КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" вересня 2013 р. Справа№ 911/1012/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пантелієнка В.О.
суддів: Разіної Т.І.
Шипка В.В.
за участю секретаря Корінної А.О.,
та представників:
від ініціюючого кредитора - Безрода Р.С. - дов. б/н від 22.03.13р.,
Гапоненко Р.І. - посвідч. №АК001 від 08.10.2009р.,
від ПАТ з іноземними інвестиціями «Слобожанська будівельна компанія» - Смирнова І.Ю. - дов. 12/12-12 від 24.12.12р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна юридична компанія (далі - ТОВ «МЮК) «Гапоненко Роман і партнери»
на ухвалу
господарського суду Київської області
від 17.06.2013р.
у справі №911/1012/13 (суддя - Скутельник П.Ф.)
за заявою ТОВ «МЮК «Гапоненко Роман і партнери»
до Відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ)
«СБК-ПРОГРЕС»
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.06.2013р. у справі №911/1012/13 відмовлено у задоволенні наступних клопотань:
- розпорядника майна Боржника - арбітражного керуючого Бандоли О.О. про витребування копій документів, витребування інформаційної довідки, зобов'язання керівництва Боржника передати копії документів;
- розпорядника майна Боржника - арбітражного керуючого Бандоли О.О. про продовження строку подачі відомостей до господарського суду про результати розгляду вимог кредиторів та реєстру вимог кредиторів;
- кредитора - ТОВ «МЮК «Гапоненко Роман і партнери» про припинення повноважень керівника та виконавчих органів Боржника;
- розпорядника майна Боржника - арбітражного керуючого Бандоли О.О. про заборону керівнику Боржника та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) Боржника приймати рішення про вихід зі складу учасників (засновників) ТОВ "Гірничодобувна компанія-СБК" без надання письмової згоди розпорядника майна, про заборону керівнику Боржника та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) Боржника здійснювати будь-які дії (приймати рішення) щодо відчуження майна (активів) Боржника, у тому числі корпоративних прав (часток) у статутних фондах (капіталах) інших юридичних осіб, без надання письмової згоди розпорядника майна, про надсилання державному реєстратору Бородянської РДА Київської області копію ухвали господарського суду Київської області від 15.04.2013р. у справі № 911/1012/13; клопотання, викладене у п.2 прохальної частини клопотання розпорядника майна Боржника - арбітражного керуючого Бандоли О.О. №1/26-13 від 14.06.2013р. задоволено частково, в частині затвердження реєстру вимог кредиторів; заяву ТОВ «МЮК «Гапоненко Роман і партнери» б/н від 29.05.2013р. про додаткові грошові вимоги до Боржника задоволено; визнано вимоги ТОВ «МЮК «Гапоненко Роман і партнери» в сумі 36602,99 грн. 3% річних, які підлягають задоволенню у третю чергу задоволення вимог кредиторів; відмовлено у задоволенні заяви Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ірпінь Київської області (далі - Заявник 1) №92 від 30.04.2013р. про визнання кредиторських вимог; задоволено заяву ПАТ з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка" (далі - Заявник 2) б/н від 28.05.2013р. з вимогами до Боржника; визнано вимоги ПАТ з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка" в сумі 10043861,77 грн. заборгованості, що підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів та в сумі 1147,00 грн. судового збору, сплаченого Заявником 2 у справі №911/1012/13, що підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів; задоволено заяву УПФУ у м.Ірпені Київської області №3748/08 від 05.06.2013р. про визнання кредитором; визнано вимоги УПФУ у м.Ірпені Київської області на загальну суму 1671625,33 грн., що складається з заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах за Списками № 1 (виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах) та № 2 (виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах) в сумі 1668278,55 грн. та вимоги по заборгованості по оплаті єдиного внеску в сумі 3346,78 грн., які в загальній сумі 1671625,33 грн. підлягають задоволенню у другу чергу задоволення вимог кредиторів; відмовлено в задоволенні заяви Заявника 4 - ПАТ "УкрСиббанк" №33-15/21206 від 07.06.2013р. з вимогами до Боржника; заяву Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби №1998/10/19-0 від 06.06.2013р. про визнання конкурсним кредитором по справі №911/1012/13 задоволено частково, а саме в частині визнання конкурсним кредитором з грошовими вимогами в сумі 67153,52 грн., що складаються із заборгованості по сплаті податку на додану вартість в сумі 36046,00 грн., земельному податку в сумі 27649,93 грн., штрафу в сумі 3457,59 грн.; визнано вимоги Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби в сумі 67153,52 грн., що складаються із заборгованості по сплаті податку на додану вартість в сумі 36046,00 грн., що підлягають задоволенню у третю чергу задоволення вимог кредиторів, земельному податку в сумі 27649,93 грн., що підлягають задоволенню у третю чергу задоволення вимог кредиторів, штрафу в сумі 3457,59 грн., що підлягає задоволенню у шосту чергу задоволення вимог кредиторів; визнано вимоги кредиторів Боржника - ВАТ "СБК-ПРОГРЕС", які розпоряднику майна Боржника внести до Реєстру вимог кредиторів, в наступному складі та обсязі:
- ТОВ «МЮК «Гапоненко Роман і партнери» в сумі 1453867,55 грн., яка складається з: 1333342,50 грн. основної заборгованості, 13334,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; 13333,43 грн. судових витрат; 8000,06 грн. інфляційних витрат, 41863,30 грн. - 3% річних, 997,27 грн. судового збору; 5735,00 грн. судового збору, за подання заяви про порушення справи про банкрутство; в сумі 420,00 грн. витрат на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство Боржника; в сумі 36602,99 грн. 3% річних, - з яких в сумі 1447709,55 грн. підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів та в сумі 6155,00 грн. підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів;
- ПАТ з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка" в сумі 10043861,77 грн. заборгованості, що підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів та судового збору сплаченого Заявником 2 у справі №911/1012/13 в сумі 1147,00 грн., що підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів;
- УПФУ у м.Ірпені Київської області на загальну суму 1671625,33 грн., що складається з заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах за Списками № 1 (виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах) та № 2 (виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах) в сумі 1668278,55 грн. та із заборгованості по оплаті єдиного внеску в сумі 3346,78 грн., які в загальній сумі 1671625,33 грн. підлягають задоволенню у другу чергу задоволення вимог кредиторів.
- Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби в сумі 67153,52 грн., що складаються із заборгованості по сплаті податку на додану вартість в сумі 36046,00 грн., що підлягає задоволенню у третю чергу задоволення вимог кредиторів, земельному податку в сумі 27649,93 грн., що підлягає задоволенню у третю чергу задоволення вимог кредиторів, штрафу в сумі 3457,59 грн., що підлягає задоволенню у шосту чергу задоволення вимог кредиторів; 2294,00 грн. судового збору, який відноситься до першої черги задоволення вимог кредиторів на користь Державного бюджету України за наслідками розгляду заяв УПФУ у м.Ірпені Київської області №3748/08 від 05.06.2013р., Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби №1998/10/19-0 від 06.06.2013р., які звільнені від сплати судового збору; зобов'язано розпорядника майна Боржника - арбітражного керуючого Бандолу О.О. внести визнані господарським судом вимоги до реєстру вимог кредиторів; проведення зборів комітету кредиторів Боржника призначено на 03.07.2013р. та на 09.07.2013р.; призначено підсумкове засідання у справі №911/1012/13 на 29.07.2013р.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ТОВ «МЮК «Гапоненко Роман і партнери» подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати в частині визнання кредиторських вимог ПАТ з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка" до ВАТ «СБК-Прогрес» у розмірі 10043861,77 грн. і прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка" у визнанні кредиторських вимог до Боржника та виключити кредиторські вимоги ПАТ з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка" до ВАТ «СБК-Прогрес» у розмірі 10043861,77 грн. з реєстру вимог кредиторів. В іншій частині ухвала від 17.06.2013р. не оскаржується.
У відзиві на апеляційну скаргу ВАТ «СБК-ПРОГРЕС» просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу господарського суду Київської області від 17.06.2013р. у справі №911/1012/13 залишити без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників ініціюючого кредитора і ПАТ з іноземними інвестиціями «Слобожанська будівельна компанія», дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалою господарського суду Київської області від 27 березня 2013 року було прийнято заяву від 22 березня 2013 року ТОВ «МЮК «Гапоненко Роман і партнери» (далі - Кредитор) про порушення справи про банкрутство, призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 01 квітня 2013 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 01 квітня 2013 року було відкладено проведення підготовчого засідання на 15 квітня 2013 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15 квітня 2013 року було порушено провадження у справі про банкрутство Боржника, визнано безспірні грошові вимоги Кредитора, введено мораторій на задоволення вимог, введено процедуру розпорядження майном Боржника та призначено арбітражного керуючого Бандолу О.О. розпорядником майна Боржника; призначено справу до розгляду у попередньому засіданні на 17 червня 2013 року.
07 травня 2013 року до місцевого суду від Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ірпінь Київської області (Заявник 1) була надіслана заява № 92 від 30 квітня 2013 року про визнання кредиторських вимог.
Ухвалою господарського суду Київської області від 13 травня 2013 року булоприйнято до розгляду заяву Заявника 1 з вимогами до Боржника та призначено її розгляд у судовому засіданні на 17 червня 2013 року.
Публікація оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Боржника № 911/1012/13 була здійснена в газеті "Урядовий кур'єр № 82 (4968) від 08 травня 2013 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15 травня 2013 року було призначено до розгляду на 17 червня 2013 року клопотання розпорядника майна Боржника Бандола О.О. № 1/6-13 від 13 травня 2013 року про витребування копій документів, витребування інформаційної довідки, зобов'язання керівництва Боржника передати копії документів з доданими документами.
30 травня 2013 року до місцевого суду від Кредитора надійшла заява від 29 травня 2013 року (вх. № 12332 від 30 травня 2013 року) про додаткові грошові вимоги до Боржника, в якій заявлено вимоги до Боржника, а саме Кредитор просив визнати його грошові вимоги до Боржника, що складаються з суми 36 602,99 грн. - 3% річних від суми основного боргу та включити їх до реєстру вимог кредиторів. Ухвалою господарського суду Київської області від 03 червня 2013 року було прийнято заяву Кредитора з додатковими вимогами до Боржника до розгляду.
31 травня 2013 року до місцевого суду від ПАТ з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка" (Заявник 2) була надіслана заява від 28 травня 2013 року з вимогами до Боржника, яка ухвалою господарського суду Київської області від 05 червня 2013 року була прийнята до розгляду.
06 червня 2013 року до місцевого суду від Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області (Заявник 3) була надіслана заява № 3748/08 від 05 червня 2013 року (вх. № 12799 від 07 червня 2013 року) про визнання кредитором. Ухвалою господарського суду Київської області від 11 червня 2013 року дану заяву Заявника 3 про визнання кредитором було прийнято до розгляду.
06 червня 2013 року до місцевого суду від Кредитора надійшло клопотання від 06 червня 2013 року (вх. № 12759 від 06 червня 2013 року) про припинення повноважень керівника та виконавчих органів Боржника з доданим документом, яке ухвалою господарського суду Київської області від 10 червня 2013 року було призначено до розгляду в судовому засіданні.
10 червня 2013 року до господарського суду Київської області від Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (Заявник 4) була надіслана заява № 33-15/21206 від 07 червня 2013 року з вимогами до Боржника. Ухвалою господарського суду Київської області від 14 червня 2013 року заява Заявника 4 з вимогами до Боржника була прийнята до розгляду.
10 червня 2013 року до господарського суду Київської області від розпорядника майна Боржника було надіслано клопотання № 1/18-13 від 10 червня 2013 року про заборону керівнику Боржника та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) Боржника приймати рішення про вихід зі складу учасників (засновників) ТОВ "Гірничодобувна компанія-СБК" без надання письмової згоди розпорядника майна, про заборону керівнику Боржника та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) Боржника здійснювати будь-які дії (приймати рішення) щодо відчуження майна (активів) Боржника, у тому числі корпоративних прав (часток) у статутних фондах (капіталах) інших юридичних осіб, без надання письмової згоди розпорядника майна, про надсилання державному реєстратору Бородянської РДА Київської області копії ухвали господарського суду Київської області від 15 квітня 2013 року у справі № 911/1012/13, яке ухвалою господарського суду Київської області від 12 червня 2013 року було призначено до розгляду.
13 червня 2013 року до господарського суду Київської області від Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (Заявник 5) була надіслана заява № 1998/10/19-0 від 06 червня 2013 року про визнання конкурсним кредитором по справі № 911/1012/13. Ухвалою господарського суду Київської області від 14 червня 2013 року заява Заявника 5 з вимогами до Боржника була прийнята до розгляду.
14 червня 2013 року до господарського суду Київської області від розпорядника майна Боржника було надіслано клопотання про затвердження реєстру вимог кредиторів Боржника № 1/26-13 від 14 червня 2013 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 4№ Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Згідно ч.2 ст.82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
В зв'язку з тим, що розпорядником майна Боржника було надано господарському суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів та реєстр вимог кредиторів станом на 14 червня 2013 року до дати попереднього засідання у справі, місцевий суд законно відмовив у задоволенні клопотання розпорядника майна Боржника № 1/7-13 від 24 травня 2013 року про продовження строку подачі відомостей до господарського суду про результати розгляду вимог кредиторів та реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 12 ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства. У разі виявлення зазначених обставин за клопотанням кредиторів або інших учасників справи про банкрутство ухвалою господарського суду повноваження керівника та виконавчих органів управління боржника припиняються, а виконання відповідних обов'язків тимчасово покладається на розпорядника майна до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника та виконавчих органів управління боржника.
Згідно ч. 2 ст. 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у процедурі розпорядження майном за клопотанням розпорядника майна, сторін або інших учасників справи про банкрутство, що містить підтверджені відомості про перешкоджання керівником боржника виконанню повноважень розпорядника майна, а також про вчинення керівником боржника дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів, господарський суд має право відсторонити керівника боржника від посади та покласти виконання його обов'язків на розпорядника майна. Про усунення керівника боржника від посади господарський суд виносить ухвалу.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 22 цього Закону. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги. Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі при спрощеному порядку розгляду справи про банкрутство. Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).
До господарського суду Київської області із заявами з вимогами до Боржника звернулись: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ірпінь Київської області, Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка", Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області, Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", Ірпінська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби та Кредитор з додатковими вимогами.
Згідно абз. 2 ч. 6 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.
Згідно абз. 8 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитором є юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
Згідно абз. 1 ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до п. 45 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18 грудня 2009 року (надалі за текстом: "Постанова № 15"), кредитор (кредитори), за заявою якого (яких) порушено справу про банкрутство, не подає (подають) заяв після опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення цієї справи. Вимоги ініціюючих кредиторів вважаються визнаними і після їх перевірки у підготовчому засіданні підлягають внесенню розпорядником майна до реєстру.
Згідно абз.абз. 1, 4, 5, 7 п. 1 ч. 1 ст. 45, ч. 4 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у першу чергу задовольняються: витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати на оплату судового збору; витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство, введення процедури санації, визнання боржника банкрутом; у четверту чергу задовольняються: вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15 квітня 2013 року були визнані безспірні грошові вимоги ТОВ «МЮК «Гапоненко Роман і партнери» до Боржника в сумі 1 360 245,93 грн., яка складається з: 1 333 342,50 грн. основної заборгованості, 13 334,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; 13 333,43 грн. судових витрат; визнано безспірні грошові вимоги Кредитора до Боржника в сумі 50 860,63 грн., що складаються з 8 000,06 грн. інфляційних витрат, 41 863,30 грн. - 3% річних, 997,27 грн. судового збору; покладено на Боржника 5 735,00 грн. судового збору, за подання заяви про порушення справи про банкрутство. Судом першої інстанції вказані вимоги в сумі 1 411 106,56 грн. законно задоволені в четверту чергу задоволення вимог кредиторів Боржника, а вимоги в сумі 5 735,00 грн. - задоволенню в першу чергу задоволення вимог кредиторів Боржника.
Місцевим судом було встановлено, що Кредитором понесені витрати в сумі 420,00 грн. на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство Боржника, що підтверджено платіжним дорученням № 73 від 25 квітня 2013 року. Згідно абз. 7 п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство, вказані витрати Кредитора в сумі 420,00 грн. обґрунтовано підлягають задоволенню в першу чергу задоволення вимог кредиторів Боржника.
Окрім того, після офіційного опублікування оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Боржника, Кредитором подано до господарського суду Київської області заяву з додатковими грошовими вимогами до Боржника.
Місцевий суд, розглядаючи додаткові вимоги Кредитора, викладені в заяві б/№ від 29 травня 2013 року (вх. № 12332 від 30 травня 2013 року) про додаткові грошові вимоги до Боржника, правильно встановив, що вимоги Кредитора вмотивовані тим, що станом на дату подання ним заяви з додатковими вимогами до Боржника, рішення господарського суду Київської області від 31 жовтня 2012 року у справі № 3/051-12, яке набуло законної сили після його перегляду судами апеляційної та касаційної інстанції, згідно якого прийнято рішення про стягнення з Боржника на користь Кредитора 1 333 342,50 грн. основної заборгованості, 13 334,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу Боржником не було виконано ні в добровільному, ні в примусовому порядку. Кредитор, зазначаючи про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано Боржником не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, Кредитором було нараховано 3% річних на прострочену суму основного боргу за період з 16 травня 2012 року по 14 квітня 2013 року в сумі 36 602,99 грн.
Факт безспірності заборгованості Боржника перед Кредитором в сумі 1333342,50 грн. основної заборгованості встановлений рішенням господарського суду Київської області у справі № 25/032-11 від 23 грудня 2011 року, було встановлено ухвалою господарського суду Київської області від 15 квітня 2013 року у справі № 911/1012/13, яка набрала законної сили та не оскаржувалась учасниками у справі про банкрутство.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд першої інстанції обґрунтовано визнав додаткові грошові вимоги Кредитора в сумі 36 602,99 грн., що складаються з 3% річних, які відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону про банкрутство, підлягають задоволенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів.
В своїй заяві № 92 від 30 квітня 2013 року про визнання кредиторських вимог Заявник 1, посилаючись на ст.4№ Господарського процесуального кодексу України, ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", п.1 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", просив місцевий суд визнати його кредитором щодо Боржника на загальну суму 4 607 922,47 грн. Свої вимоги Заявник 1 обґрунтовує потребою в капіталізації коштів в порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю.
Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до цього Закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.
Відповідно до абз.абз. 1, 3 ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав.
Згідно абз. 1 п. 1, абз. 1 п. 5№ Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 765, відповідно до цього Порядку здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд). Суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута, перераховуються ліквідатором (арбітражним керуючим) робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому суб'єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку.
Окрім того, в ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою передбачено черговість задоволення вимог кредиторів встановлено, що у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників).
Провадження у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства "СБК-ПРОГРЕС" № 911/1012/13 перебуває в судовій процедурі розпорядження майном Боржника, а не в процедурі ліквідації.
В зв'язку з тим, що вимоги Заявника 1 складаються із сум коштів нарахованих відповідно до розрахунків потреби в капіталізації коштів в порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяної шкоди їх життю і здоров'ю можуть бути заявлені у процедурі ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута, а провадження у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства "СБК-ПРОГРЕС" № 911/1012/13 перебуває в судовій процедурі розпорядження майном Боржника, тому місцевий суд правильно відмовив у задоволенні заяви Заявника 1 - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ірпінь Київської області № 92 від 30 квітня 2013 року (вх. № 10869 віл 07 травня 2013 року) про визнання кредиторських вимог.
Вимоги Заявника 2 визнані розпорядником майна Боржника та були внесені останнім в реєстр вимог кредиторів Боржника станом на 14 червня 2013 року в сумі 10 046 361,77 грн.
Посилання Кредитора, в своїй апеляційні скарзі на те, що Доманський А.О. не є головою Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнське об'єднання торговців транспортними засобами" і доказів скасування рішення цього суду від 14 січня 2013 року у справі № 27/12 місцевому суду не було надано, в зв'язку з чим посилання Кредитора є недоведеними за допомогою належних та допустимих доказів та обґрунтовано були відхилені місцевим судом.
На підтвердження своїх вимог Заявником 2 до своєї заяви до місцевого суду було додано копію рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнське об'єднання торговців транспортними засобами" від 14 січня 2013 року у справі № 27/12, згідно якого позовну заяву Заявника 2 задоволено повністю; стягнуто з Боржника на користь Заявника 2 заборгованість в сумі 10 043 861,77 грн.; стягнуто з Боржника на користь Заявника 2 витрати по оплаті третейського збору у сумі 2 500,00 грн. Вказане рішення підписане третейським суддею та скріплено печаткою Асоціації "Всеукраїнське об'єднання торговців транспортними засобами".
Докази оплати вищезазначеної заборгованості Боржником перед Заявником 2 в сумі 10 043 861,77 грн. в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до абз. абз. 1, 2 ч. 1, ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до абз.абз. 1, 4, 5 п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у першу чергу задовольняються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати на оплату судового збору.
Тому суд першої інстанції законно визнав вимоги Заявника 2 до Боржника у вигляді заборгованості в сумі 10 043 861,77 грн., що підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів та судового збору сплаченого Заявником 2 у справі № 911/1012/13 в сумі 1 147,00 грн., що підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Заборгованість Боржника по оплаті єдиного соціального внеску за січень та лютий 2013 року підтверджена Вимогою про сплату боргу (№ "Ю 19") № 1549/02 від 04 березня 2013 року, згідно якої заборгованість по оплаті єдиного внеску станом на 28 лютого 2013 року становить 3 346,78 грн. Заявником 3 також були надані докази направлення Боржнику вказаної вимоги, а саме: копію фіскального чеку № 7606 від 05 березня 2013 року Укрпошта 08205 ВПЗ Ірпінь-5 та копію Реєстру № 28 відправлених рекомендованих листів від 05 березня 2013 року.
Відповідно до абз.абз. 1, 5-7 п. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09 липня 2003 року (надалі за текстом: "Закон № 1058-ІV") передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи за списком № 1 і за списком № 2, визначено, зокрема підпунктами "а" і "б" "з" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05 листопада 1991 року (надалі за текстом: "Закон № 1788-ХІІ").
Проте, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди відповідно до п.п. 1 п. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.
Заборгованість Боржника по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 (виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах) та за Списком № 2 (виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах) підтверджено копіями документів (що знаходяться в матеріалах справи).
Місцевий суд дійшов вірного висновку, що вимоги Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області на загальну суму 1 671 625,33 грн. є обгрунтованими, що складаються із заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах за Списками № 1 (виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах) та № 2 (виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах) в сумі 1668278,55 грн. та з заборгованості по оплаті єдиного внеску в сумі 3346,78 грн., які в загальній сумі (1671625,33 грн.) підлягають задоволенню у другу чергу задоволення вимог кредиторів.
Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються Пенсійний фонд України та його органи; органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального захисту інвалідів і його відділення.
Згідно п.п. 14 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду заяв кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом ставка судового збору встановлюються у сумі 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено у 2013 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1147 гривень, з 1 грудня - 1218 гривень.
Заява Заявника 3 № 3748/08 від 05 червня 2013 року (вх. № 12799 від 07 червня 2013 року) подана до господарського суду Київської області 07 червня 2013 року, отже ставка судового збору за її подання становить 1 147,00 грн.
У відповідності до ч.ч. 2, 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", підлягає стягненню в доход Державного бюджету України з Боржника судовий збір в сумі 1 147,00 грн., що підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів Боржника.
Заявлена Заявником 4 заборгованість не була визнана розпорядником майна Боржника в повному обсязі в зв'язку з тим, що Заявником 4 до своєї заяви, направленої розпоряднику майна Боржника, не додано копій додатків, на підставі яких можна було б зробити висновок про наявність/ відсутність заборгованості Боржника. До Клопотання розпорядником майна Боржника було додано копію листа № 1/23-13 від 11 червня 2013 року, адресованого Заявнику 4, в якому повідомлено, що розпорядником не визнано його вимоги.
25 липня 2008 року між Заявником 4 та Боржником було укладено договір поруки № 11375483000-пор-Пр від 25 липня 2008 року (надалі за текстом: "Договір поруки"), згідно п.п. 1.1., 1.3. якого Поручитель (Боржник - згідно умов договору поруки № 11375483000-пор-Пр від 25 липня 2008 року) зобов'язується перед Кредитором (Заявник 4 - відповідно до умов договору поруки № 11375483000-пор-Пр від 25 липня 2008 року) відповідати за виконання ПТІІ "Слобожанська Будівельна Кераміка" усіх його зобов'язань перед Заявником 4, що виникли з Кредитного договору № 11375483000 від 25 липня 2008 року, укладеного між Заявником 4 та ПТІІ "Слобожанська Будівельна Кераміка", існуючих в теперішній час, і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Боржник відповідає перед Заявником 4 у тому ж обсязі, що і Боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за Основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Основного договору.
Відповідно до п.п. 2.2., 2.3. Договору поруки, у випадку невиконання ПТІІ "Слобожанська Будівельна Кераміка" своїх зобов'язань за Основним договором Заявник 4 має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до Боржника, які є обов'язковими до виконання Боржником на 10-й робочий день з дати відправлення йому такої вимоги (рекомендованим листом), але не раніше дня отримання вимоги Заявника 4. Боржник зобов'язаний виконати свої зобов'язання за Договором на користь Заявника 4 в термін, визначений п.п. 2.2. Договору, шляхом переказу/перерахування коштів у сумі заборгованості ПТІІ "Слобожанська Будівельна Кераміка" за Основним договором на рахунки, вказані Заявником 4 в цьому договорі або в повідомленні.
В своїй заяві № 33-15/21206 від 07 червня 2013 року з вимогами до Боржника Заявником 4 зазначено, що станом на 01 червня 2013 року загальна сума простроченої заборгованості та пені за Кредитним договором складає 7 368 613,83 дол. США та 2 461 910,94 грн. (враховуючи пеню у сумі 1 145 665,19 грн.).
До заяви Заявника 4 останнім було додано копію вимоги № 33-15/20237 від 29 травня 2013 року за договором поруки № 11375483000-пор-Пр від 25 липня 2008 року (надалі за текстом: "Вимога"), адресованої Боржнику, в якій Заявник 4 повідомляє Боржника про заборгованість ПТІІ "Слобожанська Будівельна Кераміка" станом на 22 травня 2013 року, яка становить по кредиту у дол. США: прострочена сума основного боргу - 3 961 807,80 дол. США, прострочені проценти 3 406 806,03 дол. США; по кредиту у гривні: прострочені проценти 1 316 245,75 грн. та просить Боржника негайно сплатити на користь Заявника 4 заборгованість ПТІІ "Слобожанська Будівельна Кераміка" за Кредитним договором (станом на 22 травня 2013 року) у сумі 7 368 613,83 дол. США та 2 416 483,71 грн. Також Заявником 4 було надано копію опису вкладення у конверт, адресованого Боржнику з направленням останньому вказаної Вимоги. Згідно опису вкладення у конверт, адресованого Боржнику Вимога направлена Боржнику 29 травня 2013 року.
Місцевим судом встановлено, що Заявником 4 не додано до своєї заяви доказів отримання Вимоги Боржником, проте, виходячи з того, що провадження у справі порушено 15 квітня 2013 року, Вимога направлена згідно опису вкладення у конверт 29 травня 2013 року, термін зобов'язання настає 09 червня 2013 року, а отже право вимоги до Боржника виникає після дати порушення провадження у справі.
Право вимоги за Договором поруки у Заявника 4 по заявленій останнім заборгованості виникло не раніш ніж 08 червня 2013 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "СБК-ПРОГРЕС" № 911/1012/13.
Згідно абз. 8 ст. 1 Закону про банкрутство, поточними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до абз. 4 ч. 8 ст. 23 Закону про банкрутство, поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
В зв'язку з тим, що вимоги Заявника 4 не є конкурсними, місцевий суд обґрунтовано відмовив в задоволенні заяви Заявника 4 - ПАТ "УкрСиббанк" № 33-15/21206 від 07 червня 2013 року з вимогами до Боржника.
Розпорядником майна Боржника заборгованість Заявника 5 була визнана в повному обсязі та внесена до реєстру вимог кредиторів в сумі 461 463,08 грн. до 3 черги задоволення вимог кредиторів Боржника.
На підтвердження заборгованості Боржника Заявником 5 було додано: зворотній бік облікової картки платника станом на 31 грудня 2012 року по податку на додану вартість; облікову картку по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченої юридичної особою; зворотній бік облікової картки платника станом на 31 грудня 2012 року по земельному податку з юридичних осіб; облікову картку по земельному податку з юридичних осіб; та копії: корінця податкової вимоги № 4 від 08 січня 2013 року по оплаті заборгованості в сумі 15 714,43 грн. з відміткою про отримання головним бухгалтером Петровою І.П. 15 січня 2013 року; Акту про результати камеральної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету № 83/15-2/4054607 від 14 січня 2013 року; корінця податкового повідомлення-рішення форми "Ш" від 14 січня 2013 року про оплату штрафу в сумі 3 457,59 грн. з відміткою про отримання головним бухгалтером Петровою І.П. 15 січня 2013 року; податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року; податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року; податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року; податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік; податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2013 рік.
Вбачається, що Боржником самостійно визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість шляхом подання Заявнику 5 податкових декларацій з податку на додану вартість за: квітень 2013 року, що подана Боржником 20 травня 2013 року, що підтверджено відміткою про одержання № 90200113; за грудень 2012 року, що подана Боржником 21 січня 2013 року, що підтверджено відміткою про одержання № 9085536262; за листопад 2012 року, що подана Боржником 20 грудня 2012 року, що підтверджено відміткою про одержання № 9080481328.
Згідно ст. 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Місцевим судом встановлено, що граничним строком оплатити самостійно визначеного Боржником зобов'язання по податку на додану вартість, визначеного в податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року є 30 травня 2013 року; визначеного в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року - 30 січня 2013 року; визначеного в податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року - 30 грудня 2012 року.
Вимога по оплаті зобов'язань, самостійно визначених Боржником у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року, виникає після 30 травня 2013 року, тобто після дати порушення провадження у справі № 911/1012/13. Отже заборгованість Боржника по сплаті податку на додану вартість за квітень 2013 року в сумі 399 034,00 грн. є поточною заборгованістю і вона може бути пред'явлена, відповідно до абз. 4 п. 8 ст. 23 Закону про банкрутство, після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
19 лютого 2012 року Боржником самостійно визначено податкове зобов'язання по платі за землю, що підтверджено податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік, отримання якої Заявником 5 підтверджено відміткою про отримання № 9006579727.
Відповідно п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно доданого Заявником 5 до своєї заяви зворотного боку облікової картки платника станом на 31 грудня 2012 року по земельному податку з юридичних осіб, облікової картки по земельному податку з юридичних осіб, станом на 31 січня 2013 року, заборгованість Боржника по оплаті земельного податку становить 27 649,93 грн.
31 січня 2013 року Боржником самостійно визначено податкове зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2013 рік, отримання якої Заявником 5 підтверджено відміткою про одержання № 90302101, відповідно до якої Боржником самостійно нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2013 рік у сумі 921,04 грн., з яких в сумі 230,26 грн. за перший квартал 2013 року.
Згідно п. 265.10.1. ст. 265 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується: а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення; б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Право вимоги у Заявника 5 по оплаті Боржником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 1 квартал 2013 року виникає 01 травня 2013 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство № 911/1012/13. Отже заборгованість Боржника по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 1 квартал 2013 року в сумі 230,26 грн. є поточною заборгованістю і вона може бути пред'явлена, відповідно до абз. 4 п. 8 ст. 23 Закону про банкрутство, після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Згідно ст. 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Відповідно до п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Заявником 5 до своєї заяви додано копію Акту про результати камеральної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету № 83/15-2/4054607 від 14 січня 2013 року, згідно якого на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, ГДПРІ відділу адміністрування податку на додану вартість та акцизного податку управління оподаткування юридичних осіб Жуком А.С. проведена камеральна перевірка платника податку на додану вартість Боржника з питання своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 30 червня 2012 року по 02 липня 2012 року та було встановлено порушення правила сплати (перерахування) ПДВ. На підставі вищевказаного Акту, Боржнику сформовано податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 14 січня 2013 року про оплату штрафу в сумі 3 457,59 грн. з відміткою про отримання головним бухгалтером Петровою І.П. 15 січня 2013 року.
Згідно п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство, у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
В абз. 8 ч. 2 ст. 25 закону про банкрутство передбачено, що неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди.
Відповідно до абз. 5 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18 грудня 2009 року, вирішуючи питання про склад вимог з податками і зборами (обов'язковими платежами) при порушенні справ про банкрутство суди мають виходити з того, що суми пені, штрафів та інших фінансових санкцій враховуються окремо в реєстрі вимог кредиторів і задовольняються у шосту чергу в порядку черговості, встановленої статтею 31 Закону.
Тому місцевий суд дійшов правильного висновку, що вимоги Заявника 5 в сумі 67 153,52 грн., що складаються із заборгованості по сплаті податку на додану вартість в сумі 36 046,00 грн., земельному податку в сумі 27 649,93 грн., штрафу в сумі 3 457,59 грн., - є обґрунтованими і підлягають визнанню у вказаній сумі.
Тому місцевий суд законно і обґрунтовано відмовив у задоволенні вищезгаданих клопотань.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ТОВ «МЮК «Гапоненко Роман і партнери» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 17.06.2013р. у справі №911/1012/13 - без змін.
Матеріали оскарження ухвали від 17.06.2013р. по справі №911/1012/13 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Пантелієнко В.О.
Судді Разіна Т.І.
Шипко В.В.
