ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"04" вересня 2018 р. м. Київ Справа № 911/956/17
за позовною заявою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 15; код ЄДРПОУ 19028107)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, 131; код ЄДРПОУ 03391260)
про розірвання договору та витребування майна
в межах справи № 911/956/17
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лексвінхаус», м. Київ (код ЄДРПОУ 36538792) - Кредитор
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський домобудівний комбінат Меркурій», Київська обл., м. Бровари (код ЄДРПОУ 03391260) - Боржник/Банкрут
про банкрутство
Суддя Наріжний С.Ю.
За участю секретаря Ющенко А.В.
За участю представників учасників у справі:
від РВ ФДМ України по Київській області: Котовський В.М.;
від ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій»: ліквідатор арбітражний керуючий Буличов С.О.
ВСТАНОВИВ:
у провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/956/17 за заявою ТОВ «Лексвінхаус» про банкрутство ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» у порядку ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі також: «Закон про банкрутство»).
Ухвалою господарського суду Київської області від 18.04.2017 порушено провадження у справі про банкрутство Боржника; введено процедуру розпорядження майном Боржника та призначено розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Шевченко Ю.І.; вирішено інші процедурні питання у справі.
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява РВ ФДМ України по Київській області від 24.05.2018 № 55-03-2577 до Боржника ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» про розірвання договору та витребування майна, яка була передана судді Наріжному С.Ю. для розгляду в межах провадження у справі № 911/956/17 про банкрутство ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» на підставі ч. 4 ст. 10 Закону про банкрутство.
В позовній заяві Позивач просить суд розірвати договір купівлі-продажу державного майна об'єкта незавершеного будівництва «Дільнична лікарня» від 08.01.2003 № 6-НБ-ЗД; витребувати у ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» відповідний об'єкт та передати його Позивачу шляхом підписання акту приймання-передачі.
Ухвалою господарського суду Київської області від 30.05.2018 відкрито провадження щодо вказаної позовної заяви за правилами загального позовного провадження у відокремленому провадженні в межах справи № 911/956/17 про банкрутство ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій»; підготовче засідання призначено на 26.06.2018; встановлено строк для Відповідача для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження.
Постановою господарського суду Київської області від 12.06.2018 визнано банкрутом ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» та відкрито його ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Буличова С.О.; вирішено інші процедурні питання у справі.
26.06.2018 до суду надійшла заява Відповідача в особі ліквідатора арбітражного керуючого Буличова С.О. від 26.06.2018 № 1 (вх. № 12156/18) про застосування позовної давності.
Ухвалою суду від 26.06.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання відкладено на 31.07.2018.
09.07.2018 до суду надійшли письмові пояснення Позивача б/№, б/дати (вх. № 13012/18) щодо строків позовної давності.
Ухвалою суду від 31.07.2018 закрито підготовче провадження за позовною заявою РВ ФДМ України по Київській області від 24.05.2018 № 55-03-2577 до відповідача ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» про розірвання договору та витребування майна, в межах справи № 911/956/17 про банкрутство ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій»; призначено позовну заяву до розгляду по суті в судовому засіданні 04.09.2018.
04.09.2018 в судове засідання з'явились представники Позивача та Відповідача. Представник Позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов повністю. Представник Відповідача заперечив проти позову, просив суд застосувати строк позовної давності до вимог позовної заяви та відмовити у задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд зазначає наступне.
08.01.2003 між РВ ФДМ України по Київській області (продавець, позивач у справі) та ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» (покупець, відповідач у справі) укладено договір № 6-НБ-ЗД купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, державної власності, що продано шляхом викупу, згідно умов якого (п. 1.1.) продавець зобов'язується передати у власність покупцеві об'єкт незавершеного будівництва - дільнична лікарня, яка знаходиться на балансі відділу капітального будівництва Броварської міськради та розташована за адресою: 07411, Київська обл., Броварський р-н, с. Літки, на земельній ділянці площею 1,7 га, питання відведення, купівлі або довгострокової оренди якої вирішується покупцем самостійно з місцевими органами влади в порядку установленому чинним законодавством, і є об'єктом приватизації згідно з наказами Фонду державного майна України від 11.07.2001 № 1229 і Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 24.07.2001 № 5-27-1/15, - а покупець зобов'язується прийняти цей об'єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.
Пунктами 1.2.-1.4. Договору визначено, що право власності на об'єкт незавершеного будівництва переходить до покупця з моменту підписання акта приймання-передачі. Вказаний в цьому договорі об'єкт продано за оціночною вартістю 12089 грн.
Як зазначає Позивач, Відповідачем неналежним чином виконано умови Договору від 08.01.2003 № 6-НБ-ЗД щодо завершення будівництва об'єкту, що згідно вимог договору (п. 7.3., 11.3.), ст. 611 ЦК України та п. 11 ст. 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» є підставою для розірвання договору та повернення об'єкту приватизації у державну власність.
Зокрема Позивач зазначає, що ним відповідно до ст. 5 Закону України «Про Фонд державного майна України», ст. 7, 27 Закону України «Про приватизацію державного майна», ст. 7, 27 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», ст. 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», Наказу Фонду державного майна України від 10.05.2012 № 631 здійснювались періодичні перевірки виконання умов Договору від 08.01.2003 № 6-НБ-ЗД.
Згідно останньої перевірки від 29.09.2017 було встановлено, що умови Договору не виконані: не забезпечуються вимоги екологічної безпеки та вимоги охорони навколишнього природного середовища; протягом 5 років об'єкт приватизації не добудований; на вимогу продавця покупець не надавав необхідні документи щодо виконання умов договору.
Позивач зазначає, що про проведення вказаної перевірки Позивач повідомляв Відповідача листом від 02.08.2017 № 14-10-4033, втім Відповідач на перевірку не з'явився та акт перевірки не підписав, у зв'язку з чим Акт поточної перевірки виконання умов договору було направлено на адресу Відповідача листом від 09.10.2017 № 14-10-4890. У встановлені строки згідно п. 2.9. Наказу № 631 відповіді ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» до Регіонального відділення не надходило.
Таким чином Позивач стверджує, що вказаний Акт поточної перевірки виконання умов договору від 29.09.2017 є доказом невиконання Відповідачем умов Договору від 08.01.2003 № 6-НБ-ЗД та є підставою для застосування до Відповідача санкцій, визначених Договором та діючим законодавством.
Так, згідно ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного майна» (в ред. ЗУ від 04.03.1992 № 2163-ХІІ, що діяв на момент укладення договору купівлі-продажу), приватизація державного майна (далі - приватизація) - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.
Статтею 19 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» (в ред., чинній на час приватизації), визначено, що обов'язковими умовами приватизації об'єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання, є: встановлення строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва; заборона відчуження об'єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, до завершення будівництва та введення об'єкта в експлуатацію; забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення в експлуатацію об'єкта приватизації.
Пунктом 5.1. Договору від 08.01.2003 № 6-НБ-ЗД визначено, що покупець серед іншого зобов'язаний: забезпечити виконання вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення в експлуатацію об'єкта (п. 5.1.4.); добудувати об'єкт протягом п'яти років з можливою зміною первісного призначення (п. 5.1.5.); при зміні первісного призначення зміни в проектно-технічній документації погодити в порядку установленому чинним законодавством з місцевими органами влади на протязі року з моменту нотаріального посвідчення договору (п. 5.1.6.); на вимогу продавця покупець зобов'язаний надати продавцю необхідні документи щодо виконання умов цього договору (п. 5.1.8.); не відчужувати об'єкт та земельну ділянку, на якій він розташований, до завершення будівництва та введення в експлуатацію (п. 5.1.9.).
Згідно ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Пунктом 7.3. Договору від 08.01.2003 № 6-НБ-ЗД визначено, що у разі невиконання покупцем умов цього договору продавець має право у встановленому порядку на розірвання договору, стягнення завданих збитків у цінах, діючих на момент розірвання договору, та повернення об'єкта незавершеного будівництва у власність продавця.
Відповідно до п. 11.3. Договору від 08.01.2003 № 6-НБ-ЗД, у разі невиконання однією із сторін умов цього договору, він може бути змінений або розірваний на вимогу другої сторони за рішенням суду або господарського суду.
При цьому об'єкт приватизації повертається в державну власність у порядку, встановленому чинним законодавством.
На вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано, у тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки або визнано недійсним за рішенням суду.
У разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань приватизований об'єкт підлягає поверненню в державну (комунальну) власність.
Порядок повернення в державну (комунальну) власність об'єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів затверджується Фондом державного майна України (ч. 9, 10, 11 ст. 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»).
Згідно ч. 5 ст. 188 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Як вбачається з наданих Позивачем копій Актів поточної перевірки виконання умов Договору від 08.01.2003 № 6-НБ-ЗД, від 28.04.2006 та від 24.05.2007, умови Договору на час перевірок виконувались.
В той же час, згідно Акту № 3 від 29.09.2017 встановлено, що п. 5.1.5. Договору щодо добудови об'єкту - не виконано; п. 5.1.4. Договору щодо забезпечення виконання вимог екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища - не виконано.
Судом встановлено, що Відповідачем подано до суду заяву від 26.06.2018 № 1, в якій Відповідач зазначає про пропуск строку позовної давності та просить суд застосувати строк позовної давності до вимог Позивача і відмовити у задоволенні позову з цих підстав.
Зокрема Відповідач зазначив, що згідно п. 5.1.5. Договору сторони погодили строк виконання обов'язків Відповідача добудувати об'єкт протягом п'яти років. У разі неможливості завершення будівництва об'єкта в установлені терміни за наявності відповідних обґрунтувань терміни звершення будівництва можуть бути змінені за спільним рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додаткових договір (п. 5.1.7.).
При цьому матеріали справи не містять доказів укладення додаткових договорів до Договору від 08.01.2003 № 6-НБ-ЗД щодо продовження строк добудови об'єкту.
Отже, як зазначає Відповідач, п'ятирічний строк добудови об'єкту за Договором сплив 08.01.2008 та відповідно з 08.01.2008 Позивач як продавець за Договором знав або міг дізнатися про порушення своїх прав чи майнових інтересів і відповідний строк позовної давності сплив 08.01.2011.
Статтями 256, 257 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 1 статті 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно п. 4.2. Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» (надалі також «Постанова Пленуму № 10»), у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.
Відповідно до п. 2.2. Постанови Пленуму № 10, за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Як встановлено судом, матеріали справи підтверджується факт порушення Відповідачем умов Договору від 08.01.2003 № 6-НБ-ЗД, зокрема щодо невиконання обов'язку з добудови об'єкту незавершеного будівництва та щодо незабезпечення виконання вимог екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища, про які зазначено в Акті № 3 від 29.09.2017 та які Відповідачем протягом розгляду справи не спростовані.
Таким чином судом встановлено наявність факту порушення Відповідачем умов Договору від 08.01.2003 № 6-НБ-ЗД, а саме п. 5.1.4., 5.1.5.
В той же час, як вже зазначено вище, п'ятирічний строк добудови об'єкту незавершеного будівництва за Договором від 08.01.2003 № 6-НБ-ЗД є таким, що сплив 08.01.2008.
У зв'язку з викладеним, перебіг строку позовної давності за Договором від 08.01.2003 № 6-НБ-ЗД почався 09.01.2008 та є таким, що сплив 09.01.2011.
Заперечуючи проти заяви Відповідача про застосування строку позовної давності Позивач зазначає, що він дізнався про відповідні порушення 29.09.2017 під час перевірки виконання умов Договору, отже з позиції Позивача перебіг строку позовної давності має починатися саме з 29.09.2017.
Вказана позиція Позивача відхиляється судом як необґрунтована, оскільки Позивач в силу ст. 5 Закону України «Про Фонд державного майна України» зобов'язаний здійснювати контроль за виконанням умов договорів купівлі-продажу державного майна; та з огляду на наявність в матеріалах справи Актів поточних перевірок виконання умов Договору від 2006, 2007 та 2017 років суд констатує, що Позивач не був позбавлений права здійснити відповідну перевірку виконання умов Договору від 08.01.2003 № 6-НБ-ЗД протягом 2008-2016 років.
Частинами 3, 4 статті 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму № 10, якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).
Таким чином суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову РВ ФДМ по Київській області від 24.05.2018 № 55-03-2577 до ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» про розірвання договору купівлі-продажу державного майна об'єкта незавершеного будівництва «Дільнична лікарня» від 08.01.2003 № 6-НБ-ЗД та витребування майна з підстав пропуску строку позовної давності, про яку заявлено Відповідачем.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у вигляді судового збору в сумі 3524,00 грн. покладаються на Позивача.
Керуючись ст. 129, 232-235, 255, п. 17.5. розділу ХІ ГПК України, ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 24.05.2018 № 55-03-2577 до ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» про розірвання договору купівлі-продажу державного майна об'єкта незавершеного будівництва «Дільнична лікарня» від 08.01.2003 № 6-НБ-ЗД та витребування майна.
2. Копію ухвали надіслати учасникам у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати складення та підписання повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 10.09.2018.
Суддя С.Ю. Наріжний
