ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"22" червня 2023 р. м. Рівне Справа №918/454/18
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Гусевик І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника у справі за заявою Головного управління ДПС у Рівненській області до Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" про визнання банкрутом
У судове засідання учасники справи та заявник поточних грошових вимог не з`явилися
Згідно з ч. 3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Господарського суду Рівненської області перебуває справа № 918/454/18 за заявою Головного управління ДФС у Рівненській області до боржника Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" про визнання банкрутом.
Постановою Господарського суду Рівненської області від 21.07.2022, залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 процедуру розпорядження майном у справі про банкрутство Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" та повноваження арбітражного керуючого як розпорядника майна боржника Головка Олексія Ігоровича припинено. Приватне підприємство - фірму "Інтерекопласт" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" строком на 12 місяців.
05 січня 2023 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від ОСОБА_1 надійшла заява про грошові вимоги до боржника, у якій заявник просить суд визнати поточними його грошові вимоги до Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" на суму 1 186 073 468 грн 96 коп.
Ухвалою від 10.01.2023 заяву ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника у справі прийнято та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 26.01.2023. Зобов`язано ліквідатора банкрута Головка Олексія Ігоровича надати суду відомості про результати розгляду вимог ОСОБА_1 (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення), а також докази направлення заявнику відомостей про результати розгляду його заяви.
25 січня 2023 року до суду від представника ОСОБА_1 адвоката Діонісьєва І.М. надійшла уточнена заява про грошові вимоги, в якій останній просить суд визнати поточними грошові вимоги до боржника у розмірі 74 266 939,40 грн. основного боргу.
25 січня 2023 року до суду від ліквідатора Головка О.І. надійшло повідомлення про результати розгляду уточнених грошових вимог ОСОБА_1 , у якому ліквідатор банкрута визнає грошові вимоги ОСОБА_1 на суму 74 266 939 грн 40 коп. основного боргу (із віднесенням до четвертої черги) та 5 368 грн 00 коп. судового збору (із віднесенням до першої черги).
Ухвалою від 26.01.2023 оголошено перерву та повідомлено учасників справи, що наступне судове засідання з розгляду заяви ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника відбудеться 07.02.2023. Зобов`язано ліквідатора банкрута Головка Олексія Ігоровича надати суду: письмові пояснення з документальним підтвердженням руху коштів, отриманих ПП фірмою "Інтерекопласт" від ОСОБА_1 в сумі заявлених грошових вимог; відомості про результати розгляду вимог ОСОБА_1 від 03.01.2023 (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення); докази надіслання повідомлень про результати розгляду вимог ОСОБА_1 (від 03.01.2023 та 25.01.2023) на адресу заявника. Зобов`язано ОСОБА_1 надати до наступного судового засідання обґрунтований розрахунок суми грошових вимог заявлених до боржника.
Ухвалою від 07.02.2023 оголошено перерву та повідомлено учасників справи, що наступне судове засідання з розгляду заяви ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника відбудеться 16.02.2023.
16 лютого 2023 року від арбітражного керуючого Головка О. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, серед яких: запит № 1/07-02/2020 від 07.02.2023 про надання інформації АТ "СЕНС БАНК" щодо операцій по рахунку ППФ "Інтерекопласт" станом на 08.08.2015.
16 лютого 2023 року від кредитора ГУ ДПС у Рівненській області надійшла письмова позиція щодо заяви ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника.
Ухвалою від 16.02.2023, зокрема, оголошено перерву та повідомлено учасників справи, що наступне судове засідання з розгляду заяви ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника відбудеться 02.03.2023.
Ухвалою від 02.03.2023 оголошено перерву та повідомлено учасників справи, що наступне судове засідання з розгляду заяви ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника відбудеться 14.03.2023.
03 березня 2023 року від арбітражного керуючого Головка О. надійшло пояснення щодо заперечень кредитора ГУ ДПС у Рівненській області на заяву про визнання кредиторських вимог.
Ухвалою від 14.03.2023 оголошено перерву та повідомлено учасників справи, що наступне судове засідання з розгляду заяви ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника відбудеться 23.03.2023.
У судовому засіданні засідання, 23.03.2023 судом встановлено, що від Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду надійшла ухвала від 08.03.2023 у справі № 918/454/18, якою Верховний Суд витребовує з Господарського суду Рівненської області матеріали справи № 918/454/18 у зв`язку із відкриттям касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 та постанову Господарського суду Рівненської області від 21.07.2022. Розгляд касаційної скарги призначено на 06.04.2023.
Відтак у господарського суду виник обов`язок відправлення усіх матеріалів справи до Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду.
Ухвалою від 23.03.2023, серед іншого, відкладено розгляд справи (заяви ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника) до повернення матеріалів справи з Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.04.2023 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишено без задоволення. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 та постанову Господарського суду Рівненської області від 21.07.2022 у справі № 918/454/18 залишено без змін.
З огляду на те, що до господарського суду Рівненської області повернулися матеріали справи № 918/454/18, господарський суд дійшов висновку про необхідність призначення до розгляду заяви ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника.
Ухвалою від 25.05.2023 заяву ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника призначено до розгляду у судовому засіданні на 22.06.2023.
22 червня 2023 року від адвоката Діонісьєва Ігоря Миколайовича надійшло клопотання, у якому останній повідомив суд, що у зв`язку із закінченням дії угод на надання правової допомоги із 20.06.2023 ОСОБА_2 не представляє інтереси ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у судовій справі № 918/454/18 та не є їх представником.
22 червня 2023 року від представника Головного управління ДПС у Рівненській області надійшло клопотання про проведення судового засідання 22.06.2023 без її участі.
22 червня 2023 року судом встановлено, що учасники справи та заявник поточних грошових вимог ОСОБА_1 у судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення даного судового засідання.
Згідно з ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалася обов`язковою та зважаючи на наявність вищевказаного клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду заяви ОСОБА_1 про поточні грошові вимоги до боржника у справі без участі учасників справи та заявника.
22 червня 2023 року господарський суд, розглянувши заяву ОСОБА_1 про поточні грошові вимоги до боржника з урахуванням заяви від 25.01.2023 про уточнення, встановив наступне.
В обґрунтування своїх вимог заявник вказує на невиконання банкрутом своїх зобов`язань за Договором безпроцентної позики № 4 від 25.10.2012 на суму 16 828 175,00 дол. США, Договором безпроцентної позики № 1 від 03.01.2013 на суму 15 606 030, 00 дол. США, Договором безпроцентної позики № 5 від 27.05.2014 на суму 225 208, 00 дол. США, Договором безпроцентної позики № 1 від 06.01.2015 на суму 1 775 685,70 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 03.01.2023 становить 1 186 073 468 грн 96 коп.
25 січня 2023 року до суду від представника ОСОБА_1 адвоката Діонісьєва І.М. надійшла уточнена заява про грошові вимоги, в якій останній просить суд визнати поточними грошові вимоги до боржника у розмірі 74 266 939,40 грн. основного боргу.
В обґрунтування своїх вимог заявник вказує на невиконання банкрутом своїх зобов`язань за Договором безпроцентної позики № 5 від 27.05.2014 на суму 225 208, 00 дол. США, Договором безпроцентної позики № 1 від 06.01.2015 на суму 1 775 685,70 дол. США, що в еквіваленті на курс НБУ станом на 25.01.2023 становить 74 266 393 грн 40 коп.
16 лютого 2023 року від кредитора ГУ ДПС у Рівненській області надійшла письмова позиція щодо заяви ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника, у якій ГУ ДПС у Рівненській області заперечує проти визнання грошових вимог ОСОБА_1 до банкрута.
Заперечення ґрунтуються на тому, що уточнена заява підписана не самим заявником, а ОСОБА_2 , який не є уповноваженою особою, позаяк ордер серії ВК № 1066778 від 25.01.2023 виданий на представлення інтересів у справі № 918/484/18, а не 918/454/18. Окрім того, у обох копіях договорів безпроцентної позики № 5 від 27.05.2014 та № 1 від 06.01.2015 курс долара зазначено не на дату укладання такого договору, а на значно раніше (при цьому ця дата співпадає з датою укладення договору, долученого до первинної заяви ОСОБА_1 , від 03.01.2013 № 1, більше того ця дата вказана і у договорі від 27.10.2012, долученого до первинної заяви ОСОБА_1 , що по своїй суті не могло існувати всупереч законам часу, такий доказ не може бути врахований судом. Оскільки в матеріалах справи відсутні достовірні докази, а саме: договори 5 від 27.05.2014 та № 1 від 06.01.2015, відтак встановити умови отримання та повернення позик, які визначені у виписках банку як підстава отримання боржником коштів, неможливо, заявником таких доказів не надано. У справі № 918/454/18 не здобуто жодної первинної документації боржника ні в процесі розпорядження майном, ні в процесі ліквідпроцедури, на що неодноразово наголошував арбітражний керуючий, відтак визнання ліквідатором таких вимог за їх відсутності прийняття при цьому неналежних доказів з підстав, описаних вище, свідчать про неналежне виконання ним своїх обов`язків. Жодних причин невиконання ліквідатором вимог ухвали від 26.01.2023 у справі щодо отримання інформації від ПАТ "Альфа Банку", який змінив свою назву на Sense Bank, не було. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів щодо їх належного здійснення.
02 березня 2023 року від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи ордеру на надання правничої допомоги із виправленим номером справи, а саме: ордер серія ВК № 1072453 від 25.01.2023.
03 березня 2023 року від арбітражного керуючого Головка О. надійшло пояснення щодо заперечень кредитора ГУ ДПС у Рівненській області на заяву про визнання кредиторських вимог до якої долучено відповідь АТ "Альфа-Банк" від 18.01.2021 про надання інформації щодо рахунків ППФ "Інтерекопласт" (виписка по особовим рахункам з 17.07.2015 по 16.07.2018). На думку ліквідатора ППФ «Інтерекопласт» заперечення кредитора ГУ ДПС у Рівненській області не підтверджуються наявними у справі доказами та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, з огляду на таке:
1. Згідно Договорів безпроцентної позики № 5 від 27.05.2014 та № 1 від 06.01.2015, ОСОБА_1 (як позикодавець) та ПП фірма «Інтерекопласт» (як позичальник) прийшли до згоди про надання позичальником позики в розмірі, визначеному в доларовому еквіваленті, а саме: 255 208,00 доларів США та 1 775 685,7 доларів США відповідно. Згідно п. 4.2. зазначених Договорів, позика повертається шляхом переказу необхідних коштів на поточний рахунок позикодавця, за курсом НБУ на день повернення позики. Таким чином, із матеріалів справи вбачається, що сторони при укладанні договорів, визначили суму позики в іноземній валюті з її відображенням в еквіваленті у гривні за офіційним курсом НБУ на певну дату. Отже, розмір підтвердженої первинними господарськими документами заборгованості ППФ «Інтерекопласт» перед ОСОБА_1 становить 2 030 893,70 доларів США, що станом на день подачі зави про визнання кредиторських вимог - 25.01.2023 є еквівалентом 74 266 939,40 грн. за офіційним курсом НБУ (36,5686 грн./100,00 дол.США);
2. Станом на день подання ОСОБА_1 заяви про визнання кредиторських вимог у ліквідатора та в матеріалах судової справи відсутні будь-які докази, які б доводили факт повернення зазначеної заборгованості.
3. Крім того, на вимогу ухвали суду від 11.01.2021 АКБ «Альфа-Банк» було надано відомості (лист від 00844/БТ від 18.01.2021) про рух коштів по рахунку боржника № НОМЕР_1 , на який здійснювалось зарахування зазначених коштів. Згідно виписки по особовому рахунку за період з 17.07.2015 по 16.07.2018 повернення коштів, отриманих ППФ «Інтерекопласт» за договорами позики, не відбувалось.
Як вбачається із уточненої заяви про грошові вимоги, дана заява підписана адвокатом Діонісьєвим Ігорем Миколайовичем як представником ОСОБА_1 . До заяви долучено Ордер серії ВК № 1066778 від 25.01.2023, виданий адвокатським об`єднанням "Рівненська правозахисна група" (33001, Рівненська область, Рівненський р-н, м. Рівне, вул. Фруктова, буд 4, кв. 2) на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 у Господарському суді Рівненської області у справі № 918/484/18.
За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї прав та обов`язків.
Будь-яка процесуальна дія в суді однієї особи в інтересах іншої особи, внаслідок якої вона набуває певних прав та обов`язків (у тому числі підписання та/або подання певного процесуального документа до суду) є представництвом, а отже, на такі правовідносини поширюється дія положень ст. 131-2 Конституції України щодо виключного представництва адвокатом інтересів іншої особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
За змістом ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з ч. 5 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Згідно ст. 60 ГПК України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтвердженні, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.
Згідно з ч. 4 ст. 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Суд зауважує, що Велика Палата ВС у постанові від 01.07.2020 у справі № 320/5420/18 усунула відмінності у практиці застосування норм права щодо підтвердження повноважень адвоката як представника в суді копією ордера та зазначила, що повноваження адвоката як представника можна підтвердити оригіналом ордера або довіреності, а також їх копією, засвідченою у визначеному законом порядку.
З огляду на викладене у сукупності, копія ордеру є належним та допустимим доказом на підтвердження повноважень представника який є адвокатом.
Як вбачається, із уточненої заяви про грошові вимоги, дана заява підписана адвокатом Діонісьєвим Ігорем Миколайовичем як представником ОСОБА_1 згідно з ордером виданим на представлення інтересів у справі № 918/484/18.
Суд відхиляє аргументи ГУ ДПС у Рівненській області про те, що ОСОБА_2 не є уповноваженою особою на представлення інтересів ОСОБА_1 , оскільки 02.03.2023 від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи іншого ордеру на надання правничої допомоги із виправленим номером справи, а саме: ордер серія ВК № 1072453 від 25.01.2023.
Відтак на підтвердження повноважень адвоката Діонісьєва Ігоря Миколайовича до матеріалів справи додано Ордер серії ВК № 1072456 від 25.01.2023, виданий адвокатським об`єднанням "Рівненська правозахисна група" (33001, Рівненська область, Рівненський р-н, м. Рівне, вул. Фруктова, буд 4, кв. 2) на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 у Господарському суді Рівненської області у справі № 918/454/18.
Зважаючи на викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що повноваження представника ОСОБА_1 - адвоката Діонісьєва Ігоря Миколайовича підтверджені належним чином, відтак аргумент ГУ ДПС у Рівненській області про те, що заява з поточними грошовими вимогами не підлягає розгляду, відхиляється судом.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 (позикодавець) та Приватним підприємством - фірмою "Інтерекопласт" (позичальник) укладено два договори безпроцентної позики: № 5 від 27.05.2014 та № 1 від 06.01.2015.
Згідно з п. 2.1. Договору безпроцентної позики: № 5 від 27.05.2014 розмір позики становить 255 208, 00 доларів США, що станом на 03.01.2013 за курсом НБУ становить 3 000 000 грн 00 коп.
Відповідно до п. 2.2. Договору № 5 від 27.05.2014 термін переказу позики позикодавцем позичальнику до 30.05.2014.
Позика за цим Договором надається до 01.01.2024. (п.3.1. Договору № 5 від 27.05.2014).
Після закінчення строку, вказаного п. 3.1. цього Договору, позичальник зобов`язується протягом трьох днів повернути позику позикодавцеві. (п.4.1. Договору № 5 від 27.05.2014).
Позика повертається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на поточний рахунок позикодавця, за курсом НБУ на день повернення позики. (п. 4.2. Договору № 5 від 27.05.2014).
Згідно з п. 7.2. Договору № 5 від 27.05.2014 цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту передання позики позикодавцем позичальнику.
Згідно з п. 2.1. Договору безпроцентної позики № 1 від 06.01.2015 розмір позики становить 1 755 685,7 доларів США, що станом на 03.01.2013 за курсом НБУ становить 28 000 000 грн 00 коп.
Відповідно до п. 2.2. Договору № 1 від 06.01.2015 термін переказу позики позикодавцем позичальнику до 10.01.2015.
Позика за цим Договором надається до 01.01.2025. (п.3.1. Договору № 1 від 06.01.2015).
Після закінчення строку, вказаного п. 3.1. цього Договору, позичальник зобов`язується протягом трьох днів повернути позику позикодавцеві. (п.4.1. Договору № 1 від 06.01.2015).
Позика повертається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на поточний рахунок позикодавця, за курсом НБУ на день повернення позики. (п. 4.2. Договору № 1 від 06.01.2015)
Згідно з п. 7.2. Договору № 1 від 06.01.2015 цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту передання позики позикодавцем позичальнику.
Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
У ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
На підтвердження укладення договору позики та його умов, згідно із ч. 2 ст. 1047 ЦК України, може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Крім того, ч. 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов`язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором. Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
Головним обов`язком суду та взагалі суттю судового провадження є встановлення істинних фактичних обставин у справі. У свою чергу учасники по справі здійснюють відповідні процесуальні дії щодо доведення тих чи інших обставин (фактів) шляхом надання доказів, а вже суд їх повинен об`єктивно оцінити.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Договір позики є реальним, одностороннім, відплатним або безоплатним договором. Це значить, що він набуває чинності тільки після передачі майна, всі обов`язки покладені лише на позичальника і у визначених законом випадках договір позики може бути як оплатним так і безоплатним.
Судом встановлено, що на підставі Договору № 5 від 27.05.2014 ОСОБА_1 (позикодавець) 27.05.2014 здійснено перерахування для Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" (позичальник) 3 000 000 грн 00 коп., що підтверджується випискою по особовим рахункам за 27.05.2014. Виписку сформовано 26.07.2018 ПАТ "Альфа-Банк".
Судом встановлено, що на підставі Договору № 1 від 06.01.2015 ОСОБА_1 (позикодавець) здійснено перерахування для Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" (позичальник) 28 000 000 грн 00 коп., що підтверджується:
- платіжним дорученням № 8 на суму 12 500 000 грн 00 коп. (Призначення платежу Переказ коштів для надання поворотної безпроцентної позики зг. Договору № 1 від 06.01.2015 без ПДВ);
- платіжним дорученням № 9 на суму 12 500 000 грн 00 коп. (Призначення платежу Переказ коштів для надання поворотної безпроцентної позики зг. Договору № 1 від 06.01.2015 без ПДВ);
- платіжним дорученням № 10 на суму 3 000 грн 00коп.п (Призначення платежу Переказ коштів для надання поворотної безпроцентної позики зг. Договору № 1 від 06.01.2015 без ПДВ).
Суд відхиляє заперечення ГУ ДПС у Рівненській області, які ґрунтуються на тому, що у обох копіях договорів безпроцентної позики № 5 від 27.05.2014 та № 1 від 06.01.2015 курс долара зазначено не на дату укладання такого договору, а на значно раніше (при цьому ця дата співпадає з датою укладення договору, долученого до первинної заяви ОСОБА_1 , від 03.01.2013 № 1, більше того ця дата вказана і у договорі від 27.10.2012, долученого до первинної заяви ОСОБА_1 ), що по своїй суті не могло існувати всупереч законам часу, і що такий доказ не може бути врахований судом.
Відхиляючи дані заперечення ГУ ДПС у Рівненській області, суд констатує, що відповідно до офіційного курсу долара США до гривні за даними НБУ, що розміщені за посиланням https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates?date=03.01.2013&period=daily станом на 03.01.2013 за 1 долар США необхідно було сплатити 7 99. 3 грн.
Водночас 225 208, 00 доларів США в еквіваленті на гривню станом на 03.01.2013 становить 1 800 087 грн 54 коп., 1 775 685,7 доларів США в еквіваленті на гривню станом на 03.01.2013 становить 14 193 055 грн 80 коп.
При цьому відповідно до офіційного курсу долара США до гривні за даними НБУ, що розміщені за посиланням https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates?date=27.05.2014&period=daily станом на 27.05.2014 за 1 долар США необхідно було сплатити 1175,1152.
Відповідно до офіційного курсу долара США до гривні за даними НБУ, що розміщені за посиланням https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates?date=06.01.2015&period=daily станом на 06.01.2015 за 1 долар США необхідно було сплатити 1577,9566.
Водночас 225 208, 00 доларів США в еквіваленті на гривню станом на 27.05.2014 становить 2 998 988 грн 00 коп., 1 775 685,7 доларів США в еквіваленті на гривню станом на 06.01.2015 становить 28 019 549 грн 70 коп.
Із викладеного вбачається, що дата курсу НБУ, зазначена у п. 2.1. Договору № 5 від 27.05.2014 та № 1 від 06.01.2015 є нічим іншим, аніж технічною помилкою, адже позикодавець та позичальник самостійно здійснили переведення суми позики в доларах США на курс гривні із заокругленням до мільйона не станом на 03.01.2013, а саме станом на дату підписання Договорів 27.05.2014 та 06.01.2015.
З огляду на викладене, судом встановлено, що ОСОБА_1 (позикодавець) здійснено перерахування для Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" (позичальник) 31 000 грн 00 коп. на виконання умов Договорів № 5 від 27.05.2014 та № 1 від 06.01.2015. Означена сума є еквівалентом 2 030 893, 70 доларів США із заокругленням, про якепозикодавецьь та позичальник дійшли згоди у п. 2.1. Договорів.
Відповідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно з ч. 14 с. 39 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав.
Згідно з ч. 5 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства заява з вимогами поточного кредитора має відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 45 цього Кодексу. До заяви з вимогами поточного кредитора застосовуються положення статті 46 цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.
Як встановлено судом, строк виконання зобов`язань позичальником за Договором № 5 від 27.05.2014 - до 01.01.2014, а за Договором № 1 від 06.01.2015 - до 01.01.2025.
При цьому оскільки постановою Господарського суду Рівненської області від 21.07.2022, яка набрала законної сили 14.11.2022, Приватне підприємство - фірму "Інтерекопласт" визнано банкрутом, - відтак строк зобов`язань позичальника (банкрута) за Договором № 5 від 27.05.2014 та за Договором № 1 від 06.01.2015 вважається таким, що настав 14.11.2022.
Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.
Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
У постанові ВП ВС від 23.10.2019 № 723/304/16-ц (14-360цс19) зазначено наступне.
Заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.
Із аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України.
У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.
Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.
З огляду на положення ч. 1 ст. 1046 ЦК України, а також частини 1 ст. 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.
Що стосується можливості і порядку визначення в рішенні суду еквівалента суми боргу в національній валюті, то Велика Палата Верховного Суду зазначила, що нею висловлена правова позиція з цього приводу, яку викладено у постанові від 04.07.2018 у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18). Так, Велика Палата Верховного Суду вказала, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність до розуміння суті обов`язку боржника, який може бути виконаний примусово. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.
Згідно з абз. 4 ч. 2 ст. 45 КУзПБ склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Із уточненої заяви ОСОБА_1 вбачається, що заявник просить суд визнати його грошові вимоги до боржника в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання уточненої заяви з грошовими вимогами до боржника 25.01.2023.
Відповідно до офіційного курсу долара США до гривні за даними НБУ, що розміщені на за посиланням https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates?date=25.01.2023&period=daily станом на 25.01.2023 за 1 долар США необхідно було сплатити 36, 5686 грн, у зв`язку з чим грошові вимоги 2 030 893, 70 доларів США (255 208, 00 доларів США + 1 775 685,7 доларів США) в гривневому еквіваленті на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами становить 74 266 939 грн 40 коп. ( 2 030 893, 70 доларів США * 36, 5686 грн./дол..США).
Суд відхиляє аргументи ГУ ДПС У Рівненській області, які ґрунтуються на тому, що визнання вимог ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки матеріали справи свідчать про неналежне виконання ліквідатором банкрута своїх обов`язків. При цьому суд виходить із того, що надання оцінки діям/бездіяльності арбітражного керуючого, що свідчать про належне/неналежне виконання ним своїх обов`язків ліквідатора можливе при розгляді скарги на дії/ бездіяльність ліквідатора, однак не при розгляді заяви з грошовими вимогами до боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатор банкрута визнає вказану суму 74 266 939 грн 40 коп. грошових вимог заявника, а також вживав заходів, що спрямовані на з`ясування про рух коштів по рахунку боржника № НОМЕР_1 , на який здійснювалось зарахування коштів ОСОБА_1 . Як вбачається, ліквідатор банкрута звертався до АТ "Сенс Банк" із запитом про надання інформації № 1/07/02/2020 від 07.02.2023 про проведення фінансових операцій по рахунку ППФ «Інтерекопласт» та просив надати відповідь чи здійснювалось 08.08.2015 зарахування коштів на рахунок ППФ "Інтерекопласт", відкритий у ПАТ 2Альфа Банк" (рахунок № НОМЕР_1 ). Крім того, ліквідатор долучив до матеріалів справи відомості АКБ «Альфа-Банк» (лист від 00844/БТ від 18.01.2021) про рух коштів по рахунку боржника № НОМЕР_1 , - згідно з виписки по особовому рахунку за період з 17.07.2015 по 16.07.2018, повернення коштів отриманих ППФ «Інтерекопласт» за договорами позики, не відбувалось.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б доводили факт повернення заборгованості ППФ «Інтерекопласт" для ОСОБА_1 за Договорами № 5 від 27.05.2014 та № 1 від 06.01.2015.
Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту (постанова Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 577/5321/17).
З огляду на викладене у сукупності, зважаючи на встановлення судом факту вчинення між ППФ «Інтерекопласт" для ОСОБА_1 правочинів, які є договорами позики, зважаючи що строк виконання зобов`язань за даними Договорами настав, а банкрут не виконав свої зобов`язання перед позикодавцем, суд задовольняє заяву ОСОБА_1 та визнає його поточні грошові вимоги до банкрута у розмірі 74 266 939 грн 40 коп.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства
1. Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:
1) у першу чергу задовольняються:
вимоги щодо виплати заборгованості з оплати за виконані роботи та/або надані послуги, а також інші кошти, належні гіг-спеціалістам за гіг-контрактами, укладеними згідно із Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;
вимоги кредиторів за договорами страхування;
витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;
витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;
2) у другу чергу задовольняються:
вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
3) у третю чергу задовольняються:
вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів);
вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;
5) у п`яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;
6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
Вимоги кожної наступної черги задовольняються у міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, установлених цим Кодексом.
З огляду на викладене, суд визнає поточні грошові вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" у розмірі 74 266 939грн 40 коп. основного боргу за Договорами безпроцентної позики № 5 від 27.05.2014 та № 1 від 06.01.2015 та включає їх до четвертої черги задоволення.
Окрім того, суд включає до витрат, пов`язаних з провадженням у справі витрати ОСОБА_1 на оплату судового збору у розмірі 5 368 грн 00 коп., який сплачений згідно з квитанцією до платіжної інструкції № 64309277 від 03.01.2023.
Керуючись ст. ст. 56, 58, 234, 235 ГПК України, ст. ст. 1, 2, 39, 45, 59, 60, 64 КУзПБ суд
УХВАЛИВ:
1.Заяву ОСОБА_1 про грошові вимоги до Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" задовольнити.
2.Визнати поточні грошові вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" у розмірі 74 266 939 (сімдесят чотири мільйони двісті шістдесят шість тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять) грн 40 коп. основного боргу за Договорами безпроцентної позики № 5 від 27.05.2014 та № 1 від 06.01.2015 - четверта черга задоволення.
3. Включити до витрат, пов`язаних з провадженням у справі № 918/454/18, витрати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на оплату судового збору у розмірі 5 368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-257 ГПК України.
Ухвала складена та підписана суддею - 27.06.2023.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/sud5019/.
Суддя І.О. Пашкевич
