ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 918/454/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В.Г. - головуючий, Жукова С.В., Катеринчук Л.Й.,
за участю помічника судді - секретаря судового засідання - Любимової І.І.;
за участю представників:
Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» - Мірошника С.Б.,
Корицької Лариси Мирославівни та Приватного підприємства «Фірма Екопласт» - Діонісьєва І.М.,
розпорядник майна Приватного підприємства - фірми «Інтерекопласт» арбітражний керуючий Головко О.І. прийняв участь у судовому засіданні особисто,
розглянув касаційні скарги Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» та Публічного акціонерного товариства Акціонерний-комерційний банк «Львів»
на постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2019
у складі колегії суддів: Саврій В.А. (головуючий), Дужич С.П., Коломис В.В.
в частині зміни мотивувальної частини постанови Північно-Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 у справі № 918/454/18, а саме висновку про те, що заявлена Приватним підприємством «Фірма Екопласт» у цій справі вимога в розмірі 548 992 200 грн є грошовою; визначення, що заявлені Приватним підприємством «Фірма Екопласт» у цій справі вимоги до боржника в розмірі 548 992 200 грн, в силу приписів статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», не можуть вважатися грошовими вимогами та не можуть бути включеними до реєстру вимог кредиторів боржника
та на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 11.12.2018
у складі судді Бережнюк В.В.
в частині визнання вимог Корицької Лариси Мирославівни із включенням їх до реєстру вимог кредиторів
у справі за заявою Головного управління ДФС у Рівненській області
до Приватного підприємства - фірми «Інтерекопласт»
про визнання банкрутом.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Провадження у справі про банкрутство відбувається відповідно до положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону від 22.12.2011 № 4212-VІ, чинній з 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство).
Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами
1. 02.07.2018 Головне управління ДФС у Рівненській області звернулося до Господарського суду Рівненської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства - фірми «Інтерекопласт» (далі - ПП фірма «Інтерекопласт»).
2. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18.07.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство ПП фірма «Інтерекопласт». Визнано грошові вимоги Головного управління ДФС у Рівненській області до боржника на суму 4 275 055, 94 грн, з яких: 3 090 802, 55 грн - безспірні грошові вимоги (основний борг); 792 141, 27 грн - штрафні санкції; 392 112, 12 грн - пеня. Введено процедуру розпорядження майном строком на сто п`ятнадцять календарних днів до 10.11.2018, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Головка Олексія Ігоровича та призначено попереднє засідання на 18.09.2018.
3. Повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури ПП фірма «Інтерекопласт» було опубліковано на сайті Вищого господарського суду України 19.07.2018 за № 52905.
Надходження заяв кредиторів до суду
4. Протягом тридцятиденного терміну з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство до Господарського суду Рівненської області, розпорядника майна та боржника надійшли заяви з кредиторськими вимогами від кредиторів:
- Корицької Лариси Мирославівни про визнання кредиторських вимог до боржника в розмірі 647 212 577, 84 грн;
- Публічного акціонерного товариства Акціонерний-комерційний банк «Львів» (далі - ПАТ АКБ «Львів») про визнання кредиторських вимог до боржника в розмірі 22 849 097, 77 грн;
- Публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит» (далі - ПАТ «Банк Національний Кредит») про визнання кредиторських вимог до боржника в розмірі 308 061 484, 60 грн;
- Приватного підприємства «Фірма Екопласт» про визнання кредиторських вимог до боржника в розмірі 548 992 200 грн;
- ОСОБА_2 про визнання кредиторських вимог до боржника в розмірі 56 195 911,10 грн.
Розгляд справи судами
5. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11.12.2018, залишеною без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2019, серед іншого, відхилено вимоги Приватного підприємства «Фірма Екопласт» в розмірі 548 992 200 грн; відхилено вимоги ОСОБА_2 в розмірі 56 195 911, 10 грн; визнано вимоги наступних кредиторів до боржника - ПП фірма «Інтерекопласт» - із включенням їх до реєстру вимог кредиторів, а саме: Головного управління ДФС у Рівненській області в сумі 4 275 055, 94 грн, з яких: 3 090 802, 55 грн основний борг - черговість задоволення вимог третя, 1 184 253, 39 грн штрафні санкції - черговість задоволення вимог шоста, судовий збір за подання заяви про порушення провадження у справі в сумі 17 620 грн - черговість задоволення вимог перша; Корицької Лариси Мирославівни в сумі 647 212 577, 84 грн основного боргу - черговість задоволення вимог четверта, судовий збір за подання заяви в сумі 3 682 грн - черговість задоволення вимог перша; ПАТ АКБ «Львів» в сумі 22 849 097, 77 грн основного боргу - черговість задоволення вимог четверта, судовий збір за подання заяви в сумі 3 524 грн - черговість задоволення вимог перша; ПАТ «Банк Національний Кредит» в сумі 308 061 484, 60 грн, з яких: 229 199 240, 10 грн основного боргу - черговість задоволення вимог четверта, 78 858 720, 50 грн неустойка (пеня, штраф) - черговість задоволення вимог шоста, судовий збір за подання заяви в сумі 3 524 грн - черговість задоволення вимог перша.
6. Ухвала та постанова в частині визнання вимог Корицької Л. М . обґрунтовані тим, що розмір заборгованості боржника перед Корицькою Л.М. становить 24 346 685, 01 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника (25.07.2018) становить 647 212 577, 84 грн (2 658, 3191 грн/100 доларів США). Ці вимоги підтверджено матеріалами справи, визнано розпорядником майна та судом.
У частині відхилення вимог Приватного підприємства «Фірма Екопласт» в розмірі 548 992 200 грн суд першої інстанції зазначив, що ці вимоги є конкурсними, та не можуть, в силу вимог статті 1, частин першої і шостої статті 23 Закону про банкрутство, вважатися грошовими вимогами, та бути визнаними у справі про банкрутство, не підтверджуються належними та допустимими доказами, не визнані розпорядником майна, а тому підлягають відхиленню.
Водночас суд апеляційної інстанції змінив мотиви відхилення цих вимог і вказав, що вимога Приватного підприємства «Фірма Екопласт» у розмірі 548 992 200 грн є грошовою і підтверджена відповідними належними доказами, але наразі підлягає відхиленню, оскільки є поточною (строк виконання зобов`язання до 01.09.2026) та може бути заявлена кредитором після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи осіб, які подали касаційні скарги
7. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ПАТ «Банк Національний кредит» звернувся з касаційною скаргою, у якій, як вбачається з її змісту, поставлено питання про скасування частково постанови Північно-Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 та ухвали Господарського суду Рівненської області від 11.12.2018 у справі № 918/454/18 у частині визнання вимог Корицької Л.М. із включенням їх до реєстру вимог кредиторів в сумі 647 212 577, 84 грн основного боргу - черговість задоволення вимог четверта; судовий збір за подання заяви в сумі 3 682 грн - черговість задоволення вимог перша і прийняти у цій частині нове рішення, яким відхилити кредиторські вимоги Корицької Л.М .
Скаржник зазначив, що суду не надано документів, за якими можна було би ідентифікувати, за яким саме договором зроблено платіж, а виписка з банківського рахунку Корицької Л.М. є похідним документом, котрий сформовано на підставі касового документу із відповідним призначенням платежу (відповідно касовий документ відсутній). Крім того, на переконання скаржника, валютою платежу, тобто засобом погашення грошового зобов`язання і фактичного його виконання є гривня. Це відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 02.07.2017 у справі № 6-79цс14.
Також наведено прохання змінити мотивувальну частину постанови Північно-Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2019, а саме висновок про те, що заявлена Приватним підприємством «Фірма Екопласт» у цій справі вимога в розмірі 548 992 200 грн є грошовою. Визначити, що заявлені Приватним підприємством «Фірма Екопласт» у цій справі вимоги до боржника в розмірі 548 992 200 грн, в силу приписів статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», не можуть вважатися грошовими вимогами та не можуть бути включеними до реєстру вимог кредиторів боржника.
При цьому скаржник вказував про неналежне мотивування судом апеляційної інстанції висновку, що вимоги Приватного підприємства «Фірма Екопласт» є грошовими.
8. ПАТ АКБ «Львів» також звернувся з касаційною скаргою, у якій, як вбачається з її змісту, поставлено питання про скасування частково постанови Північно-Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 та ухвали Господарського суду Рівненської області від 11.12.2018 у справі № 918/454/18 у частині визнання вимог Корицької Л.М. із включенням їх до реєстру вимог кредиторів в сумі 647 212 577, 84 грн основного боргу - черговість задоволення вимог четверта; і прийняти у цій частині нове рішення, яким відхилити кредиторські вимоги Корицької Л.М .
Посилання зроблені на неправильне застосування положень статей 1046, 1049 ЦК України щодо повернення такої ж суми грошових коштів та статті 203 ЦК України, за якою слід було визнавати недійсною додаткову угоду від 01.04.2014 № 1 до договору позики від 03.02.2014 в частині встановлення можливості повернення позики у валюті - доларах США.
Також наведено прохання змінити мотивувальну частину постанови Північно-Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2019, а саме висновку про те, що заявлена Приватним підприємством «Фірма Екопласт» у цій справі вимога в розмірі 548 992 200 грн є грошовою. Визначити, що заявлені Приватним підприємством «Фірма Екопласт» у цій справі вимоги до боржника в розмірі 548 992 200 грн, в силу приписів статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», не можуть вважатися грошовими вимогами та не можуть бути включеними до реєстру вимог кредиторів боржника.
При цьому скаржник вказував про неправильне застосування статті 1 Закону про банкрутство, оскільки зобов`язання боржника перед Приватним підприємством «Фірма Екопласт», яке виникло з корпоративних правовідносин - із участі компанії-засновника «Дарленд Систем Лімітед» у ПП фірма «Інтерекопласт» та з прийнятого цією компанією рішення про зменшення статутного капіталу боржника.
Доводи відзиву на касаційні скарги
9. Корицька Л.М. подала відзив на касаційні скарги ПАТ «Банк Національний кредит» та ПАТ АКБ «Львів», в якому зазначала про обґрунтованість її грошових вимог, які підтверджені рішенням Рівненського міського суду від 15.10.2014 у справі № 569/14770/14-ц.
Надходження клопотання про зупинення касаційного провадження у справі
10. 11.06.2019, до початку судового засідання, до Верховного Суду надійшло клопотання скарги ПАТ «Банк Національний кредит» про зупинення касаційного провадження у цій справі до закінчення касаційного провадження у справі № 569/14770/14-ц.
11. Судова колегія відхиляє дане клопотання, оскільки не існує об`єктивної неможливості розгляду цієї справи, так як зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду - пункт 5 частини першої статті 227 ГПК України.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи
і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
А. Щодо суті касаційної скарги
12. Заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні учасників справи, здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
13. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Питання обґрунтованості та розміру вимог Корицької Л.М.
14. Як встановлено судами попередніх інстанцій, протягом тридцятиденного терміну з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство до господарському суду, розпорядника майна та боржника надійшли заяви з кредиторськими вимогами від низки кредиторів, у тому числі, від Корицької Лариси Мирославівни про визнання кредиторських вимог до боржника в розмірі 647 212 577, 84 грн.
Корицька Л.М. на підтвердження своїх вимог подала наступні докази:
- договір безпроцентної позики від 03.02.2014 № 1;
- додаткову угоду № 1 від 01.04.2014;
- банківську виписку з 03.02.2014 по 28.02.2014;
- рішення Рівненського міського суду від 15.10.2014 у справі № 569/14770/14-ц;
- виконавчий лист від 07.11.2014 № 569/14770/14-ц;
- постанову ВП № 51447545 від 21.06.2016.
Судами встановлено, що 03.02.2014 між Корицькою Л.М. та ПП фірма «Інтерекопласт» було укладено договір безпроцентної позики від 03.02.2014 № 1.
Додатковою угодою № 1 від 01.04.2014 до вказаного договору сторонами договору були внесені зміни. Цією угодою було встановлено новий термін виконання договору позики - шість місяців та було викладено п. 2.1. договору позики в новій редакції.
Відповідно п.1.1. договору від 03.02.2014, в порядку та на умовах, визначених цим договором, Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти у безготівковому порядку шляхом переказу платіжним дорученням необхідних коштів на поточний рахунок Позичальника, а останній зобов`язується повернути їх Позикодавцеві в порядку, визначеному цим Договором.
Пунктом 2.2. договору безпроцентної позики сторони встановили термін переказу позики Позикодавцем Позичальнику до 03 серпня 2014 року.
Згідно з п. 3.1 договору, договір укладається строком на шість місяців.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що розмір позики становить 194 530 013, 23 грн, що еквівалентно на момент укладення Договору за офіційним курсом НБУ (7, 99 грн за 1 долар США) 24 346 685, 01 доларів США. Позика може бути повернута Позичальником на вимогу Позикодавця у валюті - долар США, згідно з еквівалентом, зазначеним станом на дату повернення.
На виконання умов зазначеного договору Корицькою Л.М. було перераховано на рахунок відповідача грошову суму 194 530 013, 23 грн, що еквівалентно на момент укладення Договору за офіційним курсом НБУ (7, 99 грн за 1 долар США) 24 346 685, 01 доларів США, що підтверджується випискою по рахунку ППФ «Інтерекопласт», відкритому в АТ «Дельта Банк».
На вимогу Корицької Л.М. про повернення коштів в сумі 24 346 685, 01 доларів США боржник не відповів.
Рішенням Рівненського міського суду від 15.10.2014 у справі № 569/14770/14-ц з Боржника стягнуто грошові кошти у розмірі 24 346 685, 01 дол. США, що на день проголошення рішення становило 296 542 623, 42 грн.
07 листопада 2014 року Рівненським міським судом було видано виконавчий лист.
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 21.06.2016 № 51447545 відкрито виконавче провадження по стягненню з боржника за вищевказаним виконавчим листом.Станом на день оприлюднення оголошення про банкрутство ППФ «Інтерекопласт» рішення Рівненського міського суду від 15.10.2014 не виконано.
Таким чином, судами встановлено невиконання боржником зобов`язань позичальника перед Корицькою Л.М. за договором позики від 03.02.2014.
15. Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
16. Статтею 192 ЦК України встановлено, що гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
17. Відповідно до положень статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.
18. У статті 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
19. Частиною другою статті 23 Закону про банкрутство унормовано, що склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
20. Відповідно до пункту 30.1 статті 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.
21. Судова колегія відзначає, що заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.
22. Аналіз зазначених вище правових норм дає підстави дійти висновку, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.
23. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.
24. Аналогічні висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 в справі № 14-134цс18, від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц.
25. Викладеним спростовуються твердження скаржників про неможливість стягнення боргу в іноземній валюті та про необхідність враховувати правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 02.07.2017 у справі № 6-79цс14.
26. Також відхиляються доводи ПАТ «Банк Національний кредит», що суду не надано документів, за якими можна було би ідентифікувати, за яким саме договором зроблено платіж, оскільки згідно з наданою Корицькою Л.М. випискою по особовим рахункам вона сплатила підприємству «Інтерекопласт» 194 530 013, 23 грн з призначенням платежу саме «надання поворотної позики згідно договору від 03.02.2014 № 1».
27. Таким чином, як вірно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, розмір заборгованості ППФ «Інтерекопласт» перед Корицькою Л.М. становить 24 346 685, 01 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника (25.07.2018) становить 647 212 577, 84 грн (2 658, 3191 грн/100 дол.США), визнано судом ці вимоги та включено до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.
Питання обґрунтованості вимог Приватного підприємства - фірми «Екопласт»
28. Судова колегія відзначає, що висновок у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції про те, що вимога Приватного підприємства «Фірма Екопласт» у розмірі 548 992 200 грн є грошовою і підтверджена відповідними належними доказами, але наразі підлягає відхиленню, оскільки є поточною (строк виконання зобов`язання до 01.09.2026) та може бути заявлена кредитором після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, є безпідставним.
29. Так, як встановлено судами, на підставі рішення засновника - компанією «Дарленд Системс Лімітед» - від 29.08.2006 № 9 було наділено Приватне підприємства - фірма «Інтерекопласт» статутним капіталом в розмірі 20 964 357 дол. США та 500 000 Євро.
Рішенням засновника - компанією «Дарленд Системс Лімітед» - від 26.09.2008 № 10 було збільшено розмір статутного капіталу Боржника на 10 000 000 дол.США.
Рішенням засновника - компанією «Дарленд Системс Лімітед» - від 27.08.2009 № 11 розмір статутного капіталу було збільшено на 5 000 000 дол. США.
Згідно із бухгалтерською довідкою статутний капітал ППФ «Інтерекопласт» сформований за рахунок грошового внеску, який сплачений компанією «Дарленд Системс Лімітед» в повному обсязі і складає 35 964 357 дол. США та 500 000 євро.
14.08.2012 засновником ППФ «Інтерекопласт» компанією «Дарленд Системс Лімітед» було прийнято рішення № 27 про зменшення розміру статутного капіталу ППФ «Інтерекопласт» на 20 000 000 дол. США. Відповідно до п. 4 рішення розрахунок із засновником провадиться до 01.09.2026.
28.08.2012 державним реєстратором проведено державну реєстрацію Змін до Статуту Боржника.
01.09.2016 між компанією «Дарленд Системс Лімітед» та Приватним підприємством - фірмою «Екопласт» було укладено Договір про відступлення права вимоги.
Підпунктом 1.1 Договору сторонами погоджено, що первісний кредитор передає належне йому право вимоги, що випливає із зменшення статутного капіталу ППФ «Інтерекопласт» згідно із рішенням засновника від 28.08.2012 № 27, а Новий кредитор приймає право вимоги, що належить Первісному кредитору.
Пунктом 4.1 Договору сторони узгодили строк виконання зобов`язання до 01.09.2026.
30. Згідно з положеннями Закону про банкрутство у справі про банкрутство кредитори мають право заявляти вимоги до боржника, які виникають з грошового зобов`язання та носять грошовий характер.
31. Отже, зобов`язання боржника перед ППФ «Екопласт», яке останнє просить визнати їх грошовими зобов`язаннями та включити до реєстру кредиторів, є зобов`язаннями боржника перед первісним кредитором - Компанією «Дарленд Систем Лімітед», як засновника боржника, внаслідок прийняття рішення про зменшення розміру статутного капіталу, тобто є зобов`язаннями перед засновником юридичної особи, що виникли з такої участі.
32. У подальшому зазначені вимоги були відступлені на користь нового кредитора - ППФ «Екопласт» - на підставі договору відступлення права вимоги від 01.09.2016.
33. Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено законом або договором.
34. Відтак, вимоги ППФ «Екопласт» не можуть, в силу положень статті 1 Закону про банкрутство, вважатися грошовими вимогами, та бути визнаними у справі про банкрутство, оскільки до складу грошових зобов`язань боржника не включаються зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.
35. Таким чином, мотиви відхилення вимог Приватного підприємства «Фірма Екопласт» слід вважати такими, які викладені у постанові суду касаційної інстанції.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
36. Оскільки викладені в касаційних скаргах доводи не знайшли свого підтвердження, а суди першої та апеляційної інстанції при розгляді грошових вимог Корицької Л.М. та ППФ «Екопласт» вірно застосували норми матеріального і процесуального права, то касаційні скарги ПАТ «Банк Національний кредит» і ПАТ АКБ «Львів» слід залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
В. Висновки про правильне застосування норм права
37. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. При цьому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.
Тому визнанню підлягають грошові вимоги кредитора, обраховані за офіційним курсом Національного банку України станом на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Г. Судові витрати
38. Понесені ПАТ «Банк Національний кредит» і ПАТ АКБ «Львів» у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржників, оскільки касаційні скарги залишаються без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 315 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» та Публічного акціонерного товариства Акціонерний-комерційний банк «Львів» залишити без задоволення.
2. Постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 11.12.2018 у справі № 918/454/18 залишити без змін.
3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Г. Пєсков
Судді С.В. Жуков
Л.Й. Катеринчук