Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 429/3281/13-а
6-а/189/2/23
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.05.2023 року суддя Покровського районного суду Дніпропетровської області Лукінова К.С. розглянувши клопотання заявника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відстрочення сплати судового збору, -
встановив:
До Покровського районного суду Дніпропетровської області звернувся Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою про видачу дубліката виконавчого листа.
У своєму заяві заявник просив суд, відстрочити сплату судового збору, оскільки процедура сплати судового збору за подачу даної заяви займає деякий час, в частині необхідності погодження та проведення виплати, через органи казначейства, що не дозволяє сплатити судові витрати.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для з відстрочення сплати судового збору, суд виходить із наступного.
У відповідності до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Положенням ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Як вбачається, даною статтею Закону передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.
Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Положення статей ЦПК України та Закону України Про судовий збір не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ Kniat v. Poland від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ JedamskiandJedamska v. Poland від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Заявником не надано суду будь-яких доказів, які можуть належним чином підтвердити неможливість сплати судового збору при зверненні до суду з даною заявою.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв`язку з цим обставини, пов`язані з відсутністю забезпечення фінансування державних органів коштами призначеними для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньої підставою для звільнення від такої сплати.
Оскільки, Законом України Закону України «Про судовий збір» органи державної виконавчої служби позбавлені відповідних пільг, а статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність учасників судового процесу перед законом і судом, то посилання заявника на процедуру сплати судового збору, в частині тривалості погодження та проведення виплати, через органи казначейства, не може вважатись достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.
А тому, вважаю, що підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про видачу дубліката виконавчого листа відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 136 ЦПК України, суддя
постановив:
У задоволенні клопотання заявника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К.С. Лукінова
