ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2023 року
м. Київ
Cправа № 918/454/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В.Г. - головуючого, Васьковського О.В., Огородніка К,М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за вх. № 4455/2023
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2023
у складі колегії суддів: Савченка Г.І. (головуючий), Дужича С.П., Павлюк І.Ю.
та на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.03.2023
у складі судді Пашкевич І.О.
за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
у справі № 918/454/18
за заявою Головного управління ДПС у Рівненській області
до Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт"
про визнання банкрутом,
ВСТАНОВИВ:
Вступ.
1. У справі про банкрутство на аукціоні було реалізовано майно банкрута.
Набувач цього майна з огляду на незняття органом державної виконавчої служби арештів з цього майна (незважаючи на існування рішень господарського суду стосовно скасування арештів щодо майна боржника і невиконання їх органом державної виконавчої служби) подав до суду скаргу на бездіяльність органу державної виконавчої служби.
Судами було зроблено висновок про обґрунтованість скарги заявника.
На розгляд суду касаційної інстанції поставлено питання обґрунтованості/необґрунтованості визнання бездіяльності державної виконавчої служби протиправною.
Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами.
2. У провадженні Господарського суду Рівненської області на стадії ліквідаційної процедури перебуває справа № 918/454/18 за заявою Головного управління ДФС у Рівненській області до боржника Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" про визнання банкрутом.
3. Так, 21.07.2022 постановою Господарського суду Рівненської області, серед іншого, визнано Приватне підприємство - фірму "Інтерекопласт" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та скасовано арешти та інші обмеження по розпорядженню, накладені на майно банкрута.
4. 16.01.2023 було проведено аукціон з продажу майна банкрута Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" відповідно до Протоколу № ВRD001-UA-20230105-45003 (майно, запропоноване для продажу: квартира в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 Загальна площа 82,1 кв.м. Житлова площа 51,4 кв.м.
5. За даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відносно майна банкрута ППФ "Інтерекопласт" зареєстровані та діють наступні обтяження: Номер обтяження: 16871000 від (14.05.2018). Обтяжувач: Рівненський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області, 35007146. Номер і дата виконавчого провадження згідно АСВП: ВП № 55746081 від 13.02.2018. Номер обтяження: 16647972 від (28.12.2017). Обтяжувач: Рівненський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області, 35007146. Номер і дата виконавчого провадження згідно АСВП: ВП № 55445981 від 27.12.20 17. Номер обтяження: 15898972 від (15.07.2016). Обтяжувач: Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС міністерства юстиції України, 00015622. Номер і дата виконавчого провадження згідно АСВП: ВП № 51658605 від 14.07.2016. Номер обтяження: 15892445 від (08.07.2016). Обтяжувач: Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС міністерства юстиції України, 00015622. Номер і дата виконавчого провадження згідно АСВП: ВП № 51554431 від 06.07.2016.
6. 16.01.2023 за результатами вищевказаного аукціону було визначено переможця: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Із переможцем було укладено Акт № 1 про придбання майна на аукціоні від 25.01.2023.
7. Відповідно до вказаного Акту на підставі постанови Господарського суду Рівненської області від 21.07.2022 у справі № 918/454/18 ПП - фірмою "Інтерекопласт" в особі ліквідатора Головка Олексія Ігоровича передається, а ОСОБА_1 (покупцем) приймається у власність наступне нерухоме майно: квартира АДРЕСА_2 , об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер: 970033756101, площею: 82,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 . Ціна придбання: 1 950 000 грн без ПДВ.
8. 28.02.2023 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з проханням зняти арешт з нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 , об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер: 970033756101, площею: 82,1 кв.м, шляхом вилучення запису про обтяження № 26735152 від 15.07.2016, що міститься в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, та вилучити з державного реєстру речових прав номер запису про обтяження: арешт нерухомого майна, підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30476026 від 15.07.2016 11:40:44, Медведев Олександр В`ячеславович, Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
9. Після відповідного звернення до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо зняття арешту майна боржника, арешт не знято.
10. Наявність накладеного арешту та бездіяльність органу виконання рішень щодо його зняття, унеможливлює завершити процедуру оформлення придбаного ОСОБА_1 як переможцем торгів.
11. Останнім у повному обсязі проведено оплату за придбане нерухоме майно, що підтверджується квитанціями.
Подача скарги до суду.
12. 02.03.2023 до Господарського суду Рівненської області від ОСОБА_1 надійшла скарга на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
13. Заявник просив суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо незняття арешту з майна боржника Приватного підприємства - фірма "Інтерекопласт" (в т.ч. об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер 970033756101, площею 82,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_4 ) та інших обмежень щодо розпорядження його майном (в т.ч. грошовими коштами);
2. Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з нерухомого майна (а саме: запис про обмеження за № 26735152 від 15.07.2016) та здійснити реєстрацію припинення публічного обтяження майна боржника Приватного підприємства - фірма "Інтерекопласт" (в т.ч. об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер 970033756101, площею 82,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_4 ) на виконання постанови Господарського суду Рівненської області від 21.07.2022 у справі № 918/454/18 та ухвали Господарського суду Рівненської області від 29.12.2022 у справі № 918/454/18.
14. В обґрунтування скарги заявник вказував, що 16.01.2023 було проведено аукціон із продажу майна банкрута Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт", за результатами якого ОСОБА_1 став переможцем. Відповідно із ним було укладено Акт № 1 про придбання майна на аукціоні від 25.01.2023. Згідно з Актом банкрут в особі ліквідатора Головка О.І. передає, а ОСОБА_1 приймає у власність нерухоме майно: кв. АДРЕСА_2 , об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер 970033756101, площею 82,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 . Водночас, в процесі реєстрації права власності на майно банкрута, придбане на аукціоні, ОСОБА_1 дізнався про факт обтяження придбаного майна, зокрема, на дане майно Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України накладено арешт в межах виконавчого провадження № 51658605, а саме, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.07.2016 № 51658605. При цьому, скаржник звертав увагу, що постановою Господарського суду Рівненської області від 21.07.2022 у справі № 918/454/18 та ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29.12.2022 у справі № 918/454/18 скасовано арешти та інші обмеження по розпорядженню, накладені на майно Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт", у т.ч. в межах виконавчого провадження № 51658605, зокрема накладені згідно з постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.07.2016 № 51658605. Однак ці арешти Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не знято, що порушує права ОСОБА_1 як набувача майна боржника.
Розгляд справи судами.
15. 14.03.2023 ухвалою Господарського суду Рівненської області, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2023, скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яка розглядається у межах справи № 918/454/18 про банкрутство Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт", задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо незняття арешту з майна боржника Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" (в т.ч. об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер 970033756101, площею 82,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_4 ) та інших обмежень щодо розпорядження його майном (в т.ч. грошовими коштами).
Зобов`язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з нерухомого майна (а саме: запис про обмеження за № 26735152 від 15.07.2016) та здійснити реєстрацію припинення публічного обтяження майна боржника Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" (в т.ч. на об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер 970033756101, площею 82,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_4 ) на виконання постанови Господарського суду Рівненської області від 21.07.2022 у справі № 918/454/18 та ухвали Господарського суду Рівненської області від 29.12.2022 у справі № 918/454/18.
16. Судові рішення мотивовані тим, що накладене обтяження на майно банкрута є перешкодою (обмеженням) у здійсненні ліквідатором ліквідаційних заходів щодо банкрута, а саме, виявлення майна банкрута, включення такого майна до ліквідаційної маси, його оцінки та реалізації, одержання та накопичення коштів на ліквідаційному рахунку та послідуючим проведенням задоволення вимог кредиторів у порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Отже, під час здійснення ліквідатором покладених на нього обов`язків щодо задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, майнові активи боржника, визнаного банкрутом, мають бути вільними від будь-яких обмежень щодо розпорядження ними, оскільки одним із завдань ліквідаційної процедури є продаж майна боржника, у тому чисті і заставного, з метою задоволення визнаних вимог кредиторів.
Крім того, у справі наявні судові рішення, що набрали законної сили, (а саме: постанова Господарського суду Рівненської області від 21.07.2022 та ухвали Господарського суду Рівненської області від 29.12.2022 та 18.02.2023), які зобов`язують Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження № 51658605 від 14.07.2016 зняти арешт, накладений на майно Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт".
При цьому відповідно до статті 129-1 Конституції України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статей 18, 326 ГПК України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Таким чином, з моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури, ліквідатор повинен мати можливість продажу майна боржника та укладання договорів купівлі-продажу відповідно до чинного законодавства України, а тому наявні підстави для зняття заборон та арештів з майна боржника в порядку статті 59 КУзПБ.
Відтак, скарга підлягає задоволенню.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
17. 28.06.2023 (згідно з відміткою на поштовому конверті) Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.03.2023 у справі № 918/454/18; ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 в повному обсязі.
18. Скаржник підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень у справі № 918/454/18 зазначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України - застосування судами норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 913/567/19 (913/310/20).
19. Крім того, стверджує, що судами не в повному обсязі з`ясовані обставини, що мають значення для справи.
Касаційне провадження.
20. 30.06.2023 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Банаська О.О., Васьковського О.В.
21. 17.08.2023 ухвалою Верховного Суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Пєсков В.Г., судді - Банасько О.О., Васьковський О.В.) було відкрито касаційне провадження у справі № 918/454/18 за касаційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.03.2023 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
22. У зв`язку з обранням судді Банаська О.О. суддею Великої Палати Верховного Суду строком на три роки з 21.08.2023, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 918/454/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Пєсков В.Г., суддя - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 18.09.2023.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду.
А. Щодо суті касаційної скарги.
23. Розглянувши матеріали справи та доводи учасників, здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
24. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи.
25. З урахуванням наведеного, а також меж перегляду справи судом касаційної інстанції, відхиляються доводи касаційної скарги, наведені у пункті 19 цієї постанови (де фактично перед судом касаційної інстанції поставлено питання з`ясування та перевірки обставин справи), так як це призведе до виходу за межі повноважень суду касаційної інстанції, оскільки в силу положень частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. При цьому суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).
26. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що за встановлених обставин у справі слід визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо незняття арешту з майна боржника Приватного підприємства - фірма "Інтерекопласт" та зобов`язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з нерухомого майна (а саме: запис про обмеження за № 26735152 від 15.07.2016) та здійснити реєстрацію припинення публічного обтяження майна боржника на виконання судових рішень у справі про банкрутство.
27. Судова колегія погоджується з цим висновком суду з огляду на таке.
28. Положеннями статті 339 ГПК України унормовано, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
29. Відповідно до частин першої, другої статті 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
30. Статтею 1 КУзПБ передбачено, що ліквідатор - це арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.
31. Згідно з частиною першою статті 61 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
32. При цьому за частиною першою статті 59 КУзПБ з дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
33. Це означає, що з моменту відкриття відносно боржника ліквідаційної процедури всі без винятку арешти чи інші обмеження щодо розпорядження його майном підлягають скасуванню.
Існування не скасованих арештів чи інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута перешкоджає ліквідатору у виконанні покладених на нього Кодексом обов`язків.
Зняття заборон та арештів із майна боржника є безумовним, стосується будь-яких органів і посадових осіб, у тому числі реєструючих та правоохоронних органів.
34. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 10/Б-5022/1359/2011, в якій зокрема зазначено, що за загальним правилом зняття заборон та арештів з майна боржника в порядку Закону про банкрутство є безумовним, стосується будь-яких органів і посадових осіб, у тому числі реєструючих, правоохоронних органів та не потребує подальшого винесення окремих судових рішень, а також сплати додаткових коштів, однак, якщо посадова особа ухиляється від виконання постанови суду про визнання боржника банкрутом, зацікавлена особа вправі звернутися до суду з відповідною заявою (клопотанням, скаргою). Розгляд такої заяви судом відбувається виключно в межах справи про банкрутство. При цьому винесення судом окремого судового рішення про звільнення майна боржника від обтяжень лише конкретизує обов`язок осіб, визначений Законом про банкрутство, та може бути підставою для відповідальності цих осіб за невиконання рішення суду у встановленому порядку.
35. У даному випадку зацікавленою особою є саме ОСОБА_1 , набувач майна на аукціоні з продажу майна банкрута.
36. Слід зауважити, що подібна правова позиція висвітлена і в постанові Великої Палати Верховного суду від 16.11.2022 у справі № 910/6355/20. Зокрема Велика Палата Верховного Суду дійшла наступного висновку: "Згідно із частиною першою статті 59 КУзПБ (частиною першою статті 38 Закону про банкрутство в редакції Закону № 4212-VI) з дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження його майном. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається".
37. Аналізуючи викладені вище положення закону та правові позиції Верховного Суду щодо застосування статті 59 КУзПБ, колегія суддів дійшла висновку, що накладене обтяження на майно банкрута є перешкодою (обмеженням) у здійсненні ліквідатором ліквідаційних заходів щодо банкрута, а саме, виявлення майна банкрута, включення такого майна до ліквідаційної маси, його оцінки та реалізації, одержання та накопичення коштів на ліквідаційному рахунку та послідуючим проведенням задоволення вимог кредиторів у порядку, визначеному КУзПБ.
38. Відтак, під час здійснення ліквідатором покладених на нього обов`язків щодо задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, майнові активи боржника, визнаного банкрутом, мають бути вільними від будь-яких обмежень щодо розпорядження ними, оскільки одним із завдань ліквідаційної процедури є продаж майна боржника, у тому чисті і заставного, з метою задоволення визнаних вимог кредиторів.
39. Крім того, слід зауважити, що постановою Господарського суду Рівненської області від 21.07.2022, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2022, серед іншого, визнано боржника у цій справі банкрутом; скасовано арешти та інші обмеження по розпорядженню, накладені на майно Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт"; накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" не допускається.
40. 22.07.2022 на офіційному веб-порталі судової влади України http://vgsu.arbitr.gov.ua/pages/158/?d=69026&v=e1b00e13e9&t=5 оприлюднено повідомлення про визнання банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" за № 69026.
41. У подальшому, ухвалою суду від 29.12.2022, серед іншого, скасовано арешт майна боржника та інші обмеження щодо розпорядження його майном (в тому числі грошовими коштами), накладені на підставі постанови про арешт майна боржника № 51658605 від 14.07.2016, обтяжувач: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
42. Ухвалою суду від 18.02.2023, серед іншого: задоволено заяву ліквідатора арбітражного керуючого Головка О.І. від 31.01.2023 про скасування арештів майна боржника; скасовано арешти майна та інші заборони щодо розпорядження майном Приватного підприємства - фірма "Інтерекопласт", накладені Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження № 51658605 від 14.07.2016, а саме: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.07.2016 № 51658605. Судом постановлено, що ухвала у вказаній частині підлягає до виконання Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, на якого покладено реєстрацію припинення арештів та інших обтяжень в межах виконавчого провадження № 51658605.
43. Тобто, у цій справі ухвалено (постановлено) судові рішення, що набрали законної сили, (а саме: постанова Господарського суду Рівненської області від 21.07.2022 та ухвали Господарського суду Рівненської області від 29.12.2022 та 18.02.2023), які зобов`язують Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження № 51658605 від 14.07.2016 зняти арешт, накладений на майно Приватного підприємства - фірма "Інтерекопласт".
44. Колегія суддів підкреслює, що відповідно до статті 129-1 Конституції України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статей 18, 326 ГПК України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
45. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
46. Незважаючи на це, Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в порушення вимог закону не зняв арешт, накладений на майно банкрута Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт", у тому числі арешт, накладений на об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер 970033756101, площею 82,1 кв.м за адресою: м. Рівне, вул. Струтинської, буд. 2б (нова назва вулиці - Гайдамацька), кв. № 13.
47. Таким чином, є цілком обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій, що з моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури, ліквідатор повинен мати можливість продажу майна боржника та укладання договорів купівлі-продажу відповідно до чинного законодавства України, а тому наявні підстави для зняття заборон та арештів з майна боржника в порядку статті 59 КУзПБ.
48. У зв`язку з викладеним вище судова колегія вважає, що бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 918/454/18, яка полягала у незнятті арешту з майна боржника, є протиправною, а арешт з нерухомого майна банкрута (а саме: запис про обмеження за № 26735152 від 15.07.2016) - підлягає зняттю.
49. При цьому колегія суддів акцентує увагу, що касаційна скарга не містить взагалі мотивів стосовно наявності обставин для невиконання судових рішень Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
50. Підсумовуючи висновки у цій справі, колегія суддів зазначає, що таким чином, навіть вимога боржника у справі про банкрутство до органу виконавчої служби про скасування постанов виконавців про арешт майна боржника набуває ознак майнового спору у розрізі статті 7 КУзПБ, оскільки сутнісно стосується майна боржника у справі про банкрутство. Такий висновок відповідає загальному напрямку законодавства про банкрутство, яке виходить з необхідності забезпечити остаточність вирішення спорів, які стосуються майна боржника саме у справі про банкрутство, у найбільш ефективний спосіб.
51. При цьому за усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду ефективним способом є той, що забезпечить відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Тому розгляд у даному випадку вимоги покупця, який придбав майно банкрута на аукціоні, безпосередньо до органу виконавчої служби є найбільш ефективним способом захисту. Позов же до самого боржника про визнання права власності за скаржником не призведе до ефективних наслідків для покупця, оскільки сам боржник не оспорює прав покупця за результатами аукціону, а інтерес покупця становить саме необхідність забезпечити заняття арешту, накладеного органом виконавчої служби (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 25.01.2022 у справі № 143/591/20).
52. Колегія суддів також відхиляє доводи касаційної скарги про необхідність подачі позову в порядку частини першої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки у даному випадку судовими рішеннями вже скасовано арешти з майна боржника та покладено на орган державної виконавчої служби виконання реєстрації припинення публічного обтяження майна боржника, однак орган державної виконавчої служби не виконує судові рішення, які за Основним Законом України є обов`язковими до виконання. Саме така бездіяльність порушує права набувача майна, які пов`язані з реєстрацією права власності на придбане майно. При цьому судами спірне питання вирішено правильно. Відтак, за таких обставин саме у цій справі форма звернення до суду (скарга/позов) не має значення.
53. Стосовно доводів касаційної скарги, викладених у пункті 18 цієї постанови, слід зазначити таке.
54. Судова колегія, надаючи відповідь на доводи касаційної скарги щодо неврахування судом апеляційної інстанції наведеної скаржником позиції Верховного Суду в подібних правовідносинах, зауважує таке.
55. Колегія суддів з приводу подібності правовідносин звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
56. Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).
57. При цьому Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/17, пункт 40 постанови від 25.04.2018 № 910/24257/16). Такі ж висновки були викладені і в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15 та від 13.09.2017 у справі № 923/682/16.
58. Слід зауважити, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).
59. Тому твердження скаржника, що висновки суду апеляційної інстанції не відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 913/567/19 (913/310/20), визнається судовою колегією безпідставним, оскільки встановлені судами фактичні обставини справи, що формують зміст правовідносин, у цій справі та у справі, на яку посилається скаржник, є різними. Зокрема, у справі № 913/567/19 (913/310/20) не мало місця, як у нинішній справі, розгляду питань банкрутства і застосування положень статті 59 КУзПБ, подачі скарги на бездіяльність органу державної виконавчої служби саме набувачем майна, придбаного на аукціоні з продажу майна банкрута.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
60. Тому Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про те, що наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а відповідно касаційна скарга Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - залишенню без змін.
В. Розподіл судових витрат.
61. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за вх. № 4455/2023 залишити без задоволення.
2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.03.2023 у справі № 918/454/18 залишити без змін.
3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді О. Васьковський
К. Огороднік
