Провадження №6/359/2017/2019
Справа №2-123/11
УХВАЛА
Іменем України
28 жовтня 2019 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Журавського В.В.
при секретарі Алфімовій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кузь Олександра Родіоновича про надання дозволу на примусове проникнення до житла та іншого володіння боржника, -
ВСТАНОВИВ:
Наприкінці жовтня 2019 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кузь О.Р. звернувся до суду з вказаним поданням, яке обґрунтовує тим, що 18 червня 2019 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59371827 з примусового виконання виконавчого листа №2-123/2011, виданого 11 серпня 2011 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області, про солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Хрещатик» заборгованості за кредитним договором №368-пп від 01 грудня 2006 року в сумі 1162537 гривень. За змістом резолютивної частини постанови про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_1 було зобов`язано надати приватному виконавцю Кузь О.Р. декларацію про доходи та майно. Крім цього, 18 червня 2019 року винесено постанову про арешт майна (коштів) боржника, якою накладено арешт на рухоме та нерухоме майно боржника, якою, зокрема накладено арешт на Ѕ частинку будинку АДРЕСА_1 Вимогою приватного виконавця №426 від 18 червня 2019 року боржнику було запропоновано самостійно визначити дату та час проведення за його участі перевірки майнового стану за місцем проживання для виявлення майна, на яке можливо звернути стягнення. Вказана вимога була вручена боржнику. Незважаючи на це, боржник у встановлений строк декларацію про майновий стан та майно не надала та не повідомила приватного виконавця про дату та час проведення за його участі перевірки майнового стану боржника за місцем проживання та за місцем знаходження належного їй нерухомого майна. Приватним виконавцем неодноразово здійснювався виїзд за місцем проживання боржника за адресою: АДРЕСА_2 , а також за місцем знаходження належної боржнику Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 . Проте, жодного разу приватного виконавця не було допущено до квартири та будинку. Станом на час звернення з даним поданням ОСОБА_1 не надала приватному виконавцю додаткових відомостей про свій майновий стан, не запропонувала ті види майна чи предмети, на які можливо звернути стягнення в першу чергу. Таким чином рішення суду залишається не виконаним. Тому приватний виконавець просить постановити ухвалу про примусове проникнення до житла та володіння боржника ОСОБА_1 , яке знаходиться за адресою місця проживання: АДРЕСА_2 , а також за місцем знаходження належної боржнику Ѕ частини будинку АДРЕСА_1 , з метою проведення перевірки майнового стану боржника та виявлення майна, на яке можливо звернути стягнення при здійсненні виконавчого провадження з примусового виконавчого листа №2-123/2011, виданого 11 серпня 2011 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області.
У судовому засіданні приватний виконавець Кузь О.Р., а також представник стягувача ОСОБА_2 підтримали подання та просили суд його задовольнити.
На підставі ч.2 ст.439 ЦПК України розгляд подання здійснюється без виклику та повідомлення боржника. Тому її неявка не перешкоджає розгляду подання.
Незважаючи на це, представник боржника ОСОБА_3 С ОСОБА_4 М ОСОБА_4 надав до суду письмові заперечення проти подання приватного виконавця. В обґрунтування яких вказав на те, що з веб-порталу «Судова влада України» йому стало відомо про звернення приватного виконавця Кузь О.Р. з поданням про примусове проникнення до житла та іншого володіння ОСОБА_1 . Проте, подання є необґрунтованим в частині примусового проникнення до житла та володіння боржника, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Оскільки, власником зазначеного нерухомого майна є ОСОБА_5 . В свою чергу, ОСОБА_1 лише зареєстрована за адресою місця знаходження квартири АДРЕСА_3 . Однак, не є а ні власником, а ні володільцем квартири, не проживає ній, будь-яке рухоме майно, яке належить боржнику, за цією адресою відсутнє. Зважаючи на те, що боржник постійно проживає разом з своїм чоловіком за адресою: АДРЕСА_4 , яка належить на праві власності тітці боржника, є особою похилого віку та потребує постійного стороннього догляду та допомоги, що і здійснює боржник.
Заслухавши пояснення приватного виконавця та представника стягувача, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що подання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на виконанні приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кузь О.Р. перебуває виконавчий лист №2-123/2011, виданий 11 серпня 2011 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Хрещатик» заборгованості за кредитним договором №368-пп від 01 грудня 2006 року в сумі 1162537 гривень, в тому числі сума простроченої заборгованості за кредитом, з урахуванням індексу інфляції 768002 гривень 31 копійок, пеня за прострочення погашення кредиту у розмірі 117148 гривень 49 копійок, відсотки за користування кредитом у розмірі 229861 гривень 70 копійок та пеня за несплату нарахованих відсотків у розмірі 47524 гривень 50 копійок (а.с.8).
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 червня 2016 року у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа №2-123/2011, виданого 11 серпня 2011 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області, здійснено заміну стягувача з ПАТ КБ «Хрещатик» на ТОВ «Купер Прайс» (а.с.9).
18 червня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кузь О.Р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59371827 (а.с.12-13).
В той самий день приватним виконавцем винесено також постанови про арешт майна (коштів) боржника та про арешт майна боржника, якою зокрема накладено арешт на Ѕ частину будинку АДРЕСА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця – 1727201 гривень 92 копійок та заборонено його відчуження (а.с.14,15).
На підставі листа №426 від 18 червня 2019 року ОСОБА_1 було роз`яснено обов`язок подати декларацію про доходи та майно протягом п`яти робочих днів, а також запропоновано самостійно визначити дату та час проведення перевірки її майнового стану за місцем проживання для виявлення майна, на яке можливо звернути стягнення, про що повідомити приватного виконавця. Крім цього, в додатках до даного листа було приєднано: постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про стягнення з боржника основної винагороди, постанову про звернення стягнення на майно боржника, постанову про арешт коштів боржника, постанову про арешт майна (коштів) боржника, постанову про арешт майна боржника (а.с.20).
З копії фіскального чека ПАТ «Укрпошта» про направлення листа та довідки за результатами відстеження пересилання поштових відправлень за штрихкодовим ідентифікатором №0306211075815 встановлено, що вказаний лист приватного виконавця з додатками був вручений особисто боржнику 04 липня 2019 року.
Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18 червня 2019 року ОСОБА_1 є власником Ѕ частини будинку АДРЕСА_1 (а.с.16).
Крім цього, встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , згідно довідки від 24 червня 2019 року, наданої відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області, на запит приватного виконавця (а.с.56).
Незважаючи на це, при здійсненні приватним виконавцем виходу за вказаними адресами, зокрема за адресою: АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 , опис майна боржника не виконано оскільки приватного виконавця не було допущено відповідно до житлового будинку та квартири. Вказана обставина підтверджується актами приватного виконавця від 24 червня, 23 липня, 28 червня, 09 липня та 10 липня 2019 року (а.с.51-55).
За змістом акта приватного виконавця від 12 липня 2019 року вбачається, що 11 липня 2019 року приватному виконавцю зателефонувала ОСОБА_1 . В ході телефонної розмови приватний виконавець роз`яснив боржнику підстави відкриття виконавчого провадження, які вчиняються виконавчі дії з метою виконання рішення суду. У відповідь ОСОБА_1 повідомила, що зазначена інформація нею сприйнята та вона буде визначатися що їй робити у виконавчому провадженні в подальшому.
08 серпня 2019 року приватним виконавцем повторно надіслана боржнику копія вимоги №692 від 25 липня 2019 року, яка була вручена боржнику особисто 12 серпня 2019 року, згідно копії фіскального чека ПАТ «Укрпошта» про направлення листа та довідки за результатами відстеження пересилання поштових відправлень за штрихкодовим ідентифікатором №0411103891906.
Відповідно до п.4 та п.13 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника; за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння божника безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення.
Згідно з ч.1 ст.439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
З досліджених у судовому засіданні матеріалів виконавчого провадження вбачається, що боржник ознайомлена у повній мірі з постановою про відкриття виконавчого провадження, з правами та обов`язками боржника у виконавчому провадженні, зокрема з обов`язком надати приватному виконавцю декларацію про доходи та майно.
Разом з цим, починаючи з часу відкриття виконавчого провадження, тобто з 18 червня 2019 року та станом на день звернення приватного виконавця з даним поданням боржником не вчиняються будь-які дії спрямовані на повне чи часткове погашення суми боргу.
Зокрема суд погоджується з доводами приватного виконавця, що стягнення з ОСОБА_1 суми боргу, з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження, у розмірі 1773640 гривень 50 копійок шляхом здійснення відрахування з заробітної плати боржника у розмірі 20% кожного місяця, не гарантує забезпечення ефективного та в повному обсязі виконання судового рішення. Оскільки, за розрахунком приватного виконавця у випадку погашення боргу виключно за рахунок заробітної плати боржника для повного погашення боргу знадобиться близько 87 років.
У зв`язку з цим, суд погоджується з доводами приватного виконавця стосовно того, що є ймовірність, що в житловому будинку АДРЕСА_1 , в якому боржнику належить Ѕ частка права приватної власності, може зберігатись особисте майно боржника, на яке може бути звернуто стягнення та за рахунок якого може бути погашена заборгованість за рішенням суду.
Водночас, вирішуючи подання приватного виконавця стосовно надання дозволу на примусове проникнення до житла, а саме квартири АДРЕСА_3 , суд виходить з наступних обставин.
З Витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.83,84) вбачається, що власником зазначеної квартири є ОСОБА_5 .
В той час як відомості про інших зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_2 , відсутні (а.с.57).
Відповідно до ст.30 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.15 постанови №9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» при розгляді спорів про право користування жилим приміщенням необхідно брати до уваги, що ст.33 Конституції гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування та вільний вибір місця проживання. Це означає, що наявність чи відсутність прописки самі по собі не можуть бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім`ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.
З огляду на це, факт реєстрації ОСОБА_1 за адресою місця знаходження квартири АДРЕСА_3 , вказує виключно на зареєстроване місце проживання боржника. Проте, вказана обставина не свідчить, що дана адреса є місцем постійного проживання боржника, а також щодо наявності у неї будь-яких прав на користування чи володіння цим житлом.
За правилами ч.1, а також ч.5-6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Всупереч цьому, приватним виконавцем не надано до суду будь-яких доказів на підтвердження права боржника на володіння квартирою на підставі іншого речового права, похідного від права власності, в тому числі доказів постійного проживання в зазначеній квартирі.
За принципами, закріпленими ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути обмежений в своїй власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з ч.1 ст.8 цієї ж Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Суд також враховує, що власником квартири АДРЕСА_3 є ОСОБА_5 . З огляду на це, у випадку надання дозволу на примусове проникнення до цієї квартири, буде свідчити про порушення конституційних прав на недоторканість житла, а також призведе до порушення прав та інтересів ОСОБА_5 та членів її сім`ї. Оскільки, в межах цього нерухомого майна знаходяться їхні рухомі речі та інше майно, на яке може бути необґрунтовано накладено арешт приватним виконавцем.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про допустимість надання приватному виконавцю Кузю О.Р. дозволу на примусове проникнення виключно до будинку АДРЕСА_1 з метою перевірки майнового стану боржника та виявлення майна, на яке можливо звернути стягнення.
На підставі викладеного та керуючись п.4 та п.13 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», ч.1, ч.5-6 ст.81, ч.1 та ч.2 ст.439 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Подання задовольнити частково.
Надати дозвіл приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Кузю Олександру Родіоновичу на примусове проникнення до житла та володіння боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 з метою проведення в порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» перевірки майнового стану боржника та виявлення майна, на яке можливо звернути стягнення, при здійсненні виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-123/2011 виданого 11.08.2011 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області.
В задоволенні іншої частини подання відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Дата складення повного тексту ухвали – 30 жовтня 2019 року.
Суддя підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський