ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2018 року
м. Київ
Справа № 23/448-б
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.
за участі секретаря судового засідання Корпусенка А.О.
за участю представників:
ТОВ "Київсоцпроект" - Камурзаєв О.А. (наказ № 1 від 19.11.2017), Вдовиченко Я.О. (довіреність від 01.03.2018),
Арбітражний керуючий Куделя М.О. - особисто (посвідчення № 8),
Міністерство охорони здоров'я України - Мовіле О.С. (довіреність № 14.2/21 від 11.04.2018),
Фонд державного майна України - Хайновський О.О. (довіреність № 89 від 05.02.2018),
Прокурор Гудименко Ю.В. (посвідчення № 049040),
ПАТ "Укртранснафта" - Шевцова Т.М. (довіреність № 193 від 04.06.2018)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київсоцпроект"
на ухвалу господарського суду міста Києва від 23.04.2018
(суддя - Чеберяк П.П.)
та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018
(колегія суддів: Сотніков С.В. - головуючий, Доманська М.Л., Остапенко О.М.)
у справі за заявою Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Києва
до Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір"
про визнання банкрутом, -
ВСТАНОВИВ:
1. Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва звернулось до господарського суду міста Києва з заявою про порушення справи про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір" (код 01296126), оскільки останнє неспроможне сплатити борг.
2. Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.09.2007 порушено провадження у справі №23/448-б, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедура розпорядження майном боржника.
3. Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.12.2014 задоволено клопотання голови комітету кредиторів боржника, припинено процедуру розпорядження майном та повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Куделі Марії Олександрівни, введено процедуру санації боржника - ВАТ "Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір", керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Куделю Марію Олександрівну.
4. 16.03.2018 до господарського суду міста Києва надійшло клопотання Фонду державного майна України про припинення провадження у справі № 23/448-б.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень прийнятих за наслідками розгляду клопотання Фонду державного майна України про припинення провадження у справі № 23/448-б
5. Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.04.2018, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018, задоволено клопотання Фонду державного майна України про припинення провадження у справі; закрито провадження у справі № 23/448-б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідне медичне об'єднання "ДІАЛІР".
6. Ухвала суду першої інстанції від 23.04.2018 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 мотивовані наступним:
6.1. Суди попередніх інстанцій встановили, що клопотання про припинення провадження у справі обґрунтоване тим, що оскільки щодо Відкритого акціонерне товариство "Науково-дослідне медичне об'єднання "ДІАЛІР", розмір частки державної власності у статному капіталі якого становить 95,57 відсотків, прийнято рішення про приватизацію, провадження у справі про банкрутство на підставі п. 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» підлягає припиненню.
6.2. Суд першої інстанції встановив, що згідно наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 19.01.1995 № 29-ПР видано дозвіл на приватизацію Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідне медичне об'єднання "ДІАЛІР".
6.3. Розмір державної частки у статутному капіталі Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідне медичне об'єднання "ДІАЛІР" становить 95,97 відсотків, що підтверджується розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.12.2006 № 621-р.
6.4. Враховуючи те, що розмір частки державної власності у статному капіталі Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідне медичне об'єднання "ДІАЛІР" становить 95,57 відсотків, а також те, що останнє належить до переліку підприємств, що підлягають приватизації, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що підлягає задоволенню клопотання Фонду державного майна України про припинення провадження у справі.
7. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані приписами ч. 5 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна».
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи яка подала касаційну скаргу
8. До Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київсоцпроект" (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати повністю ухвалу господарського суду міста Києва від 23.04.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання Фонду державного майна України про припинення провадження у справі.
9. В обґрунтування підстав для скасування оскаржуваних судових рішень і прийняття нового рішення про відмову у задоволенні клопотання Фонду державного майна України про припинення провадження у справі Скаржник у касаційній скарзі наводить наступні доводи:
9.1. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували приписи ст. 10, 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".
9.2. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували ст. ст. 7, 11, 86, 236 ГПК України щодо надання оцінки доказам, які були подані учасниками судового процесу і мають значення для розгляду справи.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
10. До Верховного Суду від Фонду державного майна України надійшов відзив на касаційну скаргу у якому учасник справи просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Позиція Верховного Суду
11. Ухвалою Верховного Суду від 30.07.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київсоцпроект" на ухвалу господарського суду міста Києва від 23.04.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 у справі №23/448-б; призначено до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київсоцпроект" на 16 серпня 2018 року у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.
12. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді-доповідача та пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржувані судові рішення необхідно скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в частині розгляду клопотання Фонду державного майна України про припинення провадження у справі, виходячи з наступного.
13. Відповідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
14. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
15. Щодо доводів касаційної скарги, які зазначені в пунктах 9.1., 9.2. пункту 9 даної постанови, колегія суддів зазначає наступне.
16. 07.03.2018 набув чинності Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна".
17. Згідно приписів ч. 5 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», справи про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, не порушуються до її завершення. Провадження у справах про банкрутство таких підприємств/господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника. Справи про банкрутство підприємств/господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про завершення приватизації, не можуть порушуватися протягом одного року з дня завершення приватизації з підстав, що виникли до завершення приватизації.
18. Разом з тим, положеннями ч. 1 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» унормовано, що рішення про приватизацію об'єкта, який включено до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, приймається державними органами приватизації шляхом видання наказу, але не пізніше 30 днів з дня включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, за винятком випадку, передбаченого частиною другою цієї статті. Опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта здійснюється протягом п'яти робочих днів з дня видання державним органом приватизації відповідного наказу в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України.
19. Пунктом 3 Розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» встановлено, що акти Кабінету Міністрів України і Фонду державного майна України з питань приватизації, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють до затвердження Кабінетом Міністрів України і Фондом державного майна України відповідних актів, передбачених цим Законом.
20. Також пунктом 5 Розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» унормовано, що Фонд державного майна України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечує оприлюднення переліків об'єктів, що підлягають приватизації у році набрання чинності цим Законом, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб - сайті Фонду державного майна України.
21. Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 19.01.1995 № 29-ПР видано дозвіл на приватизацію Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідне медичне об'єднання "ДІАЛІР".
22. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що приймаючи рішення про припинення провадження у справі про банкрутство з підстав, які визначені ч. 5 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», судам необхідно встановити те чи щодо боржника у такій справі про банкрутство прийнято рішення про приватизацію з урахуванням приписів пункту 3 та пункту 5 Розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна».
23. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
24. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).
25. Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
26. В суді першої та апеляційної інстанції під час розгляду клопотання Фонду державного майна України про припинення провадження у справі, учасники справи на підтвердження заперечень на вказане клопотання наводили довід про те, що Наказ регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 19.01.1995 № 29-ПР згідно приписів прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» є таким, що втратив свою силу.
27. Надання відповіді на довід про те, що Наказ регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 19.01.1995 № 29-ПР є таким, що у відповідності до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», втратив свою силу є, у світлі обставин даної справи, необхідним для прийняття обґрунтованого рішення щодо клопотання про припинення провадження у справі про банкрутство з підстав передбачених в ч. 5 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна».
28. За таких обставин є обґрунтованим довід касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували ст. ст. 7, 11, 86, 236 ГПК України щодо надання оцінки доказам, які були подані учасниками судового процесу і мають значення для розгляду справи.
29. Щодо доводу касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій приписів ст.ст. 10, 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що без встановлення фактичних обставин справи про те чи є чинним Наказ регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 19.01.1995 № 29-ПР, з урахуванням положень Розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», суд касаційної інстанції не може надати оцінку правильності застосування судом першої і апеляційної інстанції, під час розгляду клопотання Фонду державного майна України приписів ст.ст. 10, 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".
30. Відповідно до положень ч. 3 ст. 310 ГПК України, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
31. За таких обставин, враховуючи те, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, а також те, що суди попередніх інстанцій не надали відповідь на доводи учасників судового процесу, які мають значення для прийняття обґрунтованого рішення щодо розгляду клопотання Фонду державного майна України про припинення провадження у справі, з встановленням відповідних фактичних обставин справи, колегія суддів суду касаційної інстанції на підставі приписів ст. 310 ГПК України, дійшла до висновків про необхідність скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 23.04.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018, і направити справу № 23/448-б в частині розгляду клопотання Фонду державного майна України на новий розгляд до суду першої інстанції.
32. Колегія суддів суду касаційної інстанції звертає увагу, що відповідно до положень ч. 5 ст. 310 ГПК України, висновки суду касаційної інстанції, у зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
33. З урахуванням наведеного, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Київсоцпроект" підлягає частковому задоволенню.
34. Оскільки за результатами касаційного перегляду суд касаційної інстанції дійшов до висновку про необхідність скасувати оскаржувані судові рішення і передати справу у скасованій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, судові витрати за подання касаційної скарги судом касаційної інстанції, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, не розподіляються.
Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київсоцпроект" на ухвалу господарського суду міста Києва від 23.04.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 у справі № 23/448-б задовольнити частково.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 23.04.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 у справі № 23/448-б скасувати.
3. Справу № 23/448-б в частині розгляду клопотання Фонду Державного майна України № 10-52-5233 від 15.03.2018 про припинення провадження у справі №23/448 б направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді В.В. Білоус
Н.Г. Ткаченко
