ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/15151/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О.А., Мамалуй О.О.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлас"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Владимиренко С.В., Демидова А.М., Ходаківська І.П.
від 08.06.2021
за заявами Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлас"
про перегляд за виключними обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018
у справі № 910/15151/17
за позовом Національного антикорупційного бюро України
до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлас"
про визнання правочинів недійсними.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
Національне антикорупційне бюро України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлас" про визнання правочинів недійсними.
2. Хід розгляду справи
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 у справі № 910/15151/17 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 у справі № 910/15151/17 змінено, викладено його в іншій редакції, згідно з якою позов задоволено частково та визнано недійсними низку договорів купівлі-продажу нафтопродуктів, які були укладені у липні 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Котлас".
Постановою Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/15151/187 залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 у даній справі.
13 червня 2019 року Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 у справі № 910/15151/17 за виключними обставинами, в якій заявник просив суд апеляційної інстанції: постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 у справі №910/15151/17 скасувати; прийняти нову постанову, якою рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 про відмову Національному антикорупційному бюро України у задоволенні позову змінити в частині мотивів суду щодо наявності права у Національного антикорупційного бюро України звертатися до суду із позовами про визнання недійсними угод, доповнивши мотивувальну частину рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 положенням про відсутність у Національного антикорупційного бюро України права звертатись із такими позовами до суду, враховуючи висновки викладені у рішення Конституційного Суду України №4-р(ІІ)/2019 від 05.06.2019 та постанові Північного апеляційного господарського суду, яка буде прийнята за наслідками розгляду такої заяви; в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 залишити без змін; стягнути з Національного антикорупційного бюро України судовий збір, сплачений Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" за подання цієї заяви.
Вказана заява Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" мотивована тим, що положення пункту 13 частини 1 статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" щодо права Національного антикорупційного бюро України звертатися з позовами про визнання угод недійсними визнано неконституційними за рішенням Конституційного Суду України від 05.06.2019 № 4-р (ІІ)/2019 у справі № 3-234/2018(3058/18) за конституційною скаргою Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України", що є підставою для перегляду судового рішення за виключними обставинами в порядку пункту 1 частини 3 статті 320 Господарського процесуального кодексу України.
22 серпня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Котлас" також звернулося до Північного апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 у справі №910/15151/17 за виключними обставинами, в якій заявник просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 у даній справі та залишити без розгляду позов Національного антикорупційного бюро України до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", Товариства з обмеженою відповідальністю «Котлас» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, на підставі пункту 1 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Зазначена заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлас" також мотивована тим, що положення пункту 13 частини 1 статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" щодо права Національного антикорупційного бюро України звертатися з позовами про визнання угод недійсними визнано неконституційними за рішенням Конституційного Суду України від 05.06.2019 № 4-р (ІІ)/2019 у справі № 3-234/2018(3058/18) за конституційною скаргою Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України", що є підставою для перегляду судового рішення за виключними обставинами в порядку пункту 1 частини 3 статті 320 Господарського процесуального кодексу України.
3. Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 заяви Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлас" про перегляд за виключними обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 у справі № 910/15151/17 залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 у справі № 910/15151/17 залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відсутні підстави для перегляду за виключними обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 у справі №910/15151/17, оскільки на момент звернення Національним антикорупційним бюро України із даним позовом до суду - вересень 2017 року та прийняття постанови Київським апеляційним господарським судом - 06.03.2018, положення пункту 13 частини 1 статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" були чинними, та виконання вищенаведеної постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 у справі №910/15151/17 не вимагає від учасників справи та/або уповноважених органів вчинення певних активних заходів - визначені цим рішенням наслідки (визнання недійсними угод) настають для сторін з моменту набрання ним законної сили, а пунктом 1 частини 3 статті 320 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення суду може бути переглянуто за виключними обставинами лише у разі, якщо таке рішення суду ще не виконане.
4. Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 у даній справі, та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про перегляд за виключними обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 у справі № 910/15151/17.
У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Котлас" просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 у даній справі, та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлас" про перегляд за виключними обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 у справі № 910/15151/17.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
5. Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" мотивована тим, що при прийнятті оскаржуваної ухвали суд апеляційної інстанції:
- не застосував статті 6, 8, 19, 58, 131-1 Конституції України;
- не врахував рішення Конституційного Суду України від 05.06.2019 № 4-р (ІІ)/2019 у справі № 3-234/2018(3058/18) за конституційною скаргою Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України";
- припустився невірного тлумачення принципу res judicata;
- фактично повторно застосував положення пункту 13 частини 1 статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України".
Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлас" мотивована тим, що при прийнятті оскаржуваної ухвали суд апеляційної інстанції порушив положення статей 8, 19, 131-1 Конституції України, статей 11, 236, 237 Господарського процесуального кодексу України та припустився невірного тлумачення принципу res judicata.
6. Узагальнені доводи інших учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Котлас" подало відзив на касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", в якому просило зазначену касаційну скаргу задовольнити.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
8. Джерела права й акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
Відповідно до частини 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 320 Господарського процесуального кодексу України підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Наведеним положенням процесуального закону запроваджено правовий механізм перегляду судового рішення, яке набрало законної сили, у зв`язку з виключними обставинами, якими є, зокрема, визнання Конституційним Судом України неконституційним закону або його окремих положень, застосованих судом під час розгляду справи, при умові якщо рішення суду ще не виконане.
Разом з тим, принцип правової визначеності, який невід`ємно притаманний принципу верховенства права, закріплений в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і на чому неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях (зокрема у § 58 рішення у справі "Маркс проти Бельгії" від 13.06.1979, заява №6833/74), дозволяє не вдаватися до перегляду судових рішень, які мали місце до прийняття рішення ЄСПЛ як рішення прецедентного або загального характеру, яке формує певну правову позицію. До таких рішень загального характеру належать і рішення конституційних судів. При цьому, як визнає ЄСПЛ, публічне право окремих країн обмежує можливість прийняття конституційними судами рішень, які мають зворотну дію у часі (див. § 58 рішення у справі "Маркс проти Бельгії").
Відповідно до статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Разом з цим, пунктом 1 частини третьої статті 320 Господарського процесуального кодексу України, як виняток з цього загального підходу, визначено, що встановлена Конституційним Судом України, зокрема, неконституційність закону чи його окремих положень є підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у тому разі, якщо це судове рішення набрало законної сили, однак ще не виконане.
Застереження щодо можливості перегляду судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у разі, якщо воно ще не виконане, ґрунтується на принципі юридичної визначеності, який вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Суть цього принципу полягає у тому, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим, не може ставитися під сумнів та підлягає виконанню, тобто вирішення судом спірного питання визнається за істину.
Дія принципу res judicata передбачає встановлення у відносинах між сторонами спору, вирішеного остаточним і обов`язковим для сторін судовим рішенням, стану правової визначеності. Вирішуючи господарський спір, суд застосовує правовий акт, а у випадку, якщо доходить висновку, що правовий акт суперечить Конституції України, не застосовує його з дотриманням порядку, встановленого частиною шостою статті 11 Господарського процесуального кодексу України, і, вирішивши таким чином спір, встановлює стан правової визначеності у відносинах між сторонами.
За судовим рішенням, яке не потребує виконання, такий стан і наслідки, передбачені судовим рішенням, встановлюються одразу з набранням рішенням сили. Разом з тим, відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і примусового виконання, зокрема, судових рішень. Наслідки, передбачені судовим рішенням, яке потребує виконання, остаточно настають після виконання цього судового рішення. Саме з виконанням судового рішення реально поновлюються права особи, яка зверталась з відповідним позовом до суду, і яка за наслідками виконання цього судового рішення отримує визначеність у правовому статусі, на який може покладатись, реалізуючи свої права та обов`язки.
Встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, має значення, перш за все, як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення наступних справ, а не як підстава для перегляду справи із ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, вже встановленої остаточним судовим рішенням. Виняток нормою пункту 1 частини 3 статті 320 Господарського процесуального кодексу України встановлено для випадків, коли рішення суду ще не виконане, тобто коли наслідки, передбачені ним, остаточно не настали.
Звертаючись з заявами про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 у даній справі у зв`язку з виключними обставинами Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Котлас" посилались на те, що положення пункту 13 частини 1 статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" визнані 05.06.2019 Конституційним Судом України неконституційними щодо права Національного антикорупційного бюро України звертатися з позовами про визнання угод недійсними, що, за твердженнями скаржників, є підставою для перегляду постанови суду апеляційної інстанції у цій справі у зв`язку з виключними обставинами, за наслідками якого у задоволенні позову Національного антикорупційного бюро України має бути відмовлено (на думку Публічного акціонерного товариства "Укрнафта") та залишено позов Національного антикорупційного бюро України без розгляду (на думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлас").
Так, постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018, про перегляд якої у зв`язку з виключними обставинами подано заяви у цій справі, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 14.08.2018, рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 у справі № 910/15151/17 змінено, викладено його в іншій редакції, згідно з якою позов задоволено частково та визнано недійсними низку договорів купівлі-продажу нафтопродуктів, які були укладені у липні 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Котлас".
Разом з цим, виконання судового рішення про визнання недійсними правочинів (договорів, угод) не вимагає від учасників справи та/або уповноважених органів вчинення певних заходів щодо їх фактичного виконання, а визначені цим рішенням наслідки настають для сторін з моменту набрання законної сили таким судовим рішенням, тобто фактично виконання рішення суду вичерпується фактом набранням ним законної сили, тому перегляд такого рішення на підставі пункту 1 частини 3 статті 320 Господарського процесуального кодексу України суперечитиме принципу res judicata.
Таким чином, постанова Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018, про перегляд якої у зв`язку з виключними обставинами заявлено у даній справі, є фактично виконаною з моменту набрання нею законної сили, а, отже, й на час прийняття рішення Конституційним Судом України про визнання неконституційним положення пункту 13 частини 1 статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" 05.06.2019, тому не може бути переглянута у зв`язку з виключними обставинами відповідно до пункту 1 частини 3 статті 320 ГПК України. При цьому положення Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України", які Конституційний Суд України визнав неконституційними, не встановлювали відповідальність особи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.10.2019 у справі № 922/1391/18, від 14.01.2020 у справі № 910/20190/16, від 14.01.2020 у справі № 910/4473/17, від 27.02.2020 у справі № 910/10324/18, від 28.02.2020 у справі № 908/1810/17, від 17.03.2020 у справі № 910/127/17, від 02.12.2020 у справі № 910/4474/17, обґрунтованих підстав відступати від якої колегія суддів не вбачає.
За вказаних обставин висновки суду апеляційної інстанції, викладені в оскаржуваному судовому рішенні є законними та обґрунтованими і відповідають сталій судовій практиці Верховного Суду.
Враховуючи викладене, Суд відхиляє доводи скаржників про те, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Також Суд зазначає про безпідставність посилань скаржників на той факт, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 у даній є невиконаною, оскільки суд ухвалює судове рішення в межах заявлених позовних вимог, і судом апеляційної інстанції не застосовано правові наслідки визнання правочинів недійсними.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
9. Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
На підставі вищевикладеного Верховний Суд, в межах доводів та вимог касаційних скарг та на підставі встановлених судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та прийшов до висновку, що оскаржувана ухвала є обґрунтованою, а тому касаційні скарги не підлягають задоволенню.
З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційних скарг без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для її скасування.
10. Судові витрати
З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційні скарги без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржників.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" залишити без задоволення.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлас" залишити без задоволення.
3. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 у справі № 910/15151/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.М. Губенко
Судді О.А. Кролевець
О.О. Мамалуй
