банкрутом та відкриваючи його ліквідаційну процедуру, судом першої інстанції враховано обставини неплатоспроможності ПП фірма «Інтерекопласт», зокрема, те, що за період з моменту порушення провадження у справі про банкрутство та введення процедури розпорядження майном не було встановлено активів, за рахунок яких є можливим погашення в повній мірі вимог кредиторів та відновлення платоспроможності боржника.

9. 19.02.2020 ухвалою Господарського суду Рівненської області задоволено заяву арбітражного керуючого Головка О.І. Стягнуто з Головного управління ДПС у Рівненській області на користь арбітражного керуючого Головка Олексія Ігоровича витрати на оплату грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання повноважень розпорядника майна ПП фірма «Інтерекопласт» у розмірі 124 052 грн.

10. Ця ухвала мотивована положеннями статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) та ухвалою від 14.01.2020, якою затверджено звіти розпорядника майна Головка О.І. про нарахування і виплату грошової винагороди за підсумками процедури розпорядженням майном за період з 18.07.2018 по 31.10.2019 в сумі 124 052 грн, здійснення і відшкодування витрат за період з 18.07.2018 по 31.10.2019 в сумі 7 875 грн.

11. 12.05.2020 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду, прийнятою за наслідками перегляду постанови Господарського суду Рівненської області від 14.01.2020 про визнання боржника банкрутом, скасовано постанову Господарського суду Рівненської області від 14.01.2020 у справі № 918/454/18 та передано справу до Господарського суду Рівненської області для продовження розгляду на стадію розпорядження майном боржника.

12. Ця постанова мотивована тим, що розпорядником майна не визначено реальний обсяг і вартість майнових активів боржника, за рахунок яких можна здійснити погашення вимог кредиторів, що унеможливлює визначення підстав для визнання боржника банкрутом.

Судом першої інстанції не досліджено відповідні докази на предмет вчинення розпорядником майна належних, допустимих і достатніх дій для повного та належного проведення заходів, передбачених у процедурі розпорядження майном боржника, зокрема визначений частиною третьою статті 44 КУзПБ, а саме заходів щодо проведення аналізу фінансово-господарського стану боржника; проведення інвентаризації майна боржника із визначенням вартості цього майна; а також визначення ознак дій з доведення до банкрутства боржника, в порядку згідно Методичних Рекомендацій і Порядку Інвентаризації.

Судом першої інстанції не досліджено фінансовий стан боржника та не досліджено питання наявності чи відсутності майнових активів у нього, за рахунок яких можна продовжити виробничу діяльність з метою погашення кредиторської заборгованості. Також не досліджено питання співвідношення пасивів та активів боржника та не перевірено можливості застосування до боржника іншої, ніж ліквідація, судової процедури.

Таким чином, судом першої інстанції передчасно зроблено висновок про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

13. 12.05.2020 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду, прийнятою за наслідками перегляду ухвали Господарського суду Рівненської області від 19.02.2020 про стягнення витрат на оплату грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання повноважень розпорядника майна боржника, ухвалу Господарського суд Рівненської області від 19.02.2020 у справі № 918/454/18 скасовано. Прийнято нове судове рішення. У задоволенні заяви арбітражного керуючого Головка О.І. від 27.01.2020 про стягнення з Головного управління ДПС у Рівненській області на користь Головка О.І. витрат на оплату грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень розпорядника майна ПП фірма «Інтерекопласт» в сумі 124 052 грн відмовлено.

14. Ця постанова обґрунтована тим, що постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 скасовано постанову Господарського суду Рівненської області від 14.01.2020, якою визнано ПП фірма «Інтерекопласт» банкрутом, у справі № 918/454/18 та передано справу до Господарського суду Рівненської області для продовження розгляду на стадію розпорядження майном боржника. Тому, враховуючи направлення справи № 918/454/18 до Господарського суду Рівненської області для продовження розгляду на стадію розпорядження майном боржника, суд апеляційної інстанції вважав передчасним висновок суду першої інстанції про стягнення з Головного управління ДПС у Рівненській області на користь арбітражного керуючого Головка О.І. витрат на оплату грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання повноважень розпорядника майна боржника у розмірі 124 052 грн, оскільки як передбачено приписами статті 30 КУзПБ у разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

15. До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга арбітражного керуючого Головка Олексія Ігоровича на постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2020, прийняті за наслідками перегляду постанови Господарського суду Рівненської області від 14.01.2020 про визнання боржника банкрутом у справі № 918/454/18 та за результатами перегляду ухвали Господарського суду Рівненської області від 19.02.2020 про стягнення витрат на оплату грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання повноважень розпорядника майна боржника.

16. У касаційній скарзі наведено прохання скасувати ці постанови суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу Господарського суду Рівненської області від 19.02.2020 про стягнення витрат на оплату грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання повноважень розпорядника майна боржника.

17. Стосовно постанови суду апеляційної інстанції з питання визнання боржника банкрутом скаржник зазначає про недослідження апеляційним судом дати проведення зборів кредиторів боржника, неправильне застосування статей 241, 244 ЦК України та статті 48 КУзПБ.

Крім того, суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову господарського суду про завершення процедури розпорядження майном та перехід в процедуру ліквідації, не врахував положень КУзПБ щодо тривалості процедури розпорядження майном та фактично продовжив строк цієї процедури понад встановлений законом, повернувши справу на новий розгляд на стадію розпорядження майном до суду першої інстанції.

18. Стосовно питання стягнення витрат на оплату грошової винагороди арбітражному керуючому, то скаржник вважає, що ці спірні правовідносини щодо порядку нарахування та виплати грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання функцій розпорядника майна в процедурі розпорядження майном до моменту набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства були врегульовані положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство). Тому це питання полягає регулюванню положеннями Закону про банкрутство, а не КУзПБ.

Б. Доводи, викладені у відзивах на касаційну скаргу.

19. 08.07.2020 до Верховного Суду від Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» надійшов відзив на касаційну скаргу арбітражного керуючого Головка О.І., в якому з посиланням на правильність висновків суду апеляційної інстанції наведено прохання залишити без змін лише постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2020, прийняту за наслідками перегляду постанови Господарського суду Рівненської області від 14.01.2020 про визнання боржника банкрутом у справі № 918/454/18.

20. 13.07.2020 до Верховного Суду від кредитора Корицької Л.М. надійшов відзив, в якому підтримано доводи касаційної скарги арбітражного керуючого Головка О.І. та наведено прохання скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги.

21. Обговоривши доводи касаційної скарги і відзивів на неї, розглянувши матеріали справи, здійснивши перевірку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає про таке.

22. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

23. Тому відхиляються доводи касаційної скарги про недослідження апеляційним судом дати проведення зборів кредиторів боржника, так як це призведе до виходу за межі повноважень суду касаційної інстанції, оскільки в силу положень частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Питання визнання боржника банкрутом.

24. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом та передаючи справу до місцевого господарського суду для продовження розгляду на стадію розпорядження майном боржника, вказав мотиви, викладені у пункті 12 цієї постанови.

25. Судова колегія погоджується з такими обґрунтуваннями прийнятого рішення у зв`язку з наступним.

26. Згідно з частиною першою статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.

27. У частині четвертій статті 205 Господарського кодексу України визначено, що у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.

28. Частиною першою статті 58 КУзПБ передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

29. Відповідно до положень частини п`ятої статті 48 КУзПБ до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про: 1) визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів; 2) дострокове припинення повноважень комітету кредиторів або окремих його членів; 3) схвалення плану санації боржника та схвалення внесення змін до нього; 4) звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури у справі про банкрутство; 5) обрання арбітражного керуючого у разі відсторонення арбітражного керуючого, визначеного Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою, від виконання повноважень; 6) інші питання, передбачені цим Кодексом, у тому числі віднесені до компетенції комітету кредиторів.

30. Згідно з частиною другою статті 49 КУзПБ до закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.

31. Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням зборів кредиторів боржника від 16.12.2019 (протокол № 2) було вирішено звернутись до Господарського суду Рівненської області з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Крім того, уповноважено арбітражного керуючого розпорядника майна Головка О.І. на звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

На цьому засіданні зборів кредиторів боржника були присутні представник кредитора Корицької Л.М. - Діонісьєв Ігор Миколайович , який діяв на підставі довіреності (кількість голосів 647 212), а також представник ПАТ АК «Львів» Кравчук Р.С., який діяв на підставі довіреності (кількість голосів 22 849).

При цьому загальна кількість голосів кредиторів складає 902 350 голосів.

Також встановлено, що згідно з копією довіреності від 31.01.2018, реєстровий № 168, виданої Корицькою Ларисою Мирославівною на ім`я Діонісьєва Ігора Миколайовича , останній не наділений повноваженнями від імені Корицької Л.М. голосувати та надавати свої доводи і міркування, брати участь у обговоренні та прийнятті рішень із питань, винесених на розгляд зборів кредиторів та комітету кредиторів боржника.

Крім того, 16.12.2019 за участю цих же представників кредиторів - Діонісьєва І. М і Кравчука Р.С. - було проведено засідання комітету кредиторів.

Рішенням комітету кредиторів боржника від 16.12.2019 (протокол № 2) було вирішено погодити звіт арбітражного керуючого, розпорядника майна Головка О.І. про нарахування і виплату грошової винагороди арбітражному керуючому за період з 18.07.2018 по 31.10.2019, яка підлягає сплаті за рахунок коштів кредитора, за заявою якого порушено провадження у справі № 918/454/18 - Головного управління ДФС у Рівненській області (звіт арбітражного керуючого Приватного підприємства фірма «Інтерекопласт» Головка О.І. про нарахування і виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат по справі № 918/454/18 за період роботи з 18.07.2018 по 31.10.2019 № 918/454/18); вирішено погодити звіт арбітражного керуючого, розпорядника майна Головка О.І. про нарахування та відшкодування витрат, пов`язаних з виконанням повноважень розпорядника майна боржника за період з 18.07.2018 по 31.10.2019 на суму 7 875 грн. Також вирішено звернутись до Господарського суд Рівненської області з клопотанням про призначення ліквідатором Приватного підприємства фірма «Інтерекопласт» арбітражного керуючого Франка Олега Павловича, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 246 від 02.04.2013; вирішено уповноважити Голову комітету кредиторів Корицьку Л.М. на звернення до господарського суду з відповідним клопотанням.

32. У зв`язку з викладеним судова колегія погоджується з висновками апеляційного суду, що збори кредиторів і комітету кредиторів боржника ПП фірма «Інтерекопласт», проведені 16.12.2019 і оформлені протоколами № 2, в силу положень частини другої статті 48 КУзПБ, не можуть вважатися повноважними, оскільки їх проведено без участі кредиторів, які володіють двома і більше третинами голосів.

33. Судова колегія відхиляє доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування статті 241 ЦК України в частині наступного схвалення правочину особою, яку представляють, шляхом подання кредитором Корицькою Л.М. клопотання про призначення ліквідатора боржника, що свідчить про нею погодження дій її представника Діонісьєва І.М. щодо участі у засіданні зборів кредиторів та комітету кредиторів, що відбувались 16.12.2019 року та схвалення прийнятих ним, як представником, рішень під час голосування на відповідних засіданнях.

Із цього приводу слід зазначити, що рішення зборів кредиторів та комітету кредиторів є актами, а не правочинами, тому положення статті 241 ЦК України не розповсюджуються на спірні правовідносини.

Крім того, завдання підсумкового засідання суду полягає в з`ясуванні ознак неплатоспроможності для визначення наступної судової процедури, згідно з клопотанням комітету кредиторів, однак остаточна оцінка ознак неплатоспроможності надається судом.

Підставою для визнання боржника банкрутом є недостатність його майна для задоволення вимог кредиторів, що встановлюється судом шляхом зіставлення активів і пасивів боржника.

Тому розгляд питання повноважності зборів кредиторів та комітету кредиторів жодним чином не спростовує правильності висновків суду апеляційної інстанції про те, що судом першої інстанції не досліджені фінансовий стан боржника; питання наявності чи відсутності майнових активів у нього, за рахунок яких можна продовжити виробничу діяльність з метою погашення кредиторської заборгованості; питання співвідношення пасивів та активів боржника, та не перевірено можливості застосування до боржника іншої, ніж ліквідація, судової процедури.

34. Колегією суду визнаються безпідставними доводи касаційної скарги, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову господарського суду про завершення процедури розпорядження майном та перехід в процедуру ліквідації, не врахував положень КУзПБ щодо тривалості процедури розпорядження майном та фактично продовжив строк цієї процедури понад встановлений законом, повернувши справу на новий розгляд на стадію розпорядження майном до суду першої інстанції.

35. Так, судом апеляційної інстанції в оскарженій постанові жодним чином не вирішено питання продовження строків процедури розпорядження майном, а визнано помилковим рішення суду першої інстанції щодо переходу у цій справі до ліквідаційної процедури, оскільки не встановлено ознак неплатоспроможності боржника.

36. У зв`язку з викладеним Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції, а оскаржена постанова апеляційного суду, яка прийнята за наслідками перегляду постанови Господарського суду Рівненської області від 14.01.2020 про визнання боржника банкрутом, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підлягає залишенню без змін.

Питання оплати послуг розпорядника майна.

37. Як зазначено вище, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2020, прийнятою за наслідками перегляду ухвали Господарського суду Рівненської області від 19.02.2020 про стягнення витрат на оплату грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання повноважень розпорядника майна боржника, ухвалу Господарського суд Рівненської області від 19.02.2020 у справі № 918/454/18 скасовано. Прийнято нове судове рішення. У задоволенні заяви арбітражного керуючого Головка О.І. від 27.01.2020 про стягнення з Головного управління ДПС у Рівненській області на користь Головка О.І. витрат на оплату грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень розпорядника майна ПП фірма «Інтерекопласт» в сумі 124 052 грн відмовлено.

38. Суд апеляційної інстанції вважав передчасним висновок суду першої інстанції про стягнення з Головного управління ДПС у Рівненській області на користь арбітражного керуючого Головка О.І. витрат на оплату грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання повноважень розпорядника майна боржника у розмірі 124 052 грн, оскільки як передбачено приписами статті 30 КУзПБ у разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

39. Колегія суддів не погоджується з такими висновками з огляду на таке.

40. Із 21.10.2019 введено в дію положення КУзПБ від 18.10.2018 № 2597-VIII.

Пунктами 1, 2 «Прикінцевих та перехідних положень» КУзПБ передбачено, що цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом. З дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність, низку законодавчих актів, у тому числі Закон про банкрутство.

П. 4 «Прикінцевих та перехідних положень» КУзПБ визначено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

41. Відтак, розгляд справи здійснюється відповідно до приписів КУзПБ.

42. Згідно з частиною першою статті 30 КУзПБ арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

43. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі (абзац 6 частини другої статті 30 КУзПБ).

44. Згідно з абзацом 7 частини другої статті 30 КУзПБ у разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

45. Частиною п`ятою статті 30 КУзПБ передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

46. Таким чином, Кодексом визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого в справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного комітетом кредиторів фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

47. Із цього приводу судова колегія зазначає, що у цій справі не було здійснено заявником - Головним управлінням ДПС у Рівненській області - авансування коштів для оплати послуг арбітражного керуючого на депозитний рахунок господарського суду. Судами попередніх інстанцій не було встановлено можливості здійснення боржником господарської діяльності. Продаж майна банкрута можливий на стадії ліквідаційної процедури чи процедури погашення боргів боржника - фізичної особи. У цій справі не створено комітет кредиторів; відповідно жодного рішення комітетом кредиторів про створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого не приймалося.

48. Водночас, колегія суддів відзначає, що згідно з абзацом 7 статті 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

49. Таким чином, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно.

50. Судова колегія відзначає, що, як встановлено судами попередніх інстанцій, 14.01.2020 ухвалою Господарського суду Рівненської області затверджено звіти розпорядника майна Головка О.І. про нарахування і виплату грошової винагороди за підсумками процедури розпорядженням майном за період з 18.07.2018 по 31.10.2019 в сумі 124 052 грн, здійснення і відшкодування витрат за період з 18.07.2018 по 31.10.2019 в сумі 7 875 грн.

51. Ця ухвала не оскаржувалася учасниками справи, хоча останні за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвалу суду про затвердження звітів розпорядника майна про нарахування і виплату грошової винагороди.

52. Тому за встановлених судами обставин та за умови чинності ухвали Господарського суду Рівненської області від 14.01.2020, якою затверджено звіти розпорядника майна Головка О.І. про нарахування і виплату грошової винагороди, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з ініціюючого кредитора - Головного управління ДПС у Рівненській області - на користь арбітражного керуючого Головка Олексія Ігоровича витрат на оплату грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання повноважень розпорядника майна ПП фірма «Інтерекопласт» у розмірі 124 052 грн.

53. Відтак, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2020, прийняту за результатами перегляду ухвали Господарського суду Рівненської області від 19.02.2020 про стягнення витрат на оплату грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання повноважень розпорядника майна боржника, слід скасувати, а ухвалу Господарського суду Рівненської області від 19.02.2020 залишити в силі.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

54. З урахуванням наведеного вище судова колегія вважає, що касаційну скаргу арбітражного керуючого Головка Олексія Ігоровича слід задовольнити частково. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2020, прийняту за наслідками перегляду постанови Господарського суду Рівненської області від 14.01.2020 про визнання боржника банкрутом, залишити без змін. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2020, прийняту за результатами перегляду ухвали Господарського суду Рівненської області від 19.02.2020 про стягнення витрат на оплату грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання повноважень розпорядника майна боржника, скасувати, а ухвалу Господарського суду Рівненської області від 19.02.2020 залишити в силі.

В. Розподіл судових витрат.

55. Відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку з тим, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції (про стягнення витрат на оплату грошової винагороди арбітражному керуючому) - скасуванню, а ухвала суду першої інстанції (про стягнення витрат на оплату грошової винагороди арбітражному керуючому) - залишенню в силі, то витрати зі сплати судового збору в сумі 7 048 грн за розгляд справи в суді касаційної інстанції (питання стягнення витрат на оплату грошової винагороди арбітражному керуючому) підлягають стягненню з Головного управління ДПС у Рівненській області на користь арбітражного керуючого Головка О.І.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 315 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Головка Олексія Ігоровича задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2020, прийняту за наслідками перегляду постанови Господарського суду Рівненської області від 14.01.2020 про визнання боржника банкрутом, у справі № 918/454/18 залишити без змін.

3. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2020, прийняту за результатами перегляду ухвали Господарського суду Рівненської області від 19.02.2020 про стягнення витрат на оплату грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання повноважень розпорядника майна боржника, у справі № 918/454/18 скасувати, а ухвалу Господарського суду Рівненської області від 19.02.2020 про стягнення витрат на оплату грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання повноважень розпорядника майна боржника залишити в силі.

4. Стягнути з Головного управління ДПС у Рівненській області (код 43142449) на користь арбітражного керуючого Головка Олексія Ігоровича (код НОМЕР_1 ) 7 048 грн судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.

5. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Рівненської області.

6. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Г. Пєсков

Судді О.О. Банасько

О.В. Васьковський

Джерело: ЄДРСР 90465527

скопійовано

Замовити платну консультацію

Відновити пароль

Авторизація

Реєстрація

Реєстрація

Навчальні відео: Як користуватись системою

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!