ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
УХВАЛА
про відмову у відкритті апеляційного провадження
"24" липня 2019 р. Справа № 918/361/18
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Василишин А.Р.
судді Розізнана І.В.
судді Грязнов В.В.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОПОСТАВКА-М" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 3 грудня 2018 року в справі № 918/361/18 (суддя - Войтюк В.Р.)
за позовом Національного банку України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "ПриватБанк"
про звернення стягнення на предмет іпотеки
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 3 грудня 2018 року в справі № 918/361/18, зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" від 27 листопада 2018 року (до національного банку України про визнання недійсним правочину) разом з додатками повернуто заявнику.
На адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 19 липня 2019 року надійшла апеляційна скарга особи, яка не брала участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОПОСТАВКА-М" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 3 грудня 2018 року в справі № 918/361/18, відповідно до якої скаржник просить скасувати вказану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. При цьому, до апеляційної скарги не додано доказів оплати судового збору.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та положення процесуального законодавства, колегія суддів дійшла до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, виходячи з наступного.
Як вже зазначено вище в судовій ухвалі, дана апеляційна скарга на ухвалу подана особою, котра не брала участі у справі.
Відповідно до частини 2 статті 232 Господарського процесуального кодексу України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Частиною 3 статті 232 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Згідно із частиною 1 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
За приписами статті 238 Господарського процесуального кодексу України, рішення суду складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.
У резолютивній частині рішення зазначаються: висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; розподіл судових витрат; строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
При розгляді первісного і зустрічного позовів та при розгляді позову третьої особи з самостійними вимогами у рішенні вказуються результати розгляду кожного з позовів.
Отже, визначаючи в статті 232 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, в тому числі рішення та ухвали, законодавець чітко розділяє їх правову природу:
ухвалою - судом вирішуються процедурних питань, котрі пов`язані з рухом справи;
рішенням суду після закінчення судового розгляду - вирішується спір по суті про права та інтереси позивача, відповідача.
Статтею 254 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Тобто, вказаною нормою процесуального законодавства передбачено можливість особи, яка не брала участь у справі оскаржити саме рішення суду, яким закінчено судовий розгляд позову та вирішено спір по суті.
Таким чином, Господарсько процесуальним кодексом України не передбачено оскарження ухвали суду особою, яка не брала участі у справі.
В протилежному випадку недобросовісна сторона за допомогою пов`язаних з нею осіб, може безкінечно подавати апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, які підлягають оскарженню в апеляційному порядку та затягувати розгляд справи всупереч завданням господарського судочинства, визначених статтею 2 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернопоставка-М" подано апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 3 грудня 2018 року в справі № 910/361/18, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку особою, яка не приймала участі у справі, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернопоставка-М" в своїй апеляційній скарзі зазначає, що саме ним 27 листопада 2018 року було подано зустрічну позовну заяву.
Водночас, дане не відповідає дійсності, з огляду на те, що в ухвалі від 3 грудня 2018 року (котра оскаржується заявником) про повернення зустрічної позовної заяви чітко зазначено, що зустрічна позовна заява була подана 27 листопада 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватофис".
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
Згідно із частиною 4 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу.
Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Крім того, колегією суддів із даних комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що ухвала Господарського суду Рівненської області від 3 грудня 2018 року в справі № 918/361/18 вже оскаржувалась неодноразово особою, котра пред`явила зустрічний позов - Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватофис".
За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд розцінює апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопоставка-М" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 3 грудня 2018 року в справі № 918/361/18, як зловживання процесуальними правами, з метою затягування розгляду справи.
23 липня 2019 року на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Позивача про вжиття до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопоставка-М" заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами та застосування заходів процесуального примусу в вигляді штрафу в сумі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Дане клопотання мотивоване тим, що на переконання Позивача подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернопоставка-М" апеляційних скарг з порушенням вимог закону (не сплатою судового збору) спрямоване на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи.
Окрім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернопоставка-М" ніякої зустрічної заяви до Господарського суду Рівненської області не подавало.
Розглянувши клопотання Позивача з колегія суддів зауважує наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 Господасрького процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Відповідно до пункту 10 абзацу 1 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Частиною 4 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Стаття 131 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обовязків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
Розглянувши клопотання Позивача про застосування заходів процесуального примусу та наведені у клопотанні доводи Позивача, колегія суддів не вбачає підстав для застосування до Відповідача 2 заходів процесуального примусу у вигляді штрафу, у відповідності до статті 135 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, колегія суддів звертає увагу Позивача на ту обставину, що дана апеляційна скарга не вважається такою, що подана повторно, оскільки її було подано не Товарситвом з обмеженою відповідальністю "Зернопоставка-М", а Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватофис", тобто в даному випадку вбачається зовсім інший суб`єкт оскарження, а відтак відсутність такої обов`язкової складової "зловживання процесуальними правами" як систематичність дій.
У зв`язку з цим, оскільки колегією суддів не встановлено, обставин зловживання саме Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернопоставка-М" своїми процесуальними правами, з якими пов`язується застосування заходів процесуального примусу, у відповідності до статті 135 Господарського процесуального кодексу України, доводи Позивача , наведені у поданому клопотанні про застосування заходів процесуального примусу оцінюються судом як безпідставні та до уваги не беруться.
Відтак, у клопотанні Позивача про застосування заходів процесуального примусу належить відмовити повністю.
Керуючись статтями 232, 233, 234, 238, 254, 261 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОПОСТАВКА-М" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 3 грудня 2018 року.
2. У задоволенні клопотання Національного банку України про застосування заходів процесуального примусу до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОПОСТАВКА-М" у вигляді штрафу в сумі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відмовити повністю.
3. Скаргу разом з доданими до неї документами, а всього на 14 аркушах (та конверт) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОПОСТАВКА-М".
4. Справу № 918/361/18 надіслати до Господарського суду Рівненської області.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Василишин А.Р.
Суддя Розізнана І.В.
Суддя Грязнов В.В.
