ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
УХВАЛА
про відмову у відкритті апеляційного провадження
"21" грудня 2018 р. Справа № 918/361/18
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Мельник О.В.
суддя Розізнана І.В.
суддя Грязнов В.В.
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" (вх.№1226/18) на ухвалу господарського суду Рівненської області від 26.11.2018 р. (суддя Войтюк В.Р.) у справі №918/361/18
за позовом Національного банку України
до товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "ПриватБанк"
про звернення стягнення на предмет іпотеки
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 26.11.2018 р. у справі №918/361/18 заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" про відвід судді Войтюка В.Р. залишено без розгляду. Застосовано до товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" в особі директора ОСОБА_1 захід процесуального примусу у вигляді попередження щодо зловживання процесуальними правами.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою вх.№1226/18, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та передати справу до господарського суду першої інстанції для розгляду заяви про відвід. Крім того, скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Позивач, Національний банк України, подав заперечення проти відкриття апеляційного провадження, яким просив відмовити скаржнику у відкритті апеляційного провадження, оскільки згідно ч.1 ст.255 ГПК України ухвала про залишення без розгляду заяви про відвід судді та застосування заходу процесуального примусу у вигляді попередження не оскаржується окремо від рішення суду.
Вивчивши зміст апеляційної скарги, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст.254 ГПК України ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції, наведено в ч.1 ст.255 ГПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 255 ГПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Системне тлумачення статті 255 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.
Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких проміжних ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 08.11.2018 р. у справі №903/382/18.
Предметом апеляційного оскарження у даному випадку є ухвала господарського суду Рівненської області від 26.11.2018 р. у справі №918/361/18 про залишення без розгляду заяви про відвід судді та застосування до відповідача заходу процесуального примусу у вигляді попередження, оскарження якої окремо від рішення суду першої інстанції не передбачено ст.255 ГПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Апеляційний суд вважає за необхідне зауважити, що право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, крім того, має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (Рішення Європейського Суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").
Враховуючи відсутність процесуальної можливості апеляційного оскарження ухвали про залишення без розгляду заяви про відвід судді та застосування до відповідача заходу процесуального примусу у вигляді попередження окремо від рішення суду згідно ч.1 ст.255 ГПК України, виключає здійснення її перегляду по суті, тому колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження. З огляду на вказане клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції не розглядається.
Керуючись ст. 234, 235, 255, 261 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" (вх.№1226/18) на ухвалу господарського суду Рівненської області від 26.11.2018 р. у справі №918/361/18 - відмовити.
2. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" (вх.№1226/18) на ухвалу господарського суду Рівненської області від 26.11.2018 р. у справі №918/361/18 повернути заявнику разом з доданими до неї матеріалами - всього на 14 арк. з поштовим конвертом, у т.ч. платіжне доручення №3555 від 10.12.2018 р. про сплату судового збору у розмірі 1762,00 грн.
3. Копію ухвали направити учасникам справи.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та у строк відповідно до статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Розізнана І.В.
Суддя Грязнов В.В.
