УХВАЛА
26 березня 2020 року
Київ
справа №429/3281/13-а
адміністративне провадження №К/9901/27575/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Рибачука А.І.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 429/3281/13-а
за заявою ОСОБА_1 про заміну боржника виконавчого провадження у справі
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області
про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Марківського районного суду Луганської області від 25 червня 2019 року (головуючий суддя Рукас О.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року (колегія у складі: головуючого судді Ястребової Л.В., суддів: Блохіна А.А., Компанієць І.Д.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст вимог поданої заяви
20 травня 2019 року до Марківського районного суду Луганської області надійшла заява ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому провадженні в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов`язати вчинити певні дії.
Вказана заява обґрунтована тим, що у зв`язку з проведенням бойових дій на території с. Слов`яносербськ Луганської області ОСОБА_1 змінила місце проживання в листопаді 2014 року, тимчасово проживає в м. Львові та знаходиться на обліку, як внутрішньо переміщена особа, отримує пенсію в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області (Залізничний район). Головне управління ПФУ у Львівській області, яке взяло її на облік та здійснює їй виплату пенсії, як внутрішньо переміщеній особі, фактично взяло на себе повноваження (зобов`язання) від УПФУ в Слов`яносербському районі Луганської області по виплаті (перерахунку) їй пенсії. Вважає, оскільки повноваження Пенсійного фонду України здійснюється через його територіальні органи і фінансування цих органів здійснюється з Пенсійного фонду України (в тому числі щодо погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень), то перехід на облік її пенсійної справи з одного територіального органу (УПФУ в Слов`яносербському районі Луганської області) до іншого територіального органу (Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області) тобто фактичної передачі повноважень (функцій) по виплаті (перерахунку) їй пенсії з одного територіального органу до іншого, є підставою для заміни боржника при виконанні рішення суду у справі № 429/3281/13-а, а саме: заміни УПФУ в Слов`яносербському районі Луганської області на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Марківський районний суд Луганської області ухвалою від 25.06.2019 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну боржника виконавчого провадження - відмовив.
Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 03.09.2019 залишив без змін ухвалу Марківського районного суду Луганської області від 25.06.2019.
Суди виходили з того, що на момент вирішення вказаної справи не визначено орган, до компетенції якого переходять функціональні обов`язки Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області. Сам територіальний орган Пенсійного фонду України не ліквідовано та не реорганізовано, а відтак Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не є правонаступником Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
30.09.2019 ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Марківського районного суду Луганської області від 25 червня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою задовольнити її заяву про заміну боржника: Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області для виконання рішення Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 у справі №429/3281/13-а.
В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що постановою правління ПФУ від 12.05.2015 № 9-1 повноваження з призначення перерахунку та виплати пенсій від Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області до Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області та його правонаступника Старобільського об`єднаного управління пенсійного фонду України Луганської області, не передавались. Наголошує на тому, що відповідно до постанови № 365 від 08.06.2016, зокрема, виплати пенсій призначаються і виплачуються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування. Крім цього, для встановлення факту публічного правонаступництва визначальним фактом є перехід функцій щодо виплати пенсії від УПФУ в Слов`яносербському районі Луганської області до ГУ ПФУ у Львівській області.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
03.10.2019 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Стеценка С.Г., суддів: Стрелець Т.Г., Рибачука А.І.
Ухвалою Верховного Суду від 08.10.2019 касаційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху, оскільки матеріали касаційної скарги не містили документа про сплату судового збору за її подання до суду касаційної інстанції, а також не надано доказів того, що скаржник звільнена від сплати судового збору.
11.10.2019 до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, обґрунтоване тим, що її майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір у визначеному розмірі.
Ухвалою Верховного Суду від 18.10.2019 продовжено ОСОБА_1 встановлений строк для усунення недоліків, оскільки касаційна скарга подана у 2019 році, а відтак заявнику необхідно надати документально підтверджені відомості про розмір її доходу за 2018 календарний рік. Натомість, скаржником подано інформацію щодо розміру виплаченої їй пенсії за період з квітня по вересень 2019 року.
14.11.2019 до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору до якої також була додана довідка Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 04.11.2019 № 6976 про розмір отриманої нею пенсії за 2018 календарний рік.
Ухвалою Верховного Суду від 14.11.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 19.12.2019 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи пункту 3 частини першої статті 345 КАС України, постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 20.12.2019.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Постановою Слов`яносербського районного суду Луганської області від 30.12.2013 у справі №429/3281/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 скасовано постанову Слов`яносербського районного суду Луганської області від 30.12.2013 в адміністративній справі №429/3281/13-а та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії було задоволено. Визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області щодо перерахунку та виплати пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 , виходячи із заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області здійснити перерахунок та виплату пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 з 01.11.2013 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області № 129 від 23.10.2013.
Марківським районним судом Луганської області 23.04.2019 видано дублікат виконавчого листа №429/3281/13-а.
У зв`язку зі зміною місця проживання, ОСОБА_1 з листопада 2014 року знаходиться на обліку як внутрішньо переміщена особа в Головному управлінні ПФУ у Львівській області.
У зв`язку зі зміною місця проживання та для належного виконання судового рішення, по якому виданий виконавчий лист ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про заміну боржника у виконавчому провадженні, правовою підставою зазначає ст. 379 КАС України.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд вже висловлював свою правову позицію щодо застосування норм права у подібних правовідносинах та у постанові Верховного Суду від 19 березня 2019 у справі № 752/17978/16-а (адміністративне провадження № К/9901/18828/18), зазначив:
«Відповідно до частини першої статті 264 КАС (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Аналогічні приписи містить й частина п`ята статті 15 Закону № 1404-VIII, відповідно до якої у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Отже, під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження володіє ознаками інституту процесуального правонаступництва, встановленого статтею 55 КАС (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення), яка визначає процесуальні наслідки переходу прав і обов`язків від однієї особи до іншої у відносинах, щодо яких виник спір.
Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку, що однією з обов`язкових умов для заміни сторони виконавчого провадження є вибуття однієї із сторін виконавчого провадження, який у цьому випадку відсутній.
Відповідно до частин першої та другої статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Статтею 33 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ним органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Отже, юридична особа вважається припиненою з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідного запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595 зобов`язано міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації забезпечити до 01 грудня 2014 року переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, в населенні пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 12 травня 2015 року № 9-1 передано частину повноважень управлінь, що знаходяться на території, яка не підконтрольна українській владі, управлінням, що знаходяться на території підконтрольній українській владі, зокрема прийняття звітності, передбаченої законодавством, надання довідок, встановлених законодавством, формування звітності та виконання завдань, передбачених підпунктами 2-4, 6, 9-12, 16, 9 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486.
Проте, вищезазначена постанова не передбачає правонаступництва управління, а лише виконання деяких повноважень, до яких не входить виплата пенсій.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що Правобережне об`єднане управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві не є правонаступником управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька.
Жодних підстав правонаступництва в розумінні частини другої статті 104 ЦК заявник не надав, відсутність наслідків правового характеру доводить відсутність публічного правонаступництва в розумінні статті 55 КАС (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) та частини першої статті 264 цього кодексу.
Колегія суддів зазначає, що відсутність підстав публічного правонаступництва у межах спірних правовідносин доводить неможливість його здійснення. Під публічним правонаступництвом слід розуміти повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції; це вступ у чинні адміністративно - правові відносини нового суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) на місце суб`єкта, що або припинив своє існування або повністю чи частково позбувся адміністративної компетенції.
Погоджуючись з фактом тривалого зволікання з виконанням судового рішення, причиною виникнення якого в тому числі є незалежні від боржника та стягувача обставини, з огляду на наведені нормативні положення, потрібно зазначити, що обраний заявником спосіб виконання рішення про включення до розрахунку пенсії матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань і допомоги на оздоровлення, які були нараховані та виплачені у період з 2006 року по 2010 роки і на які були нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне страхування, через заміну сторони виконавчого провадження є неприйнятним і таким, що не може забезпечити реалізацію перерахунку і отримання пенсії, оскільки законне право не може бути захищене через дії, що не ґрунтуються на законі, або, інакше кажучи, незаконним способом.
Водночас відмова у заміні сторони виконавчого провадження не означає, що захищене судом право заявника на перерахунок і виплату пенсії не може бути втілене іншим способом, вибір якого залежить від волі стягувача.
До цього слід додати, що механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету, визначений Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року.».
Відтак, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правонаступництва між вказаними пенсійними органами, з огляду на що відсутні встановлені законом підстави для заміни сторони виконавчого провадження.
Проте, колегія суддів у справі, що розглядається не може погодитися з таким правовим висновком з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Аналогічні приписи містить також частина п`ята статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої, у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Під правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Правонаступництво можливо на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.
Отже, під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження володіє ознаками інституту процесуального правонаступництва, яка визначає процесуальні наслідки переходу прав і обов`язків від однієї особи до іншої у відносинах, щодо яких виник спір.
Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку, що однією з обов`язкових умов для заміни сторони виконавчого провадження є вибуття однієї із сторін виконавчого провадження.
В ході судового розгляду питання про заміну сторони виконавчого провадження встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області не ліквідовано у встановленому законом порядку.
Однак, загальновідомим є факт проведення на окремих територіях Донецької області антитерористичної операції та визнання таких територій окупованими. Фактично всі функції Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області здійснюються територіальними підрозділами УПФУ, що знаходяться в інших регіонах, в т.ч. Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.
Так, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», смт. Слов`яносербськ Луганської області відноситься до переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція.
Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07.11.2014 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» (зі змінами), смт Слов`яносербськ Луганської області відноситься до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 за № 595 було затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей (далі - Порядок) та зобов`язано міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації забезпечити до 1 грудня 2014 р. переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Переміщення здійснюється лише тих бюджетних установ, підприємств та організацій, що у разі зміни місцезнаходження зможуть забезпечити провадження своєї діяльності.
Відповідно до п.п. 2, 8 (Порядку), у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади; казначейське обслуговування місцевих бюджетів за видатками та кредитуванням у населених пунктах на тимчасово неконтрольованій території здійснюється після повернення такої території під контроль органів державної влади; особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296), пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку зі зміною місця проживання, ОСОБА_1 з листопада 2014 року знаходиться на обліку як внутрішньо переміщена особа в Головному управлінні ПФУ у Львівській області та її пенсійна справа знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області.
Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.
Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом (п. 3 Положення).
За приписами п. 7 цього Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Таким чином, оскільки повноваження Пенсійним фондом України здійснюються через його територіальні органи і фінансування цих органів здійснюється також з Пенсійного фонду України, то перехід на облік позивача з одного територіального органу до іншого територіального органу є підставою для заміни сторони боржника у виконавчому провадженню, а саме з Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Як встановлено ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Україною 17 липня 1997 року, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 15 жовтня 2009 року у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04) зазначено, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Заявникові не можна дорікати за неподання до державної виконавчої служби заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
У рішенні Європейського Суду України з прав людини від 29 червня 2004 року у справі «Півень про України» визначено, що право на судовий розгляд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишаться невиконаними, завдаючи шкоди одній стороні.
Отже, виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду та завершальною стадією судового провадження, а неможливість виконати рішення суду призведе до порушення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові від Верховного Суду від 19 березня 2019 у справі № 752/17978/16-а (адміністративне провадження № К/9901/18828/18) про відсутність правонаступництва між вказаними пенсійними органами.
Відповідно до частини першої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року), суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї самої палати або у складі такої палати.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 347 КАС України, питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій-четвертій статті 346 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 346 цього Кодексу.
За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді дійшла висновку про наявність підстав для передачі справи № 429/3281/13-а на розгляд палати, до якої входить колегія, що розглядає цю справу.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 346, 347 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
У Х В А Л И В:
Справу № 429/3281/13-а за заявою ОСОБА_1 про заміну боржника виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, передати на розгляд палати, до якої входить колегія, що розглядає цю справу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець
А.І. Рибачук ,
Судді Верховного Суду
