УХВАЛА
05 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 918/361/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Студенця В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис"
на ухвалу Господарського суду Рівненської області
(суддя - Войтюк В.Р.)
від 03.12.2018
та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Мельник О.В., судді: Розізнана І.В., Грязнов В.В.)
від 09.01.2019
у справі № 918/361/18
за позовом Національного банку України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "ПриватБанк"
про звернення стягнення на предмет іпотеки,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03.12.2018 у справі №918/361/18 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" та додані до неї документи повернуто товариству.
Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 у справі №918/361/18 ухвалу Господарського суду Рівненської області від 03.12.2018 залишено без змін.
Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03.12.2018 та постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 у справі №918/361/18, Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватофис" подало касаційну скаргу на зазначені судові рішення 18.01.2019, що підтверджується поштовим конвертом, адресованим Північно-Західному апеляційному господарському суду.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис", суддею-доповідачем встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
Так, пунктом 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду судовий збір сплачується у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921, 00 грн.
Отже, розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання касаційної скарги на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 03.12.2018, залишену без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 у справі №918/361/18, складає 1921, 00 грн.
Разом з тим Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватофис" до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку та розмірі. Водночас заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, яке обґрунтоване, тим що на розгляді у господарських судах знаходиться значна кількість справ за позовами ТОВ "Приватофис" до АТ КБ "Приватбанк" про стягнення коштів, у зв'язку з чим товариство понесло великі фінансові витрати, пов'язані з їх розглядом, що погіршило його матеріальне становище, тому товариство не має можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у даній справі.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З огляду на відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", суд касаційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" про звільнення від сплати судового збору.
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, оскільки до касаційної скарги не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, то така касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, від Національного банку України надійшло заперечення проти відкриття касаційного провадження, в якому заявник також просить за систематичне зловживання процесуальними правами застосувати до ТОВ "Приватофис" захід процесуального примусу у вигляді штрафу.
Зазначене заперечення буде розглянуто колегією суддів Верховного Суду під час вирішення питання щодо можливості повернення чи прийняття до провадження касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 03.12.2018 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 у справі №918/361/18.
Керуючись статтями 174, 234, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтями 4, 8 Закону України "Про судовий збір", Суд -
У Х В А Л И В:
1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" про звільнення від сплати судового збору.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 03.12.2018 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 у справі №918/361/18 залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Приватофис" усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:
- надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1921, 00 за подання касаційної скарги у даній справі.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя-доповідач В.Студенець
