Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №278/1904/17
УХВАЛА
23 серпня 2017 року м. Житомир
Колегія суддів Житомирського районного суду Житомирської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 125, пунктом 14 часини 2 статті 115 Кримінального кодексу України (далі КК) ,-
в с т а н о в и л а :
Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), підстав для його повернення прокурору не встановлено. Кримінальне провадження підсудне Житомирському районному суду Житомирської області. Даних для його закриття не має.
Прокурор просив призначити справу до судового розгляду. Заявив клопотання про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на реальність ризиків, встановлених статтею 177 КПК, які виправдовують ув`язнення останнього, а також на те, що інші запобіжні заходи не можуть бути достатньо ефективними. Свої доводи прокурор обґрунтував особливо тяжким злочином, який інкримінується обвинуваченому; вчинення його у нетверезому стані; зникнення обвинуваченого з місця події та знищенням ним знаряддя злочину; суворістю можливого покарання; ризиком втечі ОСОБА_7 та його неправомірного тиску, на свідків, більшість з яких є неповнолітніми. Усі ці обставини у сукупності викликають у прокурора об`єктивні побоювання про продовження ОСОБА_7 злочинної діяльності.
Потерпіла ОСОБА_9 наполегливо просила суд про подальше ув`язнення ОСОБА_7 . Вказувала, що інкримінований йому злочин вчинений в її присутності та на очах неповнолітніх дітей загиблого на ґрунті національної нетерпимості.
Сторона захисту вказувала на формальність доводів прокурора; відсутність об`єктивних доказів щодо неможливості обрання обвинуваченому іншого, більш м`якого запобіжного заходу. Звернула увагу суду на відсутність у ОСОБА_7 судимостей; наявність сім`ї та дітей, постійної роботи та місця проживання, а тому, на думку сторони захисту, ці обставини зумовлюють можливість обрання йому домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю.
У пунктах 3, 4 частини 2 статті 183 КПК законодавець передбачив можливість обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до раніше не судимих осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років, а також у разі доведеності можливості переховування обвинуваченого від суду та перешкоджанню кримінальному провадженню. А тому доводи сторони захисту про відсутність у ОСОБА_7 попередніх судимостей не є безумною підставою для обрання йому менш суворого запобіжного заходу. А посилання захисника на наявність в обвинуваченого міцних соціальних зв`язки, на думку суду, не спростовує доводів прокурора про його спроможність впливати на потерпілу та свідків, серед яких є неповнолітні особи, з метою перешкоджання встановлення усіх обставин злочину. До того ж саме утримання ОСОБА_7 під вартою під час досудового розслідування, на думку суду, унеможливлювало тиск останнього на свідків.
Згідно із вимогами статті 178 КПК суд ураховує, що ОСОБА_7 інкримінується вчинення злочинів, у тому числі особливо тяжкого, поєднаних із посяганням на життя і здоров`я людини, які за статтею 3 Конституції України визнаються найвищою соціальною цінністю; обвинувачений залишив місце події та знищив знаряддя злочину; категоричну позицію потерпілої про необхідність подальшого утримання обвинуваченого під вартою; суворість можливого покарання як-от довічне позбавлення волі, що, на переконання суду, вказує на реальність ризику втечі обвинуваченого, а також його неправомірного впливу на потерпілу та свідків з метою перешкоджання правосуддю у разі зміни запобіжного заходу. Будь яких даних про зменшення чи відсутність зазначених ризиків у судовому засіданні не встановлено.
Європейський суд з прав людини, зокрема у справах, «Боротюк проти України», «Ілійков проти Болгарії» наголошував, що при розгляді питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою аргументами на користь такого рішення є, у тому числі: серйозність звинувачення та ризик втечі обвинуваченого. При цьому звернено увагу, що небезпека переховування особи від правосуддя може вимірюватися «суворістю передбаченого покарання», що також є суттєвим елементом при оцінюванні судом ризиків перешкоджання встановленню істини у справі та повторно вчинення злочинів.
На підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші, більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого.
Керуючись статтями 177, 179, 194, КПК, колегія суддів , -
у х в а л и л а :
Призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 125, пунктом 14 частини 2 статті 115 КК, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 16 год. 00 хв. 04 вересня 2017 року в приміщенні Житомирського районного суду Житомирської області (м. Житомир, вул. Покровська, 90).
У наступне судове засідання викликати сторін кримінального провадження.
Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Строк запобіжного заходу рахувати з 23.08.2017 до 22.10.2017.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді
