ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/15151/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Мамалуй О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Національного антикорупційного бюро України
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Сулім В. В., Коротун О. М., Майданевич А. Г.
від 04.11.2021
за позовом Національного антикорупційного бюро України
до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлас"
про визнання правочинів недійсними,
1. Короткий зміст позовних вимог
Національне антикорупційне бюро України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлас" про визнання правочинів недійсними.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 71 договір купівлі-продажу нафтопродуктів на загальну суму 3 485 138 812, 08 грн укладені між Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Котлас" з метою ухилення від порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину, що суперечить положенням частини 5 статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо необхідності прийняття рішення про їх вчинення наглядовою радою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", оскільки в своїй сукупності, на думку Національного антикорупційного бюро України, вказані договори складають собою один значний правочин, бо мають однаковий предмет договору - нафтопродукти; характеризуються однаковою метою їх укладення - придбання нафтопродуктів; та спрямовані на настання юридичних наслідків у вигляді придбання нафтопродуктів з метою використання у господарській діяльності. Окрім того, оспорювані правочини укладені особами, які не мали цивільної дієздатності.
2. Хід розгляду справи
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 у справі № 910/15151/17 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 у справі № 910/15151/17 змінено, викладено його в іншій редакції, згідно з якою позов задоволено частково та визнано недійсними низку договорів купівлі-продажу нафтопродуктів, які були укладені у липні 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Котлас".
Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що 60 договорів купівлі-продажу нафтопродуктів, укладених Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Котлас", є удаваними правочинами, оскільки сторони мали на меті насправді укладення лише 8 договорів купівлі-продажу нафтопродуктів. З врахуванням викладеного та з огляду на те, що особи, які вчиняли оспорювані правочини, не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності, та в подальшому такі договори не були схвалені у належному порядку, а саме наглядовою радою товариства як органом уповноваженим відповідно до установчих документів їх вчиняти, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Постановою Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/15151/187 залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 у даній справі.
21.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Котлас" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови за нововиявленими обставинами в порядку статті 320 Господарського процесуального кодексу України, за якою заявник просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018, та прийняти нову постанову, якою рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 у справі № 910/15151/17 залишити без змін.
Заява обґрунтована тим, що заявнику стали відомі істотні для справи обставини, що не були встановлені судами та не були і не могли бути раніше відомі заявнику. Так, задовольняючи частково позовні вимоги, апеляційний господарський суд виходив з того, що спірні договори укладені з перевищенням повноважень осіб, які їх підписали, оскільки було відсутнє погодження наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", що підтверджується листом ОСОБА_1 (директора з безпеки "Групи Нафтогаз"). Однак, зі змісту поданої ОСОБА_2 (колишнім заступником голови правління Публічного акціонерного товариства "Укрнафта") касаційної скарги заявнику стало відомо, що ОСОБА_1 не входить до переліку членів наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" і надана ним інформація не відповідає дійсності. Крім цього, наглядова рада Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" була обізнана з фактом вчинення спірних правочинів, що підтверджується протокольними рішеннями цього органу управління Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" від 24.05.2016, від 07.06.2016, від 06.10.2017, згідно із якими заперечень проти укладання цих правочинів не висловлювала, вирішувала питання щодо стягнення дебіторської заборгованості, яка утворилась внаслідок здійснення переплат, що прямо свідчить про схвалення, та визнання спірних правочинів з боку наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" ще до прийняття постанови апеляційним господарським судом. На підтвердження вказаних доводів заявником були надані копії листів, протоколів позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" від 10.10.2014, від 22.07.2015 (щодо складу наглядової ради), протоколів засідань наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" 24.05.2016, від 07.06.2016, від 06.10.2017 тощо. Отже, як на нововиявлену обставину Товариство з обмеженою відповідальністю "Котлас" посилається на подальше схвалення спірних правочинів наглядовою радою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта".
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2020 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Котлас" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018.
Постановою Верховного Суду від 07.10.2020 скасовано ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2020 у справі № 910/15151/17, а справу передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
03.11.2021, при новому розгляді заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлас" про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 за нововиявленими обставинами, Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" до суду апеляційної інстанції подано клопотання про призначення судової експертизи, відповідно до якого відповідач 1 просив суд призначити у справі №910/15151/17 судову експертизу відео-, звукозапису.
3. Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про призначення у справі № 910/15151/17 судової експертизи відео-, звукозапису. Призначено у справі № 910/15151/17 судову експертизу відео-, звукозапису. Проведення судової експертизи відео-звукозапису доручено Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України. На вирішення судової експертизи відео-,звукозапису поставлено наступні питання: - чи містяться ознаки монтажу на наданій на дослідження відеофонограмі у файлі з назвою « 24.05.2016.mkv», що міститься на оптичному носії інформації DVD-R диск «Verbatim» серійний номер МАР6В7МЕ224745 (обсяг записаної інформації 2 964 491 842 байтів)? - чи містяться ознаки монтажу на наданій на дослідження відеофонограмі у файлі з назвою « 07.06.2016.mkv», що міститься на оптичному носії інформації DVD-R диск «Verbatim» серійний номер PV8386M1381116X1 (обсяг записаної інформації 1 030 843 933 байтів)? - чи містяться ознаки монтажу на наданій на дослідження відеофонограмі у файлі з назвою « 06.10.2016.mkv», що міститься на оптичному носії інформації DVD-R диск «Verbatim» серійний номер МАР6В7МЕ241642132 (обсяг записаної інформації З 357 905 514 байтів)? - який дослівний зміст розмов у відеофонограмі на файлі « 24.05.2016.mkv»? - який дослівний зміст розмов у відеофонограмі на файлі « 07.06.2016.mkv»? - який дослівний зміст розмов у відеофонограмі на файлі « 06.10.2017.mkv»? Витрати по проведенню експертизи покладено на Публічне акціонерне товариство "Укрнафта". Попереджено експерта (експертів), який (які) будуть проводити експертизу, про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, також відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків відповідно до статей 384, 385 Кримінального кодексу України. Для проведення експертизи надіслано до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України матеріали справи № 910/15151/17. Зобов`язано учасників судового процесу - на вимогу експерта надати в суд всі документи та матеріали, необхідні для проведення експертизи. Провадження у справі № 910/15151/17 зупинено на час проведення експертизи.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд не володіє спеціальними знаннями та позбавлений можливості відповідно до частини 5 статті 310 Господарського процесуального кодексу України виконати вимоги/висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 07.10.2020 у даній справі, а саме встановити достовірність наданих відеозаписів, в яких сторонами здійснені відображення господарських правовідносин стосовно схвалення/не схвалення наглядовою радою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" спірних договорів протокольними рішеннями від 24.05.2016, від 07.06.2016, від 06.10.2017. Враховуючи тривалість спірних правовідносин, а також з метою усунення сумнівів суду та учасників справи у правильності розшифрування та відтворення звукоряду на долучених копіях відеозаписів засідань наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", суд дійшов висновку, що є доцільним призначення у даній справі експертизи відео-,звукозапису.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 у справі № 910/15151/17, та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що:
- призначення апеляційним господарським судом експертизи під час розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 призводить до створення нового доказу (висновку експерта), якому суд повинен буде надати оцінку, та переоцінити інші докази у справі.
- суди під час розгляду справи № 910/15151/17 по суті не могли надати оцінку висновку експерта, який буде складений, оскільки його не існувало на час розгляду справи;
- Верховний Суд у цій справі вже двічі дійшов висновку про те, що оспорювані договори не були схвалені наглядовою радою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта". Відтак, обставини справи щодо не схвалення наглядовою радою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" оспорюваних договорів є встановленими, а тому не можуть вважатися нововиявленими, і доводитися чи спростовуватися новими доказами, зокрема висновком експерта. Вказане призведе до порушення вимог частини 4 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, в якій зазначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом;
- суд апеляційної інстанції не міг зупиняти провадження у справі у зв`язку із призначенням експертизи відповідно до пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, оскільки це суперечить положенням частини 3 статті 195 Господарського процесуального кодексу України;
- оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі спрямована на перегляд обставин, які вже досліджувалися судом, і призводить до створення та оцінки нових доказів, що виходить за межі перегляду справи за нововиявленими обставинами;
- оскаржувана ухвала постановлена всупереч положенням пункту 1 частини 2, частини 4 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, що як наслідок призвело до безпідставного зупинення провадження у справі, та до порушення строків розгляду справи, передбачених частиною 1 статті 325 Господарського процесуального кодексу України.
Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" подано відзив на касаційну скаргу Національного антикорупційного бюро України, зміст якого зводиться до незгоди з процесуальним рішенням колегії суддів щодо відкриття касаційного провадження у даній справі.
Водночас, у відзиві на касаційну скаргу Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" викладено два альтернативні клопотання: 1) передати справу № 910/15151/17 за касаційною скаргою Національного антикорупційного бюро України на ухвалу суду апеляційної інстанції про призначення експертизи та зупинення провадження у справі на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду; 2) закрити провадження за касаційною скаргою Національного антикорупційного бюро України на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 у справі № 910/15151/17 про призначення експертизи та зупинення провадження у справі.
5. Касаційне провадження
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/15151/17 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Губенко Н.М., суддя - Кролевець О.А., суддя - Мамалуй О.О., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 26.11.2021.
Ухвалою Верховного Суду від 16.12.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 910/15151/17 за касаційною скаргою Національного антикорупційного бюро України на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021. Призначено касаційну скаргу до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Крім того, ухвалою Верховного Суду від 16.12.2021 витребувано з Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/15151/17.
22 грудня 2021 року до Суду через електронну пошту надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" № 01/01/07-1021 від 21.12.2021, підписана електронним цифровим підписом, про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Мамалуй О. О.
Ухвалою Верховного Суду від 22.12.2021 заяву Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Губенко Н. М. - головуючий, судді Кролевець О. А., Мамалуй О. О. від розгляду справи № 910/15151/17 визнано необґрунтованою. Передано матеріали справи № 910/15151/17, наявні в касаційній інстанції, на автоматичний розподіл для визначення судді з розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Губенко Н. М. - головуючий, судді Кролевець О. А., Мамалуй О. О. від розгляду справи № 910/15151/17.
Ухвалою Верховного Суду від 28.12.2021 у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Губенко Н.М. - головуючий (суддя-доповідач), суддя - Кролевець О.А., суддя - Мамалуй О.О. у справі № 910/15151/17 відмовлено.
14.01.2022 від Північного апеляційного господарського суду на адресу Верховного Суду надійшли матеріали справи № 910/15151/17.
6. Позиція Верховного Суду
Одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. В його основі лежить положення «res judicata», відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень, які після їх прийняття не мають переглядатися до безмежності.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Принцип правової (юридичної) визначеності визнається одним із елементів належної судової процедури у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав важливість забезпечення принципу юридичної визначеності як елементу верховенства права, який, окрім іншого, вимагає, щоб ухвалене судами остаточне рішення не могло бути скасованим (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Брумареску проти Румунії» від 28 листопада 1999 року, заява № 28342/95). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду й нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (пункти 51- 52 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рябих проти Росії» від 24 липня 2003 року, заява №52854/99; ухвала Європейського суду з прав людини щодо прийнятності заяви № 62608/00 «Агротехсервіс проти України»; пункти 42- 44 рішення Європейського суду з прав людини від 9 червня 2011 року, заява № 4994/04 у справі «Желтяков проти України»).
Згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя як така не суперечить положенням Конвенції за умови відсутності зловживання. У цьому контексті Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сама по собі наявність у національних законодавствах процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами не суперечить праву на справедливий судовий розгляд та принципу правової визначеності, якщо зазначений вид перегляду використовується для виправлення помилок правосуддя (рішення від 18 листопада 2004 року у справі «Правєдная проти Росії», заява № 69529/01). Також така процедура має бути використана у спосіб, сумісний із пунктом 1 статті 6 Конвенції.
Ключовим для розуміння природи зазначеного виду перегляду судових рішень є тлумачення поняття «нововиявлені обставини». Європейський суд з прав людини зауважує, що процедура скасування судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що наявні докази, які раніше не були об`єктивно доступними та які можуть призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка вимагає скасування судового рішення, має довести, що вона не мала можливості надати суду докази до закінчення судового розгляду і що такі докази мають вирішальне значення для справи.
Системний аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо перегляду судових рішень дозволяє зробити висновок, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення у справах «Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України» від 26 червня 2018 року, заява N 10640/05, та «Желтяков проти України», від 9 червня 2011 року, заява № 4994/04).
Відповідно до частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 904/5511/16, від 10.12.2020 у справі № 914/2964/13.
Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.
За приписами частин 4 та 5 статті 320 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Тож, враховуючи викладене вище, як за чинним процесуальним законодавством, так і за сталою практикою Європейського суду з прав людини до нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.
Визначені законодавчо як нововиявлені, ці обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Такі обставини мають бути відповідним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Отже, процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає існування доказу або факту, який має значення для з`ясування обставин справи, раніше не був та не міг бути відомий, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена Господарським процесуальним кодексом України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.
Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Звертаючись із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови апеляційного суду від 06.03.2018, Товариство з обмеженою відповідальністю "Котлас" зазначило, що йому стали відомі істотні для справи обставини, що не були встановлені судами та не були і не могли бути раніше відомі заявнику, а саме: - Пожидаєв К.М., який підписав лист №3-6128/1.11-17 від 11.08.2017, не входив до переліку членів наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" та не мав повноважень діяти від імені наглядової ради, а надана ним інформація не відповідає дійсності; - наглядова рада Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" була обізнана з фактом вчинення спірних правочинів, заперечень проти їх укладання не висловлювала, вирішувала питання щодо стягнення дебіторської заборгованості, яка утворилась внаслідок здійснення переплат, що, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлас", прямо свідчить про схвалення та визнання спірних правочинів з боку наглядової ради.
З огляду на вище викладене, суд апеляційної інстанції під час розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлас" про перегляд за нововиявленими постанови апеляційного господарського суду повинен надати оцінку саме доводам Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлас" щодо наявності (відсутності) нововиявлених обставин.
Водночас, судом апеляційної інстанції під час розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлас" про перегляд постанови апеляційного господарського суду за нововиявленими обставинами ухвалою від 04.11.2021 було задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (особи, яка не зверталася із заявою про перегляд постанови суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами) про призначення у справі № 910/15151/17 судової експертизи відео-,звукозапису, призначено судову експертизу відео-, звукозапису та зупинено провадження на час проведення експертизи.
Причиною подання касаційної скарги стала незгода Національного антикорупційного бюро України із зазначеною ухвалою апеляційного господарського суду.
Відповідно до частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу (стаття 104 Господарського процесуального кодексу України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів; стаття 86 ГПК України).
Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, беручи до уваги процедуру перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначену Господарським процесуальним кодексом України, що має свої особливості, Суд зазначає, що висновок експерта, наданий за результатами проведеної експертизи призначеної судом під час розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, за своєю правовою природою та моментом виникнення є новим доказом. В той час як, нові докази не вважаються нововиявленими обставинами.
Отже, при розгляді заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд не може отримувати новий доказ, що підтверджує доводи особи, яка просить переглянути остаточне судове рішення, а обмежений лише з`ясуванням наявності нововиявленої обставини, що підтверджена доказом саме цієї нововиявленої обставини.
Крім того, суд апеляційної інстанції не надав оцінки тій обставині, чи могло Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" подати відеозаписи засідань наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" під час розгляду цієї справи по суті, та відповідно заявити клопотання про призначення експертизи цих відеозаписів під час розгляду справи по суті.
Разом з тим, не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором (відповідну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 14.05 2019 у справі № 905/1502/15 та від 10.03.2020 у справі № 910/10784/18, від 24.09.2020 у справі № 922/1141/19).
Водночас, Суд вважає, що суд апеляційної інстанції помилково дійшов висновку про те, що Верховний Суд в постанові від 07.10.2020 у даній справі виклав вимоги/висновки щодо необхідності призначення експертизи відеозаписів, оскільки Верховним Судом в постанові від 07.10.2020 зазначено, що суд апеляційної інстанції за відсутності висновку експертизи безпідставно зазначив про відсутність доказів достовірності відеозаписів. При цьому, Верховний Суд не викладав висновків щодо необхідності призначення експертизи під час нового розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлас" про перегляд за нововиявленими постанови апеляційного господарського суду за нововиявленими обставинами.
Натомість підставою для направлення Верховним Судом даної справи на новий розгляд стало те, що:
"- суд апеляційної інстанції не дав відповідь на основне питання, яке стоїть перед судом при розгляді заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, а саме: чи є відповідні обставини, на які посилається заявник нововиявленими обставинами в розумінні пункту 1 частини 2 статті 320 господарського процесуального кодексу України. Тобто чи володіють вони необхідними ознаками нововиявлених обставин, якими є: 1) існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; 2) на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; 3) істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте);
- суд апеляційної інстанції припустився неправильного застосування норми статті 241 Цивільного кодексу України та відповідно приписів Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності".
З огляду на викладене, мало місце явне і відверте порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме щодо призначення судової експертизи під час розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, ще й за клопотанням особи, яка не зверталася із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. У зв`язку з викладеним оскаржувану ухвалу не можна визнати такою, що винесена з дотриманням норм процесуального права.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема, у випадках призначення судом експертизи.
Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини 1 статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи (пункт 6 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України).
Верховний Суд констатує, що зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, зумовленим неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.
Отже, скаржником, в касаційній скарзі, правомірно зазначено, що суд апеляційної інстанції не міг зупиняти провадження у справі відповідно до пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, оскільки даний спір по суті вже було розглянуто, а предметом розгляду у суді апеляційної інстанції була заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Таким чином, призначення судової експертизи під час розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами призвело до прийняття судом неправильного рішення (ухвали) про зупинення провадження у справі після розгляду спору по суті.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи у цій справі мало наслідком невиправдане затягування судового процесу.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до частини 1 статті 325 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
Наведеного судом апеляційної інстанцій враховано не було, тому, протиправно призначивши у розгляді даної конкретної справи судову експертизу та, як наслідок, зупинивши провадження у цій же справі, суд порушив право Національного антикорупційного бюро України на розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами упродовж розумного строку. Поряд з тим, Суд бере до уваги, що скасування оскаржуваної ухвали лише в частині зупинення провадження у справі не призведе до усунення обставин, що зумовили неможливість здійснення судом подальших процесуальних дій у справі (через проведення в ній експертизи відповідною установою).
Враховуючи наведені обставини, Верховний Суд не погоджується з аргументами Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", викладеними у відзиві на касаційну скаргу, щодо наявності підстав для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Національного антикорупційного бюро України на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021.
При цьому, Суд не здійснює відступу від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2018 у справі № 910/9883/17, як помилково зазначає Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" у відзиві на касаційну скаргу, але й не знаходить за можливе залишити поза реагуванням вчинене апеляційною інстанцією грубе порушення норм процесуального права, про яке зазначено в даній постанові (подібна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 910/9971/17). Відтак, відсутні підстави для передачі справи № 910/15151/17 за касаційною скаргою Національного антикорупційного бюро України на ухвалу суду апеляційної інстанції про призначення експертизи та зупинення провадження у справі на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Частиною 6 статті 310 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Зважаючи на викладене, касаційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 у справі № 910/15151/17 - скасуванню з направленням справи до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
8. Судові витрати
Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення розподіл судових витрат відповідно до положень частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції не здійснюється.
Керуючись статтями 129, 308, 310, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Національного антикорупційного бюро України задовольнити.
2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 у справі № 910/15151/17 скасувати.
3. Справу № 910/15151/17 передати до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.М. Губенко
Судді О.А. Кролевець
О.О. Мамалуй
