ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
УХВАЛА
"01" липня 2020 р. Справа№ 910/15151/17
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Козир Т.П.
суддів: Дикунської С.Я.
Коробенка Г.П.
при секретарі Вага В.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Клименко Є.С. за довіреністю від 29.12.2018; Майстренко О.М. за довіреністю від 24.12.2019;
від відповідача 1: Перепилиця А.В. за довіреністю від 27.11.2018; Бунечко В.І. за довіреністю від 02.09.2019; Кисельов Є.В. за довіреністю від 02.09.2019;
від відповідача 2: Костюк Ю.Д. за ордером від 03.07.2019;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлас"
про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 (головуючий - Чорногуз М.Г., судді: Жук Г.А., Мальченко А.О.)
прийнятої за результатами розгляду апеляційної скарги Національного антикорупційного бюро України
на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 (повний текст складено 21.11.2017)
у справі №910/15151/17 (суддя Пукшин Л.Г.)
за позовом Національного антикорупційного бюро України
до 1. Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлас"
про визнання правочинів недійсними,
УСТАНОВИВ:
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06 березня 2018 року (том 4 а.с.154-173), залишеною без змін постановою Верховного Суду від 14 серпня 2018 року (том 5 а.с.185-212), змінено рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017, його викладено в іншій редакції, згідно з якою позов Національного антикорупційного бюро України (далі - позивач) задоволено частково та визнано недійсними низку договорів купівлі-продажу нафтопродуктів, які були укладені у липні 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" (далі - відповідач 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Котлас" (далі - відповідач 2).
У січні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Котлас" подало заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018, у якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 залишити без змін (том 7 а.с.10-15).
Заява обґрунтована тим, що заявнику стали відомі істотні для справи обставини, що не були встановлені судами та не були і не могли бути раніше відомі заявнику. Так, задовольняючи частково позовні вимоги, апеляційний господарський суд виходив з того, що спірні договори укладені з перевищенням повноважень осіб, які їх підписали, оскільки було відсутнє погодження Наглядової ради ПАТ "Укрнафта", що підтверджується листом ОСОБА_1 (директор з безпеки "Групи Нафтогаз"). Однак, зі змісту поданої ОСОБА_2 (колишнім заступником голови правління ПАТ "Укрнафта") касаційної скарги заявнику стало відомо, що ОСОБА_1 не входить до переліку членів Наглядової ради ПАТ "Укрнафта" і надана ним інформація не відповідає дійсності. Крім цього, Наглядова рада ПАТ "Укрнафта" була обізнана з фактом вчинення спірних правочинів, що підтверджується протокольними рішеннями цього органу управління відповідача 1 від 24.05.2016, від 07.06.2016, від 06.10.2017, згідно яких заперечень проти укладання цих правочинів не висловлювала, вирішувала питання щодо стягнення дебіторської заборгованості, яка утворилась внаслідок здійснення переплат, що прямо свідчить про схвалення та визнання спірних правочинів з боку Наглядової ради відповідача 1 ще до прийняття постанови апеляційним господарським судом. На підтвердження вказаних доводів заявником були надані копії листів, протоколів позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта" від 10.10.2014, від 22.07.2015 (щодо складу Наглядової ради), протоколів засідань Наглядової ради ПАТ "Укрнафта" 24.05.2016, від 07.06.2016, від 06.10.2017 тощо (том 7 а.с.24-150).
Позивач у відзиві на заяву заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення в силі, посилаючись на те, що апеляційним господарським судом було встановлені обставини укладення оскаржуваних договорів особами, які не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності і судами встановлено відсутність подальшого схвалення договорів, що є підставою для визнання їх недійсними, тому обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими (том 8 а.с.85-89).
Відповідач 1 у відзиві на заяву відповідача 2 підтримав наведені у ній докази та просив її задовольнити, додатково пославшись на відсутність компетенції у позивача та відсутності у нього правових підстав для звернення із позовом у цій справі (том 8 а.с.133-139).
Заперечуючи проти доводів позивача, наведених у відзиві, відповідач 2 подав письмові пояснення, у яких вказує, що нововиявленою обставиною є подальше схвалення спірних правочинів Наглядовою радою відповідача 1, а судами було встановлено відсутність погодження укладання спірних правочинів (том 8 а.с.216).
У додаткових поясненнях позивач вказує, що Наглядова рада ПАТ "Укрнафта" не приймала рішень щодо укладення та схвалення на укладення цих договорів (том 8 а.с.218-220).
21 березня 2019 року відповідачем 2 було подано клопотання про забезпечення доказів, у якому він вказав на можливість знищення відеозаписів засідань Наглядової ради, у тому числі, від 24.05.2016, від 07.06.2016, від 06.10.2017, тому просив суд заборонити їх знищення та зобов`язати секретаря Наглядової ради надати оригінали цих відеозаписів суду (том 8 а.с.45-48).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 було задоволено заяву про забезпечення доказів.
Клопотанням від 16.05.2019 відповідач 1 просив долучити до матеріалів справи відеозаписи засідань Наглядової ради від 24.05.2016, від 07.06.2016, від 06.10.2017 на оптичних носіях інформації (том 9 а.с.2-7).
Вказані оптичні носії відеозаписів засідань Наглядової Ради ПАТ "Укрнафта" були долучені до матеріалів справи.
У письмових поясненнях від 24.03.2020 позивач зазначив, що копії відеозаписів не можуть бути прийняті судом до уваги.
Розгляд заяви неодноразово відкладався з підстав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
У процесі розгляду заяви відповідачем 1 подано ряд клопотань (про призначення судової експертизи, про зупинення провадження у справі тощо), які були розглянуті відповідними ухвалами суду.
Відповідно до ст. 216 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 30 червня по 01 липня 2019 року.
Відповідач 1 у письмових поясненнях від 12.06.2020 та у клопотанні від 01.07.2020 просив суд дослідити у судовому засіданні відеозаписи засідань Наглядової ради із зазначенням конкретних часових проміжків.
Крім того, відповідачем 1 було подані додаткові пояснення від 01.07.2020, у яких він просить долучити до справи та врахувати зміст протоколу загальних зборів акціонерів від 18.05.2017 щодо затвердження звіту правління ПАТ "Укрнафта" за 2015 рік.
Судом було ухвалено долучити вказані пояснення до матеріалів справи, однак додані до них додаткові докази судом не враховуються при розгляді заяви, оскільки подані з порушенням встановлених строків.
Представник відповідача 2 (заявник заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами) у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у заяві, просив її задовольнити.
Представники відповідача 1 у судовому засіданні підтримали заяву відповідача 2 та просили її задовольнити.
Представники позивача у судовому засіданні заперечували проти задоволення заяви відповідача 2.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву ТОВ "Котлас" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018, Північний апеляційний господарський суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Національне антикорупційне бюро України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлас" про визнання правочинів недійсними, а саме, 71 договору купівлі-продажу нафтопродуктів на загальну суму 3485138812,08грн, посилаючись на те, що вони укладені з метою ухилення від порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину, що суперечить положенням ч. 5 ст.70 Закону України "Про акціонерні товариства", щодо необхідності прийняття рішення про їх вчинення Наглядовою радою ПАТ "Укрнафта", оскільки в своїй сукупності, на думку Національного бюро, вказані договори складають собою один значний правочин, тому що вони мають однаковий предмет договору - нафтопродукти; характеризуються однаковою метою їх укладення - придбання нафтопродуктів: та спрямовані на настання юридичних наслідків у вигляді придбання нафтопродуктів з метою використання у господарській діяльності. Окрім того, оспорюванні правочини укладені особами, які не мали цивільної дієздатності.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 змінено, викладено його в іншій редакції, згідно з якою позов задоволено частково та визнано недійсними низку договорів купівлі-продажу нафтопродуктів.
Частково задовольняючи позовні вимоги, апеляційний господарський суд виходив з наступних підстав:
- 13 липня 2015 року між ПАТ "Укрнафта" (покупець) та ТОВ "Котлас" (продавець) було підписано 9 (дев`ять) договорів купівлі-продажу із відповідними номерами з К-07/008 до К-07/016 кожен на суму менше 50млн.грн., на поставку бензину та дизельного палива різних марок, видів та класів та по різній ціні;
- 14 липня 2015 року укладено договір № К-07/32 та додаток № 1 до нього на поставку "Палива дизельного підвищеної якості (Євро) марки F виду І згідно з ДСТУ 4840:2007" на суму 49 501 631 грн. 76 коп. Інших договорів та поставку такого ж виду продукції, 14 липня 2015 року, сторонами не укладалось;
- 15 липня 2015 року, укладено договір № К-07/059 та додаток №1 до нього, на поставку "Бензину автомобільного підвищеної якості А-95 Євро виду ІІ класу D згідно ДСТУ 4839:2007" на суму 49 508 533 грн. 60 коп. Інших договорів та поставку такого ж виду продукції, 15 липня 2015 року, сторонами не укладалось;
- вказані договори затверджені Правлінням згідно з протоколом №18/1 засідання Правління ПАТ "Укрнафта" від 23.07.2015, а отже і укладені відповідно до Статуту та вимог чинного законодавства. У зв`язку з чим суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для задоволення позовних вимог в цій частині;
- предметом договорів купівлі-продажу з №КНП-1 до №КНП-7, які укладені 01 липня 2015 року є поставка "Бензину автомобільного підвищеної якості А-92 Євро виду ІІ класу С згідно ДСТУ 4839:2007" на загальну суму 306167518 грн. 60 коп. Дата укладення, зміст договорів, ціна, вид продукції, строк постачання по усіх семи договорах ідентичні. Крім того, акти приймання передачі нафтопродуктів до вказаних договорів укладені в один день 31 липня 2015 року. Виходячи зі змісту умов зазначених договорів щодо виду продукції, вартості тонни продукції, строку поставки, порядку здійснення розрахунків, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сторони, укладаючи 01 липня 2015 року сім договорів з №КНП-1 до №КНП-7, насправді мали на увазі укладення одного договору поставки "Бензину автомобільного підвищеної якості А-92 Євро виду ІІ класу С згідно ДСТУ 4839:2007" на загальну суму 306 167 518 грн. 60 коп.;
- предметом договорів купівлі-продажу №КНП-7 та №КНП-8, які укладені 01 липня 2015 року, є поставка "Палива дизельного підвищеної якості (Євро) марки С виду ІІ згідно з ДСТУ 4840:2007" на загальну суму 63 050 293 грн. 08 коп. Дата та зміст договорів, ціна, вид продукції, строк постачання по двох договорах ідентичні. Крім того, акти приймання передачі нафтопродуктів до вказаних договорів укладені в один день - 31 липня 2015 року. Вказане підтверджує той факт, що сторони, укладаючи 01 липня 2015 року два договори №КНП-7 та №КНП-8, насправді мали на увазі укладення одного договору поставки "Палива дизельного підвищеної якості (Євро) марки С виду ІІ згідно з ДСТУ 4840:2007" на загальну суму 63 050 293 грн. 08 коп.;
- 14 липня 2015 року між ПАТ "Укрнафта" (покупець) та ТОВ "Котлас" (продавець) було підписано 16 (шістнадцять) договорів купівлі-продажу нафтопродуктів ідентичного змісту із відповідними номерами з К-07/017 до К-07/032, згідно яких покупець зобов`язаний провести попередню оплату за товар у розмірі 100 % вартості товару, що визначена в п. 2.1 даного договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця не пізніше 31.07.2015 (п. 4.1.). На підставі додаткових угод № 2 до договорів купівлі-продажу були внесені зміни і визначено строк поставки "до 31 грудня 2018 року". Цього ж дня до вказаних договорів були укладені додатки № 1. Згідно з додатками № 1 до 9 (дев`яти) договорів з К-07/017 до К-07/020 та з К-07/025 до К-07/029 поставці підлягає "Бензин автомобільний підвищеної якості А-95 Євро виду І класу С згідно ДСТУ 4839:2007" ціна (без ПДВ) за тонну 22 731, 20 грн, на загальну суму 444 540 000 грн. 00 коп. Вказане підтверджує той факт, що сторони, укладаючи 14 липня 2015 року 9 (дев`ять) договорів з К-07/017 до К-07/020 та з К-07/025 до К-07/029, насправді мали на увазі укладення одного договору поставки "Бензину автомобільний підвищеної якості А-95 Євро виду І класу С згідно ДСТУ 4839:2007" ціна (без ПДВ) за тонну 22731,20грн, на загальну суму 444 540 000 грн. 00 коп. Згідно з додатками № 1 до 6 (шести) договорів з К-07/021 до К-07/023 та К-07/030, і К-07/31 з визначеною у кожному сумою договору по 49 500 000 грн кожен, поставці підлягає "Бензин автомобільного підвищеної якості А-95 Євро виду ІІ класу D згідно ДСТУ 4839:2007" ціна (без ПДВ) за тонну 22 731, 20 грн, на загальну суму 297 000 000 грн. 00 коп. Вказане підтверджує той факт, що сторони, укладаючи 14 липня 2015 року 6 (шість) договорів з К-07/021 до К-07/023 та К-07/030, і К-07/31 по 49 500 000 грн кожен, насправді мали на увазі: укладення одного договору поставки "Бензину автомобільного підвищеної якості А-95 Євро виду ІІ класу D згідно ДСТУ 4839:2007" ціна (без ПДВ) за тонну 22 731, 20 грн, на загальну суму 297 000 000 грн. 00 коп.;
- 15 липня 2015 року між ПАТ "Укрнафта" (покупець) та ТОВ "Котлас" (продавець) було підписано 38 (тридцять вісім) договорів купівлі-продажу нафтопродуктів ідентичного змісту із відповідними номерами з К-07/033 до К-07/070. Цього ж дня до вказаних договорів були укладені додатки № 1;
- виходячи зі змісту умов договорів купівлі-продажу №К-07/033, №К-07/034, №К-07/035, №К-07/036 від 15.07.2015 з урахуванням додатків №1 від 15.07.2015 щодо виду продукції, вартості тонни продукції, строку поставки, порядку здійснення розрахунків, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сторони, укладаючи 15 липня 2015 року 4 (чотири) різні договори, насправді мали на увазі укладення одного договору поставки "Палива дизельного підвищеної якості (Євро) марки F виду І згідно з ДСТУ 4840:2007" за ціною 17796, 10 грн (без ПДВ) за тонну на загальну суму 199 200 000 грн;
- виходячи зі змісту договорів купівлі-продажу №К-07/037, №К-07/038, №К-07/039, №К-07/040, №К-07/041, №К-07/042, №К-07/043, №К-07/044, №К-07/045, №К-07/046, №К-07/066, №К-07/067, №К-07/068, №К-07/069, №К-07/070 від 15.07.2015 з урахуванням додатків №1 від 15.07.2015 щодо виду продукції, вартості тонни продукції, строку поставки, порядку здійснення розрахунків, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сторони, укладаючи 15 липня 2015 року 15 (п`ятнадцять) різних договорів, насправді мали на увазі укладення одного договору поставки "Бензину автомобільного підвищеної якості А-92-Євро виду ІІ класу С згідно з ДСТУ 4839:2007" за ціною 22 023,65 грн (без ПДВ) за тонну на загальну суму 742 140 000 грн;
- виходячи зі змісту договорів купівлі-продажу №К-07/047, №К-07/048, №К-07/049, №К-07/050, №К-07/051, №К-07/052, №К-07/053, №К-07/054, №К-07/055, №К-07/060, №К-07/061, №К-07/062, №К-07/063, №К-07/064, №К-07/065 з урахуванням додатків №1 від 15.07.2015 щодо виду продукції, вартості тонни продукції, строку поставки, порядку здійснення розрахунків, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сторони, укладаючи 15 липня 2015 року 15 (п`ятнадцять) різних договорів, насправді мали на увазі укладення одного договору поставки "Палива дизельного підвищеної якості (Євро) марки С виду ІІ згідно з ДСТУ 4840:2007" за ціною 17 796, 10 грн (без ПДВ) за тонну на загальну суму 743 920 000 грн;
- виходячи зі змісту договорів купівлі-продажу №К-07/056, №К-07/057, №К-07/058 з урахуванням додатків №1 від 15.07.2015 щодо виду продукції, вартості тонни продукції, строку поставки, порядку здійснення розрахунків, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сторони, укладаючи 15 липня 2015 року 3 (три) різних договорів, насправді мали на увазі укладення одного договору поставки "Бензину автомобільного підвищеної якості А-95-Євро виду І класу А згідно з ДСТУ 4839:2007" за ціною 22 731, 20 грн (без ПДВ) за тонну на загальну суму 147 960 000 грн;
- з врахуванням наведеного, виходячи з положення статті 235 Цивільного кодексу України щодо удаваного правочину, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сторони, укладаючи перераховані вище договори, мали на меті ухилення від отримання рішення Наглядової ради про укладення договорів вартість майна, робіт, послуг, що є їх предметом, перевищує 50000000,00гривень (п`ятдесят мільйонів гривень). Отже, фактично відповідачами укладено такі договори, які за своєю правовою природою є договорами поставки:
01 липня 2015 року на поставку "Бензину автомобільного підвищеної якості А-92 Євро виду ІІ класу С згідно ДСТУ 4839:2007" на загальну суму 306 167 518 грн. 60 коп.;
01 липня 2015 року на поставку "Палива дизельного підвищеної якості (Євро) марки С виду ІІ згідно з ДСТУ 4840:2007" на загальну суму 63 050 293 грн. 08 коп.;
14 липня 2015 року на поставку "Бензину автомобільного підвищеної якості А-95 Євро виду І класу С згідно ДСТУ 4839:2007" ціна (без ПДВ) за тонну 22 731, 20 грн, на загальну суму 444 540 000 грн. 00 коп.;
14 липня 2015 року на поставку "Бензину автомобільного підвищеної якості А-95 Євро виду ІІ класу D згідно ДСТУ 4839:2007" ціна (без ПДВ) за тонну 22 731, 20 грн, на загальну суму 297 000 000 грн. 00 коп.;
15 липня 2015 року на поставку "Палива дизельного підвищеної якості (Євро) марки F виду І згідно з ДСТУ 4840:2007" за ціною 17 796, 10 грн (без ПДВ) за тонну на загальну суму 199 200 000 грн;
15 липня 2015 року на поставку "Бензину автомобільного підвищеної якості А-92-Євро виду ІІ класу С згідно з ДСТУ 4839:2007 за ціною 22 023, 65 грн (без ПДВ) за тонну на загальну суму 742 140 000 грн;
15 липня 2015 року на поставку "Палива дизельного підвищеної якості (Євро) марки С виду ІІ згідно з ДСТУ 4840:2007" за ціною 17 796, 10 грн (без ПДВ) за тонну на загальну суму 743 920 000 грн;
15 липня 2015 року на поставку "Бензин автомобільний підвищеної якості А-95-Євро виду І класу А згідно з ДСТУ 4839:2007" за ціною 22 731, 20 грн (без ПДВ) за тонну на загальну суму 147 960 000 грн;
- при цьому прийняття рішення про укладення договору якщо вартість майна, робіт, послуг, що є його предметом, перевищує 50 000 000,00 гривень (п`ятдесять мільйонів гривень) відповідно до підпункту 21 пункту 9.2.3 Статуту ПАТ "Укрнафта" належить до виключної компетенції Наглядової ради. Листом НАК "Нафтогаз України" № 3-6128/1.11-17 від 11.08.2017 встановлено, що "Наглядовою радою чи загальними зборами акціонерів укладення … договори купівлі-продажу нафтопродуктів від 01.07.15 з № КНП-01 по № КНП-08, від 13.07.17 з № К-07/008 по № К-07/016, від 14.07.15 з № К-07/017 по № К-07/032 від 15.07.15 з № К-07/033 по № К-07/070 не погоджувались". Отже договори з КНП-1до КНП-8 від 01.07.2015, з №К-07/017 по №К-07/031, від 14.07.2015, з №К-07/033 по №К-07/058, з №К-07/060 по №К-07/070 від 15.07.2015, на загальну суму 2 943 977 811 грн. 68 коп. (сума менше 10,00% вартості активів ПАТ "Укрнафта" за даними річної фінансової звітності за 2014 рік), укладені з перевищенням повноважень осіб які їх підписали;
Верховний Суд, залишаючи без змін вказану постанову Київського апеляційного господарського суду, виходив з наступних підстав:
- відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину;
- дії представника в інтересах особи, яку він представляє з перевищенням повноважень не ґрунтуються на волі особи, в інтересах якої він діяв;
- загальне правило, що випливає зі змісту норм статті 241 Цивільного кодексу України, таке: представництво з перевищенням повноважень не породжує властиві представництву наслідки, тобто, не створює діями представника права й обов`язки в іншої особи, від імені якої вчинено правочин. У наведеній статті зазначається лише про один варіант поведінки особи, представник якої вийшов за межі наданих йому повноважень, а саме - схвалення нею цих його дій;
- при оцінці судами обставин, що свідчать про схвалення правочину особою, яку представляла інша особа, необхідно брати до уваги, що незалежно від форми схвалення воно повинно виходити від органу або особи, уповноваженої відповідно до закону, установчих документів або договору вчиняти такі правочини або здійснювати дії, які можуть розглядатися як схвалення;
- відповідно до розділу 9 Статуту ПАТ "Укрнафта" органами товариства, які здійснюють управління та контроль, є загальні збори акціонерів товариства, наглядова рада товариства, правління товариства, ревізійна комісія товариства;
- прийняття рішення, про укладення договору якщо вартість майна, робіт, послуг, що є його предметом, перевищує 50 000 000, 00 гривень (п`ятдесяти мільйонів гривень) відповідно до підпункту 21 пункту 9.2.3 Статуту ПАТ "Укрнафта" належить до виключної компетенції Наглядової ради;
- судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до листа НАК "Нафтогаз України" №3-6128/1.11-17 від 11.08.2017: "Наглядовою радою чи загальними зборами акціонерів укладення … договори купівлі-продажу нафтопродуктів від 01.07.15 з № КНП-01 по № КНП-08, від 13.07.17 з № К-07/008 по № К-07/016, від 14.07.15 з № К-07/017 по № К-07/032 від 15.07.15 з № К-07/033 по № К-07/070 не погоджувались";
- з огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної про те, що сторони, укладаючи перераховані вище договори мали на увазі ухилення від отримання рішення Наглядової ради про укладення договорів вартість майна, робіт, послуг, що є їх предметом, перевищує 50 000 000,00 (п`ятдесяти мільйонів гривень);
- таким чином, оскільки особи, які вчиняли оспорювані правочини, не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності та в подальшому такі договори не були схвалені у належному порядку, а саме, наглядовою радою товариства як органом уповноваженим відповідно установчих документів їх вчиняти, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли їх врахування судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто, підтверджені належними і допустимими доказами.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 320 ГПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Звертаючись із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 заявник посилається на дві обставини:
- ОСОБА_1 (директор з безпеки "Групи Нафтогаз"), яким був підписаний лист НАК "Нафтогаз України" №3-6128/1.11-17 від 11.08.2017, не входив до переліку членів Наглядової ради ПАТ "Укрнафта" та не мав повноважень діяти від імені Наглядової ради ПАТ "Укрнафта" , а надана ним інформація не відповідає дійсності;
- Наглядова рада ПАТ "Нафтагаз" була обізнана з фактом вчинення спірних правочинів, заперечень проти укладання цих правочинів не висловлювала, вирішувала питання щодо стягнення дебіторської заборгованості, яка утворилась внаслідок здійснення переплат, що прямо свідчить про схвалення та визнання спірних правочинів з боку Наглядової ради.
Однак, лист НАК "Нафтогаз України" №3-6128/1.11-17 від 11.08.2017, на який послався суд, був лише одним із доказів у справі, і наявність або відсутність у ОСОБА_1 повноважень на підписання вказаного листа не спростовує факту відсутності погодження Наглядової ради ПАТ "Укрнафта" на укладення спірних договорів.
Щодо посилань заявника на подальше схвалення Наглядовою радою ПАТ "Укрнафта" спірних договорів протокольними рішеннями від 24.05.2016, від 07.06.2016, від 06.10.2017, то дослідивши у судовому засіданні зміст протоколів засідань Наглядової ради за вказані дати (том 7 а.с.89-104, 105-111, 133-150), апеляційний господарський суд встановив, що на засіданнях 24.05.2016 та 06.10.2017 обговорювалась дебіторська заборгованість, у тому числі за здійсненими передоплатами за нафтопродукти, однак відсутні будь-які згадування щодо ТОВ "Котлас" та укладені договори саме із ним.
Зі змісту протоколу від 07.06.2016 вбачається, що членам наглядової ради були надані, у тому числі, договори з купівлі-продажу нафти/нафтопродуктів, за якими на 01.01.2016 існувала дебіторська заборгованість, однак у протоколі відсутня інформація про прийняття рішень Наглядовою радою щодо схвалення спірних договорів.
Відповідно до визначення, яке міститься у Словнику української мови. (В 11 т. - Київ : Наукова думка, 1970- 1980) "СХВАЛЕННЯ, я, сер. Визнання чиїхось дій, вчинків, рішень і т. ін. добрими, правильними; позитивне, доброзичливе ставлення до кого-, чого-небудь; позитивна оцінка, похвала".
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вказані протоколи засідань не мають доказової бази, оскільки не підтверджують факт саме схвалення Наглядовою радою ПАТ "Укрнафта" спірних договорів.
Що стосується відеозаписів, наданих ПАТ "Укрнафта" та переглянутих у судовому засіданні, то Північний апеляційний господарський суд залишає їх поза увагою, оскільки ні заявником - ТОВ "Котлас", ні іншими учасниками справи не надані суду докази достовірності відеозаписів засідань наглядової ради ПАТ "Укрнафта", поданих до суду у якості доказів схвалення наглядовою радою ПАТ "Укрнафта" оспорюваних правочинів, зокрема, не підтверджено оригінальність відеозаписів, відповідність відеоряду,звукоряду та ін.
Отже, зазначені відповідачем 2 обставини не можуть вважатись нововиявленими та не спростовують даних, які були покладені в основу постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018, а тому відсутні підстави для її перегляду.
Крім цього, апеляційним господарським судом враховано, що як зазначено у пунктах 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 р. у справі "Христов проти України" одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу "Брумареску проти Румунії", п. 61).
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто, поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
Відповідно до пункту 1 частини 3 та частини 4 статті 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі. У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами суд постановляє ухвалу.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлас" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 06 березня 2018 року не підлягає задоволенню, у зв`язку із чим вказана постанова залишається в силі.
Керуючись ст. ст. 234, 325 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлас" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 06 березня 2018 року.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06 березня 2018 року залишити в силі.
3. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 02.07.2020.
Головуючий суддя Т.П. Козир
Судді С.Я. Дикунська
Г.П. Коробенко
