УХВАЛА
20 липня 2023 року
м. Київ
cправа № 918/454/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пєскова В.Г.
перевіривши матеріали касаційної скарги Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за вх. № 4455/2023
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2023
у складі колегії суддів: Савченко Г.І. (головуючий), Дужич С.П., Павлюк І.Ю.
та на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.03.2023
у складі судді Пашкевич І.О.
за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
у справі № 918/454/18
за заявою Головного управління ДПС у Рівненській області
до Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт"
про визнання банкрутом,
В С Т А Н О В И В:
18.07.2018 ухвалою Господарського суду Рівненської області відкрито провадження у справі № 918/454/18 про банкрутство Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт", введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 115 днів, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Головка О.І.
21.07.2022 постановою Господарського суду Рівненської області у справі №918/454/18 Приватне підприємство - фірму "Інтерекопласт" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців. Скасовано арешти та інші обмеження по розпорядженню, накладені на майно Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт". Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" не допускається. Ліквідатором Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" призначено арбітражного керуючого Головка О.І.
29.12.2022 ухвалою Господарського суду Рівненської області у справі № 918/454/18, серед іншого, скасовано арешт майна боржника Приватного підприємства - фірма "Інтерекопласт" та інші обмеження щодо розпорядження його майном (в тому числі грошовими коштами), накладені на підставі постанови про арешт майна боржника НОМЕР_1 від 14.07.2016, обтяжувач: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
18.02.2023 ухвалою Господарського суду Рівненської області у справі №918/454/18, серед іншого: скасовано арешти майна та інші заборони щодо розпорядження майном Приватного підприємства фірма "Інтерекопласт", накладені Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 14.07.2016, а саме постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.07.2016 № НОМЕР_1. Ухвала у вказаній частині підлягає до виконання Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, на якого покладено реєстрацію припинення арештів та інших обтяжень в межах виконавчого провадження НОМЕР_1.
02.03.2023 до Господарського суду Рівненської області від ОСОБА_1 надійшла скарга на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у якій скаржник просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо незняття арешту з майна боржника Приватного підприємства - фірма "Інтерекопласт" (в т.ч. об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер 970033756101, площею 82, 1 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ) та інших обмежень щодо розпорядження його майном ( в т.ч. грошовими коштами);
- зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з нерухомого майна (а саме: запис про обмеження за № 26735152 від 15.07.2016) та здійснити реєстрацію припинення публічного обтяження майна боржника Приватного підприємства фірма "Інтерекопласт" (в т.ч. об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер 970033756101, площею 82, 1 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ) на виконання постанови Господарського суду Рівненської області від 21.07.2022 у справі № 918/454/18 та ухвали Господарського суду Рівненської області від 29.12.2022 у справі №918/454/18.
03.03.2023 ухвалою Господарського суду Рівненської області скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у межах справи № 918/454/18 про банкрутство Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" прийнято та призначено до розгляду у судовому засіданні на 14.03.2023.
14.03.2023 ухвалою Господарського суду Рівненської області скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у межах справи № 918/454/18 про банкрутство Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо незняття арешту з майна боржника Приватного підприємства - фірма "Інтерекопласт" (в т.ч. об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер 970033756101, площею 82, 1 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ) та інших обмежень щодо розпорядження його майном (в т.ч. грошовими коштами).
Зобов`язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з нерухомого майна (а саме: запис про обмеження за № 26735152 від 15.07.2016) та здійснити реєстрацію припинення публічного обтяження майна боржника Приватного підприємства - фірма "Інтерекопласт" (в т.ч. на об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер 970033756101, площею 82, 1 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ) на виконання постанови Господарського суду Рівненської області від 21.07.2022 у справі № 918/454/18 та ухвали Господарського суду Рівненської області від 29.12.2022 у справі №918/454/18.
13.06.2023 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду (повний текст постанови складений 14.06.2023) ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.03.2023 у справі № 918/454/18 залишено без змін.
28.06.2023 (згідно з відміткою на поштовому конверті) Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.03.2023 у справі №918/454/18; ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 в повному обсязі.
Також скаржником заявлено клопотання про відстрочення Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги на розумний строк, але у будь-якому випадку до закінчення розгляду справи.
30.06.2023 відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду зазначену касаційну скаргу у справі № 918/454/18 передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г. (суддя-доповідач), суддів: Банаська О.О., Васьковського О.В.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, Суд враховує висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 24.07.2020 у справі №911/4241/15, відповідно до якого положення норми підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", якою передбачено ставку судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу господарського суду у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено цим Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено з 1 січня - 2 684 грн.
Отже, звертаючись до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2023, прийняту за результатом перегляду ухвали Господарського суду Рівненської області від 14.03.2023 у справі №918/454/18 про задоволення скарги ОСОБА_1 на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, скаржнику належало сплатити судовий збір у розмірі 2 684 грн.
Водночас, у порушення зазначених вимог, скаржником до касаційної скарги не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, натомість, заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що Міністерство юстиції України є органом державної влади з обмеженим фінансуванням, розрахунково-касове обслуговування якого відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувань, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України. У зв`язку з воєнним станом на даний час у Міністерства юстиції України відсутні кошти на сплату судового збору.
При цьому скаржник зазначає, що ним вживаються заходи для сплати судового збору за подання касаційної скарги, і з огляду на значну кількість судових справ та складність прогнозування подальших фінансових надходжень до Міністерства юстиції України, останнє просить відстрочити сплату судового збору та надати можливість для відновлення порушених прав.
Розглянувши клопотання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, Суд не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
При цьому, Верховний Суд акцентує, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
У даному випадку предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Отже, скаржник не є суб`єктом, на якого поширюється дія статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Крім того, звертаючись до суду касаційної інстанції із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не наведено підстав, які б підтверджували можливість сплати судового збору протягом визначеного законом процесуальним строку розгляду касаційної скарги до ухвалення рішення у справі.
За таких обставин, клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином, касаційна скарга Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, касаційна скарга Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підлягає залишенню без руху, з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: надати Суду документи, що підтверджують сплату судового збору в розмірі 2 684 грн.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -
У Х В А Л И В:
1. Відмовити у задоволенні клопотання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
2. Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.03.2023 у справі № 918/454/18 залишити без руху.
3. Надати Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
4. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статтею 292 Господарського процесуального кодексу України.
5. Повідомити учасників справи про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо), письмові та електронні докази на електронну адресу суду, поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Пєсков
