ПОСТАНОВА
Іменем України
21 червня 2018 року м. Кропивницький
справа № 405/3360/17
провадження № 22-ц/781/979/18
Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді - Письменного О.А.,
суддів - Єгорової С.М., Чельник О.І.,
при секретарі - Федоренко Т.О.,
за участю державного виконавця Хитровського Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби міста Кропивницького Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Хитровського Дмитра Володимировича на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда в складі судді Драного В.В. від 22 березня 2018 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державних виконавців Подільського відділу державної виконавчої служби міста Кропивницького Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Хитровського Дмитра Володимировича та Прокопенко Яни Олексіївни, -
встановив:
У лютому 2018 року ОСОБА_2 звернувся в суд із зазначеною скаргою, обґрунтовуючи її тим, що ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29.06.2017 року було забезпечено його позов до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, збитків спричинених порушенням прав і невиконанням судового рішення, шляхом накладення арешту на всі зареєстровані майнові акти боржників, у тому числі на квартиру АДРЕСА_1 та на нежитлове приміщення, що розташовано в АДРЕСА_2, ганком та сходами. Ухвалою Ленінського районного суду від 30 червня 2017 року виправлено описку у вказаній ухвалі, а саме у даті її постановлення замість «29.06.2017 року» на «30.06.2017 року».
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню, однак дана ухвала державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби міста Кропивницького Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Прокопенко Я.О. не була прийнята до виконання, у зв'язку з не сплатою ним авансового внеску. Постановою апеляційного суду Кіровоградської області від 11.01.2018 року вказані дії державного виконавця визнанні неправомірними та зобов'язано прийняти до виконання ухвалу про забезпечення позову.
На підставі його заяви від 15.01.2018 року, Ленінським районним судом м. Кіровограда 25.01.2018 року було направлено державному виконавцю Прокопенко Я.О. копію вказаних судових рішень та його заяву від 15.01.2018 року.
Однак, 30.01.2018 року державним виконавцем Хитровським Д.В. на його адресу направлено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, з підстав не надання підтвердження сплати авансового внеску в розмірі 3723 грн., заяви про примусове виконання рішення та відсутністю у виконавчому документі дати народження боржника.
Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_2 просив визнати неправомірними дії державного виконавця Хитровського Д.В. у поверненні ухвали про забезпечення позову від 29.06.2017 року з виправленими описками ухвалою від 30.06.2017 року без виконання, ігнорування висновку і обов'язку визначеного у постанові апеляційного суду Кіровоградської області від 11.01.2018 року на реалізацію судового зобов'язання; визнати нечинним прийняте процесуальне рішення державного виконавця Прокопенко Я.О. у поверненні ухвали про забезпечення позову; зобов'язати суб'єкта оскарження прийняти та виконати вказану ухвалу суду.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 березня 2018 року скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано неправомірними дії державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Хитровського Д.В. у поверненні без виконання ухвали про забезпечення позову Ленінського районного суду Мм.Кіровограда від 29.06.2017 року з виправленими описками в ухвалі від 30.06.2017 року.
Визнано нечинним повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання від 30.01.2018 року, винесене державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Хитровським Д.В., з повернення ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29.06.2017 року з виправленими описками в ухвалі від 30.06.2017 року № 405/3360/16 2-3/405/48/17.
Зобов'язано державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області прийняти до виконання ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29.06.2017 року про забезпечення позову з виправленими описками в ухвалі від 30.06.2017 року.
У задоволенні інших вимог скарги відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалю суду, державний виконавець Хитровський Д.В. подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що ознайомившись з матеріалами, які надійшли з Ленінського районного суду м. Кіровограда, 30.01.2018 року ним винесено вмотивоване повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу, оскільки його дії як державного виконавця відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження». З цих підстав ухвалу суду першої інстанції просив скасувати, а у задоволенні скарги відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Кіровограда від 29 червня 2017 року задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, збитків спричинених порушенням права і невиконанням судового рішення та заборонено ОСОБА_4 та ОСОБА_5, власникам квартири за адресою: АДРЕСА_1, відчужувати вказане нерухоме майно у будь який спосіб до закінчення судового розгляду та вирішено накласти арешт на всі зареєстровані майнові активи ОСОБА_4 та ОСОБА_5, у тому числі квартиру АДРЕСА_1 та нежитлове приміщення з квартирою АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за свідоцтвами № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 06.08.2014 року, до розгляду спору судом /а.с.56/.
Ухвалою Ленінського районного суду від 30 червня 2017 року виправлено описку у вказаній ухвалі, а саме у даті її постановлення замість «29.06.2017 року» на «30.06.2017 року» /а.с.57/.
ОСОБА_2 звернувся до виконавчої служби щодо виконання вказаної ухвали суду, на що 26.09.2017 року було винесено повідомлення про повернення виконавчого документа без виконання.
Не погоджуючись з таким рішенням державного виконавця Погасій І.П. звернувся до суду зі скаргою в порядку розділу 7 ЦПК України. Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30.10.2017 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця Подільського ВДВС м. Кропивницького ГТУЮ в Кіровоградській області Прокопенко Я.О. щодо повернення виконавчого документа без виконання.
Постановою апеляційного суду Кіровоградської області від 11.01.2018 року, за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30.10.2018 року, остання скасована, скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця задоволено, визнано неправомірними дії державного виконавця Прокопенко Я.О. у передчасному поверненні без виконання ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29.06.2017 року про забезпечення позову, з виправленими описками в ухвалі від 30.06.2017 року, зобов'язано державного виконавця Подільського ВДВС міста Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області прийняти до виконання ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29.06.2017 року про забезпечення позову, з виправленими описками в ухвалі від 30.06.2017 року /а.с.61-63/.
25.01.2018 року Ленінським районним судом м. Кіровограда за заявою ОСОБА_2 в порядку виконання ст. ст. 431, 453 ЦПК України, на адресу Подільського ВДВС м. Кропивницького направлені копії судових рішень для виконання /а.с. 5/.
30.01.2018 року державним виконавцем Подільського ВДВС м. Кропивницького ГТУЮ в Кіровоградській області Хитровським Д.В., розглянувши супровідний лист щодо примусового виконання ухвали № 405/3360/16, 2-з/405/48/17 виданої 30.06.2017 року, з підстав не надання підтвердження сплати авансового внеску в розмірі 3723 грн., заяви про примусове виконання рішення та відсутністю у виконавчому документі дати народження боржника /а.с.65-66/.
Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України, який діяв на час подачі заяви про забезпечення позову, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.
Одним із видів забезпечення позову є накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб (п.1 ч. 1 ст. 152 ЦПК).
Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Відповідно до пункту 9 Розділу VIII «Перехідні положення» ЦПК України в редакції від 3 жовтня 2017 року, який набрав чинності з 15.12.2017 року, справи в судах першої та апеляційної інстанцій, провадження в яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Порядок виконання ухвали про забезпечення позову визначений статтею 157 ЦПК України, а саме частинами 1 та 2 передбачено, що: ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження; примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Отже, обов'язок направлення постановленої судом ухвали до виконавчої служби, для її виконання, покладається на суд, який цю ухвалу постановив, і саме суду стосується застереження щодо відповідності ухвали вимогам виконавчого документу.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Повертаючи виконавчий документ без прийняття до виконання державний виконавець керувався випадками передбаченими статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема пунктами 6 і 8, виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим.
Частиною 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, а саме:
-за заявою стягувача про примусове виконання рішення;
-за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;
-якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках передбачених законом;
-якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;
- у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Відповідно до частини 2 цієї статті, до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
З наведеної статті видно, що у разі якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках передбачених законом, зокрема з підстав виконання ухвали суду про забезпечення позову, державний виконавець повинен розпочати примусове виконання рішення, при цьому ні заява стягувача про примусове виконання рішення не вимагається, ні сплата авансового внеску.
Що стосується відсутності у виконавчому документі дати народження боржників як підстави повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції суду проте, що з метою захисту інтересів стягувача в ході проведення виконавчих дій державний виконавець має право встановити таку інформацію, крім того, згідно приписів Закону така інформація надається за наявністю.
А відтак, повернення державним виконавцем виконавчого документа без прийняття до виконання здійснене з формальних підстав, та не свідчить про не відповідність виконавчого документа вимогам статей 4, 26 Закону України «Про виконавче провадження».
Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували правильність висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції постановив законну та обґрунтовану ухвалу, підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби міста Кропивницького Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Хитровського Дмитра Володимировича залишити без задоволення.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 березня 2018 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 25.06.2018 року.
Головуючий :
Судді :
