Ухвала
9 січня 2023 року
м. Київ
справа № 405/3360/17
провадження № 61-6918ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 25 червня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 12 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Кропивницька міська рада, про відшкодування майнової та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
15 грудня 2022 року подана касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 25 червня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 12 травня 2022 року, повний текст якої складено 10 червня 2022 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Вказана касаційна скарга подана до Верховного Суду з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження і ОСОБА_1 заявляє клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, обґрунтоване отриманням копії постанови Кропивницького апеляційного суду 27 липня 2022 року. На підтвердження зазначеного заявником додано копію заяви, що містить відмітку про отримання ОСОБА_1 копії судового рішення суду апеляційної інстанції.
Крім того, клопотання містить твердження заявника про те, що Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжено.
Також заявник вказує, що вперше касаційну скаргу заявником подано 28 липня 2022 року, проте ухвалою Верховного Суду від 7 жовтня 2022 року касаційну скаргу повернено особі, яка її подала. При цьому копію ухвали про повернення касаційної скарги заявником не отримано.
Зазначає, що з відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, не змогла встановити, чию саме касаційну скаргу повернено ухвалою від 7 жовтня 2022 року, її чи ОСОБА_2 .
Крім того, ОСОБА_1 вказує, що вимог ухвали від 15 серпня 2022 року про залишення її вперше поданої касаційної скарги без руху вчасно виконати не мала можливості, з огляду на відсутність електроенергії.
За таких обставин вказує, що зазначені причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень свідчать про пропуск процесуального строку з поважних причин.
Вивчивши зміст поданого заявником клопотання про поновлення строку касаційний суд вважає, що вказані заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень не свідчать про пропуск процесуального строку з поважних причин, з огляду на наступне.
28 липня 2022 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 25 червня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 12 травня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
Заявнику необхідно було подати до Верховного Суду докази, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України, надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи, а також докази доплати судового збору у розмірі 287,60 грн.
Копія ухвали Верховного Суду від 15 серпня 2022 року направлялася рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену ОСОБА_1 у касаційній скарзі.
Копію ухвали суду від 15 серпня 2022 року ОСОБА_1 отримала 23 вересня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
В Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвалу Верховного Суду
від 15 серпня 2022 року оприлюднено 16 вересня 2022 року.
3 жовтня 2022 року до суду касаційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додано докази доплати судового збору у розмірі 287,60 грн.
6 жовтня 2022 рокудо суду касаційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додано докази, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.
За таких обставин касаційний суд доходить висновку про наявність можливості у ОСОБА_1 вчинити дії, спрямовані на усунення недоліків вперше поданої касаційної скарги, визначених в ухвалі від 15 серпня 2022 року.
При цьому виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог
статті 392 ЦПК України, та копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справизаявником не надано.
Ухвалою Верховного Суду від 7 жовтня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда
від 25 червня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду
від 12 травня 2022 року визнано неподаною і повернено заявнику.
Копія ухвали Верховного Суду від 7 жовтня 2022 року направлялася рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену ОСОБА_1 у касаційній скарзі.
Копію ухвали суду від 7 жовтня 2022 року ОСОБА_1 отримала 14 листопада 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Також слід зазначити, що копію ухвали від 7 жовтня 2022 року ОСОБА_1 додано до касаційної скарги, поданої 15 грудня 2022 року.
Вказаним спростовуються доводи клопотання ОСОБА_1 про неотримання нею копії ухвали від 7 жовтня 2022 року засобами поштового зв`язку.
Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що з відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, вона не змогла встановити, чию саме касаційну скаргу повернено ухвалою від 7 жовтня 2022 року, її чи ОСОБА_2 , касаційний суд зазначає наступне.
В Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвалу Верховного Суду
від 7 жовтня 2022 року оприлюднено 28 жовтня 2022 року.
Як встановлено касаційним судом, копію ухвали суду від 7 жовтня 2022 року про повернення касаційної скарги ОСОБА_1 отримала 14 листопада 2022 року, проте вдруге з касаційною скаргою вона звернулася лише 15 грудня 2022 року.
При цьому, відхиляючи доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, касаційний суд враховує безпідставність тверджень заявника про неотримання нею копії ухвали Верхового Суду від 7 жовтня 2022 року. Вказане свідчить про недобросовісність ОСОБА_1 у викладенні нею відповідних доводів.
Пунктом 6 частини другої статті 43 ЦПК України визначено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (стаття 44 ЦПК України).
Учасник судового процесу зобов`язаний з розумним інтервалом часу самостійно цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34).
Положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 ЦПК України передбачено, що одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи. Зазначене відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, касаційний суд враховує, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об`єктивних і, які не залежали від волі та поведінки особи, причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У випадку, якщо суди обмежуються вказівкою на наявність «поважних причин» для поновлення пропущеного строку, вони не вказують чітких підстав такого поновлення.
Доводи заявника про введення Указом Президента України № 64/2022
від 24 лютого 2022 року в Україні воєнного стану, касаційний суд відхиляє, оскільки сам лише факт введення воєнного стану не може слугувати правовою підставою для поновлення строку на касаційне оскарження.
Розглянувши клопотання ОСОБА_1 , касаційний суд дійшов висновку, що вказані заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень не свідчать про пропуск процесуального строку з поважних причин.
За таких обставин касаційна скарга відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України залишається без руху із наданням заявнику права протягом п`яти днів з дня вручення копії цієї ухвали звернутися до суду касаційної інстанції із заявою, в якій навести інші підстави для поновлення строку, а також надати докази, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження. Якщо наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України.
Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 25 червня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 12 травня 2022 року залишити без руху.
Надати заявнику п`ять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.
Якщо заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, не буде подано заявником у зазначений строк, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Карпенко
