Справа № 405/3360/17
2-ві/405/8/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2019 року м. Кропивницький
Ленінський районний суд міста Кіровограда у складі:
головуючого судді Драного В.В.
при секретарі Дятел О.В.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Шевченко І.М. у цивільній справі № 405/3360/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог: Міська рада міста Кропивницького про відшкодування шкоди, збитків спричинених порушенням права і невиконанням судового рішення, -
ВСТАНОВИВ:
03.10.2019 року позивачем ОСОБА_1 подано заяву про відвід судді Ленінського районного суду м. Кіровограда Шевченко І.М. у цивільній справі № 405/3360/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог: Міська рада міста Кропивницького про відшкодування шкоди, збитків спричинених порушенням права і невиконанням судового рішення. Заява про відвід судді мотивована тим, що постановою апеляційного суду від 30.09.2019 року визнано незаконною ухвалу судді у справі 405/11641/13ц, якою вона, з порушенням принципу змагальності та безпосереднього з`ясування обставин справи, ігноруючи обов`язок виклику державного виконавця, відмовили йому у задоволені подання про тимчасове обмеження виїзду боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за кордон, хоча це пряма вказівка закону, забезпечити участь та дослідити представлені ним докази, матеріали виконавчого провадження. Постановлення незаконної ухвали, яка скасована апеляційним контролем, свідчить про продовження створення суддею боржникам Мамченко умов уникнення виконання апеляційного рішення у справі 405/11641/13ц. Зазначає, що першою умовою уникнення боржниками примусового виконання і допущення перепродажу предмету судового зобов`язання було відмовне рішення судді від 23.03.2017 року у справі 405/6979/16-ц, в якому відмовляючи у скасуванні державної реєстрації нежитлового приміщення боржників Мамченків, яке повинно бути приведено до житлової квартири ще в 2015 році, суддею ускладнили протистояння з боржниками, які не виконують судові вимоги, створення їм надійного імунітету відповідальності, що привело правовідносини до чергового судового розгляду в цій справі № 405/3360/17, відшкодування спричиненої шкоди, збитків. Вказує, що також викликають підозру у відсутності незалежності і об`єктивності наполеглива розмова разом з адвокатом Левіцкою перед першим підготовчим засіданням, в якій суддя намагалася переконати відмовитись від позову і вирішити з боржниками питання іншим шляхом. Подальша незрозуміла процесуальна поведінка з залученням міської ради, яка не має жодного відношення до його вимог стягнення шкоди, спричиненої боржниками в наслідок не виконання ними судового зобов`язання лише підкріплює впевненість у відсутності безсторонності до цього позову і учасників розгляду. Ну і останнім, що добрало чашу терпіння, викликало кричуще, справедливе обурення і впевненість в створені суддею умов уникнення відповідальності, надійному імунітету від примусу ініційованого держвиконавцем, стала незаконна відмова у задоволені подання тимчасового виїзду за кордон боржників, які постійно ховаються і уникають виконавчих дій.
Вважає, що суд, який викликає стійку недовіру у сторони, не може вважатися справедливим судом у розумінні ст.6 Конвенції і безсторонньо відправляти правосуддя, як авторитетна незалежна інстанція. За таких обставин просив задовольнити відвід судді Шевченко І.М. або взяти самовідвід по справі 405/3360/17.
За наслідками розгляду вказаної заяви про відвід судді Шевченко І.М., суд, який розглядає цивільну справу, дійшовши висновку про необґрунтованість відводу на підставі положень ст. ст. 36, 40 ЦПК України, зупинив провадження у справі. Заяву ОСОБА_1 для вирішення питання про відвід судді передано у порядку ч.1 ст. 33 ЦПК України для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Вивчивши доводи заяви, дослідивши матеріали справи та докази, надані в обґрунтування заяви про відвід судді, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
В свою чергу, положеннями Цивільного процесуального кодексу України передбачено процесуальне право осіб, які беруть участь у справі, заявити відвід судді, в провадженні якого знаходиться справа. Підстави для відводу судді визначені ст. 36 ЦПК України, за якими суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (ч.ч. 2, 3 ст. 36 ЦПК України).
Статтею 37 ЦПК України передбачено недопустимість повторної участі судді в розгляді справи.
Згідно ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Аналізуючи підстави заявленого позивачем ОСОБА_1 відводу судді вбачається, що останні зводяться до незгоди заявника з постановленою ухвалою під головуванням судді Шевченко І.М. від 05.07.2019 року про відмову у задоволенні подання старшого державного виконавця Подільського ВДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області Волохової М.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_3 без вилучення паспортного документа, яка постановою Кропивницького апеляційного суду від 30.09.2019 року була скасована, а також з ухваленим рішенням під головуванням судді Шевченко І.М. від 23.03.2017 року, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про припинення державної реєстрації нежитлового приміщення, як безпідставної - відмовлено, яке набрало законної сили.
Судом відзначається, що вказані доводи ОСОБА_1 не можуть бути підставою для відводу судді, оскільки частиною 4 ст. 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Також не може бути підставою для відводу незгода сторони з порядком ведення суддею судового процесу та прийняття процесуальних рішень в судовому провадженні.
Крім того, відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава - учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити перетворення судового процесу у безладний рух.
Також судом відзначається, що доводи ОСОБА_1 про те, що суддя Шевченко І.М. упереджена, схилена на користь ОСОБА_3 , утворююча умови нерівного і упередженого ставлення у процедурі судового розгляду, яка по суті є несправедливою, ґрунтуються на виключно суб`єктивних припущеннях за відсутності наведення з боку заявника належного обґрунтування такого припущення, що не може бути підставою для відводу судді відповідно до положень ст. 36 ЦПК України, та розцінюється судом, як засіб впливу на суддю в зазначений спосіб під час здійснення правосуддя, схилення судді до винесення рішення на користь позивача.
Частиною 2 ст. 126 Конституції України визначено гарантії незалежності і недоторканності суддів, згідно з якими, вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, що означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об`єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов`язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.
У висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
З огляду на викладене, суд вважає, що доводи ОСОБА_1 про відвід судді не містять об`єктивних обставин, які можуть слугувати підставою для задоволення поданої заяви про відвід судді, заявлений відвід не вмотивований належним чином, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для відводу судді Шевченко І.М. у цивільній справі № 405/3360/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог: Міська рада міста Кропивницького про відшкодування шкоди, збитків спричинених порушенням права і невиконанням судового рішення.
Інших обставин, які б викликали сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, не встановлено.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 260, 261 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Шевченко І.М. у цивільній справі № 405/3360/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог: Міська рада міста Кропивницького про відшкодування шкоди, збитків спричинених порушенням права і невиконанням судового рішення - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Ленінського районного суду
м. Кіровограда В.В. Драний
