Справа №278/1904/17
УХВАЛА
18 жовтня 2017 року м. Житомир
Колегія суддів Житомирського районного суду Житомирської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 125, пунктом 14 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України (далі КК) ,-
встановила:
У даній справі триває судовий розгляд. 22.10.2017 спливає строк ув`язнення ОСОБА_7 .
Прокурор наполягав на продовженні ОСОБА_7 строку тримання під вартою, вказуючи на ризики, передбачені статтею 177 КПК, серед яких можливість неправомірно впливати на потерпілу та неповнолітніх свідків чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню; переховуватися від суду. На обґрунтування наведеного прокурор стверджував про вчинення обвинуваченим особливо тяжкого злочину у стані алкогольного сп`яніння, за яке передбачено, у тому числі, довічне позбавлення волі; знищення обвинуваченим знаряддя злочину, зникнення з місця події з метою ухилення відповідальності за скоєне, що, на переконання прокурора, виправдовує подальше ув`язнення обвинуваченого.
Потерпіла правову позицію прокурора підтримала. Просила продовжити ОСОБА_7 строк тримання під вартою. Зазначила, що останній вбив її чоловіка та батька дітей на очах останніх та неповнолітніх свідків; а також на беззахисність її сім`ї від обвинуваченого, який, на її переконання, не зупиниться перед продовженням злочинної діяльності та впливу на неповнолітніх з метою не бути покараним за свої дії.
Обвинувачений вказував на неправомірність тримання його під вартою. Зауважив, що він не винний в інкримінованому йому злочині. Він не є вбивцею. До цього часу обвинуваченого жодного разу не притягували до будь-якої відповідальності. Він є законослухняним громадянином, а прокурор протилежне суду не довів. Аналогічну позицію зайняв захисник ОСОБА_8 , який зауважив, що прокурором не надано суду доказів про винуватість ОСОБА_7 , а також доказів про тиск останнього на потерпілу та свідків. Просив замінити обраний запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Статтею 177 КПК законодавчо встановлена мета застосування запобіжного заходу, яка, поміж іншого, полягає у запобіганні спробам ухилятися від явки до суду; незаконно впливати на потерпілу, свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до вимог статті 178 КПК суд ураховує інкримінування ОСОБА_7 особливо тяжкого злочину за обтяжуючої обставини; намагання обвинуваченого перешкоджати встановленню обставин злочину шляхом знищення знаряддя його вчинення та залишення місця події; існування об`єктивного побоювання незаконного впливу на потерпілу і неповнолітніх свідків, що, у поєднанні з усвідомленням ОСОБА_7 суворості можливого покарання, вказує на реальність ризику його ухилення від явки до суду у разі зміни запобіжного заходу та ймовірність вчинення обвинуваченим нових злочинів. Твердження сторони захисту про відсутність доказів винуватості обвинуваченого в інкримінованому злочині, як підставу для обрання іншого запобіжного заходу, суд відкидає, оскільки суд не розглядає винуватість обвинуваченого на даній стадії провадження. Не є переконливими і доводи захисту щодо відсутності доказів про вчинення обвинуваченим нових злочинів, адже суд дає оцінку лише ймовірності його вчинення. За таких обставин характер ризиків вказує на актуальність законодавчо визначених підстав для подальшого ув`язнення ОСОБА_7 .
Керуючись статтями 176-178, 183, 331 КПК, колегія суддів,
ухвалила:
Продовжити ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Строк запобіжного заходу рахувати з 17.10.2017 до 16.12.2017.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді:
