ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2023 року
м. Київ
Справа № 918/454/18
Провадження № 6655/2022
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Банаська О.О., Васьковського О.В.,
за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І.,
за участю ліквідатора Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" арбітражного керуючого Головка О.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Рівненській області
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2022
у складі колегії суддів Юрчука М.І., (головуючий), Коломис В.В., Тимошенко О.М.,
та на постанову Господарського суду Рівненської області від 21.07.2022
у складі судді Пашкевич І.О.
у справі № 918/454/18
за заявою Головного управління ДПС у Рівненській області
до Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт"
про визнання банкрутом,
ВСТАНОВИВ:
Вступ.
1. На розгляд суду поставлено питання наявності/відсутності підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами, а також подача до суду клопотань та заяв.
2. 02.07.2018 Головне управління ДФС у Рівненській області звернулося до Господарського суду Рівненської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" (далі - також ППФ "Інтерекопласт").
3. 18.07.2018 ухвалою Господарського суду Рівненської області відкрито провадження у справі про банкрутство ППФ "Інтерекопласт". Визнано грошові вимоги Головного управління ДФС у Рівненській області до боржника на суму 4 275 055, 94 грн, з яких: 3 090 802,55 грн - безспірні грошові вимоги (основний борг), 792 141,72 грн - штрафні санкції, 392 112,12 грн - пеня. Введено процедуру розпорядження майном строком на 115 днів до 10.11.2018, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Головка Олексія Ігоровича та попереднє засідання на 18.09.2018.
4. Повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" було опубліковано на сайті Вищого господарського суду України 19.07.2018 за № 52905.
5. 11.12.2018 ухвалою Господарського суду Рівненської області, яка постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 та постановою Верховного Суду від 11.06.2019 залишена без змін, визнано вимоги кредиторів до боржника - ППФ "Інтерекопласт" із включенням їх до реєстру вимог кредиторів, а саме: Головне управління ДФС у Рівненській області в сумі 4 275 055,94 грн, з яких: 3 090 802,55 грн - основний борг - черговість задоволення вимог третя, 1 184 253,39 грн - штрафні санкції - черговість задоволення вимог шоста, судовий збір за подання заяви про порушення провадження у справі в сумі 17 620 грн - черговість задоволення вимог перша; ОСОБА_1 в сумі 647 212 577,84 грн основного боргу - черговість задоволення вимог четверта, судовий збір за подання заяви в сумі 3 682 грн - черговість задоволення вимог перша; ПАТ АКБ "Львів" в сумі 22 849 097,77 грн основного боргу - черговість задоволення вимог четверта, судовий збір за подання заяви в сумі 3 524 грн - черговість задоволення вимог перша; АПТ "Банк Національний Кредит" в сумі 308 061 484,60 грн, з яких: 229 199 240,10 грн основного боргу - черговість задоволення вимог четверта, 78 858 720,50 грн - неустойка (пеня, штраф) - черговість задоволення вимог шоста, судовий збір за подання заяви в сумі 3 524 грн - черговість задоволення вимог перша; призначено підсумкове засідання суду.
6. 21.12.2019 ухвалою Господарського суду Рівненської області замінено кредитора - Головне управління ДФС у Рівненській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Рівненській області.
7. 14.01.2020 постановою Господарського суду Рівненської області, зокрема, процедуру розпорядження майном у справі про банкрутство ППФ "Інтерекопласт" та повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна) Головка О.І. припинено; ППФ "Інтерекопласт" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру ППФ "Інтерекопласт" строком на 12 місяців, скасовано арешти та інші обмеження по розпорядженню, накладені на майно ППФ "Інтерекопласт", накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном ППФ "Інтерекопласт" не допускається, ліквідатором ППФ "Інтерекопласт" призначено арбітражного керуючого Франка О.П., оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про визнання банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури ППФ "Інтерекопласт".
8. 12.05.2020 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду скасовано постанову Господарського суду Рівненської області від 14.01.2020, справу № 918/454/18 направлено до Господарського суду Рівненської області для продовження розгляду на стадію розпорядження майном боржника.
9. У подальшому, за результатами розгляду касаційної скарги арбітражного керуючого О.І.Головка постановою Верховного Суду від 16.07.2020 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2020, прийняту за наслідками перегляду постанови Господарського суду Рівненської області від 14.01.2020 про визнання боржника банкрутом, залишено без змін. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2020, прийняту за результатами перегляду ухвали Господарського суду Рівненської області від 19.02.2020 про стягнення витрат на оплату грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання повноважень розпорядника майна боржника, скасовано, а ухвалу Господарського суду Рівненської області від 19.02.2020 про стягнення витрат на оплату грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання повноважень розпорядника майна боржника залишено у силі.
10. 03.08.2020 на адресу Господарського суду Рівненської області повернулися матеріали справи № 918/454/18.
11. Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, зазначених у відповідних ухвалах суду.
12. 02.08.2021 ухвалою Господарського суду Рівненської області припинено повноваження керівника ППФ "Інтерекопласт" ОСОБА_2, виконання відповідних обов`язків тимчасово покладено на розпорядника майна Головка Олексія Ігоровича до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника, зобов`язано керівника ППФ "Інтерекопласт" протягом трьох днів з дня постановлення цієї ухвали передати розпоряднику майна Головку Олексію Ігоровичу, а розпорядника майна - прийняти бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності. Цією ж ухвалою розгляд справи відкладено та запропоновано розпоряднику майна у строк до 03.09.2021 надати суду уточнений звіт про виконану ним роботу (з урахуванням усіх дій, вчинених ним, однак не відображених у звіті).
13. 04.11.2021 ухвалою Господарського суду Рівненської області (із урахуванням ухвали від про виправлення описки 05.11.2021), серед іншого, справу № 918/454/18 прийнято до свого провадження новим складом суду (протокол повторного автоматизованого розподілу справу № 918/454/18). Продовжено розгляд справи на стадії розпорядження майном боржника. Відкладено розгляд справи.
14. 14.12.2021 арбітражний керуючий Головко О.І. звернувся до суду з клопотанням про розгляд звіту про грошову винагороду та відшкодування витрат.
15. 17.01.2022 Головне управління ДПС у Рівненській області подало до суду клопотання про проведення державним органом з питань банкрутства аналізу фінансово-господарського стану боржника.
16. У подальшому, Господарським судом Рівненської області ухвалою від 18.01.2022, зокрема, скасовано арешти з грошових коштів Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт", накладені постановами державних виконавців, а саме: постановами від 14.05.2018, від 27.12.2017 в межах виконавчого провадження № 55746081; постановою від 14.07.2016 в межах виконавчого провадження № 51658605; постановою від 06.07.2016 в межах виконавчого провадження № 51554431.
17. 26.01.2022 розпорядник майна - арбітражний керуючий Головко І.О. подав до суду клопотання б/н від 25.01.2022 про затвердження звіту розпорядника майна про нарахування та виплату грошової винагороди. Арбітражний керуючий Головко І.О. просив затвердити звіт про нарахування та виплату грошової винагороди розпорядника майна за період з 13.05.2020 по 29.03.2021 та стягнути з Головного управління ДПС у Рівненській області 165 191 грн витрат на оплату грошової винагороди розпорядника майна.
18. 11.02.2022 розпорядник майна арбітражний керуючий Головко О.І. звернувся до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури щодо Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт". Разом з тим, розпорядник майна просив суд призначити його ліквідатором банкрута Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт". У подальшому, розгляд справи неодноразово відкладався.
19. 14.06.2022 ухвалою Господарський суд Рівненської області повідомив учасників провадження у даній справі, що наступне судове засідання (з розгляду клопотання арбітражного керуючого Головка О.І. від 14.12.2021 про розгляд звіту про грошову винагороду та відшкодування витрат, клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області від 17.01.2022 про проведення державним органом з питань банкрутства аналізу фінансово-господарського стану боржника, клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Головка О.І. б/н від 25.01.2022 про затвердження звіту розпорядника майна про нарахування та виплату грошової винагороди, клопотання б/н розпорядника майна арбітражного керуючого Головка О.І. про визнання боржника Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури) відбудеться 21.07.2022.
20. 21.07.2022 у судовому засіданні розпорядник майна заявив усне клопотання про відкликання раніше поданих клопотань, а саме: від 14.12.2021 про розгляд звіту про грошову винагороду та відшкодування витрат та б/н від 25.01.2022 про затвердження звіту розпорядника майна про нарахування та виплату грошової винагороди.
21. Господарський суд Рівненської області, керуючись пунктом 5 частини першої статті 226 ГПК України, залишив без розгляду клопотання розпорядника майна від 14.12.2021 про розгляд звіту про грошову винагороду та відшкодування витрат та б/н від 25.01.2022 про затвердження звіту розпорядника майна про нарахування та виплату грошової винагороди.
Розгляд справи судами.
22. 21.07.2022 постановою Господарського суду Рівненської області у справі № 918/454/18, зокрема, відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області від 17.01.2022 про проведення державним органом з питань банкрутства аналізу фінансово-господарського стану боржника; задоволено клопотання розпорядника майна - арбітражного керуючого Головка Олексія Ігоровича про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Припинено процедуру розпорядження майном у справі про банкрутство Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" та повноваження арбітражного керуючого як розпорядника майна боржника Головка Олексія Ігоровича; визнано Приватне підприємство - фірму "Інтерекопласт" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" строком на 12 місяців; призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Головка Олексія Ігоровича.
23. 14.11.2022 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду у справі № 918/454/18 постанову Господарського суду Рівненської області від 21.07.2022 залишено без змін.
24. Суди виходили з того, що провадження/розгляд цієї справи про банкрутство здійснюється відповідно до приписів Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Діючим Порядком проведення аналізу фінансово-господарського стану суб`єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства № 3105/5 від 10.09.2020 (далі - Порядок № 3105/5 від 10.09.2020) не передбачено проведення територіальними органами Міністерства юстиції України аналізу фінансово-господарського стану суб`єктів господарювання, що не відносяться до державних або не мають частку державної власності не менш ніж 50 відсотків, на предмет наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої, фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства.
Щодо питання підстав для визнання боржника банкрутом та переходу до ліквідаційної процедури суди вказали, що зборами комітету кредиторів боржника від 29.03.2021 та від 18.07.2022 прийнято рішення про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Головка О.І.
Це рішення прийняте відповідно до вимог приписів КУзПБ, є чинним та у встановленому порядку не оскаржувалося жодним учасником провадження у справі, у тому числі і ініціюючим кредитором (скаржником).
Господарськими судами встановлено, що станом на 21.07.2022 ані боржником, ані розпорядником майна боржника не надано у встановленому порядку відомостей щодо можливості боржника погасити заборгованість перед кредиторами.
Зі звітів розпорядника майна про проведу роботу вбачається, що під час процедури розпорядження майном, останнім встановлено відсутність підприємства за юридичною адресою, нездійснення боржником господарської діяльності, відсутність фінансово-господарської документації боржника, а відновлення платоспроможності підприємства є неможливим.
Враховуючи відсутність боржника за місцем реєстрації, відсутність інформації про місцезнаходження його керівних органів, приймаючи до уваги ненадання розпоряднику майна керівником боржника жодної первинної документації, в тому числі й необхідної для проведення аналізу фінансового становища боржника, також беручи до уваги неподання боржником необхідної звітності до контролюючих органів за 2017-2018 роки, проведення аналізу фінансово-господарського стану боржника здійснювалося розпорядником майна за статистичними даними 2015-2016 років в умовах обмеженої інформації.
За результатами розгляду та перевірки звітів розпорядника майна арбітражного керуючого Головка О.І. про здійснені в процесі процедури розпорядження майном заходи, встановлено, що потенційна вартість активів боржника становить 589 226 556,01 грн, а сума вимог кредиторів згідно затвердженого судом реєстру становить 982 423 042,15 грн, тобто, від`ємна різниця між активами та кредиторськими зобов`язаннями боржника складає 393 196 486,14 грн.
Крім того, строк процедури розпорядження майном у справі № 918/454/18 закінчився, тобто процедура розпорядження майном у справі триває більше встановленого строку.
Господарськими судами встановлено, що станом на дату проведення зборів кредиторів підприємства-боржника 29.03.2021 та 18.07.2022 на адресу розпорядника майна не надходили звернення ймовірних кредиторів (інвесторів) щодо санації товариства. Товариство не здійснює виробничу діяльність, пропозиції від кредиторів щодо укладення мирової угоди арбітражному керуючому також не надходили.
Беручи до уваги перелічені вище обставини, суди дійшли висновку, що задоволення вимог кредиторів може бути здійснено не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
25. 20.12.2022 Головним управлінням ДПС у Рівненській області надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 та постанову Господарського суду Рівненської області від 21.07.2022 у цій справі; задовольнити заяву ініціюючого кредитора про проведення аналізу фінансово-господарського стану боржника незалежним суб`єктом - сектором з питань банкрутства у Рівненській області відділу банкрутства Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та повернути справу для продовження розгляду судом першої інстанції на стадії розпорядження майном.
26. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження у цій справі, скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах - а саме, абзацу 2 пункту 4 Порядку № 3105/5 від 10.09.2020.
27. Також скаржник зазначає, що суди:
не з`ясували всі обставини справи;
не врахування клопотання податкового органу від 17.01.2022 про зобов`язання Сектору з питань банкрутства у Рівненській області відділу банкрутства Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України забезпечити організацію та провести аналіз фінансово-господарської діяльності Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" в поєднанні з дослідженням наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;
залишили поза увагою невірну оцінку арбітражним керуючим об`єктів нерухомості, що зареєстровані за боржником, у тому числі, але не виключно, житло - квартири у багатоквартирних будниках по вул. Гайдамацька, 26, вул. Й. Драганчука, 4, у гуртожитку по вул. Студенська, 14 - заниження їх вартості внаслідок девальвації гривні по відношенню до долара США;
не з`ясували вплив на фінансове становище боржника того факту, що розпорядником майна з`ясовано розмір дебіторської заборгованості боржника за банківським вкладом в АТ "Дельта Банк" у розмірі 16 310 000 доларів США;
неповно дали відповідь на всі доводи скаржника по суті правовідносин, що розглядалися.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу.
28. До Верховного Суду надійшов відзив ліквідатора Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" арбітражного керуючого Головка О.І. на касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області, в якому наведено прохання відмовити у задоволенні касаційної скарги з посиланням на те, що оскаржувані судові рішення прийняті у повній відповідності з нормами матеріального, процесуального права та фактичними обставинами справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій.
А. Щодо суті касаційної скарги.
29. Заслухавши суддю-доповідача та присутнього у судовому засіданні ліквідатора боржника, розглянувши матеріали справи, здійснивши перевірку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
30. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
31. Тому щодо питання неповноти з`ясування судами обставин справи, то ці доводи скаржника відхиляються колегією суддів, оскільки суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).
32. Касаційна скарга подана з мотивів незгоди з позицією судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для визнання боржника банкрутом та переходу до ліквідаційної процедури.
33. Проте, судова колегія погоджується з цими висновками судів з огляду на таке.
34. Стосовно того, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах - а саме, абзацу 2 пункту 4 Порядку № 3105/5 від 10.09.2020.
35. Згідно з цією нормою господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, може своєю ухвалою зобов`язати державний орган з питань банкрутства провести Аналіз або скласти Висновки.
36. Тобто цією нормою встановлено право, а не обов`язок суду зобов`язувати державний орган з питань банкрутства проводити аналіз фінансово-господарського стану суб`єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства. Водночас положення КУзПБ передбачають обов`язок арбітражного керуючого проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію, а також аналіз фінансово-господарської діяльності боржника, що і було зроблено арбітражним керуючим у цій справі.
37. Крім того, як встановлено судами, Головне управління ДПС у Рівненській області подало до суду клопотання про проведення державним органом з питань банкрутства аналізу фінансово-господарського стану боржника.
38. Із цього приводу суди аргументовано відзначили, що згідно з пунктом 2 Порядку № 3105/5 від 10.09.2020 Міністерство юстиції України організовує проведення Аналізу щодо державних підприємств і підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, шляхом його здійснення структурним підрозділом Мін`юсту, який забезпечує реалізацію повноважень державного органу з питань банкрутства (далі - Структурний підрозділ), або міжрегіональними управліннями Міністерства юстиції України (далі - Територіальні органи) за дорученням Мін`юсту.
Пунктом 4 Порядку № 3105/5 від 10.09.2020 визначено, що Структурний підрозділ або Територіальний орган проводить Аналіз або складає Висновки на запити господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, прокуратури чи іншого органу, який здійснює кримінальне провадження, інших уповноважених органів, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення у випадку фіктивного банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, а також уповноваженого органу управління державним майном у разі запиту щодо державного підприємства або підприємства, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 відсотків (далі - Суб`єкт запиту).
Тобто, діючим Порядком № 3105/5 від 10.09.2020 не передбачено проведення територіальними органами Міністерства юстиції України аналізу фінансово-господарського стану суб`єктів господарювання, що не відносяться до державних або не мають частку державної власності не менш ніж 50 відсотків, на предмет наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої, фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства.
39. Враховуючи наведене, суди дійшли до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області від 17.01.2022 про проведення державним органом з питань банкрутства аналізу фінансово-господарського стану боржника.
40. Щодо повноти/неповноти дій арбітражного керуючого стосовно переходу до ліквідаційної процедури.
41. Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
42. Згідно з частиною першою статті 6 КУзПБ щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.
43. За частиною першою статті 44 КУзПБ під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу.
44. Відповідно до частин першої, другої статті 49 КУзПБ у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.
45. Частиною третьою статті 49 КУзПБ визначено, що у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.
46. Отже, саме суд у підсумковому судовому засіданні в залежності від обставин справи визначає наступну судову процедуру щодо боржника та ухвалює судове рішення про її введення.
47. Тлумачення положень статей 48, 49 КУзПБ свідчить, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями статтею 6 КУзПБ, з застосуванням судового розсуду (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 915/1261/16, від 12.10.2021 у справі № 916/3619/19).
48. Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими КУзПБ, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
49. Наявність рішення зборів кредиторів про перехід до наступної судової процедури і звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не є саме по собі безумовною підставою для введення господарським судом ліквідаційної процедури боржника. Адже частиною четвертою статті 49 КУзПБ законодавцем надано право суду навіть за відсутності відповідного рішення зборів кредиторів боржника, але за наявності обставин (після закінчення термінів визначених КУзПБ щодо тривалості процедури розпорядження майном, за наявності ознак банкрутства та за відсутності пропозицій щодо санації боржника), прийняти постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за власною ініціативою (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 918/420/16).
50. За статтею 1 КУзПБ банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури; боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав; неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
51. Відповідно до частини четвертої статті 205 Господарського кодексу України (далі - ГК України) у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.
52. Отже, боржник визнається банкрутом за умови встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.
53. Під ліквідацією розуміється припинення боржника, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку КУзПБ вимог кредиторів шляхом продажу його майна.
54. Відповідно до частини першої статті 58 КУзПБ у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
55. Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі.
56. Тож завдання підсумкового засідання суду полягає у з`ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі. При винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, має бути доведено факт неплатоспроможності боржника, як того вимагає стаття 205 ГК України, відповідно до положень частини четвертої якої суб`єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду, у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.
57. Судова колегія відзначає, що за загальним правилом умовою переходу до ліквідаційної процедури є перевищення пасивів боржника над активами, що випливає з аналізу відомостей фінансово-господарської діяльності боржника, наданих суду у звіті розпорядника майна або рішенні зборів кредиторів (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 918/420/16, п. 24; від 15.06.2021 у справі № 916/1950/16, п.п. 41, 43; від 29.07.2021 у справі № 913/401/20, п. 26; від 12.10.2021 у справі № 916/3619/19, п. 48).
58. Таким чином на вирішення питання переходу до ліквідаційної процедури впливають, за загальним правилом, три чинники: закінчення 170-денного строку, відведеного для стадії розпорядження майном; наявність ознак банкрутства; наявність рішення зборів кредиторів щодо переходу до ліквідаційної процедури та відповідно відсутність пропозицій щодо санації боржника.
59. Згідно матеріалів даної справи строк процедури розпорядження майном у справі № 918/454/18 закінчився, тобто процедура розпорядження майном у справі триває більше встановленого строку.
60. Крім того, зборами комітету кредиторів боржника від 29.03.2021 та від 18.07.2022 прийнято рішення про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Головка О.І.
61. Судами попередніх інстанцій перевірено, що з матеріалів справи та зі звітів розпорядника майна про проведу роботу вбачається, що під час процедури розпорядження майном, останнім встановлено відсутність підприємства за юридичною адресою, нездійснення боржником господарської діяльності, відсутність фінансово-господарської документації боржника, а відновлення платоспроможності підприємства є неможливим.
62. Господарськими судами як першої, так і другої інстанцій враховано, що за період з моменту порушення провадження у справі про банкрутство та введення процедури розпорядження майном не було встановлено активів, за рахунок яких є можливим погашення в повній мірі вимог кредиторів та відновлення платоспроможності боржника.
63. Крім того, розпорядником майна вживалися заходи щодо виявлення активів, які належать боржнику, отримано Інформаційну довідку від 27.07.2018 за № 132385275 з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстровані за боржником об`єкти нерухомості. Розпорядником майна надсилалися запити до органів та установ з метою виявлення майна боржника та отримано відповідні відповіді. Наказом від 27.07.2018 №1 розпорядником майна Головком О.І. створена інвентаризаційна комісія у складі: голови комісії - Головка О.І.
64. 29.03.2021 Господарському суду Рівненської області надано Звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ППФ фірма "Інтерекопласт". Внаслідок проведення цього аналізу фінансово-господарського стану боржника ПП фірма "Інтерекопласт" зроблено наступні висновки: не виявлено ознак фіктивного банкрутства боржника; не виявлено ознак дій з доведення до банкрутства боржника; не виявлено ознак дій з приховування банкрутства боржника; не виявлено підстав для введення процедури санації боржника; встановлено, що задоволення визнаних судом вимог кредиторів можливе шляхом застосування ліквідаційної процедури.
65. За результатами розгляду та перевірки звітів розпорядника майна арбітражного керуючого Головка О.І. про здійснені в процесі процедури розпорядження майном заходи, встановлено, що потенційна вартість активів боржника становить 589 226 556,01 грн, а сума вимог кредиторів згідно затвердженого судом реєстру становить 982 423 042,15 грн, тобто, від`ємна різниця між активами та кредиторськими зобов`язаннями боржника складає 393 196 486,14 грн.
66. Господарськими судами встановлено, що станом на дату проведення зборів кредиторів підприємства-боржника 29.03.2021 та 18.07.2022 на адресу розпорядника майна не надходили звернення ймовірних кредиторів (інвесторів) щодо санації товариства. Товариство не здійснює виробничу діяльність, пропозиції від кредиторів щодо укладення мирової угоди арбітражному керуючому також не надходили.
67. Беручи до уваги такі встановлені судами обставини, які описані вище та перелічені у пункті 58 цієї постанови, суди першої та апеляційної інстанції дійшли мотивованого висновку про неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному КУзПБ, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.
68. Щодо доводів скаржника про занижений розмір активів боржника, то колегія суддів з цього приводу погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що така оцінка відбулася станом на 03.09.2020, чого не заперечує і сам податковий орган. Жодних сумнівів щодо правомірності застосування офіційного курсу НБУ (зокрема гривні до долара США) і оціночною компанією і розпорядником майна станом на 03.09.2020 у колегії суддів не має, оскільки скаржник безпідставно порівнює офіційний курс гривні до долара США, який існував станом на 03.09.2020 та станом на 21.07.2022. Очевидно, що оголошення воєнного стану та фактичне ведення бойових дій на території України внаслідок агресії російської федерації, у будь-якому разі впливає на зміну офіційного курсу НБУ.
Проте у ліквідаційній процедурі, у разі здійснення продажу/реалізації майнових активів, ціни будуть визначатися за ринковим курсом, який, не виключено, буде змінений у сторону збільшення.
69. Тому відхиляються твердження податкового органу, що поза увагою судів залишилися невірна оцінка арбітражним керуючим об`єктів нерухомості, що зареєстровані за боржником, у тому числі, але не виключно, житло - квартири у багатоквартирних будниках по вул. Гайдамацька, 26, вул. Й. Драганчука, 4, у гуртожитку по вул. Студенська, 14 - заниження їх вартості внаслідок девальвації гривні по відношенню до долара США.
70. Стосовно об`єктів нерухомості по вулицях Буковинській та С.Демянчука у м. Рівне, то суди обґрунтовано вказали, що об`єкти нерухомого майна, зареєстровані за боржником на праві власності за адресами: місто Рівне, вул. Буковинська 68, вул. С.Демянчука, фактично не існують, що підтверджується інформацією, наданою реєстраційними органами на запити арбітражного керуючого, відповідно не враховувались під час проведення інвентаризації та не додані до складу активів боржника. Твердження скаржника про протилежне (наявність цих об`єктів) матеріалами справи не підтверджується, як зазначили суди, а скаржником не надано було жодних письмових доказів того, що такі об`єкти нерухомості взагалі існують (перебувають на стадії будівництва чи здані в експлуатацію). При цьому згідно зі статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
71. Відхиляються твердження скаржника, що суди не з`ясували вплив на фінансове становище боржника того факту, що розпорядником майна з`ясовано розмір дебіторської заборгованості боржника за банківським вкладом в АТ "Дельта Банк" у розмірі 16 310 000 доларів США, оскільки в Розділі 6.1. Звіту за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ППФ "Інтерекопласт" (арк. Звіту 40-46), затвердженому Зборами кредиторів, досліджувалось питання стягнення дебіторської заборгованості та повернення активів боржника. Крім того, ці питання ретельно висвітлювались у поясненнях до Звіту, а також у поясненнях, наданих суду у зв`язку з поданням скарги кредитора ТОВ "ФК "Арбо Фінанс" про усунення арбітражного керуючого, яка не була задоволена судом.
72. Неспроможним є також мотив касаційної скарги стосовно недослідження дій керівництва боржника у розрізі доведення до банкрутства підприємства, оскільки відповідно до положень статті 61 КУзПБ саме під час ліквідаційної процедури розглядається питання покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.
73. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про перехід до ліквідаційної процедури у цій справі.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
74. У зв`язку з викладеним Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій. Тому касаційна скарга Головного управління ДПС у Рівненській області підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - залишенню без змін.
В. Розподіл судових витрат.
75. У зв`язку з тим, що судова колегія відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення.
2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 та постанову Господарського суду Рівненської області від 21.07.2022 у справі № 918/454/18 залишити без змін.
3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді О. Банасько
О. Васьковський