Справа № 2-123/11
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2011 року
Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючої - судді Царюк Л.М., при секретарі - Бітюковій С.В, за участю:
позивача - ОСОБА_1,
відповідачки - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення авансу за придбання будинку,
В С Т А Н О В И В:
16 листопада 2010 р. позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на його користь борг в сумі 50 500 грн., прострочення за грошовим зобов'язанням у сумі 1515 грн., а також судові витрати. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що на початку 2008 р. відповідачка одержала від нього завдаток 2500 грн. під заставу з наміром продати йому у 2008 р. житловий будинок за адресою: Миколаївська область Жовтневий район с. Пересадівка, вул. Рудницького, 31. В березні 2008 р. відповідачка одержала від нього, в рахунок реалізації намірів продати вказаний будинок, 6 000 доларів США, що еквівалентно 48000 грн. Разом з тим, в 2008 р. він з'ясував, що відповідачка не є особою, яка має право розпорядитись будинком, що був предметом обговорення договору купівлі-продажу, тому в кінці 2008 р. та у 2009 р. він вимагав відповідачку повернути борг добровільно, але від сплати цього боргу вона ухиляється. У зв'язку з чим, він також просив за прострочення сплати боргу 3 % річних, що складає 1515 грн.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, та пояснив, що на початку 2008 р. домовився з відповідачкою про продаж йому за 10 тисяч доларів США будинку № 31 по вулиці Рудницького в с. Пересадівка. Оскільки на той час відповідачка не переоформила документи на право власності на вказаний будинок, то договору купівлі-продажу відразу вони не укладали, а як попередню оплату за обумовленою ціною майбутнього договору він передав ОСОБА_2 аванс у сумі 2500 грн., а в березні того ж року ще 6 000 доларів США. До кінця 2008 р. відповідачка документів на вказаний будинок не оформила, пояснюючи це тим, що виникли проблему в оформлення спадкових прав. Він звернувся до неї з вимогою повернути зазначені грошові суми. Зустрічі з ним ОСОБА_2 уникає, тому він вважає, що вона ввела його в оману щодо її права на продаж цього будинку, а передані ним гроші підлягають стягненню з відповідачки на його користь.
Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги визнала частково, та пояснила, що разом з чоловіком вони придбали будинок № 31 по вулиці Рудницького в с.Пересадівка, але право власності на вказаний будинок було оформлено тільки на чоловіка. Після смерті чоловіка в 2008 році вона звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини - вказаного будинку, та мала намір його продати, але у зв'язку з розбіжностями в документах спадкодавця, у видачі свідоцтва про право на спадщину на цей будинок їй було відмовлено. Оформлення її прав на вказаний будинок займає тривалий час. На початку 2008 р. вона домовилась з ОСОБА_1 про продаж вказаного будинку, та як попередню оплату, в приблизно лютому 2008 р. одержала від нього, як аванс за продаж будинку 2500 грн., а в березні 2008 р. - ще 6 тисяч доларів США. Не зважаючи на прийняті нею заходи, до цього часу закінчити документальне оформлення своїх прав на вказаний будинок вона не змогла. В кінці 2008 р. позивач звернувся до неї з вимогою повернути сплачені ним кошти, оскільки вважає, що вона обманула його та не має наміру продавати будинок. Насправді єдиною підставою, з якої досі договір купівлі-продажу не було укладено, є тривале оформлення її прав на спірне майно. Вона не заперечує, що від позивача отримувала вказані суми грошових коштів, але не в борг, а як аванс за будинок, який вона має намір продати позивачу. Тому, вважає, що не повинна повертати вказану суму, так як укладати договір відмовляється саме позивач.
Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердили факт передачі позивачем відповідачці зазначених грошових сум, як авансу за продаж житлового будинку № 31 по вулиці Рудницького в с. Пересадівка.
Згідно розписок ОСОБА_2 одержала від ОСОБА_1 2 500 грн. та 6000 доларів США, як аванс за продаж будинку по вулиці Рудницького, 31 (а.с. 6,7).
Згідно довідки Пересадівської сільської ради Жовтневого району, після смерті ОСОБА_5 в житловому будинку по вулиці Рудницького 31 в с. Пересадівка залишилася зареєстрована ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, донька відповідачки. Сама відповідачка зареєстрована та мешкає в цьому ж селі за іншою адресою (а.с. 11-12).
Відповідно до довідки Приватбанку курс одного долару США дорівнює 7.9600 грн. (а.с.13).
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
В судовому засіданні встановлено, що позивач не передавав відповідачці у борг вказані грошові кошти, а відповідачка не брала на себе зобов'язань повернути позивачу грошові кошти через певний період часу. Як стверджували сторони і це підтверджується показаннями свідків та письмовими розписками позивач двічі передав відповідачці грошові кошти в якості авансу в рахунок вартості житлового будинку, що продавався відповідачкою.
Відповідно до ст.. 570 ЦК України суд не розцінює передачу зазначеної суми грошових коштів як задаток, оскільки між сторонами будь яких договорів задатків не укладалося, а також між сторонами не було будь-яких зобов'язань за договорами, а відтак передані позивачем грошові суми належить вважати авансом.
Оскільки повернення суми авансу не є грошовим зобов'язанням, то вимоги позивача щодо стягнення з відповідачки трьох процентів річних від простроченої суми за правилами ст. 625 ЦК України, не підлягають задоволенню.
Посилання відповідачки на безпідставність вимог позивача про повернення суми авансу, оскільки угода не відбудеться через відмову від неї саме позивача, є необґрунтованими, оскільки остання не надала будь яких доказів з нотаріальної контори про те, що на теперішній час вона оформила спадкові права на спірний житловий будинок та є власником цього будинку, що дає можливість укладати угоди по відчуженню житлового будинку.
Оскільки договору купівлі-продажу жилого будинку, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладено не було, сплачені в рахунок виконання договору позивачем 50500 грн. є авансом і мають бути повернуті в тому розмірі, в якому вони надавалися.
На підставі ч.1 ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають перерозподілу між сторонами з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню з відповідачки судовий збір у сумі 505 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн.
Керуючись ст.ст. 213, 215 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аванс, переданий в рахунок покупки житлового будинку за адресою: Миколаївська область Жовтневий район с. Пересадівка вулиця Рудницького, 31, у розмірі 50500 (п'ятдесят тисяч п'ятсот ) грн., а також судові витрати: судовий збір у сумі 505 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Миколаївської області через Жовтневий районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Л.М. Царюк
