Ухвала
09 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 754/5845/16-ц
провадження № 61-1540ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Стеценко Юрій Володимирович, на рішенняДеснянського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання договору поруки припиненим; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання недійсними кредитного договору, договору поруки та договору іпотеки; за позовом третіх осіб: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чігріна Ганна В`ячеславівна, про визнання недійсним договору іпотеки,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2016 року ПАТ «Універсал Банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У вересні 2016 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду
з позовом до ПАТ «Універсал Банк», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу
Чігріна Г. В., про визнання недійсним договору іпотеки.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 26 вересня 2016 року прийнято позовну заяву третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ПАТ «Універсал Банк»,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чігріна Г. В., про визнання недійсним договору іпотеки до розгляду в одному провадженні у вищевказаній цивільній справі.
У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Універсал Банк», треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3
та ОСОБА_4 , про визнання договору поруки припиненим.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 24 січня 2017 року прийнято позовну заяву ОСОБА_2 до ПАТ «Універсал Банк», треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання договору поруки припиненим до розгляду в одному провадженні у вищевказаній цивільній справі.
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Універсал Банк», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
та ОСОБА_4 , про визнання недійсними кредитного договору, договору поруки та договору іпотеки.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 05 вересня 2017 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ «Універсал Банк», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання недійсними кредитного договору, договору поруки та договору іпотеки до розгляду в одному провадженні у вищевказаній цивільній справі.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року задоволено позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь
ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за додатковою угодою № BL2269/К-1 до генерального договору про надання кредитних послуг від 28 березня
2008 року № BL2269 у розмірі 66 216,00 швейцарських франків. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовлено.
Додатковим рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 23 березня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ПАТ «Універсал Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чігріна Г. В., про визнання недійсним договору іпотеки відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року апеляційні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року залишено без змін.
30 січня 2023 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Стеценко Ю. В., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити, а позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Універсал Банк», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , про визнання недійсними кредитного договору, договору поруки та договору іпотеки задовольнити в повному обсязі.
Касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження.
У клопотанні, яке містить касаційна скарга, заявником порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що копію постанови Київського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року отримано лише 02 січня 2023 року, про що надано докази.
У відповідності до положень частин першої та другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску
з інших поважних причин.
Клопотання ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Стеценко Ю. В., про поновлення строку на касаційне оскарженнярішенняДеснянського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року підлягає задоволенню, оскільки обставини, на які посилається заявник, а також дата оприлюднення постанови апеляційного суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (04 січня 2023 року) свідчать про поважність причин його пропуску.
Проте, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Стеценко Ю. В., не сплачено судовий збір за подання касаційної скарги та заявлено клопотання про зменшення розміру судового збору до2 684 грн за подання касаційної скарги з посиланням на скрутний майновий стан, зокрема на те, що розмір річного доходу за 2922 рік склав 30 000 грн. На підтвердження указаного надано відомості з податкового обліку.
Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», частини першої статті 136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Пунктом 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови що предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
За правилами частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» та частини третьої статті 136 ЦПК України суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цих статей.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Європейський суд з прав людини виходить з того, що судовий збір має бути «розумним», тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Адже невиправдано великий його розмір, який не враховує фінансове положення заявника, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя. Зокрема, така позиція була викладена у справі «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії» (рішення від 26 липня 2011 року).
Крім того Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.
У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Враховуючи, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, і приймаючи до уваги те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, сплата судового збору становитиме значну частину доходів заявника, суд касаційної інстанції вважає за можливе зменшити розмір судового збору за подання касаційної скарги у цій справі.
З огляду на положення наведених норм закону, а також враховуючи конкретні обставини, наведені заявником та надані докази, що підтверджують його майновий стан, є підстави для зменшення сплати судового збору до 2 684 грн за подання касаційної скарги, тому клопотання про зменшення сплати судового збору підлягає задоволенню.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у
м. Києві/Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Не усунення недоліків є підставою для повернення касаційної скарги.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Стеценко Юрій Володимирович, про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішеньзадовольнити.
Поновити ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Стеценко Юрій Володимирович, строк на касаційне оскарження рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року.
Клопотання ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Стеценко Юрій Володимирович, про зменшення розміру судового збору до
2 684 грнзадовольнити.
Зменшити розмір судового збору до 2 684 грн за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Стеценко Юрій Володимирович, на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Стеценко Юрій Володимирович, на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначеного вище недоліку касаційної скарги строк до
28 лютого 2023 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Синельников
