ОКРЕМА ДУМКА
судді Верховного Суду О.О. Мамалуя
07 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/15151/17
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06 березня 2018 р., залишеною без змін постановою Верховного Суду від 14 серпня 2018 р, змінено рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017р., його викладено в іншій редакції, згідно з якою позов Національного антикорупційного бюро України задоволено частково та визнано недійсними низку договорів купівлі-продажу нафтопродуктів, які були укладені у липні 2015 року між ПАТ «Укрнафта» та ТОВ «Котлас».
У січні 2019 р. ТОВ «Котлас» подало заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018р., у якій просило скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017р. залишити без змін.
Заява була обґрунтована тим, що заявнику стали відомі істотні для справи обставини, що не були встановлені судами та не були і не могли бути раніше відомі заявнику. Так, задовольняючи частково позовні вимоги, апеляційний господарський суд виходив з того, що спірні договори укладені з перевищенням повноважень осіб, які їх підписали, оскільки було відсутнє погодження Наглядової ради ПАТ "Укрнафта", що підтверджується листом ОСОБА_1 (директор з безпеки "Групи Нафтогаз"). Однак, зі змісту поданої ОСОБА_2 (колишнім заступником голови правління ПАТ "Укрнафта") касаційної скарги заявнику стало відомо, що ОСОБА_1 не входить до переліку членів Наглядової ради ПАТ "Укрнафта" і надана ним інформація не відповідає дійсності. Крім цього, Наглядова рада ПАТ "Укрнафта" була обізнана з фактом вчинення спірних правочинів, що підтверджується протокольними рішеннями цього органу управління від 24.05.2016р., від 07.06.2016р., від 06.10.2017р., згідно яких заперечень проти укладання цих правочинів не висловлювала, вирішувала питання щодо стягнення дебіторської заборгованості, яка утворилась внаслідок здійснення переплат, що прямо свідчить про схвалення та визнання спірних правочинів з боку Наглядової ради ще до прийняття постанови апеляційним господарським судом. На підтвердження вказаних доводів ТОВ «Котлас» до апеляційного суду були надані копії листів, протоколів позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта" від 10.10.2014р., від 22.07.2015р. (щодо складу Наглядової ради), протоколів засідань Наглядової ради ПАТ "Укрнафта" 24.05.2016р., від 07.06.2016р., від 06.10.2017р. тощо.
Під час розгляду вказаної заяви ТОВ «Котлас» судом апеляційної інстанції були залучені до справи надані ПАТ «Укрнафта» відеозаписи засідань Наглядової ради від 24.05.2016р., від 07.06.2016р. та від 06.10.2017р. Наданий ПАТ «Укрнафта» протокол загальних зборів акціонерів від 18.05.2017р. (про затвердження звіту правління за 2015 рік) апеляційний суд при розгляді заяви не врахував як належний доказ, оскільки він був поданий з порушенням встановлених строків.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2020р. у справі №910/15151/17 в задоволенні заяви ТОВ «Котлас» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018р. було відмовлено.
07 жовтня 2020 року Верховним Судом (головуючий - суддя В.І. Студенець, судді О.М. Баранець та О.О. Мамалуй) у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи було розглянуто касаційні скарги ТОВ «Котлас» та ПАТ «Укрнафта» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2020р. у справі №910/15151/17 (за заявою ТОВ «Котлас» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018р.).
За результатами розгляду касаційної скарги більшістю голосів суддів було прийнято постанову про задоволення касаційних скарг, скасування оскарженої ухвали та направлення справи на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
При прийнятті зазначеної постанови мною, суддею Верховного Суду О.О. Мамалуєм, висловлено окрему думку, суть якої полягає в наступному.
Верховний Суд в постанові від 07.10.2020р. зазначив, що відмовивши ПАТ «Укрнафта» в задоволенні клопотання про призначення експертизи відеозаписів, апеляційний суд безпідставно не прийняв до уваги зазначені докази. Я не погоджуюсь з цим ствердженням, оскільки:
1) вказані відеозаписи подані до суду не ТОВ «Котлас» (яке звернулося до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами), а саме ПАТ «Укрнафта»,
2) це відеозаписи засідань Наглядової ради ПАТ «Укрнафта»,
3) Наглядова рада ПАТ «Укрнафта» не є іншою юридичною особою, а є органом цього акціонерного товариства, що здійснює захист прав акціонерів, і в межах компетенції, визначеної статутом та законодавством, контролює та регулює діяльність виконавчого органу.
4) Отже, ПАТ «Укрнафта» повинно було бути відомо про наявність відеозаписів засідань Наглядової ради цього акціонерного товариства ще під час розгляду судами першої та апеляційної інстанції позову по справі №910/15151/17.
Слід зазначити, що звертаючись із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови апеляційного суду від 06.03.2018р., ТОВ «Котлас» посилалося на дві обставини:
1) ОСОБА_1 , який підписав лист №3-6128/1.11-17 від 11.08.2017р., не входив до переліку членів Наглядової ради ПАТ "Укрнафта" та не мав повноважень діяти від імені Наглядової ради, а надана ним інформація не відповідає дійсності;
2) Наглядова рада ПАТ "Укрнафта" була обізнана з фактом вчинення спірних правочинів, заперечень проти їх укладання не висловлювала, вирішувала питання щодо стягнення дебіторської заборгованості, яка утворилась внаслідок здійснення переплат, що, на думку ТОВ «Котлас», прямо свідчить про схвалення та визнання спірних правочинів з боку Наглядової ради.
Апеляційний суд в постанові від 01.07.2020р. надав детальну оцінку вищевказаним обставинам, зазначивши, зокрема, що:
1) лист №3-6128/1.11-17 від 11.08.2017р. був лише одним із доказів у справі, і наявність або відсутність у ОСОБА_1 повноважень на підписання вказаного листа не спростовує факту відсутності погодження Наглядової ради ПАТ "Укрнафта" на укладення спірних договорів;
2) на засіданнях Наглядової ради ПАТ «Укрнафта» 24.05.2016р. та 06.10.2017р. обговорювалась дебіторська заборгованість, у тому числі за здійсненими передоплатами за нафтопродукти, однак відсутні будь-які згадування щодо ТОВ "Котлас" та укладені договори саме із ним; з протоколу засідання Наглядової ради від 07.06.2016р. вбачається, що членам Наглядової ради були надані, у тому числі, договори з купівлі-продажу нафти/нафтопродуктів, за якими на 01.01.2016р. існувала дебіторська заборгованість, однак у протоколі відсутня інформація про прийняття рішень Наглядовою радою щодо схвалення спірних договорів.
На підставі вищевказаного аналізу апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначені ТОВ «Котлас» обставини не можуть вважатись нововиявленими та не спростовують даних, які були покладені в основу постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018р.
Тому не можу погодитися з викладеним в постанові Верховного Суду від 07.10.2020р. у справі №910/15151/17 ствердженням про те, що апеляційний суд не дав відповіді на питання, чи є відповідні обставини, на які посилається заявник, нововиявленими в розумінні п.1 ч.2 ст. 320 ГПК України.
На підставі вищезазначеного вважаю, що ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2020р. у справі №910/15151/17 слід було залишити без змін, а касаційні скарги - без задоволення.
Суддя Верховного Суду О.О. Мамалуй
