ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2019 року Справа № 918/454/18
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Саврій В.А., суддя Дужич С.П. , суддя Коломис В.В.
при секретарі судового засідання Левчук І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів", Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит", Приватного підприємства «Фірма Екопласт» на ухвалу господарського суду Рівненської області від 11.12.2018р. у справі №918/454/18 (суддя Бережнюк В.В.)
за заявою Головного управління ДФС у Рівненській області
до боржника - Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт"
про визнання банкрутом
за участю представників:
АКБ "Львів" - Кравчук Р.С., довіреність №2794 від 27.06.2018р.;
ОСОБА_4 - ОСОБА_5, довіреність №168 від 31.01.2018р.;
ПП Фірма "Екопласт" - ОСОБА_5, довіреність №б/н від 20.07.2018р.; ПАТ "Банк Національний кредит" - не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
02.07.2018р. Головне управління ДФС у Рівненській області звернулося до господарського суду Рівненської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт".
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 04.07.2018р. прийнято до розгляду заяву Головного управління ДФС у Рівненській області про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" та зобов'язано, зокрема, арбітражного керуючого Головко Олексія Ігоровича, кандидатура якого визначена автоматизованою системою з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України у строк до дня проведення підготовчого засідання суду подати заяву про участь у даній справі.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 18.07.2018р. відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт". Визнано грошові вимоги Головного управління ДФС у Рівненській області до боржника на суму 4275055грн. 94коп., з яких: 3090802 грн. 55 коп. - безспірні грошові вимоги (основний борг), 792141 грн. 27 коп. - штрафні санкції, 392112 грн. 12 коп. - пеня. Введено процедуру розпорядження майном строком на сто п'ятнадцять календарних днів до 10.11.2018р., призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Головко Олексія Ігоровича та призначено попереднє засідання на 18.09.2018р.
Повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" було опубліковано на сайті Вищого господарського суду України за №52905 від 19.07.2018р. Граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника: тридцять днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство
Протягом тридцятиденного терміну з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство до господарського суду Рівненської області, розпорядника майна та боржника надійшли заяви з кредиторськими вимогами від кредиторів:
- ОСОБА_4 про визнання кредиторських вимог до боржника в розмірі 647 212 577,84 грн.;
- Публічного акціонерного товариства Акціонерний-комерційний банк "Львів" про визнання кредиторських вимог до боржника в розмірі 22849097,77 грн.;
- Публічного акціонерного товариства "Банк Національний Кредит" про визнання кредиторських вимог до боржника в розмірі 308061484,60 грн.;
- Приватного підприємства «Фірма Екопласт» про визнання кредиторських вимог до боржника в розмірі 548992200,00 грн.;
- гр.ОСОБА_7 про визнання кредиторських вимог до боржника в розмірі 56 195 911,10 грн.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 11.12.2018р. у справі №918/454/18, зокрема: відмовлено в задоволенні клопотання ПАТ АКБ "Львів" про зупинення провадження у справі в частині розгляду грошових вимог ОСОБА_8; відхилено вимоги Приватного підприємства «Фірма Екопласт» в розмірі 548992200,00грн.; відхилено вимоги гр.ОСОБА_7 в розмірі 56195911,10 грн.; визнано вимоги наступних кредиторів до боржника - Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" із включенням їх до реєстру вимог кредиторів, а саме: - Головне управління ДФС у Рівненській області в сумі 4275055 грн. 94 коп., з яких: 3090802грн. 55коп. основний борг - черговість задоволення вимог третя; 1184253грн. 39 коп. штрафні санкції - черговість задоволення вимог шоста; судовий збір за подання заяви про порушення провадження у справі в сумі 17 620 грн. 00 коп. - черговість задоволення вимог перша. - ОСОБА_4 в сумі 647212577,84 грн. основного боргу - черговість задоволення вимог четверта; судовий збір за подання заяви в сумі 3682грн. 00коп. - черговість задоволення вимог перша. -Публічне акціонерне товариство Акціонерний-комерційний банк "Львів" в сумі 22849097,77 грн. основного боргу - основного боргу - черговість задоволення вимог четверта; судовий збір за подання заяви в сумі 3524 грн. 00 коп. - черговість задоволення вимог перша. - Публічне акціонерне товариство "Банк Національний Кредит" в сумі 308061484,60 грн., з яких: 229199240,10 грн. основного боргу - черговість задоволення вимог четверта; 78858720,50 грн. неустойка (пеня, штраф) черговість задоволення вимог шоста; судовий збір за подання заяви в сумі 3524 грн. 00 коп. - черговість задоволення вимог перша. Розпоряднику майна боржника включити вимоги до реєстру вимог кредиторів відповідно до пункту 4 ухвали суду. Призначено проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів до 28.12.2018р. Зобов'язано розпорядника майна протягом 10 днів письмово повідомити кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів та боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення. Призначено підсумкове засідання суду на 09.01.2019р. на 14:30год. в приміщенні господарського суду Рівненської області в каб.№9. Розпоряднику майна до 09.01.2019р. подати суду звіт про проведену роботу; звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат схвалений або погоджений комітетом кредиторів боржника; протокол зборів кредиторів; протокол засідання комітету кредиторів; рішення комітету кредиторів щодо застосування наступної судової процедури.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Публічне акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк "Львів" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою (вх.№256/19 від 22.01.2019р., т.3 арк.справи 168-172).
В скарзі апелянт, зокрема, зазначає, що суд першої інстанції відмовив у задоволені клопотання про зупинення провадження у справі №918/454/18 в частині розгляду грошових вимог ОСОБА_4 до набрання законної сили судовим рішенням Рівненського міського суду Рівненської області у справі №569/14770/14-ц, внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Звертає увагу, що обґрунтовуючи клопотання ПАТ АКБ «Львів» покликався на п.5 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України, а не на п.7 ч.1 ст.228 цього Кодексу.
Вважає, що суд першої інстанції визнав грошові вимоги у розмірі 647212577,84 грн. ОСОБА_4 до ППФ «Інтерекопласт» у повному обсязі внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Належними, достовірними та достатніми доказами підтверджується, що на підставі Договору позики ОСОБА_4 було надано боржнику позику саме в розмірі 194530013,23 грн., а не будь-яку іншу грошову суму.
Посилання ОСОБА_4 на рішення Рівненського міського суду вважає таким, що не дає підстав заявляти їй грошові вимоги до Боржника в розмірі 647212577,84 грн., оскільки зазначеним судовим рішенням вирішено стягнути з боржника на користь ОСОБА_4 суму боргу, яка в у грошовій одиниці України складає суму 296542623,42 грн. Незважаючи на це, розмір грошових вимог, заявлених ОСОБА_4 до боржника у декілька разів перевищує суму боргу, визначену рішенням Рівненського міського суду.
Також зазначає, що суд першої інстанції встановив строк для проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів, а не дату, як це передбачено нормою матеріального права.
На підставі викладеного просить суд скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 11.12.2018р. у справі №918/454/18 в частинах:
- відмови в задоволені клопотання ПАТ АКБ "Львів" про зупинення провадження у справі в частині розгляду грошових вимог ОСОБА_4 (п.1 резолютивної частини ухвали);
- визнання грошових вимог ОСОБА_4 до Боржника в сумі 647212577,84грн. - основного боргу - черговість задоволення вимог четверта (п.4 резолютивної частини ухвали);
- призначення зборів кредиторів та комітету кредиторів до 28.12.2018р.;
та ухвалити нове рішення із зазначених вище питань, яким
- зупинити провадження у справі №918/454/18 в частині розгляду грошових вимог ОСОБА_8 до боржника ППФ "Інтерекопласт" до набрання законної сили судовим рішенням у справі №569/14770/14-ц Рівненського міського суду Рівненської області за позовом ОСОБА_4 до ППФ "Інтерекопласт" про стягнення з ППФ "Інтерекопласт" на користь ОСОБА_4 суму боргу за договором безпроцентної позики;
- відхилити грошові вимоги ОСОБА_4 до боржника ППФ "Інтерекопласт" в розмірі 647212577,84 грн. - основного боргу;
- призначити збори кредиторів та комітету кредиторів боржника ППФ "Інтерекопласт" на певну дату.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2019р. поновлено Публічному акціонерному товариству Акціонерно-комерційний банк "Львів" строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Рівненської області від 11.12.2018р. у справі №918/454/18. Відкрито апеляційне провадження та призначено до розгляду апеляційну скаргу на 20.02.2019р. об 10:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4.
Крім цього, не погоджуючись з винесеною ухвалою, до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернулося Публічне акціонерне товариство "Банк Національний кредит" (вх.№255/19 від 22.01.2019р., т.3 арк.справи 198-203).
У скарзі зазначає, що укладаючи спірний Договір з ОСОБА_4, директор ПП-Фірма «Інтерекопласт» ОСОБА_9 повинна бути вповноважена окремим рішенням засновника фірми на отримання даної позики. При цьому, у спірному Договорі вказано, що ОСОБА_9 діє на підставі Статуту ПП-Фірма «Інтерекопласт». Проте, ні у спірному Договорі, ні в інших документах, на які б посилались сторони спірного Договору, про погодження засновником ПП-Фірма «Інтерекопласт» на отримання підприємством позики та її суми від ОСОБА_4 не згадується, а такі документи суду не надавались. Це ж стосується і змін умов Договору безпроцентної позики №1 від 03.02.2014р., які викладені у Додатковій угоді №1 від 01.04.2014р. до Договору безпроцентної позики №1 від 03.02.2014р.
За пунктом 7.1. спірного Договору, останній підписується сторонами та скріплюється печатками сторін, проте, спірний Договір та зазначена Додаткова угода №1 до нього не скріплені печаткою ОСОБА_4
За п.7.2. спірного Договору останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту передання позики позикодавцем (ОСОБА_4.) позичальнику (ПП - Фірма «Інтерекопласт»). Проте, у матеріалах справи відсутній касовий документ про перерахування ОСОБА_4 ПП - Фірма «Інтерекопласт» суми позики. Замість касового документу наявна лише виписка за лютий місяць 2014 року за рахунком ОСОБА_4 в АТ «Дельта Банк» НОМЕР_1, у якій відмічений рух коштів, а саме - факт перерахування суми за Договором позики без ідентифікації договору.
Тому вважає, що з даної виписки неможливо ідентифікувати, за яким саме договором зроблено платіж, виписка за рахунком є похідним документом, яку сформовано на підставі касового документу - видаткового касового ордеру з певним призначенням платежу, що має ідентифікувати договір і цей документ відсутній, а також виписка за рахунком отримана за лютий місяць, що не виключає у подальшому сторнування платежу позики.
Також зазначає, що умови Договору безпроцентної позики №1 від 03.02.2014р., укладеного між ПП-Фірма «Інтерекопласт» та ОСОБА_4, яка не має відповідної ліцензії на здійснення валютних операцій, суперечать практиці Верховного Суду України, викладеній у постанові від 02.07.2017р. у справі №6-79цс14.
Посилаючись на положення ст.1046 Цивільного кодексу України, апелянт стверджує, що ОСОБА_4 не вправі вимагати стягнення з боржника з Договором позики суму коштів у декілька разів більшу ніж та, яка була надана фактично на виконання цього Договору.
Також вважає, що судом першої інстанції було неправомірно відмовлено у задоволенні клопотання представника ПАТ АКБ «Львів» про зупинення провадження у справі в частині розгляду грошових вимог ОСОБА_4 до перегляду Рівненським апеляційним судом рішення у справі №569/14770/14-ц.
На підставі викладеного просить суд: зупинити розгляд апеляційної скарги ПАТ «Банк Національний Кредит» у вказаній справі до вирішення питання законності рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 15.10.2014р. у справі №569/14770/14-ц; скасувати частково ухвалу господарського суду Рівненської області від 11.12.2018р. у справі №918/454/18 в частині визнання вимог ОСОБА_4 із включенням їх до реєстру вимог кредиторів в сумі 647212577,84 грн. - основного боргу - черговість задоволення вимог четверта, судовий збір за подання заяви в сумі 3682,00 грн. - черговість задоволення вимог перша; відмовити у задоволенні вказаних кредиторських вимог ОСОБА_4 у повному обсязі.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2019р. поновлено Публічному акціонерному товариству "Банк Національний кредит" строк на оскарження ухвали господарського суду Рівненської області від 11.12.2018р. у справі №918/454/18, відкрито апеляційне провадження. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит" прийнято до спільного розгляду з апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів".
Крім цього, не погоджуючись з винесеною ухвалою, Приватне підприємство "Фірма Екопласт" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою (вх.№258/19 від 22.01.2019р., т.3, арк.справи 230-234).
В скарзі зазначає, що судом першої інстанції при розгляді заяви Приватного підприємства «Фірми Екопласт» про грошові вимоги не було враховано абз.4, 6 ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом», ст.113 Господарського кодексу України, ч.2 ст.147, ч.2 ст.148, ст.514 Цивільного кодексу України, ст.1, 14.1.38, 14.1.39, 14.1.255, 164.2.9, 170.2.1 Податкового кодексу України, п.п.1.1., 1.6, Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. «Про судову практику у справах про банкрутство», правову позицію викладену у Постанові Вищого господарського суду України від 24.01.2012р. у справі №12/118-6-10, та лист Державної фіскальної служби України №11800/6/99-99-15-02-02-15 від 30.05.2016р.
Пунктом 4 Рішення засновника боржника №27 від 14.08.2012р. визначено, що розрахунки із засновником мають бути проведені до 01.09.2026р. Враховуючи той факт, що статутний капітал боржника було сформовано виключно за рахунок грошових коштів, то і виплата засновнику відповідно до діючих норм має відбуватися виключно у грошовій формі. Договором про відступлення права вимоги від 01.09.2016р. грошова вимога засновника до боржника була відступлена заявнику відповідно до ст.512 Цивільного кодексу України.
На підставі викладеного, представник ПП "Фірма Екопласт" просить суд скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 11.12.2018р. у справі №918/454/18 в частині відхилення вимоги кредитора Приватного підприємства «Фірма Екопласт» у розмірі 548992200,00 грн., визнати вимогу Приватного підприємства «Фірма Екопласт» у розмірі 548992200,00 грн. з включенням даної вимоги до реєстру вимог кредиторів. Розпоряднику майна боржника включити вимогу Приватного підприємства «Фірма Екопласт» у розмірі 548992200,00 грн. до реєстру вимог кредиторів.
19.02.2019р. на адресу суду від представника ОСОБА_4 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи №918/454/18 в якості письмового доказу копії постанови Рівненського апеляційного суду від 12.02.2019р. у справі №569/14770/14-ц (вх.№7634/19 від 19.02.2019р., т.4, арк.справи 1-4).
20.02.2019р. на адресу суду від представника ОСОБА_4 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи №918/454/18 в якості правової позиції постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018р. у справі №761/12665/14-ц (вх.№7662/19 від 20.02.2019р., т.4, арк.справи 14-17).
20.02.2019р. на адресу суду від ПАТ "Банк Національний кредит" надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу ПП «Фірма Екопласт» (вх.№7686/19 від 20.02.2019р., т.4, арк.справи 18-21).
ПАТ «Банк Національний кредит» не погоджується із апеляційною скаргою ПП «Фірма Екопласт», вважає ухвалу господарського суду Рівненської області від 11.02.2018р. в частині відмови у задоволенні кредиторських вимог апелянта такою, що постановлена господарським судом із дотриманням вимог процесуального та матеріального права та у відповідності до вимог Верховного Суду, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення», а апеляційну скаргу безпідставною.
Зазначає, що в оскаржуваній ухвалі докладно та зрозуміло викладено підставу та дату виникнення зобов'язання ПП-Фірма «Інтерекопласт» повернути кошти компанії «Дарленд Систем Лімітед», підставу зміни кредитора за даною вимогою а також встановлено строк виплати ПП-Фірма «Інтерекопласт» засновнику - компанії «Дарленд Систем Лімітед» суми 20000000,00 доларів США до 01.09.2026р. Також, в оскаржуваній ухвалі господарським судом досліджено суть вимог ПП «Фірма Екопласт», які являють собою повернення частини статутного капіталу.
Також зазначає, що право вимоги компанією «Дарленд Системс Лімітед» уступлено ПП «Фірма Екопласт» зі строком виконання - до 01.09.2026р., таким чином, строк вимоги у ПП «Фірма Екопласт» до ПП-Фірма «Інтерекопласт» ще не настав.
Щодо посилання апелянта на правову позицію Вищого господарського суду України у постанові від 24.01.2012р. у справі №12/118-6-10 про банкрутство ТОВ «Лотос ЛТД», зазначає, що апелянт не повідомив у відзиві те, що у постанові досліджені вимоги ініціюючого кредитора, які є безспірними, тобто ґрунтуються на рішенні суду (постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 10.08.2010р. у справі №2/427-07), на примусове виконання якого видано наказ.
На підставі викладеного просить суд апеляційну скаргу ПП «Фірма Екопласт» на ухвалу господарського суду Рівненської області від 11.12.2018р. у справі №918/454/18 про банкрутство ПП-Фірма «Інтерекопласт» залишити без задоволення а оскаржувану ухвалу в частині відмови у затвердженні кредиторських вимог апелянта - без змін.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2019р. відмовлено ПАТ «Банк Національний Кредит» у клопотанні про зупинення розгляду апеляційного провадження у вказаній справі до вирішення питання законності рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 15.10.2014р. у справі №569/14770/14-ц та відкладено розгляд апеляційних скарг на 28.02.2019р. об 12:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м.Рівне вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 20.02.2019р. представник Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит" підтримав доводи своєї апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування позиції, заперечив проти вимог апеляційної скарги ПП «Фірма Екопласт». Вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою в оскаржуваній частині, у зв'язку з чим просив скасувати ухвалу в оскаржуваній частині та прийняти нове рішення, яким відхилити грошові вимоги ОСОБА_4 до боржника ППФ "Інтерекопласт" в розмірі 647212577,84 грн. - основного боргу; призначити збори кредиторів та комітету кредиторів боржника ППФ "Інтерекопласт" на певну дату. Також, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги ПП «Фірма Екопласт».
У судових засіданнях суду апеляційної інстанції 20.02.2019р., 28.02.2019р. представник АКБ "Львів" підтримав доводи своєї апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування позиції, заперечив проти вимог апеляційної скарги ПП «Фірма Екопласт». Вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою в оскаржуваній частині, у зв'язку з чим просив скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 11.12.2018р. у справі №918/454/18 в частині визнання вимог ОСОБА_4 із включенням їх до реєстру вимог кредиторів в сумі 647212577,84 грн. - основного боргу - черговість задоволення вимог четверта, судовий збір за подання заяви в сумі 3682,00 грн. - черговість задоволення вимог перша та відмовити у задоволенні вказаних кредиторських вимог ОСОБА_4 у повному обсязі. Також, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги ПП «Фірма Екопласт».
Представник ОСОБА_4 заперечив проти доводів апеляційних скарг Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів", Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит" та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, такою, що винесена з дотриманням норм чинного законодавства, а тому просив суд залишити ухвалу в оскаржуваній частині без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник ПП Фірма "Екопласт" підтримав доводи своєї апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування позиції. Вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою в оскаржуваній частині, у зв'язку з чим просив скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити заяву ПП Фірма "Екопласт".
Інші учасники провадження у судові засідання 20.02.2019р., 28.02.2019р. не з'явилися, хоч про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені у встановленому законом порядку.
Враховуючи положення ст.ст.269, 273 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання обов'язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційні скарги за відсутності інших учасників провадження.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, відзивів, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:
Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Щодо вимог апеляційних скарг Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів", Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит", колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 свої вимоги про визнання кредиторських вимог до боржника в розмірі 647212577,84 грн. підтверджує наступними доказами:
- договором безпроцентної позики №1 від 03.02.2014р.;
- додатковою угодою №1 від 01.04.2014р.;
- банківською випискою з 03.02.2014р. по 28.02.2014р.;
- рішенням Рівненського міського суду від 15.10.2014р. у справі №569/14770/14-ц;
- виконавчим листом від 07.11.2014р. №569/14770/14-ц;
- постановою ВП№51447545 від 21.06.2016р.
03.02.2014р. між ОСОБА_4 та ППФ "Інтерекопласт" було укладено договір безпроцентної позики №1 від 03.02.2014р.
Додатковою угодою №1 від 01.04.2014р. до вказаного договору сторонами договору були внесені зміни. Даною угодою було встановлено новий термін виконання договору позики - шість місяців. Та було викладено п.2.1. договору позики в новій редакції.
Відповідно п.1.1. договору від 03.02.2014р., в порядку та на умовах, визначених цим договором, Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти у безготівковому порядку шляхом переказу платіжним дорученням необхідних коштів на поточний рахунок Позичальника, а останній зобов'язується повернути її Позикодавцеві в порядку, визначеному цим Договором.
Пунктом 2.2. договору безпроцентної позики, сторони погодили, що термін переказу позики Позикодавцем Позичальнику до 03 серпня 2014 року.
Згідно з п.3.1 договору, договір укладається строком на шість місяців.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що розмір позики становить 194530013,23 грн., що еквівалентно на момент укладення даного Договору за офіційним курсом НБУ (7,99 грн. за 1 долар США) 24346685,01 доларів США. Позика може бути повернута Позичальником на вимогу Позикодавця у валюті - долар США, згідно з еквівалентом зазначеним станом на дату повернення.
На виконання умов зазначеного договору ОСОБА_4 було перераховано на рахунок відповідача грошову суму в розмірі 194530013,23 грн., що еквівалентно на момент укладення даного Договору за офіційним курсом НБУ (7,99грн. за 1 долар США) 24346685,01 доларів США, що підтверджується випискою по рахунку ППФ "Інтерекопласт" відкритому в АТ "Дельта Банк".
На вимогу ОСОБА_4 про повернення коштів в сумі 24346685,01 доларів США боржник не відповів.
Рішенням Рівненського міського суду від 15.10.2014р. у справі №569/14770/14-ц з Боржника стягнуто грошові кошти у розмірі 24346685,01 дол.США, що на день проголошення рішення становило 296542623,42 грн.
07 листопада 2014 року Рівненським міським судом було видано виконавчий лист.
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України №51447545 від 21.06.2016р. відкрито виконавче провадження по стягненню з боржника за вищевказаним виконавчим листом.
Станом на день оприлюднення оголошення про банкрутство ППФ "Інтерекопласт", рішення Рівненського міського суду від 15.10.2014р. не виконано.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, звичаїв ділового обороту та інших умов.
Статтею 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.192 Цивільного кодексу України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 524 Цивільного кодексу України грошовим визнається зобов'язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Відповідно до положень ст.533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Згідно положень ч.2 ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Відповідно до п.30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.
Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції, розмір заборгованості ППФ "Інтерекопласт" перед ОСОБА_4 становить 24346685,01 доларів США, що є еквівалентом за офіційним курсом Національного банку України станом на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника (25.07.2018р.) становить 647212577.84 грн. (2658,3191 грн./100,00 дол.США).
Як вбачається з матеріалів справи, в суді першої інстанції представник боржника та розпорядник майна боржника наведені вище обставини визнали.
Згідно рішення розпорядника майна боржника, вимоги ОСОБА_8 про визнання кредиторських вимог до боржника в розмірі 647212577,84 грн. - основного боргу як вимоги 4 черги визнані останнім в повному обсязі та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів в повному обсязі.
Також, судові витрати в розмірі 3682 грн. 00 коп. вірно покладено на боржника як вимоги 1 черги.
Вимоги ОСОБА_4 підтверджені матеріалами справи, визнані розпорядником майна, а тому правомірно задоволено в повному обсязі.
Щодо доводів апеляційної скарги та вимог заявника - Приватного підприємства - фірма "Екопласт" про визнання кредиторських вимог до боржника в розмірі 548992200,00 грн.
Суд першої інстанції, розглянувши вимоги ППФ "Екопласт", дійшов висновку, що останні є конкурсними, та не можуть, в силу вимог ст.1, ч.ч.1, 6 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вважатися грошовими вимогами, та бути визнаними у справі про банкрутство, не підтверджуються належними та допустимими доказами, не визнані розпорядником майна, а тому підлягають відхиленню.
Колегія суддів вважає, що господарський суд Рівненської області дійшов передчасних висновків з огляду на наступне.
Як вбачається з заяви Приватного підприємства - фірма "Екопласт", на підставі рішення засновника - компанією "Дарленд Системс Лімітед" №9 від 29.08.2006р. було наділено Приватне підприємства - фірма "Інтерекопласт" статутним капіталом в розмірі 20964357,00 дол.США та 500 000,00 Євро.
Рішенням засновника - компанією "Дарленд Системс Лімітед" №10 від 26.09.2008р. було збільшено розмір статутного капіталу Боржника на 10000000,00 дол.США.
Рішенням засновника - компанією "Дарленд Системс Лімітед" №11 від 27.08.2009р. розмір статутного капіталу було збільшено на 5000000,00 дол.США.
Згідно із бухгалтерською довідкою, статутний капітал ППФ "Інтерекопласт" сформований за рахунок грошового внеску, який сплачений компанією "Дарленд Системс Лімітед" в повному обсязі і складає 35964357,00 дол.США та 500000,00 євро.
14.08.2012р. засновником Приватного підприємства-фірми "Інтерекопласт" компанією "Дарленд Системс Лімітед" було прийнято рішення №27 про зменшення розміру статутного капіталу Приватного підприємства-фірми "Інтерекопласт" на 20000000,00 дол.США.
Відповідно до п.4 рішення розрахунок із засновником провадиться до 01.09.2026р.
28.08.2012р. державним реєстратором проведено державну реєстрацію Змін до Статуту Боржника.
01.09.2016р. між компанією "Дарленд Системе Лімітед" та Приватним підприємством-фірмою "Екопласт" було укладено Договір про відступлення права вимоги.
Підпунктом 1.1 Договору сторонами погоджено, що первісний кредитор передає належне йому право вимоги, що випливає із зменшенням статутного капіталу ППФ "Інтерекопласт" згідно із рішенням засновника №27 від 28.08.2012р., а Новий кредитор приймає право вимоги, що належить Первісному кредитору.
Пунктом 4.1 Договору сторони узгодили, що строк виконання зобов'язання - до 01.09.2026р.
Відповідно до абз.7 ч.1 ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство;
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 «Про судову практику в справах про банкрутство» поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. Отже, поточними кредиторами слід вважати тих кредиторів, термін виконання вимог яких до боржника настав після порушення справи про банкрутство.
Згідно абз.4 ч.8 ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Відповідно до ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вимога Приватного підприємства - фірма «Екопласт» може бути заявлена кредитором після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Отже, вимога Приватного підприємства «Фірма Екопласт» у розмірі 548992200,00 грн. є грошовою і підтверджена відповідними належними доказами, але наразі підлягає відхиленню оскільки є поточною (строк виконання зобов'язання - до 01.09.2026р.) та може бути заявлена кредитором після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
З огляду на те, що суд першої інстанції в результаті дійшов висновку про відхилення заяви Приватного підприємства «Фірма Екопласт» у розмірі 548992200,00грн., колегія суддів вважає, що ухвалу в цій частині слід залишити без змін.
Судовий збір у відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладається на заявника.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В силу приписів ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч.1 ст.271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
У відповідності до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи скаржників, зазначені в апеляційних скаргах, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст.275-280 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали, тому суд апеляційної інстанції вважає, що її слід залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційних скарг покладається на скаржників.
Керуючись ст.ст.269, 270, 272, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів", Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит", Приватного підприємства «Фірма Екопласт» на ухвалу господарського суду Рівненської області від 11.12.18р. у справі №918/454/18 - залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду першої інстанції - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови складено 04.03.2019р.
Головуючий суддя Саврій В.А.
Суддя Дужич С.П.
Суддя Коломис В.В.
