Єдиний державний реєстр судових рішень
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2023 року Справа № 918/454/18
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В. , суддя Миханюк М.В.
секретар судового засідання Дика А.І.
за участю представників сторін:
органу ДВС не з"явився;
скаржника - Діонісьєв І.М.
заявника - не з"явився;
кредитора -не з"явився;
арбітражного керуючого не з"явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 30.08.2023 у справі № 918/454/18 (суддя Пашкевич І.О.)
за скаргою Приватного підприємства "Саус Хіл" на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
за заявою Головного управління ДПС у Рівненській області
до Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30.08.2023 у справі №918/454/18 скаргу Приватного підприємства "Саус Хіл" на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України розглядається у межах справи № 918/454/18 про банкрутство Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622) щодо незняття арешту з майна боржника Приватного підприємства фірми "Інтерекопласт", а саме: квартир, що знаходяться за адресою м. Рівне, вул. Йосипа Драганчука, 4:
- № 97, об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 971051956101, площею 42,2 кв.м.;
- № 1, об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 971092556101, площею 90,0 кв.м.;
- № 111, об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 971407356101, площею 60,5 кв.м.;
- № 108, об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 970972156101 площею 45, 4 кв.м.;
- № 96, об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 971010156101, площею 46,6 кв.м.
Скасовано арешт майна та інші заборони щодо розпорядження майном, яке належить Приватному підприємству "Саус Хіл" (35302, Рівненська область, Рівненський р-н, с. Великий Олексин, вул. Залізнична, 24, код ЄДРПОУ 43315555) на праві власності, накладені Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження № 51658605 від 14.07.2016, а саме: накладені на квартири, що знаходяться за адресою м. Рівне, вул. Йосипа Драганчука, 4:
- № 97, об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 971051956101, площею 42,2 кв.м.;
- № 1, об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 971092556101, площею 90,0 кв.м.;
- № 111, об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 971407356101, площею 60,5 кв.м.;
- № 108, об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 970972156101 площею 45, 4 кв.м.;
- № 96, об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 971010156101, площею 46,6 кв.м.
Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на подачу апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 30.08.2023; прийняти апеляційну скаргу Відділу до розгляду та відкрити провадження; відстрочити сплату судового збору на розумний строк, але в будь-якому випадку до закінчення розгляду справи; ухвалу Господарського суду Рівненської області від 30.08.2023 у справі №918/454/18 скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволені скарги в повному обсязі.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги скаржник зазначає, що Приватне підприємство "Саус Хіл" не є стороною та учасником вищезазначеного виконавчого провадження. Скаржник вважає, що зняття арешту з майна підпримства, яке не є стороною чи учасником виконавчого провадження, і, яке вважає що на її майно накладено арешт, можливе за зверненням такої особи до суду з позовом, а не з скаргою на дії передбаченою ГПК, крім того орган ДВС (у даному випадку Відділ) не є відповідачем, а повинен виступати третьою особою. Тобто, що заявником обрано невірний спосіб захисту порушеного права, що відповідно є підставою для скасування ухваленого рішення в повному обсязі та прийняття рішення про відмову в задоволенні скарги чи для закриття провадження по справі.
Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №918/454/18/6062/23 від 19.09.2023 витребувано матеріали справи №918/454/18 з Господарського суду Рівненської області. 25.09.2023 матеріали справи №918/454/18 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 30.08.2023 у справі № 918/454/18 - залишено без руху. Запропоновано скаржнику протягом 10-ти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки.
13.10.2023 у справі №918/454/18 від Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №918/454/18 у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Павлюк І.Ю., суддя Грязнов В.В.
Розпорядженням керівника апарату суду №01-05/884 від 17.10.2023, у зв`язку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії Павлюк І.Ю., відповідно до ст. 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 19, 20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.5 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи №918/454/18.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №918/454/18 у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В., суддя Миханюк М.В.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 30.08.2023 у справі № 918/454/18; розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на "07" листопада 2023 р. об 15:30 год.
Запропоновано Приватному підприємству "Саус Хіл" у строк до 03.11.2023 надати суду відзив на апеляційну скаргу та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Запропоновано Головному управлінню ДФС у Рівненській області та Приватному підприємству - фірми "Інтерекопласт" у строк до 03.11.2023 надати суду письмові пояснення з приводу поданої апеляційної скарги та докази надсилання копії письмових пояснень та доданих до них документів іншим учасникам справи.
Роз`яснено учасникам справи право участі особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України.
Копію ухвали направлено сторонам на електронні адреси, відомості про які наявні в матеріалах справи.
02.11.2023 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Приватного підприємства "Саус Хіл" надійшов письмовий відзив, в якому останній вважає оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подачу письмових пояснень з приводу поданої апеляційної скарги.
В судове засідання 07.11.2023 з`явився представник скаржника, який заперечив доводи, викладені в апеляційній скарзі та надав усні пояснення з приводу винесеної судом першої інстанції ухвали.
Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомлені.
Відповідно до норм ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, оскільки визначальним є не явка представників, а достатність матеріалів справи для ухвалення рішення у справі.
Згідно з ст.ст. 269, 270 ГПК України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, заслухавши усні пояснення представника скаржника, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.
Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.
У провадженні Господарського суду Рівненської області перебуває справа №918/454/18 за заявою Головного управління ДПС у Рівненській області до боржника Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" про визнання банкрутом.
Згідно з Актами № 1, 2, 3, 4, 5 від 23.01.2023 про придбання майна на аукціоні банкрут Приватне підприємство фірма "Інтерекопласт" в особі ліквідатора Головко О.І. передає, а Приватне підприємство "Саус Хіл" в особі директора Бойко Ю.О. приймає у власність нерухоме майно:
- квартира № 97, об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 971051956101, площею 42,2 кв.м. за адресою: м. Рівне, вул. Йосипа Драганчука, 4. Ціна придбання 1 094 000 грн 00 коп.
- квартира № 1, об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 971092556101, площею 90,0 кв.м. за адресою: м. Рівне, вул. Йосипа Драганчука, 4. Ціна придбання 1 895 000 грн 00 коп.
- квартира № 111, об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 971407356101, площею 60,5 кв.м., за адресою: м. Рівне, вул. Йосипа Драганчука, 4. Ціна придбання 1 495 000 грн 00 коп.
- квартира № 108, об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 970972156101 площею 45, 4 кв.м. за адресою: м. Рівне, вул. Йосипа Драганчука, 4. Ціна придбання 1 177 000 грн 00 коп.
- квартира № 96, об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 971010156101, площею 46,6 кв.м. за адресою: м. Рівне, вул. Йосипа Драганчука, 4. Ціна придбання 1 182 000 грн 00 коп.
Приватне підприємство "Саус Хіл" є добросовісним набувачем майна боржника Приватного підприємства - фірми " Інтерекопласт" в процесі процедури його банкрутства, оскільки з прилюдних торгів придбав об`єкти нерухомого майна реєстраційними номерами 971051956101, 971092556101, 971407356101, 970972156101 та 971010156101.
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.07.2023 за Приватним підприємством "Саус Хіл" 15.02.2023 зареєстровано право власності на вищевказані квартири з реєстраційними номерами об`єкта нерухомого майна 971051956101, 971092556101, 971407356101, 970972156101 та 971010156101. При цьому на вказані об`єкти нерухомого майна в межах виконавчого провадження № 51658605 від 14.07.2016 накладено арешт 15.07.2016 Відділом примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, який станом на 25.07.2023 не знято.
Представник Приватного підприємства "Саус Хіл" адвокат Діонісьєв І.М. 05.07.2023 звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України із адвокатським запитом про повідомлення причини невиконання Департаментом ухвал Господарського суду Рівненської області від 29.12.2022 та від 16.02.2023 у справі № 918/454/18 щодо зняття обтяжень, накладених в межах виконавчого провадження № 51658605 від 14.07.2016.
У відповідь на адвокатський запит Діонісьєва І.М. Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України вказав, що оскільки Приватне підприємство "Саус Хіл" не є стороною виконавчого провадження № 51658605 від 14.07.2016, або особою, яка є належним представником інтересів сторін виконавчого провадження, правові підстави надання запитуваної інформації відсутні.
Після звернення до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо зняття арешту з майна в межах виконавчого провадження № 51658605 від 14.07.2016, арешт не знято.
Наявність накладеного арешту та бездіяльність органу виконання рішень щодо його зняття, унеможливлює завершити процедуру оформлення придбаного ПП "Саус Хіл" майна як переможцем торгів.
Скаржником у повному обсязі проведено оплату за придбане нерухоме майно, що підтверджується квитанціями.
Оскільки ПП "Саус Хіл" не може належним чином реалізовувати свої права як покупця придбаного майна у зв`язку з наявністю обтяження на дане нерухоме майно у вигляді арешту, останній 31.07.2023 звернувся до Господарського суду Рівненської області із скаргою на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
В обґрунтування зазначеної скарги заявник вказує, що 27.12.2022 було проведено аукціон з продажу майна банкрута Приватного підприємства фірми "Інтерекопласт", за результатами якого Приватне підприємство "Саус Хіл" стало переможцем. Відповідно із цим було складено Акти № 1, № 2, № 3, № 4 та № 5 від 23.01.2023 про придбання майна на аукціоні. Згідно з Актами банкрут в особі ліквідатора Головко О.І. передає, а Приватне підприємство "Саус Хіл" приймає у власність нерухоме майно:
- квартира № 97, об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 971051956101, площею 42,2 кв.м. за адресою: м. Рівне, вул. Йосипа Драганчука, 4. Ціна придбання 1 094 000 грн 00 коп.
- квартира № 1, об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 971092556101, площею 90,0 кв.м. за адресою: м. Рівне, вул. Йосипа Драганчука, 4. Ціна придбання 1 895 000 грн 00 коп.
- квартира № 111, об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 971407356101, площею 60,5 кв.м., за адресою: м. Рівне, вул. Йосипа Драганчука, 4. Ціна придбання 1 495 000 грн 00 коп.
- квартира № 108, об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 970972156101 площею 45, 4 кв.м. за адресою: м. Рівне, вул. Йосипа Драганчука, 4. Ціна придбання 1 177 000 грн 00 коп.
- квартира № 96, об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 971010156101, площею 46,6 кв.м. за адресою: м. Рівне, вул. Йосипа Драганчука, 4. Ціна придбання 1 182 000 грн 00 коп.
Водночас, право власності на майно банкрута, придбане на аукціоні, Приватне підприємство "Саус Хіл" зареєструвало за собою, однак арешти на дане майно, накладені Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження № 51658605, а саме - на підставі Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.07.2016 № 51658605 та на підставі Постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 22.06.2018 № 51658605, продовжують діяти і не зняті Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
При цьому заявник звертає увагу, що постановою Господарського суду Рівненської області від 21.07.2022 у справі № 918/454/18 та ухвалами Господарського суду Рівненської області від 29.12.2022 та від 16.02.2023 у справі № 918/454/18 скасовано арешти та інші обмеження по розпорядженню, накладені на майно Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт", у т.ч. в межах виконавчого провадження № 51658605, зокрема накладені згідно з Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.07.2016 № 51658605 та на підставі Постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 22.06.2018 № 51658605.
Однак дані арешти Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не знято, що порушує права Приватного підприємства "Саус Хіл" як добросовісного набувача майна боржника Приватного підприємства фірми "Інтерекопласт".
Заявник звернувся до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа №918/454/18 за заявою Головного управління ДПС у Рівненській області до боржника Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" про визнання банкрутом, із скаргою на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
У скарзі Приватне підприємство "Саус Хіл" просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо незняття арешту з майна боржника Приватного підприємства фірми "Інтерекопласт", а саме: квартир, що знаходяться за адресою м. Рівне, вул. Йосипа Драганчука, 4: № 97, об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 971051956101, площею 42,2 кв.м.; № 1, об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 971092556101, площею 90,0 кв.м.; № 111, об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 971407356101, площею 60,5 кв.м.; № 108, об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 970972156101 площею 45, 4 кв.м.; № 96, об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 971010156101, площею 46,6 кв.м;
- скасувати арешт майна та інші заборони щодо розпорядження майном яке належить Приватному підприємству "Саус Хіл" на праві власності, накладені Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження № 51658605 від 14.07.2016 згідно з постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.07.2016 № 51658605 та згідно з постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника від 22.06.2018 № 51658605, а саме: накладені на квартири, що знаходяться за адресою м. Рівне, вул. Йосипа Драганчука, 4: № 97, об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 971051956101, площею 42,2 кв.м.; № 1, об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 971092556101, площею 90,0 кв.м.; № 111, об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 971407356101, площею 60,5 кв.м.; № 108, об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 970972156101 площею 45, 4 кв.м.; № 96, об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 971010156101, площею 46,6 кв.м.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30.08.2023 у справі №918/454/18 скаргу Приватного підприємства "Саус Хіл" на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України розглядається у межах справи № 918/454/18 про банкрутство Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" задоволено.
Вказана ухвала мотивована тим, що з моменту визнання боржника банкрутом згідно з постановою, яка є судовим рішенням, зняття заборон та арештів із майна боржника відповідно до ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства є безумовним. Тобто, з моменту відкриття відносно боржника ліквідаційної процедури всі без винятку арешти чи інші обмеження щодо розпорядження його майном підлягають скасуванню.
Не погоджуючись із винесеною судом першої інстанції ухвалою та її мотивами Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, враховучи наступне.
Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
За змістом ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає у своє віддання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
Тобто, з моменту відкриття відносно боржника ліквідаційної процедури всі без винятку арешти чи інші обмеження щодо розпорядження його майном підлягають скасуванню.
Існування не скасованих арештів чи інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута перешкоджає ліквідатору у виконанні покладених на нього Кодексом обов`язків.
Зняття заборон та арештів із майна боржника є безумовним, стосується будь-яких органів і посадових осіб, у тому числі реєструючих та правоохоронних органів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №10/Б-5022/1359/2011, в якій зокрема зазначено, що за загальним правилом зняття заборон та арештів з майна боржника в порядку Закону про банкрутство є безумовним, стосується будь-яких органів і посадових осіб, у тому числі реєструючих, правоохоронних органів та не потребує подальшого винесення окремих судових рішень, а також сплати додаткових коштів, однак, якщо посадова особа ухиляється від виконання постанови суду про визнання боржника банкрутом, зацікавлена особа вправі звернутися до суду з відповідною заявою (клопотанням, скаргою). Розгляд такої заяви судом відбувається виключно в межах справи про банкрутство. При цьому винесення судом окремого судового рішення про звільнення майна боржника від обтяжень лише конкретизує обов`язок осіб, визначений Законом про банкрутство, та може бути підставою для відповідальності цих осіб за невиконання рішення суду у встановленому порядку.
Колегія суддів звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №910/6355/20 дійшла наступного висновку: 8.24. Згідно із частиною першою статті 59 КУзПБ (частиною першою статті 38 Закону про банкрутство в редакції Закону №4212-VI) з дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження його майном. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що накладене обтяження на майно банкрута є перешкодою (обмеженням) у здійсненні ліквідатором ліквідаційних заходів щодо банкрута, а саме, виявлення майна банкрута, включення такого майна до ліквідаційної маси, його оцінки та реалізації, одержання та накопичення коштів на ліквідаційному рахунку та послідуючим проведенням задоволення вимог кредиторів у порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства.
Отже, під час здійснення ліквідатором покладених на нього обов`язків щодо задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, майнові активи боржника, визнаного банкрутом, мають бути вільними від будь-яких обмежень щодо розпорядження ними, оскільки одним із завдань ліквідаційної процедури є продаж майна боржника, у тому чисті і заставного, з метою задоволення визнаних вимог кредиторів.
Із матеріалів справи вбачається, що постановою Господарського суду Рівненської області від 21.07.2022, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2022, процедуру розпорядження майном у справі про банкрутство Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" та повноваження арбітражного керуючого як розпорядника майна боржника Головка Олексія Ігоровича припинено. Приватне підприємство - фірму "Інтерекопласт" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" строком на 12 місяців.Скасовано арешти та інші обмеження по розпорядженню, накладені на майно Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт". Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" не допускається. Ліквідатором Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" призначено арбітражного керуючого Головко Олексія Ігоровича.
22.07.2022 на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено повідомлення про визнання банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" за № 69026.
Ухвалою від 29.12.2022, серед іншого, скасовано арешт майна боржника Приватного підприємства- фірма "Інтерекопласт" та інші обмеження щодо розпорядження його майном (в тому числі грошовими коштами), накладені на підставі Постанови про арешт майна боржника № 51658605 від 14.07.2016, обтяжувач: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Ухвалою від 16.02.2023, серед іншого: заяву ліквідатора арбітражного керуючого Головко О.І. про скасування арештів майна боржника від 31.01.2023 задоволено. Скасовано арешти майна та інші заборони щодо розпорядження майном Приватного підприємства фірми "Інтерекопласт", накладені Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження № 51658605 від 14.07.2016, а саме: Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.07.2016 № 51658605. Ухвала у вказаній частині підлягає до виконання Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, на якого покладено реєстрацію припинення арештів та інших обтяжень в межах виконавчого провадження № 51658605.
Відтак наявні судові рішення, що набрали законної сили, (а саме: постанова Господарського суду Рівненської області від 21.07.2022 та ухвали Господарського суду Рівненської області від 29.12.2022 та 16.02.2023 у справі № 918/454/18), які зобов`язують Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження № 51658605 від 14.07.2016 зняти арешт, накладений на майно Приватного підприємства фірми "Інтерекопласт".
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ст.ст. 18, 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
При цьому, як встановлено судом, Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в порушення вимог закону не знімає арешт, накладений на майно банкрута Приватного підприємства фірми "Інтерекопласт", у тому числі арешти, накладені на об`єкти нерухомості 971051956101, 971092556101, 971407356101, 970972156101 та 971010156101.
Належне Приватному підприємству фірмі "Інтерекопласт" майно після визнання його банкрутом, згідно з постановою Господарського суду Рівненської області від 21.07.2022, залучається у ліквідаційну масу та реалізується ліквідатором в ліквідаційній процедурі.
Отже, з моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури, ліквідатор повинен мати можливість продажу майна боржника та укладання договорів купівлі-продажу відповідно до чинного законодавства України, а тому наявні підстави для зняття заборон та арештів з майна боржника в порядку ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що вже у даній судовій справі Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 20 вересня 2023 року, розглянувши подібні правовідносини в межах даної справи №918/454/18, відмовив Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у задоволенні касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 року та на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.03.2023 року, якими було визнано бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України протиправною.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що скарга ПП "Саус Хіл" на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі №918/454/18 підлягає задоволенню, а арешти з об`єктів нерухомого майна - зняттю.
Щодо доводів скаржника про необхідність звернення до суду з позовом, а не з скаргою на дії ДВС, та те що орган ДВС не є відповідачем, а має бути третьою особою, апеляційний господарський суд враховує наступне:
Колегія суддів звертає увагу на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у справі №910/21981/16 від 13.04.2023:
"91. Так, у випадку відкриття провадження у справі про банкрутство стосовно особи, яка є боржником у виконавчому провадженні, постає питання співвідношення цих двох процедур задоволення вимог кредиторів, оскільки метою виконавчого провадження є виконання рішення про стягнення з боржника на користь окремого кредитора без урахування зобов`язань чи вимог інших кредиторів (стягувачів), а метою справи про банкрутство - справедливе (згідно із черговістю та пропорційно) задоволення усієї сукупності кредиторів, які звернулися у справі про банкрутство (неплатоспроможність) з вимогами до боржника.
92. Задля вирішення проблеми такої конкуренції у спеціальному законодавстві передбачено низку запобіжників, зокрема:
- виключну підсудність справ у майнових спорах, стороною яких є боржник, або щодо його майна, інших спорів з вимогами до боржника (пункт 8 частини першої статті 20, частина тринадцята статті 30 ГПК, частина друга статті 7 КУзПБ);
- зупинення вчинення виконавчих дій (пункт 4 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження");
- мораторій на задоволення вимог кредиторів (частина третя статті 41 КУзПБ);
- особливий порядок звернення стягнення на майно боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та застосування обмежень щодо розпорядження таким майном (частина чотирнадцята статті 39, частина п`ята статті 41 КУзПБ).
93. Так, згідно з пунктом 4 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" за загальним правилом виконавець зобов`язаний зупинити вчинення виконавчих дій у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом.
94. За змістом частин першої, другої статті 41 КУзПБ мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.
95. Приписами частини третьої цієї статті передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється, зокрема, стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах.
96. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення (абзац перший частини п`ятої статті 41 КУзПБ).
97. Тож на час здійснення провадження у справі про банкрутство примусове виконання певної категорії рішень державним/приватним виконавцем не зупиняється та може здійснюватися, зокрема, шляхом звернення стягнення на кошти/інше майно боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, а отже, відповідні виконавчі дії впливатимуть на обсяг, склад чи ліквідність майнових активів боржника.
98. У виконавчому провадженні звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову (стаття 48 Закону України "Про виконавче провадження").
99. Водночас, як неодноразово наголошував Верховний Суд, з моменту відкриття стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі і нормами КУзПБ, які мають пріоритет у правовідносинах за участю боржника, встановлені спеціальні правила звернення стягнення на його майно.
100. Зокрема, за приписами частини чотирнадцятої статті 39 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.
101. Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (частина п`ята статті 41 КУзПБ).
102. За такого правового регулювання правомірними можна вважати ті дії щодо звернення стягнення на майно боржника, які будуть здійснені в межах провадження у справі про банкрутство (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі №914/2350/18(914/608/20), Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №905/1923/15, Верховного Суду від 10.06.2022 у справі №918/984/21, від 26.01.23 у справі №910/21981/16).
103. Тож у разі оскарження вчинених державним/приватним виконавцем виконавчих дій, спрямованих на звернення стягнення на кошти чи інше майно боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, постає питання про застосування статей 339, 340 ГПК України та статей 7, 41 КУзПБ при визначенні суду, уповноваженого на судовий контроль за такими діями стосовно боржника.
104. За положеннями статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
105. Така скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (стаття 340 ГПК України).
106. Як наголошувалося раніше, з введенням в дію 21.10.2019 КУзПБ справи у спорах, наслідком вирішення яких може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника у справі про банкрутство, а також спори з вимогами до боржника, за правилами статті 7 цього Кодексу підлягають розгляду виключно у межах справи про його банкрутство.
107. Сутність судового контролю за виконанням судових рішень полягає у розгляді та вирішенні судом скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
108. Підставою для здійснення такого контролю є звернення сторони виконавчого провадження, яка вважає, що відповідним рішенням (дією, бездіяльністю) порушено її права, оскільки на дату такого звернення добровільно не виконані її вимоги виконавцем/посадовою особою ДВС або приватним виконавцем.
109. Тож питання, що є предметом розгляду суду під час судового контролю за виконанням судових рішень, має усі характерні ознаки спору, оскільки постає як стан невизначеності у правах та обов`язках її учасників, що має бути усунутий судовим рішенням. Та обставина, що спір цей є суто процесуальним, особливого значення в розглядуваному контексті не має. Адже за змістом частини першої статті 7 КУзПБ саме господарський суд, що здійснює провадження у справі про банкрутство, розглядає спори, стороною яких є боржник, причому частина друга цієї статті конкретизує, що до таких спорів, зокрема, належать спори щодо інших вимог до боржника, тобто спори, які тим чи іншим чином стосуються інших вимог до боржника.
110. Тому в разі оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, які стосуються виконання судового рішення, ухваленого у спорі за участю боржника в межах справи про банкрутство відповідно до приписів статті 7 КУзПБ, очевидно, що така скарга (заява, позов) підлягає розгляду судом, який розглянув справу в майновому спорі чи іншому спорі з вимогами до боржника як суд першої інстанції (стаття 340 ГПК України), тобто судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, навіть за умови, що відповідачем є суб`єкт владних повноважень згідно з абзацом четвертим частини другої цієї норми.
111. Водночас Верховний Суд наголошує, що, вирішуючи питання, пов`язані з оскарженням рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо примусового виконання (звернення стягнення на кошти та інше майно) за рішеннями у спорах (правовідносинах), стороною яких є боржник у справі про банкрутство, які були вирішені поза межами справи про банкрутство до введення в дію КУзПБ або з інших причин, господарським судам слід урахувати у системному взаємозв`язку статті 339, 340 ГПК України та статтю 7 КУзПБ, керуючись пріоритетом приписів спеціального закону - КУзПБ, а також закріпленими у цьому законі принципами концентрації всіх спорів, стороною яких є боржник, у межах справи про банкрутство та судового контролю у відносинах банкрутства (неплатоспроможності).
112. Здійснюючи системне тлумачення приписів статті 7 КУзПБ, підпункту 8 частини першої статті 20 ГПК України, а також статті 339 ГПК України, слід виходити з того, що процедура банкрутства - це спеціальна правова процедура, норми КУзПБ є спеціальними і під час їх зіставлення з нормами загальними вони повинні мати процесуальний пріоритет.
113. Верховний Суд неодноразово зауважував, що КУзПБ у статті 7 розширив підсудність господарському суду спорів, стороною яких є боржник, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, визначивши за змістом цієї норми критерій впливу на майнові активи боржника вирішальним при з`ясуванні питання щодо необхідності розгляду спору в межах справи про його банкрутство.
114. Телеологічне та лексичне тлумачення приписів пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України у взаємозв`язку зі статтею 7 КУзПБ свідчить, що у цих нормах законодавець, застосувавши категорії "справи у спорах з майновими вимогами", "майновий спір", "спір щодо майна" та залишивши перелік таких спорів відкритим, визначив передумови для реалізації судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, функції судового контролю щодо максимально широкого кола правовідносин за участю боржника та щодо його майна.
115. За приписами КУзПБ зміст судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства полягає у тому, що рішення чи дії боржника та третіх осіб, що можуть вплинути на майнові активи боржника, мають бути підконтрольні суду, що здійснює провадження у справі про банкрутство.
116. Отже, на переконання Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, за такого формулювання пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України, статті 7 КУзПБ у межах справи про банкрутство підлягають вирішенню питання судового контролю у виконавчих провадженнях за рішеннями стосовно боржника, виконання яких можливе шляхом звернення стягнення на кошти чи інше його майно, незалежно від процесуальної форми звернення (скарга, заява, позов) заінтересованої особи щодо здійснення такого контролю.
117. Тож Верховний Суд вважає, що повноваження господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, щодо здійснення відповідного судового контролю поширюються і на правовідносини з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) у виконавчому провадженні, що передбачає звернення стягнення на майно боржника або може вплинути іншим чином на майнові активи боржника, і такий контроль має здійснюватися з моменту відкриття виконавчого провадження та до його завершення чи закриття провадження у справі про банкрутство боржника.
118. Контроль суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, за виконанням судових рішень може здійснюватися, зокрема, шляхом розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, за результатами розгляду якої у разі встановлення обґрунтованості скарги суд ухвалою визнає оскаржувані рішення, дії або бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
119. Натомість розгляд скарги на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та ухвалення відповідного рішення поза провадженням у справі про банкрутство може мати наслідком суперечність між судовим рішенням за скаргою та метою процедур банкрутства (неплатоспроможності) за приписами спеціального закону - КУзПБ, що має пріоритет з часу відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Таке судове рішення не відповідатиме критерію виконуваності та принципу правової визначеності, адже виконавець чи орган державної виконавчої служби може опинитися у стані невизначеності через колізії у правовому регулюванні примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) і процедури банкрутства (неплатоспроможності) боржника".
Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що у даній справі скарга Приватного підприємства "Саус Хіл" на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України має розглядатися у межах справи №918/454/18 про банкрутство Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт".
Таким чином, доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Місцевим господарським судом повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені в ухвалі місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
За таких обставин підстав для зміни, скасування ухвали місцевого господарського суду не вбачається.
На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 30.08.2023 у справі №918/454/18 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду відповідно до ст.ст. 287-291 ГПК України.
3. Справу №918/454/18 повернути доГосподарського суду Рівненської області.
Повний текст постанови складений "09" листопада 2023 р.
Головуючий суддя Розізнана І.В.
Суддя Грязнов В.В.
Суддя Миханюк М.В.
