Ухвала
10 травня 2023 року
м. Київ
справа № 754/5845/16-ц
провадження № 61-1540св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання договору поруки припиненим; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання недійсними кредитного договору, договору поруки та договору іпотеки; за позовом третіх осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чігріна Ганна В`ячеславівна, про визнання недійсним договору іпотеки, за касаційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , а також ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Стеценко Юрій Володимирович, на рішення Деснянського районного суду м. Києва у складі судді Лісовської О. В.
від 12 жовтня 2020 рокута постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів Мельника Я. С., Матвієнко Ю. О., Гуля В. В., від 22 грудня 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2016 року ПАТ «Універсал Банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У вересні 2016 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду
з позовом до ПАТ «Універсал Банк», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу
Чігріна Г. В., про визнання недійсним договору іпотеки.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 26 вересня 2016 року прийнято позовну заяву третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ПАТ «Універсал Банк»,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чігріна Г. В., про визнання недійсним договору іпотеки до розгляду в одному провадженні у вищевказаній цивільній справі.
У січні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Універсал Банк», треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3
та ОСОБА_4 , про визнання договору поруки припиненим.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 24 січня 2017 року прийнято позовну заяву ОСОБА_2 до ПАТ «Універсал Банк», треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання договору поруки припиненим до розгляду в одному провадженні у вищевказаній цивільній справі.
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Універсал Банк», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
та ОСОБА_4 , про визнання недійсними кредитного договору, договору поруки та договору іпотеки.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 05 вересня 2017 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ «Універсал Банк», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання недійсними кредитного договору, договору поруки та договору іпотеки до розгляду в одному провадженні у вищевказаній цивільній справі.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року задоволено позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь
ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за додатковою угодою № BL2269/К-1 до генерального договору про надання кредитних послуг від 28 березня
2008 року № BL2269 у розмірі 66 216,00 швейцарських франків. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовлено.
Додатковим рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 23 березня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ПАТ «Універсал Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чігріна Г. В., про визнання недійсним договору іпотеки відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року апеляційні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року залишено без змін.
01 лютого 2023 року ОСОБА_3 , ОСОБА_5 звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просять скасувати рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ПАТ «Універсал Банк», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чігріна Г. В., про визнання недійсним договору іпотеки та ухвалити нове судове рішення, яким ці позовні вимоги задовольнити.
Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_3 , ОСОБА_5 зазначають неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема частини п`ятої статті 3 Закону України «Про іпотеку», з урахуванням частини другої статті 61 Конституції України (пункт 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки, в ухваленні судового рішення брали участь судді, яким було заявлено відвід. Заявниці зазначили, що судом апеляційної інстанції не розглянуто заяву ОСОБА_4 про витребування її апеляційної скарги на додаткове рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23 березня 2021 року, при цьому представнику ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні аналогічної заяви. При розгляді справи апеляційним судом не розглянуто клопотання представника
ОСОБА_1 про витребування у ПАТ «Універсал Банк» оригіналу меморіального ордеру, за яким банк перерахував кредитні кошти на рахунок ОСОБА_1 (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
31 січня 2023 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити, а позовні вимоги ОСОБА_2 до
ПАТ «Універсал Банк», треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3
та ОСОБА_4 , про визнання договору поруки припиненим задовольнити в повному обсязі.
Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_2 зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 524/4996/13-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 755/18438/16-ц та у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц, від 31 березня 2021 року у справі № 705/2045/16-ц, від 22 вересня 2021 року у справі № 489/6127/15-ц, від 30 серпня 2022 року у справі № 509/2976/19, від 31 серпня 2022 року у справі № 333/2391/18,
від 21 вересня 2022 року у справі № 381/1647/21, від 23 листопада 2022 року у справі № 461/2992/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки, а в ухваленні судового рішення брали участь судді, яким було заявлено відвід. Також заявниця зазначила, що судом апеляційної інстанції не розглянуто заяву ОСОБА_4 про витребування її апеляційної скарги на додаткове рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23 березня 2021 року, при цьому представникуОСОБА_1 відмовлено у задоволенні аналогічної заяви. При розгляді справи апеляційним судом не розглянуто клопотання представника ОСОБА_1 про витребування у ПАТ «Універсал Банк» оригіналу меморіального ордеру, за яким банк перерахував кредитні кошти на рахунок ОСОБА_1 (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
30 січня 2023 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Стеценко Ю. В., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити, а позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Універсал Банк», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , про визнання недійсними кредитного договору, договору поруки та договору іпотеки задовольнити в повному обсязі.
Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Стеценко Ю. В., зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права
без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду
від 05 грудня 2018 рокуу справі № 524/4996/13-ц, та у постановах Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 904/8549/17, від 19 вересня 2018 року у справі № 569/907/18, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18,
від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц, від 31 березня 2021 року у справі № 705/2045/16-ц, від 28 квітня 2021 року у справі № 640/10705/19,
від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 30 серпня 2022 року у справі № 509/2976/19, від 31 серпня 2022 року у справі № 333/2391/18,
від 21 вересня 2022 року у справі № 381/1647/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того указує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема статті 1090 ЦК України (на момент пред`явлення позову) щодо обміну валют у кредитних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України),
а також не дослідили належним чином зібрані у справі докази та встановили обставини справи на підставі недопустимих доказів, в ухваленні судового рішення брали участь судді, яким було заявлено відвід. При розгляді справи апеляційним судом не розглянуто по суті клопотання його представника про дослідження доказів та про витребування у ПАТ «Універсал Банк» оригіналу меморіального ордеру, за яким банк перерахував кредитні кошти на рахунок ОСОБА_1 , а також йому було відмовлено у задоволенні заяви про витребування апеляційної скарги ОСОБА_4 на додаткове рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23 березня 2021 року (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, а тому призначає справу до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Керуючись статтями 34, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Справу за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання договору поруки припиненим; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання недійсними кредитного договору, договору поруки та договору іпотеки; за позовом третіх осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чігріна Ганна В`ячеславівна, про визнання недійсним договору іпотеки, за касаційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , а також ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Стеценко Юрій Володимирович, на рішенняДеснянського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року призначити до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи № 754/5845/16-ц і персональний склад колегії суддів оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович
