КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" січня 2017 р. Справа№ 911/1012/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Верховця А.А.
суддів: Остапенка О.М.
Чорногуза М.Г.
за участі представників сторін
згідно з протоколом засідання
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою
відповідальністю "Гірничодобувна компанія - СБК"
на ухвалу Господарського суду Київської області від 15.11.2016
у справі №911/1012/13 (суддя Наріжний С.Ю.)
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична
компанія "Гапоненко Роман і партнери"
до відкритого акціонерного товариства "СБК-Прогрес"
товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничодобувна
компанія - СБК"
про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника
в межах справи про банкрутство №911/1012/13
відкритого акціонерного товариства "СБК-Прогрес"
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа №911/1012/13 про банкрутство відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) "СБК-Прогрес", постановою Господарського суду Київської області від 29.07.2013 ВАТ "СБК-Прогрес" визнано банкрутом, провадження у справі перебуває в стадії ліквідаційної процедури, ліквідатором банкрута було призначено арбітражного керуючого Дерлюка В.Д.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.11.2016 у межах справи №911/1012/13 задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" б/н від 14.03.2014 (вх. №918/14) про визнання недійсними правочинів (договорів) купівлі-продажу земельних ділянок від 30.11.2012, укладених між ВАТ "СБК-Прогрес" та ТОВ "Гірничодобувна компанія - СБК".
Визнано недійсним договір від 30.11.2012 за реєстровим номером 1502 купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 1,000 га, що розташована на території Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер НОМЕР_1, укладений між ВАТ "СБК-Прогрес" і ТОВ "Гірничодобувна компанія - СБК".
Визнано недійсним договір від 30.11.2012 за реєстровим номером 1506 купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 1,000 га, що розташована на території Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер НОМЕР_2, укладений між ВАТ "СБК-Прогрес" і ТОВ "Гірничодобувна компанія - СБК".
Визнано недійсним договір від 30.11.2012 за реєстровим номером 1498 купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 1,350 га, що розташована на території Гавронщинської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер НОМЕР_3, укладений між ВАТ "СБК-Прогрес" і ТОВ "Гірничодобувна компанія - СБК".
Стягнуто з ТОВ "Гірничодобувна компанія - СБК" на користь ВАТ "СБК-Прогрес" 476000 грн відшкодування вартості відчужених земельних ділянок, з ВАТ "СБК-Прогрес" і ТОВ "Гірничодобувна компанія - СБК" на користь ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" по 1827 грн і 1827 грн відповідно судових витрат.
Не погоджуючись, ТОВ "Гірничодобувна компанія - СБК", звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 15.11.2016 у справі №911/1012/13, вимог щодо розгляду заяви ТОВ"Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" б/н від 14.03.2014 (вх. №918/14) як таких не заявивши у т.ч. і в подальшому.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду скарги сформовано колегію у складі головуючого Верховця А.А., суддів Сотнікова С.В., Остапенка О.М. Розглянувши матеріали поданої скарги, судом встановлено достатність матеріалів для порушення провадження у справі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 апеляційну скаргу ТОВ "Гірничодобувна компанія - СБК" на ухвалу Господарського суду Київської області від 15.11.2016 у справі №911/1012/13 було прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 26.12.2016 о 14:40 в судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1 (зал судових засідань №1).
Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.12.2016, зміненому у зв'язку з перебуванням судді Сотнікова С.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) в складі колегії суддів, яку раніше визначено для розгляду справи, у відпустці, для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію у складі головуючого Верховця А.А., суддів Остапенка О.М., Чорногуза М.Г.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 апеляційну скаргу ТОВ "Гірничодобувна компанія - СБК" на ухвалу Господарського суду Київської області від 15.11.2016 у справі №911/1012/13 було прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів, розгляд якої ухвалою від 12.12.2016 було призначено на 26.12.2016.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 розгляд апеляційної скарги було відкладено на 10.01.2017 о 12:30 год. в судове засідання у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1, зал засідань №1, викликано в засідання ліквідатора ВАТ "СБК-Прогрес" арбітражного керуючого Черненченка Д.А., запропонувавши надати відзив на апеляційну скаргу, викликано в засідання повноважних представників сторін.
Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 10.01.2017, здійсненої у зв'язку з перебуванням судді Остапенка О.М. у відпустці, який не є головуючим (суддею-доповідачем) у справі, для розгляду апеляційної скарги сформовану колегію у складі головуючого судді Верховця А.А., суддів Чорногуза М.Г., Пантелієнка В.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 розгляд апеляційної скарги було прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів, розгляд якої ухвалою від 28.12.2016 було призначено на 10.01.2017.
В засіданні 10.01.2017 встановлено неможливість участі в розгляді справи одного із суддів зі складу колегії, визначеної згідно з результатами автоматичної зміни складу колегії від 10.01.2017, суддею Пантелієнком В.О. подано заяву про самовідвід від участі у справі, мотивовану скасуванням рішення апеляційного господарського суду, раніше прийнято у справі за його участі.
Як встановлено, постановою Вищого господарського суду України від 12.11.2013 було скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013, якою залишено без змін ухвалу попереднього засідання Господарського суду Київської області від 17.06.2013 у справі №911/1012/13, якою було затверджено реєстр кредиторів боржника, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд в іншому складі суду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 заяву про самовідвід від участі у справі №911/1012/13 судді Пантелієнка В.О. задоволено. Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 16.01.2017, здійсненому у зв'язку з задоволенням заяви про самовідвід, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Верховця А.А., суддів Чорногуза М.Г., Остапенка О.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2017 розгляд апеляційних скарг було прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів, розгляд якої ухвалою від 28.12.2016 було призначено на 10.01.2017, призначено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_5 на ухвалу Господарського суду Київської області від 22.11.2016 у справі №911/1012/13 на 31.01.2017.
Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскарженої ухвали, в змісті апеляційної скарги вказано на не доведення належними і допустимими доказами настання неоплатності боргу в результаті відчуження майна боржника, у т.ч. за заниженою вартістю і пов'язаними особам, що і відчуження майна пов'язаними особам не є підставою визнання оспорюваних правочинів недійсними.
Зазначено, що і укладення спірних договорів міни земельних ділянок за нерівнозначними умовами протягом року до порушення провадження у справі і в період коли, у т.ч. видавались накази про примусове виконання рішень суду (-ів) про стягнення з ВАТ "СБК-ПРОГРЕС" коштів не є діями, спрямованими на умисне ухилення від виконання зобов'язань, погашення кредиторської заборгованості тощо.
В ході здійснення апеляційного провадження від інших учасників і сторін справи надходили заперечення, наводились доводи щодо необґрунтованості скарги, що в результаті неможливості повернути земельні ділянки, які серед іншого, в подальшому були відчужені, згідно з ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» підлягає відшкодуванню їх вартість.
За змістом ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України в суді апеляційної інстанції з урахуванням особливостей справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у суді першої інстанції, переглядаючи рішення, апеляційний господарський суд користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції обмежений у правах щодо вирішення спору, розгляду апеляційної скарги і справи по суті, межі яких визначені ст. 101, 103 ГПК України. Досліджуючи матеріали справи, оцінюючи наявні докази, колегія суддів відзначає, що відповідно до ст. 4, 4-1 ГПК України господарський суд вирішує спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство. Провадження у справі регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України (ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство). За змістом положень ст. 32, 33, 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як вбачається з наявних матеріалів, ТОВ"Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" було подано заяву б/н від 14.03.2014 (вх. №918/14) про визнання недійсними правочинів (договорів) купівлі-продажу земельних ділянок від 30.11.2012, укладених між ВАТ «СБК-Прогрес» та ТОВ «Гірничодобувна компанія - СБК», розгляд вказаної заяви було призначено до розгляду ухвалою Господарського суду Київської області від 03.02.2016.
В обґрунтування своєї заяви товариство вказувало, що у період року, котрий передував порушенню провадження у справі про банкрутство ВАТ «СБК-Прогрес» останній відчужив спірні земельні ділянки за заниженою вартістю на користь пов'язаної особи - ТОВ «Гірничодобувна компанія - СБК», учасниками якого у т.ч. є (були) ВАТ «СБК-Прогрес» і приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка».
Так, 30.11.2012 між ВАТ «СБК-Прогрес» (продавець) та ТОВ «Гірничодобувна компанія - СБК» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, за умовами якого продавець продає (передає у власність) покупцю, а покупець купує (приймає у власність) земельну ділянку загальною площею 1,350 га, що розташована на території Гавронщинської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер НОМЕР_3 і зобов'язується сплатити за неї обговорену грошову суму.
Відповідно до п. 3 договору, продаж вчинено за 83`000 грн. За домовленістю сторін розрахунок за земельну ділянку повинен був бути проведений в строк по 15 грудня 2012 року включно шляхом безготівкового переказу грошових коштів на рахунок продавця та/або шляхом видачі векселя (векселів), та/або іншим не забороненим законом способом. Зазначену в цьому договорі ціну продажу, продавець вважає вигідною для себе, її розмір не пов'язаний зі збігом якихось важких для нього обставин і повністю його задовольняє.
При цьому, пунктом 4 договору бцло передбачено, що згідно звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 1,350 га, що перебуває у власності ВАТ «СБК-Прогрес», розташованої на території Гавронщинської сільської ради, виданого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7, ринкова вартість земельної ділянки станом на 29.11.2012 становить 88`020 грн. Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Середюком П.Т. та зареєстровано в реєстрі за №1498.
В той же час, в межах цієї справи при розгляді заяви про визнання недійсним договору міни земельних ділянок від 24.11.2012, укладеного між ВАТ «СБК-Прогрес» і ОСОБА_9, Київським апеляційним господарським судом призначалась судова експертиза і згідно з висновком №13710/14-41 від 20.04.2015 судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ринкова вартість земельної ділянки площею 1,350 га, станом на 24.11.2012, визначена в сумі 156`000 грн.
Крім цього, 30.11.2012 між ВАТ «СБК-Прогрес» (продавець) та ТОВ «Гірничодобувна компанія - СБК» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, за умовами якого продавець продає (передає у власність) покупцю, а покупець купує (приймає у власність) земельну ділянку загальною площею 1,000 га, що розташована на території Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер НОМЕР_1 і зобов'язується сплатити за неї обговорену грошову суму.
Відповідно до п. 3 договору, продаж вчинено за 49`000 грн. За домовленістю сторін розрахунок за земельну ділянку повинен був бути проведений в строк по 15 грудня 2012 року включно шляхом безготівкового переказу грошових коштів на рахунок продавця та/або шляхом видачі векселя (векселів), та/або іншим не забороненим законом способом. Зазначену в цьому договорі ціну продажу, продавець вважає вигідною для себе, її розмір не пов'язаний зі збігом якихось важких для нього обставин і повністю його задовольняє.
При цьому, пунктом 4 договору передбачено, що згідно звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 1,000 га, що перебуває у власності ВАТ «СБК-Прогрес», розташованої на території Макарівської селищної ради, виданого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7, ринкова вартість земельної ділянки станом на 29.11.2012 становить 48`900 грн. Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Середюком П.Т. та зареєстровано в реєстрі за №1502.
В той же час, в межах цієї справи при розгляді заяви про визнання недійсним договору міни земельних ділянок від 24.11.2012, укладеного між ВАТ «СБК-Прогрес» і ОСОБА_10, Київським апеляційним господарським судом призначалась судова експертиза і згідно з висновком судової оціночно-земельної експертизи №12180/14-41 від 31.03.2015, ринкова вартість земельної ділянки площею 1,000 га, станом на 24.11.2012 визначена в сумі 160`000 грн.
Також, 30.11.2012 між ВАТ «СБК-Прогрес» (продавець) та ТОВ «Гірничодобувна компанія - СБК» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, за умовами якого продавець продає (передає у власність) покупцю, а покупець купує (приймає у власність) земельну ділянку загальною площею 1,000 га, що розташована на території Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер НОМЕР_2 і зобов'язується сплатити за неї обговорену грошову суму.
Відповідно до п. 3 договору, продаж вчинено за 49`000 грн. За домовленістю сторін розрахунок за земельну ділянку повинен бути проведений в строк по 15 грудня 2012 року включно шляхом безготівкового переказу грошових коштів на рахунок продавця та/або шляхом видачі векселя (векселів), та/або іншим не забороненим законом способом. Зазначену в цьому договорі ціну продажу, продавець вважає вигідною для себе, її розмір не пов'язаний зі збігом якихось важких для нього обставин і повністю його задовольняє.
При цьому, пунктом 4 договору передбачено, що згідно звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 1,000 га, що перебуває у власності ВАТ «СБК-Прогрес», розташованої на території Макарівської селищної ради, виданого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7, ринкова вартість земельної ділянки станом на 29.11.2012 становить 48`900 грн. Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Середюком П.Т. та зареєстровано в реєстрі за №1506.
В той же час, в межах цієї справи при розгляді заяви про визнання недійсним договору міни земельних ділянок від 24.11.2012, укладеного між ВАТ «СБК-Прогрес» і ОСОБА_5, Київським апеляційним господарським судом призначалась судова експертиза і згідно з висновком судового експерта №13711/14-41 від 18.05.2015, ринкова вартість земельної ділянки площею 1,000 га, станом на 24.11.2012 визначена в сумі 160`000 грн.
Таким чином, ринкова вартість земельних ділянок, що були відчужені ВАТ «СБК-Прогрес» на користь ТОВ «Гірничодобувна компанія - СБК» згідно оспорюваних договорів купівлі-продажу від 30.11.2012, з кадастровими номерами НОМЕР_3, НОМЕР_1, НОМЕР_2 становила відповідно: 156`000 грн, 160`000 грн і 160`000 грн, в той час як продаж земельних ділянок було вчинено за 83`000 грн, 49`000 грн і 49`000 грн. відповідно.
В силу ч. 1 ст. 20 Закону про банкрутство правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені після порушення провадження у справі про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за результатами розгляду відповідної заяви і за наявності визначених Законом обставин. Зазначені підстави були встановлені і договір був визнаний недійсним.
Згідно ч. 2 ст. 20 Закону про банкрутство, у разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії.
Норми Закону про банкрутство є спеціальними і є пріоритетними перед іншими приписами чинного законодавства під час провадження у справах про банкрутство. Стаття 20 Закону про банкрутство передбачає спеціальні підстави визнання недійсними договорів та спеціальні наслідки визнання недійсними договорів боржників. Зазначене підтверджується у т.ч. позицією Вищого господарського суду України, викладеною в Інформаційному листі від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Частиною 3 ст. 20 Закону про банкрутство визначено, що кредитор за недійсним правочином (договором) або спростованою майновою дією має право вибору: погашення свого боргу в першу чергу в процедурі банкрутства або виконання зобов'язання боржником у натурі після припинення провадження у справі про банкрутство.
Оскаржувані (оспорювані) правочини можуть бути визнані недійсними, зокрема, якщо боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів.
Заперечуючи проти поданої заяви про визнання правочинів недійсними кредитор ТОВ «Гірничодобувна компанія - СБК», а також раніше ПрАТ з іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка» зазначало, що вимоги спрямовані на затягування ліквідаційної процедури у справі, строк якої сплинув, що матеріали справи не містять доказів настання неоплатності боргу в результаті вчинення правочинів тощо.
Суд апеляційної інстанції, як і суд першої інстанції, погоджується з твердженнями кредитора про те, що ст. 20 Закону про банкрутство не передбачає такої спеціальної підстави визнання недійсним правочину як пов'язаність продавця та покупця. Однак, в решті позиція є необґрунтованою, оскільки наявними у справі матеріалами підтверджується факт відчуження спірних земельних ділянок за цінами значно нижчими ринкової вартості, за наявності безспірної заборгованості перед ініціюючими кредитором у сумі 1333342,50 грн, а також значної заборгованості перед іншими кредиторами.
Судом також враховано, що згідно матеріалів справи вбачається, що кредиторська заборгованість боржника, яка виникла до порушення провадження у справі, та до укладення спірних правочинів на даний час не може бути повністю погашена за рахунок майна боржника, що дає підстави стверджувати, що на час укладення 30.11.2012 боржником і ТОВ «Гірничодобувна компанія - СБК» спірних договорів купівлі-продажу земельних ділянок майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів.
Позиція ПрАТз іноземними інвестиціями «Слобожанська Будівельна Кераміка» як і апелянта в цілому відносно того, що визнання правочинів недійсним спрямоване на (безперспективне) затягування ліквідаційної процедури є безпідставною, оскільки вжиття заходів, передбачених ст. 20 Закону про банкрутство спрямоване на наповнення ліквідаційної маси і погашення кредиторських вимог банкрута, в т.ч. ТОВ «Гірничодобувна компанія - СБК».
З наявних в матеріалах справи доказів, у т.ч. інформаційних довідок та договорів міни, укладених між ТОВ «Гірничодобувна компанія - СБК» і громадянами ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5 вбачається, що спірні земельні ділянки були відчужені ТОВ «Гірничодобувна компанія - СБК» на користь вказаних осіб і на даний час за товариством не обліковуються, при цьому всі з договорів купівлі-продажу, міни визнані недійними, земельні ділянки "не повернуті".
Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Згідно ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як встановлено, ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Згідно зі ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.
Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у ст. 31 Кодексу. Сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право до початку проведення судової експертизи заявити відвід судовому експерту в порядку та з підстав, зазначених у ч. 5 і 6 ст. 31 Кодексу.
За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань.
Як вже вказано вище, ринкова вартість земельних ділянок, відчужених боржником, станом на момент укладення недійсних договорів купівлі-продажу, в установленому порядку була визначена судовим експертом, склавши 476`000 грн (156`000 грн. + 160`000 грн. + 160`000 грн). Сторонами у справі висновки судової експертизи в суті не заперечувались, клопотань щодо призначення повторної, додаткової чи іншої експертизи не заявлялось. Зазначена сума заявлена до стягнення і саме цю суму вирішено стягнути за оскарженою ухвалою суду першої інстанції.
За таких обставин, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, обставини справи в їх сукупності, перевіривши матеріали і дослідивши наявні докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, перевірки законності та обґрунтованості, колегія суддів суду апеляційної інстанції не вбачає доводи, наведені в апеляційній скарзі спроможними і такими які знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, які є підставою зміни або скасування оскарженої ухвали як такої, що в цілому відповідає вимогам законності.
Керуючись ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничодобувна компанія - СБК" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 22.11.2016 у справі №911/1012/13 залишити без змін.
3. Матеріали справи повернути до Господарського суду Київської області.
Повний текст складено 02.02.2017
Головуючий суддя А.А. Верховець
Судді О.М. Остапенко
М.Г. Чорногуз
