Кримінальне провадження №1-кп/760/959/18
Справа № 760/7418/17
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2018 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі колегії:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в режимі відео конференції та онлайн - трансляції заяви захисника ОСОБА_5 про роз`яснення ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 24.01.2018 та про захист прав і свобод обвинуваченого ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження, що зареєстроване в ЄРДР 27.09.2016 за №12016040000000754, який надійшов від прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 , по обвинуваченню ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.149 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_11 ,
представника потерпілих ОСОБА_12 ,
захисників ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
перекладача ОСОБА_17 ,
в с т а н о в и в:
ухвалою суду від 24.01.2018 відкладено підготовче засідання по кримінальному провадженню, що зареєстроване в ЄРДР 27.09.2016 за №12016040000000754, по обвинуваченню ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.149 КК України. Також зазначеною ухвалою було відмовлено захисникам ОСОБА_5 та ОСОБА_14 у задоволенні їх клопотань про зміну запобіжного заходу їх підзахисним і продовжено обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а обвинуваченому ОСОБА_10 у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів.
Захисник ОСОБА_5 , в порядку ст.380 КПК України, просить роз`яснити зазначену ухвалу суду, оскільки вважає її не чітко викладеною та незрозумілою.
В заяві про захист прав і свобод обвинуваченого ОСОБА_6 , поданої в порядку ст.206 КПК України, захисник ОСОБА_5 зокрема, зазначає, що перебування ОСОБА_6 в умовах слідчого ізолятора є загрозою для його життя, оскільки умови медичної частини не забезпечують реабілітації та відновлення останнього. З метою збереження життя та здоров`я ОСОБА_6 , з урахуванням його захворювань та необхідного лікування у спеціалізованому медичному закладі, просить задовольнити її заяву, зобов`язати керівництво Київського СІЗО доставити обвинуваченого ОСОБА_6 в судове засідання та звільнити його з-під варти в залі суду за станом здоров`я.
Обвинувачений ОСОБА_6 03.03.2018 відмовився від його доставки в судове засідання та передав працівниками батальйону конвойної служби ГУ НП в м. Києві заяву про проведення судового засідання в режимі відео конференції.
Прокурор в судовому засіданні наголосив на безпідставність таких заяв захисника ОСОБА_5 та просив у їх задоволенні відмовити обґрунтувавши свою позицію.
Представник потерпілого ОСОБА_18 адвокат ОСОБА_12 підтримала думку прокурора.
Інші захисники - ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , а також обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (всі в режимі відео конференції) підтримали позицію своїх захисників.
Обвинувачений ОСОБА_10 поклався на розсуд суду.
Вивчивши заяви захисника ОСОБА_5 , вислухав думку всіх учасників провадження, які брали участь в судовому засіданні, суд приходить до наступного.
Керуючись ст. 206 КПК України у своїй заяві про захист прав і свобод ОСОБА_6 його захисник ОСОБА_5 зазначає, що медична частина Київського СІЗО відноситься до лікувально-профілактичного закладу, де надається лише первинна медична допомога, а надання спеціалізованої та висококваліфікованої медичної допомоги в умовах медичної частини СІЗО не передбачене.
Статтею 11 Закону України «Про попереднє ув`язнення» - Порядок надання ув`язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув`язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров`я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджені Наказом Міністерства юстиції України від 18.03.2013 № 460/5, Розділ Х, відповідно до яких:
1.2. Медична частина забезпечує надання первинної лікувально-профілактичної допомоги ув`язненим і засудженим. Вона включає консультацію лікаря, діагностику і лікування основних найпоширеніших захворювань, травм та отруєнь, профілактичні заходи, направлення хворого ув`язненого чи засудженого для надання спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги.
1.4. Медична частина має у своєму складі амбулаторію, стаціонар, інфекційний ізолятор, окрему палату-ізолятор для тримання осіб з психічними розладами, аптеку і стерилізаційну (автоклавну).
1.7. У корпусах СІЗО обладнуються кімнати для проведення амбулаторного прийому ув`язнених і засуджених (медичні кабінети).
1.6. Стаціонар медичної частини призначений для:
стаціонарного обстеження і лікування хворих з передбачуваною тривалістю їх перебування до 30 діб;
тимчасової ізоляції інфекційних хворих, а також хворих із захворюваннями з підозрою на інфекційні, до їх направлення до спеціалізованих лікувальних закладів;
лікування хворих після виписки їх із закладів охорони здоров`я відповідно до висновків фахівців органів охорони здоров`я;
2.2. У СІЗО ув`язнені і засуджені звертаються по медичну допомогу до медичного працівника під час щоденного обходу ним камер, а в разі гострого захворювання - до посадових осіб СІЗО.
Амбулаторний прийом проводиться медичними працівниками у медичних кабінетах режимних корпусів за попереднім записом, що здійснюється фельдшером. Медичному персоналу не дозволяється заходити в камери і залишатися там без супроводу посадових осіб СІЗО.
2.8 Надання ув`язненим і засудженим невідкладної медичної допомоги, що не може бути надана у медичній частині СІЗО, здійснюється відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України від 10 лютого 2012 року № 239/5/104, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2012 року за № 212/20525.
п. 2.5 Розділу ІІ Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції та охорони здоров`я України від 10.02.2012 № 239/5/104 - Консультування, обстеження і лікування фахівцями закладів охорони здоров`я (якщо воно можливе в умовах медичної частини СІЗО) здійснюється в медичних частинах СІЗО в присутності персоналу медичної частини.
2.6 Особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. У разі звернення особи, узятої під варту, до лікаря медичної частини СІЗО з проханням про допуск обраного лікаря-фахівця лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров`я та запит до керівництва СІЗО.
2.7. У разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров`я з орієнтовного переліку.
2.8. Якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров`я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров`я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО.
Керівництво СІЗО забезпечує перевезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку та направляє довідку про стан здоров`я особи, узятої під варту, органу або особі, в провадженні яких знаходиться кримінальна справа цієї особи.
Керівництво СІЗО організовує та забезпечує цілодобову охорону особи, узятої під варту, під час лікування у закладах охорони здоров`я відповідно до вимог нормативно-правових актів Міністерства юстиції, Міністерства охорони здоров`я.
З огляду на викладене суд приходить висновку, що діючим законодавством України чітко регламентовано порядок надання як амбулаторної, так і стаціонарної, «спеціалізованої та висококваліфікованої» медичної допомоги особам, які утримуються під вартою.
Крім того, чинним КПК України не передбачено можливості звільнення обвинуваченого з-під варти в залі судового засідання за станом здоров`я, як того вимагає захисник ОСОБА_5 , при ц ьому не ставлячи питання щодо застосування до обвинуваченого будь-якого іншого запобіжного заходу.
Наведені у заяві захисника ОСОБА_5 рішення Європейського суду лише констатують факти порушення державами-учасницями своїх зобов`язань за положеннями ст.ст. 2-3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (а саме - право на життя та заборона катувань) внаслідок неналежного надання медичної допомоги, а не вказують на необхідність негайного звільнення з-під варти особи, якій необхідне амбулаторне або стаціонарне лікування.
Посилання захисника ОСОБА_5 у своїй заяві на ст. 206 КПК України суд вважає безпідставними, оскільки положення цієї статті стосуються виключно повноважень слідчих суддів суду першої інстанції та не розповсюджуються на повноваження суддів, які розглядають кримінальне провадження по суті.
Крім того, відповідно до вимог ст.380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Однак, заява захисника ОСОБА_5 про роз`яснення ухвали суду від 24.01.2018 фактично зводиться лише до незгоди з прийнятим судом рішенням про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та взаємопов`язана із її заявою про захист прав і свобод обвинуваченого ОСОБА_6 , в якому захисник вимагає негайного звільнення останнього з-під варти.
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст.206,380 КПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяв захисника ОСОБА_5 про роз`яснення ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 24.01.2018 та про захист прав і свобод обвинуваченого ОСОБА_6 відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3